Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування
Верховна Рада УРСР; Закон від 07.12.1990533-XII
Документ 533-12, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 12.06.1997, підстава 280/97-вр
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170 )
Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве
і регіональне самоврядування
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 2, ст. 5 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 534-XII ( 534-12 ) від 08.12.90, ВВР, 1991, N 2, ст. 6 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
N 1292-XII ( 1292-12 ) від 04.07.91, ВВР, 1991, N 36, ст.474
Законами
N 1635-XII ( 1635-12 ) від 08.10.91, ВВР, 1991, N 50, ст.705
N 1650-XII ( 1650-12 ) від 11.10.91, ВВР, 1991, N 51, ст.721 )
( В редакції Закону
N 2234-XII ( 2234-12 ) від 26.03.92, ВВР, 1992, N 28, ст.387 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2338-XII ( 2338-12 ) від 14.05.92, ВВР, 1992, N 31, ст.438
N 2414-XII ( 2414-12 ) від 05.06.92, ВВР, 1992, N 33, ст.475
N 2416-XII ( 2416-12 ) від 05.06.92, ВВР, 1992, N 33, ст.476
Декретами
N 10-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст. 54
N 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, N 17, ст.184
Законами
N 3039-XII ( 3039-12 ) від 03.03.93, ВВР, 1993, N 18, ст.189
N 3067-XII ( 3067-12 ) від 16.03.93, ВВР, 1993, N 19, ст.199
N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277
N 215/95-ВР від 06.06.95, ВВР, 1995, N 22, ст.171
N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 )

Цей Закон визначає засади місцевого та регіонального
самоврядування - основи демократичного устрою влади в Україні,
правовий статус місцевих Рад народних депутатів, а також інших
форм територіальної самоорганізації громадян. Закон є основою
утвердження повноти народовладдя на відповідних адміністративних
територіях.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 1. Поняття і територіальна основа місцевого та
регіонального самоврядування
Місцеве самоврядування в Україні - це територіальна
самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо
або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в
межах Конституції України, законів України та власної
фінансово-економічної бази. Територіальну основу місцевого самоврядування становлять
сільрада, селище, місто. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські
Ради народних депутатів. Однойменні адміністративно-територіальні одиниці, які мають
спільний адміністративний центр, можуть об'єднуватися в одну за
взаємною згодою відповідних Рад та з урахуванням інтересів
населення шляхом місцевого референдуму. ( Частина четверта
статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3039-12
від 03.03.93 ) Базовим рівнем місцевого самоврядування є сільради, селища
міського типу, міста. Найменування або перейменування сіл, селищ, міст, районів,
областей вирішуються виключно шляхом місцевого референдуму.
( Статтю 1 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3039-12
від 03.03.93 ) Органи місцевого самоврядування сільради, селища, міста з
метою більш ефективного здійснення своїх прав і обов'язків можуть
об'єднуватися в асоціації, інші форми добровільних об'єднань. Регіональне самоврядування в Україні - це територіальна
самоорганізація громадян для вирішення безпосередньо або через
органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межах
Конституції України та законів України. Територіальну основу регіонального самоврядування становлять
район, область.
Стаття 2. Система місцевого та регіонального самоврядування
Система місцевого самоврядування включає сільські, селищні,
міські Ради народних депутатів та їх органи, інші форми
територіальної самоорганізації громадян (громадські комітети і
ради мікрорайонів, житлових комплексів, домові, вуличні,
квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети і форми
безпосереднього волевиявлення населення - місцеві референдуми,
загальні збори (сходи) громадян). Районні в містах Ради народних депутатів є складовою частиною
міського самоврядування. Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів об'єднують
і координують на своїй території діяльність інших ланок місцевого
самоврядування. Систему регіонального самоврядування становлять районні і
обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах
території району, області, інші форми самоорганізації громадян
районів і областей.
Стаття 3. Основні принципи місцевого та регіонального
самоврядування
Місцеве та регіональне самоврядування здійснюється на
принципах: народовладдя; законності; самостійності і незалежності Рад народних депутатів у межах
своїх повноважень; захисту прав, свобод і законних інтересів громадян,
соціальної справедливості; виборності Рад народних депутатів, органів територіальної
самоорганізації громадян, їх підконтрольності, підзвітності і
відповідальності перед населенням; колегіальності; гласності і врахування громадської думки; поєднання місцевих і державних інтересів, інтересів особи і
всього населення відповідної території; взаємодії органів місцевого та регіонального самоврядування з
трудовими колективами, громадськими організаціями і рухами; самофінансування і самозабезпечення; оптимальної децентралізації; реальної керованості територією; обов'язковості рішень органів місцевого та регіонального
самоврядування, прийнятих у рамках закону.
Стаття 4. Правова основа місцевого та регіонального
самоврядування
Правовий статус місцевого та регіонального самоврядування
визначається Конституцією України, цим Законом, іншими
законодавчими актами України. Правовий статус місцевого самоврядування у місті Києві
визначається Законом України про столицю України. Органи місцевого самоврядування базового рівня наділяються
цим Законом, іншими законами України власною компетенцією, яку не
може бути змінено інакше як законом або договором. Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів мають
право: за взаємною згодою перерозподіляти між собою окремі
повноваження; передавати частину своїх повноважень органам територіальної
самоорганізації громадян. Передача у відання органів місцевого самоврядування
додаткових повноважень повинна супроводжуватися передачею їм
відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів,
необхідних для здійснення цих повноважень. Органи місцевого та регіонального самоврядування за умов,
встановлених законодавством України, мають право юридичної особи. Рада народних депутатів є юридичною особою, володіє належним
їй майном. Дія цього Закону, інших законодавчих актів України, які
регулюють місцеве самоврядування, поширюється також на
монофункціональні поселення (території військових містечок,
поселення закритого типу).
Р о з д і л II
ЕКОНОМІЧНА І ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО ТА
РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 5. Фінансово-економічна база місцевого та
регіонального самоврядування
Фінансово-економічну базу місцевого самоврядування
становлять: природні ресурси (земля, її надра, води, ліси, рослинний і
тваринний світ), розпорядження якими відповідно до законів України
здійснюється сільськими, селищними і міськими Радами народних
депутатів; місцеве господарство, комунальна власність, яка служить
джерелом одержання доходів місцевого самоврядування і задоволення
соціально-економічних потреб населення відповідної території; фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних
коштів, валютних фондів Рад народних депутатів та інших органів
місцевого самоврядування. Фінансово-економічну базу регіонального самоврядування
становлять: місцеве господарство, комунальна власність, яка служить
джерелом доходів регіонального самоврядування і задоволення
соціально-економічних потреб населення відповідної території; фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних
коштів, валютних фондів.
Стаття 6. Місцеве господарство та його склад
Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення
потреб населення і функціонування системи місцевого
самоврядування. Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань),
організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної
інфраструктури, які є комунальною власністю. До складу місцевого господарства можуть бути включені за
згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи,
які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана
переважно з обслуговуванням населення. За згодою населення і органів місцевого самоврядування до
складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти,
створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх
добровільні внески. Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів у межах
своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням),
організаціям і установам, які входять до складу місцевого
господарства, переважне право на користування природними
ресурсами місцевого значення, матеріально-технічне забезпечення з
місцевих фондів. Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів координують
діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ
місцевого господарства.
Стаття 7. Комунальна власність
Комунальна власність становить основу місцевого господарства. Суб'єктами права комунальної власності є
адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних,
міських, районних, обласних Рад народних депутатів. ( Дію частини третьої статті 7 зупинено в частині управління
майном підприємств і організацій торгівлі, громадського харчування
та сфери послуг, що є в комунальній власності, в процесі їх
комерціалізації на підставі Декрету N 10-92 від 15.12.92 )
Управління комунальною власністю здійснюють від імені населення
адміністративно-територіальних одиниць відповідні місцеві Ради
народних депутатів та в межах, визначених Радами, уповноважені
ними органи. ( Частина третя статті 7 в редакції Закону N 2414-12
від 05.06.92 )
До комунальної власності належить майно, яке передається
безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке
створюється і купується органами місцевого самоврядування за
рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого
встановлено Законом про власність. Органи місцевого самоврядування мають право: вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну
власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць
підприємств (об'єднань), організацій і установ, їх структурних
підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших
форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для
забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб
населення даної території, функціонування місцевого господарства; передавати об'єкти комунальної власності у тимчасове або
постійне користування, оренду, продавати їх підприємствам
(об'єднанням), організаціям і установам, окремим громадянам та
об'єднанням громадян відповідно до законів про приватизацію, а
також перерозподіляти об'єкти комунальної власності на договірній
та конкурсній основі між власними підприємствами (об'єднаннями),
організаціями і установами; на переважне придбання приміщень, споруд, інших об'єктів,
розташованих на їх території, якщо вони можуть бути використані
для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних
потреб населення, особливо найменш соціально захищеної його
частини; мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних
адміністративно-територіальних одиниць. Склад об'єктів і структура комунальної власності можуть
змінюватись відповідно до розвитку ринкових відносин, вільного
підприємництва, роздержавлення та приватизації. Перелік майна, що перебуває у комунальній власності, порядок
передачі, купівлі, продажу, а також перелік державного майна, що
безоплатно передається у власність відповідних
адміністративно-територіальних одиниць, порядок розгляду спорів,
які виникають при цьому, визначаються законодавством України.
Стаття 8. Відносини органів місцевого самоврядування
з іншими суб'єктами права власності
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та
іншими організаціями, які не належать до комунальної власності,
будуються на податковій і договірній основі.
Стаття 9. Забезпечення повноважень органів місцевого
самоврядування щодо розвитку території
Питання створення або перетворення економічних і соціальних
об'єктів, початку господарської діяльності, використання природних
ресурсів місцевого значення на території сільської, селищної,
міської Ради вирішуються тільки з її дозволу. Питання використання природних ресурсів загальнодержавного
значення на території сільських, селищних, міських Рад вирішується
з урахуванням думки відповідних Рад. Підприємства (об'єднання), організації і установи, незалежно
від їх підпорядкування і форм власності, не мають права вносити
зміни у плани своєї діяльності з питань, обумовлених договором з
Радою, а також в обов'язковому порядку погоджують з відповідною
Радою заходи щодо охорони навколишнього природного середовища і ті
заходи, які можуть призвести до змін демографічного стану та інших
наслідків на її території.
Стаття 10. Бюджети місцевого самоврядування
Сільські, селищні, міські (крім Київської і Севастопольської
міських) Ради народних депутатів у межах своєї компетенції
самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети місцевого
самоврядування. Втручання державних органів у процес розроблення,
затвердження і виконання бюджетів місцевого самоврядування не
допускається. Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших
місцевих бюджетів, а також до Державного бюджету України. Мінімальні розміри бюджетів місцевого самоврядування
визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на
одного жителя, які встановлюються Верховною Радою України.
Стаття 11. Доходи бюджетів місцевого самоврядування
та інших місцевих бюджетів
Доходи бюджетів місцевого самоврядування формуються за
рахунок закріплених законом джерел та відрахувань від
загальнодержавних податків і доходів. Відрахування в бюджети
місцевого самоврядування провадяться відповідно до законів України
про бюджетну систему, про оподаткування та інших законів України. 1. У бюджети місцевого самоврядування повністю зараховуються
доходи: прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та
осіб без громадянства, які проживають на відповідній території; податок на фонд оплати праці колгоспників; державне мито, плата за патенти на зайняття індивідуальною
трудовою та підприємницькою діяльністю; надходження від здачі в оренду майна, яке належить до
комунальної власності; податок з власників транспортних засобів; платежі за землю; ( Абзац сьомий пункту першого статті 11 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) плата за природні ресурси місцевого значення; податок на прибуток кооперативів; податок на доходи підприємств (об'єднань), організацій і
установ, які входять до складу місцевого господарства, їх
структурних одиниць, колгоспів, радгоспів, кооперативних і
громадських організацій, а також спільних підприємств відповідно
до частки в них органів місцевого самоврядування; місцеві податки і збори. 2. У бюджети місцевого самоврядування зараховуються
надходження за нормативами, затвердженими відповідними законами
про податки: від податку на добавлену вартість; від акцизного збору; від податку на доходи підприємств (об'єднань), організацій і
установ, колгоспів і радгоспів, за винятком підприємств, які
входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих
підприємств, а також спільних підприємств, відповідно до частки в
них органів місцевого самоврядування; від плати за природні ресурси загальнодержавного значення; від інших доходів, передбачених законодавством України. Платежі підприємств вносяться до бюджету за місцезнаходженням
підприємств, їх філій, інших структурних одиниць і підрозділів. Розподіл платежів підприємств, що мають на даній території
філіали, провадиться пропорційно частці їх працівників у загальній
чисельності зайнятих на підприємстві. 3. У бюджети місцевого самоврядування з інших бюджетів можуть
передаватися кошти у вигляді субвенцій, субсидій, дотацій. 4. Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів мають
право надавати окремим категоріям платників пільги щодо податків і
платежів, які надходять у відповідний місцевий бюджет. 5. У місцеві бюджети (обласні і районні) зараховуються
надходження за нормативами від загальнодержавних податків, зборів
і платежів: від податку на добавлену вартість; від акцизного збору; від податку на доходи підприємств (об'єднань), організацій і
установ, колгоспів і радгоспів, за винятком підприємств, які
входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих
підприємств; від плати за природні ресурси загальнодержавного значення; від інших доходів, передбачених законодавством України. Розміри частини загальнодержавних податків, зборів і
платежів, що зараховуються в обласні бюджети, бюджети міст Києва і
Севастополя, міст обласного підпорядкування, визначаються
Верховною Радою України. Розміри частини загальнодержавних податків, зборів і
платежів, що зараховуються в районні бюджети, визначаються
обласними Радами народних депутатів.
Стаття 12. Видатки бюджетів місцевого самоврядування
1. Органи місцевого самоврядування самостійно: визначають напрями використання коштів своїх бюджетів,
витрачають бюджетні кошти; збільшують в межах наявних у них коштів норми видатків на
утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони
здоров'я, соціального забезпечення, народної освіти, культури,
фізкультури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони природи,
визначають додаткові пільги і допомогу при поданні допомоги
окремим категоріям населення; встановлюють розмір видатків на утримання створюваних ними
органів управління. 2. Доходи, додатково одержані при виконанні бюджетів
місцевого самоврядування, а також суми перевищення доходів над
видатками, що утворюються в результаті перевиконання доходів або
економії у видатках, залишаються в розпорядженні органів місцевого
самоврядування, вилученню не підлягають і використовуються за їх
розсудом.
Стаття 13. Позабюджетні кошти
Органи місцевого самоврядування формують позабюджетні та
цільові фонди, в які включаються: додаткові доходи і зекономлені кошти, одержані за рахунок
здійснення організованих ними заходів щодо розв'язання економічних
і соціальних проблем; добровільні внески і пожертвування громадян, підприємств
(об'єднань), організацій і установ; доходи від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей,
аукціонів; штрафи, які стягуються за одержання підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами необгрунтованого доходу
у зв'язку з завищенням цін (тарифів) на продукцію (роботи,
послуги); штрафи, які можуть встановлюватись рішеннями Ради для
фізичних і юридичних осіб, за влаштування смітників у невідведених
для цього місцях, забруднення вулиць, площ, інших територій Ради,
міського транспорту, закладів культури тощо; знищення або
пошкодження зелених насаджень, клумб і таке інше; порушення правил
торгівлі; порушення правил паркування автомобілів; порушення
громадського спокою використанням гучномовців або потужних
освітлювальних приладів; доходи від розпродажу майна ліквідованих підприємств
місцевого господарства, які належать до комунальної власності; плата за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності; інші позабюджетні кошти. З фондів соціального розвитку підприємств (об'єднань),
організацій і установ пропорційно виділяються суми коштів на
соціальний розвиток тих житлових масивів, селищ, сіл, в яких
проживає відповідна кількість їх працівників. Крім того, до позабюджетних фондів органів місцевого
самоврядування базового рівня включаються: ( Абзац другий частини третьої статті 13 виключено на
підставі Закону N 3180-12 від 05.05.93 )
частина платежів та штрафів за забруднення навколишнього
природного середовища, нераціональне використання природних
ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до
нормативів, які затверджуються Верховною Радою України; штрафи за адміністративні правопорушення, вчинені на
відповідній території; доходи від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна,
якщо інше не передбачено законодавством України; доходи від продажу населенню квартир і будинків, що належать
до комунальної власності. Позабюджетні кошти витрачаються за розсудом відповідних
органів місцевого самоврядування. Кошти позабюджетних фондів перебувають на спеціальних
рахунках, які відкриваються в установах банків і вилученню не
підлягають.
Стаття 14. Валютні фонди
Органи місцевого самоврядування мають право формувати валютні
фонди за рахунок: ( Дію абзацу другого частини першої статті 14 зупинено на
підставі Декрету N 15-93 від 19.02.93 ) відрахувань за стабільними
довгочасними нормативами від валютної виручки підприємств
(об'єднань), організацій і установ, розташованих на відповідній
території, які встановлюються законодавством України;
доходів від власної зовнішньоекономічної діяльності; добровільних внесків і пожертвувань юридичних осіб та
громадян; надходжень від реалізації товарів, робіт (послуг) іноземним
юридичним особам і громадянам; інших не заборонених законом джерел. Кошти валютних фондів перебувають на спеціальних рахунках,
які відкриваються в установах банків, витрачаються за розсудом
відповідного органу місцевого самоврядування і вилученню не
підлягають.
Стаття 15. Фінансові ресурси громадських рад і
комітетів самоврядування
Фінансові ресурси громадських рад і комітетів утворюються за
рахунок доходів від діяльності створених ними підприємств,
добровільних внесків і пожертвувань інших підприємств (об'єднань),
організацій, установ і населення, а також заходів, які проводять
ці органи. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів має право
передавати частину своїх фінансових ресурсів громадським радам і
комітетам для цілей, визначених Радою, крім підприємницької
діяльності. Громадські ради і комітети самоврядування: самостійно використовують наявні в їх розпорядженні фінансові
ресурси відповідно до цілей своєї діяльності, в тому числі на
утримання утворюваних ними органів; мають право відкривати в установах банків рахунки для
грошових операцій.
Стаття 16. Участь органів місцевого самоврядування
у кредитних відносинах
Органи місцевого самоврядування, які є юридичними особами,
мають право: користуватися на договірних засадах кредитами на виробничі і
соціальні цілі; утворювати цільові фонди і використовувати їх для
фінансування цільових програм та вирішення питань місцевого життя.
Р о з д і л III
СІЛЬСЬКІ, СЕЛИЩНІ І МІСЬКІ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
ТА ЇХ ОРГАНИ
1. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ. ФУНКЦІЇ І КОМПЕТЕНЦІЯ
Стаття 17. Порядок формування
Ради народних депутатів формуються з депутатів, обраних
відповідно до Закону Української РСР "Про вибори депутатів
місцевих Рад народних депутатів Української РСР". Рада вважається правомочною за умови обрання не менш як трьох
чвертей депутатів від встановленої Радою попереднього скликання
кількості депутатських мандатів. Строк повноважень Рад - п'ять років.
Стаття 18. Функції
Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно
вирішують питання місцевого значення, виходячи з інтересів
громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів,
забезпечують виконання Конституції ( 888-09 ) та законів України,
комплексний соціально-економічний розвиток на своїй території,
здійснюють керівництво підприємствами (об'єднаннями),
організаціями і установами, які є їх комунальною власністю.
Стаття 19. Компетенція
Ради народних депутатів правомочні розглядати питання,
віднесені законодавством України до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів
вирішуються такі питання: 1) визнання повноважень депутатів, вирішення питань про
дострокове припинення повноважень депутатів у випадках,
передбачених законодавством; 2) обрання голови (якщо він не обирається всім населенням),
заступника голови Ради і звільнення з посади або прийняття їх
відставки; 3) утворення і обрання постійних та інших комісій Ради, зміна
їх складу, обрання голів комісій; 4) утворення виконавчого комітету Ради (крім Київської і
Севастопольської міських та районних Рад міст Києва і
Севастополя); ( Пункт четвертий частини другої статті 19 в
редакції Закону N 2338-12 від 14.05.92 ) 5) встановлення структури, затвердження загальної чисельності
апарату управління та витрат на його утримання; ( Пункт п'ятий
частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 96/96-ВР від 22.03.96 ) 6) затвердження за поданням виконавчого комітету Ради схеми
організації самоврядування на відповідній території; 7) затвердження регламенту, плану роботи Ради; 8) заслуховування звітів голови Ради, постійних комісій,
виконавчого комітету, інших органів, які утворює або обирає Рада; 9) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в Раді,
виконання ними рішень і доручень Ради та її органів; 10) розгляд запитів депутатів і прийняття рішень по запитах; 11) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; 12) скасування розпоряджень голови Ради, рішень та
розпоряджень виконавчого комітету, за винятком рішень і
розпоряджень з питань, віднесених до повноважень виконавчого
комітету щодо здійснення державних функцій; 13) затвердження планів і програм економічного і соціального
розвитку території Ради, місцевих екологічних програм, планів
приватизації об'єктів комунальної власності; 14) затвердження бюджету і внесення до нього змін,
затвердження звітів про виконання бюджету; 15) розгляд і затвердження плану заходів по виконанню наказів
виборців; 16) перерозподіл власності і окремих повноважень між Радами,
а також передача окремих повноважень органам територіальної
самоорганізації громадян; 17) регулювання земельних відносин відповідно до
законодавства; 18) встановлення місцевих податків, зборів, штрафів та їх
розмірів, оголошення місцевих добровільних позик; 19) встановлення пільг щодо податків, крім земельного, що
надходять у місцевий бюджет; ( Пункт дев'ятнадцятий частини другої
статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12
від 05.05.93 ) 20) визначення переліку об'єктів місцевого господарства,
затвердження переліку об'єктів комунальної власності та їх
статусу; 21) розгляд і вирішення питань
адміністративно-територіального поділу в межах своєї компетенції; 22) визначення кількості округів для виборів депутатів Ради; 23) заснування засобів масової інформації відповідної Ради та
затвердження їх керівників. Компетенція Київської і Севастопольської міських Рад народних
депутатів визначається статтею 52 цього Закону.
2. СТРУКТУРА І ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
Стаття 20. Сесії
Рада народних депутатів проводить свою роботу сесійно. Сесія
Ради складається з пленарних засідань, а також засідань постійних
комісій Ради. Сесії Рад скликаються головою Ради в міру необхідності, але
не менш як два рази на рік. Сесія Ради скликається за пропозицією не менш як третини від
загальної кількості обраних депутатів Ради, а також за пропозицією
постійної комісії, виконавчого комітету Ради, глави місцевої
державної адміністрації. Перша сесія новообраної Ради скликається відповідною
територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після
виборів. Для підготовки пропозицій щодо порядку проведення першої
сесії новообраної Ради та питань, які передбачається внести на її
розгляд, формування органів Ради відповідною територіальною
виборчою комісією утворюється робоча група з числа депутатів цієї
Ради. До визнання повноважень депутатів як членів Ради новообрана
Рада може приймати рішення тільки з питань відкриття сесії,
утворення і обрання комісії мандатної, з питань депутатської
діяльності та етики, лічильної комісії. Перша сесія Ради в новоутворених
адміністративно-територіальних одиницях скликається відповідною
територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після
виборів депутатів відповідної Ради. Розпорядження голови Ради про скликання чергової сесії
доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за сім
днів до сесії з зазначенням часу скликання, місця проведення
сесії, питань, які передбачається внести на розгляд Ради. Проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, які
вносяться на розгляд Ради, доводяться до відома депутатів не
пізніш як за три дні до відкриття сесії. Сесія Ради є правомочною при наявності не менш як двох третин
від встановленої кількості депутатських мандатів у відповідній
Раді. В разі відсутності необхідної кількості депутатів за
розпорядженням голови Ради проведення сесії переноситься на інший
час. У разі відмови частини депутатів від участі в роботі сесії
Ради або неможливості брати участь в її роботі Рада в кожному
окремому випадку приймає рішення про те, що її засідання є
правомочним, якщо в ньому бере участь менш як дві третини, але
більше половини від загальної кількості обраних депутатів. Питання на розгляд Ради вносяться головою Ради, депутатами,
постійними комісіями, виконавчим комітетом Ради, главою місцевої
державної адміністрації.
Стаття 21. Порядок роботи сесії
Сесію Ради народних депутатів відкриває і веде голова Ради
або його заступник. Першу після виборів сесію Ради відкриває голова відповідної
територіальної виборчої комісії і веде її до обрання голови Ради
та його заступника. Для ведення протоколу сесії Рада обирає секретаря сесії або
секретаріат. Протокол сесії Ради підписується головою Ради або його
заступником і секретарем сесії. За рішенням Ради може бути проведено закрите засідання Ради. Порядок денний і порядок роботи сесії затверджуються Радою. Питання про тривалість сесії вирішується Радою.
Стаття 22. Порядок прийняття рішення Ради
Рада народних депутатів в межах своєї компетенції приймає
рішення. Рішення Ради приймаються більшістю від загальної кількості
обраних депутатів Ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням. Рішення Ради надсилаються відповідним підприємствам
(об'єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і
доводяться до відома громадян не пізніш як у десятиденний строк
після їх прийняття. Рішення Ради набирають чинності з моменту їх
прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у
дію. Рішення Рад, прийняті в межах їх компетенції є обов'язковими
для виконання їх органами, місцевими державними адміністраціями,
підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, а також
громадянами. Рішення Ради не повинні суперечити Конституції України і
чинним законам.
Стаття 23. Голова Ради
Голова сільської, селищної, міської Ради народних депутатів є
найвищою посадовою особою відповідно сільради, селища, міста (крім
міст Києва і Севастополя). Голова сільської, селищної, міської (крім міських міст Києва
і Севастополя) Ради народних депутатів обирається населенням
відповідної території прямим таємним голосуванням на строк
повноважень Ради і є одночасно головою виконавчого органу
місцевого самоврядування (главою місцевої адміністрації). Порядок виборів голови сільської, селищної, міської Ради
населенням визначається законом. Голова Київської, Севастопольської міської, районної міста
Києва і Севастополя Ради народних депутатів обирається відповідною
Радою з числа депутатів. Вибори голови Київської, Севастопольської
міської, районної міста Києва і Севастополя Ради здійснюються
шляхом таємного голосування. Голова Ради вважається обраним, якщо
за нього проголосувало більше половини від загальної кількості
обраних депутатів Ради. ( Частина четверта статті 23 в редакції
Закону N 2338-12 від 14.05.92 ) Рішення про обрання голови Ради підписує особа, яка вела
засідання Ради, або голова виборчої комісії. Суміщення обов'язків голови Ради з підприємницькою
(комерційною) діяльністю, посадами в інших державних,
господарських, громадських органах і організаціях, кооперативах не
допускається. На час перебування на цій посаді голова Ради зупиняє
своє членство в політичних партіях і рухах. У своїй діяльності голова Ради підзвітний Раді і може бути
(якщо він не обраний усім населенням) звільнений з посади Радою,
якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини від
загальної кількості обраних депутатів Ради або за рішенням
місцевого референдуму. Питання про звільнення голови Ради може бути внесено на
розгляд Ради на вимогу не менш як третини від загальної кількості
обраних депутатів Ради. ( Частина восьма статті 23 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3039-12 від 03.03.93 ) Питання про дострокове припинення повноважень голови Ради
може бути винесено на місцевий референдум. ( Статтю 23 доповнено
частиною дев'ятою згідно із Законом N 3039-12 від 03.03.93 ) Голова Ради: 1) скликає сесії Ради, повідомляє депутатів і доводить до
відома населення про час і місце проведення сесій Ради, питання,
які передбачається внести на розгляд Ради; веде засідання Ради,
підписує її рішення; 2) організує підготовку сесій Ради і питань, що вносяться на
розгляд Ради; забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до
виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) видає розпорядження та інформує Раду на черговій сесії про
видані розпорядження; 4) представляє Раду у відносинах з державними органами та
іншими органами самоврядування, трудовими колективами, політичними
партіями, рухами, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами
(об'єднаннями), організаціями, установами і громадянами, а також у
міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 5) предсталяє Раді кандидатури для обрання заступника голови
Ради, голів постійних та інших комісій Ради; 6) координує діяльність постійних комісій Ради, сприяє
організації виконання їх рекомендацій; 7) подає депутатам допомогу у здійсненні ними своїх
повноважень, забезпечує їх необхідною інформацією; сприяє
депутатам в організації прийому громадян, у проведенні звітів
перед виборцями, вживає заходів до реалізації пропозицій і
зауважень виборців, висловлених під час звітів, а також пропозицій
і зауважень, внесених депутатами на сесіях Ради; 8) організує узагальнення наказів виборців, попередньо
розглядає і подає Раді підготовлені виконавчим комітетом Ради
заходи щодо їх виконання; сприяє депутатам у реалізації даних їм
наказів; 9) забезпечує гласність в роботі Ради та її органів;
організує обговорення громадянами проектів рішень Ради, важливих
питань місцевого життя, вивчення громадської думки; 10) організує відповідно до рішень Ради проведення місцевих
референдумів; 11) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; 12) вносить на розгляд Ради питання щодо організації виборів
і відкликання депутатів виборцями; 13) здійснює підготовку і вносить на розгляд Ради пропозиції
з питань адміністративно-територіального поділу; 14) регулярно інформує Раду про стан справ на її території і
з інших питань; не менш як один раз на рік або на вимогу не менше
половини депутатів звітує перед Радою про свою діяльність. Голова Ради організує роботу Ради разом з головами постійних
комісій Ради.
Стаття 24. Заступник голови Ради
Заступник голови Ради народних депутатів обирається Радою з
числа депутатів Ради за поданням голови Ради на строк повноважень
Ради шляхом таємного або відкритого голосування і виконує свої
обов'язки до обрання заступника голови Ради нового скликання. Заступник голови Ради вважається обраним, якщо за нього
проголосувало більше половини від загальної кількості обраних
депутатів Ради. ( Частину третю статті 24 виключено на підставі Закону
N 3067-12 від 16.03.93 )
Суміщення обов'язків заступника голови Ради, крім випадків,
коли він працює на громадських засадах, з підприємницькою
(комерційною) діяльністю, посадами в інших державних,
господарських, громадських органах і організаціях, кооперативах не
допускається. Заступник голови Ради за дорученням голови Ради виконує
повноваження, передбачені статтею 23 цього Закону, заміщає голову
Ради в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх
обов'язків. Заступник голови Ради може бути звільнений з посади тільки
Радою. Питання про його звільнення може бути внесено на розгляд
Ради на вимогу не менш як третини від загальної кількості обраних
депутатів Ради, а також головою Ради.
Стаття 25. Постійні комісії Ради
Постійні комісії є органами Ради народних депутатів,
відповідальними перед нею і їй підзвітними. Постійні комісії обираються Радою з числа депутатів
відповідної Ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки
питань, які належать до її відання, здійснення контролю за
виконанням рішень Ради. Депутат може входити до складу тільки однієї постійної
комісії Ради. Рада утворює постійні комісії: мандатну, з питань
депутатської діяльності та етики; з питань планування, бюджету і
фінансів, а також при необхідності постійні комісії з інших питань
господарського і соціально-культурного будівництва, визначає їх
кількісний склад. Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень у
складі голови і членів комісії. Голова постійної комісії
обирається Радою за поданням голови Ради. Заступник голови і
секретар комісії обираються на засіданні постійної комісії. До складу постійних комісій не можуть бути обрані голова,
заступник голови Ради. Протягом строку своїх повноважень Рада може утворювати нові
постійні комісії, ліквідовувати і реорганізовувати раніше утворені
комісії, вносити зміни до складу комісій.
Стаття 26. Повноваження постійних комісій Ради
Постійні комісії: 1) попередньо розглядають проекти планів та програм
економічного і соціального розвитку території Ради, бюджету, звіти
про виконання планів і бюджету, підготовляють по них свої
висновки; 2) беруть участь у розробці заходів щодо реалізації наказів
виборців, сприяють в організації їх виконання; 3) перевіряють виконання рішень Ради, подають за результатами
перевірки рекомендації на розгляд виконавців, а в необхідних
випадках - на розгляд Ради; 4) розглядають пропозиції, заяви і скарги громадян. Крім того, постійні комісії сільської, селищної, міської (за
винятком постійних комісій Київської і Севастопольської
міських) Ради: 1) вивчають і підготовляють за дорученням Ради або за власною
ініціативою питання про стан та розвиток відповідних галузей
господарського і соціально-культурного будівництва, охорони
навколишнього природного середовища, які вносяться на розгляд
Ради, розробляють проекти рішень Ради та висновки з цих питань,
виступають на сесіях Ради з доповідями і співдоповідями; 2) вивчають за дорученням голови або заступника голови Ради
діяльність відділів, управлінь та інших органів виконавчого
комітету, роботу підприємств (об'єднань), організацій і установ,
розташованих на території Ради, подають за результатами перевірки
рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках -
на розгляд Ради. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання,
мають право одержувати від керівників відділів, управлінь та інших
органів виконавчого комітету Ради, підприємств (об'єднань),
організацій і установ, що належать до комунальної власності,
необхідні матеріали і документи. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому
розгляду органами і організаціями, яким вони адресовані. Про
результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено
комісіям у встановлений ними строк.
Стаття 27. Повноваження комісії мандатної, з питань
депутатської діяльності та етики
Комісія мандатна, з питань депутатської діяльності та етики: 1) перевіряє повноваження депутатів Ради і подає на її
розгляд пропозиції про визнання повноважень депутатів, а в разі
порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих
депутатів недійсними; 2) підготовляє висновки з питань, пов'язаних з
недоторканністю депутата та іншими гарантіями депутатської
діяльності або з відкликанням депутата виборцями, а також з
достроковим припиненням повноважень депутата; 3) підготовляє за дорученням Ради або її голови рекомендації
з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю та додержанням норм
депутатської етики, заслуховуванням Радою питань про роботу
депутатів у Раді, про виконання ними рішень Ради та її органів.
Стаття 28. Повноваження комісії з питань планування,
бюджету і фінансів
Комісія з питань планування, бюджету і фінансів: 1) попередньо розглядає проекти планів та програм
економічного і соціального розвитку території Ради, бюджету, а
також звіти про їх виконання; спільно з іншими постійними
комісіями підготовляє висновки, виступає з доповідями і
співдоповідями з цих питань; 2) здійснює контроль за виконанням планів та програм
економічного і соціального розвитку і бюджету; проводить роботу по
виявленню внутрігосподарських резервів і додаткових доходів
бюджету; контролює надходження та видатки позабюджетного фонду; 3) вносить Раді пропозиції з питань розвитку комунальної
власності; 4) бере участь у проведенні експертизи регіональних програм,
у розгляді інших питань, пов'язаних з плануванням і
бюджетно-фінансовою діяльністю Ради.
Стаття 29. Організація роботи постійних комісій
Організація роботи постійної комісії Ради народних депутатів
покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде
засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє
комісію у відносинах з державними і громадськими органами та
організаціями, депутатами Ради, органами місцевого самоврядування,
підприємствами (об'єднаннями), організаціями, установами і
громадянами, організує роботу по виконанню рішень комісії. Засідання постійної комісії скликаються в міру необхідності і
є правомочними при наявності не менш як двох третин від загального
складу комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються
більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються
головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови
або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються
головою і секретарем комісії. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій,
можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням Ради або її
голови розглядатися комісіями спільно. Рішення, висновки і
рекомендації, спільно прийняті постійними комісіями, підписуються
головами комісій. Постійна комісія при необхідності може утворювати підкомісії
з основних напрямів своєї діяльності. Постійна комісія для вивчення питань може утворювати
підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників
громадськості, вчених і спеціалістів. Голова, заступник голови, секретар та члени постійних комісій
працюють на громадських засадах.
Стаття 30. Депутат
Повноваження депутата Ради народних депутатів як члена Ради
починаються з моменту визнання їх Радою і закінчуються в день
виборів депутатів Ради нового скликання або в день встановлення
результатів голосування про відкликання депутата виборцями. Депутат як повноважний член Ради має всю повноту прав, що
забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних
нею органів, несе обов'язки перед Радою та її органами, виконує їх
доручення. На час сесій, засідань постійних комісій Ради, а також для
здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом
випадках депутат звільняється від виконання виробничих або
службових обов'язків з відшкодуванням йому середньої заробітної
плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з
депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого
бюджету.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »