Документ 432-97-п, поточна редакція — Редакція від 26.03.2008, підстава 264-2008-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 травня 1997 р. N 432
Київ
Про затвердження Класифікації запасів
і ресурсів корисних копалин державного
фонду надр
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 850 ( 850-2004-п ) від 05.07.2004
N 264 ( 264-2008-п ) від 26.03.2008 }

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Класифікацію запасів і ресурсів корисних
копалин державного фонду надр.
2. Державному комітетові по геології і використанню надр
подати у тримісячний термін в установленому порядку пропозиції
щодо внесення змін до актів Кабінету Міністрів України, що
випливають з цієї постанови.

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Інд.33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 травня 1997 р. N 432
КЛАСИФІКАЦІЯ
запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр
1. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин
державного фонду надр (далі - Класифікація) встановлює єдині для
державного фонду надр України принципи підрахунку,
геолого-економічної оцінки і державного обліку запасів корисних
копалин згідно з рівнем їх промислового значення та ступенем
геологічного і техніко-економічного вивчення, умови, що визначають
підготовленість розвіданих родовищ корисних копалин до
промислового освоєння, а також основні принципи кількісної оцінки
ресурсів корисних копалин.
2. У Класифікації наведені нижче терміни і поняття вживаються
у такому значенні: корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного
і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах
вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні
утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат
продуктів переробки мінеральної сировини; { Абзац другий пункту 2
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 264 ( 264-2008-п )
від 26.03.2008 } корисний компонент - складова частина корисної копалини,
вилучення якої з метою промислового використання технологічно
можливе і економічно доцільне. За наявності двох або більше
корисних компонентів корисна копалина є комплексною. Родовище
комплексної корисної копалини або двох чи більше однокомпонентних
корисних копалин визначається як комплексне; основні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і
компоненти, що визначають промислове значення родовища, напрям
його промислового використання і назву; супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і
компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними
корисними копалинами, а вилучення і промислове використання
технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки
основної мінеральної сировини; ресурси корисних копалин і компонентів - обсяги корисних
копалин і компонентів невідкритих родовищ, оцінені як можливі для
видобутку і переробки при сучасному техніко-економічному рівні
розробки родовищ даного виду мінеральної сировини; оцінка ресурсів корисних копалин і компонентів - наближене
визначення кількості та якості корисних копалин і компонентів на
основі аналізу сприятливих геологічних та економічних передумов і
позитивних результатів геологічних, геофізичних та інших
досліджень; ( Абзац сьомий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 850 ( 850-2004-п ) від 05.07.2004 ) запаси корисних копалин і компонентів (загальні запаси
корисних копалин і компонентів) - обсяги корисних копалин і
компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними
геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних
копалин; мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і
перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва; спільно залягаючі корисні копалини - корисні копалини, що
утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади,
селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та
економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних
копалин; ( Абзац десятий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 850
( 850-2004-п ) від 05.07.2004 ) товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна
сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає
установленим стандартам; { Абзац одинадцятий пункту 2 в редакції
Постанови КМ N 264 ( 264-2008-п ) від 26.03.2008 } комплексне використання родовищ корисних копалин - видобуток
усіх корисних копалин родовища і вилучення наявних корисних
компонентів та їх промислове використання, а також використання
відходів, що утворюються у процесі видобутку і переробки
мінеральної сировини; геолого-промисловий тип родовищ корисних копалин - сукупність
родовищ корисних копалин, об'єднаних схожістю речовинного складу
корисних копалин і спільністю геологічних умов їх утворення, що
визначились як реальні джерела постачання даного виду мінеральної
сировини на ринок; геологічне вивчення корисних копалин - визначення речовинного
складу, кількості, якості і технологічних властивостей корисних
копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних
та інших умов залягання їх покладів для обгрунтування проектних
рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної
переробки мінеральної сировини; техніко-економічне вивчення корисних копалин - визначення
гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-екологічних та
інших умов розробки родовищ корисних копалин і переробки
мінеральної сировини, а також умов реалізації товарної продукції
гірничого виробництва для геолого-економічної оцінки промислового
значення нагромадження корисних копалин; геолого-економічна оцінка ділянки надр - періодичний аналіз
результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного
вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою
встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на
підставі інформації про фактичні технологічні схеми,
техніко-економічні показники і фінансові результати видобування
корисних копалин в межах такої ділянки. Виділяються детальна,
попередня і початкова геолого-економічні оцінки; { Абзац
шістнадцятий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 264 ( 264-2008-п )
від 26.03.2008 } детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) - визначення рівня
економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного
підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності
інвестування робіт з його проектування та будівництва. ГЕО-1
здійснюється на основі розвіданих запасів корисних копалин і
включає техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) постійних кондицій
для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і
надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для
прийняття інвестиційного рішення без додаткових досліджень.
Матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища корисних
копалин, позитивно оцінені Державною комісією по запасах корисних
копалин (далі - ДКЗ), є основним документом, що обгрунтовує
доцільність фінансування робіт з опрацювання проектів будівництва
гірничодобувних об'єктів; попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обгрунтування
доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних
копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його
розвідки і підготовки до експлуатації. ГЕО-2 здійснюється на
основі попередньо розвіданих і розвіданих запасів корисних
копалин, оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) про
доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової
розробки родовища (покладу). При цьому оцінка ефективності
розробки родовища проводиться на рівні кінцевої товарної продукції
гірничого виробництва; техніко-економічні показники визначаються
розрахунками або приймаються за аналогією; початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) - обгрунтування
доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт на
ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ корисних копалин.
ГЕО-3 здійснюється на основі попередньо розвіданих запасів та
кількісної оцінки ресурсів корисних копалин і надається у формі
техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове
значення. Оцінка можливості промислового освоєння передбачуваних
родовищ корисних копалин обгрунтовується укрупненими
техніко-економічними розрахунками на основі доведеної аналогії з
відомими промисловими родовищами або технічного завдання замовника
геологорозвідувальних робіт; ( Абзац дев'ятнадцятий пункту 2 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 850 ( 850-2004-п ) від
05.07.2004 ) коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного
підприємства (промислу) - величина, що є співвідношенням
фінансового результату операційної діяльності до виробничої
собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і
витрат на збут. { Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ
N 264 ( 264-2008-п ) від 26.03.2008 }
3. За промисловим значенням запаси корисних копалин
поділяються на три групи: балансові - запаси корисних копалин ділянки надр, для яких
на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з
техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової
звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції
гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є
достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин
на такій ділянці надр; ( Абзац другий пункту 3 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 850 ( 850-2004-п ) від
05.07.2004; в редакції Постанови КМ N 264 ( 264-2008-п ) від
26.03.2008 } умовно балансові - запаси, ефективність видобутку і
використання яких на момент оцінки не може бути однозначно
визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових
запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент
оцінки; позабалансові - запаси корисних копалин з ділянки надр, для
яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з
техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової
звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції
(мінеральної сировини) гірничодобувного підприємства
(розрахунковий та/або фактичний) мав рівень, недостатній для
економічно ефективного видобування корисних копалин на такій
ділянці надр. { Абзац четвертий пункту 3 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 850 ( 850-2004-п ) від 05.07.2004; в
редакції Постанови КМ N 264 ( 264-2008-п ) від 26.03.2008 }
Серед балансових запасів за умовами видобутку і використання
виділяються видобувні і дотаційні за такими критеріями: { Пункт 3
доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 850 ( 850-2004-п ) від
05.07.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 264
( 264-2008-п ) від 26.03.2008 }
для видобувних запасів - рентабельність виробничої діяльності
гірничодобувного підприємства (промислу), що проектується,
визначена ДКЗ, перевищує ставку рефінансування Національного банку
за умови раціонального використання технічних засобів і технологій
та дотримання вимог щодо охорони надр і навколишнього природного
середовища; ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ
N 850 ( 850-2004-п ) від 05.07.2004 )

{ Абзац сьомий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ
N 264 ( 264-2008-п ) від 26.03.2008 }

для дотаційних запасів - ефективність видобутку і
використання корисних копалин гірничодобувним підприємством
(промислом), що проектується, визначена ДКЗ, можлива тільки за
умови надання користувачу надр податкових пільг, субсидій, дотацій
або інших видів підтримки за рахунок державного чи місцевого
бюджетів. ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 850
( 850-2004-п ) від 05.07.2004 )
Дотаційні запаси родовищ корисних копалин обліковуються у
Державному балансі корисних копалин окремо із зазначенням
конкретних користувачів надр. { Пункт 3 доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 850 ( 850-2004-п ) від 05.07.2004; із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 264 ( 264-2008-п ) від
26.03.2008 }
Інструкціями ДКЗ із застосування Класифікації до родовищ
окремих видів корисних копалин передбачається також розподіл
запасів корисних копалин за собівартістю їх видобутку та переробки
на товарну продукцію гірничого виробництва.
4. За ступенем техніко-економічного вивчення запаси і ресурси
корисних копалин поділяються на три групи: перша група - запаси корисних копалин, на базі яких проведено
детальну геолого-економічну оцінку ефективності їх промислового
освоєння, матеріали якої, включаючи техніко-економічне
обгрунтування постійних кондицій на мінеральну сировину,
затверджені ДКЗ; друга група - запаси корисних копалин, на базі яких проведено
попередню геолого-економічну оцінку їх промислового значення, а
матеріали техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої
розвідки родовища, включаючи обгрунтування тимчасових кондицій на
мінеральну сировину, апробовані ДКЗ або замовником (інвестором)
геологорозвідувальних робіт; третя група - запаси і ресурси корисних копалин, на базі яких
проведено початкову геолого-економічну оцінку можливого
промислового значення перспективної ділянки надр, а матеріали
техніко-економічних міркувань про доцільність проведення подальших
пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх кондицій на
мінеральну сировину схвалені замовником (інвестором)
геологорозвідувальних робіт.
5. За ступенем геологічного вивчення запаси корисних копалин
поділяються на дві групи: розвідані і попередньо розвідані. Розвідані запаси - це обсяги корисних копалин, кількість,
якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні,
гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою,
достатньою для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних
об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної сировини. Основні
параметри розвіданих запасів, які обумовлюють проектні рішення
щодо видобутку і переробки мінеральної сировини та охорони
природи, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи
досліджень, виконаних у межах покладів за щільною сіткою, в
поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обгрунтованою даними
геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень.
Розвідані запаси корисних копалин є основою для проектування і
проведення розробки родовища (покладу). Попередньо розвідані запаси - це обсяги корисних копалин,
кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні,
гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою,
достатньою для визначення промислового значення родовища. Основні
параметри попередньо розвіданих запасів корисних копалин, що
впливають на вибір способів видобутку і переробки мінеральної
сировини, оцінюються переважно на основі екстраполяції даних
безпосередніх вимірів чи досліджень, розташованих у межах родовища
за рідкою або нерівномірною сіткою. Екстраполяція обгрунтовується
аналогією з розвіданим родовищем (покладом), а також даними
геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення надр.
Попередньо розвідані запаси є основою для обгрунтування подальшої
розвідки чи дослідно-промислової розробки родовища (покладу). ( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 850
( 850-2004-п ) від 05.07.2004 )
6. За ступенем геологічного вивчення і достовірності ресурси
корисних копалин поділяються на дві групи: перспективні та
прогнозні. Перспективні ресурси - це обсяги корисних копалин, кількісно
оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного
та іншого вивчення ділянок у межах продуктивних площ з відомими
родовищами корисних копалин певного геолого-промислового типу.
Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ
(покладів) корисних копалин того ж геолого-промислового типу,
існування яких обгрунтовується позитивною оцінкою проявів корисних
копалин, геофізичних, геохімічних та інших аномалій, природа і
перспективність яких доведені. Кількісні оцінки параметрів родовищ
(покладів) корисних копалин визначаються на основі інтерпретації
геологічних, геофізичних, геохімічних та інших даних або
статистичної аналогії. Перспективні ресурси є основою для
геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуків і
пошуково-розвідувальних робіт. Прогнозні ресурси - це обсяги корисних копалин, що враховують
потенційну можливість формування родовищ певних
геолого-промислових типів, що грунтуються на позитивних
стратиграфічних, літологічних, тектонічних, мінерагенічних,
палеогеографічних та інших передумовах, установлених у межах
перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті.
Кількісна оцінка прогнозних ресурсів проводиться на основі
припущених параметрів за аналогією з продуктивними площами, де є
відкриті родовища корисних копалин того ж геолого-промислового
типу. Прогнозні ресурси корисних копалин є основою для
обгрунтування регіональних та прогнозно-геологічних робіт.
7. Інструкціями ДКЗ із застосування Класифікації до родовищ
окремих видів корисних копалин у межах груп за ступенем
геологічного вивчення запасів і ресурсів корисних копалин
виділяються категорії розвіданості запасів і достовірності
ресурсів корисних копалин та визначаються їх ознаки.
8. Запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються
певними рівнями промислового значення і ступенями
техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на
класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного
трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці. —————————————————————————————————————————————————————————————————— Промислове | Ступінь техніко- | Ступінь геоло- | Код значення | економічного | гічного вив- | класу | вивчення | чення | —————————————————————————————————————————————————————————————————— 1. Балансові ГЕО-1 розвідані
запаси запаси 111
ГЕО-2 -"- 121
ГЕО-2 попередньо розвідані
запаси 122
2. Умовно ГЕО-1 розвідані 211
балансові та запаси
позабалансо- ГЕО-2 -"- 221
ві запаси ГЕО-2 попередньо розвідані
запаси 222
3. Промислове ГЕО-3 -"- 332
значення не ГЕО-3 перспективні ресурси 333
визначено ГЕО-3 прогнозні ресурси 334
( Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 850
( 850-2004-п ) від 05.07.2004 )
9. Запаси корисних копалин підраховуються за результатами
геолого-розвідувальних робіт або розробки родовищ корисних
копалин. Окремо підраховуються запаси корисних копалин, що
належать до різних класів за рівнем їх промислового значення,
ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення.
10. Підрахункові параметри і обсяги корисних копалин
визначаються прямим ліком на основі даних опробування, вимірів або
досліджень покладів корисних копалин і вмісних порід. Запаси
корисних копалин за їх промисловим значенням розподіляються згідно
з кондиціями на мінеральну сировину, що встановлюються для
балансових і позабалансових запасів на основі поваріантних
техніко-економічних розрахунків. Кондиції на мінеральну сировину
визначаються з урахуванням раціонального використання обсягів усіх
корисних копалин і компонентів у тій їх частині, яка вилучається у
кінцеву товарну продукцію гірничого виробництва.
11. У Державному балансі запасів корисних копалин
(далі Державний баланс) обліковуються запаси всіх корисних
копалин, а також перспективні ресурси нафти і газу. Нові родовища
зараховуються до Державного балансу на основі рішень ДКЗ щодо
кількості, промислового значення і ступеня вивчення запасів та
достовірності ресурсів корисних копалин. Облік приросту запасів
корисних копалин додатково виявлених у процесі розвідки або
розробки родовищ, зарахованих до Державного балансу, ведеться на
основі звітних балансів користувачів надр.
12. Позабалансові запаси підраховуються та обліковуються,
якщо є можливість їх супутнього видобутку, складування і
зберігання для використання в майбутньому або збереження на місці
залягання для наступного видобутку.
13. Під час підрахунку умовно балансових і позабалансових
запасів визначаються причини віднесення їх до цих груп
(економічні, технологічні, гірничо-геологічні, правові, екологічні
та інші).
14. На комплексних родовищах підрахунку та обліку підлягають
запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин,
наявні у них корисні компоненти, а також відходи гірничого
виробництва. Підрахунок запасів спільно залягаючих і супутніх
корисних копалин та наявних у них корисних компонентів провадиться
в установленому порядку. ( Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 850
( 850-2004-п ) від 05.07.2004 )
15. Підрахунку та обліку підлягають як загальні запаси
корисних копалин і наявні в них корисні компоненти за наявності їх
на місці залягання, так і балансові. Балансові запаси корисних
копалин, що враховують втрати і розубожування під час видобутку і
переробки мінеральної сировини, визначаються відповідно до
оптимальної системи розробки родовища, яка грунтується на
поваріантних техніко-економічних розрахунках. Супутні корисні
компоненти, які накопичуються під час переробки мінеральної
сировини в товарних продуктах переділу, підраховуються і
обліковуються як за наявністю на місці залягання корисних копалин,
так і в продуктах та мінералах, що з них вилучаються. Для нафти,
газового конденсату, вільного і розчиненого газу та наявних у них
корисних компонентів підраховуються й обліковуються загальні і
балансові запаси. ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 850
( 850-2004-п ) від 05.07.2004 )
16. Ресурси корисних копалин оцінюються комплексно в межах
перспективних ділянок до глибин, доступних для розробки при
сучасному або можливому у найближчій перспективі технологічному
рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини. Під час
оцінки враховуються вимоги щодо кількості та якості корисних
копалин, а також наявних у них корисних компонентів, які
передбачені кондиціями для відомих аналогічних родовищ, з
урахуванням можливих змін цих вимог у найближчій перспективі.
Зміни параметрів кондицій, які використовуються для кількісної
оцінки ресурсів корисних копалин, повинні мати відповідні
обгрунтування.
17. Запаси підраховуються та обліковуються, ресурси
оцінюються окремо за кожним видом корисних копалин і напрямом їх
промислового використання.
18. Оцінка якості корисних копалин здійснюється окремо за
напрямами їх використання відповідно до граничних натуральних
показників якості й технологічних властивостей мінеральної
сировини, які встановлюються кондиціями на пробу, інтервал,
перетин або підрахунковий блок корисних копалин. Кондиції щодо
якості мінеральної сировини враховують вимоги діючих стандартів і
технічних умов, технічних завдань надрокористувачів, а також
якісні показники мінеральної сировини, на якій проводились
технологічні випробування. При цьому визначаються вміст корисних і
шкідливих компонентів, форми їх знаходження і особливості
розподілу в продуктах переділу і відходах виробництва.
19. Підрахунок і облік запасів корисних копалин та кількісні
оцінки їх ресурсів наводяться в одиницях маси або об'єму.
20. За складністю геологічної будови родовища корисних
копалин або їх ділянки, які передбачаються до розробки окремими
гірничодобувними підприємствами, поділяються на чотири групи: родовища (ділянки) простої геологічної будови з непорушеним
або слабо порушеним заляганням, витриманими кількісними і якісними
параметрами покладів основних корисних копалин, рівномірним
розподілом основних корисних і шкідливих компонентів; родовища (ділянки) складної геологічної будови з
невитриманими кількісними або якісними параметрами покладів
основних корисних копалин, нерівномірним розподілом основних
корисних або шкідливих компонентів; родовища (ділянки) дуже складної геологічної будови з
мінливими кількісними або якісними параметрами покладів основних
корисних копалин, дуже нерівномірним розподілом основних або
шкідливих компонентів; родовища (ділянки) надто складної геологічної будови з різко
мінливими кількісними або якісними параметрами покладів основних
корисних копалин, вкрай нерівномірним розподілом основних корисних
або шкідливих компонентів. Для визначення складності геологічної будови родовища
(ділянки) корисних копалин використовуються показники мінливості
параметрів найбільших покладів основних корисних копалин, які
вміщують не менш як 70 відсотків запасів мінеральної сировини. Інструкціями ДКЗ із застосування Класифікації до родовищ
окремих видів корисних копалин передбачається використання
кількісних методів оцінки мінливості параметрів покладів корисних
копалин та показників якості мінеральної сировини для визначення
групи складності геологічної будови родовища (ділянки).
21. За ступенем підготовленості до промислового освоєння
виявлені родовища корисних копалин поділяються на: підготовлені до проведення розвідувальних робіт, включаючи
дослідно-промислову розробку з метою детальної геолого-економічної
оцінки запасів корисних копалин; підготовлені до промислового освоєння з метою видобування
корисних копалин.
22. Відкриті родовища корисних копалин вважаються
підготовленими до проведення розвідувальних робіт, якщо ступінь
геологічного і техніко-економічного їх вивчення забезпечує
можливість визначення всіх корисних копалин і компонентів,
очікуваних розмірів покладів та їх геологічної будови,
технологічних властивостей корисних копалин і гірничо-геологічних
умов їх залягання, гірничо-технічних, екологічних та інших умов
видобутку і переробки мінеральної сировини та реалізації товарної
продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки їх
промислового значення.
23. Розвідані родовища (ділянки) корисних копалин вважаються
підготовленими до промислового освоєння, якщо: балансові запаси основних, спільно залягаючих і супутніх
корисних копалин та наявних у них супутніх корисних компонентів,
що мають промислове значення, затверджено ДКЗ; ( Абзац другий
пункту 23 в редакції Постанови КМ N 850 ( 850-2004-п ) від
05.07.2004 ) встановлено обсяги загальних запасів і ресурсів корисних
копалин у межах родовища згідно із ступенем їх геологічного
вивчення, запасів і ресурсів, розташованих поруч нерозроблюваних
родовищ корисних копалин, які враховуються під час проектування
будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства для
визначення можливих перспектив його розвитку, граничної глибини
розробки, способу розкриття і схеми розробки покладів корисних
копалин, розроблення плану розташування виробничих споруд,
під'їзних шляхів, місць видалення відходів тощо; визначено обсяги балансових розвіданих і попередньо
розвіданих запасів корисних копалин, що використовуються для
проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного
підприємства, обгрунтовано можливість їх розробки без шкоди для
покладів корисних копалин, які залишаються у надрах; визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, що
впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розвідки і
розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення
виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо
охорони природи; визначено фонові параметри стану довкілля; одержано попередні погодження на спеціальне користування
земельними ділянками з метою видобутку корисних копалин згідно із
законодавством; обгрунтовано техніко-економічними розрахунками
рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного
підприємства, що проектується, забезпечено узгоджену з
надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розробку
родовища (ділянки).
24. На родовищах першої та другої груп складності геологічної
будови для проектування будівництва (реконструкції)
гірничодобувних і переробних підприємств використовуються
розвідані запаси корисних копалин, на родовищах третьої та
четвертої груп складності геологічної будови - розвідані та
попередньо розвідані запаси корисних копалин. При цьому кількість
розвіданих запасів повинна забезпечувати діяльність
гірничо-добувного підприємства на період повернення капітальних
вкладень у промислове освоєння родовища.
25. За згодою заінтересованих користувачів надр на умовах
економічного ризику може бути здійснена передача для промислового
освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до
розробки. У цих випадках під час геологічного вивчення запасів
корисних копалин, які передаються у промислове освоєння, мають
бути виявлені та оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані
з експлуатацією родовища.
26. На введених у розробку родовищах проводиться дорозвідка і
експлуатаційна розвідка. Дорозвідка розроблюваних родовищ проводиться в недостатньо
вивчених їх частинах (флангах, глибоких або верхніх горизонтах,
відокремлених ділянках тощо) і здійснюється послідовно згідно з
планами проведення видобувних робіт. Експлуатаційна розвідка, яка випереджає розвиток видобувних
робіт, уточнює визначені геологічною розвідкою дані про
морфологію, внутрішню будову, умови залягання і розробки покладів
корисних копалин, та про якість мінеральної сировини за даними
додаткових свердловин або гірничих виробок, що проходяться перед
видобувними роботами. Експлуатаційна розвідка, яка супроводжує видобувні роботи,
уточнює кількісні та якісні показники покладів корисних копалин за
даними досліджень в експлуатаційних і режимних свердловинах,
очисних гірничих виробках тощо.
27. За результатами проведених робіт з дорозвідки і
експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які
розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих
запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених
запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються
до розробки, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені і
готові до видобутку, а також наявні в охоронних ціликах
гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок запаси корисних
копалин підраховуються і обліковуються окремо згідно з їх
промисловим значенням, ступенем геологічного та
техніко-економічного вивчення.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору