Про екологічну експертизу
Верховна Рада України; Закон від 09.02.199545/95-ВР
Документ 45/95-вр, чинний, поточна редакція — Редакція від 04.08.2016, підстава 1472-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про екологічну експертизу
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 8, ст.54 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N 46/95-ВР від 09.02.95,
ВВР, 1995, N 8, ст.55 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213
N 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст.31
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444
N 1158-VI ( 1158-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 30, ст.428
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343
N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011, ВВР, 2012, N 2-3, ст.3
N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 46, ст.640 -
зміни набирають чинності з 18.11.2012, крім положень, які
стосуються передачі повноважень від територіальних органів
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, обласним, Київській, Севастопольській
міським державним адміністраціям, органам виконавчої влади
Автономної Республіки Крим, які набирають чинності з 18.05.2013 -
див. пункт 1 розділу II Закону N 5456-VI від 16.10.2012
N 1472-VIII ( 1472-19 ) від 14.07.2016, ВВР, 2016, N 34, ст.592 }

{ У тексті Закону слова "Міністерство охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України" та
"Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках
замінено відповідно словами "спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань екології
та природних ресурсів" та "спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань охорони
здоров'я" у відповідних відмінках, а слова "народних
депутатів" виключено згідно із Законом
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 }
{ У тексті Закону:
слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів" в усіх відмінках
замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку;
слова "орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з
питань екології та природних ресурсів" в усіх відмінках замінено
словами "орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з
питань охорони навколишнього природного середовища" у відповідному
відмінку; слова "органи виконавчої влади на місцях" в усіх відмінках
замінено словами "місцеві органи виконавчої влади" у відповідному
відмінку; слова "органи державної виконавчої влади" в усіх відмінках
замінено словами "органи виконавчої влади" у відповідному
відмінку; слова "уряд Автономної Республіки Крим", "Уряд Автономної
Республіки Крим" в усіх відмінках замінено словами "Рада міністрів
Автономної Республіки Крим" у відповідному відмінку; слова "народне господарство" в усіх відмінках замінено словом
"економіка" у відповідному відмінку; слова "Ради чи їх виконавчі комітети" в усіх відмінках
замінено словами "виконавчих комітетів сільських, селищних,
міських рад" у відповідному відмінку; слова "місцеві Ради" та "відповідні Ради" в усіх відмінках
замінено словами "місцеві ради" та "відповідні ради" у
відповідному відмінку згідно із Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Екологічна експертиза в Україні
Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної
діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних
формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому
екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних,
проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких
може негативно впливати або впливає на стан навколишнього
природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про
відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і
вимогам законодавства про охорону навколишнього природного
середовища, раціональне використання і відтворення природних
ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. { Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1642-III
( 1642-14 ) від 06.04.2000, N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 2. Законодавство про екологічну експертизу
Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим
Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) та іншими актами законодавства України.
Стаття 3. Завдання законодавства про екологічну експертизу
Завданням законодавства про екологічну експертизу є
регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи
для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього
природного середовища, раціонального використання і відтворення
природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян
і держави.
Стаття 4. Мета екологічної експертизи
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу
антропогенної діяльності на стан навколишнього природного
середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної
безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на
окремих територіях і об'єктах.
Стаття 5. Основні завдання екологічної експертизи
Основними завданнями екологічної експертизи є: 1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки
запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки
об'єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам
екологічного законодавства; { Пункт 3 статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 1642-III ( 1642-14 ) від
06.04.2000, N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011 } 4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи
на стан навколишнього природного середовища, і якість природних
ресурсів; { Пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 } 5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та
достатності заходів щодо охорони навколишнього природного
середовища; { Пункт 5 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 } 6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків
екологічної експертизи.
Стаття 6. Основні принципи екологічної експертизи
Основними принципами екологічної експертизи є: 1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей
навколишнього природного середовища; 2) збалансованість екологічних, економічних,
медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування
громадської думки; 3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність,
комплексність, варіантність, превентивність, гласність; 4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна
доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи,
запланованої чи здійснюваної діяльності; 5) державне регулювання; 6) законність.
Стаття 7. Об'єкти екологічної експертизи
Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та
інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню
нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції,
генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести
до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан
навколишнього природного середовища. { Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1158-VI ( 1158-17 ) від 19.03.2009, N 3038-VI ( 3038-17 ) від
17.02.2011 }
Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації,
що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі
об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан
навколишнього природного середовища.
Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які
становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі
відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів
України. { Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III
( 1642-14 ) від 06.04.2000 }
Стаття 8. Загальні вимоги щодо проведення екологічної
експертизи
До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються
обгрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої
чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною
оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього
природного середовища, оцінкою екологічного ризику та з
альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу.
{ Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 }
Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної
експертизи, в разі необхідності організують і фінансують
проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт,
забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо
запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність
попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що
відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.
{ Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 }
Стаття 9. Суб'єкти екологічної експертизи
Суб'єктами екологічної експертизи є: 1) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на
території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього
природного середовища, створювані ними спеціалізовані установи,
організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; { Пункт 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011, N 5456-VI ( 5456-17 ) від
16.10.2012 }

{ Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Закону N 1642-III
( 1642-14 ) від 06.04.2000 }

3) інші державні органи, місцеві ради і місцеві органи
виконавчої влади відповідно до законодавства; 4) громадські організації екологічного спрямування чи
створювані ними спеціалізовані формування; 5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі
іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення
екологічної експертизи; 6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та
іншими актами законодавства.
Стаття 10. Гласність екологічної експертизи
Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі
реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно
впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язані
оголосити через засоби масової інформації про проведення
екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки
діяльності. { Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 }
Еколого-експертні органи чи формування після завершення
екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби
масової інформації.
Стаття 11. Участь громадськості в процесі екологічної
експертизи
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної
експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може
здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації,
подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення
представників громадськості до складу експертних комісій, груп по
проведенню громадської екологічної експертизи.
Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття
рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування,
експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з
урахуванням громадської думки.
Р о з д і л II
ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 12. Форми екологічної експертизи
В Україні здійснюються державна, громадська та інші
екологічні експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для
виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів
екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи
враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають
рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні
державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень
щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.
Стаття 13. Державна екологічна експертиза
Державна екологічна експертиза організовується і проводиться
еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами,
організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим
- органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань
охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших
органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, проводить державну екологічну експертизу
щодо об’єктів, які стосуються території зони відчуження та зони
безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи,
та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається
Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва
проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про
регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ). { Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, N 1026-V ( 1026-16 ) від
16.05.2007, N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, 3530-VI
( 3530-17 ) від 16.06.2011; в редакції Закону N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1472-VIII ( 1472-19 ) від 14.07.2016 }
До проведення державної екологічної експертизи можуть у
встановленому порядку залучатися фахівці інших установ,
організацій і підприємств, а також експерти міжнародних
організацій.
Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим
для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену
екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що
становлять підвищену екологічну небезпеку ( 808-2013-п ),
встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я. { Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Проведення додаткових державних екологічних експертиз
здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі
договору про надання еколого-експертних послуг або за рішенням
Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських
рад.
Стаття 14. Об'єкти державної екологічної експертизи
Державній екологічній експертизі підлягають: 1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і
розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки; 2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем
районного планування; { Пункт 2 частини першої статті 14 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3038-VI ( 3038-17 ) від
17.02.2011 } 3) документація по перепрофілюванню, консервації та
ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших
промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно
впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі
військового та оборонного призначення; { Пункт 3 частини першої
статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3038-VI
( 3038-17 ) від 17.02.2011 } 4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів,
що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому
числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного
середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може
негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;
{ Пункт 4 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 } 5) документація по впровадженню нової техніки, технологій,
матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за
кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому
природному середовищу; { Пункт 5 частини першої статті 14 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від
06.04.2000 } 6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що
призначаються для використання у відкритій системі. { Частину
першу статті 14 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1158-VI
( 1158-17 ) від 19.03.2009 }
Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих
комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній
експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в
окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та
комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що
мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного
середовища. { Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 }
Стаття 15. Спеціальні вимоги до документації на об'єкти
державної екологічної експертизи
В документації на об'єкти державної екологічної експертизи
повинні передбачатися: 1) комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої
чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного
середовища, використання і відтворення природних ресурсів,
оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і
Заяви про екологічні наслідки діяльності; { Пункт 1 частини першої
статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III
( 1642-14 ) від 06.04.2000 } 2) обгрунтування впровадження сучасних, досконалих
нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологічних
процесів; 3) забезпечення комплексної переробки, утилізації і
ефективного використання відходів виробництва; 4) заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення
ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання
для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і
водойми; 5) дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо
охорони атмосферного повітря від забруднення; 6) забезпечення збереження, охорони і відтворення об'єктів
рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду; 7) забезпечення захисту населення і навколишнього природного
середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних
та біологічних факторів.
Документація, що подається на об'єкти державної екологічної
експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з
заінтересованими органами та містити оцінку можливих соціальних
наслідків.
Замовники державної екологічної експертизи зобов'язані
підготувати Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали,
на яких вона грунтується.
Стаття 16. Громадська екологічна експертиза
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в
будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного
обгрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших
громадських формувань.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно
з державною екологічною експертизою шляхом створення на
добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних
колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.
Стаття 17. Інші екологічні експертизи
Інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за
ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на
договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами
і формуваннями.
Примірний договір про надання еколого-експертних послуг
затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища.
Р о з д і л III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ
ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 18. Компетенція Верховної Ради України в галузі
екологічної експертизи
До відання Верховної Ради України в галузі екологічної
експертизи належить:
1) законодавче регулювання відносин у галузі екологічної
експертизи.

{ Пункт 2 статті 18 виключено на підставі Закону N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 3 статті 18 виключено на підставі Закону N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 19. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки
Крим у галузі екологічної експертизи
До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим у
порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства,
належить: 1) координація діяльності суб'єктів екологічної експертизи; 2) здійснення контролю за дотриманням законодавства про
екологічну експертизу; 3) вирішення інших питань у галузі екологічної експертизи у
межах своєї компетенції.
Стаття 20. Органи управління в галузі екологічної експертизи
Управління в галузі екологічної експертизи здійснюють Кабінет
Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
місцеві ради, місцеві органи виконавчої влади, центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони навколишнього природного середовища, інші органи
виконавчої влади відповідно до законодавства. { Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III
( 1642-14 ) від 06.04.2000; в редакції Закону N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 21. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі
екологічної експертизи
Кабінет Міністрів України в галузі екологічної експертизи: 1) призначає проведення державної екологічної експертизи
екологічних ситуацій та діючих об'єктів і комплексів, негативний
вплив яких на стан навколишнього природного середовища поширюється
або може поширюватися за межі однієї області чи за межі Автономної
Республіки Крим; 2) призначає проведення додаткової державної екологічної
експертизи зазначених у пункті 1 цієї статті об'єктів екологічної
експертизи; 3) визначає порядок передачі документації на державну
екологічну експертизу; 4) затверджує перелік видів діяльності та об'єктів, що
становлять підвищену екологічну небезпеку; 5) здійснює й інші функції в галузі екологічної експертизи в
межах своєї компетенції.
Стаття 22. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки
Крим у галузі екологічної експертизи
Рада міністрів Автономної Республіки Крим у порядку,
встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами: 1) приймає рішення про проведення державної екологічної
експертизи екологічних ситуацій та діючих об'єктів і комплексів,
негативний вплив яких на стан навколишнього природного середовища
поширюється за межі одного району; 2) призначає проведення додаткової державної екологічної
експертизи зазначених у пункті 1 цієї статті об'єктів екологічної
експертизи; 3) вирішує інші питання у галузі екологічної експертизи в
межах своєї компетенції.
Стаття 23. Компетенція місцевих рад у галузі екологічної
експертизи
Місцеві ради в межах відповідної території у порядку,
встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами: 1) приймають рішення і організують у разі необхідності
проведення екологічної експертизи; 2) визначають граничні розміри відрахувань на проведення
екологічних експертиз з відповідних позабюджетних фондів охорони
навколишнього природного середовища; 3) координують діяльність суб'єктів екологічної експертизи; 4) сприяють інформуванню населення про результати екологічних
експертиз; 5) здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про
екологічну експертизу; 6) вирішують інші питання у галузі екологічної експертизи в
межах своєї компетенції.
Окремі повноваження щодо регулювання відносин у галузі
екологічної експертизи сільські, селищні, міські ради можуть
надавати своїм виконавчим комітетам. { Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 24. Компетенція центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища,
в галузі екологічної експертизи
До відання центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища, належить: { Абзац перший
статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом 3530-VI
( 3530-17 ) від 16.06.2011 }

{ Пункт 1 частини першої статті 24 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

2) затвердження у встановленому порядку нормативно-технічних
та інструктивно-методичних документів у галузі екологічної
експертизи;

{ Пункт 3 частини першої статті 24 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 4 частини першої статті 24 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 5 частини першої статті 24 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 6 частини першої статті 24 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

7) координація еколого-експертної діяльності, здійснення
методичного керівництва з питань проведення екологічної експертизи
незалежно від її форм;

{ Пункт 8 частини першої статті 24 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

9) здійснення інших повноважень, визначених законами України
та покладених на нього Президентом України. { Пункт 9 частини першої статті 24 в редакції Закону N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і
через свої органи на місцях (у разі їх утворення), а на території
Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього
природного середовища. { Статтю 24 доповнено частиною другою згідно із Законом 3530-VI
( 3530-17 ) від 16.06.2011 }
Стаття 24-1. Компетенція центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони навколишнього природного середовища,
в галузі екологічної експертизи
До відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони навколишнього природного
середовища, належить:
1) здійснення державної екологічної експертизи, в тому числі
додаткової;
2) створення у встановленому порядку спеціалізованих установ
і організацій, необхідних для науково-технічного забезпечення
державної екологічної експертизи;
3) залучення спеціалістів і науковців до проведення державної
екологічної експертизи;
4) здійснення заходів щодо забезпечення еколого-експертних
підрозділів, установ і організацій висококваліфікованими
фахівцями, вдосконалення експертної діяльності, форм і методів
еколого-експертного аналізу та оцінки об'єктів екологічної
експертизи;
5) узагальнення практики проведення екологічної експертизи,
застосування новітніх форм і методів еколого-експертного аналізу
та оцінки;
6) здійснення інших повноважень, визначених законами України
та покладених на нього Президентом України. Центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони
навколишнього природного середовища, здійснює покладені на нього
повноваження самостійно і через свої органи на місцях (у разі їх
утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища. { Закон доповнено статтею 24-1 згідно із Законом N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 24-2. Компетенція центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику із
здійснення державного нагляду (контролю) у
сфері охорони навколишнього природного
середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів
Державний нагляд (контроль) за виконанням центральними
органами виконавчої влади та їх територіальними органами,
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої
влади, за додержанням підприємствами, установами та організаціями
незалежно від форми власності і господарювання, громадянами
України, іноземцями та особами без громадянства, а також
юридичними особами - нерезидентами вимог висновків державної
екологічної експертизи здійснює центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику із здійснення державного
нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного
середовища, раціонального використання, відтворення і охорони
природних ресурсів. { Закон доповнено статтею 24-2 згідно із Законом N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 25. Компетенція статутних органів об'єднань громадян
та інших громадських формувань у галузі
екологічної експертизи
Компетенція статутних органів об'єднань громадян та інших
громадських формувань у галузі екологічної експертизи визначається
їх статутними документами відповідно до законодавства України.
Стаття 26. Експертні та консультативні ради екологічної
експертизи
Експертні та консультативні ради екологічної експертизи
можуть утворюватися на добровільних засадах при державних
еколого-експертних органах, об'єднаннях громадян та інших
формуваннях з працівників науково-дослідних установ, вузів,
висококваліфікованих спеціалістів - практиків економіки,
представників громадськості та засобів масової інформації.
Типове положення про експертні та консультативні ради
екологічної експертизи затверджується центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища.
Р о з д і л IV
СТАТУС ЕКСПЕРТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 27. Експерт екологічної експертизи
Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який
має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і
професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації
і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний
досвід у відповідній галузі не менше трьох років.
Стаття 28. Права експерта державної екологічної експертизи
Експерт державної екологічної експертизи має право: 1) одержувати на свою вимогу відомості та матеріали,
необхідні для проведення екологічної експертизи; 2) ставити питання про відхилення поданих на екологічну
експертизу матеріалів, які не відповідають вимогам
природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і
нормативам та врахування яких потребує додаткових досліджень,
пошукових робіт чи виділення додаткових капіталовкладень; 3) вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної
експертизи висококваліфікованих спеціалістів, науковців, створення
належної матеріально-технічної та інформаційної бази; 4) на викладення особистої думки щодо висновків проведеної
екологічної експертизи.
Стаття 29. Обов'язки експерта екологічної експертизи
Експерт екологічної експертизи зобов'язаний: 1) дотримувати встановлених строків та порядку здійснення
екологічної експертизи, норм і вимог законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, раціональне використання і
відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки; 2) забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне і
ефективне проведення екологічної експертизи; 3) своєчасно готувати обгрунтовані та об'єктивні висновки; 4) обгрунтовувати пропозиції про повернення документації на
об'єкти екологічної експертизи на доопрацювання; 5) вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і
методів проведення екологічної експертизи; 6) заявляти самовідвід за наявності особистої
заінтересованості щодо конкретного об'єкта екологічної експертизи.
Стаття 30. Гарантії незалежності експерта екологічної
експертизи
Незалежність експерта екологічної експертизи забезпечується: 1) проведенням екологічної експертизи у встановленому
законодавством порядку; 2) виконанням еколого-експертних функцій відповідно до вимог
законодавства незалежно від розпоряджень посадових осіб державних
органів, об'єднань громадян та інших формувань; 3) свободою вибору форм і методів еколого-експертного аналізу
і оцінки та викладення особистої думки з питань проведеного
аналізу; 4) забороною втручатися будь-кому в проведення екологічної
експертизи, за винятком випадків порушення експертом вимог
законодавства; 5) захистом порушених прав експерта у встановленому
законодавством порядку.
Р о з д і л V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗАМОВНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 31. Права замовників екологічної експертизи
Замовники екологічної експертизи мають право: 1) порушувати відповідні клопотання та одержувати
консультації; 2) надавати суб'єктам екологічної експертизи письмові чи усні
пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів екологічної
експертизи чи з окремих їх рішень та обгрунтувань; 3) знайомитися з висновками екологічної експертизи; 4) клопотати про проведення додаткової екологічної
експертизи; 5) одержувати інформацію про хід проведення екологічної
експертизи; 6) здійснювати й інші функції в галузі екологічної експертизи
в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 32. Обов'язки замовників екологічної експертизи
Замовники екологічної експертизи зобов'язані: 1) подавати на екологічну експертизу необхідні матеріали на
об'єкти екологічної експертизи і висновки щодо попередньої оцінки
їх впливу на навколишнє природне середовище; { Пункт 1 статті 32
із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від
06.04.2000 } 2) сприяти суб'єктам екологічної експертизи в об'єктивному і
комплексному розгляді об'єктів екологічної експертизи та їх
науково обгрунтованій оцінці; 3) надавати суб'єктам екологічної експертизи необхідні
додаткові відомості та матеріали; 4) своєчасно вносити до документації на об'єкти екологічної
експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують
конструктивних досліджень і розрахунків, оплачувати виконані
еколого-експертні роботи згідно з договорами; 5) виконувати вимоги висновків екологічної експертизи; 6) вирішувати інші питання відповідно до законодавства
України.
Р о з д і л VI
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 33. Процедура проведення екологічної експертизи
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає
вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань
експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи,
підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного
висновку.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає: 1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і
реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення
еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог
законодавства (підготовча стадія); 2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи,
в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі
порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної
безпеки, достатності та ефективності екологічних обгрунтувань
діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія); 3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної
інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку
висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим
органам і особам (заключна стадія).
Стаття 34. Умови і підстави проведення державної
екологічної експертизи
Державна екологічна експертиза проводиться у разі: 1) наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів
екологічної експертизи для навколишнього природного середовища;
{ Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 } 2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів
України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими
виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, судом та
правоохоронними органами відповідно до законодавства; 3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.
Державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів,
що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після
оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про
екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним
органам комплекту документів з обгрунтуванням оцінки впливу на
навколишнє природне середовище.
Порядок передачі документації на державну екологічну
експертизу визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Заява про екологічні наслідки діяльності
Заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити
відомості про:
а) заплановану діяльність, мету і шляхи її здійснення;
б) суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан
навколишнього природного середовища з урахуванням можливості
виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;
в) кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного
ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують
впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і
нормативів;
г) інформування громадськості щодо запланованої діяльності,
її мету і шляхи її здійснення. { Стаття 35 в редакції Закону N 254-IV ( 254-15 ) від 28.11.2002 }
Стаття 36. Вимоги до матеріалів оцінки впливу на
навколишнє природне середовище
У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище
запланованої чи здійснюваної діяльності обгрунтовуються її
доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти
рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища
території, види та рівні впливу на нього в нормальних і
екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану,
еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення
рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної
безпеки.
Стаття 37. Шляхи проведення державної екологічної експертизи
Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
1) аналізу і оцінки об'єктів екологічної експертизи - групами
спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих
установ і організацій центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, обласних, Київської, Севастопольської
міських державних адміністрацій, а на території Автономної
Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки
Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із
залученням інших органів виконавчої влади; { Пункт 1 статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, N 5456-VI ( 5456-17 ) від
16.10.2012 }
2) еколого-експертних досліджень і оцінки об'єктів
екологічної експертизи - спеціально створюваними комісіями із
залученням фахівців - практиків та науковців інших підприємств,
установ і організацій;

{ Пункт 3 частини першої статті 37 виключено ан підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }

4) залучення на договірних засадах інших спеціалізованих
організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки
відповідних пропозицій.
Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до
статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної
діяльності" ( 3038-17 ). { Статтю 37 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1026-V
( 1026-16 ) від 16.05.2007; в редакції Закону N 3038-VI
( 3038-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 38. Строки проведення державної екологічної
експертизи
Граничні строки проведення державної екологічної експертизи
об'єктів:
1) групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів,
установ чи організацій центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього
природного середовища, обласних, Київської, Севастопольської
міських державних адміністрацій, а на території Автономної
Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки
Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із
залученням інших органів виконавчої влади - до 45 календарних днів
з продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках,
залежно від складності проблеми, - до 120 днів; { Пункт 1 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
2) спеціально створеними спеціалізованими організаціями - до
90 календарних днів; { Пункт 2 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
3) за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків
попередньої екологічної експертизи - до 30 календарних днів.
Початком державної екологічної експертизи вважається день
подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів
і документів, а у разі необхідності - і додаткової
науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час
проведення експертизи.
Стаття 39. Висновки державної екологічної експертизи
Висновки державної екологічної експертизи повинні містити
оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо
об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні
наслідки.
Позитивні висновки державної екологічної експертизи після
затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони навколишнього природного
середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими
державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки
Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з
питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для
відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »