Документ 7193-X, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.01.2004, підстава - 1129-IV

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Указ втрачає чинність з 01.01.2004 року на підставі Кодексу
N 1129-IV ( 1129-15 ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 3-4, ст. 21 )

Про затвердження Положення про порядок і умови
виконання в Українській РСР кримінальних покарань,
не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу
на засуджених
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1984, N 27, ст. 511 )
( Указ затверджено Законом
N 8075-X ( 8075-10 ) від 07.12.84, ВВР, 1984, N 51, ст. 1124 )

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від
15 березня 1983 року "Про затвердження Положення про порядок і
умови виконання кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами
виправно-трудового впливу на засуджених" Президія Верховної Ради
Української РСР п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про порядок і умови виконання в
Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами
виправно-трудового впливу на засуджених.

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО
м. Київ, 22 червня 1984 р.
N 7193-X

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президії Верховної Ради
Української РСР
від 22 червня 1984 року
N 7193-X
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок і умови виконання в Українській РСР
кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами
виправно-трудового впливу на засуджених

ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про виконання покарань, не зв'язаних
із заходами виправно-трудового впливу на засуджених
Відповідно до Основ виправно-трудового законодавства Союзу
РСР і союзних республік порядок і умови виконання кримінальних
покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на
засуджених, визначаються законодавством Союзу РСР і законодавством
Української РСР.
Цим Положенням визначаються порядок і умови виконання
покарань у вигляді позбавлення права займати певні посади або
займатися певною діяльністю, штрафу, громадської догани,
конфіскації майна, позбавлення військового або спеціального звання
і позбавлення батьківських прав.
Стаття 2. Підстава виконання покарання
Підставою виконання покарань, перелічених у статті 1 цього
Положення, є вирок суду, що набрав законної сили.
Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання
судом, який постановив вирок, не пізніше трьох діб з дня набрання
ним законної сили або повернення справи з касаційної інстанції.
Стаття 3. Правове становище засуджених
Особи, засуджені до покарань, перелічених у статті 1 цього
Положення, несуть обов'язки і користуються правами, встановленими
законодавством для громадян СРСР, з обмеженнями, які передбачені
законодавством для засуджених, а також випливають з вироку суду і
встановленого законом порядку виконання покарання даного виду.
Правове становище іноземних громадян в СРСР і осіб без
громадянства, засуджених до покарань, перелічених у статті 1 цього
Положення, визначається законодавством Союзу РСР, що встановлює
права і обов'язки цих осіб під час їх перебування в СРСР, з
обмеженнями, які передбачені законодавством для засуджених, а
також випливають з вироку суду і встановленого законом порядку
виконання покарання даного виду.
Стаття 4. Прокурорський нагляд за виконанням покарання
Нагляд за додержанням законів при виконанні покарань,
перелічених у статті 1 цього Положення, здійснюється Генеральним
прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором Української РСР і
нижчестоящими прокурорами відповідно до Закону СРСР "Про
прокуратуру СРСР".
ГЛАВА II
ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ
ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ЗАЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ
АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Стаття 5. Звернення до виконання вироку про позбавлення
права займати певні посади або займатися певною
діяльністю
При призначенні позбавлення права займати певні посади або
займатися певною діяльністю як основного покарання або як
додаткового до покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, а
також щодо особи, засудженої умовно чи з відстрочкою виконання
вироку, якщо в цьому разі виконання додаткового покарання не
відстрочено, копія вироку, що набрав законної сили, надсилається
судом адміністрації підприємства, установи, організації за місцем
роботи засудженого для виконання, а також органові внутрішніх
справ за місцем проживання засудженого для здійснення контролю за
виконанням зазначеної міри покарання відповідно до статті 8 цього
Положення.
При призначенні позбавлення права займати певні посади або
займатися певною діяльністю як додаткового покарання до
позбавлення волі адміністрація виправно-трудової установи після
відбуття основного покарання або в разі умовно-дострокового
звільнення засудженого чи заміни покарання більш м'яким надсилає
копію вироку органові внутрішніх справ за місцем проживання
засудженого.
Якщо позбавлення права займати певні посади або займатися
певною діяльністю призначено як додаткове покарання особі, умовно
засудженій до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці
або умовно звільненій з місць позбавлення волі з обов'язковим
залученням до праці, орган, що відає виконанням вироку, після
скінчення строку обов'язкового залучення до праці надсилає копію
вироку органові внутрішніх справ за місцем проживання засудженого,
коли зазначене покарання не виконане.
Стаття 6. Обов'язки адміністрації підприємств, установ і
організацій по виконанню вироків про позбавлення
права займати певні посади або займатися певною
діяльністю
Адміністрація підприємства, установи, організації за місцем
роботи засудженого не пізніше наступного дня після одержання копії
вироку припиняє відповідно до пункту 7 статті 36 Кодексу законів
про працю Української РСР ( 322-08 ) трудовий договір із
засудженим, що займає посаду або займається діяльністю, права на
які його позбавлено, і вносить до трудової книжки засудженого в
точній відповідності з вироком суду запис про те, на якій
підставі, на який строк і які посади його позбавлено права займати
або якого роду діяльністю позбавлено права займатися. Про це
негайно повідомляється суду, який постановив вирок, і відповідному
органові внутрішніх справ, що здійснює контроль за виконанням
зазначеної міри покарання.
Адміністрація вправі за згодою засудженого надати йому на
тому ж підприємстві, в установі, організації іншу посаду або
можливість займатися іншою трудовою діяльністю, якщо це не
суперечить вироку.
При вступі на роботу особи, засудженої до позбавлення права
займати певну посаду або займатися певною діяльністю, в трудовій
книжці якої немає відповідного запису, адміністрація підприємства,
установи організації за поданням органу внутрішніх справ, що
здійснює контроль за виконанням цієї міри покарання, вносить до
трудової книжки у точній відповідності з вироком суду запис про
те, на якій підставі, на який строк і які посади її позбавлено
права займати або якого роду діяльністю позбавлено права
займатися.
Особі, яка відбула покарання у вигляді позбавлення права
займати певні посади або займатися певною діяльністю або яку
звільнено від цього покарання у встановленому законом порядку, на
її просьбу замість трудової книжки видається її дублікат без
внесення до нього запису про покарання.
Стаття 7. Обов'язки адміністрації виправно-трудових установ
і органів внутрішніх справ за місцем обов'язкового
залучення до праці умовно засуджених і умовно
звільнених
Під час відбування позбавлення волі особами, засудженими
також до додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати
певні посади або займатися певною діяльністю, адміністрація
виправно-трудової установи не може використовувати їх на роботах,
виконання яких їм заборонене вироком.
Виконання додаткового покарання у вигляді позбавлення права
займати певні посади або займатися певною діяльністю щодо осіб,
умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до
праці, а також умовно звільнених з місць позбавлення волі з
обов'язковим залученням до праці, покладається на органи
внутрішніх справ за місцем обов'язкового залучення засудженого до
праці.
Стаття 8. Обов'язки органу внутрішніх справ по контролю за
виконанням вироків про позбавлення права займати
певні посади або займатися певною діяльністю
Орган внутрішніх справ за місцем проживання засудженого:
контролює додержання засудженим передбаченої вироком суду
заборони займати певні посади або займатися певною діяльністю;
перевіряє виконання адміністрацією підприємства, установи,
організації вимог, передбачених вироком суду про позбавлення
засудженої права займати певні посади або займатися певною
діяльністю.
Стаття 9. Обчислення строків виконання покарання у вигляді
позбавлення права займати певні посади
або займатися певною діяльністю
Строк виконання позбавлення права займати певні посади або
займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання або
як додаткове до покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, а
також при умовному засудженні або відстрочці виконання вироку
особі, засудженій до позбавлення волі, якщо в цьому разі виконання
додаткового покарання не відстрочено, обчислюється з моменту
набрання вироком законної сили.
При призначенні позбавлення права займати певні посади або
займатися певною діяльністю як додаткового покарання до
позбавлення волі воно поширюється на весь час перебування
засудженого в місцях позбавлення волі і, зверх того, на строк,
встановлений вироком.
При призначенні додаткового покарання у вигляді позбавлення
права займати певні посади або займатися певною діяльністю особі,
умовно засудженій до позбавлення волі з обов'язковим залученням до
праці, строк його обчислюється з моменту початку обов'язкового
строку роботи на підприємствах (будовах) народного господарства.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права
займати певні посади або займатися певною діяльністю щодо особи,
умовно звільненої з місць позбавлення волі з обов'язковим
залученням до праці, обчислюється з моменту початку обов'язкового
строку роботи на підприємствах (будовах) народного господарства.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права
займати певні посади або займатися певною діяльністю щодо особи,
засудженої до позбавлення волі, до якої застосовано
умовно-дострокове звільнення або заміну покарання більш м'яким,
обчислюється з моменту звільнення з місць позбавлення волі.
Стаття 10. Наслідки невиконання вироку про позбавлення права
займати певні посади або займатися певною
діяльністю
У разі, якщо особа, засуджена до позбавлення права займати
певні посади або займатися певною діяльністю, вступить на роботу,
виконання якої їй заборонене вироком, адміністрація підприємства,
установи або організації з своєї ініціативи або за поданням органу
внутрішніх справ чи прокурора припиняє трудовий договір із
засудженим відповідно до пункту 7 статті 36 Кодексу законів про
працю Української РСР ( 322-08 ).
У разі, якщо засуджений до позбавлення права займатися певною
діяльністю займається такою, орган внутрішніх справ вживає заходів
до її припинення в порядку, встановленому законом.
Особа, засуджена до позбавлення права займати певні посади
або займатися певною діяльністю, а також службова особа, винні в
невиконанні вироку суду про позбавлення права займати певні посади
або займатися певною діяльністю, несуть відповідальність,
передбачену статтею 183-2 Кримінального кодексу Української РСР
( 2002-05 ).
ГЛАВА III
ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ ШТРАФУ
Стаття 11. Звернення до виконання вироку про призначення
штрафу
Суд, який постановив вирок, пропонує засудженому добровільно
внести до державної трудової ощадної каси або установи Державного
банку СРСР суму штрафу в місячний строк і попереджає його, що в
разі несплати штрафу його буде стягнуто в примусовому порядку.
Сплату штрафу може бути відстрочено або розстрочено в
порядку, встановленому статтею 405 Кримінально-процесуального
кодексу Української РСР ( 1003-05 ).
Стаття 12. Примусове стягнення штрафу
У разі несплати засудженим штрафу в установлений строк
виконання покарання у вигляді штрафу провадиться примусово в
порядку і в строки, передбачені статтею 362 Цивільного
процесуального кодексу Української РСР ( 1503-06 ), на підставі
виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок.
Стягнення штрафу звертається на особисте майно засудженого, а
також на його частку в спільній власності.
Звернення стягнення на заробітну плату чи інший заробіток,
пенсію або стипендію засудженого провадиться в разі відсутності у
нього майна або недостатності цього майна для повного стягнення
штрафу.
Стягнення на майно засудженого не звертається, якщо розмір
стягнення не перевищує 20 процентів місячної заробітної плати чи
іншого заробітку, пенсії або стипендії, на які за законом може
бути звернене стягнення.
При стягненні штрафу не може бути вилучено майно, що не
підлягає конфіскації відповідно до Переліку, що міститься в
додатку до Кримінального кодексу Української РСР ( 2003-05 ).
Стаття 13. Орган, який виконує покарання у вигляді штрафу
Виконання покарання у вигляді штрафу як основного покарання
або додаткового покарання при умовному засудженні провадиться
судовими виконавцями, які перебувають при районних (міських)
народних судах за місцем проживання, або за місцем роботи
засудженого, або за місцем знаходження його майна.
Виконання покарання у вигляді штрафу як додаткового покарання
до позбавлення волі, заслання, вислання, а також при умовному
засудженні до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці
провадиться судовими виконавцями, які перебувають при районних
(міських) народних судах за місцем проживання, або за місцем
роботи засудженого або за місцем знаходження його майна, або за
місцем відбування засудженим основного покарання.
Стаття 14. Наслідки злісного ухилення від виконання покарання
у вигляді штрафу
У разі злісного ухилення засудженого від сплати штрафу,
призначеного як основне покарання, суд за поданням судового
виконавця або з своєї ініціативи може замінити несплачену суму
штрафу покаранням у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з
розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять карбованців
штрафу, але на строк не більше двох років у порядку, передбаченому
законодавством Союзу РСР і статтею 410 Кримінально-процесуального
кодексу Української РСР ( 1003-05 ).
Стаття 15. Заміна штрафу при неможливості його сплати
Якщо при виконанні вироку про призначення штрафу буде
встановлено неможливість його сплати, суд може постановити про
заміну штрафу громадською доганою в порядку, передбаченому
статтею 410 Кримінально-процесуального кодексу Української РСР
( 1003-05 ).
Стаття 16. Закінчення виконавчих дій
Виконавчий лист з відміткою про виконання вироку про
стягнення штрафу повертається судові, який постановив вирок.
ГЛАВА IV
ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ
ГРОМАДСЬКОЇ ДОГАНИ
Стаття 17. Виконання судом покарання у вигляді громадської
догани
Виконання покарання у вигляді громадської догани здійснюється
судом, який постановив вирок, і полягає в публічному висловленні
судом наявної у вироку догани винному при проголошенні вироку.
Стаття 18. Доведення до відома громадськості вироку про
призначення покарання у вигляді громадської догани
Якщо вироком передбачено довести громадську догану до відома
громадськості через пресу чи іншим способом, копія вироку після
набрання ним законної сили надсилається судом адміністрації
підприємства, установи, організації, громадським організаціям за
місцем роботи, навчання чи проживання засудженого або органові
преси, які в місячний строк повідомляють суду про вжиті заходи.
Вирок доводиться до відома трудового колективу на зборах, через
багатотиражну і стінну пресу чи іншим способом.
Контроль за доведенням вироку до відома громадськості
здійснюється судовим виконавцем, який перебуває при районному
(міському) народному суді за місцем проживання, роботи або
навчання засудженого.
ГЛАВА V
ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ
КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА
Стаття 19. Звернення до виконання вироку про призначення
конфіскації майна
Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове
покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили
надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для
виконання судовому виконавцеві, про що сповіщає відповідному
фінансовому органові. При відсутності у справі опису майна
засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не
провадилося.
Стаття 20. Орган, який виконує покарання у вигляді
конфіскації майна
Виконання покарання у вигляді конфіскації майна провадиться
судовими виконавцями, які перебувають при районних (міських)
народних судах за місцем знаходження майна.
Стаття 21. Майно, що підлягає конфіскації
Конфіскації підлягає майно, що є особистою власністю
засудженого, в тому числі його частка в спільній власності, а
також вклади засудженого в державних трудових ощадних касах і в
установах Державного банку СРСР.
Не підлягає конфіскації майно, необхідне для самого
засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік
такого майна встановлено в додатку до Кримінального кодексу
Української РСР ( 2003-05 ).
Спори про належність майна, що підлягає конфіскації за
вироком суду, вирішуються в порядку, встановленому Цивільним
процесуальним кодексом Української РСР.
Стаття 22. Дії судового виконавця по виконанню вироку про
конфіскацію майна
Судовий виконавець негайно після одержання виконавчого листа
перевіряє наявність майна, зазначеного в опису, виявляє інше
майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При
наявності довідки про те, що опису майна не провадилося, судовий
виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, що
підлягає конфіскації, і при його виявленні складає опис цього
майна.
В опису зазначається повне і точне найменування кожного
предмета, його відмітні ознаки (в тому числі вага, колір, метраж,
ступінь зношеності). Описані предмети пломбуються або
опечатуються, про що в опису робиться відповідна відмітка.
Опис майна, складений судовим виконавцем, підлягає
затвердженню народним суддею.
Судовий виконавець вживає необхідних заходів до збереження
майна, що підлягає конфіскації і піддане описові.
Частка засудженого в спільній власності визначається за
поданням судового виконавця районним (міським) народним судом, при
якому перебуває судовий виконавець, у порядку, передбаченому
статтею 379 Цивільного процесуального кодексу Української РСР
( 1503-06 ).
Стаття 23. Передача конфіскованого майна фінансовим органам
Передача фінансовим органам конфіскованого майна засудженого
провадиться після задоволення відповідно до законодавства Союзу
РСР і Української РСР усіх пред'явлених до нього вимог. Щодо
претензій, які підлягають задоволенню за рахунок конфіскованого
майна, держава відповідає в межах активу.
Передача конфіскованого майна фінансовим органам провадиться
в порядку, встановленому Міністерством фінансів СРСР і
Міністерством юстиції СРСР.
Стаття 24. Відповідальність третіх осіб за утаювання або
присвоєння майна, що підлягає конфіскації
Підприємства, установи, організації і громадяни, в яких
виявиться майно, що підлягає конфіскації, зобов'язані повідомити
про це суд або відповідний фінансовий орган.
За утаювання або присвоєння зазначеного майна винні згідно з
законом притягаються до відповідальності.
Стаття 25. Конфіскація майна, виявленого після виконання
вироку
У тих випадках, коли після виконання вироку в частині
конфіскації всього майна, але до скінчення встановлених законом
строків виконання обвинувального вироку виявляється неконфісковане
майно засудженого, набуте ним до винесення вироку або після цього,
але на кошти, що підлягають конфіскації, суд вирішує за поданням
прокурора питання про конфіскацію додатково виявленого майна в
порядку, встановленому статтями 409 і 411
Кримінально-процесуального кодексу Української РСР ( 1003-05 ).
Стаття 26. Закінчення виконавчих дій
Після передачі конфіскованого майна фінансовим органам
виконавчий лист з відміткою про виконання вироку про конфіскацію
майна повертається суду, який постановив вирок.
Фінансові органи передають суду, який постановив вирок,
відомості, що підтверджують виконання вироку в частині конфіскації
майна.
ГЛАВА VI
ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ
ПОЗБАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО АБО СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВАННЯ
Стаття 27. Звернення до виконання вироку про позбавлення
військового або спеціального звання і дії органів,
що присвоїли ці звання
Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого
військового або спеціального звання, надсилає копію вироку після
набрання ним законної сили органові, що присвоїв звання.
Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено
військового або спеціального звання, орган, що присвоїв це звання,
вносить у встановленому порядку до відповідних документів запис
про позбавлення засудженого звання і вживає заходів до позбавлення
його всіх прав і пільг, зв'язаних з цим званням, про що повідомляє
суду.
Стаття 28. Порядок і строки внесення подання про позбавлення
засуджених орденів, медалей, Почесної Грамоти або
Грамоти Президії Верховної Ради союзної
республіки, почесних звань або військових та
інших звань
Суд, що виніс вирок, яким постановлено внести подання про
позбавлення засудженого ордена чи медалі, Почесної Грамоти або
Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР чи іншої союзної
республіки, або почесного звання, присвоєного Президією Верховної
Ради СРСР, Президією Верховної Ради Української РСР або іншої
союзної, а також автономної республіки, або військового чи іншого
звання, присвоєного Президією Верховної Ради СРСР, Радою Міністрів
СРСР, Радою Міністрів Української РСР або іншої союзної
республіки, надсилає в п'ятиденний строк після набрання вироком
законної сили подання, копію вироку, а також нагороди і документи
до них в орган, який нагородив засудженого орденом чи медаллю,
Почесною Грамотою чи Грамотою або присвоїв йому почесне, військове
чи інше звання. Про прийняте рішення зазначений орган повідомляє
суду, який постановив вирок.
ГЛАВА VII
ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ
ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
Стаття 29. Звернення до виконання вироку про позбавлення
батьківських прав
Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого
батьківських прав, після набрання ним законної сили надсилає копію
вироку органу опіки і піклування за місцем проживання
неповнолітнього для захисту його прав і інтересів, а також органу
запису актів громадянського стану за місцем його народження для
внесення відповідної відмітки в книгу записів актів про
народження.
Якщо засудженому, позбавленому батьківських прав,
виплачуються призначені дітям пенсії, допомога, інші платежі або
стягнені на його користь аліменти, суд після набрання законної
сили вироком про позбавлення батьківських прав надсилає його копію
відповідно органу, що провадить зазначені виплати, або в суд за
місцем винесення рішення про виплати для обговорення питання про
перерахування їх на користь дитячого закладу або особи, яким
передано дитину на виховання.
Стаття 30. Дії органу опіки і піклування по виконанню вироку
про позбавлення батьківських прав
Орган опіки і піклування після одержання копії вироку про
позбавлення засудженого батьківських прав у разі необхідності
встановлює опіку або піклування над неповнолітнім, про що
повідомляє суду.
Стаття 31. Виконання вироку про позбавлення батьківських
прав, зв'язаного з відібранням дитини і передачею
її іншій особі
У разі необхідності примусового виконання вироку про
позбавлення батьківських прав, зв'язаного з відібранням дитини і
передачею її іншій особі, суд, який постановив вирок, після
набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист і копію вироку
судовому виконавцеві. Виконання провадиться судовим виконавцем, як
правило, за місцем проживання засудженого, позбавленого
батьківських прав. В особливих випадках суд, який постановив
вирок, може визнати доцільним провести виконання вироку за місцем
перебування дитини.
Судовий виконавець провадить дії по відібранню дитини і
передачі її іншій особі з обов'язковою участю представника органу
опіки і піклування, а якщо цього вимагають фактичні обставини - з
участю представників органу внутрішніх справ і громадських
організацій.

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО



вгору