Про Рахункову палату
Верховна Рада України; Закон від 02.07.2015576-VIII
Документ 576-19, чинний, поточна редакція — Редакція від 05.01.2017, підстава 1798-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Рахункову палату

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 36, ст.360)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50}

Цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності Рахункової палати.

Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус Рахункової палати

1. Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

2. Рахункова палата підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи.

3. Рахункова палата є державним колегіальним органом.

4. Рахункова палата є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України.

5. Рахункова палата розташовується в місті Києві.

Стаття 2. Правові основи діяльності Рахункової палати

1. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Стаття 3. Принципи діяльності Рахункової палати та гарантії її незалежності

1. Діяльність Рахункової палати ґрунтується на принципах законності, незалежності, об’єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.

2. Рахункова палата є організаційно, функціонально та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність.

3. Незалежність Рахункової палати забезпечується:

1) встановленим Конституцією України і цим Законом порядком призначення на посади та звільнення з посад членів Рахункової палати;

2) визначеними цим Законом та іншими законами України гарантіями діяльності Рахункової палати;

3) особливим порядком організаційного забезпечення діяльності Рахункової палати, встановленим законом.

4. Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незаконне втручання у здійснення Рахунковою палатою наданих законом повноважень забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

5. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Рахункової палати забороняється.

6. Припинення повноважень Верховної Ради України не може бути підставою для припинення повноважень членів Рахункової палати.

7. Рахункова палата застосовує у своїй діяльності основні принципи діяльності Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI) та Міжнародні стандарти вищих органів фінансового контролю (ІSSAІ) в частині, що не суперечить Конституції та законам України.

Стаття 4. Заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)

1. Повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

2. Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

3. Фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами.

4. Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.

Оцінка продуктивності використання бюджетних коштів передбачає встановлення співвідношення між результатами діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів і використаними для досягнення таких результатів коштами бюджету.

Оцінка результативності використання бюджетних коштів передбачає встановлення ступеня відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів запланованим результатам.

Оцінка економності використання бюджетних коштів передбачає встановлення стану досягнення розпорядником та одержувачем таких коштів запланованих результатів за рахунок використання мінімального обсягу бюджетних коштів або досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Стаття 5. Фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати

1. Фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, включаючи кошти, отримані відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або проектів міжнародної технічної допомоги. Фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати за рахунок будь-яких інших джерел забороняється.

2. Рахункова палата визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності та подає у встановленому Бюджетним кодексом України порядку бюджетний запит до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики. Якщо під час підготовки проекту Державного бюджету України виникли розбіжності щодо визначення обсягу фінансового забезпечення діяльності Рахункової палати, і Кабінетом Міністрів України не врегульовані такі розбіжності, Рахункова палата може подати до комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, відповідні пропозиції (з обґрунтуваннями та розрахунками) для прийняття відповідного рішення під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України.

3. Після набрання чинності законом про Державний бюджет України Рахункова палата самостійно затверджує свій кошторис.

Стаття 6. Міжнародне співробітництво

1. Рахункова палата у порядку, визначеному законодавством та міжнародними договорами України, здійснює співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями.

Розділ ІІ
ПОВНОВАЖЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 7. Повноваження Рахункової палати

1. Рахункова палата:

1) здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо:

надходжень до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень;

проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Генеральної прокуратури України та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету;

{Абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об’єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об’єкти;

надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету;

операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу;

використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансових наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків;

здійснення державних закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету;

управління коштами державного бюджету центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету;

інших операцій, пов’язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням;

виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України;

2) проводить експертизу поданого до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України (включаючи матеріали, що додаються до цього проекту закону) та готує відповідні висновки;

3) аналізує виконання Державного бюджету України та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;

4) аналізує річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України, поданий Кабінетом Міністрів України, та готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства;

5) аналізує ефективність використання суб’єктами господарювання пільг із сплати до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів, доцільність функціонування пільгових режимів оподаткування та їх вплив на загальний стан надходжень державного бюджету;

6) здійснює попередній аналіз, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, звіту Антимонопольного комітету України та звіту Фонду державного майна України в частині, що впливає на виконання державного бюджету;

7) здійснює за зверненням органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, державних підприємств та інших суб’єктів господарювання державного сектору економіки заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо відповідних місцевих бюджетів та діяльності суб’єктів звернення;

8) направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов’язкові для розгляду рішення Рахункової палати;

9) аналізує реалізацію наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності;

10) звертається до суду у разі порушення об’єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, зокрема щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень;

11) у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи;

12) здійснює співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво, проводить з органами фінансового контролю інших держав спільні та паралельні аудити;

13) здійснює методичну та методологічну роботу з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

14) забезпечує проведення для посадових осіб апарату Рахункової палати навчання та підвищення кваліфікації;

15) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Об’єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.

3. Рахункова палата за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту):

1) регулярно інформує Верховну Раду України, Президента України про результати здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), включаючи факти порушень бюджетного законодавства;

2) подає Верховній Раді України висновки щодо проекту закону про Державний бюджет України;

3) щокварталу подає Верховній Раді України висновки про стан виконання закону про Державний бюджет України, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;

4) подає Верховній Раді України висновки і пропозиції щодо річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

4. Рахункова палата може надавати в межах компетенції консультації Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування.

Стаття 8. Права членів Рахункової палати

1. Члени Рахункової палати для виконання покладених на них повноважень мають право:

1) ознайомлюватися з оригіналами документів об’єктів контролю, отримувати безоплатно копії документів та інформацію у паперовому та електронному вигляді (включаючи інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування), необхідні для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

2) отримувати інформацію про стан та рух коштів державного бюджету від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

3) отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення Рахунковою палатою своїх повноважень;

4) отримувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Фонду державного майна України, Національного банку України та інших фінансових установ необхідні відомості про здійснювані ними операції і стан рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування щодо операцій з коштами державного бюджету, у тому числі міжбюджетних трансфертів, а також про надходження до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів;

5) брати в установленому порядку участь у засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань надходження коштів до державного бюджету та їх використання;

6) залучати в установленому порядку для забезпечення виконання повноважень Рахункової палати працівників державних контролюючих і правоохоронних органів, а також спеціалістів, аудиторів, фахівців-експертів з інших установ та організацій, у тому числі на договірних засадах;

7) отримувати доступ до баз даних, реєстрів, автоматизованих систем, створених за рахунок коштів державного бюджету.

Стаття 9. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету

1. При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету Рахункова палата досліджує:

1) дотримання встановленого законодавством порядку казначейського обслуговування бюджетних коштів;

2) дотримання вимог законодавства щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, безспірного списання коштів державного бюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

3) дотримання вимог законодавства щодо ведення обліку бюджетних асигнувань, реєстрації і обліку бюджетних зобов’язань розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету, здійснення платежів за цими зобов’язаннями, а також випадки відмови у реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань, випадки відмови у проведенні або несвоєчасного проведення платежів;

4) дотримання вимог щодо розміщення на депозитах і повернення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету;

5) дотримання вимог щодо покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів і Пенсійного фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка та повернення таких коштів;

6) правильність ведення бухгалтерського обліку операцій щодо виконання державного бюджету;

7) дотримання порядків і термінів зведення, складання і подання звітності про виконання Державного бюджету України;

8) достовірність фінансової і бюджетної звітності про виконання Державного бюджету України.

Стаття 10. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за надходженням коштів до державного бюджету, за управлінням об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету

1. Рахункова палата здійснює аудит ефективності та фінансовий аудит щодо законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування на єдиний казначейський рахунок податків, зборів, обов’язкових платежів, інших доходів державного бюджету, щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надає оцінку ефективності адміністрування контролюючими органами надходжень до державного бюджету та заходів, що вживаються органами стягнення до боржників державного бюджету.

Зазначені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) здійснюються Рахунковою палатою щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інших органів, що контролюють справляння надходжень до державного бюджету.

2. Рахункова палата надає оцінку впливу наданих пільг із сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, інших платежів до державного бюджету на ефективність виконання державного бюджету, у тому числі оцінює фінансові наслідки для державного бюджету.

3. Рахункова палата здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником об’єктів державної власності, а також аудит ефективності використання і розпорядження об’єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Фонд державного майна України, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи надають Рахунковій палаті за її запитами необхідну інформацію щодо об’єктів державної власності, що перебувають у їх управлінні (включаючи об’єкти, що знаходяться у користуванні інших осіб).

Стаття 11. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо фінансування державного бюджету, державного боргу і гарантованого державою боргу

1. Рахункова палата в межах повноважень здійснює контроль за:

1) станом державного боргу та гарантованого державою боргу, порядком утворення, обслуговування і погашення таких боргів;

2) дефіцитом (профіцитом) державного бюджету та джерелами фінансування державного бюджету;

3) цільовим і ефективним використанням та своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету;

4) дотриманням граничного обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, а також виконанням плану заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог;

5) відшкодуванням суб’єктами господарювання, які отримали кредити (позики) під державні гарантії, витрат державного бюджету, що виникли внаслідок виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами.

2. При здійсненні контролю за державним боргом та гарантованим державою боргом Рахункова палата досліджує:

1) кредитні договори та нормативно-правові акти, за якими виникають державні боргові зобов’язання та гарантійні зобов’язання, здійснюються платежі з обслуговування і погашення державного боргу та гарантованого державою боргу;

2) ефективність управління державним боргом та гарантованим державою боргом;

3) ефективність розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка і коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів.

Стаття 12. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо діяльності Національного банку України та інших фінансових установ

1. При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо діяльності Національного банку України та інших фінансових установ Рахункова палата перевіряє та аналізує діяльність Національного банку України, інших фінансових установ у частині обслуговування ними коштів державного бюджету.

2. Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до державного бюджету та використанням коштів державного бюджету здійснює перевірку виконання кошторису доходів і витрат Національного банку України.

Стаття 13. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо виконання державного замовлення та здійснення державних закупівель

1. При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за ефективністю використання коштів державного бюджету, передбачених на виконання державного замовлення, Рахункова палата досліджує та оцінює систему правових, організаційних і фінансових засад державного замовлення, ефективність формування та виконання державного замовлення.

2. Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо здійснення державних закупівель за рахунок коштів державного бюджету проводиться Рахунковою палатою стосовно всіх стадій державних закупівель і включає перевірку та аналіз законності та ефективності здійснення державних закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та проведення робіт, а також аналіз стану прозорості та додержання встановлених принципів здійснення державних закупівель.

Стаття 14. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) суб’єктів господарювання, громадських чи інших організацій, які є одержувачами коштів державного бюджету

1. Рахункова палата здійснює стосовно суб’єктів господарювання, громадських чи інших організацій, які є одержувачами коштів державного бюджету, заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо:

використання ними коштів державного бюджету (включаючи кошти, надані у вигляді трансфертів і кредитів з бюджету);

достовірності здійснення ними розрахунків для отримання коштів державного бюджету.

Стаття 15. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами

1. Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо правильності визначення та розподілу, а також своєчасності і повноти перерахування трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, законності та ефективності використання таких трансфертів розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів за видатками місцевих бюджетів.

2. Рахункова палата має право запитувати та одержувати у розпорядників та одержувачів бюджетних коштів наявну в них інформацію і документацію про визначення, розподіл, перерахування та використання трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами.

Стаття 16. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо таємних видатків державного бюджету

1. При здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо таємних видатків державного бюджету Рахункова палата обов’язково враховує специфічну мету цих видатків.

2. Розгляд Рахунковою палатою звітів за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо таємних видатків державного бюджету проводиться з урахуванням вимог законодавства про державну таємницю.

Розділ ІІІ
СКЛАД ТА СТРУКТУРА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, ПРАВОВИЙ СТАТУС ЇЇ ЧЛЕНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ АПАРАТУ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 17. Склад та структура Рахункової палати

1. Рахункова палата складається з дев’яти членів Рахункової палати.

2. Членами Рахункової палати є Голова Рахункової палати, його заступник та інші члени Рахункової палати.

3. Для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень діє апарат Рахункової палати, що складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати).

Організацію роботи члена Рахункової палати забезпечує його патронатна служба у складі не більше трьох радників.

4. Структура, штатний розпис апарату Рахункової палати затверджуються Рахунковою палатою в межах бюджетних призначень на забезпечення діяльності Рахункової палати.

Гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою України за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності.

5. Права, обов’язки і повноваження членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються цим Законом.

Стаття 18. Статус членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати

1. На члена Рахункової палати поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім норм щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади та умов оплати праці члена Рахункової палати, що встановлюються цим Законом.

2. Посадові особи апарату Рахункової палати, включаючи Секретаря Рахункової палати, є державними службовцями. Гарантії діяльності посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються Законом України "Про державну службу".

Секретар Рахункової палати призначається на посаду та звільняється з посади Головою Рахункової палати за його пропозицією відповідно до рішення Рахункової палати.

Інші посадові особи апарату Рахункової палати (крім радників членів Рахункової палати) призначаються на посади та звільняються з посад Секретарем Рахункової палати у порядку, встановленому Законом України "Про державну службу".

Радники члена Рахункової палати призначаються на посади та звільняються з посад Секретарем Рахункової палати за поданням члена Рахункової палати. Припинення повноважень члена Рахункової палати є підставою для звільнення його радників.

3. Забороняється використання членом Рахункової палати, посадовою особою апарату Рахункової палати свого статусу з метою, не пов’язаною з діяльністю Рахункової палати.

Стаття 19. Вимоги до члена Рахункової палати

1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип’ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров’я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України "Про очищення влади" та "Про запобігання корупції";

8) яка не подала декларацію, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.

6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Стаття 20. Порядок призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати

1. Члени Рахункової палати призначаються на посади та звільняються з посад Верховною Радою України відповідно до вимог цього Закону та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

2. Призначення членів Рахункової палати на посади здійснюється на підставі конкурсу.

Для участі в конкурсі на посаду члена Рахункової палати кандидат на таку посаду подає до комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, такі документи:

1) заяву про участь у конкурсі з наданням письмової згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

2) автобіографію;

3) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати;

4) копію паспорта громадянина України;

5) копію трудової книжки;

6) копію диплома про вищу освіту (з додатками);

7) декларацію, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс;

8) інші документи, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

3. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на посаду Голови Рахункової палати одного із членів Рахункової палати.

4. Заступник Голови Рахункової палати обирається на засіданні Рахункової палати шляхом відкритого голосування за поданням Голови Рахункової палати зі складу членів Рахункової палати. Заступник Голови Рахункової палати вважається обраним, якщо його кандидатуру підтримало не менше двох третин від її складу, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону.

5. Строк повноважень членів Рахункової палати становить шість років. Одна і та сама особа не може обіймати таку посаду понад два строки.

Не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати відповідно до вимог цього Закону та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

6. Строк повноважень Голови Рахункової палати та його заступника становить шість років.

7. Голова, інший член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою України у разі:

1) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я протягом чотирьох місяців підряд;

4) припинення громадянства України, наявності (набуття) громадянства іншої держави або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

5) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначеними Законом України "Про запобігання корупції", що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

6) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, встановлених Законом України "Про запобігання корупції";

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього.

Повноваження Голови, іншого члена Рахункової палати припиняються у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим, а також у разі його смерті.

8. Голова, інший член Рахункової палати, строк повноважень якого закінчився, здійснює свої повноваження до його звільнення з посади Верховною Радою України.

Стаття 21. Повноваження Голови Рахункової палати

1. Голова Рахункової палати:

1) очолює Рахункову палату, здійснює загальне керівництво її діяльністю та забезпечує загальну організацію роботи Рахункової палати;

2) представляє Рахункову палату у відносинах з Верховною Радою України, її органами, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, органами державного фінансового контролю іноземних держав та іншими міжнародними організаціями;

3) головує на засіданнях Рахункової палати;

4) вносить на розгляд Рахункової палати пропозиції щодо загальної концепції роботи Рахункової палати, кадрової політики, проектів кошторису Рахункової палати, структури і штатного розпису апарату Рахункової палати;

5) вносить на розгляд Рахункової палати пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади Секретаря Рахункової палати і відповідно до рішення Рахункової палати призначає на посаду та звільняє з посади Секретаря Рахункової палати;

6) інформує Верховну Раду України про результати здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

7) підписує рішення Рахункової палати та протоколи засідань Рахункової палати;

8) здійснює зв’язки з громадськістю та засобами масової інформації;

9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших законів України.

2. Голова Рахункової палати у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження.

3. У разі відсутності Голови Рахункової палати або неможливості здійснення ним своїх повноважень заступник Голови Рахункової палати тимчасово виконує повноваження Голови Рахункової палати.

Стаття 22. Повноваження Секретаря Рахункової палати

1. Секретар Рахункової палати за посадою є керівником апарату Рахункової палати.

2. Секретар Рахункової палати:

1) організовує забезпечення діяльності Рахункової палати;

2) здійснює керівництво апаратом Рахункової палати з питань її організаційного, інформаційного, довідкового, матеріально-технічного забезпечення;

3) забезпечує підготовку і проведення засідань Рахункової палати, включаючи ведення їх протоколів;

4) підписує протоколи засідань Рахункової палати;

5) подає Голові Рахункової палати попередні пропозиції щодо загальної концепції роботи Рахункової палати, кадрової політики, проектів кошторису Рахункової палати, структури і штатного розпису апарату Рахункової палати;

6) призначає на посади та звільняє з посад посадових осіб апарату Рахункової палати відповідно до цього Закону, накладає дисциплінарні стягнення, застосовує заохочення до таких посадових осіб;

7) забезпечує взаємодію апарату Рахункової палати з апаратами інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

8) забезпечує розгляд звернень юридичних та фізичних осіб, що надходять до Рахункової палати;

9) здійснює інші повноваження, пов’язані із забезпеченням діяльності Рахункової палати.

Стаття 23. Повноваження члена Рахункової палати

1. Член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати. Для виконання своїх повноважень член Рахункової палати надає доручення відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам).

Член Рахункової палати несе персональну відповідальність за результати своєї роботи.

2. Член Рахункової палати:

1) готує пропозиції щодо планування заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за закріпленими напрямами;

2) координує з іншими членами Рахункової палати роботу щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

3) створює для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) контрольні групи, призначає керівників таких груп або очолює такі групи, залучаючи у разі необхідності працівників різних департаментів;

4) координує роботу контрольних груп щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

5) підписує звіти за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) і представляє звіти на засіданні Рахункової палати;

6) за рішенням Рахункової палати представляє її у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання в Україні та за кордоном;

7) подає Секретарю Рахункової палати пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх радників;

8) має право вимагати у межах своїх повноважень невідкладного прийому міністрами, іншими керівниками державних органів, керівниками органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування, виду діяльності та форми власності, їх посадовими та службовими особами;

9) може бути присутнім у встановленому порядку на засіданнях Верховної Ради України, її органів, Кабінету Міністрів України, інших державних органів та брати участь в обговоренні питань, що стосуються компетенції Рахункової палати.

Стаття 24. Умови оплати праці членів Рахункової палати і посадових осіб апарату Рахункової палати та гарантії їх соціального захисту

1. Заробітна плата Голови Рахункової палати становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, заступника Голови Рахункової палати - 27 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, іншого члена Рахункової палати - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

{Частина перша статті 24 в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016}

2. Умови оплати праці посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".

3. Члени Рахункової палати підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

4. Питання соціального захисту посадових осіб апарату Рахункової палати регулюються законодавством про працю і державну службу.

Розділ ІV
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Стаття 25. Засідання Рахункової палати

1. Основною організаційною формою діяльності Рахункової палати є засідання Рахункової палати, що проводяться у формі відкритих слухань, на яких мають право бути присутніми народні депутати України, представники державних органів, громадськості. Якщо оприлюднення інформації, що розглядатиметься на засіданні, може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", можуть проводитися закриті засідання Рахункової палати.

2. Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання:

1) загальної концепції роботи та розвитку Рахункової палати;

2) затвердження структури апарату Рахункової палати;

3) затвердження штатного розпису апарату Рахункової палати;

4) затвердження кошторису Рахункової палати;

5) затвердження методик та методологій здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою;

6) затвердження Регламенту Рахункової палати;

7) визначення напрямів діяльності Рахункової палати, закріплення цих напрямів за членами Рахункової палати;

8) затвердження планів роботи Рахункової палати;

9) затвердження звітів, прийняття рішень за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

10) затвердження щорічного звіту Рахункової палати;

11) організації зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації;

12) розвитку міжнародних відносин у межах компетенції Рахункової палати;

13) внесення на розгляд Верховної Ради України подання про дострокове припинення повноважень Голови, іншого члена Рахункової плати;

14) інші питання, пов’язані з виконанням повноважень Рахункової палати.

3. Засідання Рахункової палати проводяться згідно із затвердженим планом, але не рідше ніж один раз на місяць.

Засідання Рахункової палати скликаються та їх порядок денний формується Головою Рахункової палати, а в разі його відсутності – заступником Голови Рахункової палати. У разі відсутності Голови Рахункової палати та його заступника члени Рахункової палати для ведення засідання обирають головуючого з числа присутніх на засіданні членів Рахункової палати.

Засідання Рахункової палати з пропозиціями щодо його порядку денного може бути скликане не менш як однією третиною складу Рахункової палати, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону, з обов’язковим повідомленням усіх членів Рахункової палати про таке засідання.

4. Засідання Рахункової палати є правомочним у разі присутності на ньому не менш як двох третин її складу, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону.

5. На засіданнях Рахункової палати ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та Секретарем Рахункової палати. Протокол доводиться до відома всіх членів Рахункової палати.

Стаття 26. Рішення Рахункової палати

1. Рішення Рахункової палати приймаються на засіданні Рахункової палати.

2. Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати і підписуються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати.

3. Член Рахункової палати, присутній на засіданні Рахункової палати, який не погоджується з прийнятим рішенням, має право викласти окрему думку, що в письмовій формі додається до протоколу засідання Рахункової палати, та має право інформувати про це Верховну Раду України та її органи, а також інші державні органи, органи місцевого самоврядування, яких стосується таке рішення.

Стаття 27. Планування роботи Рахункової палати

1. Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати.

2. Звернення Верховної Ради України, її комітетів та інших органів, депутатські запити і звернення, звернення Президента України, Кабінету Міністрів України з пропозиціями про здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) розглядаються на засіданні Рахункової палати щодо прийняття рішення про їх включення до планів роботи. У разі неврахування таких звернень, запитів у плані роботи Рахункова палата надає аргументовану відповідь у встановленому порядку.

3. Рахункова палата з власної ініціативи або на підставі звернень суб’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, може здійснювати позапланові заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Рішення про здійснення таких заходів приймається на засіданні Рахункової палати.

Рахункова палата здійснює позапланові заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Верховної Ради України, прийнятого у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України.

Стаття 28. Регламент Рахункової палати

1. Процедура організації роботи Рахункової палати, територіальних та інших структурних підрозділів її апарату, питання взаємовідносин між структурними підрозділами, членами Рахункової палати та посадовими особами апарату Рахункової палати, інші питання внутрішньої організації діяльності визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.

2. Регламент Рахункової палати та зміни до нього затверджуються на засіданні Рахункової палати не менш як двома третинами голосів від складу Рахункової палати, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону, та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Стаття 29. Допоміжні органи Рахункової палати

1. Рахункова палата для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Завдання, склад та організація роботи таких допоміжних органів визначаються Рахунковою палатою.

2. Фінансове забезпечення допоміжних органів Рахункової палати здійснюється за рахунок та у межах бюджетних призначень на забезпечення діяльності Рахункової палати.

Стаття 30. Інформація про діяльність Рахункової палати

1. Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді України щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Щорічний звіт про діяльність Рахункової палати має містити інформацію про:

1) проведені Рахунковою палатою контрольні заходи з обов’язковим зазначенням:

виявлених відхилень, недоліків і порушень;

переданих до правоохоронних органів матеріалів щодо виявлених ознак кримінальних або адміністративних правопорушень і вжитих правоохоронними органами заходів реагування;

наданих рекомендацій (пропозицій) і наслідків реагування об’єктів контролю на такі рекомендації (пропозиції);

2) кадрове і фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати, включаючи чисельність працівників апарату Рахункової палати та їх склад, виконання кошторису Рахункової палати;

3) оцінку результативності та ефективності діяльності Рахункової палати із зазначенням стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »