Документ 448-2015-п, чинний, поточна редакція — Прийняття від 30.06.2015

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 30 червня 2015 р. № 448
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та фітосанітарною службою

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, згідно з додатком.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 2009 р. № 513 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2009 p., № 39, ст. 1313);

пункт 24 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 р. № 853 (Офіційний вісник України, 2011 p., № 61, ст. 2439).

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 75




Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 30 червня 2015 р. № 448

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та фітосанітарною службою

1. Оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин здійснюється за такими критеріями:

клас небезпечності пестицидів під час зберігання, транспортування, торгівлі та/або застосування засобів захисту рослин;

наявність фактів порушення вимог законодавства у сфері захисту рослин.

2. З урахуванням критеріїв оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

зберігають, транспортують, здійснюють торгівлю та/або застосовують пестициди I та II класу небезпечності;

допустили порушення вимог законодавства у сфері захисту рослин.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які зберігають, транспортують, здійснюють торгівлю та/або застосовують пестициди III класу небезпечності.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що:

зберігають, транспортують, здійснюють торгівлю та/або застосовують пестициди IV класу небезпечності;

не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

6. У разі коли стосовно суб’єктів господарювання із середнім або незначним ступенем ризику, що належать до високого ступеня ризику на підставі виявлених фактів порушень вимог законодавства у сфері захисту рослин, а за результатами не менше двох наступних планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів відповідних порушень, такі суб’єкти відносяться до середнього або незначного ступеня ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері захисту рослин здійснюються щодо суб’єктів:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

8. У разі коли за результатами двох останніх планових перевірок не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері захисту рослин, наступна планова перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період, установлений для відповідної групи ризику, збільшений у 1,5 раза.

9. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до кількох ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору