Документ 994_096, поточна редакція — Прийняття від 10.04.1997

                        Директива 97/13/ЄС 
Європейського Парламенту і Ради
"Про спільну базу для загальних дозволів та індивідуальних
ліцензій в сфері телекомунікаційних послуг"
(укр/рос)
від 10 квітня 1997 року

Офіційний переклад
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ і РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ, Беручи до уваги Договір про заснування Європейського
Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, статті 57(2), 66 і 100a
Договору, Беручи до уваги пропозицію від Комісії (1), Беручи до уваги думку Економічного і Соціального Комітету
(2), Діючи у відповідності до порядку, встановленого в статті 189b
Договору ( 994_017 ) (3), ___________________
(1) OJ N C 90, 27. 3. 1996, p. 5 і OJ N C 291, 4. 10. 1996,
p. 12. (2) OJ N C 204, 15. 7. 1996, p. 17. (3) Висновок Європейського Парламенту від 22 травня 1996 року
(OJ N C 166, 10. 6. 1996, p. 78), Спільна позиція Ради від 9
грудня 1996 року (OJ N C 41, 10. 2. 1997, p. 48) та Рішення
Європейського Парламенту від 20 лютого 1997 року (OJ N C 88, 17.
3. 1997). Рішення Ради від 6 березня 1997 року.
(1) Враховуючи, що резолюція Ради від 22 липня 1993 року про
перегляд ситуації в телекомунікаційному секторі і потребу
подальшого розвитку на цьому ринку (4), разом із резолюцією від 22
грудня 1994 року про принципи і графік лібералізації
телекомунікаційної інфраструктури (5), а також резолюції
Європейського Парламенту від 20 квітня 1993 року (6), 7 квітня
1995 року (7) і 19 травня 1995 року (8) підтримали процес повної
лібералізації телекомунікаційних послуг і інфраструктур до 1 січня
1998 року, з перехідними періодами для певних держав-членів;
___________________
(4) OJ N C 213, 6. 8. 1993, p. 1.
(5) OJ N C 379, 31. 12. 1994, p. 4.
(6) OJ N C 150, 31. 5. 1993, p. 39.
(7) OJ N C 109, 1. 5. 1995, p. 310.
(8) OJ N C 151, 19. 6. 1995, p. 479.
(2) Враховуючи, що повідомлення Комісії від 25 січня 1995
року про консультацію щодо Зеленої книги про лібералізацію
телекомунікаційної інфраструктури і мереж кабельного телебачення
підтвердило потребу в існуванні правил на рівні Співтовариства для
того, щоб забезпечити, що режими видачі загальних дозволів і
індивідуальних ліцензій базуються на принципі пропорційності і є
відкритими, недискримінаційними і прозорими; враховуючи, що
резолюція Ради від 18 вересня 1995 року про запровадження
майбутньої регулятивної бази для телекомунікацій (9) визнає
ключовим фактором цієї регулятивної бази в Союзі створення,
відповідно до принципу субсидіарності, спільних принципів режимів
видачі загальних дозволів і індивідуальних ліцензій в
державах-членах, базуючись на категоріях збалансованих прав і
обов'язків; враховуючи, що ці принципи повинні охоплювати всі
дозволи, які вимагаються для надання телекомунікаційних послуг і
встановлення та/чи експлуатації будь-якої інфраструктури для
надання телекомунікаційних послуг;
___________________
(9) OJ N C 258, 3. 10. 1995, p. 1.
(3) Враховуючи, що спільна база повинна бути створена для
загальних дозволів і індивідуальних ліцензій, які надаються
державами-членами в сфері телекомунікаційних послуг; враховуючи,
що згідно із законодавством Співтовариства і, зокрема, Директивою
Комісії 90/388/ЄЕС від 28 червня 1990 року про конкуренцію на
ринках телекомунікаційних послуг (10), вступ на ринок повинен
обмежуватися тільки на підставі об'єктивних, недискримінаційних,
пропорційних та прозорих критеріїв відбору, пов'язаних із
наявністю обмежених ресурсів, чи на підставі застосування
національними регулятивними органами тільки об'єктивних,
недискримінаційних, та прозорих процедур прийняття рішення;
враховуючи, що Директива 90/388/ЄЕС також встановлює принципи
стосовно, серед іншого, зборів, номерів та прав проходження;
враховуючи, що ці правила повинні бути доповнені та розширені цією
Директивою для визначення цієї спільної бази;
___________________
(10) OJ N L 192, 24. 7. 1990, p. 10, з поправками, востаннє
внесеними Директивою 96/19/ЄС ( 994_239 ) (OJ N L 74, 22. 3. 1996,
p. 13).
(4) Враховуючи, що умови, які встановлюються для отримання
дозволів, є необхідними для досягнення цілей суспільного інтересу
на користь користувачів телекомунікацій; враховуючи, що,
відповідно до статей 52 і 59 Договору ( 994_017 ), регулятивний
режим в сфері телекомунікацій має бути сумісним і відповідним
принципам свободи підприємницької діяльності у наданні послуг і
повинен враховувати необхідність спрощення запровадження нових
послуг, а також широкого застосування технологічних покращень;
враховуючи, що, таким чином, системи видачі загальних дозволів та
індивідуальних ліцензій повинні передбачати якомога менш обмежуюче
регулювання, сумісне з дотриманням відповідних вимог; враховуючи,
що від держав-членів не слід вимагати запроваджувати чи зберігати
схеми дозволів, зокрема тоді, коли надання телекомунікаційних
послуг чи встановлення або експлуатація телекомунікаційних мереж
не підлягає застосуванню схеми надання дозволу на день набуття
чинності цією Директивою;
(5) Враховуючи, що ця Директива, таким чином, буде значним
внеском у вступ нових операторів на ринок в якості складової
розвитку інформаційного суспільства;
(6) Враховуючи, що держави-члени можуть визначати та надавати
різні категорії дозволів; враховуючи, що це не має перешкоджати
підприємствам визначати типи телекомунікаційних послуг та мереж,
які вони бажають постачати, за умови дотримання відповідних
регулятивних зобов'язань;
(7) Враховуючи, що для полегшення надання послуг в рамках
Співтовариства, пріоритет повинен надаватися схемам доступу на
ринках, які не вимагають надання дозволів чи базуються на
загальних дозволах, що доповнювалися б, коли необхідно, правами та
обов'язками, що вимагають індивідуальних ліцензій для тих
елементів, які не можуть належним чином охоплюватися загальними
дозволами;
(8) Враховуючи, що загальні дозволи дозволяють надання
послуги чи встановлення та/або експлуатацію мережі без вимагання
явного рішення національного регулятивного органа; враховуючи, що
такі загальні дозволи можуть приймати форму або ряду спеціальних
умов, визначених заздалегідь у загальному вигляді, наприклад,
типової ліцензії, або загального законодавства, яке може дозволяти
надання послуги і встановлення та/чи експлуатацію відповідної
мережі;
(9) Враховуючи, що держави-члени можуть встановлювати умови
для видачі дозволів з метою забезпечення дотримання основних
вимог; враховуючи, що, окрім того, держави-члени можуть
встановлювати інші умови відповідно до Додатка до цієї Директиви;
(10) Враховуючи, що будь-які умови, які висуваються при
видачі дозволів, повинні бути об'єктивно виправдані відносно
відповідної послуги та мають бути недискримінаційними,
пропорційними та прозорими; враховуючи, що дозволи мають бути
способом виконання умов, які вимагаються законодавством
Співтовариства, зокрема в сфері забезпечення відкритих мереж;
(11) Враховуючи, що гармонізація процедур, пов'язаних із
наданням дозволів та умов, які висуваються при видачі таких
дозволів, повинні значним чином полегшувати вільне надання
телекомунікаційних послуг в Співтоваристві;
(12) Враховуючи, що будь-які платежі та збори, які
накладаються на підприємства в рамках процедур видачі дозволу,
повинні базуватися на об'єктивних, недискримінаційних та прозорих
критеріях;
(13) Враховуючи, що запровадження систем індивідуального
ліцензування повинно обмежуватися тільки окремими заздалегідь
визначеними ситуаціями; враховуючи, що держави-члени можуть
обмежувати кількість індивідуальних ліцензій для будь-якої
категорії телекомунікаційних послуг тільки тією мірою, якою це
необхідно для забезпечення ефективного використання радіочастот,
чи на час, необхідний для забезпечення достатньої кількості
номерів відповідно до законодавства Співтовариства;
(14) Враховуючи, що державам-членам слід дозволяти
встановлювати особливі умови для підприємств, що забезпечують
телекомунікаційні мережі загального користування чи
телекомунікаційні послуги в силу їхньої ринкової потужності;
враховуючи, що ринкова потужність підприємства визначається
положеннями Директиви Європейського Парламенту і Ради про
з'єднання в телекомунікаціях з огляду на забезпечення загального
обслуговування та можливості взаємодії через застосування
принципів забезпечення відкритих мереж (ЗВМ) (далі - "Директива
про з'єднання");
(15) Враховуючи, що телекомунікаційні послуги мають
відігравати роль в зміцненні соціальної та економічної
згуртованості, серед іншого, шляхом сприяння забезпеченню
загального обслуговування, особливо у віддалених, периферійних,
важкодоступних та сільських районах і на островах; враховуючи, що
з цієї причини державам-членам слід дозволити накладати
зобов'язання загального обслуговування шляхом видачі
індивідуальних ліцензій, які зобов'язуватимуть власника ліцензії
забезпечувати загальне обслуговування; враховуючи, що зобов'язання
робити внесок у фінансування загального обслуговування саме по
собі не є виправданням для встановлення індивідуальних ліцензій;
(16) Враховуючи, що для спрощення надання індивідуальних
ліцензій підприємствам, які подають заявки на отримання таких
ліцензій в більш ніж одній державі-члені, і для спрощення процедур
повідомлення у разі загальних дозволів слід встановити процедуру
"комплексного обслуговування";
(17) Враховуючи, що національні регулятивні органи повинні,
якщо це можливо, здійснювати процедуру "комплексного
обслуговування" для скорочення граничного терміну прийняття
рішення щодо видачі індивідуальних ліцензій на певні категорії
послуг у відповідь на комерційні потреби;
(18) Враховуючи, що процедура "комплексного обслуговування"
повинна застосовуватися без шкоди для національних положень,
пов'язаних із мовою, яка використовується у відповідних
процедурах;
(19) Враховуючи, що ступінь гармонізації процедур вже
передбачено в цій Директиві; враховуючи, що подальша гармонізація
може бути бажаною для досягнення більш інтегрованого
телекомунікаційного ринку; враховуючи, що ця можливість повинна
бути оцінена в доповіді, складеній Комісією;
(20) Враховуючи, що будь-які системи видачі дозволів повинні
враховувати створення транс-європейських телекомунікаційних мереж,
як це передбачено в Розділі XII Договору ( 994_017 ); враховуючи,
що з цією метою держави-члени повинні гарантувати, що їхні
національні регулятивні органи координуватимуть у можливих
випадках свої процедури надання дозволів на прохання підприємств,
що мають намір надавати телекомунікаційну послугу чи встановити
або експлуатувати телекомунікаційну мережу в більш ніж одній
державі-члені;
(21) Враховуючи, що підприємства Співтовариства повинні мати
ефективний та порівнянний доступ на ринки третіх країн та
користуватися таким режимом в третіх країнах, який подібний до
того, що надається в Співтоваристві підприємствам, які цілком
належать, контролюються через контрольний пакет акцій чи ефективно
контролюються громадянами відповідних третіх країн;
(22) Враховуючи, що для надання допомоги Комісії слід
створити комітет;
(23) Враховуючи, що, з одного боку, необхідно через певну
комерційну чутливість інформації, яка може бути отримана
національними регулятивними органами під час видачі, управління,
контролювання та забезпечення виконання ліцензій, встановити
спільні принципи, що застосовувалися б до цих регулятивних органів
в сфері конфіденційності; враховуючи, що, з другого боку,
законодавство Співтовариства і, зокрема, стаття 214 Договору
( 994_017 ) вимагає в цій сфері від членів установ Співтовариства,
членів комітетів та офіційних осіб й інших службовців не
розкривати інформацію, яка охоплюється зобов'язанням професійної
таємниці, зокрема, інформацію щодо підприємств, їхні ділові
зв'язки чи складові їхніх витрат;
(24) Враховуючи, що функціонування цієї Директиви повинно
бути переглянуте належним чином в світлі розвитку
телекомунікаційного сектора та транс-європейських мереж, а також в
світлі досвіду, отриманого в процесі гармонізації і процедур
"комплексного обслуговування", встановлених у цій Директиві;
(25) Враховуючи, що виходячи з повного застосування
конкурентної бази для досягнення ключової мети забезпечення
розвитку внутрішнього ринку в сфері телекомунікацій і, насамперед,
вільного надання телекомунікаційних послуг і експлуатації мереж в
Співтоваристві, прийняття цієї Директиви буде значним внеском в
досягнення цієї мети; враховуючи, що держави-члени повинні
запроваджувати цю спільну базу, зокрема, через свої національні
регулятивні органи;
(26) Враховуючи, що ця Директива застосовується як до
існуючих, так і до майбутніх дозволів; враховуючи, що певні
ліцензії були надані на періоди, що виходять за межі 1 січня 1999
року; враховуючи, що положення цих дозволів, які суперечать
законодавству Співтовариства, зокрема ті, що надають власникам
ліцензій спеціальні чи виключні права, є, відповідно до
прецедентної практики Суду, недійсними з дня, визначеного у
відповідних положеннях Співтовариства; враховуючи, що стосовно цих
прав, які не зачіпають інтересів інших підприємств, згідно із
законодавством Співтовариства, держави-члени можуть продовжити
їхню чинність для того, щоб уникнути вимог стосовно компенсації;
(27) Враховуючи, що, в принципі, зобов'язання, які містяться
в дозволах, що існують на день набуття чинності цією Директивою і
які не приведені у відповідність до положень цієї Директиви до 1
січня 1999 року, повинні бути недійсними; враховуючи, що Комісія
може надавати державам-членам на їхнє прохання відстрочку цієї
дати,
ПРИЙНЯЛИ ТАКУ ДИРЕКТИВУ:
Розділ I
Сфера дії, визначення і принципи
Стаття 1
Сфера дії
1. Ця Директива стосується процедур, пов'язаних з наданням
дозволів та умов, які висуваються при видачі таких дозволів, для
цілей надання телекомунікаційних послуг, включаючи дозволи на
встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж, які
вимагаються для надання таких послуг. 2. Ця Директива не перешкоджає спеціальним правилам, які
приймаються державами-членами відповідно до законодавства
Співтовариства і які регулюють розповсюдження аудіовізуальних
програм, призначених для широкої громадськості, та зміст таких
програм. Вона також не перешкоджає заходам, які вживаються
державами-членами стосовно безпеки, і заходам, які вживаються
державами-членами відповідно до вимог суспільного інтересу,
визнаних Договором ( 994_017 ), зокрема, статтями 36 і 56, в тому
числі, стосовно суспільної моралі, громадського порядку, включаючи
розслідування кримінальної діяльності, та державної політики.
Стаття 2
Визначення
1. Для цілей цієї Директиви, (a) "дозволи" означають будь-який дозвіл, що встановлює права
та обов'язки, що є типовими для телекомунікаційного сектора і
дозволяють підприємствам надавати телекомунікаційні послуги і, у
відповідних випадках, встановлювати чи експлуатувати
телекомунікаційні мережі для надання таких послуг, у формі
"загального дозволу" чи "індивідуальної ліцензії", які визначено
нижче:
- "загальний дозвіл" означає дозвіл, незалежно від того,
регулюється він "типовою ліцензією" чи відповідно до загального
законодавства, і від того, чи вимагає таке регулювання реєстрації,
яка не зобов'язує відповідне підприємство отримувати явне рішення
національного регулятивного органу до здійснення прав, які
випливають з дозволу,
- "індивідуальна ліцензія" означає дозвіл, який надається
національним регулятивним органом і який надає підприємству
спеціальні права чи який накладає на операції підприємства
спеціальні зобов'язання, що доповнюють загальний дозвіл у
відповідних випадках, якщо підприємство не має права на здійснення
відповідних прав до отримання рішення національного регулятивного
органу;
(b) "національний регулятивний орган" означає орган чи
органи, які є відмінними у правовому відношенні і функціонально
незалежними від телекомунікаційних організацій і на які
держава-член поклала обов'язок розробляти дозволи і здійснювати
нагляд за їхнім дотриманням;
(c) "процедура комплексного обслуговування" означає
процедурний механізм, що полегшує отримання індивідуальних
ліцензій від більш ніж одного національного регулятивного органу
чи, у випадку загальних дозволів та якщо це вимагається,
повідомлення більш ніж одному регулятивному органу в узгодженому
порядку та в одному місці;
(d) "важливі вимоги" означають неекономічні причини, що мають
суспільний інтерес і можуть змусити державу-члена накласти умови
на встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж чи
надання телекомунікаційних послуг. Ці причини включають безпеку
функціонування мережі, підтримку цілісності мережі і, у
виправданих випадках, можливість взаємодії послуг, захист даних,
захист навколишнього середовища та завдання містобудування і
землеустрою, а також ефективне використання спектра частот та
уникнення недопустимих перешкод між телекомунікаційними системами,
що базуються на радіо, та іншими космічними і земними технічними
системами. Захист даних може включати захист персональних даних,
конфіденційність інформації, що передається чи зберігається, та
захист особистого життя.
2. Інші визначення, наведені в Директиві Ради 90/387/ЄЕС від
28 червня 1990 року про створення внутрішнього ринку для
телекомунікаційних послуг через запровадження забезпечення
відкритої мережі (11) та Директиві про з'єднання, застосовуються у
відповідних випадках до цієї Директиви. ___________________
(11) OJ N L 192, 24. 7. 1990, p. 1.
Стаття 3
Принципи, якими регулюються дозволи
1. Якщо держави-члени ставлять умовою надання
телекомунікаційних послуг отримання дозволу, надання такого
дозволу і умови, які до цього висуваються, повинні відповідати
принципам, визначеним в параграфах 2, 3 і 4. 2. Дозволи можуть містити тільки умови, перераховані в
Додатку. Крім того, такі умови повинні бути об'єктивно виправдані
відносно відповідної послуги, недискримінаційними, пропорційними
та прозорими. 3. Держави-члени забезпечують, щоб телекомунікаційні послуги
надавалися та/чи телекомунікаційні мережі експлуатувалися або без
дозволів, або на підставі загальних дозволів, що доповнювалися б у
необхідних випадках правами та обов'язками, які вимагають
індивідуальної оцінки заяв та зумовлюють одну чи більше
індивідуальні ліцензії. Держави-члени можуть видавати
індивідуальну ліцензію тільки тоді, коли вигодонабувачу надається
доступ до рідкісних фізичних та інших ресурсів або на нього
накладаються особливі зобов'язання чи коли він користується
особливим правами, відповідно до положень Розділу III. 4. Держави-члени у формулюванні та застосуванні своїх систем
дозволів полегшують надання телекомунікаційних послуг між
державами-членами.
Розділ II
Загальні дозволи
Стаття 4
Умови, що висуваються при видачі дозволів
1. Якщо держави-члени ставлять умовою надання
телекомунікаційних послуг отримання загальних дозволів, умови, які
у виправданих випадках можуть висуватися для отримання таких
дозволів, визначені в пунктах 2 і 3 Додатка. Такі дозволи
передбачають якомога менш обтяжливу систему, що не суперечить
задоволенню відповідних важливих вимог та відповідних інших вимог,
що мають суспільний інтерес і визначені в пунктах 2 і 3 Додатка. 2. Держави-члени забезпечують, щоб умови, які висуваються при
наданні загальних дозволів, публікувалися належним чином з метою
забезпечення легкого доступу до такої інформації для зацікавлених
осіб. Посилання на публікацію цієї інформації робиться в
національному офіційному віснику відповідної держави-члена та в
Офіційному журналі Європейських Співтовариств. 3. Держави-члени можуть змінювати умови, які висуваються при
наданні загального дозволу, в об'єктивно виправданих випадках і
пропорційним чином. При цьому держави-члени повідомляють належним
чином про свій намір зробити це і дають можливість зацікавленим
сторонам висловити свої думки з приводу запропонованих змін.
Стаття 5
Процедури для загальних дозволів
1. Без шкоди для положень Розділу III держави-члени не
перешкоджають підприємству, яке задовольняє відповідні умови, що
висуваються при видачі загального дозволу відповідно до статті 4,
забезпечувати намічені телекомунікаційні послуги та/чи
телекомунікаційні мережі. 2. Держави-члени можуть вимагати, щоб до надання
телекомунікаційної послуги та/чи телекомунікаційної мережі,
підприємство, що користується загальним дозволом, повідомляло
національний регулятивний орган про свій намір робити це та
передавало інформацію стосовно відповідної послуги, яка необхідна
для забезпечення дотримання відповідних умов, що висуваються
згідно із статтею 4. Від підприємства можуть вимагати зачекати
протягом періоду не більше чотирьох тижнів з часу офіційного
отримання всієї необхідної інформації, опублікованої відповідно до
параграфа 4, перш ніж воно почне надавати послуги, що охоплюються
загальним дозволом. 3. Якщо підприємство, яке користується загальним дозволом, не
задовольняє вимоги, що висуваються при наданні загального дозволу
згідно із статтею 4, національний регулятивний орган може
поінформувати відповідне підприємство, що воно не має права
користуватися загальним дозволом, та/чи накласти на це
підприємство у пропорційний спосіб певні заходи, спрямовані на
забезпечення відповідності умові. В той же час, національний
регулятивний надає відповідному підприємству розумну можливість
виразити свою думку щодо застосування умов та виправити будь-які
порушення протягом місяця з часу втручання національного
регулятивного органу. Якщо відповідне підприємство виправить
порушення, національний регулятивний орган протягом двох місяців з
часу свого попереднього втручання скасовує чи змінює відповідним
чином своє рішення та зазначає причини свого рішення. Якщо
відповідне підприємство не виправляє порушення, національний
регулятивний орган протягом двох місяців з часу свого попереднього
втручання підтверджує своє рішення та зазначає причини свого
рішення. Рішення повідомляється протягом тижня з часу його
прийняття відповідному підприємству. Держави-члени встановлюють
порядок оскарження такого рішення до установи, незалежної від
національного регулятивного органу. 4. Держави-члени забезпечують, щоб інформація стосовно
процедур, пов'язаних із загальними дозволами, публікувалася
належним чином з метою забезпечення легкого доступу до цієї
інформації. Посилання на публікацію цієї інформації робиться в
національному офіційному віснику відповідної держави-члена та в
Офіційному журналі Європейських Співтовариств.
Стаття 6
Платежі та збори при процедурах загальних дозволів
Без шкоди для фінансових внесків до забезпечення загального
обслуговування відповідно до Додатка, держави-члени забезпечують,
щоб будь-який платіж, що накладається на підприємства в рамках
процедури дозволу, мав на меті тільки покрити адміністративні
витрати, пов'язані з видачею, управлінням, контролем та
застосуванням відповідної схеми загального дозволу. Такі платежі
публікуються належним чином і достатньо детально, щоб інформація
про них була легкодоступною.
Розділ III
Індивідуальні ліцензії
Стаття 7
Сфера дії
1. Держави-члени можуть видавати індивідуальні ліцензії
тільки для наступних цілей: (a) щоб надати власнику ліцензії доступ до радіочастот чи
номерів;
(b) щоб надати власнику ліцензії певні права стосовно доступу
до державної чи приватної землі;
(c) щоб накласти на власника ліцензії зобов'язання та вимоги,
пов'язані з обов'язковим забезпеченням загальнодоступних
телекомунікаційних послуг та/чи телекомунікаційних мереж
загального користування, включаючи зобов'язання, за яким від
власника ліцензії вимагається забезпечувати загальне
обслуговування, та інші зобов'язання відповідно до законодавства
про ЗВМ;
(d) щоб встановити спеціальні зобов'язання, відповідно до
правил Співтовариства щодо конкуренції, коли власник ліцензії має
значну ринкову потужність, як це визначено в статті 4 (3)
Директиви про з'єднання, у зв'язку із забезпеченням
телекомунікаційних мереж загального користування та
загальнодоступних телекомунікаційних послуг.
2. Незважаючи на параграф 1, надання загальнодоступних послуг
голосової телефонії, встановлення та експлуатація
телекомунікаційних мереж, а також інших мереж, що включають
використання радіочастот, можуть підлягати індивідуальним
ліцензіям.
Стаття 8
Умови, що висуваються при видачі індивідуальних ліцензій
1. Умови, на додачу до тих, що встановлені для загальних
дозволів, можуть висуватися у виправданих випадках при видачі
індивідуальних ліцензій, як визначено в пунктах 2 і 4 Додатка. Такі умови стосуються тільки ситуацій, які виправдовують
надання такої ліцензії, як визначено в статті 7. 2. Держави-члени можуть включати умови відповідних загальних
дозволів в індивідуальну ліцензію шляхом висування при видачі
індивідуальної ліцензії умов, викладених в Додатку. Права, які надаються відповідно до загальних дозволів, і
умови, які висуваються при їхній видачі, не повинні обмежуватися
чи доповнюватися наданням індивідуальної ліцензії, окрім як в
об'єктивно виправданих випадках і пропорційним чином, зокрема для
відображення зобов'язань, пов'язаних із забезпеченням загального
обслуговування та/чи контролем за значною ринковою потужністю, чи
зобов'язань, що відповідають пропозиціям, представленим під час
процедури порівняльних торгів. 3. Без шкоди для статті 20, держави-члени забезпечують, щоб
інформація щодо умов, які висуваються при видачі будь-якої
індивідуальної ліцензії, публікувалися належним чином, щоб
забезпечити легкий доступ до такої інформації. Посилання на
публікацію такої інформації робиться в національному офіційному
віснику відповідної держави-члена та в Офіційному журналі
Європейських Співтовариств. 4. Держави-члени можуть змінювати умови, які висуваються при
видачі індивідуальної ліцензії, в об'єктивно виправданих випадках
і пропорційним чином. При цьому держави-члени належним чином
повідомляють свій намір зробити це та дозволяють зацікавленим
сторонам висловити свої думки щодо запропонованих змін.
Стаття 9
Процедури надання індивідуальних ліцензій
1. Якщо держава-член надає індивідуальні ліцензії, вона
забезпечує, щоб інформація стосовно процедур, пов'язаних з
індивідуальними ліцензіями, публікувалася належним чином, щоб бути
легкодоступною. Посилання на публікацію такої інформації робиться в
національному офіційному віснику відповідної держави-члена та в
Офіційному журналі Європейських Співтовариств. 2. Якщо держава-член має намір надавати індивідуальні
ліцензії: - вона надає індивідуальні ліцензії шляхом відкритих,
недискримінаційних і прозорих процедур та з цією метою накладає на
всіх заявників одні й ті самі процедури, якщо не існує об'єктивних
причин для диференціації, і - вона встановлює розумний граничний термін; серед іншого,
вона якомога швидше інформує заявника про своє рішення, але не
пізніше ніж через шість тижнів після отримання заяви. В
положеннях, прийнятих на виконання цієї Директиви, держави-члени
можуть продовжити граничний термін до чотирьох місяців в
об'єктивно виправданих випадках, спеціально визначених в цих
положеннях. Зокрема, у разі процедур порівняльних торгів
держави-члени можуть далі продовжити цей граничний термін на
період до чотирьох місяців. Ці граничні терміни не повинні
перешкоджати жодним застосовуваним міжнародним домовленостям, які
стосуються міжнародної координації частот і супутників. 3. Без шкоди для статті 10 (1), будь-яке підприємство, яке
задовольняє умови, прийняті і опубліковані державами-членами
згідно з відповідними положеннями цієї Директиви, має право
отримати індивідуальну ліцензію. Однак, якщо підприємство, яке
подає заявку на отримання індивідуальної ліцензії, не надає
інформації, яка виправдано вимагається для засвідчення того, що
воно задовольняє умови, встановлені згідно з відповідними
положеннями цієї Директиви, національний регулятивний орган може
відмовити у наданні індивідуальної ліцензії. 4. Якщо власник індивідуальної ліцензії не дотримується
умови, яка висувається при видачі цієї ліцензії згідно з
відповідними положеннями цієї Директиви, національний регулятивний
орган може вилучати індивідуальну ліцензію, внести до неї зміни чи
тимчасово припинити її дію або накласти пропорційним чином
спеціальні заходи, спрямовані на забезпечення відповідності. В той
же час, національний регулятивний орган надає відповідному
підприємству можливість висловити свою думку щодо застосування
умов і, окрім випадків неодноразових порушень згаданим
підприємством, коли національний регулятивний орган вживає
негайних заходів, можливість виправити будь-які порушення протягом
місячного терміну з часу втручання національного регулятивного
органу. Якщо відповідне підприємство виправляє порушення,
національний регулятивний орган протягом двох місяців з часу
попереднього втручання скасовує своє рішення або вносить до нього
зміни належним чином та зазначає причини свого рішення. Якщо
відповідне підприємство не виправляє порушення, національний
регулятивний орган підтверджує протягом двох місяців з часу свого
попереднього втручання своє рішення та зазначає причини такого
рішення. Протягом тижня з часу прийняття рішення повідомляється
відповідному підприємству. Держави-члени встановлюють порядок
оскарження такого рішення до установи, що є незалежною від
національного регулятивного органу. 5. У разі недопустимих перешкод між телекомунікаційними
мережами, які використовують радіочастоти, та іншими технічними
системами національний регулятивний орган може вжити негайних
заходів для вирішення проблеми. В такому разі відповідному
підприємству після цього надається можливість висловити свою думку
та запропонувати будь-яке вирішення проблеми недопустимих
перешкод. 6. Держави-члени, що відмовляються надавати індивідуальну
ліцензію або вилучають її, вносять до неї зміни чи тимчасово
припиняють її дію, інформують відповідне підприємство про причини
своїх дій. Держави-члени встановлюють належний порядок оскарження
такої відмови, вилучення, внесення змін чи тимчасового припинення
дії до установи, що є незалежною від національного регулятивного
органу.
Стаття 10
Обмеження кількості індивідуальних ліцензій
1. Держави-члени можуть обмежувати кількість індивідуальних
ліцензій для будь-якої категорії телекомунікаційних послуг і для
встановлення та/чи експлуатації телекомунікаційної інфраструктури
тільки тією мірою, якою це необхідно для забезпечення ефективного
використання радіочастот, чи на час, необхідний для забезпечення
достатньої кількості номерів відповідно до законодавства
Співтовариства. 2. Якщо держава-член має намір обмежити кількість
індивідуальних ліцензій, що надаються відповідно до параграфа 1,
вона: - приділяє належну увагу потребі максимізації вигод
користувачів і сприяння розвитку конкуренції, - створює можливість для всіх зацікавлених сторін
висловлювати свої думки щодо будь-якого обмеження, - публікує своє рішення про обмеження кількості
індивідуальних ліцензій, зазначаючи його причини, - переглядає обмеження через розумні проміжки часу, - запрошує подавати заявки на ліцензії. 3. Держави-члени надають такі індивідуальні ліцензії
відповідно до критеріїв відбору, що повинні бути об'єктивними,
недискримінаційними, детальними, прозорими і пропорційними. При
будь-якому такому відборі належна увага повинна приділятися
потребі сприяння розвитку конкуренції і максимізації вигод
користувачів. Держави-члени забезпечують, щоб інформація стосовно таких
критеріїв публікувалася заздалегідь належним чином, щоб бути легко
доступною. Посилання на публікацію такої інформації робиться в
національному офіційному віснику відповідної держави-члена. 4. Якщо держава-член за своєю ініціативою або у відповідь на
прохання підприємства дійде висновку, як на час набуття чинності
цією Директивою, так і пізніше, що кількість індивідуальних
ліцензій можна збільшити, вона публікує цей факт і запрошує
подавати заявки на додаткові ліцензії.
Стаття 11
Платежі і збори за індивідуальні ліцензії
1. Держави-члени забезпечують, щоб будь-які платежі, які
стягуються з підприємств в рамках процедур видачі дозволів, мали
на меті тільки покриття адміністративних видатків, які виникають
при видачі відповідних індивідуальних ліцензій, управлінні ними,
контролі і виконанні їхніх умов в примусовому порядку. Платежі за
індивідуальну ліцензію мають бути пропорційними до роботи, яка
вимагається у зв'язку з нею, а інформація про них має
публікуватися вчасно і достатньо детально, щоб бути
легкодоступною. 2. Незважаючи на параграф 1, у разі, коли передбачається
використання рідкісних ресурсів, держави-члени дозволяють своїм
національним регулятивним органам встановлювати збори, в яких
відображається потреба забезпечити оптимальне використання таких
ресурсів. Такі збори мають бути недискримінаційними і особливо
враховувати потребу сприяння розвитку інноваційних послуг та
конкуренції.
Розділ IV
Надання телекомунікаційних послуг в Співтоваристві
Стаття 12
Гармонізація
1. У необхідних випадках умови, які висуваються при видачі
загальних дозволів, та процедури видачі загальних дозволів мають
гармонізуватися. Гармонізація цих умов та процедур має на меті розробку
якомога менш обтяжливої системи, що відповідала б забезпеченню
дотримання положень цієї Директиви, зокрема її статей 3, 4 і 5, а
також відповідних важливих вимог, визначених в пунктах 1, 2 і 3
Додатка. Крім того, гармонізація повинна бути спрямована на
встановлення збалансованих прав і обов'язків підприємств, що
користуються дозволами. 2. Відповідно до процедури, встановленої в статті 16, Комісія
видає мандати Європейській конференції поштових та
телекомунікаційних адміністрацій (CEPT) через Європейський комітет
з питань регулювання телекомунікацій (Ectra) або через
Європейський радіокомунікаційний комітет (ERC) чи іншим
відповідним органам, що здійснюють гармонізацію. Ці мандати
визначають завдання, які мають виконуватися, і категорії загальних
дозволів, які мають гармонізуватися, та встановлюють графік
підготовки гармонізованих умов та процедур. 3. В світлі роботи, виконаної відповідно до параграфа 2, і
без шкоди для статті 7, рішення, в якому говориться про те, що
застосовується гармонізований загальний дозвіл, приймається
відповідно до процедури, встановленої в статті 17.
Стаття 13
Процедура комплексного обслуговування
1. У відповідних випадках і разом із CEPT/Ectra і CEPT/ERC,
Комісія вживає заходів, необхідних для функціонування процедури
комплексного обслуговування при видачі індивідуальних ліцензій,
та, у разі загальних дозволів, процедур повідомлення, включаючи
відповідні механізми управління, згідно з порядком, встановленим в
статті 17. Інформація про процедуру комплексного обслуговування
публікується в Офіційному журналі Європейських Співтовариств. 2. Процедура комплексного обслуговування відповідає наступним
умовам: (a) вона є відкритою для всіх підприємств, що бажають
надавати телекомунікаційні послуги на території Співтовариства;
(b) можливе подання заявок та повідомлень, призначаються один
чи більше органів, до яких можуть подаватися заявки та
повідомлення;
(c) у разі індивідуальних ліцензій заявки передаються
відповідному національному регулятивному органу протягом семи
робочих днів з часу їх офіційного одержання органами, до яких вони
були подані.
У разі загальних дозволів повідомлення передаються
відповідному національному регулятивному органу протягом двох
робочих днів з часу їх офіційного одержання органами; (d) у разі індивідуальних ліцензій відповідні національні
регулятивні органи приймають рішення про видачу такої ліцензії
протягом граничного терміну, про який йдеться в статті 9 (2); вони
інформують як заявника, так і органи, до яких була подана
відповідна заявка, протягом тижня з часу прийняття рішення.
У разі загальних дозволів відповідні національні регулятивні
органи дотримуються граничного терміну, про який йдеться в статті
5 (2); (e) Стаття 9 і стаття 5 застосовуються, відповідно, до заявок
на індивідуальні ліцензії і повідомлень, зроблених за допомогою
процедури комплексного обслуговування;
(f) органи, до яких можуть подаватися заявки та повідомлення,
щорічно подають звіт до Комісії про функціонування процедури
комплексного обслуговування, включаючи інформацію про відмови за
заявками та заперечення стосовно повідомлень;
(g) органи, задіяні в процедурі комплексного обслуговування,
дотримуються рівня конфіденційності, передбаченого статтею 20.
Розділ V
Комітет з питань ліцензування
Стаття 14
Створення Комітету з питань ліцензування
Комісії надає допомогу комітет у складі представників
держав-членів, очолюваний представником Комісії. Комітет
називається Комітетом з питань ліцензування (далі - "Комітет").
Стаття 15
Обмін інформацією
У необхідних випадках Комісія інформує Комітет про результати
чергових консультацій з представниками телекомунікаційних
організацій, користувачами, споживачами, виробниками,
постачальниками послуг та профспілками. Крім того, Комісія, беручи
до уваги телекомунікаційну політику Співтовариства, сприяє обміну
інформацією між державами-членами та Комісією стосовно становища і
розвитку регулятивної діяльності щодо видачі дозволів на
телекомунікаційні послуги.
Стаття 16
Процедура Комітету N 1 (12*)
Представник Комісії подає Комітету проект заходів, які мають
бути вжиті. Комітет виносить свою думку щодо проекту протягом
періоду, який може встановити Голова відповідно до терміновості
справи, якщо необхідно - шляхом голосування. Ця думка заноситься в протокол; крім того, кожна держава-член
має право просити занести в протокол свою позицію. Комісія якомога повніше враховує думку, винесену Комітетом.
Вона інформує Комітет про спосіб, у який було враховано його
думку. ___________________
(12*) Процедури, встановлені в Рішенні Ради 87/373/ЄЕС від 13
липня 1987 року, яким встановлюються процедури здійснення
імплементаційних повноважень, покладених на Комісію (OJ N L 197,
18. 7. 1987, p. 33).
Стаття 17
Процедура Комітету N 2 (b) (13*)
Представник Комісії подає комітету проект заходів, які мають
бути вжиті. Комітет виносить свою думку щодо проекту протягом
періоду, який може встановити голова відповідно до терміновості
справи. Думку виносить більшість, визначена в статті 148 (2)
Договору ( 994_017 ), у разі рішень, які Рада зобов'язана приймати
за пропозицією Комісії. Голоси представників держав-членів
зважуються у спосіб, встановлений в цій статті. Голова утримується
від голосування. Комісія приймає заходи, які застосовуються негайно. Однак,
якщо ці заходи не відповідають думці комітету, про них невідкладно
повідомляється Рада. В такому разі: - Комісія відстрочує застосування заходів, щодо яких було
прийнято рішення, на тримісячний період з дня повідомлення, - Рада, діючи кваліфікованою більшістю, може прийняти інше
рішення протягом терміну, про який йдеться в першому абзаці.
Розділ VI
Загальні та заключні положення
Стаття 18
Треті країни
1. Держави-члени можуть інформувати Комісію про будь-які
загальні труднощі, з якими стикаються де-юре чи де-факто при
отриманні дозволів і проведенні діяльності згідно з дозволами в
третіх країнах і які було доведено до їх відома. 2. Коли Комісію інформують про такі труднощі, вона може, якщо
потрібно, подати пропозиції до Ради стосовно відповідного мандата
на переговори щодо сумірних прав для організацій Співтовариства в
цих третіх країнах. Рада приймає рішення кваліфікованою більшістю. 3. Заходи, вжиті відповідно до параграфа 2, не першкоджають
зобов'язанням Співтовариства та держав-членів згідно з
відповідними міжнародними домовленостями.
Стаття 19
Нові послуги
Без шкоди для Розділів II і III, якщо надання
телекомунікаційних послуг ще не охоплюється загальним дозволом і
якщо така послуга та/чи мережа не може забезпечуватися без
дозволу, держава-член не пізніше ніж через шість місяців з часу
отримання заявки приймає тимчасові умови, що дозволяють
підприємству розпочати надання послуги, чи відхиляють заявку та
інформують відповідне підприємство про причини такого рішення.
Якомога швидше після цього держава-член приймає остаточні рішення
чи дає згоду на надання відповідної послуги без дозволу або
повідомляє про причини своєї відмови зробити це. Держави-члени
встановлюють відповідний порядок оскарження до установи, що є
незалежною від національного регулятивного органу, відмов
визначити тимчасові чи остаточні умови, відхилень заявок чи відмов
погодитися на надання відповідної послуги без дозволу.
Стаття 20
Конфіденційність
1. Національні регулятивні органи не розкривають інформації,
що охоплюється професійною таємницею, зокрема, інформацію про
підприємства, їхні ділові відносини та складові їхніх витрат. 2. Параграф 1 не перешкоджає праву національних регулятивних
органів здійснювати розкриття, коли це принципово важливо для
цілей виконання їхніх обов'язків, при цьому таке розкриття є
пропорційним і враховує законні інтереси підприємств у захисті
їхніх ділових таємниць. 3. Параграф 1 не перешкоджає публікації інформації щодо умов
ліцензування, що не включає інформації конфіденційного характеру.
Стаття 21
Повідомлення
1. Окрім інформації, яка вже вимагається відповідно до
Директиви 90/388/ЄЕС, держави-члени подають Комісії наступну
інформацію: - назви та адреси національних органів та установ,
уповноважених видавати національні дозволи. 2. Держави-члени повідомляють про будь-які зміни, що
стосуються інформації, поданої згідно з параграфом 1, протягом
місяця з дня набуття ними чинності.
Стаття 22
Дозволи, що існують на день набуття чинності цією Директивою
1. Держави-члени докладають необхідних зусиль для приведення
дозволів, що існують на день набуття чинності цією Директивою, у
відповідність до її положень до 1 січня 1999 року. 2. Якщо застосування положень цієї Директиви призводить до
змін в умовах дозволів, які вже існують, держави-члени можуть
продовжити чинність цих умов, окрім тих, які надають спеціальні та
виключні права, що припинили своє існування або мають припинити
своє існування відповідно до законодавства Співтовариства, за
умови, що це можна зробити без шкоди для прав інших підприємств
згідно із законодавством Співтовариства, включаючи цю Директиву.
В таких випадках держави-члени повідомляють Комісію про заходи,
вжиті з цією метою, і вказують їхні причини. 3. Без шкоди для положень параграфа 2, зобов'язання за
дозволами, які існують на день набуття чинності цією Директивою і
які не були узгоджені до 1 січня 1999 року з положеннями цієї
Директиви, є недійсними. У виправданих випадках Комісія може надавати державам-членам
на їхнє прохання відстрочку щодо цієї дати.
Стаття 23
Процедури перегляду
До 1 січня 2000 року Комісія готує доповідь для подачі до
Європейського Парламенту і Ради, яка має супроводжуватися у
відповідних випадках новими законодавчими пропозиціями. Доповідь
включає оцінку відповідно до отриманого досвіду потреби подальшого
розвитку регулятивних структур в тому, що стосується дозволів,
зокрема у зв'язку із гармонізацією процедур та сфери застосування
індивідуальних ліцензій, іншими аспектами гармонізації і
транс-європейськими послугами та мережами. Доповідь також включає
пропозиції з метою консолідації різноманітних комітетів, що
існують відповідно до законодавства Співтовариства про
телекомунікації. Будь-які зміни, необхідні для пристосування
змісту додатка до відповідних практичних процедур, разом із
статтею 7 (2), також розглядаються в цій доповіді.
Стаття 24
Відстрочка
Відстрочка зобов'язань згідно із статтями 3 (3), 7, 9, 10
(1), 12, 13, 22 надається тим державам-членам, які визначені в
Резолюціях Ради від 22 липня 1993 року і 22 грудня 1994 року і які
користуються додатковим перехідним періодом для лібералізації
телекомунікаційних послуг, на такий термін, протягом якого вони
користуватимуться такими перехідними періодами, і за умови, що
вони це робитимуть. Держави-члени інформують Комісію про свій
намір використати їх.
Стаття 25
Імплементація
Держави-члени приймають закони, постанови та адміністративні
положення, необхідні для виконання цієї Директиви, і публікують
інформацію про умови та процедури не пізніше 31 грудня 1997 року.
Вони негайно інформують про це Комісію. Коли держави-члени
приймають такі положення, останні повинні містити посилання на цю
Директиву чи супроводжуватися таким посиланням у разі їхньої
офіційної публікації. Методи, за якими робиться таке посилання,
встановлюються державами-членами.
Стаття 26
Набуття чинності
Ця Директива набуває чинності на 20-ий день з дня її
публікації в Офіційному журналі Європейських Співтовариств.
Стаття 27
Адресати
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі 10 квітня 1997 року.
За Європейський Парламент Президент
Ж.М. Жіль-Роблес
За Раду Президент
А. Ван Док Ван Веле
Додаток
Умови, які можуть висуватися при видачі дозволів
1. Будь-які умови, які висуваються при видачі дозволів, мають
відповідати правилам конкуренції, що містяться в Договорі
( 994_017 ). 2. Умови, які можуть висуватися при видачі всіх дозволів,
якщо це виправдано і якщо дотримується принцип пропорційності, є
такими: 2.1. умови, що мають на меті забезпечити дотримання
відповідних важливих вимог; 2.2. умови, пов'язані з наданням інформації, яка виправдано
вимагається для перевірки дотримання відповідних умов і для
статистичних цілей; 2.3. умови, що мають на меті запобігти такій поведінці на
телекомунікаційних ринках, що суперечить конкуренції, включаючи
заходи для забезпечення того, що тарифи не є дискримінаційними і
не порушують конкуренцію; 2.4. умови, що стосуються ефективного і раціонального
використання фонду номерів. 3. Особливі умови, які можуть висуватися при видачі загальних
дозволів на постачання загальнодоступних телекомунікаційних послуг
і телекомунікаційних мереж загального користування, які
вимагаються для надання таких послуг, якщо це виправдано і якщо
дотримується принцип пропорційності, є такими: 3.1. умови, що стосуються захисту користувачів і абонентів,
насамперед у зв'язку із:
- попереднім затвердженням національним регулятивним
органом стандартного абонентського контракту,
- наданням детальних та точних рахунків,
- передбаченням процедури вирішення спорів,
- публікацією і належним повідомленням будь-яких змін в
умовах доступу, включаючи тарифи, якість та наявність послуг; 3.2. фінансові внески в забезпечення загального
обслуговування, відповідно до законодавства Співтовариства; 3.3. повідомлення інформації з баз даних клієнтів, необхідної
для забезпечення загальної довідкової інформації; 3.4. забезпечення служб невідкладної допомоги; 3.5. особливі пристосування для інвалідів; 3.6. умови, пов'язані із з'єднанням мереж та можливістю
взаємодії послуг, відповідно до Директиви про з'єднання та
зобов'язанням згідно із законодавством Співтовариства. 4. Особливі умови, які можуть висуватися при видачі
індивідуальних ліцензій, якщо це виправдано і якщо дотримується
принцип пропорційності, є такими: 4.1. особливі умови, пов'язані з наданням прав на виділення
номерів (відповідність національним схемам виділення номерів); 4.2. особливі умови, пов'язані з раціональним використанням
радіочастот і ефективним управлінням ними; 4.3. особливі екологічні вимоги і вимоги містобудування та
землеустрою, включаючи умови, пов'язані із наданням доступу до
державної та приватної землі, та умови, пов'язані з розташуванням
та спільним використання обладнання і приміщень; 4.4. максимальна тривалість, яка не повинна бути невиправдано
короткою, зокрема, для забезпечення ефективного використання
радіочастот та номерів чи для надання доступу до державної та
приватної землі, без шкоди для інших положень стосовно вилучення
ліцензій чи тимчасового припинення їх дії; 4.5. забезпечення зобов'язання щодо загального обслуговування
відповідно до Директиви про з'єднання та Директиви 95/62/ЄС
Європейського Парламенту і Ради від 13 грудня 1995 року про
застосування забезпечення відкритої мережі (ЗВП) до голосової
телефонії (1); ___________________
(1) OJ N L 321, 30. 12. 1995, p. 6.
4.6. умови, що застосовуються до операторів, які мають значну
ринкову потужність, про яку повідомляють держави-члени відповідно
до Директиви про з'єднання, і що мають на меті гарантувати
з'єднання чи контроль за значною ринковою потужністю; 4.7. умови, що стосуються власності і відповідають
законодавству Співтовариства і зобов'язанням Співтовариства перед
третіми країнами; 4.8. вимоги, пов'язані з якістю, наявністю та постійністю
послуги чи мережі, включаючи фінансову, управлінську та технічну
компетентність заявника, і умови, за якими встановлюється
мінімальний період діяльності і які включають у належних випадках
і відповідно до законодавства Співтовариства обов'язкове
забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг і
телекомунікаційних мереж загального користування; 4.9. спеціальні умови, пов'язані з наданням орендованих ліній
відповідно до Директиви Ради 92/44/ЄЕС від 5 червня 1992 року про
застосування забезпечення відкритої мережі до орендованих ліній
(2). ___________________
(2) OJ N L 165, 19. 6. 1992, p. 27. Директива з поправками,
внесеними Рішенням Комісії 94/439/ЄС (OJ N L 181, 15.7.1994, p.
40).
Цей перелік умов не перешкоджає: - жодним іншим правовим умовам, які не є типовими для
телекомунікаційного сектора, - заходам, які вживають держави-члени відповідно до вимог
суспільного інтересу, визнаних Договором ( 994_017 ), зокрема
статтями 36 і 56, особливо у зв'язку із суспільною мораллю,
громадським порядком, включаючи розслідування злочинної
діяльності, а також державною політикою.
Офіційний журнал L 117, 07/05/1997 p. 0015 - 0027
Переклад здійснено Центром перекладів актів Європейського
права при міністерстві юстиції України.
Директива 97/13/ЕС
Европейского парламента и Совета
о структуре выдачи общих разрешений и
индивидуальных лицензий в сфере телекоммуникационных услуг
от 10 апреля 1997 года

Европейский парламент и Совет Европейского союза, Учитывая Договор об основании Европейского Сообщества
( 994_017 ), и в частности статьи 57 (2), 66 и 100а указанного
Договора, Учитывая предложения Комиссии (1), __________________
(1) Официальный Журнал (в дальнейшем - OJ) N C 90, 27. 3.
1996, стр. 5 и OJ N C 291, 4. 10. 1996, стр. 12.
Учитывая мнение Экономического и Социального Комитета (2), __________________
(2) OJ N C 204, 15. 7. 1996, стр. 17.
Действуя в соответствии с порядком, предусмотренным в статье
189b Договора ( 994_017 ) (3), __________________
(3) Мнение Европейского Парламента от 22 мая 1996 года (OJ N
C 166, 10. 6. 1996, стр. 78), общая позиция Совета от 9 декабря
1996 года (OJ N C 41, 10. 2. 1997, стр. 48) и Решение Европейского
Парламента от 20 февраля 1997 года (OJ N C 88, 17. 3. 1997).
Решение Совета от 6 марта 1997 года.
(1) Принимая во внимание резолюцию Совета от 22 июля 1993
года о пересмотре положения в сфере телекоммуникаций и
необходимости дальнейшего развития этого рынка (4), а также
резолюцию от 22 декабря 1994 года о принципах и графике
либерализации инфраструктуры телекоммуникаций (5), и резолюции
Европейского парламента от 20 апреля 1993 года (6), 7 апреля 1995
года (7) и 19 мая 1995 года (8), в которых поддерживается процесс
полной либерализации телекоммуникационных услуг и инфраструктур к
1 января 1998 года, с переходным периодом для отдельных
Государств-участников;
__________________
(4) OJ N C 213, 6. 8. 1993, стр. 1.
(5) OJ N C 379, 31. 12. 1994, стр. 4.
(6) OJ N C 150, 31. 5. 1993, стр. 39.
(7) OJ N C 109, 1. 5. 1995, стр. 310.
(8) OJ N C 151, 19. 6. 1995, стр. 479.
(2) Принимая во внимание сообщение communication Комиссии от
25 января 1995 года о совещании по "Зеленой книге" относительно
либерализации инфраструктуры телекоммуникаций и сетей кабельного
телевидения, в котором подтверждается необходимость принятия
правил на уровне Содружества, гарантирующих то, что режим выдачи
общих разрешений и индивидуальных лицензий основывается на
принципе соразмерности и является открытым, недискриминационным и
прозрачным; принимая во внимание резолюцию Совета от 18 сентября
1995 года о внедрении в будущем регулирующей структуры принципов в
сфере телекоммуникаций (9), в которой в качестве ключевого фактора
для этой регулирующей структуры в Союзе признается создание, в
соответствии с принципом подконтрольности, основных принципов
режима выдачи общих разрешений и индивидуальных лицензий в
Государствах-участниках, основывающихся на категориях
пропорциональных прав и обязанностей; принимая во внимание то, что
эти принципы должны охватывать все разрешения, необходимые для
предоставления любых телекоммуникационных услуг и для создания
и/или эксплуатации любой инфраструктуры для предоставления
телекоммуникационных услуг;
__________________
(9) OJ N C 258, 3. 10. 1995, стр. 1.
(3) Принимая во внимание то, что Государствами-участниками
должна быть разработана структура выдачи общих разрешений и
индивидуальных лицензий в сфере телекоммуникационных услуг;
принимая во внимание то, что по законодательству Сообщества и в
частности по Директиве Комиссии 90/388/ЕЕС от 28 июня 1990 года о
конкуренции на рынке телекоммуникационных услуг (10), ограничения
доступа к рынку возможны только на основании объективных,
недискриминационных, соразмерных и прозрачных критериев выбора,
связанных с наличием ограниченных ресурсов, или на основании
внедрения государственными регулирующими органами объективных,
недискриминационных и прозрачных процедур выдачи разрешений;
принимая во внимание то, что Директива 90/388/ЕЕС также
устанавливает принципы, касающиеся, в числе прочего, сборов,
номеров и прав преимущества; принимая во внимание то, что для
определения этой структуры указанные правила должны быть дополнены
и расширены настоящей Директивой;
__________________
(10) OJ N L 192, 24. 7. 1990, стр. 10, впоследствии внесены
поправки Директивой 96/19/ЕС (OJ N L 74, 22. 3. 1996, стр. 13).
(4) Принимая во внимание то, что для достижения задач
общественного интереса на благо пользователей телекоммуникаций к
разрешениям должны прилагаться условия; принимая во внимание то,
что на основании статей 52 и 59 Договора ( 994_017 ), режим
регулирования в сфере телекоммуникаций должен соответствовать
принципам свободы учреждения и свободы предоставления услуг и
должен принимать во внимание необходимость содействовать внедрению
новых услуг и широкомасштабному применению технологических
новшеств; принимая во внимание то, что системы выдачи общих
разрешений и индивидуальных лицензий должны обеспечивать по
возможности меньший уровень регулирования, сходный с выполнением
соответствующих требований; принимая во внимание то, что от
Государств-участников не следует требовать введения или поддержки
регулирующих систем, в особенности в тех случаях, когда
предоставление телекоммуникационных услуг или внедрение и/или
эксплуатация телекоммуникационных сетей не зависит от регулирующей
системы на момент вступления в силу настоящей Директивы;
(5) Принимая во внимание то, что настоящая Директива вносит
значительный вклад в обеспечение выхода на рынок новых операторов,
как часть развития информационного общества;
(6) Принимая во внимание то, что Государства-участники могут
определять и выдавать различные категории разрешений; принимая во
внимание то, что это не должно препятствовать предприятиям
определять тип телекоммуникационных услуг или сетей, которые они
намереваются предоставлять, в соответствии с надлежащими
регулирующими обязательствами;
(7) Принимая во внимание то, что для содействия
предоставлению телекоммуникационных услуг на всей территории
Сообщества преимущественно должны использоваться системы доступа к
рынкам, не требующие разрешений, или полагающиеся на общие
разрешения, которые в случае необходимости могут быть дополнены
правами и обязанностями, требующими индивидуальных лицензий для
тех элементов, которые не подпадают под действие общих разрешений;
(8) Принимая во внимание то, что общие разрешения допускают
предоставление услуг или внедрение и/или эксплуатацию сетей без
явно выраженного решения государственных регулирующих органов;
принимая во внимание то, что такие общие разрешения могут иметь
как форму набора специфичных, заранее определенных в общих чертах
условий, таких как групповая лицензия, так и форму общего
законодательства, допускающего предоставление услуги и внедрение
и/или эксплуатацию сети;
(9) Принимая во внимание то, что Государства-участники для
обеспечения соблюдения первоочередных требований могут прилагать к
разрешениям условия; принимая во внимание то, что
Государства-участники могут, в дополнение к этому, прилагать к
разрешениям другие условия в соответствии с Приложением к
настоящей Директиве;
(10) Принимая во внимание то, что любые условия, прилагаемые
к разрешениям, должны объективно обосновываться характером
соответствующих услуг и являться недискриминационными,
соразмерными и прозрачными; принимая во внимание то, что
разрешения могут являться средством применения условий, требуемых
законодательством Сообщества, в особенности в сфере предоставления
открытых сетей;
(11) Принимая во внимание то, что согласование процедур,
связанных с выдачей разрешений и условиями, прилагаемыми к таким
разрешениям, должно в значительной мере содействовать свободному
предоставлению телекоммуникационных услуг в Содружестве;
(12) Принимая во внимание то, что любые взносы или сборы,
налагаемые на предприятия как часть процедуры выдачи разрешения,
должны основываться на объективных, недискриминационных и
прозрачных критериях;
(13) Принимая во внимание то, что введение систем
индивидуального лицензирования должно быть ограничено небольшим
числом заранее определенных случаев; принимая во внимание то, что
Государства-участники могут ограничивать число индивидуальных
лицензий для любой категории телекоммуникационных услуг только в
той степени, в какой это необходимо для обеспечения эффективного
использования радиочастот или на время, необходимое для
предоставления достаточного количества номеров в соответствии с
законодательством Сообщества;
(14) Принимая во внимание то, что Государствам-участникам
должно быть разрешено налагать особые условия на предприятия,
предоставляющие общественные телекоммуникационные сети и
телекоммуникационные услуги, на основании их рыночной доли;
принимая во внимание то, что рыночная доля предприятия
определяется положениями Директивы Европейского Парламента и
Совета о взаимосвязи в телекоммуникациях с учетом обеспечения
всеобщих услуг и возможности взаимодействия сетей на основании
применения принципов открытого предоставления сетей (ONP) (в
дальнейшем называемую "Директивой о Взаимосвязи");
(15) Принимая во внимание то, что телекоммуникационные услуги
играют важную роль в укреплении общественных и экономических
связей, и в частности способствуют развитию всеобщих услуг, в
особенности в отдаленных, периферийных и сельских районах и на
островах; принимая во внимание то, что Государствам-участникам
должно быть предоставлено право налагать обязательства
предоставления общедоступных услуг через индивидуальные лицензии,
обязывающие получателя лицензии предоставлять общедоступные
услуги; принимая во внимание то, что обязательства содействовать
финансированию общедоступных услуг не являются сами по себе
обоснованием для требования получения индивидуальных лицензий;
(16) Принимая во внимание то, что для упрощения выдачи
индивидуальных лицензий предприятиям, обращающимся за такими
лицензиями более чем в одном Государстве-участнике, и для
упрощения процедур уведомления в случае общих разрешений, должна
быть разработана процедура "единомоментного и единоместного"
получения всех разрешений или лицензий;
(17) Принимая во внимание то, что государственные
регулирующие органы для сокращения предельных сроков принятия
решения о выдаче индивидуальных лицензий для определенных
категорий услуг в ответ на коммерческие потребности, должны, по
мере возможности, использовать процедуру "единомоментного и
единоместного" получения всех разрешений или лицензий;
(18) Принимая во внимание то, что процедура "единомоментного
и единоместного" получения всех разрешений или лицензий не должна
противоречить государственным нормам в отношении языка,
используемого для осуществления соответствующих процедур;
(19) Принимая во внимание то, что степень согласования
процедур уже предусматривается в настоящей Директиве; принимая во
внимание то, что для достижения большей интеграции на рынке
телекоммуникаций требуется дальнейшее взаимодействие; принимая во
внимание то, что это должно быть отражено в отчете, который должен
быть подготовлен Комиссией;
(20) Принимая во внимание то, что любые системы выдачи
разрешений должны учитывать создание транс-европейских
телекоммуникационных сетей, как предусмотрено в разделе XII
Договора ( 994_017 ); принимая во внимание то, что с этой целью
Государства-участники должны обеспечить по возможности полную
координацию своих государственных регулирующих органов в том, что
касается процедур выдачи разрешений по заявкам предприятий,
намеревающихся предоставлять телекоммуникационные услуги, и ввести
в действие и/или эксплуатировать телекоммуникационную сеть в более
чем одном Государстве-участнике;
(21) Принимая во внимание то, что предприятия Сообщества
должны обладать эффективным и сопоставимым доступом к рынкам
третьих стран и пользоваться в третьих странах режимом,
аналогичным тому, который предоставляется в Содружестве
предприятиям, находящимся в полной собственности, контролируемым
через обладание контрольным пакетом акций или фактически
управляемым гражданами соответствующих третьих стран;
(22) Принимая во внимание то, что для содействия Комиссии
должен быть учрежден комитет;
(23) Принимая во внимание то, что, с одной стороны,
необходимо, в связи с особенной коммерческой значимостью сведений,
которые могут быть получены государственными регулирующими
органами в процессе выдачи, управления и контроля над лицензиями,
выработать единые принципы, которыми должны руководствоваться эти
государственные регулирующие органы в области обеспечения
конфиденциальности этих сведений; принимая во внимание то, что, с
другой стороны, в этой области члены учреждений Сообщества, члены
комитетов, должностные лица и другие служащие Сообщества должны
руководствоваться законодательством Сообщества и в частности
статьей 214 Договора, предписывающими не раскрывать сведения,
содержащие профессиональную тайну, в особенности конкретные
сведения о предприятиях, их деловых связях или структуре их
баланса;
(24) Принимая во внимание то, что действие настоящей
Директивы должно своевременно пересматриваться в свете развития
сектора телекоммуникаций и транс-европейских сетей, а также в
свете опыта, приобретенного при согласовании и применении
процедуры "единовременного получения множественных разрешений или
лицензий", изложенной в настоящей Директиве;
(25) Принимая во внимание то, что на основании полного
введения в действие конкурентоспособной структуры для достижения
первоочередной цели обеспечения развития внутреннего рынка в сфере
телекоммуникаций и в особенности свободного предоставления
телекоммуникационных услуг и сетей на всей территории Содружества,
принятие данной Директивы вносит существенный вклад в достижение
этой цели; принимая во внимание то, что Государства-участники
должны внедрить эту единую структуру, в особенности через свои
государственные регулирующие органы;
(26) Принимая во внимание то, что данная Директива
действительна как для действующих, так и для будущих разрешений;
принимая во внимание то, что отдельные лицензии уже выданы на
сроки позднее 1 января 1999 года; принимая во внимание то, что
пункты в таких разрешениях, противоречащие законодательству
Сообщества, в особенности те, которые предоставляют обладателям
лицензий особые или эксклюзивные права, согласно прецедентному
праву Суда являются недействительными с даты, указанной в
соответствующих решениях Сообщества; принимая во внимание то, что
в отношении других прав, не затрагивающих интересов других
предприятий по законодательству Сообщества, Государства-участники
могут продлить срок их действия для избежания исков о возмещении
убытков;
(27) Принимая во внимание то, что в принципе обязательства в
разрешениях, действующих на момент вступления в силу настоящей
Директивы, которые не соответствуют положениям настоящей Директивы
на 1 января 1999 года, будут недействительны; принимая во внимание
то, что по просьбе Государств-участников Комиссия может
предоставить им отсрочку указанной даты,
Приняли настоящую Директиву:
Раздел I
Сфера применения, определения и принципы
Статья 1
Сфера применения
1. Настоящая Директива рассматривает процедуры, связанные с
выдачей разрешений, и условия, прилагаемые к подобным разрешениям,
с целью предоставления телекоммуникационных услуг, в том числе
разрешений на учреждение и/или эксплуатацию телекоммуникационных
сетей, необходимых для предоставления подобных услуг. 2. Настоящая Директива не противоречит специальным нормам,
принятым Государствами-участниками в соответствии с
законодательством Сообщества, регулирующим распространение
аудиовизуальных программ, предназначенных для широкой
общественности, и содержание подобных программ. Директива также не
противоречит мерам, предпринимаемым Государствами-участниками,
связанными с обеспечением их безопасности, а также мерам,
предпринимаемым Государствами-участниками в соответствии с
требованиями общественного интереса, признаваемыми Договором
( 994_017 ), в частности статьями 36 и 56, в особенности в том,
что касается общественной нравственности, общественной
безопасности, включая расследование преступной деятельности, и
государственной политики.
Статья 2
Определения
1. В настоящей Директиве используются следующие понятия: (a) "разрешения" означает любое разрешение, устанавливающее
права и обязанности, относящиеся к сектору телекоммуникаций, и
позволяющее предприятиям предоставлять телекоммуникационные услуги
и там, где это применимо, создавать и/или эксплуатировать
телекоммуникационные сети для предоставления подобных услуг, в
форме "общего разрешения" или "индивидуальной лицензии", как
определено ниже:
- "общее разрешение" означает разрешение, независимо от того,
регулируется ли оно "групповой лицензией" или общими законами, и
требуется ли таким регулированием регистрация, которое не
обязывает предприятие получать явное решение государственных
регулирующих органов до осуществления прав, происходящих от
разрешения, - "индивидуальная лицензия" означает разрешение, выдаваемое
государственными регулирующими органами и предоставляющее
предприятию особые права или накладывающее на деятельность
предприятия особые обязанности в дополнение к общему разрешению,
когда это возможно, и не дающее предприятию права на осуществление
соответствующих прав до получения решения государственных
регулирующих органов; (b) "государственный регулирующий орган" означает орган или
органы, юридически отличные и функционально независимые от
телекоммуникационных организаций, которым Государство-участник
поручает разработку разрешений и надзор за их соблюдением;
(c) процедура "единомоментного и единоместного" получения
всех разрешений или лицензий означает процедурное согласование,
которое упрощает получение индивидуальных лицензий, или, в случае
общих разрешений, при необходимости, уведомление более чем одного
государственного регулирующего органа, в согласованном порядке и в
одном месте;
(d) "первоочередные требования" означает неэкономические
мотивы в интересах общества, которые могут заставить
Государство-участника наложить условия на создание и/или
эксплуатацию телекоммуникационных сетей или предоставление
телекоммуникационных услуг. Этими мотивами являются обеспечение
безопасности работы сетей, поддержание целостности сетей и, в
случае целесообразности, возможность взаимодействия сетей,
безопасность данных, защита окружающей среды и цели
градостроительства и сельского планирования, а также эффективное
использование частотного спектра и недопущение возникновения
взаимных помех между телекоммуникационными системами,
использующими радиочастоты, и другими космическими и наземными
техническими системами. Безопасность данных может включать защиту
личных данных, конфиденциальность передаваемой или хранимой
информации и защиту персональных данных.
2. Другие определения, данные в Директиве Совета 90/387/ЕЕС
от 28 июня 1990 года о создании внутреннего рынка
телекоммуникационных услуг путем внедрения системы открытого
предоставления сетей (11), а также Директива о Взаимосвязи
применимы к данной Директиве, где это уместно. __________________
(11) OJ N L 192, 24. 7. 1990, стр. 1.

Статья 3
Принципы, регламентирующие разрешения
1. В тех случаях, когда в Государстве-участнике
предоставление телекоммуникационной услуги осуществляется на
основании разрешения, выдача такого разрешения и условия, которые
к нему прилагаются, должны соответствовать принципам, изложенным в
параграфах 2, 3 и 4. 2. Разрешения могут содержать только те условия, которые
перечислены в Приложении. Кроме того, такие условия в отношении
соответствующей услуги должны быть объективно обоснованы и
являться недискриминационными, соразмерными и прозрачными. 3. Государства-участники гарантируют, что предоставление
телекоммуникационных услуг и/или телекоммуникационных сетей может
осуществляться или без разрешения или на основе общих разрешений,
которые при необходимости могут быть дополнены правами и
обязательствами, требующими индивидуальной оценки заявок и дающими
основания к выдаче одной или нескольких индивидуальных лицензий.
Государства-участники могут выдавать индивидуальные лицензии
только в тех случаях, когда обладатель лицензии получает доступ к
ограниченным физическим и другим ресурсам, или на него возлагаются
особые обязанности, или он пользуется особыми правами, в
соответствии с положениями Раздела III. 4. Государства-участники при разработке и применении своих
систем выдачи разрешений должны облегчить предоставление
телекоммуникационных услуг между Государствами-участниками.
Раздел II
Общие разрешения
Статья 4
Условия, прилагаемые к общим разрешениям
1. В тех случаях, когда предоставление телекоммуникационных
услуг в Государствах-участниках осуществляется на основании общих
разрешений, условия, которые, когда это оправдано, могут
прилагаться к таким разрешениям, излагаются в пунктах 2 и 3
Приложения. Подобные разрешения должны являться наименее
обременительной системой, согласующейся с обеспечением надлежащих
первоочередных требований и других требований общественных
интересов, изложенных в пунктах 2 и 3 Приложения. 2. Государства-участники обеспечивают должную публикацию
условий, прилагаемых к общим разрешениям, для обеспечения удобного
доступа к этой информации заинтересованным сторонам. Указание на
публикацию данной информации помещается в государственном
официальном органе печати соответствующего Государства-участника и
в Официальном Журнале Европейских Сообществ. 3. Государства-участники могут вносить поправки в условия,
прилагаемые к общим разрешениям, в объективно обоснованных случаях
и соразмерным образом. При этом Государства-участники дают
надлежащее уведомление о своем намерении внести поправки и
позволяют заинтересованным сторонам высказать свою точку зрения
относительно предлагаемых поправок.
Статья 5
Процедуры выдачи общего разрешения
1. В той степени, в которой это не противоречит положениям
Раздела III, Государства-участники не препятствуют предприятию,
соблюдающему соответствующие условия, прилагаемые к общему
разрешению в соответствии со статьей 4, предоставлять
предполагаемую телекоммуникационную услугу и/или
телекоммуникационные сети. 2. Государства-участники могут требовать от предприятия,
обладающего общим разрешением, до начала предоставления
телекоммуникационной услуги и/или телекоммуникационных сетей,
уведомления государственных регулирующих органов о своем
намерении, и представления информации, относящейся к услуге,
необходимой для обеспечения соблюдения условий, прилагаемых в
соответствии со статьей 4. После официального получения всей
необходимой информации в виде публикации в соответствии с
параграфом 4, предприятие может быть обязано в течении срока до 4
недель воздержаться от начала предоставления услуг, подпадающих
под действие общей регистрации. 3. В тех случаях, когда предприятие, обладающее общим
разрешением, не соблюдает условия, прилагаемые к общему разрешению
в соответствии со статьей 4, государственные регулирующие органы
могут сообщить данному предприятию о том, что оно лишается права
пользоваться общим разрешением и/или применить к предприятию
соразмерные особые меры, направленные на обеспечение их
соблюдения. В то же время, государственные регулирующие органы
обязаны дать предприятию реальную возможность высказать свою точку
зрения относительно соблюдения условий и исправление нарушений в
течении одного месяца с момента вмешательства государственных
регулирующих органов. Если указанное предприятие исправляет
нарушения, государственные регулирующие органы в течении двух
месяцев с момента их первоначального вмешательства аннулируют или
смягчают соответствующим образом свое решение и формулируют мотивы
своего решения. Если указанное предприятие не исправляет
нарушений, государственные регулирующие органы в течении двух
месяцев с момента их первоначального вмешательства подтверждают
свое решение и формулируют мотивы своего решения. Решение
доводится до предприятия в течении одной недели с момента его
принятия. Государства-участники вырабатывают порядок обжалования
такого решения в учреждении, независимом от государственных
регулирующих органов. 4. Для обеспечения удобного доступа к информации, касающейся
порядка выдачи общих разрешений, Государства-участники
обеспечивают надлежащую публикацию данной информации. Указание на
публикацию этой информации помещается в государственном
официальном органе печати соответствующего Государства-участника и
в Официальном Журнале Европейских Сообществ.
Статья 6
Сборы за процедуры выдачи общих разрешений
В той степени, в которой это не противоречит финансовому
вкладу в предоставление всеобщей услуги в соответствии с
Приложением, Государства-участники гарантируют, что любые сборы,
взимаемые с предприятий при процедурах получения разрешения,
служат исключительно для покрытия административных издержек,
связанных с выдачей, управлением, контролем и приведением в
действие системы общих разрешений. Надлежащая и достаточно
подробная информация о данных сборах должна быть опубликована и
являться легко доступной.
Раздел III
Индивидуальные лицензии
Статья 7
Сфера применения
1. Государства-участники могут выдавать индивидуальные
лицензии только в следующих целях: (a) для разрешения обладателю лицензии доступа к
радиочастотам или номерам;
(b) для предоставления обладателю лицензии особых прав в
отношении доступа к общественным или частным землям;
(c) для наложения на обладателя лицензии обязательств и
требований, связанных с обязательным предоставлением общедоступных
телекоммуникационных услуг и/или общественных телекоммуникационных
сетей, включая обязательства, которые заставляют обладателя
лицензии предоставлять общедоступную услугу, и другие
обязательства, вытекающие из законодательства о предоставлении
открытых сетей (ONP);
(d) для наложения особых обязательств, в соответствии с
правилами Содружества о конкуренции, в тех случаях, когда
обладатель лицензии обладает большой рыночной долей, как
определено в статье 4 (3) Директивы о Взаимосвязи в отношении
предоставления общественных телекоммуникационных сетей и
общедоступных телекоммуникационных услуг.
2. Несмотря на параграф 1, предоставление общедоступных услуг
голосовой телефонии, создание и предоставление общественных
телекоммуникационных сетей и других сетей, включающих
использование радиочастот, может осуществляться на основе
индивидуальных лицензий.
Статья 8
Условия, прилагаемые к индивидуальным лицензиям
1. Условия, которые, в дополнении к условиям, изложенным для
общих разрешений, могут, когда это обосновано, включаться в
индивидуальные лицензии, излагаются в пунктах 2 и 4 Приложения.
Такие условия применяются только в случаях, оправдывающих выдачу
подобной лицензии, как определено в статье 7. 2. Государства-участники могут вставлять условия
соответствующих общих разрешений в индивидуальную лицензию,
прилагая к ней условия, изложенные в Приложении. Права, даваемые любыми общими разрешениями и условия, к ним
прилагаемые, не должны ограничиваться или дополняться выдачей
индивидуальной лицензии, за исключением объективно обоснованных
случаев, когда это осуществляется соразмерным образом, в частности
для отображения обязательств, связанных с предоставлением
общедоступной услуги и/или контролем над существенной рыночной
долей, или обязательств, соответствующих предложениям во время
проведения конкурсных торгов. 3. В той степени, в которой это не противоречит статье 20,
для обеспечения легкого доступа к информации относительно условий,
прилагаемых к любой индивидуальной лицензии, Государства-участники
обеспечивают надлежащую публикацию этой информации. Указание на
публикацию этой информации помещается в государственном
официальном органе печати соответствующего Государства-участника и
в Официальном Журнале Европейских Сообществ. 4. Государства-участники могут вносить поправки в условия,
прилагаемые к индивидуальной лицензии, в объективно обоснованных
случаях и соразмерным образом. При этом Государства-участники дают
уведомление о своем намерении внести поправки и позволяют
заинтересованным сторонам высказать свою точку зрения относительно
предлагаемых поправок.
Статья 9
Процедуры выдачи индивидуальных лицензий
1. В тех случаях, когда Государство-участник выдает
индивидуальные лицензии, оно обеспечивает надлежащую публикацию
информации относительно процедур выдачи индивидуальных лицензий с
тем, чтобы эта информация являлась легкодоступной. Указание на публикацию данной информации помещается в
государственном официальном органе печати соответствующего
Государства-участника и в Официальном Журнале Европейских
Сообществ. 2. В тех случаях, когда Государство-участник намеревается
выдавать индивидуальные лицензии: - оно осуществляет выдачу индивидуальных лицензий через
открытые, недискриминационные и прозрачные процедуры и, с этой
целью подвергает всех соискателей одинаковым процедурам, если
только не существует объективной причины для дифференциации, и - оно устанавливает разумные предельные сроки; кроме того,
оно сообщает соискателю о своем решении как можно раньше, но не
позднее чем через шесть недель с момента получения заявки. В
принятых положениях по введению в действие данной Директивы
Государства-участники могут продлевать указанный предельный срок
до четырех месяцев в объективно обоснованных случаях, четко
определенных в указанных положениях. В частности, в случае
процедуры конкурсных торгов, Государства-участники могут
продлевать указанный предельный срок до четырех месяцев. Эти
предельные сроки не должны противоречить любым международным
соглашениям относительно координации действий в распределении
международных частот и запуска искусственных спутников. 3. В той степени, в которой это не противоречит статье 10
(1), любое предприятие, выполняющее условия, принятые и
опубликованные Государствами-участниками в соответствии с
надлежащими положениями настоящей Директивы, имеет право на
получение индивидуальной лицензии. Однако в тех случаях, когда
предприятие, намеревающееся получить индивидуальную лицензию, не
предоставляет информацию, необходимую для демонстрации соблюдения
предприятием условий, налагаемых в соответствии с положениями
настоящей Директивы, государственные регулирующие органы могут
отказать ему в выдаче индивидуальной лицензии. 4. В тех случаях, когда обладатель индивидуальной лицензии не
выполняет условие, прилагаемое к лицензии в соответствии с
надлежащими положениями настоящей Директивы, государственные
регулирующие органы могут изымать индивидуальную лицензию, вносить
в нее поправки или временно лишать предприятие индивидуальной
лицензии, или налагать на него соразмерные особые меры, нацеленные
на обеспечение соблюдения условий. В то же время, государственные
регулирующие органы обязаны предоставить предприятию реальную
возможность высказать свою точку зрения относительно выполнения
условий и, за исключением случая повторных нарушений со стороны
предприятия, когда государственные регулирующие органы могут
немедленно предпринять соответствующие меры, исправить все
нарушения в течении одного месяца, начиная с момента вмешательства
государственных регулирующих органов. Если предприятие исправляет
нарушения, государственные регулирующие органы в течении двух
месяцев с момента их первоначального вмешательства аннулируют или
смягчают свое решение и формулируют мотивы своего решения. Решение
доводится до предприятия в течении одной недели с момента его
принятия. Государства-участники вырабатывают порядок обжалования
такого решения в учреждении, независимом от государственных
регулирующих органов. 5. В случае возникновения взаимных помех между
телекоммуникационными системами, использующими радиочастоты, и
другими техническими системами, государственные регулирующие
органы могут предпринимать немедленные действия для исправления
ситуации. В таком случае предприятию впоследствии предоставляется
реальная возможность высказать свою точку зрения на проблему и
предложить любые меры по устранению взаимных помех. 6. Государства-участники, отказывающиеся выдать или изымающие
индивидуальную лицензию, вносящие в индивидуальную лицензию
поправки или временно лишающие индивидуальной лицензии,
информируют заинтересованное предприятие о причинах своего
решения. Государства-участники вырабатывают порядок обжалования
таких отказов, внесения поправок или временного лишения
индивидуальных лицензий в учреждении, независимом от
государственных регулирующих органов.
Статья 10
Ограничения на количество индивидуальных лицензий
1. Государства-участники могут ограничить количество
индивидуальных лицензий для любой категории телекоммуникационных
услуг и для создания и/или эксплуатации инфраструктуры
телекоммуникаций, только в той степени, в которой это необходимо
для обеспечения эффективного использования радиочастот или на
время, требуемое для предоставления достаточного количества
номеров в соответствии с законодательством Сообщества. 2. В тех
случаях, когда Государство-участник намеревается ограничить
количество индивидуальных лицензий, выдаваемых в соответствии с
параграфом 1, оно должно: - серьезным образом рассмотреть необходимость увеличения
пользы для потребителей и содействия развитию конкуренции, - позволить всем заинтересованным сторонам высказать свое
мнение по поводу любых ограничений, - опубликовать свое решение об ограничении количества
индивидуальных лицензий, сформулировав мотивы принятия такого
решения, - пересматривать ограничение через разумные промежутки
времени, - назначить прием заявок на получение лицензий. 3. Государства-участники выдают такие индивидуальные лицензии
на основе объективных, недискриминационных, подробных, прозрачных
и соразмерных критериев отбора. Любой такой отбор должен серьезным
образом учитывать необходимость содействия развитию конкуренции и
увеличения пользы для потребителей. Государства-участники обеспечивают заблаговременную и
надлежащую публикацию информации о критериях отбора с тем, чтобы
она была легко доступна. Указание на публикацию этой информации
помещается в государственном официальном органе печати
соответствующего Государства-участника. 4. В тех случаях, когда, по своей собственной инициативе или
следуя запросу со стороны предприятия, Государство-участник
обнаруживает, или на момент вступления данной Директивы в силу или
вслед за этим, что количество индивидуальных лицензий может быть
увеличено, оно публикует информацию об этом и назначает прием
заявок на получение дополнительных лицензий.
Статья 11
Сборы за выдачу индивидуальных лицензий
1. Государства-участники гарантируют, что любые сборы,
взимаемые с предприятий при процедурах получения разрешения,
служат исключительно для покрытия административных издержек,
связанных с выдачей, управлением, контролем и приведением в
действие системы индивидуальных лицензий. Сборы за получение
индивидуальных лицензий являются соразмерными работе по их
подготовке, а надлежащая и достаточно подробная информация о
подобных сборах публикуется и является легко доступной. 2. Несмотря на параграф 1, в тех случаях, когда используются
ограниченные ресурсы, Государства-участники могут позволить своим
государственным регулирующим органам налагать сборы, отражающие
необходимость обеспечения оптимального использования этих
ресурсов. Данные сборы являются недискриминационными и учитывают
необходимость содействия развитию инновационных услуг и
конкуренции.
Раздел IV
Предоставление телекоммуникационных услуг
на территории Сообщества
Статья 12
Согласование
1. В случаях необходимости условия, прилагаемые к общим
разрешениям, и процедуры выдачи общих разрешений согласуются между
собой. Согласование этих условий и процедур имеет целью разработку
наименее обременительной системы, согласующейся с обеспечением
соблюдения положений настоящей Директивы, в особенности статей 3,
4 и 5 Директивы, и с первоочередными потребностями и другими
потребностями в интересах общества, которые указаны в пунктах 1, 2
и 3 Приложения. Кроме того, согласование имеет целью создание
сбалансированной системы прав и обязанностей для предприятий,
пользующихся разрешениями. 2. В соответствии с процедурой, изложенной в статье 16,
Комиссия дает мандаты Европейской Конференции Почтовых и
Телекоммуникационных Управлений (CEPT)/Европейскому Комитету по
Регулированию Телекоммуникаций (Ectra), CEPT/Европейскому Комитету
по Радиосвязи (ERC) или другим надлежащим органам по согласованию.
Эти мандаты определяют задачи для выполнения и категории общих
разрешений для согласования, и разрабатывают график подготовки
согласованных условий и процедур. 3. В свете работы, проведенной на основании параграфа 2 и в
той степени, в которой это не противоречит статье 7, решение о
применении согласованного общего разрешения принимается в
соответствии с процедурой, изложенной в статье 17.
Статья 13
Процедура единовременного получения множественных лицензий
1. В обоснованных случаях и совместно с CEPT/Ectra и
CEPT/ERC, Комиссия предпринимает необходимые действия для
функционирования процедуры единовременного получения множественных
индивидуальных лицензий и, в случае общих разрешений, для процедур
уведомления, включая надлежащие договоренности управления ими, в
соответствии с процедурой, изложенной в статье 17. Информация о
процедуре единовременного получения множественных лицензий
публикуется Официальном Журнале Европейских Сообществ. 2. Процедура единовременного получения множественных лицензий
подчиняется следующим условиям: (a) она является открытой для всех предприятий, изъявляющих
желание предоставлять телекоммуникационные услуги в Сообществе;
(b) разрабатывается система подачи заявок и уведомлений, а
также назначаются одно или несколько учреждений, в которые могут
подаваться заявки и уведомления;
(c) в случае индивидуальных лицензий учреждения, получившие
заявки, передают их в соответствующие государственные регулирующие
органы в течении семи рабочих дней с момента их официального
поступления.
В случае общих разрешений учреждения, получившие уведомления,
передают их в соответствующие государственные регулирующие органы
в течении двух рабочих дней с момента их официального поступления; (d) в случае индивидуальных лицензий соответствующие
государственные регулирующие органы принимают решение относительно
выдачи лицензии в сроки, указанные в статье 9 (2); они информируют
подателя заявки и учреждение, в которое была подана
соответствующая заявка, о принятом решении в течении одной недели
с момента принятия решения. В случае общих разрешений
соответствующие государственные регулирующие органы соблюдают
предельные сроки, указанные в статье 5 (2);
(e) Статья 9 и статья 5 применяются соответственно к заявкам
на получение индивидуальных лицензий и к уведомлениям, подаваемым
с использованием процедуры единовременного получения множественных
разрешений и лицензий;
(f) учреждения, осуществляющие прием заявок и уведомлений,
предоставляют Комиссии ежегодный отчет о работе процедуры
единовременного получения множественных разрешений и лицензий, в
том числе информацию об отклонении заявок и возражениях по поводу
уведомлений;
(g) учреждения, вовлеченные в функционирование процедуры
единовременного получения множественных разрешений и лицензий,
гарантируют соблюдение уровня конфиденциальности, предписанного
статьей 20.
Раздел V
Лицензионный Комитет
Статья 14
Учреждение Лицензионного Комитета
Комиссии содействует комитет, создаваемый из представителей
Государств-участников и возглавляемый представителем Комиссии.
Комитет называется Лицензионным Комитетом (в дальнейшем -
"Комитет" ).
Статья 15
Обмен информацией
Комиссия в случае необходимости информирует Комитет о
результатах регулярных консультаций с представителями
телекоммуникационных организаций, пользователей, потребителей,
производителей, поставщиков услуг и профсоюзов. В дополнение к этому, Комитет, принимая во внимание политику
Сообщества в сфере телекоммуникаций, способствует обмену между
Государствами-участниками и Комиссией информацией относительно
положения дел и развития регулирующей деятельности в сфере
телекоммуникационных услуг.
Статья 16
Процедура Комитета N I (*)
Представитель Комиссии представляет в Комитет проект мер,
которые требуется осуществить. В течении срока, который может
назначаться Председателем в зависимости от важности вопроса,
Комитет вырабатывает свое мнение о проекте, в случае
необходимости, путем голосования. Мнение Комиссии заносится в протокол; кроме того, каждое
Государство-участник имеет право требовать внесения в протокол
своей позиции. Комиссия внимательно знакомится с мнением, выработанным
Комитетом. Она информирует Комитет, каким образом его мнение
принято во внимание.
Статья 17
Процедура Комитета N II (b) (12*)
Представитель Комиссии представляет в Комитет проект мер,
которые требуется осуществить. В течении срока, который может
назначаться Председателем в зависимости от важности вопроса,
Комитет вырабатывает свое мнение о проекте. В случае решений,
которые должны быть приняты Советом по предложению Комиссии,
мнение вырабатывается большинством в соответствии со статьей 148
(2) Договора ( 994_017 ). Голоса представителей
Государств-участников в комитете учитываются по методу,
изложенному в указанной статье. Председатель не принимает участия
в голосовании. Комиссия вырабатывает меры, которые принимаются к
немедленному исполнению. Однако в том случае, когда эти меры не
соответствуют мнению комитета, Комиссия немедленно представляет их
в Совет. В этом случае: - Комиссия откладывает осуществление мер, которые она решила
предпринять, на срок в три месяца с момента представления, - Совет, действуя квалифицированным большинством, может
принять другое решение в сроки, указанные в первом пункте. __________________
(12*) Процедуры, выработанные в Решении Совета 87/373/ЕЕС от
13 июля 1987 года, излагающие процедуры введения в силу,
возложенные на Комиссию (OJ N L 197, 18. 7. 1987, стр. 33).

Раздел VI
Общие и заключительные положения
Статья 18
Третьи страны
1. Государства-участники могут уведомлять Комиссию о любых
трудностях общего характера, с которыми сталкиваются, де юре или
де факто, организации Сообщества при получении разрешений и при
работе на основании разрешений в третьих странах, и которые были
доведены до их сведения. 2. В тех случаях, когда Комиссия получает уведомление о таких
трудностях, она может, в случае необходимости, представлять на
рассмотрение Совета предложения относительно соответствующего
мандата для переговоров о сопоставимых правах для организаций
Сообщества в этих третьих странах. Решение принимается Советом
квалифицированным большинством. 3. Меры, принимаемые согласно параграфу 2, не должны вступать
в противоречие с обязательствами Сообщества и
Государств-участников по соответствующим международным
соглашениям.
Статья 19
Новые услуги
В той степени, в которой это не противоречит Разделам II и
III, в тех случаях, когда предоставление телекоммуникационной
услуги еще не подпадает под действие общего разрешения, и когда
такая услуга и/или сеть не может предоставляться без разрешения,
Государства-участники не позднее шести недель с момента получения
заявки принимают временное положение, позволяющее предприятию
приступить к предоставлению услуги, или отклоняют заявку и
уведомляют предприятие о причинах своего решения. Как можно
быстрее после этого, Государства-участники принимают окончательное
положение или разрешают предоставление указанной услуги без
разрешения, или представляют мотивы своего отказа.
Государства-участники вырабатывают порядок обжалования в
учреждении, независимом от государственных регулирующих органов,
отклонения заявки или отказа дать согласие на предоставление такой
услуги без разрешения.
Статья 20
Конфиденциальность
1. Государственные регулирующие органы не раскрывают
информацию, подпадающую под обязательства хранения
профессиональной тайны, в особенности информацию о предприятиях,
их деловых связях или структуре их баланса. 2. Параграф 1 не вступает в противоречие с правом
государственных регулирующих органов осуществлять раскрытие
информации в тех случаях, когда это необходимо для выполнения их
служебных обязанностей. В подобных случаях такое раскрытие
информации является обоснованным и учитывает законные интересы
предприятий на защиту своих коммерческих секретов. 3. Параграф 1 не препятствует публикации информации об
условиях лицензирования, в которых не содержится информация
конфиденциального характера.
Статья 21
Уведомление
1. В дополнении к информации, требуемой по Директиве
90/388/ЕЕС, Государства-участники представляют в Комиссию
следующую информацию: - названия и адреса государственных органов и учреждений,
правомочных выдавать государственные разрешения, - сведения о режиме выдачи государственных разрешений. 2. Государства-участники уведомляют о любых изменениях в
отношении информации, представленной на основании параграфа 1, в
течении одного месяца с момента их вступления в силу.
Статья 22
Разрешения, действующие на момент
вступления в силу настоящей Директивы
1. Государства-участники предпринимают все необходимые усилия
для того, чтобы до 1 января 1999 года привести все разрешения,
действующие на момент вступления в силу настоящей Директивы, в
соответствие с положениями настоящей Директивы. 2. В тех случаях, когда соблюдение положений настоящей
Директивы требует внесения поправок в условия уже действующих
разрешений, Государства-участники могут продлевать срок действия
условий, за исключением тех, которые предоставляют особые или
эксклюзивные права, которые прекратили или прекращают действие по
законодательству Сообщества, при условии, что это может быть
осуществлено без ущемления прав других предприятий по
законодательству Сообщества, включая настоящую Директиву. В таких
случаях Государства-участники уведомляют Комиссию о действиях,
предпринимаемых с этой целью, и формулируют мотивы своего решения. 3. В той степени, в которой это не противоречит параграфу 2,
обязательства по разрешениям, действующим на момент вступления в
силу настоящей Директивы, не приведенные до 1 января 1999 года в
соответствие с положениями настоящей Директивы, считаются
недействительными. В обоснованных случаях по просьбе
Государств-участников Комиссия может продлить им этот срок.
Статья 23
Процедуры пересмотра
До 1 января 2000 года Комиссия подготавливает отчет для
представления в Европейский Парламент и Совет и, в обоснованных
случаях, сопутствующие ему новые законодательные предложения. В
отчет на основании приобретенного опыта включается оценка
необходимости дальнейшего развития регулирующих структур в
отношении разрешений, в особенности в связи с согласованием
процедур и сферы действия индивидуальных лицензий с другими
аспектами согласования и с транс-европейскими услугами и сетями. В
отчет также включаются предложения по объединению различных
комитетов, действующих в сфере законодательства о
телекоммуникациях Содружества. В указанном отчете также
рассматриваются любые поправки, необходимые для адаптации
содержимого Приложения к новым технологическим разработкам, и
соответствующие практические процедуры, совместно со статьей 7
(2).
Статья 24
Отсрочка
Отсрочка обязательств по статьям 3 (3), 7, 9, 10 (1), 12, 13,
22 предоставляется тем Государствам-участникам, установленным
резолюциями Совета от 22 июля 1993 года и 22 декабря 1994 года,
которые выигрывают от дополнительного переходного периода в
либерализации телекоммуникационных услуг. Срок и степень отсрочки
определяется интересами полезности такого переходного периода для
Государств-участников. Государства-участники уведомляют Комиссию о
своем намерении воспользоваться отсрочкой.
Статья 25
Введение в действие
Государства-участники вводят в силу законы, правила и
административные положения, необходимые для исполнения настоящей
Директивы, и публикуют условия и процедуры, прилагаемые к
разрешениям, как можно быстрее и, в любом случае, не позднее 31
декабря 1997 года. Они немедленно уведомляют об этом Комиссию. В тех случаях, когда Государства-участники принимают эти
меры, в них включается упоминание настоящей Директивы, или такое
упоминание осуществляется в случае их официальной публикации.
Способы выполнения такого упоминания разрабатываются
Государствами-участниками.
Статья 26
Вступление в силу
Настоящая Директива вступает в силу на 20-й день вслед за
днем ее опубликования в Официальном Журнале Европейских Сообществ.
Статья 27
Адресаты
Настоящая Директива адресована Государствам-участникам.
Брюссель, 10 апреля 1997 года.
За Европейский Парламент За Совет
Президент Президент
Ж. М. Жиль-Роблес А. Ван Док Ван Вееле
Приложение
Условия, которые могут прилагаться к разрешениям
1. Любые прилагаемые к разрешениям условия должны
согласовываться с правилами о конкуренции Договора. 2. Условия, которые могут прилагаться ко всем разрешениям в
тех случаях, когда это обосновано и соответствует принципу
соразмерности: 2.1. условия, направленные на обеспечение выполнения
соответствующих первоочередных требований; 2.2. условия, связанные с предоставлением информации,
обоснованно необходимой для проверки соблюдения условий и для
статистических целей; 2.3. условия, направленные на предотвращение неконкурентного
поведения на телекоммуникационных рынках, в том числе меры по
обеспечению недискриминационных и не искажающих конкуренции
тарифов; 2.4. условия, относящиеся к действенному и эффективному
использованию мощностей нумерации. 3. Особые условия, которые могут прилагаться к общим
разрешениям для предоставления общедоступных телекоммуникационных
услуг и общественных телекоммуникационных сетей, необходимые для
предоставления подобных услуг, когда это оправдано и соответствует
принципу соразмерности: 3.1. условия, относящиеся к защите пользователей и
подписчиков, в особенности в отношении: - предварительного одобрения государственными регулирующими
органами стандартного договора с подписчиками, - обеспечения подробного и аккуратного составления счетов, - обеспечения процедуры решения спорных вопросов, - опубликования и адекватного уведомления о любых изменениях
в условиях доступа, включая тарифы, качество и доступность услуг; 3.2. финансовый вклад в предоставление всеобщих услуг, в
соответствии с законодательством Содружества; 3.3. представление информации из базы данных о потребителях,
необходимой для размещения информации в универсальных
справочниках; 3.4. предоставление услуг чрезвычайным службам; 3.5. специальные условия для инвалидов; 3.6. условия, относящиеся к взаимосвязи сетей и возможности
взаимодействия по предоставлению услуг, в соответствии с
Директивой о Взаимосвязи и обязательствами по законодательству
Сообщества. 4. Особые условия, которые могут прилагаться к индивидуальным
лицензиям, когда это оправдано и соответствует принципу
соразмерности: 4.1. особые условия, связанные с распределением прав
нумерации (соблюдение государственной системы нумерации); 4.2. особые условия, связанные с эффективным использованием и
действенным управлением радиочастотами; 4.3. особые требования в области охраны окружающей среды,
особые требования в области градостроительства и государственного
планирования, включая условия, связанные с предоставлением доступа
к общественным или частным землям, а также условия, связанные с
размещением и совместным использованием оборудования; 4.4. максимальная продолжительность, которая не является
неоправданно малой, в особенности для обеспечения эффективного
использования радиочастот или номеров, или для обеспечения доступа
к общественным или частным землям, в той степени, в которой это не
противоречит другим положениям, касающимся отзыва или временного
лишения лицензий; 4.5. обеспечение обязательств по предоставлению всеобщих
услуг в соответствии с Директивой о Взаимосвязи и Директивой
95/62/ЕС Европейского Парламента и Совета от 13 декабря 1995 года
о применении принципов открытого предоставления сетей (ONP) к
голосовой телефонии (1); ___________________
(1) OJ N L 321, 30. 12. 1995, стр. 6.
4.6. условия, применяемые к операторам, обладающими
значительной долей рынка, как сформулировано
Государствами-участниками в Директиве о Взаимосвязи, направленные
на обеспечение взаимосвязи или контроль над значительной долей
рынка; 4.7. условия, касающиеся прав собственности, которые
соответствуют законодательству Сообщества и обязательствам
Сообщества в отношении третьих стран; 4.8. требования, связанные с качеством, доступностью и
постоянством услуги или сети, включая финансовую, управленческую и
техническую компетенцию соискателя, условия, устанавливающие
минимальный срок действия и, когда это оправдано и в соответствии
с законодательством Сообщества, обязательное предоставление
общедоступных телекоммуникационных услуг и общественных
телекоммуникационных сетей; 4.9. особые условия, связанные с предоставлением арендуемых
линий связи в соответствии с Директивой Совета 92/44/ЕЕС от 5 июня
1992 года о применении принципов открытого предоставления сетей к
арендуемым линиям связи (2). Настоящий перечень условий не
вступает в противоречие с: ___________________
(2) OJ N L 165, 19. 6. 1992, стр. 27. В Директиву внесены
поправки Решением Комиссии 94/439/ЕС (OJ N L 181, 15. 7. 1994,
стр. 40). - любыми другими правовыми нормами, не являющимися
характерными только для сектора телекоммуникаций, - мерами, предпринимаемыми Государствами-участниками в
соответствии с требованиями общественных интересов, признаваемыми
Договором ( 994_017 ), в частности статьями 36 и 56, в особенности
в отношении общественной нравственности, общественной
безопасности, включая расследование преступной деятельности и
государственную политику.
Центр "Право и средства массовой информации"



вгору