Угода про повітряне сполучення між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран
Україна, Іран; Угода, Міжнародний документ від 09.07.1993
Документ 364_001, поточна редакція — Підписання від 09.07.1993
 


Угода
про повітряне сполучення між Урядом України
та Урядом Ісламської Республіки Іран

Преамбула
Уряд України та Уряд Ісламської Республіки Іран, які надалі
іменуються "Договірні Сторони"; перебуваючи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну
авіацію ( 995_038 ), відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня
1944 року; маючи рівне бажання укласти Угоду з метою встановлення та
здійснення регулярних сполучень між їх відповідними територіями та
за їх межами, домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Визначення
З метою укладання цієї Угоди, якщо контекст не припускає
інше: А) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну
цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944
року, та включає будь-який Додаток, прийнятий згідно із Статтею 90
цієї Конвенції, та будь-яку зміну Додатка або Конвенції, прийняті
згідно із Статтями 90 та 94 у тому ступені, в якому вони прийняті
Договірними Сторонами; В) термін "авіаційні влади" означає стосовно України -
Міністерство транспорту України, та будь-яку особу чи орган, які
уповноважені здійснювати будь-які функції, що зараз виконує
згадане Міністерство, або подібні функції, та стосовно Ісламської
Республіки Іран - Адміністратора Організації цивільної авіації та
будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати будь-які
функції, що зараз виконує згадана Організація, або подібні
функції; С) термін "призначене авіапідприємство" означає
авіапідприємство, яке призначено та уповноважено відповідно до
положень Статті 3 цієї Угоди; D) термін "ємність" щодо повітряного судна означає комерційне
завантаження цього повітряного судна на цьому маршруті або
дільниці маршруту та термін "ємність" щодо договірної лінії
означає ємність повітряних суден, що експлуатуються на такій
лінії, помножену на частоту рейсів за даний період на маршруті або
дільниці маршруту; Е) термін "територія" щодо держави означає земні поверхні та
прилеглі територіальні води, які знаходяться під суверенітетом
цієї держави; F) термін "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне
сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними
цілями" матимуть значення, відповідно надані їм в Статті 96
Конвенції; G) термін "тариф" означає ціни, призначені за перевезення
пасажирів та вантажу, а також умови застосування цих цін,
включаючи ціни за агентську діяльність та інші додаткові послуги
та їх умови, але виключаючи винагороду за перевезення пошти та її
умови. Слід розуміти, що назви, дані Статтями цієї Угоди, ні в якому
ступені не обмежують або не розширюють значення будь-якого з
положень цієї угоди.
Стаття 2
Надання прав
1) Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні
права, визначені у цій Угоді, для виконання регулярних міжнародних
повітряних сполучень призначеним авіапідприємством іншої
Договірної Сторони, а саме: а) здійснювати політ без зупинки через територію іншої
Договірної Сторони; b) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на згаданій
території; та с) здійснювати зупинки на згаданій території у пунктах,
визначених для цього маршруту в таблиці маршрутів, прикладеному до
цієї Угоди, з метою вивантаження та навантаження пасажирів,
вантажу та пошти міжнародного сполучення. 2) Використання прав п'ятої свободи підлягає письмовій згоді
призначених авіапідприємств і дозволу авіаційних влад обох
Договірних Сторін. 3) Положення цієї Угоди не розглядатимуться як право
авіапідприємств однієї Договірної Сторони приймати на борт на
території іншої Договірної Сторони пасажирів, вантаж та пошту для
перевезення за винагороду чи за умови оренди до іншого пункту на
території іншої Договірної Сторони. 4) В зонах бойових дій або військового конфлікту чи в зонах,
на які мають вплив ці події, здійснення таких сполучень
підлягатиме затвердженню компетентних влад.
Стаття 3
Призначення авіапідприємств
1) Кожна Договірна Сторона матиме право призначити письмово
іншій Договірній Стороні одне авіапідприємство з метою
експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах. 2) Після одержання такого призначення авіаційні влади іншої
Договірної Сторони з дотриманням положень пунктів 3 та 4 цієї
статті нададуть без затримки призначеному авіапідприємству
відповідний дозвіл на виконання польотів. 3) Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати
від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною,
доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені
законами та правилами, що звичайно застосовуються цими владами під
час здійснення міжнародних повітряних сполучень відповідно до
положень Конвенції. 4) Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні
дозволу на виконання польотів, зазначеного у пункті 2 цієї Статті,
або зажадати виконання таких умов, які може вважати за потрібне
висунути при користуванні призначеним авіапідприємством правами,
встановленими в Статті 2 цієї Угоди, у будь-якому разі, коли
згадана Договірна Сторона не отримала задовільних доказів того, що
переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством
належать громадянам такої Договірної Сторони. 5) У будь-який час після виконання положень пунктів 1 та 2
цієї Статті авіапідприємство, яке таким чином призначено та
отримало дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за
умов, що такі лінії не експлуатуватимуться доти, доки тариф,
встановлений відповідно до положень Статті 10 цієї Угоди, не буде
діяти на цих лініях.
Стаття 4
Скасування та припинення
1) Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на
виконання польотів або припинити користування авіапідприємством,
призначеним іншою Договірною Стороною, правами, визначеними у
Статті 2 цієї Угоди, або накласти такі умови, які вважатиме за
потрібне висунути при користуванні цими правами: а) у будь-якому випадку, якщо вона не переконана в тому, що
переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством
належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство чи
громадянам такої Договірної Сторони, або b) у випадку невиконання цим авіапідприємством законів та/чи
правил Договірної Сторони, яка надає права, або с) у випадку, якщо авіапідприємство іншим чином не в змозі
діяти згідно з умовами, встановленими цією Угодою. 2) Якщо негайне скасування або припинення чи вимога
дотримуватись умов, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не є
необхідним для запобігання подальшим порушенням законів та/або
правил, таке право використовуватиметься тільки після консультації
з іншою Договірною Стороною.
Стаття 5
Застосування законів та правил
1) Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо
регулювання прибуття або відправлення з її території повітряних
суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатації та
навігації таких повітряних суден над її територією чи у межах її
території застосовуватимуться до повітряних суден призначеного
авіапідприємства іншої Договірної Сторони. 2) Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють
прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів,
екіпажу, вантажу або пошти, такі, як правила щодо в'їзду, випуску,
еміграції та імміграції, а також митних та санітарних заходів
застосовуватимуться до пасажирів, екіпажу, вантажу або пошти, що
перевозяться повітряними суднами призначеного авіапідприємства
іншої Договірної Сторони, під час їх перебування у межах згаданої
території. 3) Кожна Договірна Сторона надасть за запитом іншій
Договірній Стороні примірники відповідних законів та правил,
згаданих у цій Статті. 4) Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони на
підставі взаємності буде вільно утримувати своє власне
представництво на території іншої Договірної Сторони та
здійснювати продаж авіаційних перевезень на території іншої
Договірної Сторони за місцеву або будь-яку іншу конвертовану
валюту безпосередньо або через агентів відповідно до існуючих
повноважень та згідно з відповідними національними законами та
правилами. 5) Переказ коштів, зароблених авіапідприємствами,
призначеними Договірними Сторонами здійснюватиметься відповідно до
правил обміну валюти, діючими в обох країнах. Сторони зроблять
все, що в їх силах, для полегшення переказу таких коштів,
отриманих після відрахування видатків.
Стаття 6
Звільнення від митних та інших зборів
1) Повітряне судно призначеного авіапідприємства однієї
Договірної Сторони, яке здійснює міжнародні сполучення, та запаси
палива, мастильних масел, інших споживчих технічних запасів,
запасних частин, комплектне обладнання та запаси, що знаходяться
на борту такого повітряного судна авіапідприємства однієї
Договірної Сторони, уповноваженого експлуатувати маршрути та
сполучення, передбачені в цій Угоді, звільнятимуться на основі
взаємності при прибутті на та відправлення з території іншої
Договірної Сторони від митних зборів, зборів за огляд та інших
державних податків або зборів, навіть якщо такі запаси використані
або вжиті таким повітряним судном під час польотів над цією
територією. 2) Паливо, мастильні масла, споживчі технічні запаси, запасні
частини, комплектне обладнання та запаси, ввезені на територію
однієї Договірної Сторони іншою Договірною Стороною або її
громадянами та призначені виключно для використання повітряним
судном такої Договірної Сторони, звільнятимуться на підставі
взаємності від митних зборів, зборів за огляд та інших державних
податків чи зборів. 3) Паливо, мастильні масла, інші споживчі технічні запаси,
запасні частини, комплектне обладнання та запаси, прийняті на борт
повітряного судна авіапідприємства однієї Договірної Сторони на
території іншої Договірної Сторони та використані на міжнародних
сполученнях, звільнятимуться на підставі взаємності від митних
зборів, податків, інспекційних зборів та інших державних податків
або зборів. 4) Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та
запаси, що знаходяться на борту повітряного судна призначеного
авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони можуть бути
вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою
митних влад цієї території. У такому випадку вони можуть бути
розміщені під наглядом згаданих влад до того часу, поки вони не
будуть реекспортовані або не отримають іншого призначення
відповідно до митних правил. 5) Пасажири, багаж та вантаж прямого транзиту через територію
однієї Договірної Сторони, які не залишають зони аеропорту,
відведеної для такої цілі, підлягатимуть лише спрощеному контролю.
Багаж та вантаж прямого транзиту звільнятиметься від митних зборів
та інших подібних податків. 6) Також звільнятимуться від усіх митних зборів на взаємній
підставі офіційні документи з емблемою авіапідприємства, такі як
багажні бірки, авіаквитки, авіанакладні, посадочні талони,
розклади руху, ввезені на територію будь-якої Договірної Сторони
для використання виключно призначеним авіапідприємством іншої
Договірної Сторони.
Стаття 7
Аеропортові збори
Кожна з Договірних Сторін може стягувати або дозволяти
стягувати справедливі та обгрунтовані збори за користування
аеропортами та іншим обладнанням, які знаходяться під її
контролем. Кожна з Договірних Сторін погоджується, однак, що такі збори
не повинні бути вищими ніж ті, які сплачує за користування такими
аеропортами та обладнанням її національне повітряне судно, що
здійснює подібне міжнародне сполучення.
Стаття 8
Регулювання ємності та затвердження розкладу
1) Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін
надаватиметься справедлива та рівна можливість експлуатації для
того, щоб вони могли користуватися рівними можливостями під час
експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах. 2) Експлуатуючи договірні лінії, призначене авіапідприємство
кожної Договірної Сторони братиме до уваги інтереси
авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити
перевезенням, які останнє здійснює на тому ж маршруті або його
дільниці. 3) Договірні лінії, які обслуговуються призначеними
авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні мати своєю головною
метою забезпечення такої ємності, яка при розумному коефіцієнті
завантаження відповідала б існуючим та розумно очікуваним потребам
у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між територією
Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, та територією
іншої Договірної Сторони. 4) Згідно з принципами, викладеними у пунктах 1, 2 та 3 цієї
Статті, призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони може
також забезпечувати ємність, яка відповідає потребам у
перевезеннях між територіями третіх країн, вказаних у таблицях
маршрутів, що додаються до цієї Угоди, та територією іншої
Договірної Сторони. 5) Ємність, що забезпечується з урахуванням частоти сполучень
та типу повітряного судна, яке використовується призначеними
авіапідприємствами Договірних Сторін на договірних лініях,
погоджуватиметься авіаційними владами за рекомендацією призначених
авіапідприємств. Призначені авіапідприємства надаватимуть такі
рекомендації після відповідних консультацій між собою, враховуючи
принципи, викладені у пунктах 1, 2, та 3 цієї Статті. 6) Питання, згадані у пункті 5 вище, у разі незгоди між
призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін
розв'язуватимуться шляхом погодження між авіаційними владами двох
Договірних Сторін. До досягнення такої згоди ємність, яка
забезпечується призначеними авіапідприємствами, залишається
незмінною. 7) Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони
подаватиме для затвердження авіаційним владам іншої Договірної
Сторони розклад рейсів не пізніш ніж за тридцять днів до введення
в експлуатацію ліній по встановлених маршрутах. Це також буде
стосуватися наступних змін. В особливих випадках цей строк може
бути скорочений за згодою згаданих влад.
Стаття 9
Визнання посвідчень та свідоцтв
Посвідчення про придатність до польотів, кваліфікаційні
посвідчення та свідоцтва, які видані або яким надана чинність
однією Договірною Стороною та строк дії яких не вичерпаний,
визнаватимуться дійсними іншою Договірною Стороною з метою
здійснення сполучень та польотів по маршрутах, визначених у цій
Угоді, за умови, що вимоги, на підставі яких були видані такі
посвідчення та свідоцтва чи таким посвідченням та свідоцтвам була
надана чинність, дорівнюють або перевищують мінімальні стандарти,
які встановлені або можуть бути встановлені відповідно до
Конвенції. Кожна Договірна Сторона, однак, зберігає за собою право
відмовитись визнавати кваліфікаційні посвідчення та свідоцтва, які
видані її власним громадянам або яким надана чинність іншою
Договірною Стороною чи іншою державою.
Стаття 10
Авіатранспортні тарифи
1) Тарифи, що призначені авіапідприємствами Договірних Сторін
на договірних лініях, встановлюватимуться на обгрунтованих рівнях
з урахуванням усіх супутніх факторів, включаючи собівартість
перевезень, обгрунтований прибуток, характеристики обслуговування,
тарифи інших авіапідприємств, які здійснюють регулярні сполучення
по подібних маршрутах або їх дільниці. 2) Тарифи, згадані у пункті 1 цієї Статті,
встановлюватимуться згідно з наступними правилами: а) Коли призначені авіапідприємства обох Договірних Сторін
перебувають членами міжнародної асоціації авіапідприємств, у якої
є механізм фіксованої ставки, та вже існує тарифна резолюція щодо
договірних ліній, тарифи будуть погоджені призначеними
авіапідприємствами Договірних Сторін відповідно до такої тарифної
резолюції. b) Якщо немає тарифної резолюції щодо договірних ліній або
будь-яке чи обидва призначених авіапідприємства Договірних Сторін
не є членами подібної асоціації авіапідприємств, згаданої у пункті
а) вище, призначені авіапідприємства Договірних Сторін домовляться
між собою відносно тарифів, встановлених на договірних лініях. с) Тарифи, узгоджені таким чином, подаватимуться для
затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін не менш ніж
за 30 днів до пропонованої дати їх введення. Цей строк може бути
скорочений за згодою згаданих влад. d) У разі, коли призначені авіапідприємства Договірних Сторін
не в змозі домовитись відносно призначених тарифів, або коли
Договірна Сторона не призначила своє авіапідприємство для
експлуатації договірних ліній, або якщо протягом перших 15 днів із
періоду в 30 днів, згаданого у пункті с) цієї Статті, авіаційні
влади Договірної Сторони надішлють авіаційним владам іншої
Договірної Сторони повідомлення про свою незгоду з будь-яким
тарифом, погодженим між призначеними авіапідприємствами Договірних
Сторін згідно з пунктами а) і b) цієї Статті, авіаційні влади
Договірних Сторін намагатимуться досягти згоди щодо відповідних
тарифів, які встановлені; однак, жоден тариф не набере чинності,
якщо авіаційні влади будь-якої Договірної Сторони не затвердять
його. 3) Тарифи, встановлені відповідно до положень цієї Статті,
залишатимуться в дії доти, доки не будуть встановлені нові.
Стаття 11
Авіаційна безпека
1) Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями в межах
міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте
ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від
актів незаконного втручання є невід'ємною частиною цієї Угоди. Не
обмежуючи загальне застосування своїх прав та зобов'язань згідно з
міжнародним правом, Договірні Сторони діятимуть, зокрема,
відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти,
що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14
вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням
повітряних суден ( 995_167 ), підписаної в Гаазі 16 грудня 1970
року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими
проти безпеки цивільної авіації ( 995_165 ), підписаної в Монреалі
23 вересня 1971 року. 2) Договірні Сторони надаватимуть за запитом усю необхідну
допомогу одна одній для запобігання актам незаконного захоплення
повітряного судна та іншим протиправним діям проти безпеки такого
повітряного судна, його пасажирів та екіпажу, аеропортів та
аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці
цивільної авіації. 3) Сторони у своїх взаємовідносинах діятимуть відповідно до
положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною
організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до
Конвенції про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), у тому
ступені, в якому такі положення безпеки стосуються Сторін; вони
вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден їх реєстрації або
експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються або мають
основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти
аеропортів на їх території, діяли б відповідно до таких положень з
авіаційної безпеки. 4) Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що такі
експлуатанти повітряних суден можуть бути зобов'язані
додержуватись вищезазначених у пункті 3) положень з авіаційної
безпеки, які вимагаються іншою Договірною Стороною щодо прибуття,
відправлення або перебування у межах території іншої Договірної
Сторони. Кожна Договірна Сторона забезпечить застосування
необхідних заходів у межах своєї території для захисту повітряних
суден та перевірки пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу та
бортових запасів перед та під час прийому на борт та навантаження.
Кожна Договірна Сторона доброзичливо розглядатиме будь-який запит
іншої Договірної Сторони щодо обгрунтованого вживання спеціальних
заходів безпеки у відповідь на конкретну загрозу. 5) У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним
захопленням цивільних повітряних суден або іншими протиправними
діями проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та
екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні
Сторони допомагатимуть одна одній шляхом полегшення зв'язку та
інших відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне
усунення таких дій або загрози дії.
Стаття 12
Статистичне забезпечення
Авіаційні влади будь-якої Договірної Сторони надаватимуть за
запитом авіаційним владам іншої Договірної Сторони такі
статистичні дані та інформацію щодо обсягу перевезень, які
здійснюються призначеним авіапідприємством першої Договірної
Сторони по договірних лініях на та з території іншої Договірної
Сторони, які можуть звичайно готуватися і передаватися призначеним
авіапідприємством своїм авіаційним владам. Будь-які додаткові
статистичні дані щодо перевезень, які авіаційні влади Договірної
Сторони можуть бажати одержати від авіаційних влад іншої
Договірної Сторони, будуть, за запитом, предметом взаємного
обговорення та погодження між двома Договірними Сторонами.
Стаття 13
Консультація та зміни
1) Кожна Договірна Сторона або її авіаційні влади можуть у
будь-який час просити консультації з іншою Договірною Стороною або
з її авіаційними владами. 2) Консультація за запитом однієї з Договірних Сторін або її
авіаційних влад розпочнеться протягом шістдесяти (60) днів від
дати одержання запиту. 3) Будь-яка зміна цієї Угоди набере чинності, коли обидві
Договірні Сторони повідомлять одна одну про виконання їх
конституційних процедур щодо укладання та набрання міжнародною
угодою чинності. 4) Незважаючи на положення пункту 3, внесення змін до таблиці
маршрутів, яка додається до цієї Угоди, може погоджуватись
безпосередньо авіаційними владами Договірних Сторін. Вони наберуть
чинності після підтвердження їх шляхом обміну дипломатичними
нотами.
Стаття 14
Врегулювання спорів
1) Якщо між Договірними Сторонами виникає будь-який спір
відносно тлумачення або застосування цієї Угоди та її Додатка(ів),
Договірні Сторони, в першу чергу, намагатимуться врегулювати спір
шляхом переговорів. 2) Якщо Договірні Сторони не в змозі досягти врегулювання
спору шляхом переговорів, він може бути винесений ними на розгляд
такої особи або органу, котрих вони можуть узгодити, або за
запитом будь-якої Договірної Сторони може бути поданий на розгляд
арбітражу з трьох арбітрів, який може бути створений наступним
чином: а) протягом 30 днів після одержання запиту про арбітраж кожна
Договірна Сторона призначить по одному арбітру. Громадянин третьої
країни, який діятиме як Президент арбітражу, повинен бути
призначений як третій арбітр за згодою двох арбітрів на протязі 60
днів від дати призначення другого; b) якщо протягом вищевказаного строку будь-яке призначення не
зроблено, будь-яка Договірна Сторона може запросити Президента
Міжнародної організації цивільної авіації зробити необхідні
призначення протягом 30 днів. Якщо Президент має громадянство
однієї з Договірних Сторін, його найстарший Заступник,
недискваліфікований з цього приводу, зробить призначення. 3) Виключаючи те, що тут та далі передбачається у цій Статті,
або те, що інакше обумовлено Договірними Сторонами, арбітраж
повинен визначати межі своєї юрисдикції та встановити свою власну
процедуру. Згідно з рішенням арбітражу або за запитом будь-якої з
Договірних Сторін не пізніше ніж через 30 днів після остаточної
організації арбітражу повинна бути проведена конференція щодо
точного визначення проблем, які розглядаються та особливих
процедур, яких необхідно дотримуватись. 4) Включаючи те, що обумовлено інакше Договірними Сторонами
або встановлено арбітражем, кожна Договірна Сторона після
остаточної організації арбітражу протягом 45 днів надасть
меморандум. Відповіді повинні бути подані через 60 днів. Арбітраж
повинен провести слухання за запитом будь-якої Договірної Сторони
або за власним розсудом протягом 30 днів після того, як надіслані
відповіді. 5) Арбітраж намагатиметься дати письмове рішення протягом 30
днів після завершення слухання або, якщо слухання не проводились,
протягом 30 днів після надання обох відповідей. Рішення повинне
бути прийняте більшістю голосів. 6) Договірні Сторони можуть надіслати запити щодо прояснення
рішення протягом 15 днів після того, як воно було одержано, та
таке пояснення рішення повинно бути видане протягом 15 днів після
одержання запиту. 7) Рішення арбітражу є обов'язковим для Договірних Сторін. 8) Кожна Договірна Сторона буде нести витрати арбітра,
призначеного нею. Інші видатки арбітражу будуть поділені нарівно
між Договірними Сторонами, включаючи будь-які витрати, понесені
Президентом Міжнародної організації цивільної авіації або його
Заступником під час застосування процедур пункту 2) b) цієї
Статті.
Стаття 15
Зміни
Будь-які зміни цієї Угоди, обговорені Договірними Сторонами,
набудуть чинності після їх підтвердження шляхом обміну нотами.
Стаття 16
Припинення дії
Кожна Договірна Сторона може в будь-який час повідомити
письмово іншу Договірну Сторону про своє рішення припинити дію
цієї Угоди. Таке повідомлення буде водночас надіслане до
Міжнародної організації цивільної авіації. Ця Угода втратить
чинність опівночі (у місці одержання повідомлення) через рік від
дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо
повідомлення не відкріплено за взаємною згодою до закінчення
вказаного строку. Якщо підтвердження іншої Договірної Сторони про
одержання повідомлення відсутнє, повідомлення вважатиметься
одержаним через 14 днів після одержання повідомлення Міжнародною
організацією цивільної авіації.
Стаття 17
Реєстрація в ІКАО
Ця Угода та всі зміни до неї будуть зареєстровані Міжнародною
організацією цивільної авіації.
Стаття 18
Набуття чинності
Кожна Договірна Сторона проінформує іншу письмово по
дипломатичних каналах про виконання її необхідних вимог для
набрання Угодою чинності. Ця Угода набирає чинності з дати
останнього з цих двох повідомлень.
В підтвердження чого ті, які нижче підписались, належним
чином уповноважені своїми відповідними Урядами, підписали цю
Угоду.
Вчинено у двох примірниках в м.Тегерані 9 липня 1993 року,
українською мовою та мовою фарсі, причому обидва тексти мають
однакову силу.
За Уряд За Уряд Ісламської
України Республіки Іран
(підпис) (підпис)

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...