Документ 4652-17, чинний, поточна редакція — Редакція від 05.10.2016, підстава 1404-19

після слів "податкової міліції" доповнити словами "органу Державної митної служби України";

доповнити реченням такого змісту: "Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор";

у частині п'ятій слова "суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину" замінити словами "слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину";

у частині восьмій слово "адміністрація" замінити словом "служба", а після слів "виконання покарань" доповнити словами "Державна митна служба України";

у частині десятій слова "нерозкриті злочини" виключити;

частину одинадцяту після слів "на запит органів" доповнити словом "досудового";

частини чотирнадцяту та п'ятнадцяту викласти в такій редакції:

"Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.

Спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави";

8) у статті 9-1:

у частині першій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) щодо невстановлених осіб, які готують вчинення злочину, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку";

пункт 2 виключити;

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці до вчинення злочину, - до встановлення та фіксації фактичних даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, але не більше шести місяців";

частини другу та третю викласти в такій редакції:

"За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці тяжкого чи особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Державної митної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками за погодженням із Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.

Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової служби України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Державної митної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України за погодженням із Генеральним прокурором України або його заступником. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором";

9) у статті 9-2:

у частині першій:

у пункті 1 слова "від органів розслідування" замінити словами "від органів досудового розслідування, слідчого судді";

у пункті 2 слово "постановою" виключити;

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) закриття кримінального провадження слідчим, прокурором або судом";

частину другу викласти в такій редакції:

"Про закриття оперативно-розшукової справи складається вмотивована постанова, що затверджується посадовою чи службовою особою, якій згідно зі статтею 9 цього Закону надано право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи. Про закриття оперативно-розшукової справи у триденний строк письмово повідомляється відповідний прокурор, який протягом 10 діб з моменту одержання повідомлення перевіряє додержання законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності у цій справі. До завершення такої перевірки забороняється знищення оперативно-розшукової справи. Якщо у такій справі здійснювалися оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається також до цього суду у триденний строк";

10) у статті 10:

у пункті 1 слова "порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій" замінити словами "початку досудового розслідування";

у пункті 2 слова "кримінальній справі" замінити словами "кримінальному провадженні";

пункт 3 після слів "для попередження" доповнити словом "виявлення";

11) частину четверту статті 11 викласти в такій редакції:

"Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру";

12) у частині третій статті 12 слово "розкриттю" замінити словом "виявленню";

13) у статті 14:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Керівники міських, районних, міжрайонних, районних в містах та прирівняних до них прокуратур, а також призначені ними прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів".

У зв'язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою;

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

"4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні".

{Пункт 13 розділу I втратив чинність на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014}

{Пункт 14 розділу I втратив чинність на підставі Закону № 580-VIII від 02.07.2015}

15. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382 із наступними змінами):

1) у статті 24:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень";

у пункті 12 слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";

2) у статті 25:

у пункті 7 частини першої слова "з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин" замінити словами "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 6 частини другої слова та речення "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

частину третю виключити.

16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 89; 2006 р., № 14, ст. 116) викласти в такій редакції:

"6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, виконувачем його обов'язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора України заступниками Генерального прокурора України".

17. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1; 2004 р., № 8, ст. 66; 2006 р., № 12, ст. 102):

1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування";

2) у статті 1:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян";

у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

3) у статті 2:

у частині першій:

пункти 1-1 та 2 викласти в такій редакції:

"1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати";

пункт 3 виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів";

4) у пункті 2 статті 3 слова "дізнання чи досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

5) у частині п'ятій статті 4 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

6) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати";

7) у статті 11:

у частинах першій та третій слово "дізнання" замінити словами "що здійснює оперативно-розшукову діяльність";

частину другу викласти в такій редакції:

"У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання";

8) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції";

9) статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат".

18. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50; 2003 р., № 29, ст. 233; 2009 р., № 36-37, ст. 511):

1) підпункти "б" та "д" пункту 1 статті 2 викласти в такій редакції:

"б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення";

"д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та прокурорів";

2) у статті 4 слова "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний", а слова "Про статус суддів" замінити словами "Про судоустрій і статус суддів";

3) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

"У разі якщо є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування".

19. У Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 51; 2003 р., № 16, ст. 124; 2005 р., № 11, ст. 198; 2009 р., № 36-37, ст. 511):

1) у статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", а слово "справ" - словом "проваджень";

2) пункти "а", "б" та "г" статті 2 викласти в такій редакції:

"а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;

б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні";

"г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням";

3) у статті 3:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України";

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

"Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами";

4) у статті 4 слова "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";

5) пункт "в" частини першої статті 5 викласти в такій редакції:

"в) вимагати від слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів";

6) пункт "в" частини другої статті 6 викласти в такій редакції:

"в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів";

7) у статті 15:

пункти "а" та "в" викласти в такій редакції:

"а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження";

"в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання";

у пункті "б" слова "поза візуальним спостереженням" замінити словами "поза візуальним та аудіоспостереженням", а слова "кримінально-процесуального" - словами "кримінального процесуального";

8) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Закрите судове засідання

1. У випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

2. У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання";

9) у частині другій статті 19 слова "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";

10) у статті 22:

у частині другій:

перше речення абзацу першого викласти в такій редакції:

"2. Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки";

абзац другий викласти в такій редакції:

"У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування";

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки";

в абзаці першому частини п'ятої слова "дізнання, слідчим, прокурором, судом" замінити словами "слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом".

20. У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358; 2010 р., № 4, ст. 34; 2011 р., № 23, ст. 160):

1) у статтях 4 та 11 слова "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;

2) у статті 12:

у пункті 3 слова "кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";

у підпункті "б" пункту 4 слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 5 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і органи Служби безпеки України кримінальні провадження, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України";

3) статті 14 та 15 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Використання учасників організованих злочинних угруповань у боротьбі з організованою злочинністю

1. Для здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю учасники організованих злочинних угруповань можуть залучатися до співробітництва в порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.

2. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судового провадження сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним чи юридичним особам або державі.

Стаття 15. Використання спеціальних технічних засобів у боротьбі з організованою злочинністю

1. У боротьбі з організованою злочинністю спеціальним підрозділам органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надається право використовувати спеціальні технічні засоби у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України";

4) в абзаці першому пункту 6 статті 16 слова "кримінальні справи" замінити словами "кримінальні провадження";

5) пункти "в" та "г" пункту 1 статті 25 виключити;

6) у статті 26:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цих кримінальних провадженнях у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи";

у пункті 5 слова "мають право давати санкції на арешт та інші повноваження" замінити словами "здійснюють повноваження".

21. У Законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360 із наступними змінами):

1) частини першу та другу статті 1 викласти в такій редакції:

"Попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України";

2) у статті 2 слова "слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі" замінити словами "органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню";

3) у статті 3 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою", а слова "Кримінально-процесуального" - словами "Кримінального процесуального";

4) у частинах першій та третій статті 4 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

5) у частині третій статті 7 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

6) абзац третій частини другої статті 8 викласти в такій редакції:

"неповнолітніх - окремо від дорослих";

7) у статті 9:

в абзаці сьомому частини першої слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

у частині четвертій слова "взяття під варту в зв'язку з провадженням в іншій справі" замінити словами "тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням";

8) у статті 12:

частину першу викласти в такій редакції:

"Побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин";

у частині другій слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";

частину третю доповнити реченням такого змісту: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців та Урядом України";

частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Побачення осіб, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, зі співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців проводяться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження захисника щодо здійснення захисту особи, яка тримається під вартою, підтверджуються відповідно до статті 50 Кримінального процесуального кодексу України. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення";

9) у статті 13:

у частині першій слова "в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "які здійснюють кримінальне провадження";

у частині третій слова "особи, яка провадить дізнання, або" замінити словами "чи рішення";

у частині четвертій слова "постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою" замінити словами "в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, а також оскарження ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщаються особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування";

у частині шостій слова "провадженням у справі" замінити словами "кримінальним провадженням";

у частині дев'ятій слова "у справі" замінити словами "у кримінальному провадженні", а слова "статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України" - словами "положень Кримінального процесуального кодексу України";

10) у частині першій статті 16 слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";

11) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що тримаються під вартою

Підставами для звільнення з-під варти є:

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;

припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною першою статті 583 Кримінального процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомивши про це прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.

Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг";

12) у частині третій статті 21:

в абзаці четвертому слова "слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)" замінити словами "слідчого, прокурора, слідчого судді та суду";

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати у друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, що тримаються під вартою, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань".

{Пункт 22 розділу I втратив чинність на підставі Закону № 1702-VII від 14.10.2014}

{Пункт 23 розділу I втратив чинність на підставі Закону № 1404-VIII від 02.06.2016}

24. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161):

1) у частині шостій статті 8 слова "органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням", а слова "або кримінальними" виключити;

2) у підпункті "г" пункту 2 частини першої статті 12 слова "винесення постанови про припинення кримінальної справи" замінити словами "закриття кримінального провадження".

25. У пункті 2 частини десятої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".

26. У пункті 12 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144) слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".

27. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133):

1) у частині п'ятій статті 174 слова "прокуратури для порушення кримінальної справи" замінити словами "досудового розслідування для здійснення досудового розслідування";

2) у частині третій статті 176 слова "висновку, передбачених Кримінально-процесуальним" замінити словами "акта, передбачених Кримінальним процесуальним";

3) у частині другій статті 218 слова "органами досудового слідства" замінити словом "прокурором";

4) у частині третій статті 220 слово "справи" замінити словами "кримінального провадження".

28. У пункті 5 частини п'ятої статті 2 Закону України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 6, ст. 46) слова "кримінально-процесуальних" виключити.

29. Пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) виключити.

30. Частину третю статті 7 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 46, ст. 366) викласти в такій редакції:

"Контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних і контррозвідувальних органів України, оперативних підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також органів досудового розслідування здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про Службу безпеки України", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України", інших законів та Кримінального процесуального кодексу України".

31. Статтю 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290; 2005 р., № 51, ст. 552; 2006 р., № 21, ст. 171) викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень.

Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

2. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу".

32. У Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст. 225; 2005 р., № 3, ст. 76; 2010 р., № 19, ст. 151):

1) у статті 1 слова "розкриття і" виключити;

2) у частині першій статті 3:

абзац п'ятий виключити;

в абзаці одинадцятому слова "іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";

3) у статті 5:

абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої виключити;

у частині одинадцятій слово "дізнання" виключити;

4) у статті 7:

пункти 3 та 11 викласти в такій редакції:

"3) викликати осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті, для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні";

"11) вести облік кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України та проводити періодичні звірки з даними відповідних прокуратур";

абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:

"підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання";

пункти 10 та 29 виключити;

5) у статті 8:

у пункті 1 слова "розкривати і" виключити;

пункт 3 виключити;

у пункті 6 слова "від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства" замінити словами "від органів досудового розслідування";

у пункті 10 слова "швидкого і повного розкриття злочинів та" виключити.

33. У пункті 2 частини десятої статті 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".

34. У пункті 2 частини першої статті 10 Закону України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197) слова "або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено".

35. Частину чотирнадцяту статті 18 Закону України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65) викласти в такій редакції:

"Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню".

36. У частині другій статті 16 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 51-52, ст. 446) слова "цивільних та кримінальних справ" замінити словами "цивільних справ та кримінального провадження".

37. У Законі України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143):

1) пункт 2 частини четвертої статті 6 викласти в такій редакції:

"2) провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду";

2) у частині першій статті 19 слова "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним".

38. В абзаці другому частини дев'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2011 р., № 23, ст. 160) слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством".

39. В абзаці сімнадцятому статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 194; 2005 р., № 3, ст. 76), слова "у разі вчинення військовослужбовцем злочину порушувати кримінальну справу і провадити дізнання" замінити словами "у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення письмово повідомити про це орган досудового розслідування".

40. У Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196; 2005 р., № 3, ст. 76):

1) у статті 23:

частину першу викласти в такій редакції:


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору