Договір між Україною та Республікою Панама про видачу правопорушників
Україна, Панама; Договір, Міжнародний документ від 04.11.2003
Документ 591_008, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 12.05.2004, підстава 1716-15
 

                             Договір 
між Україною та Республікою Панама
про видачу правопорушників
( Договір ратифіковано Законом
N 1716-IV ( 1716-15 ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.419 )

Дата підписання: 04.11.2003 Дата ратифікації: 12.05.2004 Дата набуття чинності: 28.08.2004
Україна та Республіка Панама (далі - Сторони), уважаючи необхідним створення двостороннього правового
механізму, який би дав змогу врегулювати процедуру видачі
правопорушників та підвищити ефективність правосуддя; виходячи з того, що для досягнення цієї мети важливо
розвивати співробітництво між двома державами в сфері попередження
та покарання за вчинення злочинів шляхом укладення Договору про
видачу правопорушників, домовилися про таке:
Стаття 1
Предмет Договору
Сторони домовляються на взаємній основі, відповідно до
положень цього Договору передавати осіб, видача яких запитується,
для здійснення кримінального переслідування або для виконання
вироку, винесеного компетентними судовими органами запитуючої
Сторони.
Стаття 2
Центральні органи
1. Центральними органами, уповноваженими виконувати даний
Договір, є: в Україні - Міністерство юстиції України щодо запитів судів і
Генеральна прокуратура України щодо запитів органів досудового
слідства, у Республіці Панама - Міністерство закордонних справ
Республіки Панама. 2. У разі заміни своїх Центральних органів Сторони
повідомляють про це одна одну в найкоротші строки. 3. Центральні органи Сторін зносяться між собою безпосередньо
або через дипломатичні канали.
Стаття 3
Злочини, що тягнуть видачу
1. З метою цього Договору видача може здійснюватися за
злочини, за які кримінальним законодавством обох Сторін
передбачено покарання у вигляді не менше одного (1) року
позбавлення волі або більш тяжке покарання. 2. Якщо запит про видачу включає декілька окремих злочинів,
за які передбачена кримінальна відповідальність згідно із
законодавством обох Сторін, однак деякі з них не відповідають
умові щодо строку покарання, зазначеній у пункті 1 цієї статті, то
запитувана Сторона може здійснити видачу також за ці злочини. 3. У разі, якщо запит про видачу стосується особи, засудженої
запитуючою Стороною до покарання у вигляді позбавлення волі за
злочин, на який поширюється дія цього Договору, видача
здійснюється виключно за умови, якщо строк невідбутого покарання
на день прийняття рішення про видачу становить не менше шести (6)
місяців. У виняткових випадках Сторони можуть також домовитись про
видачу, якщо термін покарання є меншим за необхідні шість місяців.
Стаття 4
Підстави відмови у видачі
1. Видача не здійснюється в таких випадках: 1) якщо особа, видача якої запитується, є громадянином
запитуваної Сторони; 2) якщо, на думку запитуваної Сторони, ідеться про осіб, яких
переслідують за політичні злочини або злочини, пов'язані з
політичними злочинами, або видача яких запитується переважно з
політичних мотивів. При тлумаченні терміну "політичний злочин"
використовуються положення статті 5 цього Договору; 3) якщо запитувана Сторона має достатньо підстав вважати, що
запит про видачу має на меті переслідування або покарання
запитуваної особи за ознаками раси, віросповідання,
національності, а також політичних переконань; 4) якщо щодо особи, видача якої запитується, здійснюється
кримінальне переслідування, або ж вона була виправдана або
засуджена судом в запитуваній Стороні за вчинення кримінально
караного діяння, що стало підставою для запиту про видачу; 5) якщо відповідно до законодавства будь-якої із Сторін
особа, видача якої запитується, звільнена від кримінального
переслідування або покарання на будь-якій підставі; 6) якщо особа, видача якої запитується, була виправдана або
остаточно засуджена в третій Державі за той самий злочин, у
зв'язку з яким запитується видача, і в разі вже винесеного вироку
повністю відбула призначене покарання або його виконання вже не
можна вимагати; 7) якщо в запитуючій Стороні надзвичайним або особливим (ad
hoc) судом було винесено вирок щодо особи, видача якої
запитується, або проти неї може бути порушено кримінальну справу і
згодом винесено вирок таким судом. Для цілей цього підпункту не
вважається надзвичайним або особливим суд, створений на підставі
конституції; 8) якщо за злочин, що є підставою для запиту про видачу,
відповідно до законодавства запитуючої Сторони передбачена смертна
кара або довічне позбавлення волі, якщо тільки згадана Сторона не
надасть достатні гарантії того, що до особи, відносно якої
направлено запит про видачу, не буде застосовано смертну кару, а в
разі довічного позбавлення волі таке покарання буде замінено на
менш суворе; 9) якщо запитувана Сторона вже відмовила раніше запитуючій
Стороні у видачі цієї особи за це саме кримінально каране діяння; 10) якщо діяння, за скоєння яких законодавством запитуючої
Сторони передбачена кримінальна відповідальність, не
кваліфікуються як злочин кримінальним законодавством запитуваної
Сторони; 11) якщо є підстави вважати, що особа, видача якої
запитується, у ході кримінального переслідування або судового
розгляду не мала або не матиме мінімальних гарантій, установлених
статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права
від 16 грудня 1966 року ( 995_043 ). 2. У видачі особи може бути відмовлено на розсуд запитуваної
Сторони за однією з таких обставин: 1) якщо відповідно до законодавства запитуваної Сторони
злочин, у зв'язку з яким направлено запит про видачу, частково або
повністю був скоєний на її території; 2) якщо запитувана Сторона, беручи до уваги характер злочину
та інтереси запитуючої Сторони, дійшла висновку, що, ураховуючи
особисті обставини особи, такі як її вік, стан здоров'я, сімейне
становище або інші подібні обставини, видача такої особи не
сумісна з принципами гуманності. 3. Якщо у видачі особи було відмовлено з причин, зазначених у
підпункті 1) або в підпункті 8) пункту 1, або в підпункті 1)
пункту 2 цієї статті, запитувана Сторона, на прохання запитуючої
Сторони, передає своїм компетентним органам отримані документи для
порушення кримінальної справи проти згаданої особи відповідно до
свого законодавства. З цією метою запитуюча Сторона безкоштовно
надасть запитуваній Стороні засвідчені копії документів щодо
проведеного розслідування, а також інші документи, пов'язані із
злочином, у зв'язку з яким направлено запит про видачу. Матеріали справи, отримані від запитуючої Сторони у зв'язку з
проведеним розслідуванням, можуть бути використані в кримінальному
судочинстві, розпочатому запитуваною Стороною. Запитувана Сторона повідомить запитуючу Сторону про
результати розгляду такої справи.
Стаття 5
Політичні злочини
1. Для цілей цього Договору за будь-яких умов не
вважатимуться політичними такі злочини: 1) замах на життя Глави Держави, Уряду або членів їх сімей, а
також проти таких осіб, які у зв'язку з виконанням посадових
обов'язків або зі своєю діяльністю користуються спеціальним
захистом відповідно до законодавства Сторін; 2) терористичні акти; 3) воєнні злочини та злочини проти миру і безпеки людства. 2. Для цілей підпунктом 2) пункту 1 цієї статті не
вважатимуться політичними злочинами або злочинами, пов'язаними з
політичним злочином, або злочинами з політичних мотивів: 1) злочини, передбачені Конвенцією про боротьбу з незаконним
захопленням повітряних суден від 16 грудня 1970 року ( 995_167 ); 2) злочини, передбачені Конвенцією про боротьбу з незаконними
актами, направленими проти безпеки цивільної авіації, від 23
вересня 1971 року ( 995_165 ); 3) злочини, передбачені іншими чинними для обох Сторін
міжнародними договорами; 4) замахи на життя, фізичну недоторканність або свободу осіб,
які мають право на міжнародний захист, включаючи дипломатичних
агентів; 5) будь-яка тяжка насильницька дія проти життя, фізичної
недоторканності або свободи осіб; 6) злочини, пов'язані з незаконним позбавленням волі,
захопленням заручників або викраденням; 7) злочини, пов'язані з використанням бомб, гранат, ракет,
вогнепальної зброї, листів чи пакунків з прихованою вибухівкою,
якщо таке використання становить загрозу особам; 8) будь-яке посягання на власність, якщо воно створило
загрозу особам; 9) діяння будь-якої особи, що сприяли скоєнню вищезазначених
злочинів групою осіб, діючих заради спільної мети, включаючи
випадки, коли ця особа не брала прямої участі в скоєнні згаданих
злочинів або злочину; таке сприяння повинно бути навмисним або
здійснюватися з повним розумінням мети або загальної злочинної
діяльності групи, її намірів скоїти зазначені злочини або злочин; 10) замах на скоєння злочинів або участь як співучасник або
пособник особи, яка скоїла або намагалась скоїти згадані злочини,
за винятком указаного в підпункті 9) цієї статті.
Стаття 6
Відстрочка видачі або тимчасова видача
1. Якщо на території запитуваної Сторони щодо особи, видача
якої запитується, здійснюється кримінальне переслідування або вона
відбуває покарання за інший злочин, згода на видачу може бути
надана, але передача відповідної особи відкладається до завершення
кримінального переслідування та, у разі винесення вироку, до
відбуття покарання або звільнення згаданої особи, про що
повідомляється запитуючій Стороні. 2. Замість відстрочки видачі запитувана Сторона може
тимчасово передати відповідну особу запитуючій Стороні на взаємно
погоджених умовах.
Стаття 7
Запит про видачу
1. Запит про видачу складається у письмовій формі,
передається через дипломатичні канали, і повинен містити таку
інформацію та документацію: 1) найменування запитуючого органу; 2) ім'я та прізвище особи, видача якої запитується, відомості
про її громадянство, місце проживання або місцеперебування та
будь-яку іншу інформацію стосовно її особи, а також, по змозі,
опис зовнішності цієї особи, її фотокартка й відбитки пальців та
інші відомі дані, що могли б допомогти в розшуку та ідентифікації
згаданої особи; 3) виклад обставин, що стали підставою для запиту про видачу,
з якомога точнішими даними про час та місце скоєння кримінально
караного діяння, його кваліфікація відповідно до законодавства, а
також засвідчена копія процесуальних документів, які б містили
докази вини зазначеної особи; 4) засвідчена копія закону або законів, які кваліфікують
учинені діяння як злочини і містять інформацію про покарання,
передбачене за скоєння цих злочинів; 5) засвідчена копія положень закону про строки давності, які
застосовуються до кримінального діяння та покарання. 2. До запиту про видачу для здійснення кримінального
переслідування, окрім інформації та документації, указаних у
пункті 1 цієї статті, додається копія постанови про затримання або
про взяття під варту, видана компетентним органом запитуючої
Сторони. 3. До запиту про видачу для приведення вироку до виконання,
окрім інформації та документації, указаних у пункті 1 цієї статті,
додається копія вироку, який набрав законної сили. 4. До документів, наданих Сторонами згідно з цим Договором,
повинні додаватись переклади на мову запитуваної Сторони або
російською, або англійською, або іншою мовою, погодженою
Сторонами. 5. Запит про видачу та додатки до нього, а також їх переклади
та документи, представлені у відповідь на запит, засвідчуються
органами Сторін, уповноваженими на виконання цього Договору та не
потребують легалізації або будь-якого іншого підтвердження
дійсності.
Стаття 8
Тимчасове затримання або взяття під варту
1. У випадках, що не терплять зволікань, запитуюча Сторона
може звернутися з проханням про тимчасове затримання або взяття
під варту відповідної особи до представлення запиту про видачу.
Прохання про тимчасове затримання або взяття під варту передається
в письмовій формі Центральному органу запитуваної Сторони через
дипломатичні канали або безпосередньо, у тому числі факсимільним
чи іншим засобом зв'язку. 2. Прохання про тимчасове затримання або взяття під варту
повинно містити дані, необхідні для ідентифікації особи,
затримання або взяття під варту якої вимагається, із зазначенням
того, що згодом буде надіслано запит про її видачу. Крім того,
відповідне прохання повинно містити опис злочину, за скоєння якого
особа вимагається для кримінального переслідування або виконання
вироку, і копію постанови про затримання або взяття під варту або
обвинувального вироку, винесених компетентним органом. 3. Запитувана Сторона приймає рішення щодо зазначеного
прохання відповідно до свого законодавства і без зволікання
повідомляє про нього запитуючій Стороні. 4. Особа, яку затримано або взято під варту у зв'язку з таким
проханням, звільняється, якщо запитуюча Сторона впродовж наступних
шістдесяти (60) днів з дня отримання повідомлення про затримання
або взяття під варту не надішле запит про видачу та докуненти,
зазначені в статті 7. 5. Звільнення особи згідно з попереднім пунктом не
перешкоджає подальшому її затриманню або взяттю під варту, а також
іншим заходам з метою видачі, якщо запит про видачу та підтвердні
документи отримані надалі.
Стаття 9
Додаткова інформація
1. Якщо запитувана Сторона вважає, що запит про видачу не
містить достатньої для його виконання інформації, вона може
запитати додаткову інформацію, установивши для її надання розумний
термін відповідно до свого законодавства. 2. Особа, видача якої запитується, яка затримана або
перебуває під вартою, звільняється, якщо надана додаткова
інформація є недостатньою або якщо вона не надійшла в установлені
запитуваною Стороною строки. Однак звільнення не перешкоджає
запитуючій Стороні поновити відповідний запит про видачу цієї
особи за той самий злочин або запитати її видачу за інший.
Стаття 10
Спрощений порядок видачі
Запитувана Сторона може, якщо це не суперечить її
законодавству, здійснити видачу одразу після отримання прохання
про тимчасове затримання або взяття під варту за умови, якщо
відповідна особа чітко висловить свою згоду на таку видачу перед
суддею або компетентним органом запитуваної Сторони. Згода такої особи на видачу оформлюється документом,
підписаним нею перед суддею або компетентним органом.
Стаття 11
Одночасні запити
Коли одна із Сторін та третя Держава надсилають запит про
видачу однієї й тієї самої особи за вчинення одного й того самого
злочину або різних злочинів, запитувана Сторона приймає рішення,
ураховуючи всі обставини, особливо тяжкість злочинів, місце
скоєння злочинів, дати відповідних запитів, наявність договору про
видачу, громадянство та місце проживання запитуваної особи, а
також можливість її подальшої видачі іншій Державі.
Стаття 12
Рішення щодо запиту
1. Запитувана Сторона розглядає запит про видачу відповідно
до процедури, установленої її законодавством, та без зволікань
повідомляє запитуючій Стороні про прийняте рішення. 2. Повна або часткова відмова у видачі має бути обґрунтована.
Стаття 13
Передача особи
1. У разі задоволення запиту про видачу запитуюча Сторона
інформується про місце і дату передачі, а також про строк,
протягом якого запитувана особа була позбавлена волі у зв'язку із
запитом про видачу, з метою зарахування цього строку до загального
строку відбування покарання цією особою. 2. Якщо запитуюча Сторона, у разі задоволення запиту про
видачу, не прийме особу, яка видається, упродовж тридцяти (30)
календарних днів з моменту отримання повідомлення про прийняте
рішення, ця особа звільняється. 3. У разі, якщо з незалежних причин одна із Сторін не може
передати або прийняти особу, видача якої була узгоджена, у
встановлені в попередньому пункті строки, вона повідомляє про це
іншій Стороні. Обидві Сторони за взаємною згодою визначають нову
дату передачі, яка повинна відбутися не пізніше, ніж упродовж
наступних п'ятнадцяти (15) днів. Якщо передача не відбувається
впродовж цього періоду, особа звільняється.
Стаття 14
Передача предметів
У разі задоволення запиту про видачу, на прохання запитуючої
Сторони запитувана Сторона у межах свого законодавства і без
порушення прав третіх осіб, які будуть належним чином дотримані,
передає всі предмети, якими володіла особа, що передається, на
момент її затримання або взяття під варту, і які можуть бути
визнані речовими доказами вчинення злочину, за який запитується її
видача.
Стаття 15
Спеціальне правило
1. Запитуюча Сторона не може затримати або взяти під варту,
ув'язнити або віддати до суду видану особу за злочин інший, ніж
той, у зв'язку з яким був направлений запит про видачу, і який
було скоєно до видачі, за винятком таких випадків: 1) коли на це дає згоду запитувана Сторона; 2) якщо зазначена особа, маючи таку можливість, не залишила
територію Сторони, якій була видана, упродовж сорока п'яти (45)
днів після свого остаточного звільнення або ж повернулася на її
територію після того, як її залишила. 2. Звернення до запитуваної Сторони з проханням надати згоду
відповідно до цієї статті супроводжується інформацією та
документами, згаданими в пунктах 1 і 2 статті 7, а також у разі
наявності заявою виданої особи щодо злочину.
Стаття 16
Видача в третю Державу
Для того, щоб запитуюча Сторона могла видати третій Державі
особу, яка була їй передана на запит про видачу і видача якої
запитується у зв'язку зі злочинами, учиненими до такої передачі,
необхідною є згода запитуваної Сторони.
Стаття 17
Транзитне перевезення
1. Кожна Сторона може дозволити транзитне перевезення через
свою територію особи, виданої іншій Стороні третьою Державою. Сторона, яка запитує транзитне перевезення, повинна передати
через дипломатичні канали Стороні, територією якої необхідно
здійснити перевезення, запит про транзитне перевезення, що повинен
містити інформацію, передбачену статтею 7 цього Договору. 2. Такий дозвіл не потрібен, коли йдеться про авіаційне
перевезення, яке не передбачає жодної посадки на території іншої
Сторони. 3. У разі непередбачуваної посадки повітряного судна Сторона,
яка повинна отримати запит з метою надання дозволу на транзитне
перевезення, на прохання супроводжуючого співробітника, може
утримувати видану особу під вартою впродовж сімдесяти двох годин,
очікуючи отримання запиту про транзитне перевезення, складеного
відповідно до пункту 1 цієї статті. 4. Якщо видана особа є громадянином Держави, територією якої
планується здійснити або здійснюється транзитне перевезення, у
дозволі на таке транзитне перевезення відмовляється. У дозволі на
транзитне перевезення може бути відмовлено також і в інших
випадках, передбачених пунктом 1 статті 4 цього Договору.
Стаття 18
Витрати
Витрати, які виникли у зв'язку з видачею особи та відбулися
до її передачі, покриваються Стороною, у якої вони виникли.
Витрати на транспорт та інші витрати, пов'язані з транзитним
перевезенням виданої особи, сплачуються запитуючою Стороною.
Стаття 19
Набрання чинності та припинення дії Договору
1. Цей Договір набирає чинності через тридцять (30) днів від
дати отримання останнього з письмових повідомлень Сторін про
виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для
набрання цим Договором чинності. 2. Цей Договір застосовується до запитів, направлених після
набрання ним чинності, навіть якщо відповідне кримінально каране
діяння було вчинено до цього моменту. 3. Кожна Сторона може припинити дію цього Договору, письмово
повідомивши про це іншу Сторону. Договір втрачає чинність через
шість (6) місяців після отримання іншою Стороною такого
повідомлення. 4. Положення цього Договору продовжуватимуть застосовуватися
до запитів про видачу, отриманих протягом його дії та не виконаних
на момент припинення дії Договору.
Укладено в м. Панама 4 листопада 2003 року, у двох
примірниках, кожний українською та іспанською мовами, причому
обидва тексти мають однакову силу.
За Україну За Республіку Панама
(підпис) (підпис)
Віце-прем'єр-міністр Міністр закордонних справ
Віталій Гайдук Армодіо Аріас Серджак

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...