Документ 728-2008-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.05.2008

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 21 травня 2008 р. N 728-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної
цільової програми забезпечення профілактики
ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки
ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової програми
забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та
підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, що
додається.
Визначити МОЗ державним замовником Програми.
2. МОЗ разом з іншими заінтересованими центральними органами
виконавчої влади розробити та подати у двотижневий строк
Кабінетові Міністрів України проект Загальнодержавної цільової
програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування,
догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на
2009-2013 роки.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 28

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 21 травня 2008 р. N 728-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової програми
забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування,
догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих
на СНІД на 2009-2013 роки

Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Світовий досвід свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу
призводить до зменшення тривалості життя, зростання обсягу
медичних послуг, загострення проблем бідності, соціальної
нерівності та сирітства, подолання яких потребує постійного
збільшення видатків з державного бюджету.
За даними офіційної статистики, в Україні зареєстровано
122314 ВІЛ-інфікованих громадян. Тільки за 2007 рік кількість
таких осіб збільшилася на 17669, що на 10 відсотків вище, ніж у
2006 році. Оцінний показник поширеності ВІЛ-інфекції серед
дорослого населення є одним з найвищих в європейському регіоні і
становить 1,63 відсотка. Основною причиною поширення ВІЛ-інфекції
залишається вживання ін'єкційних наркотиків.
У зв'язку з тим, що переважна більшість ВІЛ-інфікованих (93,6
відсотка) є особами працездатного та репродуктивного віку,
епідемія негативно впливає на соціально-економічний розвиток
країни та створює загрозу національній безпеці.
Досвід європейських держав показує, що для усунення проблем,
пов'язаних з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, необхідно забезпечити
реалізацію політики у сфері профілактики ВІЛ-інфекції, лікування,
догляду та підтримки інфікованих і хворих шляхом об'єднання зусиль
усіх органів державної влади та громадськості.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом
Погіршення ситуації із захворюванням на ВІЛ-інфекцію та
збільшення кількості хворих на СНІД обумовлена рядом
соціально-економічних причин - невідповідність темпів розвитку
інфраструктури медичної та соціальної допомоги темпам поширення
епідемії, недостатнє фінансування заходів щодо профілактики та
лікування, недосконала система інформування населення з питань
запобігання інфікуванню.
Актуальність розроблення Загальнодержавної цільової програми
забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та
підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (далі
- Програма) зумовлена необхідністю створення ефективної системи
дієвих заходів щодо запобігання подальшому поширенню
ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Мета Програми
Метою Програми є стабілізація епідемічної ситуації, зниження
рівня захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом
реалізації державної політики щодо забезпечення доступу населення
до широкомасштабних профілактичних заходів, послуг з лікування,
догляду та підтримки інфікованих і хворих.
Визначення оптимального варіанта розв'язання
проблеми на основі порівняльного аналізу
можливих варіантів
Опрацьовано три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає традиційний підхід, що полягає у
здійсненні заходів з профілактики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Проте це не дає змоги забезпечити комплексне розв'язання проблем,
передусім немедичного характеру.
Другий варіант передбачає запровадження рекомендованої
Об'єднаною програмою ООН з ВІЛ-інфекції/СНІДу у 2005 році
стратегії досягнення універсального доступу до профілактики,
лікування, догляду та підтримки інфікованих і хворих, що може бути
реалізована за умови:
установлення на державному рівні контролю за дотриманням
законодавства про запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію/СНІД та
персональної відповідальності керівників центральних і місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за
впровадження заходів щодо запобігання подальшому поширенню такої
недуги;
розроблення та виконання плану взаємодоповнювальних заходів з
профілактики, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і
хворих на СНІД;
забезпечення надання в необхідному обсязі та доступу до
медичних послуг належної якості;
координації зусиль центральних і місцевих органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян з
питань профілактики, лікування, догляду та підтримки зазначених
осіб;
активного залучення ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та
громадськості до розроблення та впровадження різних способів
подолання епідемії;
розроблення і застосування єдиної системи моніторингу та
оцінки ефективності управлінських рішень.
Третій, оптимальний варіант розв'язання проблеми передбачає
реалізацію комплексного підходу до протидії епідемії, що включає:
оцінку та прогнозування епідемічної ситуації;
широке інформування населення з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу;
роботу з первинної профілактики ВІЛ-інфекції серед населення;
заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу серед представників
груп ризику (споживачів ін'єкційних наркотиків; дітей-сиріт,
безпритульних, неповнолітніх, що тримаються в установах Державної
кримінально-виконавчої служби та у спеціалізованих закладах, дітей
та підлітків з сімей, що перебувають у складних життєвих
обставинах; звільнених з місць позбавлення волі; осіб, що надають
платні сексуальні послуги; чоловіків, що мають сексуальні стосунки
з чоловіками; мігрантів тощо);
забезпечення максимального доступу до високоякісного
лікування, догляду та підтримки;
розроблення стандарту соціальних послуг, що надаються
інфікованим і хворим;
здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
дотримання та захист прав зазначених осіб, забезпечення
толерантного ставлення до них;
розроблення механізму фінансування діяльності громадських
організацій, пов'язаної з проведенням заходів щодо протидії
поширенню ВІЛ-інфекції.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми
Розв'язання проблеми можливе шляхом реалізації профілактичних
та лікувально-діагностичних заходів.
Профілактичними заходами є:
забезпечення масштабної первинної профілактики поширення
ВІЛ-інфекції серед населення, передусім серед молоді, через
проведення роз'яснювальної роботи щодо пропаганди здорового
способу життя із залученням засобів масової інформації;
посилення профілактичних заходів серед представників груп
ризику;
залучення до реалізації програм профілактики ВІЛ-інфекції
медичних і соціальних працівників, працівників органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних
спілок, представників бізнесу;
дотримання вимог щодо безпеки лікувально-діагностичного
процесу в лікувально-профілактичних закладах;
посилення безпеки донорства щодо запобігання випадкам
передачі ВІЛ-інфекції через кров;
удосконалення механізму запобігання передачі ВІЛ-інфекції від
матері до дитини;
систематичне проведення радіо- і телепередач з висвітлення
проблем, пов'язаних з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;
створення системи контролю за формуванням резистентних до
антиретровірусних препаратів штамів ВІЛ-інфекції.
Лікувально-діагностичними заходами є:
забезпечення вільного доступу до консультування та
безоплатного тестування на ВІЛ-інфекції населення, зокрема серед
молоді та груп ризику;
забезпечення хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД антиретровірусною
терапією;
розширення доступу споживачів ін'єкційних наркотиків,
передусім ВІЛ-інфікованих, до замісної підтримувальної терапії та
реабілітаційних програм;
забезпечення лікування осіб з опортуністичними та супутніми
захворюваннями;
організація паліативної допомоги;
забезпечення соціально-психологічної підтримки
ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
удосконалення:
- діяльності спеціалізованих служб і закладів, що надають
соціальні послуги ВІЛ-інфікованим;
- системи епідеміологічного нагляду за поширенням
ВІЛ-інфекції з метою підвищення ефективності профілактичних
заходів;
- механізму законодавчого регулювання роботи, що проводиться
серед населення з профілактики соціально небезпечних хвороб;
розроблення та затвердження стандартів соціальних послуг, що
надаються представникам груп ризику;
розроблення та впровадження механізму залучення громадських
організацій до надання таких послуг;
забезпечення МОЗ координації заходів з протидії ВІЛ-інфекції;
сприяння розвиткові спеціалізованої інфраструктури;
організація підготовки спеціалістів, зокрема з паліативної
допомоги хворим на СНІД;
створення єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності
заходів, що проводяться на національному та регіональному рівні;
сприяння випуску антиретровірусних препаратів вітчизняного
виробництва;
запровадження на до- та післядипломному рівні освіти заходів
з підготовки спеціалістів з профілактики, лікування, догляду та
підтримки інфікованих і хворих.
Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу:
охопити медичними послугами з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу
60 відсотків представників груп ризику;
забезпечити навчання школярів у 90 відсотках загальноосвітніх
навчальних закладів за програмами формування здорового способу
життя і профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;
запровадити щотижневу соціальну рекламу у засобах масової
інформації з формування здорового способу життя і профілактики
ВІЛ-інфекції/СНІДу;
удосконалити програми профілактики серед осіб віком від 15 до
24 років з метою збільшення до 60 відсотків кількості тих, що
самостійно можуть визначатися із шляхами запобігання статевій
передачі ВІЛ-інфекції;
забезпечити не менш як 80 відсотків хворих на
ВІЛ-інфекцію/СНІД антиретровірусною терапією;
знизити на 10 відсотків рівень смертності серед інфікованих і
хворих;
запобігати розвиткові резистентних до антиретровірусних
препаратів штамів ВІЛ-інфекції;
забезпечити доступ до замісної підтримувальної терапії та
реабілітаційних програм не менш як 20 тис. споживачів ін'єкційних
наркотиків;
знизити до 2 відсотків рівень передачі ВІЛ-інфекції від
матері до дитини;
забезпечити у 100 відсотків дітей, народжених
ВІЛ-інфікованими матерями, раннє виявлення випадків інфікування;
удосконалити систему добровільного консультування та
тестування з метою діагностики хвороби на початкових стадіях;
забезпечити розвиток мережі спеціалізованих служб і закладів
з надання соціальних послуг ВІЛ-інфікованим;
створити систему навчання та підвищення кваліфікації
спеціалістів, залучених до роботи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу,
не менш як 80 відсотків їх кількості відповідно до міжнародних
стандартів; лабораторного контролю якості діагностики та лікування
інфікованих і хворих.
У період виконання Програми очікується значне уповільнення
негативних тенденцій демографічного і соціально-економічного
розвитку.
Фінансування Програми
Фінансування Програми в необхідних обсягах передбачається
здійснювати за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів,
інших джерел.
Обсяг фінансування Програми з державного бюджету може бути
збільшено у межах наявних коштів за поданням МОЗ під час складання
проекту Державного бюджету України на відповідний рік з
урахуванням конкретних завдань.



вгору