Документ 364_025, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 06.07.2005, підстава 2751-15

                             Договір 
між Україною та Ісламською Республікою Іран
про передачу засуджених осіб
( Договір ратифіковано Законом
N 2751-IV ( 2751-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.438 )

Дата підписання: 11.05.2004 Дата ратифікації Україною: 06.07.2005 Дата набрання чинності для України: 11.01.2008
Україна та Ісламська Республіка Іран, далі - "Сторони": - визнаючи незалежність, суверенітет, повну правову
рівноправність Сторін і відносини взаємоповаги, - прагнучи розвивати співробітництво у сфері кримінального
права і дотримуватися міжнародних правових норм, - зважаючи на доцільність відбування покарання засудженими на
території Держави, громадянами якої вони є, а також з метою
підготовки шляхів реабілітації і повернення їх до нормального
життя, домовилися про таке:
Стаття 1
У розумінні цього Договору: a - "Держава винесення вироку" означає державу, в якій було
винесено вирок особі, яка може бути або вже була передана; b - "Держава виконання вироку" означає державу, в яку
засуджена особа може бути або вже була передана для відбування
покарання; c - "Засуджена особа" означає особу, засуджену до позбавлення
волі на підставі рішення, винесеного судами однієї із Сторін за
скоєний злочин; d - "Близькі родичі засудженої особи" означає осіб, визнаних
такими відповідно до внутрішнього законодавства однієї із Сторін; e - "Компетентні органи" означає органи, на які відповідно до
внутрішнього законодавства покладена відповідальність за виконання
вироків у кримінальних справах на території кожної із Сторін; f - "Центральні органи" означає для України Міністерство
юстиції України, для Ірану - Вищий орган Судової влади Ісламської
Республіки Іран.
Стаття 2
Для виконання положень цього Договору Сторони зносяться між
собою через свої центральні органи. При цьому можуть бути
використані дипломатичні канали.
Стаття 3
1. Відповідно до положень цього Договору засуджені особи, які
відбувають покарання на території Держави винесення вироку,
передаються Державі виконання вироку для відбування терміну
покарання, що залишився. 2. Підставою для порушення процедури передачі засудженого
може бути заява цієї особи або її близьких родичів або її
законного представника, направлена одній із Сторін цього Договору,
а також прохання однієї із Сторін цього Договору.
Стаття 4
Умовами передачі засуджених осіб є: a - засуджена особа повинна мати громадянство Держави
виконання вироку; b - винесений вирок повинен бути остаточним і таким, що
підлягає виконанню, відповідно до законодавства Держави винесення
вироку; c - на час отримання прохання про передачу засудженій особі
залишилося відбувати покарання строком не менш як шість місяців; d - засуджений або, зважаючи на його фізичний і психічний
стан, - його законний представник повинен висловити згоду на таку
передачу; e - діяння, за яке винесено вирок, повинно кваліфікуватися як
злочин відповідно до законодавства Держави виконання вироку; f - повинні бути сплачені або надані гарантії відшкодування
шкоди, завданої злочином; g - Держава винесення вироку і Держава виконання вироку
повинні дати згоду на передачу засудженої особи; h - компетентний орган Держави винесення вироку повинен
надати необхідну інформацію засудженій особі або законному
представнику засудженої особи щодо передачі та її правових
наслідків і значення; i - у виняткових випадках Сторони можуть взаємно узгодити
передачу засуджених осіб, решта терміну покарання яких становить
менше, ніж шість місяців, за умови відшкодування шкоди, завданої
злочином.
Стаття 5
Передача засудженої особи не відбувається у таких випадках: a - якщо внаслідок тривалості процедури передачі засуджена
особа відбула весь строк покарання або покарання не може бути
виконано в зв'язку із закінченням строків давності, встановлених
чинним законодавством Держави, громадянином якої є засуджена
особа; b - якщо прохання про передачу засудженої особи не відповідає
вимогам, наведеним у статті 7 цього Договору.
Стаття 6
1. Сторони будуть обмінюватися необхідною інформацією у
письмовій формі про винесення вироку щодо громадян іншої Сторони і
місце відбування покарання. 2. Держава виконання вироку повинна інформувати Державу
винесення вироку, а також близьких родичів чи законного
представника засудженої особи, про прийняття засудженої особи і
місце відбування нею покарання.
Стаття 7
1. Прохання про передачу засудженої особи складається у
письмовій формі і повинно супроводжуватися такими документами: a - відомості про засуджену особу: прізвище, ім'я, по
батькові, місце і дата народження; b - документи, що стосуються громадянства засудженої особи; c - текст закону, на якому грунтується вирок, включаючи текст
щодо додаткового покарання, якщо таке призначено; d - заява, що містить згоду засудженої особи або її законного
представника на передачу згідно з пунктом d статті 4 цього
Договору; e - копія вироку і документ стосовно набрання ним законної
сили; f - документ про тривалість вже відбутої частини строку
покарання, включаючи інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення,
звільнення від покарання і про будь-які інші обставини, що
стосуються виконання вироку; g - медична довідка про фізичний і психічний стан засудженої
особи; h - інформація про шкоду, завдану злочином, і дані про її
відшкодування чи гарантії відшкодування; i - інші документи, які Сторони вважають необхідними. 2. Документи, зазначені у пункті 1 цієї статті, повинні бути
підписані компетентною особою і скріплені офіційною печаткою.
Стаття 8
1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка
повинна дати згоду на передачу відповідно до підпункту d статті 4
цього Договору, робила це добровільно і з повним розумінням
правових наслідків такої згоди. 2. Держава виконання вироку має право перевірити факт
добровільного надання згоди засудженою особою, і Держава винесення
вироку забезпечує умови для цього.
Стаття 9
1. Протягом одного місяця з дати одержання документів,
зазначених у статті 7 цього Договору, Держава виконання вироку
повинна ухвалити рішення про відмову або згоду на передачу і
результати повідомити письмово засудженій особі або її законному
представнику чи близьким родичам, а також Державі винесення
вироку. 2. Рішення Держави виконання вироку про відмову щодо передачі
повинне бути аргументоване і підтверджено документально.
Стаття 10
Місце, дата і порядок передачі засудженої особи
встановлюються за домовленістю компетентними органами Сторін.
Стаття 11
Всі витрати, пов'язані з передачею засудженої особи, з дати
передачі несе Держава виконання вироку.
Стаття 12
1. Відбування покарання здійснюється на території Держави
виконання вироку відповідно до її внутрішнього законодавства, і
всі питання, пов'язані з виконанням, вирішуються також відповідно
до законодавства цієї Держави. 2. Держава виконання вироку не може посилювати покарання
засудженої особи. 3. Рішення про визнання і виконання вироку приймається згідно
з чинним законодавством Держави виконання вироку. 4. Якщо в Державі виконання вироку за відповідний злочин
передбачено менш суворе покарання, ніж призначене вироком, Держава
виконання вироку відповідно до свого внутрішнього законодавства
встановлює максимальну міру покарання через свій компетентний суд. 5. Якщо вирок суду Держави винесення вироку включає покарання
за дві або більше злочинних дій, а законодавство Держави виконання
вироку не кваліфікує одну з них або більше як злочин, Держава
виконання вироку визначає міру покарання засудженої особи через
свої компетентні суди.
Стаття 13
Сторони мають право помилувати засуджену особу, застосувати
амністію або зменшити їй міру покарання відповідно до свого
внутрішнього законодавства.
Стаття 14
Переглядати вирок, винесений щодо переданої особи, має право
тільки Держава винесення вироку.
Стаття 15
1. У разі перегляду вироку Держава винесення вироку
зобов'язана невідкладно направити Державі виконання вироку
засвідчену копію переглянутого судового рішення. 2. Якщо після передачі засудженої особи до Держави виконання
вироку вирок відносно неї скасовується в Державі винесення вироку,
але були виявлені інші докази щодо дій, за які передбачено
кримінальне переслідування, у такому випадку копія вищезгаданого
рішення разом з інформацією, яка стосується кримінальної справи, а
також інші відповідні документи повинні бути надіслані Державі
виконання вироку для прийняття остаточного рішення по суті цієї
справи з метою кримінального переслідування згідно з
законодавством цієї Держави. 3. Держава винесення вироку несе відповідальність за
відшкодування шкоди, завданої засудженій особі внаслідок
незаконного кримінального переслідування. Це положення аналогічно
застосовується у випадку, коли суд Держави винесення вироку
виносить рішення про виправдання засудженої особи. 4. Якщо на підставі винесеного рішення змінюється міра
покарання щодо засудженої особи, Держава винесення вироку
зобов'язана надіслати копію судового рішення і відповідні
документи Державі виконання вироку.
Стаття 16
Держава виконання вироку повинна забезпечити виконання
вироку, винесеного щодо переданої засудженої особи, у порядку,
передбаченому її внутрішнім законодавством.
Стаття 17
Сторони відповідно до свого законодавства розглядають запити
іншої Сторони про дозвіл на транзитне перевезення засуджених осіб
через їхню територію і надаватимуть необхідну допомогу у випадку
транзитних перевезень з третьої країни.
Стаття 18
При виконанні цього Договору Сторони користуються своєю
державною мовою, додаючи переклад державною мовою іншої Сторони
або англійською мовою. Такий переклад повинен бути засвідчений
уповноваженим перекладачем або посадовою особою запитуючої
Сторони.
Стаття 19
Положення цього Договору не перешкоджають правам і обов'язкам
Сторін, передбаченим іншими міжнародними договорами, сторонами
яких вони є.
Стаття 20
Положення цього Договору також поширюються на вироки судів
Сторін, винесені до дати набуття чинності цим Договором.
Стаття 21
Спори з питань виконання цього Договору Сторони вирішують
шляхом прямих переговорів та/або по дипломатичних каналах.
Стаття 22
1. Цей Договір підлягає ратифікації та набуває чинності через
тридцять днів після дати, коли Сторони обміняються ратифікаційними
грамотами. 2. Будь-яка із Сторін може припинити дію цього Договору.
Припинення дії цього Договору набуде чинності через шість місяців
після дати, коли про це була повідомлена інша Сторона.
Укладено в місті Тегеран 11 травня 2004 року, що відповідає
22 ордібехешту 1383 р. в двох примірниках, кожний українською,
перською та англійською мовами, причому всі тексти мають однакову
силу. У разі розбіжностей у тлумаченні цього Договору, Сторони
будуть звертатися до тексту, викладеного англійською мовою.
За Україну За Ісламську Республіку Іран
Олександр Лавринович Мохаммад Есмаіл Шуштарі
(підпис) (підпис)


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору