Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія від 11.07.2013548-р
Документ 548-2013-р, чинний, поточна редакція — Редакція від 10.02.2017, підстава - 46-2017-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 липня 2013 р. № 548-р
Київ

Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 46 від 25.01.2017}

1. Відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про морські порти України” затвердити Стратегію розвитку морських портів України на період до 2038 року, що додається.

2. Міністерству інфраструктури подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проекти планів розвитку морських портів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу відповідно до положень Стратегії, затвердженої цим розпорядженням.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 1051 “Про схвалення Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 58, ст. 1946);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. № 1561 “Про внесення змін до Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 100, ст. 3476).

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 70





ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2013 р. № 548-р

СТРАТЕГІЯ
розвитку морських портів України на період до 2038 року

{Утексті Стратегії слово “Іллічівськ” замінено словом “Чорноморськ” згідно з Постановою КМ № 46 від 25.01.2017}

Загальна частина

Стратегія розроблена відповідно до Закону України “Про морські порти України” з урахуванням основних засад реалізації державної політики у сфері транспорту, визначає прогнози щодо вантажопотоків, завдання, основні напрями та шляхи розвитку морських портів і портової галузі в цілому, інші основні параметри розвитку.

Морський транспортний комплекс є багатофункціональною структурою, що задовольняє потреби національної економіки у транспортному забезпеченні.

Морські порти є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури держави з огляду на їх розташування на напрямках міжнародних транспортних коридорів. Від ефективності функціонування морських портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.

Основними перевагами портової галузі є:

високий експортний потенціал вантажів чорних металів, вугілля, залізорудного концентрату та зернових вантажів;

наявність потужностей з обробки вантажів;

вигідне розташування морських портів для забезпечення транзитних вантажопотоків;

наявність нормативно-правової бази щодо можливості залучення приватних інвестицій для розвитку портової галузі;

наявність висококваліфікованих спеціалістів портової галузі.

Основними умовами для розвитку портової галузі є:

реалізація конкурентної тарифної політики;

створення кластерів та спеціальних зон у морських портах;

залучення додаткових вантажо- та пасажиропотоків. Ураховуючи діючу кон’юнктуру ринку, базою для перспективного розвитку морських портів є власні вантажопотоки, а потенціалом - транзитний вантажопотік Білорусії, Казахстану, Росії, транспортного коридору ТРАСЕКА;

участь в міжнародних організаціях з питань взаємодії щодо залучення вантажопотоків;

залучення приватних інвестицій для модернізації та створення об’єктів портової інфраструктури на підставі договорів концесії, договорів про спільну діяльність, інших інвестиційних договорів;

скорочення часу та спрощення процедури обробки вантажів за рахунок впровадження новітніх інформаційних технологій.

Проблемами функціонування та розвитку портової галузі є:

зниження рівня прибутковості морських портів у зв’язку із значним зносом основних засобів (більш як 70 відсотків);

повільне оновлення основних фондів морських портів, невідповідність їх технічного рівня вимогам щодо надання послуг із здійснення операцій з вантажами;

відсутність дієвого механізму залучення приватних інвестицій для розвитку морських портів та захисту прав інвесторів;

зменшення обсягу транзитних вантажопотоків у зв’язку з недостатньо розвинутою інфраструктурою морських портів (зокрема, недостатньою глибиною та довжиною причалів), низькою якістю виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, довгостроковістю здійснення процедури оформлення транзитних документів;

недосконалість законодавства з питань митного оформлення, перетинання державного кордону, що суттєво ускладнює здійснення прикордонних операцій, збільшуючи їх тривалість та вартість;

зниження рівня завантаженості морських портів у зв’язку із зменшенням обсягу транзитних вантажопотоків, неузгодженість дій щодо нарощування перевантажувальних потужностей і, як наслідок, недобросовісна конкуренція між вітчизняними морськими портами;

нарощування потужностей в морських портах країн Чорноморського басейну та Прибалтики, здійснення щодо них протекціоністських заходів, розширення переліку послуг із здійснення операцій з вантажами, реалізація сприятливої тарифної політики для залучення додаткових транзитних вантажопотоків;

збільшення кількості спеціальних економічних зон у морських портах країн Чорноморського басейну;

зниження попиту на продукцію вітчизняного виробництва (сталь, залізорудний концентрат) на світовому ринку;

зменшення обсягів експортних вантажопотоків через морські порти у зв’язку з перевезенням вантажів іншими видами транспорту (автомобільним, залізничним);

обмеження на перевалку вугілля, залізорудного концентрату та хімічних вантажів морськими портами, розміщеними в межах міста, згідно з міжнародними екологічними стандартами;

відсутність чіткої спеціалізації морських портів за видами вантажів, що призводить до їх неефективної перевалки;

відсутність мережі кластерів;

нерозвинута транспортна інфраструктура в морських портах та на під’їзних шляхах;

низький рівень міжгалузевої координації діяльності із забезпечення розвитку транспортної інфраструктури, що призводить до роз’єднання єдиного транспортного потоку, нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності використання транспорту;

низький рівень інформатизації транспортних процесів та інформаційної взаємодії з галузями національної економіки;

неможливість здійснення повномасштабної оптимізації діяльності морських портів у зв’язку з високим рівнем витрат на утримання об’єктів соціальної інфраструктури;

низький рівень технічної безпеки в морських портах.

Мета Стратегії

Метою Стратегії є:

забезпечення комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності портової галузі;

забезпечення належного утримання, ефективного управління та використання стратегічних об’єктів портової інфраструктури;

залучення на довгостроковий період приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури;

створення умов для провадження господарської діяльності в морському порту, рівного доступу до послуг, що надаються в морському порту;

створення мережі кластерів;

забезпечення безпеки мореплавства, життя і здоров’я людей та господарської діяльності, що провадиться в морському порту, безпечної експлуатації об’єктів портової інфраструктури;

забезпечення здійснення нагляду (контролю) за безпекою на морському транспорті;

забезпечення матеріально-технічного і технологічного розвитку портової галузі та підготовки кадрів;

недопущення забруднення навколишнього природного середовища, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів у межах території та акваторії морського порту;

забезпечення екологічної безпеки відповідно до міжнародних стандартів.

Основні завдання Стратегії

Основними завданнями Стратегії є:

підвищення конкурентоспроможності портової галузі шляхом:

- підвищення ефективності, якості і швидкості обробки вантажів;

- модернізації і розвитку об’єктів портової інфраструктури загального користування, зокрема автомобільних та залізничних під’їзних шляхів;

- забезпечення ефективного державного регулювання спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту суб’єктами природних монополій, та послуг, плата за надання яких включається до складу портових зборів;

- удосконалення системи документообігу, спрощення дозвільних процедур, зменшення часу обробки вантажів;

- створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між вітчизняними морськими портами;

- забезпечення створення рівних і конкурентних умов для провадження господарської діяльності та отримання послуг у морському порту;

- узгодженості дій щодо завантаженості та нарощування перевантажувальних потужностей в морських портах;

забезпечення технологічного розвитку портової галузі та підготовки спеціалістів портової галузі шляхом:

- впровадження сучасних технологій виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;

- удосконалення навчальної бази для підготовки спеціалістів портової галузі;

створення мережі кластерів шляхом:

- визначення переліку морських портів і типів кластерів;

- розширення переліку послуг, що надаються в морських портах;

- залучення приватних інвестицій для розвитку морських портів, передачі підприємств портової галузі та частини об’єктів портової інфраструктури, зокрема, в концесію;

активна участь у міжнародних організаціях з метою створення умов для транскордонних перевезень вантажів;

приведення стандартів роботи морських портів у відповідність з європейськими;

взаємодія з морськими портами країн Чорноморського басейну (розроблення та виконання програм залучення вантажопотоків тощо);

створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури;

забезпечення державних гарантій та захисту прав інвесторів;

забезпечення створення достатніх глибин на підхідних шляхах та в акваторіях морських портів для обслуговування великих суден типу “Кепсайз” біля причалу;

модернізація та оновлення портового та допоміжного флоту;

забезпечення ефективного функціонування системи проведення моніторингу надводної обстановки в територіальних водах України, оптимізації регулювання руху суден, ефективного і своєчасного пошуку і рятування на морі;

забезпечення розвитку системи управління рухом суден;

забезпечення розвитку інформаційної системи портового співтовариства, інформатизації технологічних процесів у морських портах;

удосконалення процедури оформлення вантажів, транспортних засобів та перевезення пасажирів;

укладення міждержавних договорів щодо пошуку і рятування на морі;

придбання та оновлення аварійно-рятувальних засобів;

забезпечення ефективного функціонування та розвитку систем технічного та інформаційного забезпечення безпеки судноплавства;

підвищення рівня кадрового потенціалу, оновлення та удосконалення навчально-методичної та програмно-технічної бази для підготовки фахівців портової галузі;

розроблення програм підвищення кваліфікації працівників морських портів для обслуговування нових технологічних комплексів;

підтримка навчальних закладів з підготовки спеціалістів портової галузі;

підвищення рівня охорони праці;

забезпечення належних санітарно-побутових умов праці в морських портах;

забезпечення використання об’єктів соціальної інфраструктури портової галузі за цільовим призначенням;

впровадження стандартів ЄС щодо роботи з небезпечними вантажами;

приведення стандартів екологічної безпеки роботи морських портів у відповідність з міжнародними.

Спеціалізація морських портів за основною номенклатурою вантажів, виходячи з кон’юнктури ринку, визначається з урахуванням таких критеріїв:

питома частка обробки вантажів;

територіальна наближеність морського порту до сировинної бази та виробництва;

обмеженість існуючої інфраструктури та наявність перспективних територій розвитку морського порту;

оптимальність шляхів транспортування вантажів.

З урахуванням зазначених критеріїв визначено спеціалізацію таких морських портів:

нафта та нафтопродукти - морські порти Одеса та Феодосія;

хімічні вантажі наливом - морський порт Южний;

вантажі металургійної промисловості (залізорудна сировина, вугілля, чорні метали) - морські порти Одеса, Маріуполь, Чорноморськ, Керч та Южний;

зернові вантажі - морські порти Одеса, Чорноморськ, Миколаїв та Херсон;

вантажі в контейнерах - морські порти Одеса та Чорноморськ.

Пасажирські перевезення, забезпечення розвитку туристичного бізнесу, обслуговування круїзних лайнерів здійснюються морськими портами Одеса, Севастополь, Ялта.

Напрями розвитку морських портів визначаються з урахуванням їх основного вантажопотоку та поточної кон’юнктури ринку.

Реалізація Стратегії здійснюється шляхом виконання планів розвитку морських портів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Проведення моніторингу та оцінки стану їх виконання здійснюється державним підприємством “Адміністрація морських портів України” із залученням суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морських портах.

Очікувані результати реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії дасть змогу:

підвищити імідж України як морської держави та конкурентоспроможність портової галузі;

удосконалити систему державного управління портовою галуззю, впровадити дієвий механізм залучення приватних інвестицій для розвитку портової галузі;

забезпечити щороку переробку 210 млн. тонн вантажів;

залучити приватні інвестиції в обсязі 26 млрд. гривень для розвитку об’єктів портової інфраструктури;

створити потужності для переробки у морських портах не менш як 250 млн. тонн вантажів на рік і забезпечити ефективний розвиток об’єктів портової інфраструктури;

провадити морськими портами інноваційну діяльність шляхом застосування новітніх технологій, здійснення заходів з ресурсозбереження, зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище;

підвищити до 75-80 відсотків ефективність використання перевантажувальних комплексів морських портів;

впровадити стимулюючі тарифи на послуги, що надаються в морських портах;

забезпечити щороку надходження до державного бюджету в обсязі 1540 млн. гривень від надання морськими портами послуг;

створити додатково 15 тис. робочих місць;

підвищити рівень заробітної плати спеціалістів портової галузі;

забезпечити безперервний процес професійного навчання спеціалістів портової галузі.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, власних коштів залізниць і підприємств залізничного транспорту, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування робіт з модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об’єктів портової інфраструктури загального користування може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.



вгору