Про виконавче провадження
Верховна Рада України; Закон, Перелік від 21.04.1999606-XIV
Документ 606-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 12.06.2016, підстава 1368-19
( Увага Остання подія — Втрата чинності відбудеться 05.01.2017, підстава 1404-19 )
 

Сторінки:  1  [ 2 ]  3  4  5
« попередня сторінканаступна сторінка »  

     2) за  заявою  прокурора  у випадках представництва інтересів 
громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі
ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення
іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
2. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач
вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть
сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце
роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна
тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
3. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо
виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити
державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та
оголосити заборону на його відчуження.
4. Під час пред'явлення виконавчого документа або його
дубліката до виконання разом з ним подаються:
1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого
за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі
відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка
про те, що опис майна не проводився;
2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за
постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає
конфіскації, або довідка про відсутність такого майна;
3) у судових справах, за якими застосовано заходи
забезпечення позовних вимог, - копії документів, що підтверджують
виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі
заходи застосовувалися судом.
Стаття 20. Місце виконання рішення
1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем
проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням
його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання
провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або
майна. Право вибору місця виконання між кількома органами
державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з
виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції,
належить стягувачу.
2. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні
дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких
дій.
3. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо
виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на
рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових
установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на
території, на яку поширюється юрисдикція України. { Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012 }
4. У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності
боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку
не поширюється компетенція державного виконавця, державний
виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою
начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований,
доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному
відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу
державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки
зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен
здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням
проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту
надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної
постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у
якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій
складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс
постанову.
5. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним
виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або
встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження
боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не
поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що
майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на
території, на яку поширюється компетенція державного виконавця,
державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли
йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий
документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника,
місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що
повідомляє стягувачу.
6. У разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося,
що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо
для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно
боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої
служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в
порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником
відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та
за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення
виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого
органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє
начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив
авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на
території іншого органу державної виконавчої служби, державний
виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після
розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для
задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий
документ до органу державної виконавчої служби за
місцезнаходженням іншого майна боржника.
7. Виконавче провадження може бути передано від одного органу
державної виконавчої служби до іншого, від одного державного
виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції
України.
8. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами
державної виконавчої служби не допускаються.
Стаття 21. Підвідомчість виконавчих проваджень відділам
примусового виконання рішень
1. На відділ примусового виконання рішень Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація
Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади,
Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі
спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура
України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний
банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні,
Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх
структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові
особи; { Пункт 1 частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, N 1697-VII
( 1697-18 ) від 14.10.2014 }
2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів
гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
2. На відділ примусового виконання рішень управлінь державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління
юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається
виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів
виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради
чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи,
місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів
державної влади та їх посадові особи; { Пункт 1 частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, N 1697-VII
( 1697-18 ) від 14.10.2014 }
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів
гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
3. Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в
органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до
відділів примусового виконання рішень в установленому
Міністерством юстиції України порядку.
Стаття 22. Строки пред'явлення виконавчих документів
до виконання
1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в
такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у
справах про адміністративні правопорушення та постанови органів
(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не
передбачено законом.
2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті,
встановлюються для:
1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання
рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі
відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове
рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після
його постановлення;
2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі
посвідчення на примусове виконання рішення;
3) інших виконавчих документів з наступного дня після
набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про
стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом
чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть
бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який
присуджені платежі.
4. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання
встановлюються для кожного платежу окремо.
Стаття 23. Переривання строку давності пред'явлення
виконавчого документа до виконання
1. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання
перериваються:
1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;
2) частковим виконанням рішення боржником;
3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
або розстрочки виконання рішення.
2. Після переривання строку пред'явлення виконавчого
документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув
до переривання строку, до нового строку не зараховується.
3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у
зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати
рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання
після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі
повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом
забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а
також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з
моменту закінчення дії відповідної заборони.
Стаття 24. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання
1. Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження
виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового
виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
2. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого
документа до виконання, має право звернутися із заявою про
поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий
документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку
заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
3. Для інших виконавчих документів пропущений строк
поновленню не підлягає.
Стаття 25. Прийняття виконавчого документа до виконання
1. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання
виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не
закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він
відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до
виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
2. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня
надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про
відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність
боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з
моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про
примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та
зазначає, що у разі ненадання боржником документального
підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання
цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат,
пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій,
передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець
одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого
провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що
виноситься відповідна постанова. { Абзац другий частини другої
статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 721-VII
( 721-18 ) від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону
N 732-VII ( 732-18 ) від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 767-VII ( 767-18 ) від 23.02.2014 }
3. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким
надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до
виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку,
встановленого для його пред'явлення.
4. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим
документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,
забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному
виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не
надається.
5. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження
надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та
боржникові.
6. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути
оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому
цим Законом.
Стаття 26. Відмова у відкритті виконавчого провадження
1. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого
провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до
виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17
цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого
провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий
документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків,
коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного
виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної
виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання
рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана
судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам,
передбаченим статтею 18 цього Закону;
6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання
боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його
заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та
інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що
виключають здійснення виконавчого провадження.
2. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за
рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного
робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше
наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим
документом.
3. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на
підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець
роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу
(посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення
його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.
4. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті
виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у
десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому
цим Законом.
5. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на
підставі пункту 6-1 частини першої цієї статті державний
виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду,
у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника,
номер справи про банкрутство, а також роз’яснює стягувачу його
право звернутися до цього суду з відповідною заявою для
задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з
іншими кредиторами. { Статтю 26 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4212-VI
( 4212-17 ) від 22.12.2011 }
Стаття 27. Початок примусового виконання рішень
1. У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною
другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення,
документального підтвердження повного виконання рішення державний
виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків
розпочинає примусове виконання рішення.
2. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження
державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника,
боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до
початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому
майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення
боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника
покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на
рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку
примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів
арешт з проданого майна боржника знімається за постановою
державного виконавця.
3. У разі отримання документального підтвердження про повне
виконання рішення боржником до початку його примусового виконання
державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку,
встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з
організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з
боржника не стягуються.
Стаття 28. Виконавчий збір
1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у
строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для
самостійного його виконання, постановою державного виконавця з
боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми,
що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника,
що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі
невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник
зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх
вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної
особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах
виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення
виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача
та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет
іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для
самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів
безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення
виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у
порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним
виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим
Законом.
2. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами
про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення
арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення
виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та
проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до
вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають
негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу
у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону,
та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом
України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
3. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під
час першого надходження виконавчого документа державному
виконавцю. Під час наступних пред’явлень до виконання виконавчого
документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в
частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
4. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору
державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
5. У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із
скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого
документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий
збір повертається боржникові.
6. У разі завершення виконавчого провадження з підстав,
передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8
частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не
стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня
після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження
відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення
виконавчого збору.
7. У разі виконання рішення, за яким закінчився строк для
його самостійного виконання, але судом встановлено відстрочку чи
розстрочку виконання рішення, виконавчий збір стягується в
порядку, встановленому цим Законом, шляхом виділення постанови про
стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.
8. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається
боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і
може бути оскаржена до суду в десятиденний строк. { Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 583-VII
( 583-18 ) від 19.09.2013; в редакції Закону N 191-VIII ( 191-19 )
від 12.02.2015 }
Стаття 29. Час провадження виконавчих дій
1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі
дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо
інше не передбачено цією статтею. Конкретний час провадження
виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони
виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них
час провадження виконавчих дій.
2. Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені
законом, провадяться у час, передбачений частиною першою цієї
статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не
можуть бути проведені в інші дні з вини боржника, на підставі
постанови державного виконавця, затвердженої начальником відділу,
якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
3. Провадження виконавчих дій у нічний час допускається у
разі, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю
громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої
години, необхідно продовжити, але з наступним повідомленням
начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний
виконавець, не пізніше наступного робочого дня після проведення
таких дій.
Стаття 30. Строк здійснення виконавчого провадження
1. Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання
рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим
Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49
цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із
статтею 47 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу
(посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього
Закону.
2. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з
виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови
про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення
немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення
виконавчого провадження не включає час відкладення провадження
виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період
проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної
документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування
виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства,
установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи -
підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати
(заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення
зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту
приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
3. Негайному виконанню підлягають рішення:
1) про стягнення аліментів, заробітної плати в межах
платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї
суми боргу за такими виплатами, якщо рішенням передбачено її
негайне стягнення;
2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно
звільненого або переведеного працівника;
3) в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено
законом і про це зазначено у виконавчому документі.
4. У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню,
державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше
наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у
статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове
виконання.
Стаття 31. Надсилання документів виконавчого провадження
1. Копії постанов державного виконавця та інші документи
виконавчого провадження (далі - документи виконавчого
провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до
відома сторін та інших учасників виконавчого провадження,
надсилаються адресатам із супровідними листами простою
кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого
провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про
повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47
цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з
повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про
відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову
про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у
виконавчому документі.
2. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому
цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій
документи виконавчого провадження можуть надсилатися його
учасникам рекомендованими листами.
3. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження
документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам
каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи
виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку
або електронною поштою, вважаються врученими за наявності
належного підтвердження їх одержання адресатами.
4. Державний виконавець або уповноважена ним особа може
особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або
іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
5. Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого
провадження від одержання документів виконавчого провадження не є
перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому
цим Законом порядку.
6. У разі звернення стягнення на заробітну плату (заробіток),
пенсію, стипендію чи інші доходи боржника документи виконавчого
провадження можуть бути вручені представникам адміністрації
підприємства, установи та організації, фізичній особі, фізичній
особі - підприємцю, у якої працює боржник, особисто державним
виконавцем або уповноваженою ним особою під розписку.
Стаття 32. Заходи примусового виконання рішень
1. Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права)
боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або
належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток),
доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних
предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Стаття 33. Особливості виконання рішень у разі відкриття
кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника
1. У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито
кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного
боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на
майно боржника накладається арешт у межах загальної суми
стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з
організацією та проведенням виконавчих дій.
2. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з
одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої
служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в
порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Стаття 34. Роз'яснення рішень, виконавчих документів,
які підлягають примусовому виконанню
1. У разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна
частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони
виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав
виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного
рішення.
2. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим,
державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають
право звернутися до органу (посадової особи), який видав
виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього
документа.
3. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий
документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у
десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати
відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх
редакції.
Стаття 35. Відкладення провадження виконавчих дій
1. За наявності обставин, що перешкоджають провадженню
виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами
документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були
позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим
Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за
заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до
десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій
державний виконавець виносить відповідну постанову, про що
повідомляє сторонам.
2. Постанова державного виконавця про відкладення провадження
виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку,
встановленому цим Законом.
Стаття 36. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення
чи зміна способу і порядку виконання рішення
1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення
або роблять його неможливим, державний виконавець за власною
ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право
звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про
відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або
зміну способу і порядку виконання.
2. Питання про відстрочку або розстрочку виконання,
встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається
судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути
оскаржене у встановленому законом порядку.
3. Щодо інших рішень відстрочка або розстрочка виконання,
встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.
4. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки,
встановлені цим рішенням.
5. Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання
відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Стаття 37. Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення
виконавчого провадження
1. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у
разі:
1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім
стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо
встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;
2) визнання стягувача або боржника недієздатним;
3) проходження боржником строкової військової служби у
Збройних Силах України, передбачених законом інших військових
формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих
дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову
військову службу в Збройних Силах України або інших військових
формуваннях;
4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого
документа;
5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу
(посадової особи), уповноваженого розглядати справи про
адміністративні правопорушення;
6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого
провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке
право; { Пункт 6 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }
7) зупинення судом реалізації арештованого майна;
8) порушення господарським судом провадження у справі про
банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу
стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським
судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії
розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі
одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у
немайнових спорах; { Пункт 8 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }
9) запровадження тимчасової адміністрації банку-боржника; { Пункт 9 частини першої статті 37 в редакції Закону N 5411-VI
( 5411-17 ) від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014; в редакції Закону
N 78-VIII ( 78-19 ) від 28.12.2014 }
10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому
законодавством порядку (у тому числі за договорами про
відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної
шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу
відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення
сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права
запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за
офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

{ Пункт 11 частини першої статті 37 виключено на підставі
Закону N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }

12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони
правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8
цього Закону;
13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки
виконання рішення;
14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або
банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до
закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого
майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;
15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до
Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть
участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону
України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого
функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"
( 2711-15 ); { Офіційне тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37
див. в Рішенні Конституційного Суду N 18-рп/2012 ( v018p710-12 )
від 13.12.2012 }
16) затвердження плану санації боржника до порушення
провадження у справі про банкрутство; { Частину першу статті 37 доповнено пунктом 16 згідно із Законом
N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 }
17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних
підприємств відповідно до Закону України "Про особливості
приватизації вугледобувних підприємств" ( 4650-17 ) протягом трьох
років з моменту завершення приватизації; { Частину першу статті 37 доповнено пунктом 17 згідно із Законом
N 4650-VI ( 4650-17 ) від 12.04.2012 }
18) надіслання виконавчого документа до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку,
передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про
гарантії держави щодо виконання судових рішень" ( 4901-17 ). { Частину першу статті 37 доповнено пунктом 18 згідно із Законом
N 583-VII ( 583-18 ) від 19.09.2013 }
2. Виконавче провадження на підставі, передбаченій пунктом 7
частини першої цієї статті, зупиняється лише в частині звернення
стягнення на майно, реалізацію якого зупинено судом.
3. Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15
частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про
виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової)
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю,
стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед
Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її
дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу
на підставі ліцензії. { Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }
Стаття 38. Право державного виконавця зупинити виконавче
провадження
1. Виконавче провадження може бути зупинено:
1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав
виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що
підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а
також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;
2) у разі прохання боржника, який проходить строкову службу у
складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом
військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його
участі;
3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному
лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його
участі;
4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи,
транспортних засобів боржника або розшуку дитини;
5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за
межами населеного пункту, де він проживає.
Стаття 39. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження
1. Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про
зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями
37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або
заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний
виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з
підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього
Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного
робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з
підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього
Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови
надсилається сторонам у триденний строк. { Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 583-VII ( 583-18 ) від 19.09.2013 }
2. Виконавче провадження зупиняється у випадках,
передбачених:
пунктами 1 і 2 частини першої статті 37 цього Закону, - до
визначення правонаступників боржника або призначення опікуна
недієздатному боржникові;
пунктами 3, 4, 6-10 і 12-14 частини першої статті 37 цього
Закону, пунктами 2-5 частини першої статті 38 цього Закону, - до
закінчення строку дії зазначених обставин;
пунктом 5 частини першої статті 37 цього Закону, пунктом 1
частини першої статті 38 цього Закону, - до розгляду питання по
суті; { Абзац четвертий частини другої статті 39 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1697-VII ( 1697-18 ) від
14.10.2014 }
пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії
процедури погашення заборгованості підприємствами
паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про
заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування
підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 );
пунктом 17 статті 37 цього Закону, - на строк три роки з
моменту завершення приватизації вугледобувних підприємств
відповідно до Закону України "Про особливості приватизації
вугледобувних підприємств" ( 4650-17 ); { Частину другу статті 39
доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 4650-VI ( 4650-17 )
від 12.04.2012 }
пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - до
надходження повідомлення від центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів на
відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або
стягувачу. { Частину другу статті 39 доповнено абзацом сьомим
згідно із Законом N 583-VII ( 583-18 ) від 19.09.2013 }
3. Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути
оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим
Законом. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути
скорочені судом.
4. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено,
виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем
арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і
вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не
знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний
виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому
цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його
майна) або перевірки його майнового стану.
5. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення
виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів
з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю
постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою
або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у
триденний строк.
6. Якщо арештоване майно боржника передано для реалізації,
копії постанов про зупинення та поновлення виконавчого провадження
надсилаються підприємству, установі, організації, які здійснюють
таку реалізацію.
Стаття 40. Оголошення розшуку
1. У разі відсутності відомостей про місце проживання,
перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також
дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний
виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про
розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку
транспортного засобу боржника державний виконавець виносить
постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання
органами Національної поліції.
2. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук
транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної
поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна
боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується
відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим
місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи
місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання
(місцезнаходженням) стягувача.
3. Витрати органів Національної поліції, пов'язані з розшуком
боржника - фізичної особи, дитини за виконавчими документами про
відібрання дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з
боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з організацією
розшуку боржника - юридичної особи або іншого майна боржника,
стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.
4. Незвернення державного виконавця до суду у випадках,
передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та
бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника
або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у
порядку, встановленому цим Законом. { Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 901-VIII
( 901-19 ) від 23.12.2015 }
Стаття 41. Кошти виконавчого провадження
1. Кошти виконавчого провадження складаються з:
1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку,
встановленому статтею 28 цього Закону;
2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення
виконавчих дій;
3) стягнутих з боржника витрат, пов’язаних з організацією та
проведенням виконавчих дій;
4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.
2. Витрати органів державної виконавчої служби, пов’язані з
організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення
примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
3. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок
коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого
провадження, які використовуються у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
4. До витрат, пов’язаних з організацією та проведенням
виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності -
суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому
законом порядку до провадження виконавчих дій;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  [ 2 ]  3  4  5
« попередня сторінканаступна сторінка »