Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача [...]
Кабінет Міністрів України, НАТО; Меморандум, Міжнародний документ від 09.07.2002
Документ 950_005, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 17.03.2004, підстава 1607-15
 

                            Меморандум 
про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України
і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних
збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного
головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в
Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО
з боку України
( Меморандум ратифіковано Законом
N 1607-IV ( 1607-15 ) від 17.03.2004 )

Вступ
Кабінет Міністрів України і штаб Верховного
головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці (HQ
SACLANT) та штаб Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних
сил НАТО в Європі (SHAPE), далі - Учасники, беручи до уваги положення Північноатлантичного договору від 4
квітня 1949 року ( 950_008 ), і зокрема положення Статті 3 цього
договору; беручи до уваги Рамковий документ про програму "Партнерство
заради миру", підписаний главами держав та урядів держав-учасниць
на зустрічі Північноатлантичної ради (Рамковий документ) від 10
січня 1994 року ( 950_001 ); беручи до уваги положення Угоди між державами-учасницями
Північноатлантичного договору та іншими державами-учасницями
програми "Партнерство заради миру" щодо статусу їхніх збройних сил
(PfP SOFA) від 19 червня 1995 року ( 994_042 ) та включаючи
Додатковий протокол до цієї Угоди від 19 червня 1995 року
( 950_022 ); беручи до уваги положення Угоди між сторонами
Північноатлантичного договору щодо статусу їхніх збройних сил
(NATO SOFA) від 19 червня 1951 року ( 994_041 ); беручи до уваги положення Протоколу про статус Міжнародного
військового штабу, створеного відповідно до Північноатлантичного
договору (Паризький протокол) від 28 серпня 1952 року; беручи до уваги положення Подальшого додаткового протоколу до
Угоди між державами-учасницями Північноатлантичного договору та
іншими державами-учасницями програми "Партнерство заради миру"
щодо статусу їхніх збройних сил (Подальший додатковий протокол)
від 19 грудня 1997 року ( 994_043 ); беручи до уваги концепцію розгортання сил НАТО і об'єднаних
сил під командуванням і управлінням НАТО на території України (або
перетинання території України) в мирний час, під час проведення
операцій з врегулювання кризових, надзвичайних ситуацій і
конфліктів, та під час проведення навчань під проводом НАТО; зважаючи на концепцію проведення навчань і операцій за участю
збройних сил держав-членів НАТО, держав-учасниць програми
"Партнерство заради миру" (PfP), та інших сил, що діють під
проводом НАТО; та враховуючи потреби України (далі - Країна, що приймає), а
також потреби штабу Верховного головнокомандувача об'єднаних
збройних сил НАТО на Атлантиці (HQ SACLANT) та штабу Верховного
головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SHAPE),
далі - (окремо чи разом) Стратегічні командування; Учасники досягали взаєморозуміння у такому:
Стаття I
Визначення
1.1. Сили. У цьому Меморандумі термін "сили" означає всі
складові сил під проводом НАТО, включаючи весь особовий склад,
тварин, матеріально-технічне та продовольче забезпечення, разом з
будь-якими цивільними складовими таких сил, як це визначено в
угоді NATO SOFA ( 994_041 ), Паризькому протоколі і програмі
"Партнерство заради миру". Цей термін також включає всі судна,
літаки, транспортні засоби, склади, обладнання, боєприпаси, а
також усі повітряні, наземні і морські засоби пересування, разом
із засобами їхнього забезпечення, включаючи підрядників, які
здійснюють розгортання або підтримку таких сил. 1.2. Операції НАТО. Військові дії або виконання стратегічних,
тактичних, службових, тренувальних (навчальних) або
адміністративних військових завдань; процес здійснення військової
операції, включаючи наступальні дії, передислокацію, забезпечення
і маневри, необхідні для досягнення цілей будь-якої військової
операції або кампанії. 1.3. Командувач НАТО. Військовий командир, представник ланки
командування НАТО. 1.4. Організації НАТО. Штаб та організовані підрозділи сил
під командуванням і управлінням НАТО. 1.5. Міжнародний штаб. Міжнародний військовий штаб у
структурі об'єднаного командування НАТО. Включає структури, які
можуть бути тимчасовими підрозділами, що підпорядковуються Штабу. 1.6. Національний штаб. Штаб національних сил під
командуванням і управлінням НАТО. 1.7. Багатонаціональний штаб. Штаб з особовим складом з більш
ніж однієї країни, сформований відповідно до угоди між
державами-учасницями та функціонуючий під командуванням і
управлінням НАТО. 1.8. Країна, що направляє. Країна або інша військова одиниця,
що розгортає сили та потребує підтримки Країни, що приймає, для
операцій НАТО. 1.9. Країна, що приймає. Україна. 1.10. Стратегічне командування або командувачі (СК).
Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО на
Атлантиці (SACLANT) і Верховний головнокомандувач об'єднаних
збройних сил НАТО в Європі (SACEUR). Штаби - Штаб ОЗС НАТО в
Європі та Штаб ОЗС НАТО на Атлантиці, відповідно. 1.11. Підтримка з боку Країни, що приймає. Цивільна і
військова допомога, яка надається Країною, що приймає, у мирний
час, під час проведення операцій з врегулювання кризових,
надзвичайних ситуацій і конфліктів силам та організаціям, що діють
під проводом НАТО, які розташовані чи діють на території, або
перетинають транзитом територію, територіальні води або повітряний
простір Країни, що приймає. 1.12. Витрати. Витрати, пов'язані зі створенням, підтримкою і
забезпеченням національних, багатонаціональних або штабів НАТО,
сил або формувань. Для цілей цього Меморандуму і його допоміжних
документів: a) Загальні витрати НАТО. Заздалегідь погоджені витрати, що
розглядаються як колективні витрати Альянсу. b) Спільні витрати. Заздалегідь погоджені витрати, що
покладаються більш ніж на одну країну. Угоди про спільні витрати,
які, як правило, грунтуються на формулі, описаній у відповідних
технічних угодах або угодах про спільне виконання. c) Безпосередні витрати країни. Витрати, що покладаються на
одну країну. 1.13. Загальне фінансування НАТО. Кошти, що надаються
країнами-членами НАТО, які після затвердження бюджетів НАТО
призначаються для фінансування загальних витрат протягом
проведення зазначених операцій або навчань. 1.14. Нота про приєднання. Документ, який свідчить про намір
Країни, що направляє, бути стороною угоди щодо надання підтримки з
боку Країни, що приймає, відповідно до положень цього Меморандуму,
для визначеної операції НАТО. 1.15. Заява про намір. Документ, який свідчить про намір
Країни, що направляє, брати участь у заходах підтримки з боку
Країни, що приймає, відповідно до положень цього Меморандуму, але
за умови певних застережень. Країна, що приймає, вирішує, чи
прийнятні такі застереження. 1.16. Технічна угода. Подальша угода до цього Меморандуму
щодо визначеної операції. Угода докладно визначає обов'язки і
процедури щодо надання підтримки з боку Країни, що приймає,
Командувачу НАТО та Країнам, що направляють. 1.17. Угода про спільне виконання. Подальша угода, яка
встановлює зобов'язання між сторонами стосовно надання і отримання
підтримки з боку Країни, що приймає. Угода містить докладну
інформацію про необхідну та запропоновану підтримку, процедури
виконання заходів у визначених місцях, умови відшкодування або
оплати. 1.18. Об'єднаний керівний комітет з питань надання підтримки
з боку Країни, що приймає. Комітет ad hoc, який очолюється
Країною, що приймає, та Оперативним командувачем НАТО. Комітет,
який складається з уповноважених представників з усіх Країн, що
направляють, Країни, що приймає, і Командувача (Командувачів)
НАТО, має збиратися з метою розробки необхідних додаткових угод
про підтримку з боку Країни, що приймає, таких як технічні угоди
та угоди про спільне виконання, залежно від обставин. 1.19. Місця забезпечення підтримки операцій та навчань.
Місця, розташовані на території Країни, що приймає, які призначені
для оперативної та/або матеріально-технічної підтримки сил, які
залучаються до операцій НАТО. Це місця тимчасової дислокації
підрозділів, підпорядкованих Стратегічному командуванню, під
управлінням Командувача НАТО, з метою забезпечення підтримки
операцій НАТО. 1.20. Якщо визначення будь-якого терміну відсутнє у цьому
Меморандумі, то застосовується "Глосарій термінів і визначень НАТО
(AAP-6)".
Стаття II
Мета
2.1. Метою цього Меморандуму є встановлення політики і
процедур для визначення місць забезпечення підтримки операцій або
навчань та надання підтримки з боку Країни, що приймає, силам, які
дислокуються на її території, або силам, які отримують підтримку з
боку Країни, що приймає, під час операцій НАТО. 2.2. Цей Меморандум, разом з допоміжними документами,
слугуватиме основою для здійснення планування відповідним
уповноваженим органом Країни, що приймає, а також Командувачами
НАТО, які очікують домовленості щодо підтримки з боку Країни, що
приймає, для різних операцій НАТО. Ці завдання включають такі, для
яких сили, що розгортаються, вже визначені, та такі, для яких сили
ще не визначені.
Стаття III
Сфера застосування та загальні домовленості
3.1. Положення угоди PfP/NATO SOFA ( 994_042 ), Паризького
протоколу, Подальшого додаткового протоколу ( 994_043 ) та
будь-яких інших відповідних угод, які можуть бути чинними між
Стратегічними командуваннями і Країною, що приймає,
застосовуватимуться до всіх операцій НАТО, які проводяться
відповідно до цього Меморандуму. 3.2. Країна, що приймає, визнає, що місця забезпечення
підтримки операцій або навчань, які визначені у цьому Меморандумі,
в межах забезпечення підтримки операцій або навчань, є місцями
тимчасової дислокації підрозділів, що підпорядковуються
відповідному Стратегічному командуванню, а діяльність, що
здійснюється такими підрозділами, є діяльністю відповідного
Стратегічного командування в рамках підтримки операцій НАТО.
Системи підпорядкування та управління будуть визначатися належними
оперативними планами. 3.3. Цей Меморандум повинен відповідати доктрині та політиці
НАТО, а також забезпечувати рамкову домовленість та процедуру для
швидкого допуску Сил НАТО на територію Держави, що приймає, а
також надання дозволу Державою, що приймає, щодо допуску Сил НАТО
на її територію. 3.4. Країнам, що направляють, буде запропоновано Країною, що
приймає, прийняти положення цього Меморандуму шляхом направлення
Ноти про приєднання або Заяви про намір. 3.5. Країна, що приймає, надає підтримку силам, що беруть
участь в операціях НАТО, використовуючи всі можливі засоби, в
рамках практичних обмежень, що існують на даний час. Докладну
інформацію про таку підтримку буде надано у додаткових документах.
Країна, що приймає, і країни, що направляють, можуть призначати
представників для обговорення документів, які підтримуватимуть і
підсилюватимуть цей Меморандум. 3.6. Хоча країни, що направляють, заохочуються брати участь в
операціях НАТО і приєднуватися до цього Меморандуму як рамкового
документа, відповідно до якого Країна, що приймає, надає свою
підтримку, окремі двосторонні угоди, раніше укладені з окремими
країнами, можуть у кожному конкретному випадку братися до уваги
Країною, що приймає. 3.7. Операції НАТО, що підтримуються відповідно до цього
Меморандуму, можуть потребувати проведення багатонаціональних
повітряних операцій з підтримки за участю визначеної кількості
літаків і вертольотів, а у випадках портів - військових і
цивільних суден підтримки. Країна, що приймає, визнає, що
пересування до та по території Країни, що приймає, таких літаків,
вертольотів, суден та їхніх екіпажів (команд) проходитиме на
основі загального дозволу протягом всієї операції. Країна, що
приймає, забезпечує/контролює всі аспекти такого дозволу.
Стаття IV
Документи, посилання на які містяться у тексті
Перелік документів, використаних у цьому Меморандумі,
знаходиться у Додатку А.
Стаття V
Сфера відповідальності
У рамках положень цього Меморандуму: 5.1. Країна, що приймає. a) Протягом розробки допоміжних документів до цього
Меморандуму та беручи до уваги поточні зміни та подальше
закінчення опрацювання цих документів, Країна, що приймає,
надаватиме відповідному Командувачу НАТО вчасну інформацію
стосовно наявності або відсутності своїх сил та засобів для
надання підтримки. Країна, що приймає, братиме до уваги, що органи
НАТО, які здійснюють планування, спираються на розроблені
допоміжні документи до цього Меморандуму та потребують вчасного
надання інформації щодо запланованих змін у національних
структурах та можливостях щодо забезпечення підтримки операцій та
навчань. b) Для забезпечення підтримки, Країна, що приймає, надає всі
необхідні ресурси з підтримки, включаючи цивільні та комерційні
ресурси. c) Країна, що приймає, розробляє адміністративні та фінансові
документи, необхідні для отримання відшкодування за ресурси,
виділені для цих сил, Країною, що приймає. d) Стандарти товарів та послуг, наданих Країною, що приймає,
повинні відповідати критеріям, зазначеним у допоміжних документах
до цього Меморандуму. e) Країна, що приймає, утримує контроль над своїми власними
ресурсами доти, поки це буде необхідно. f) Країна, що приймає, заздалегідь до будь-якої операції НАТО
надає прейскурант щодо будь-якої необхідної або визначеної
підтримки Країни, що приймає. g) Країна, що приймає, запрошує, як тільки це стане можливим,
Країни, що направляють, брати участь в організації та процедурах
надання допомоги з боку Країни, що приймає, шляхом приєднання до
цього Меморандуму або через Заяви про намір з метою участі у
визначених операціях або навчаннях. h) Країна, що приймає, забезпечує медичне та стоматологічне
обслуговування особового складу сил, яке здійснюється її власним
персоналом та за допомогою її обладнання на таких самих умовах, що
і українських військовослужбовців. i) Протягом розробки допоміжних документів Країна, що
приймає, надає Командувачу НАТО та Країнам, що направляють, копії
будь-яких правил щодо здоров'я, безпеки та навколишнього
середовища, які можуть мати відношення до операцій або навчань, що
проводяться відповідно до цього Меморандуму, а також будь-яких
правил щодо зберігання, перевезення або утилізації небезпечних
матеріалів. j) Країна, що приймає, залежно від обставин, інформуватиме
Країну, що направляє, та Командувача НАТО про запропоновані заходи
щодо захисту військ, обмеження та застереження. За жодних обставин
вимоги щодо захисту сил не будуть суперечити угоді NATO/PfP SOFA
( 994_042 ) або чинному законодавству Країни, що приймає. 5.2. Командувач НАТО: a) Відповідний Командувач НАТО забезпечить, найбільш можливою
мірою, щоб допоміжні документи чітко визначали тип, кількість та
якість необхідної підтримки. Зазначається, що завдання та
структура сил, які повинні визначатись у Плані проведення операцій
або навчань (OPLAN), оперативному наказі (OPORD) або навчальному
оперативному наказі не можуть визначатись завчасно. Командувач
НАТО, як тільки це стане можливим, надає додаткову інформацію,
необхідну для проведення планування Країною, що приймає. b) Командувач НАТО вчасно інформує Країну, що приймає, про
будь-які зміни в обставинах та пропонує, залежно від обставин,
зміну допоміжних документів. c) Командувач НАТО визначає наявність загального фінансування
та вимоги, які підпадають під загальне фінансування. d) Командувач НАТО визначає та встановлює пріоритети щодо
необхідних заходів підтримки з боку Країни, що приймає, та
встановлює розмір загального фінансування. e) Командувач НАТО гарантує відшкодування коштів Країні, що
приймає, за її підтримку, якщо вона оплачувалась із загального
фінансування. У всіх інших випадках Командувач НАТО буде надавати,
наскільки це можливо, допомогу у вирішенні фінансових зобов'язань
між Країною, що приймає, і Країною, що направляє. f) Якщо вимоги Країни, що направляє, суперечать пріоритетам
розподілу ресурсів Командувача НАТО, відповідний Командувач НАТО
вирішує це питання із заінтересованою Країною, що направляє. g) Командувач НАТО визначає особовий склад та інші вимоги для
того, щоб запровадити проведення операцій з підтримки в Україні. h) Командувач НАТО буде сприяти стандартизації необхідних
вимог до підтримки та витрат протягом переговорів та/або в
Об'єднаному керівному комітеті з питань надання підтримки з боку
Країни, що приймає. 5.3. Країни, що направляють. a) Країни, що направляють, можуть прийняти рішення щодо
участі у роботі та процедурах надання підтримки з боку Країни, що
приймає, шляхом приєднання до цього Меморандуму або через Заяву
про намір з метою участі у визначених операціях або навчаннях. b) Країни, що направляють, визначають вимоги щодо підтримки з
боку Країни, що приймає, та до відповідального Командувача НАТО. c) Що стосується вимог до прямих витрат держави, Країна, що
направляє, зазвичай бере участь у переговорах щодо підтримки з
боку Країни, що приймає, під час роботи Об'єднаного керівного
комітету з питань надання підтримки з боку Країни, що приймає, або
безпосередньо з Країною, що приймає, у разі якщо згаданий комітет
не створено. Країна, що направляє, забезпечує пряму виплату чи
відшкодування коштів за підтримку Країні, що приймає, тільки за
послуги, надані з військових джерел, якщо не використовуватимуться
інші погоджені процедури виплат. Згідно з домовленостями по
контрактах між Країною, що приймає, і Країною, що направляє,
підтримка, надана з комерційних або цивільних ресурсів,
оплачується безпосередньо Країнами, що направляють. d) В межах обставин, що переважають, визначені Країни, що
направляють, можуть брати участь у підготовчих обговореннях
додаткових угод щодо підтримки з боку Країни, що приймає. e) Країни, що направляють, інформуватимуть Країну, що
приймає, та відповідного Командувача НАТО про зміни, що
відбуваються у вимогах до підтримки з боку Країни, що приймає, та
подаватиме переглянуті вимоги щодо підтримки з боку Країни, що
приймає, та/або доповіді про стан справ. f) Країни, що направляють, є відповідальними за витрати щодо
цивільних медичних або стоматологічних послуг, наданих Країною, що
приймає. g) Країни, що направляють, повинні дотримуватись правил та
процедур щодо здоров'я, безпеки та охорони навколишнього
середовища, визначених для місць проведення операцій, а також
інших правил Країни, що приймає, стосовно зберігання, перевезення
або утилізації небезпечних матеріалів. h) Кожна Країна, що направляє, залежно від обставин,
відповідає за визначення та надання вимог щодо захисту сил Країні,
що приймає, та Командувачу НАТО.
Стаття VI
Фінансові положення
6.1. Відповідно до двосторонньої угоди та/або міжнародної
конвенції, діяльність Міжнародного штабу, місць проведення
операцій, а також сил, наданих НАТО, у максимально можливих
обсягах звільнюється від усіх податків, мита, внесків та інших
подібних зборів. 6.2. Паризький протокол та міжнародне звичаєве право, які
забезпечують недоторканність та привілеї стосовно штабів
союзників, застосовуються до будь-якого міжнародного штабу,
штабних елементів або компонентів, які можуть розгортатися в
Країні, що приймає, після проведення операцій або навчань НАТО. 6.3. У разі якщо повне звільнення від податків, зборів та
інших обов'язкових платежів є неможливим, вони повинні дорівнювати
розміру податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що
стягуються зі Збройних Сил Країни, що приймає. Усі витрати повинні
бути оброблені з найменшою кількістю супровідних адміністративних
вимог. 6.4. Остаточні фінансові угоди, зокрема ті, що стосуються
загального фінансування НАТО, будуть скоріш за все визначені
безпосередньо перед початком операцій або навчань НАТО. Проте всі
попередньо укладені фінансові угоди повинні відповідати
максимальним фінансовим зобов'язанням НАТО. Витрати, не погоджені
окремо як витрати, фінансовані НАТО, перш ніж вони були здійснені,
не отримують загального фінансування НАТО. 6.5. Допоміжні документи повинні забезпечувати основу для
оцінки та визначення категорій витрат, таких як загальні витрати
НАТО (якщо такі застосовуються), спільні витрати або безпосередні
державні витрати. 6.6. У разі якщо Командувач НАТО визначає, що певні витрати є
прийнятними та допустимими для загального фінансування НАТО (зі
схвалених бюджетних асигнувань), СК розпоряджатиметься коштами
загального фінансування для таких витрат та здійснюватиме пряму
оплату або відшкодування Країні, що приймає. 6.7. Якщо певні витрати визначені як такі, що мають
відношення більш ніж до однієї держави, вони можуть визнаватись як
спільні витрати і бути, за спільною угодою заінтересованих держав,
розподілені відповідно до "формули долі витрат", схваленої в ТУ
або інших допоміжних документах. 6.8. Збори за цивільні та військові матеріали і послуги
повинні дорівнювати розміру зборів зі Збройних Сил України. Але
вони можуть відображати розбіжності у цінах відповідно до
графіків, місць отримання або інших міркувань. 6.9. Країна, що приймає, не матиме будь-яких фінансових
зобов'язань від імені Командувача НАТО або Країн, що направляють,
якщо стосовно цього не буде зроблено попереднього спеціального
запиту уповноваженого представника та якщо не буде погоджено щодо
відповідальності за відшкодування витрат. Крім того, будь-яке
фінансування не надаватиметься, доки СК або Країни, що
направляють, залежно від обставин, не схвалять відповідні
документи та не керуватимуть їхнім виконанням. 6.10. Детальні фінансові угоди та процедури відшкодування
будуть визначені у допоміжних документах до цього Меморандуму. 6.11. Встановлення місць забезпечення підтримки операцій та
навчань НАТО не передбачає створення або відновлення
інфраструктури. інші програми НАТО, які потребують участі Країни,
що приймає, та СК, можуть, проте, незалежно забезпечувати розвиток
основних фондів та рухомого майна.
Стаття VII
Правові питання
7.1. СК виконуватиме(муть) або може(уть) делегувати виконання
правових дій, необхідних для виконання завдань, включаючи, але не
обмежуючи, вияв правоздатності, участь у правових або
адміністративних процедурах та отримання і розпоряджання майном. 7.2. Статус сил, розгорнутих на території Країни, що приймає,
визначається відповідно до угоди PfP ( 994_042 ) та/або NATO SOFA
( 994_041 ), Паризького протоколу та Подальшого додаткового
протоколу ( 994_043 ). 7.3. Обладнання, запаси, товари та матеріали, тимчасово
ввезені на територію та вивезені з території Країни, що приймає, у
зв'язку з проведенням операцій або навчань НАТО звільняються від
мита, податків та зборів. Інші митні процедури визначаються згідно
з угодою NATO/PfP SOFA ( 994_042 ), Паризьким протоколом і
Подальшим додатковим протоколом ( 994_043 ), залежно від обставин. 7.4. Недоговірні претензії, що випливають з/або у зв'язку з
виконанням цього Меморандуму, будуть вирішені відповідно до
положень угоди NATO/PfP SOFA ( 994_042 ). 7.5. Контрактні претензії підлягають розгляду та вирішенню
Країною, що приймає, у порядку, передбаченому для державних
контрактів та відповідно до законодавства Країни, що приймає, з
відшкодуванням з боку Командувача НАТО або Країни, що направляє,
залежно від обставин.
Стаття VIII
Захист та розкриття інформації
8.1. Учасники та Країни, що направляють, дотримуються
процедур безпеки НАТО стосовно зберігання, поводження, передачі та
захисту секретних документів, що зберігаються, використовуються,
передаються або якими здійснюється обмін відповідно до цього
Меморандуму. 8.2. Інформація, конфіденційно надана будь-кому будь-яким
Учасником або Країною, що направляє, та подібна інформація,
зібрана будь-яким Учасником або Країною, що направляє, згідно з
цим Меморандумом, яка вимагає конфіденційності, повинна зберігати
свою первісну класифікацію чи має бути віднесена до такої
класифікації, що гарантуватиме рівень її захисту від розкриття,
який відповідає вимогам Учасників або Країни, що направляє. 8.3. Кожен Учасник та Країна, що направляє, вживе всіх
законних заходів, які їй доступні, для збереження від розкриття
всієї інформації, якою вони конфіденційно обмінюються згідно з цим
Меморандумом, якщо інший Учасник та/або Країни, що направляють, не
дадуть згоди на таке розкриття. 8.4. Для сприяння у наданні бажаного рівня захисту, кожен
Учасник або Країна, що направляє, буде надавати гриф секретності
інформації, наданій як конфіденційна, із зазначенням її
походження, категорії захисту, умов її розкриття, її відношення до
цього Меморандуму і того, що вона надана як конфіденційна. 8.5. Візити особового складу організовуються відповідно до
процедур, визначених у С-М (55) 15 (Final) зі змінами.
Стаття IX
Набуття чинності, термін дію та припинення дії
9.1. Цей Меморандум набуває чинності з дати його ратифікації
Верховною Радою України і залишається чинним, якщо один з
учасників письмово не повідомить всіх інших учасників про свій
намір припинити його дію. У такому разі цей Меморандум втрачає
чинність через шість місяців після такого повідомлення. 9.2. У разі виходу будь-якого Учасника або припинення дії
цього Меморандуму, всі положення статей VI, VII та VIII
залишаються чинними до виконання всіх зобов'язань. Країни, що
направляють, виконуватимуть всі зобов'язання у разі припинення дії
цього Меморандуму або виходу з нього.
Стаття X
Зміни та тлумачення
10.1. Зміни та доповнення до цього Меморандуму можуть
вноситися за взаємною письмовою згодою Учасників. 10.2. Цей Меморандум не має на меті суперечити законодавству
Країни, що приймає, та її договірним зобов'язанням або обмежувати
її державний суверенітет. 10.3. Очевидні конфлікти щодо тлумачення та застосування
цього Меморандуму вирішуватимуться шляхом консультацій між
Учасниками на якомога нижчому рівні, без звернення до національних
або міжнародних судових органів або третьої сторони.
Стаття XI
Заключні положення
11.1 Цей Меморандум підписаний у трьох примірниках, кожний
англійською та українською мовами. У разі виникнення розбіжностей
щодо перекладу або тлумачення цього Меморандуму перевага надається
тексту англійською мовою.
Вищезазначене становить взаєморозуміння, досягнуте між
Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача
об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного
головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, з
питань, зазначених у цьому Меморандумі.
Підписано:
За Кабінет Міністрів України
Державний секретар
Міністерства оборони України з
питань міжнародного співробітництва
генерал-полковник В.І. Банних
Датовано: 09.07.2002
Київ, Україна
За штаби верховних головнокомандувачів
об'єднаних збройних сил НАТО
на Атлантиці та в Європі
Заступник Верховного головнокомандувача
адмірал Форбс І.А.
Датовано: 09.07.2002
Київ, Україна
Додаток А
Документи, посилання на які містяться у тексті
a. Північноатлантичний договір, 4 квітня 1949 року
( 950_008 ). b. Рамковий документ "Партнерство заради миру", прийнятий
Главами держав та урядів країн-учасниць на зустрічі
Північноатлантичної ради (Рамковий документ), 10 січня 1994 року
( 950_001 ). c. Угода між Сторонами Північноатлантичного договору про
статус їхніх збройних сил, 19 червня 1951 року ( 994_041 ). d. Угода між державами-учасницями НАТО та іншими
державами-учасницями програми ПЗМ про статус їхніх сил (PfP SOFA),
19 червня 1995 року ( 994_042 ). e. Подальший додатковий протокол до Угоди між
державами-учасницями НАТО та іншими державами-учасницями програми
ПЗМ про статус їхніх сил, (Подальший додатковий протокол), 19
грудня 1997 року ( 994_043 ). f. Протокол про статус Міжнародного військового штабу,
створеного згідно з Північноатлантичним договором (Паризький
протокол), 28 серпня 1952 року. g. MC 317/1 - Структура сил НАТО. h. MC 319/1 - Принципи та політика НАТО з питань
матеріально-технічного забезпечення. i. MC 334/1 - Принципи та політика НАТО щодо підтримки з боку
Країни, що приймає. j. MC 400/2 - Керівництво Військового комітету щодо
військового запровадження стратегії Альянсу. k. Стандарти НАТО (STANAG) та Політичні директиви стосовно
матеріально-технічного забезпечення та фінансових відшкодувань,
які застосовуються. l. AJP-4.5 - Спільна доктрина та процедури щодо підтримки з
боку Країни, що приймає. m. AAP-6 - Глосарій термінів. n. C-M (55) 15, Безпека в НАТО.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...