Документ 524-16, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.12.2006

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Сімейного
та Цивільного кодексів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 10, ст.87 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135) такі зміни:
1. Частину сьому статті 7 викласти в такій редакції:
"7. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її
прав, установлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Конвенцією
про права дитини ( 995_021 ), іншими міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України".
2. Текст статті 8 викласти в такій редакції:
"1. Якщо особисті немайнові та майнові відносини між
подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не
врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами
Цивільного кодексу України ( 435-15 ), якщо це не суперечить суті
сімейних відносин".
3. Частину першу статті 10 викласти в такій редакції:
"1. Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим
Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю
(договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які
регулюють подібні відносини (аналогія закону)".
4. Статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Міжнародні договори України
1. Частиною національного сімейного законодавства України є
міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в
установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що
встановлені відповідним актом сімейного законодавства,
застосовуються правила відповідного міжнародного договору
України".
5. Частину третю статті 14 виключити.
6. Частину другу статті 18 доповнити пунктами 7 і 8 такого
змісту:
"7) зміна правовідношення;
8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або
органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб".
7. Абзац третій частини третьої статті 19 виключити.
8. Частину другу статті 27 виключити.
9. Частину першу статті 28 доповнити абзацом другим такого
змісту:
"Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються
нареченими".
10. У назві та тексті статті 29 слова "осіб, які подали заяву
про реєстрацію шлюбу" замінити словом "наречених".
11. Статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я
1. Наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого
здоров'я.
2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження
наречених.
3. Порядок здійснення медичного обстеження наречених
встановлює Кабінет Міністрів України.
4. Результати медичного обстеження є таємницею і
повідомляються лише нареченим.
5. Приховування відомостей про стан здоров'я одним з
наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного
або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може
бути підставою для визнання шлюбу недійсним".
12. У статті 31:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 31. Зобов'язання наречених у разі відмови від вступу
в шлюб";
частини першу і другу виключити.
13. Частину другу статті 32 доповнити словами "або у
будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного
місяця".
14. Абзац другий частини першої статті 33 викласти в такій
редакції:
"За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій
обстановці".
15. У статті 56:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 56. Право дружини та чоловіка на свободу та особисту
недоторканність";
у частині першій слово "вибір" замінити словами "вільний
вибір";
у частині четвертій слова "особисту свободу" замінити словами
"свободу та особисту недоторканність".
16. Частину п'яту статті 57 викласти в такій редакції:
"5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є
страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим
страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо
страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою
приватною власністю кожного з них".
17. У статті 61:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може
бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного
обороту";
у частині другій слова "і внесені до сімейного бюджету або
внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну)
установу" виключити.
18. Статтю 62 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав
участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в
управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід,
дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням
суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності
подружжя".
19. Назву і текст статті 74 після слів "між собою" доповнити
словами "або в будь-якому іншому шлюбі".
20. Статтю 101 викласти в такій редакції:
"Стаття 101. Право на відмову від шлюбного договору
1. Одностороння відмова від шлюбного договору не
допускається.
2. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У
такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені
шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в
день подання нотаріусу заяви про відмову від нього".
21. Частину першу статті 105 викласти в такій редакції:
"1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною
заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них
відповідно до статті 107 цього Кодексу".
22. Частину першу статті 106 доповнити абзацом другим такого
змісту:
"Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто
подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації
актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або
прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя".
23. Частину першу статті 114 викласти в такій редакції:
"1. У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації
актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації
розірвання шлюбу".
24. Статтю 117 виключити.
25. У статті 118:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Якщо особа, яка була оголошена померлою, з'явилася, і
відповідне рішення суду скасовано та актовий запис про смерть
анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто
з них не перебуває у повторному шлюбі";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. У випадку, передбаченому частиною другою цієї статті,
державний орган реєстрації актів цивільного стану анулює актовий
запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його
підставі".
26. Пункт 3 частини другої статті 120 виключити.
27. У статті 122:
у частині другій слова "крім випадку, передбаченого
статтею 124 цього Кодексу" виключити;
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими
припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після
припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу
реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання
чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може
бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини
заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня
припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від
батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка,
який вважає себе батьком".
28. Статтю 123 викласти в такій редакції:
"Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в
результаті застосування допоміжних
репродуктивних технологій
1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті
застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за
письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
2. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини,
зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних
репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною
після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її
чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних
репродуктивних технологій".
29. У статті 126:
частину другу доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо
повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього
неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану
повинен повідомити орган опіки та піклування про запис
неповнолітнього батьком дитини";
частину третю доповнити реченням такого змісту: "Повноваження
представника мають бути нотаріально засвідчені".
30. Частину п'яту статті 136 викласти в такій редакції:
"5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана
батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона
знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на
застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до
частини першої статті 123 цього Кодексу".
31. Статтю 148 після частини третьої доповнити новою частиною
такого змісту:
"4. За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер,
оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім,
дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації
народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено
прізвище на прізвище другого з батьків".
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою.
32. Статтю 153 викласти в такій редакції:
"Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне
спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене
законом".
33. Текст статті 161 викласти в такій редакції:
"1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли
згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина,
спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або
судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої
дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх
батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з
них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають
істотне значення.
2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати
дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного
доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами,
своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із
батьків не може створити дитині належних умов для виховання та
розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до
участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на
вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про
відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її
для опікування органу опіки та піклування".
34. Частини четверту і п'яту статті 167 викласти в такій
редакції:
"4. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків,
переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають,
за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші
родичі дитини, мачуха, вітчим.
5. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові,
повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму,
вона передається на опікування органу опіки та піклування".
35. Частину другу статті 173 доповнити словами "якщо інше не
встановлено судом".
36. У статті 177:
після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"4. Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів
щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування
збереження її права на житло".
У зв'язку з цим частини четверту-сьому вважати відповідно
частинами п'ятою-восьмою;
частину п'яту доповнити абзацами другим і третім такого
змісту:
"На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних
засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути
письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.
Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом
не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні
дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини,
зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчинені без
його згоди";
перше речення частини шостої доповнити словами "якщо інше не
передбачено договором між ними".
37. Частину третю статті 220 виключити.
38. Абзац перший частини другої статті 232 викласти в такій
редакції:
"2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання
шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків
дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у
повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку
того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати,
сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між
ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку".
39. Частину четверту статті 237 викласти в такій редакції:
"4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не
досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів
передається їм.
У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка
досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання
визначається за її згодою.
У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам
неможливе, вона передається на опікування органу опіки та
піклування".
40. Частину п'яту статті 249 викласти в такій редакції:
"5. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та
піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються
Кабінетом Міністрів України".
II. Внести до Цивільного кодексу України ( 435-15 )
(Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356)
такі зміни:
1. Частину четверту статті 49 доповнити абзацом другим такого
змісту:
"Народження фізичної особи та її походження, усиновлення,
позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання
шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до
Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах
юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
2. Статтю 295 викласти в такій редакції:
"Стаття 295. Право на зміну імені
1. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на
власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я.
2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право
змінити своє прізвище та (або) власне ім'я за згодою батьків або
одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний
безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено
дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї
дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено
з актового запису про її народження або якщо відомості про
чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її
народження за заявою матері.
У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти
років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного
імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
3. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право
на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені
або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового
запису про її народження.
4. Прізвище, власне ім'я та по батькові фізичної особи можуть
бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним
або його скасування відповідно до закону.
5. Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі
реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
6. Підставами для відмови у зміні імені є:
перебування заявника під слідством, судом, адміністративним
наглядом;
наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято
в установленому законом порядку;
офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав
про оголошення розшуку заявника;
подання заявником неправдивих відомостей про себе.
7. Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного
імені, по батькові) фізичної особи встановлюється Кабінетом
Міністрів України".
III. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 22 грудня 2006 року
N 524-V


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору