Справа "Костовський проти Нідерландів" (Case of Kostovski v. the Netherlands)
Рада Європи, Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди; Справа, Рішення від 29.03.199010/1988/154/208
Документ 980_090, поточна редакція — Прийняття від 29.03.1990
 

                           РАДА ЄВРОПИ 
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
Р І Ш Е Н Н Я
29.03.90

У справі Костовського* ____________
* Примітка канцелярії: Справі привласнено номер
10/1988/154/208. Друге число позначає рік подання справи до Суду;
перше число позначає порядковий номер у списку справ, поданих того
року; останні два числа позначають, відповідно, порядкові номери у
списку справ, переданих до Суду від часу його створення, і
початкових заяв (до Комісії).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу в
пленарному засіданні, відповідно до правила 50 Регламенту Суду, у
складі суддів: п. Р.Рюссдаль, Голова Суду п. Дж. Кремона п. Тор Вільялмссон пані Д.Біндшедлер-Роберт п. Ф.Гьольчюклю п. Ф.Матчер п. Ж.Пінейро Фарінья п. Л.-Е. Петтіті п. Б.Волш сер Вінсент Еванс п. К.Руссо п. Р.Бернхардт п. А.Шпільманн п. Ж. Де Мейєр п. С.К.Мартенс, а також п. М.-А.Ейссен, Секретар Суду, та п. Г.Пецольд,
заступник Секретаря, після наради за зачиненими дверима 26 березня 1990 року постановляє таке рішення, ухвалене в зазначений день:
ПРОЦЕДУРА І ФАКТИ
1. Справа була передана до Суду Європейською комісією з прав
людини (Комісія) та Урядом Нідерландів 18 липня 1988 року і 15
вересня 1988 року, відповідно. Справу розпочато за заявою (N
11454/85) проти Королівства Нідерландів, поданою в 1985 році
громадянином Югославії п. Слободаном Костовським до Комісії.
2. Рішенням від 20 листопада 1989 року ( 980_089 ) (основна
частина рішення) Суд постановив, що визнання заявника винним у
збройному пограбуванні, що грунтувалося в основному на
зафіксованих у службових доповідях показаннях двох анонімних
свідків, спричинило порушення пункту 3 (d), взятого у поєднанні з
пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних
свобод ( 995_004 ) (Конвенція) (серія А, N 166, пункти 37-45
мотивувальної частини та пункт 1 резолютивної частини рішення, с.
19 - 21 та 23).
Єдиним невирішеним питанням є питання застосування статті 50
( 995_004 ). Щодо фактів цієї справи, посилання робиться на пункти
від 9 по 34 основної частини рішення (див. там само, с. 8-18).
3. Стверджуючи, що висновок Суду про наявність порушення
означав би, що його було б виправдано через відсутність доказів,
заявник вимагав компенсації розміром у 150000 голландських
гульденів за нематеріальну шкоду у зв'язку з неправомірним
триманням його під вартою в Нідерландах після визнання винним. В основній частині рішення Суд зазначив, що він не може
прийняти доводу Уряду про відсутність достатнього причинного
зв'язку між стверджуваною шкодою і встановленим порушенням. Однак
Суд вважав, що питання застосування статті 50 ( 995_004 ) не було
готовим до вирішення, оскільки ті, хто постав перед ним, не надали
йому будь-якої інформації стосовно того, чи передбачає внутрішнє
право держави-відповідача виплату компенсації за наслідки цього
порушення, і якщо так, то якою мірою. Отже, Суд відклав розгляд
цього питання і запропонував Урядові та заявникові подати упродовж
наступних трьох місяців свої письмові зауваження з цього питання
і, зокрема, попередити Суд про будь-яку досягнуту між ними
домовленість (пункт 48 мотивувальної частини та пункт 2
резолютивної частини рішення, с. 22 і 23).
4. 19 лютого 1990 року Секретар Суду отримав від
уповноваженої особи Уряду листа, датованого 14 лютого, в якому
говорилося: "Посилаючись на рішення Суду в справі Костовського, Уряд
Королівства Нідерландів подає такі зауваження з питання
застосування статті 50 Конвенції ( 995_004 ) у цій справі. Уряд готовий виплатити 150000 (сто п'ятдесят тисяч
гульденів), відповідно до вимоги п. Костовського, згаданої у
пункті 47 зазначеного рішення, як справедливу сатисфакцію за
нематеріальну шкоду, завдану йому триманням під вартою в
Нідерландах". Копію цього листа було відправлено адвокатові заявника, від
якого Секретар Суду отримав 16 березня відповідь, датовану 13
березня, сформульовану так: "Посилаючись на Ваш лист від 22 лютого 1990 року, хочу
повідомити Вас від імені п. Костовського, що він готовий прийняти
пропозицію Уряду Нідерландів про виплату 150000 гульденів як
справедливу сатисфакцію за нематеріальну шкоду, якої він зазнав у
зв'язку з триманням його під вартою в Нідерландах". 23 і 26 березня, відповідно, адвокат заявника та уповноважена
особа Уряду підтвердили Секретареві Суду, що в цих двох листах
викладено умови дружнього врегулювання вимог заявника за статтею
50 ( 995_004 ).
5. Представник Комісії, з яким було проведено консультацію,
26 березня 1990 року висловився про відсутність будь-яких
заперечень.
6. Того самого дня Суд вирішив обійтися без слухання в цій
справі.
ЩОДО ПРАВА
7. Стаття 50 Конвенції ( 995_004 ) передбачає: "Якщо Суд встановлює, що рішення чи захід судового або
будь-якого іншого органу влади Високої Договірної Сторони повністю
або частково суперечить зобов'язанням, які випливають з ...
Конвенції, і якщо внутрішнє право цієї Сторони передбачає лише
часткову компенсацію за наслідки такого рішення чи заходу, то Суд,
у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу
сатисфакцію". Після того, як Суд виніс основне рішення у справі, його було
поінформовано про досягнуте між Урядом і заявником дружнє
врегулювання стосовно вимоги останнього за статтею 50 ( 995_004 )
(див. пункт 4 вище). Беручи до уваги характер погоджених умов та
відсутність заперечень з боку представника Комісії, Суд визнає, що
досягнуте врегулювання є "справедливим" у контексті пункту 4
правила 53 Регламенту Суду. Отже, Суд складає офіційний акт про це
врегулювання і робить висновок про доцільність вилучення справи з
реєстру згідно з цим правилом.
На цих підставах Суд одноголосно
Вирішує вилучити справу з реєстру.
Учинено англійською та французькою мовами і, згідно з другим
підпунктом пункту 2 правила 54 Регламенту Суду, повідомлено в
письмовій формі 29 березня 1990 року.
Голова Суду Рольф Рюссдаль
Секретар Суду Марк-Андре Ейссен
Переклад - Український Центр Правничих Студій.
"Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі",
N 1, 2002 р.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...