Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю
Україна, Казахстан; Угода, Міжнародний документ від 17.09.1994
Документ 398_008, чинний, поточна редакція — Набрання чинності від 19.10.1998, підстава - v1184342-04


Угода
між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан
про вільну торгівлю
( Угоду ратифіковано Законом
N 155-XIV ( 155-14 ) від 02.10.98 )

Уряд України та Уряд Республіки Казахстан, що надалі
іменуються Сторони, керуючись положеннями Договору про дружбу та співробітництво
між Республікою Казахстан та Україною ( 398_007 ) від 20 січня
1994 року, прагнучи до розвитку торгово-економічного співробітництва між
Республікою Казахстан та Україною на основі рівності і взаємної
вигоди, керуючись Угодою Ради глав Держав СНД від 15 квітня 1994 року
про створення зони вільної торгівлі, висловлюючи рішучість розвивати двосторонні відносини в
галузі торгово-економічних зв'язків з урахуванням принципів
Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), домовились про нижчевикладене:
Стаття 1
1. Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають
еквівалентний вплив на експорт або імпорт товарів, що походять з
митної території однієї із Сторін і призначені для митної
території іншої Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за
погодженою номенклатурою товарів можуть оформлятися окремим
Протоколом, якщо Сторони визнають це за необхідне. 2. Для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що
походять з митних територій Сторін, розуміються товари: а) повністю вироблені на території Сторін або; б) такі, що піддані обробці на території Сторін з
використанням сировини, матеріалів та комплектуючих виробів
походженням із третіх країн та змінили у зв'язку з цим
приналежність щодо класифікації Гармонізованої Системи опису та
кодування товарів хоча б за одним з чотирьох перших знаків; в) вироблені з використанням вказаних у підпункті "б"
сировини, матеріалів та комплектуючих виробів. Детальні правила походження товарів будуть погоджені
Сторонами в окремому документі, який буде невід'ємною частиною
цієї Угоди.
Стаття 2
Сторони не будуть: - прямо або побічно обкладати товари, які підпадають під дію
цієї Угоди, внутрішніми податками або зборами, що перевищують
відповідні податки та збори, якими обкладаються аналогічні товари
внутрішнього виробництва або товари, що походять з третіх країн; - застосовувати щодо імпорту або експорту товарів, які
підпадають під дію цієї Угоди, якісь спеціальні обмеження і
вимоги, які в аналогічній ситуації не застосовуються до
аналогічних товарів внутрішнього виробництва або товарів, що
походять з третіх країн; - застосовувати щодо складування, перевантаження, зберігання,
перевезення товарів походженням з іншої Сторони, а також платежів
та переказу платежів правила інші, ніж ті, що застосовуються в
аналогічних випадках щодо власних товарів або товарів походженням
з третіх країн.
Стаття 3
1. Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Договірних
Сторін приймати загальновизнані у міжнародній практиці заходи
державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, які
вона вважає необхідними для виконання міжнародних договорів,
учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи
стосуються: захисту суспільної моралі та громадського порядку; захисту життя та здоров'я людей; охорони тварин та рослин; захисту зовнішнього середовища; охорони художніх, археологічних та історичних цінностей, що є
національним багатством; захисту промислової та інтелектуальної власності; торгівлі золотом, сріблом або іншими дорогоцінними металами
та камінням; збереження невідновлюваних природних ресурсів; обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю
продукцію нижче світової в результаті здійснення державних програм
підтримки; порушення платіжного балансу. 2. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає праву будь-якої із
Договірних Сторін застосовувати будь-які заходи державного
регулювання, які вона вважає необхідними, якщо ці заходи
стосуються: забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання
витоку конфіденційної інформації, що належить до державної
таємниці; торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання
послуг військового характеру, передачі технологій та надання
послуг для виробництва озброєння і військової техніки та в інших
військових цілях; поставки матеріалів, що розщеплюються, та джерел
радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів; заходів, що застосовуються у військовий час або в інших
надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах; дій щодо виконання нею зобов'язань на основі Статуту ООН
( 995_010 ) для збереження міжнародного миру та безпеки.
Стаття 4
За взаємною домовленістю Сторін може бути обмежений реекспорт
окремих товарів, за обсягами та номенклатурою, які щороку
визначаються в Угодах про торгово-економічне співробітництво. Реекспорт таких товарів у треті країни може здійснюватися
тільки за письмовою згодою й на умовах, що визначаються
уповноваженою установою країни походження даних товарів. У разі
недотримання цього положення зацікавлена Сторона має право після
попередніх консультацій з іншою Стороною, в односторонньому
порядку вживати заходів щодо регулювання вивезення таких товарів
на територію іншої Сторони, яка допустила непогоджений реекспорт. Під реекспортом розуміється вивезення товару, що походить з
митної території однієї Сторони, іншою Стороною за межі її митної
території, з метою експорту до третьої країни.
Стаття 5
Сторони будуть обмінюватися на регулярній основі інформацією
з митних питань, у тому числі наявною митною статистикою, яка
належить до предмету цієї Угоди, у повному обсязі. Відповідні
уповноважені органи Сторін узгоджують порядок обміну такою
інформацією.
Стаття 6
1. Сторони обмінюватимуться інформацією про Угоди Сторін "Про
вільну торгівлю" з третіми країнами. 2. Сторони будуть інформувати одна одну про всі зміни у
діючих в їх державах митних тарифах.
Стаття 7
Сторони, відповідно до законодавства Сторін, визнають
несумісність з метою цієї Угоди недобросовісну ділову практику, що
виражається, зокрема, в наступному: - в укладанні договору між підприємствами, їх об'єднаннями,
що мають своєю метою перешкодити або обмежити конкуренцію або
порушити умови для неї на територіях Сторін; - у здійсненні дій, за допомогою яких одне чи декілька
підприємств використовують своє домінуюче становище, обмежуючи
конкуренцію на всій або на значній частині території Сторін.
Стаття 8
При здійсненні заходів тарифного і нетарифного регулювання
двосторонніх економічних відносин, для обміну статистичною
інформацією, проведення митних процедур Сторони погодились
використовувати Єдину дев'ятизначну Товарну номенклатуру
зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД), засновану на
гармонізованій системі описання і кодування товарів та
комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського
Економічного Співтовариства. При цьому для власних потреб своїх
держав Сторони при необхідності здійснюють розвиток товарної
номенклатури за межами дев'яти знаків. Введення еталонного примірника товарної номенклатури
здійснюється на взаємопогодженій основі через наявне
представництво у відповідних міжнародних організаціях.
Стаття 9
Кожна Сторона у відповідності з діючим внутрішнім
законодавством забезпечить вільний транзит через її територію
товарів, що походять з митної території іншої Сторони або третіх
країн і призначені для митної території іншої Сторони або третьої
країни, та буде надавати експортерам, що здійснюють такий транзит,
імпортерам чи перевізникам наявні та необхідні для забезпечення
транзиту заходи та послуги, у тому числі фінансових, не гірших,
ніж ті, на яких ті ж заходи та послуги надаються експортерам,
імпортерам, національним перевізникам будь-якої третьої держави.
Кожна Сторона гарантує вивільнення транзитних товарів, що походять
з митної території іншої Сторони, від обкладання митом та
транзитними зборами, і це оформлюється окремою Угодою.
Стаття 10
Ніщо у цій Угоді не перешкоджає здійсненню Сторонами відносин
(що не суперечать цілям та умовам цієї Угоди) з державами, що не є
сторонами цієї Угоди, а також з їх об'єднаннями та міжнародними
організаціями.
Стаття 11
Спори між Сторонами щодо тлумачення або застосування положень
цієї Угоди розв'язуватимуться шляхом переговорів.
Стаття 12
Виходячи з мети цієї Угоди і для вироблення рекомендацій щодо
вдосконалення торгово-економічного співробітництва між двома
державами Сторони погодились заснувати двосторонню Комісію. Основними завданнями вказаної Комісії є: - розгляд питань, що належать до тлумачення та застосування
цієї Угоди, а також вирішення спорів між Сторонами; - аналіз розвитку двосторонніх торгово-економічних зв'язків; - розробка пропозицій щодо поліпшення умов
торгово-економічного співробітництва між двома державами і за
перспективами його подальшого розвитку; - розгляд питань експортного контролю, включаючи переліки
товарів, що підлягають контролю, методи і форми контролю їх
експорту, фактів порушення вимог експортного контролю, підготовка
пропозицій щодо введення і відміни санкцій; - розгляд реалізації цієї Угоди і розробка відповідних
рекомендацій. Засідання Комісії проводяться за пропозицією однієї із
Сторін, але не рідше одного разу на рік, по черзі в Республіці
Казахстан і в Україні.
Стаття 13
Ця Угода набуває чинності після обміну нотами, в яких
Договірні Сторони повідомлять одна одну про виконання
внутрідержавних процедур, необхідних для набрання її чинності, і
залишатиметься чинною до того часу, поки одна з Договірних Сторін
письмово за 6 місяців не повідомить іншу Договірну Сторону про
свій намір припинити її дію.
Вчинено в м.Алмати 17 вересня 1994 року в двох дійсних
примірниках, кожний українською, казахською та російською мовами,
причому всі тексти мають однакову чинність. В разі виникнення розбіжностей Договірних Сторін щодо
тлумачення, застосування чи виконання цієї Угоди, Договірні
Сторони керуватимуться текстом Угоди російською мовою.
За Уряд України За Уряд Республіки Казахстан



вгору