Документ 458_010-16, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 22.02.2017, підстава 1903-19

ДОГОВІР
між Україною та Урядом Малайзії про видачу правопорушників

{Договір ратифіковано Законом № 1903-VIII від 22.02.2017}


Дата підписання:

04.08.2016


Дата ратифікації Україною:

22.02.2017


Дата набрання чинності для України:

05.10.2017

Україна та Уряд Малайзії (що надалі іменуються кожна окремо «Сторона», а разом - «Сторони»),

Бажаючи посилити дружні відносини між двома країнами,

Визнаючи потребу забезпечення більш ефективного співробітництва між двома країнами у боротьбі зі злочинністю,

домовились про таке:

Стаття 1
Обов’язок видачі правопорушників

Сторони зобов’язуються видавати одна одній на запит та з урахуванням положень цього Договору і у відповідності з їхнім відповідним внутрішнім законодавством будь-яку особу, яка розшукується запитуючою Стороною з метою притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, що тягне видачу, або з метою винесення або виконання вироку у зв’язку з таким злочином.

Стаття 2
Злочини, що тягнуть видачу

1. Злочин є таким, що тягне видачу, якщо він за законодавством обох Сторін карається позбавленням волі на період не менш ніж один (1) рік або більш суворим покаранням.

2. Злочин також є таким, що тягне видачу, якщо він полягає у замаху або змові з метою вчинення, пособництва чи підбурення до вчинення будь-якого злочину, зазначеного в пункті 1 і караного за законодавством обох Сторін позбавленням волі на період не менш ніж один (1) рік або більш суворим покаранням.

3. Коли запит про видачу стосується особи, засудженої до позбавлення волі судом запитуючої Сторони за будь-який злочин, що тягне видачу, видача здійснюється лише якщо строк, який залишається відбувати, становить не менш як шість (6) місяців.

4. Для цілей цієї статті при визначенні того, чи є злочин караним відповідно до законодавства обох Сторін, не має значення:

а) чи законодавство обох Сторін відносить дії або бездіяльність, що становлять злочин, до тієї самої категорії злочинів чи визначає злочин за допомогою такої самої термінології; або

b) чи відрізняється склад злочину за законодавством Сторін, якщо зрозуміло, що за сукупністю дії чи бездіяльність, зазначені запитуючою Стороною, становлять злочин за законодавством запитуваної Сторони.

5. Якщо видача особи вимагається за злочин, пов'язаний з податками, митними зборами, валютним обміном або іншими бюджетними питаннями, у видачі не може бути відмовлено на підставі того, що законодавство запитуваної Сторони не передбачає такого самого податку, збору, мита або валютного регулювання як законодавство запитуючої Сторони, за умови, що дії чи бездіяльність, у зв’язку з якими запитується видача, є злочином на території запитуваної Сторони.

6. Якщо злочин вчинено за межами території запитуючої Сторони, видача здійснюється, якщо законодавство запитуваної Сторони передбачає покарання за злочин, вчинений за межами її території за подібних обставин, і якщо вимоги щодо видачі відповідно до цього Договору та її внутрішнього законодавства іншим чином дотримані. Якщо законодавство запитуваної Сторони цього не передбачає, то запитувана Сторона може на свій розсуд відмовити у видачі.

Стаття 3
Обов’язкові підстави для відмови

1. Видача відповідно до цього Договору не здійснюється запитуваною Стороною за будь-якої з таких обставин:

a) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, вважається запитуваною Стороною злочином політичного характеру. Посилання на злочин політичного характеру не охоплює наступні злочини:

(i) злочин, передбачений будь-яким багатостороннім міжнародним договором, сторонами якого є обидві Сторони, і який покладає на них обов’язок видавати особу або передавати справу до своїх компетентних органів для прийняття рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності;

(ii) вбивство або інший умисний злочин проти особи Глави Держави або члена близької родини Глави Держави;

(iii) замах, підбурювання до вчинення, пособництво або змова з метою вчинення або участі у будь-якому такому злочині, як зазначено у підпунктах «i» та «ii»;

b) якщо запитувана Сторона має суттєві підстави вважати, що запит був зроблений з метою переслідування або покарання особи на підставі її раси, релігії, національності, етнічного походження, статі чи політичного переконання або що становище такої особи в судовому процесі може бути погіршене з будь-якої з цих причин;

c) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, є злочином за військовим правом, який разом з тим не є злочином за звичайним кримінальним правом;

d) якщо відносно злочину, у зв’язку з яким запитується видача:

(i) особа виправдана, помилувана чи звільнена від кримінальної відповідальності або відбування покарання з інших підстав відповідно до законодавства запитуваної Сторони;

(ii) особа відбула покарання, передбачене законодавством запитуваної Сторони; або

(iii) особу засуджено відповідно до законодавства запитуваної Сторони;

e) якщо це може змусити запитувану Сторону порушити свої зобов’язання відповідно до міжнародних договорів.

2. У випадках, коли до особи могла би бути застосована смертна кара у запитуючій Стороні, однак у запитуваній Стороні смертна кара не була би застосована за той самий злочин відповідно до законодавства запитуваної Сторони, жодного запиту про видачу не подається без попередніх консультацій та погодження обома Сторонами питань направлення такого запиту.

Стаття 4
Факультативні підстави для відмови

1. У видачі може бути відмовлено:

а) якщо на території запитуваної Сторони здійснюється провадження проти особи, видача якої запитується, щодо злочину, у зв’язку з яким запитується видача;

b) якщо особа, видача якої запитується, є громадянином запитуваної Сторони;

с) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, відповідно до законодавства запитуваної Сторони вважається таким, що був учинений в цілому або частково в цій Стороні або в межах її юрисдикції; і

d) якщо притягнення до відповідальності або покарання за злочин, у зв’язку з яким запитується видача, було б неможливим з підстав, передбачених законодавством запитуваної Сторони щодо строків давності.

2. Якщо у видачі відмовлено відповідно до підпунктів «b» та «c» пункту 1 цієї статті, запитувана Сторона передає справу своїм компетентним органам з метою порушення провадження проти розшукуваної особи відповідно до її законодавства.

Стаття 5
Центральні органи

Центральним органом для України є Міністерство юстиції України (у справах на стадії судового розгляду або виконання вироку) та Генеральна прокуратура України (у справах на стадії досудового слідства); Центральним органом для Малайзії є Міністр, відповідальний за правопорушників, що переховуються від правосуддя.

Стаття 6
Відстрочена та умовна передача

1. Після прийняття рішення за запитом про видачу запитувана Сторона може відкласти передачу запитуваної особи з метою здійснення кримінального провадження щодо цієї особи або, якщо ця особа вже засуджена - з метою виконання вироку, винесеного за злочин інший, ніж той, у зв’язку з яким запитується видача. У такому разі запитувана Сторона повідомляє про це запитуючу Сторону.

2. Якщо особа відбуває покарання на території запитуваної Сторони за злочин інший, ніж той, у зв’язку з яким запитується видача, запитувана Сторона може тимчасово передати особу запитуючій Стороні для здійснення кримінального провадження за злочин, у зв’язку з яким запитується видача. Передана таким чином особа тримається під вартою у запитуючій Стороні і повертається запитуваній Стороні після завершення провадження проти особи, відповідно до письмових умов, взаємно визначених Сторонами.

Стаття 7
Процедура видачі та підтвердні документи

1. Запит про видачу складається Центральним органом запитуючої Сторони у письмовій формі та передається через дипломатичні канали Центральному органу запитуваної Сторони.

2. Для подальшого спілкування відповідні органи зносяться безпосередньо один з одним, але можуть, на свій вибір, зноситися через дипломатичні канали.

3. До запиту про видачу додається:

(а) інформація, необхідна для встановлення особи та громадянства розшукуваної особи, у тому числі, якщо можливо, фотографії та відбитки пальців, а також інформація щодо поточного місця знаходження особи, якщо відомо;

(b) виклад кожного злочину, у зв'язку з яким запитується видача;

(с) виклад фактів злочину;

(d) процесуальна історія справи;

(е) текст положень закону, що визначають кожен злочин;

(f) текст положень закону, що описують покарання, що може бути призначено;

(g) інформація щодо того, чи є строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

4. Якщо особа обвинувачується у злочині, запит про видачу супроводжується ордером на арешт особи і обвинувальним актом, або копією обвинувального акту.

5. Якщо особу засуджено за злочин і призначено покарання, до запиту про видачу додають:

(а) документи, що підтверджують засудження; та

(b) документи, що підтверджують накладене покарання та частину, у якій воно не було виконано.

6. Якщо особу було засуджено за злочин і покарання не призначено, до запиту про видачу додаються документи, що підтверджують засудження.

7. Жодна зі Сторін не вимагає як умову для видачі відповідно до цього Договору, щоб інша Сторона довела наявність достатніх доказів для порушення справи проти розшукуваної особи.

Стаття 8
Додаткова інформація

1. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформація, надана на підтвердження запиту про видачу, є недостатньою відповідно до її внутрішнього законодавства і цього Договору для задоволення запиту про видачу, ця Сторона може запитати про надання додаткової інформації впродовж визначеного нею часу. Запитувана Сторона може встановити строк для подачі такої інформації, і може дозволити розумне продовження строку подання за заявою запитуючої Сторони з викладенням підстав для такого продовження.

2. Якщо розшукувана особа утримується під вартою і надані додаткові документи не є достатніми або якщо такі документи не отримано в строк, визначений запитуваною Стороною, цю особу може бути звільнено з-під варти. Таке звільнення не перешкоджає повторному арешту та видачі особи, якщо згодом отримано додаткові документи.

3. Якщо особа звільнена з-під варти відповідно до пункту 2 цієї статті, запитувана Сторона якомога швидше повідомляє про це запитуючу Сторону.

Стаття 9
Мова

Запити та підтвердні документи, подані запитуючою Стороною відповідно до цього Договору, мають супроводжуватися перекладом на англійську мову.

Стаття 10
Прийнятність документів

1. Документ, який відповідно до статті 7 цього Договору супроводжує запит про видачу, приймається у якості доказу у будь-якому провадженні щодо видачі на території запитуваної Сторони, у разі його засвідчення.

2. Документ є засвідченим для цілей цього Договору, якщо:

(а) ордер на арешт підписано суддею, слідчим суддею або іншим компетентним органом запитуючої Сторони;

(b) будь-який інший документ засвідчено суддею, слідчим суддею або іншим компетентним органом запитуючої Сторони як оригінал або дійсна копія оригіналу, залежно від обставин; або

(с) документ, що підтверджує засудження, засвідчено суддею, слідчим суддею або іншим компетентним органом запитуючої Сторони,

і скріплено офіційною печаткою компетентного органу запитуючої Сторони.

Стаття 11
Тимчасовий арешт

1. У термінових випадках Сторона може звернутися з проханням про тимчасовий арешт розшукуваної особи до подання запиту про видачу.

2. Прохання про тимчасовий арешт передається між Центральним органом України і Палатою Генерального прокурора Малайзії через дипломатичні канали або безпосередньо поштою чи телеграфом або будь-якими засобами, що дозволяють отримати докази письмово, або через засоби Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол).

3. Після отримання прохання про тимчасовий арешт, запитувана Сторона докладає усіх зусиль для арешту розшукуваної особи. Запитуючу Сторону негайно інформують про результати розгляду її прохання.

4. Прохання про тимчасовий арешт повинне містити:

(а) опис розшукуваної особи, у тому числі, якщо це можливо, фотографію або відбитки пальців;

(b) місце перебування розшукуваної особи, якщо воно відоме;

(с) заяву про злочини або опис злочинів, які ймовірно були вчинені особою, або за які особу було засуджено;

(d) точний опис фактів справи, у тому числі опис діянь або бездіяльності, які ймовірно становлять кожен злочин, і, якщо це можливо, час і місце вчинення кожного злочину;

(е) копію ордеру на арешт, документ, що містить обвинувачення, або документ про визнання особи винною, або рішення про засудження розшукуваної особи;

(f) виклад покарання, яке може бути призначене або було призначено за злочини; і

(g) заяву про те, що запит про видачу розшукуваної особи буде направлено згодом.

5. Особа, заарештована у зв'язку з проханням про тимчасовий арешт, звільняється після спливу 60 днів від дати застосування до неї тимчасового арешту, якщо запит про видачу та підтвердні документи, зазначені у статті 7 цього Договору, не надійшли.

6. Звільнення особи відповідно до пункту 5 цієї статті не перешкоджає порушенню провадження про видачу розшукуваної особи, якщо запит про видачу отримано пізніше.

Стаття 12
Відмова від провадження щодо видачі

1. Якщо розшукувана особа погоджується повернутися у запитуючу Сторону, а після того, як їй особисто було роз'яснено компетентною судовою установою про наслідки такої згоди за законодавством запитуваної Сторони, знову погоджується на відмову від провадження щодо видачі і якщо це дозволяється законодавством запитуваної Сторони, запитувана Сторона може передати її без подальшого провадження.

2. Передача відповідно до цієї статті здійснюється з урахуванням положень статей 14 і 15 цього Договору.

Стаття 13
Одночасні запити

1. Якщо запитувана Сторона отримує запит про видачу тієї самої особи від більш ніж однієї держави, у зв’язку з одним і тим самим злочином або різними злочинами, запитувана Сторона визначає, якій з цих держав особа має бути видана і повідомляє ці держави про своє рішення.

2. При прийнятті рішення запитувана Сторона бере до уваги всі вагомі фактори, включаючи:

(а) чи запити зроблено на підставі будь-яких договорів;

(b) громадянство запитуваної особи;

(с) тяжкість злочинів;

(d) послідовність, у якій запити були отримані від запитуючих Сторін;

(е) відповідні інтереси запитуючих Сторін;

(f) громадянство потерпілого;

(g) звичайне місце проживання особи;

(h) можливість подальшої видачі між запитуючими Сторонами; або

(i) час та місце вчинення кожного злочину.

Стаття 14
Рішення і передача

1. Запитувана Сторона, як тільки рішення за запитом про видачу прийнято, повідомляє про своє рішення запитуючу Сторону.

2. У разі прийняття рішення про повну або часткову відмову мають бути зазначені причини. Запитувана Сторона може надати копії відповідних судових рішень щодо справи за запитом.

3. У разі задоволення запиту компетентні установи Сторін погоджують найбільш прийнятний спосіб, місце та дату здійснення видачі.

4. Якщо запитувана особа не переміщена з території запитуваної Сторони представником запитуючої Сторони протягом розумного періоду часу, визначеного запитуваною Стороною, особу може бути звільнено і запитувана Сторона може у подальшому відмовити у видачі за той самий злочин.

5. Якщо Сторона з незалежних від неї обставин не може передати або прийняти особу, яка підлягає видачі, вона інформує про це іншу Сторону. Обидві Сторони узгоджують нову дату передачі та застосовують положення пункту 4 цієї статті.

Стаття 15
Вилучення і передача власності

1. У тій мірі, у якій дозволено її законодавством, запитувана Сторона може вилучити і передати запитуючій Стороні будь-яку власність, що була у володінні запитуваної особи на момент її арешту, і яка може бути речовим доказом при доказуванні екстрадиційного злочину, у зв’язку з яким здійснюється видача.

2. За умов, передбачених пунктом 1 цієї статті, вищезазначена власність може, якщо запитуюча Сторона про це просить, бути передана запитуючій Стороні, навіть якщо видача не може бути здійснена через смерть, зникнення або втечу запитуваної особи.

3. Запитувана Сторона може обумовити передачу власності достатніми запевненнями запитуючої Сторони щодо того, що власність буде повернуто запитуваній Стороні як тільки це буде практично можливо. Запитувана Сторона може також відстрочити передачу такої власності, якщо вона потрібна як доказ у запитуваній Стороні.

4. Будь-які права, які запитувана Сторона або треті сторони могли набути щодо зазначеної власності, зберігаються. У разі існування таких прав власність повертається безкоштовно запитуваній Стороні якомога швидше після закінчення провадження у справі.

Стаття 16
Спеціальне правило

1. Особу, видану відповідно до цього Договору, не може бути затримано, засуджено або покарано або піддано будь-якому іншому обмеженню особистої свободи на території запитуючої Сторони за будь-який злочин, вчинений до видачі, інший ніж:

(а) злочин, у зв’язку з яким було здійснено видачу;

(b) будь-який злочин меншої тяжкості або злочин, що тягне видачу, що ґрунтується на фактах, на яких базувалася видача;

(с) будь-який інший злочин, що тягне видачу, щодо якого запитувана Сторона погоджується.

2. Пункт 1 цієї статті не застосовується, якщо особа мала можливість залишити запитуючу Сторону і не зробила цього протягом 30 днів з дня остаточного звільнення у зв’язку зі злочином, за який таку особу було видано, або якщо особа повернулась на територію запитуючої Сторони після того, як залишила її.

Стаття 17
Перевидача третій державі

1. Особа, яку було видано відповідно до цього Договору, не може бути перевидана запитуючою Стороною третій державі для судового розгляду або покарання за будь-який злочин, що тягне видачу, що був вчинений до її видачі запитуючій Стороні, якщо тільки запитувана Сторона не погодиться на таку передачу.

2. Наскільки це дозволено законодавством запитуючої Сторони, особа, видана відповідно до цього Договору, не передається запитуючою Стороною міжнародному трибуналу, заснованому відповідно до багатосторонньої міжнародної конвенції, яка застосовується до запитуючої Сторони, для судового розгляду або покарання за будь-який злочин, вчинений до її видачі запитуючій Стороні, за винятком випадків, коли:

(а) запитувана Сторона погоджується на таку передачу; та

(b) якщо відповідно до конвенції вимагається згода іншої держави, і ця держава погоджується.

3. Пункти 1 або 2 цієї статті не перешкоджають перевидачі або передачі виданої особи третій державі або відповідному міжнародному трибуналу, заснованому згідно з багатосторонньою міжнародною конвенцією, яка застосовується до запитуючої Сторони, якщо:

(а) така особа залишила територію запитуючої Сторони після видачі і добровільно повернулася до неї; або

(b) така особа не залишила територію запитуючої Сторони протягом 30 днів з дня, коли могла вільно виїхати.

4. Для цілей пункту 1 і підпункту «а» пункту 2 цієї статті Сторона, згода якої запитується, може вимагати надання будь-якого документу або заяви, згаданих у статті 7 цього Договору.

Стаття 18
Транзит

У тій мірі, в якій це дозволено її законодавством, кожна зі Сторін може надати згоду на транзит її територією особи, виданої іншій Стороні третьою Державою.

Стаття 19
Представництво і витрати

1. Запитувана Сторона надає консультації, сприяння, виступає в суді від імені запитуючої Сторони і представляє інтереси запитуючої Сторони або іншим чином вживає необхідних заходів для юридичного представництва запитуючої Сторони у будь-яких провадженнях, що виникають у зв’язку із запитом про видачу.

2. Запитуюча Сторона несе витрати, пов’язані з перекладом та копіюванням документів, що надаються на підтвердження запиту про видачу відповідно до цього Договору, а також перевезенням переданої особи. Запитувана Сторона покриває усі інші витрати, що виникли у такій Стороні у зв'язку з провадженням щодо видачі, включаючи витрати, що виникли на її території при арешті та утриманні особи, видача якої запитується, до тих пір, поки така особа не передана особі, визначеній запитуючою Стороною.

3. Не зважаючи на пункт 2 цієї статті, коли витрати, що виникли у запитуваній Стороні у зв'язку із запитом, є значними або надзвичайними за своїм характером, Сторони проводять консультації з метою визначення способу, у який витрати покриваються.

4. Жодна зі Сторін не подає будь-які матеріальні позови проти іншої Сторони, що виникають у зв’язку з арештом, затриманням, допитом чи передачею запитуваних осіб відповідно до цього Договору.

Стаття 20
Консультації

1. Для цілей сприяння найбільш ефективному застосуванню цього Договору Сторони проводять консультації у час, взаємно погоджений між ними, щодо тлумачення, застосування або виконання цього Договору в цілому або щодо окремого випадку.

2. Сторони можуть розробити такі практичні заходи, які можуть бути необхідні для сприяння виконанню цього Договору.

Стаття 21
Вирішення спорів

Будь-які розбіжності або спір між Сторонами, що виникають у зв'язку з тлумаченням або виконанням положень цього Договору, вирішується дружньо шляхом консультацій або переговорів між Сторонами через дипломатичні канали без звернення до будь-якої третьої сторони чи міжнародного трибуналу.

Стаття 22
Внесення змін

1. Цей Договір може бути змінено або доповнено у будь-який час за взаємною письмовою згодою Сторін. Така зміна чи доповнення набуває чинності відповідно до пункту 1 статті 23 цього Договору.

2. Будь-яка зміна або доповнення не впливають на права та зобов’язання, що виникли або ґрунтувалися на цьому Договорі, до або на час, коли така зміна чи доповнення набувають чинності.

Стаття 23
Набрання чинності

1. Цей Договір набирає чинності на тридцятий день після дати отримання останнього повідомлення про завершення внутрішніх процедур, передбачених законодавством кожної зі Сторін для набрання ним чинності.

2. Цей Договір застосовується до запитів, направлених після дати набрання ним чинності, навіть якщо відповідні дії або бездіяльність, що становлять злочин чи злочини, яких стосується запит, мали місце до або після цієї дати.

Стаття 24
Припинення дії

1. Будь-яка Сторона може припинити цей Договір шляхом письмового повідомлення у будь-який час дипломатичними каналами, і він припиняє дію через шість (6) місяців після дати повідомлення.

2. Припинення дії цього Договору не зачіпає прав та обов’язків, що виникають або ґрунтуються на цьому Договорі, та завершення будь-яких запитів, направлених відповідно до цього Договору, до моменту припинення дії.

На засвідчення цього ті, хто нижче підписалися, належним чином уповноважені, підписали цей Договір.

Укладено у м. Путраджая 4-го дня серпня місяця 2016 року у двох примірниках, кожний українською, малайською та англійською мовами, усі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні перевагу має текст, викладений англійською мовою.


За Україну

За Уряд Малайзії


(підпис)

(підпис)



Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору