Документ 994_224, поточна редакція — Прийняття від 08.06.2000

                       Директива 2000/31/ЄС 
Європейського парламенту та Ради
"Про деякі правові аспекти інформаційних послуг,
зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку"
("Директива про електронну комерцію")
від 8 червня 2000 року
(укр/рос)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, Беручи до уваги Договір про утворення Європейського
Співтовариства ( 994_017 ) та його статті 47(2), 55 та 95, Беручи до уваги пропозиції Комісії (1), Беручи до уваги висновки Економічного і Соціального Комітету
(2), Діючи відповідно до порядку, передбаченого статтею 251
Договору ( 994_017 ) (3), ___________________
(1) OJ C 30, 05.02. 1999, p. 4.
(2) OJ C 169, 16.06.1999, p. 36.
(3) Висновки Європейського парламенту від 6 травня 1999 року
(OJ C 279, 01.10.1999, p. 389), Спільна позиція Ради від 28 лютого
2000 року (OJ C 128, 08.05.2000 року, p.32) та Рішення
Європейського парламенту від 4 травня 2000 року (ще не
опубліковане в Офіційному журналі).
Враховуючи, що: 1) Європейський Союз прагне розвивати якомога тісніші зв'язки
між державами та народами Європи з метою забезпечення економічного
та соціального прогресу; відповідно до статті 14(2) Договору
( 994_017 ), внутрішній ринок включає в себе зону без внутрішніх
кордонів, в якій забезпечується вільний рух товарів, послуг та
свобода організації; розвиток інформаційних послуг в межах зони
без внутрішніх кордонів життєво важливий для скасування бар'єрів,
які розділяють європейські народи. 2) Розвиток електронної комерції в межах інформаційного
суспільства пропонує істотні можливості зайнятості в межах
Співтовариства, зокрема, в малих та середніх підприємствах, та
стимулюватиме економічне зростання і інвестування європейськими
компаніями в інноваційні технології, а також може посилити
конкурентоспроможність європейської промисловості, забезпечуючи
доступ до Інтернету всім громадянам. 3) Законодавство та характеристики правопорядку
Співтовариства є життєво важливими для наділення громадян та
операторів європейських держав можливістю, незважаючи на кордони,
повноцінно користуватися перевагами, які надає електронна
комерція; таким чином, ця Директива має на меті забезпечити
високий рівень правової інтеграції держав Співтовариства з тим,
щоб сформувати реальну зону без внутрішніх кордонів для обміну
інформаційними послугами. 4) Важливо забезпечити отримання переваг для електронної
комерції від внутрішнього ринку і, таким чином досягти високого
рівня інтеграції в межах Співтовариства, як це передбачає
Директива Ради 89/552/ЄЕС від 3 жовтня 1989 року про координацію
визначених положень, передбачених законом, постановою чи
адміністративним актом в державах-членах стосовно заняття
діяльністю в сфері телевізійного мовлення ( 994_446 ) (4). ___________________
(4) OJ L 298, 17.10.1989, p. 23. Директива з поправками,
внесеними Директивою 97/36/ЄС Європейського парламенту та Ради (OJ
L 202, 30.07.1997, p.60).
5) Розвиткові інформаційних послуг в межах Співтовариства
перешкоджає ряд правових перепон на шляху до ефективного
функціонування внутрішнього ринку, які роблять реалізацію свободи
організації та свободи надання послуг менш привабливою; ці
перешкоди виникають з розбіжностей в законодавстві та з правової
невизначеності щодо вибору тих норм національного законодавства,
які мають бути застосовані до таких послуг; за умов відсутності
координації та адаптації законодавства у відповідних сферах,
перешкоди можуть бути обгрунтовані на підставі прецедентного
права, відповідно до якого здійснює судочинство Європейський Суд
Справедливості; має місце правова невизначеність щодо того, до
якої міри держави-члени можуть контролювати послуги, що надаються
іншою державою-членом. 6) Беручи до уваги цілі держав Співтовариства, статей 43 та
49 Договору ( 994_017 ) та вторинного права держав Співтовариства,
ці перешкоди мають бути скасовані шляхом координації певних
національних законів та шляхом уточнення правових концепцій на
рівні Співтовариства до міри, необхідної для ефективного
функціонування внутрішнього ринку; регулюючи лише окремі питання,
які спричиняють виникнення проблем для внутрішнього ринку, ця
Директива повною мірою узгоджується із потребою поважати принцип
субсидіарності, як визначено в статті 5 Договору. 7) З тим, щоб досягти правової визначеності та забезпечити
впевненість споживача, ця Директива повинна закласти чітку та
загальну структуру з метою регулювання визначених правових
аспектів електронної комерції на внутрішньому ринку. 8) Метою цієї Директиви є створення правової структури для
забезпечення вільного переміщення інформаційних послуг між
державами-членами, а не гармонізація сфер дії кримінального права,
як такого. 9) Вільне переміщення інформаційних послуг в багатьох
випадках може відобразити в праві держав Співтовариства більш
загальний принцип, а саме - принцип свободи вираження, як це
передбачено в статті 10(1) Конвенції про захист основних прав та
свобод людини ( 995_004 ), ратифікованої усіма державами-членами;
з цієї причини директиви, що регулюють постачання інформаційних
послуг, повинні забезпечувати право вільно займатись цією
діяльністю відповідно до статті 46(1) Договору ( 994_017 ), на яку
поширюються обмеження, що містяться в положеннях пункту 2 тієї
статті та в статті 46(1) Договору; ця Директива не має на меті
впливати на основоположні норми і принципи національного
законодавства, що регулюють свободу самовираження. 10) Відповідно до принципу пропорційності, заходи,
передбачені в цій Директиві, суворо обмежені до мінімуму,
необхідного для досягнення ефективного функціонування внутрішнього
ринку; у випадку, коли необхідні дії на рівні Співтовариства з
метою гарантування зони без внутрішніх кордонів, чого і потребує
електронна комерція, ця Директива повинна забезпечити високий
рівень захисту цілей, які представляють загальний інтерес,
зокрема, у сфері захисту неповнолітніх та людської гідності,
захисту прав споживача та здоров'я громадян; відповідно до статті
152 Договору ( 994_017 ) захист здоров'я громадян є суттєвим
компонентом політики інших держав Співтовариства. 11) Ця Директива застосовується без перешкод до рівня
захисту, зокрема, здоров'я громадян та інтересів, як це
передбачено актами Співтовариства; серед інших, Директива Ради
93/13/ЄЕС від 5 квітня 1993 року про нечесні строки в контрактах
споживачів (5) та Директива 97/7/ЄС ( 994_245 ) Європейського
парламенту та Ради від 20 травня 1997 року про захист прав
споживачів по відношенню до контрактів, що укладаються на відстані
(6), складають важливий елемент захисту споживачів у сфері
укладання контрактів; ті ж директиви також застосовуються до
інформаційних послуг; те ж базове законодавство держав
Співтовариства, яке повною мірою застосовується до інформаційних
послуг, також включає в себе, зокрема, Директиву Ради 84/450/ЄЕС
( 994_347 ) від 10 вересня 1984 року про порівняльну рекламу та
рекламу, що вводить в оману (7), Директива Ради 87/102/ЄЕС від 22
грудня 1986 року про зближення законів, постанов та
адміністративних положень держав-членів в сфері операцій із
споживацьким кредитом ( 994_350 ) (8), Директива Ради 93/22/ЄЕС
від 10 травня 1993 року про інвестиційні послуги в сфері цінних
паперів ( 994_187 ) (9), Директива Ради 90/314/ЄЕС від 13 червня
1990 року про груповий туризм (10), Директива 98/6/ЄС
Європейського парламенту і Ради від 16 лютого 1998 року про
виробництво, орієнтоване на споживача, при вказівці на ціни на
продукти, що пропонуються споживачам (11), Директива Ради
92/59/ЄЕС від 29 червня 1992 року про загальну безпеку продукції
(12), Директива 94/47/ЄС Європейського парламенту та Ради від 26
жовтня 1994 року про захист покупців у певних сферах укладення
контрактів, що стосуються купівлі права на використання
нерухомості на тимчасовій основі (13), Директива 98/27/ЄС
Європейського парламенту та Ради від 19 травня 1998 року про
судову заборону захищати інтереси споживачів (14), Директива Ради
85/374/ЄЕС ( 994_348 ) від 25 липня 1985 року про зближення
законів, постанов та адміністративних положень стосовно несення
відповідальності за дефективні продукти (15), Директива 1999/44/ЄС
Європейського парламенту та Ради від 25 травня 1999 року про
визначені аспекти продажу товарів споживання та взаємодіючі
гарантії ( 994_b07 ) (16), майбутня Директива Європейського
парламенту та Ради стосовно дистанційного маркетингу споживацьких
фінансових послуг та Директива Ради 92/28/ЄЕС від 31 травня 1992
року про рекламування медичної продукції (17); ця Директива має
застосовуватись без перешкод до Директиви 98/43/ЄС Європейського
парламенту та Ради від 6 липня 1998 року про зближення законів,
постанов та адміністративних положень держав-членів стосовно
рекламування та спонсорування виробництва тютюнової продукції
(18), прийнятих в межах структури внутрішнього ринку; ця Директива
доповнює інформаційні вимоги, визначені вищезазначеними
директивами, а, зокрема, Директивою 97/7/ЄС ( 994_245 ). ___________________
(5) OJ L 95, 21.04.1993, p. 29.
(6) OJ L 144, 04.06.1999, p.19.
(7) OJ L 250, 19.09.1984, p. 17. Директива з поправками,
внесеними Директивою 97/55/ЄС Європейського парламенту та Ради (OJ
L 290, 23.10.1997, p.18). (8) OJ L 42, 12.02.1987, p.48. Директива з поправками,
востаннє внесеними Директивою 98/7/ЄС Європейського парламенту та
Ради (OJ L 101, 01.04.1998, p. 17).
(9) OJ L 141, 11.06.1993, p.27. Директива з поправками,
востаннє внесеними Директивою 97/9/ЄС Європейського парламенту та
Ради (OJ L 84, 26.03.1997, p.22).
(10) OJ L 158, 23.06.1990, p.59. (11) OJ L 80, 18.03.1998, p.27. (12) OJ L 228, 11.08.1992, p. 24. (13) OJ L 280, 29.10.1994, p.83. (14) OJ L 166, 11.06.1998, p.51. Директива з поправками,
внесеними Директивою 1999/44/ЄС ( 994_b07 ) (OJ L 171, 07.07.1999,
p.12).
(15) OJ L 210, 07.08.1985, p.29. Директива з поправками,
внесеними Директивою 1999/34/ЄС (OJ L 141, 04.06.1999, p.20).
(16) OJ L 171, 07.07.1999, p.12. (17) OJ L 113, 30.04.1992, p.13. (18) OJ L 213, 30.07.1998, p.9.
12) Зі сфери застосування цієї Директиви слід виключити певні
види діяльності на підставі того, що свобода надання послуг у цій
сфері на цьому етапі не може гарантуватись відповідно до Договору
( 994_017 ) чи існуючого вторинного законодавства; виключення цієї
діяльності не усуває ніяких засобів, які можуть бути необхідними
для ефективного функціонування внутрішнього ринку; оподаткування,
зокрема, податок на додану вартість, накладений на велику
кількість послуг, передбачених цією Директивою, має бути
виключений зі сфери застосування цієї Директиви. 13) Ця Директива не має на меті встановлювати норми щодо
податкових зобов'язань чи визначати засоби, що використовують
держави Співтовариства у фіскальній сфері електронної комерції. 14) Захист осіб в сфері переробки особистої інформації
регулюється виключно Директивою 95/46/ЄС Європейського парламенту
та Ради від 24 жовтня 1995 року ( 994_242 ) про захист осіб в
сфері переробки особистої інформації та вільного переміщення такої
інформації (19) та Директивою 97/66/ЄС ( 994_243 ) Європейського
парламенту та Ради від 15 грудня 1997 року стосовно переробки
особистої інформації та захисту таємниці у сфері телекомунікацій
(20), які повною мірою можуть бути застосовані до інформаційних
послуг; ці директиви вже визначають правову структуру
Співтовариства в сфері обробки особистої інформації і, таким
чином, немає потреби роз'яснювати цю проблему в даній Директиві з
тим, щоб забезпечити ефективне функціонування внутрішнього ринку,
зокрема, вільне переміщення особистої інформації між
державами-членами; запровадження та застосування цієї Директиви
має бути здійснене у повній відповідності із принципами, що
стосуються захисту особистих даних, зокрема, стосовно надсилання
комерційного повідомлення без згоди одержувача та відповідальності
посередників; ця Директива не може перешкоджати анонімному
використанню відкритих мереж, таких як Інтернет. ___________________
(19) OJ L 281, 23.11.1995, p.31.
(20) OJ L 24, 30.01.1998, p.1.
15) Конфіденційність повідомлень гарантується статтею 5
Директиви 97/66/ЄС ( 994_243 ); згідно із цією Директивою
держави-члени повинні заборонити будь-який вид перехоплень чи
контролю над такими повідомленнями іншими суб'єктами, відмінними
від відправників та одержувачів, окрім випадків законного дозволу
на таку діяльність. 16) Виключення азартних ігор зі сфери застосування цієї
Директиви поширюється виключно на лотереї та парі, що передбачає
ставку із грошовою вартістю; це не передбачає рекламну конкуренцію
чи ігри, метою яких є стимулювання продажу товарів чи послуг, і в
яких оплата, якщо така буде передбачатись, служить лише для
придбання товарів чи послуг, що рекламувались. 17) Визначення поняття "інформаційне суспільство" вже
міститься в законодавстві держав Співтовариства у Директиві
98/34/ЄС Європейського парламенту та Ради від 22 червня 1998 року,
яка передбачає процедуру для постачання інформації в області
технічних стандартів та постанови і правила надання інформаційних
послуг ( 994_b11 ) (21) та Директиві 98/84/ЄС Європейського
парламенту та Ради від 20 листопада 1998 року про правовий захист
послуг, що грунтуються чи складаються з умовного доступу (22); це
визначення включає в себе будь-які послуги, що надаються, як
правило, за винагороду на відстані за допомогою електронного
обладнання, що використовується для переробки (включаючи цифрове
стиснення) та зберігання інформації та за індивідуальним запитом
одержувача послуг; ті послуги, про які йдеться у вказівному списку
в Додатку V до Директиви 98/34/ЄС, які не передбачають переробки
та збереження інформації, не регулюються цим визначенням.
___________________
(21) OJ L 204, 21.07.1998, p. 37. Директива з поправками,
внесеними Директивою 98/48/ЄС (OJ L 217, 05.08.1998, p.18). (22) OJ L 320, 28.11.1998, p.54.
18) Інформаційні послуги охоплюють широкий спектр сфер
економічної діяльності, що здійснюється в оперативному режимі; ця
діяльність, зокрема, може включати в себе продаж товарів в
оперативному режимі; не включаються такі сфери діяльності, як
постачання товарів, як таке, або постачання послуг в автономному
режимі; інформаційні послуги не обмежуються виключно послугами,
які забезпечують інтерактивне укладання договорів, але, оскільки
вони є економічною діяльністю, то включають в себе і послуги,
надання яких не оплачується їх одержувачами, такими як ті, хто
пропонує інтерактивну інформацію чи комерційні повідомлення або
ті, хто забезпечує механізми, що дозволяють пошук, доступ та
отримання інформації; інформаційні послуги також включають в себе
послуги, що складаються з передачі інформації через мережу
зв'язку, надання доступу до мережі зв'язку чи послуги по
розміщенню інформації, що надається одержувачем послуг;
телевізійне мовлення в тому сенсі, в якому воно вживається в
Директиві ЄЕС/89/552 ( 994_446 ), та радіомовлення не є
інформаційними послугами, оскільки вони надаються не за
індивідуальним запитом; послуги, що передаються від одного місця
до іншого, такі як надання відео послуг за запитом, або
відправлення комерційних повідомлень за допомогою електронної
пошти, навпаки, є інформаційними послугами; використання
електронної пошти чи еквівалентного індивідуального зв'язку,
наприклад, фізичними особами, які діють не з метою здійснення
професійної чи комерційної діяльності, в тому числі використання
ними вищезазначеного виду пошти та зв'язку для укладення
контрактів між такими особами, не є інформаційними послугами;
відносини між службовцем та його роботодавцем, засновані на
контракті, не є наданням інформаційних послуг; діяльність, яка
через саму сутність своєї природи не може здійснюватись на
відстані та за допомогою електронних засобів, така як законний
аудит рахунків компаній чи надання консультації лікарем, що
вимагає фізичного дослідження пацієнта, не є наданням
інформаційних послуг. 19) Місце заснування постачальника послуг має визначатися
відповідно до прецедентного права Суду Справедливості, відповідно
до якого концепція заснування передбачає фактичне здійснення
економічної діяльності через фіксовану установу протягом
невизначеного періоду часу; ця вимога також виконується, якщо
компанія створюється на певний період; місце заснування компанії,
що надає послуги через вебсайт Інтернету, не є місцем розташування
технологій, що забезпечують підтримку цьому вебсайту, або місцем,
з якого цей вебсайт доступний. Це місце, де компанія здійснює свою
економічну діяльність; у випадках, якщо постачальник має декілька
місць заснування компанії, важливо визначити, з якого з них
надаються відповідні послуги; у тому випадку, якщо важко
визначити, з якого із декількох місць заснування надається певна
послуга, таким вважається місце знаходження центру діяльності
компанії, який має відношення до цієї конкретної послуги. 20) Визначення "одержувач послуг" охоплює усі види
використання інформаційних послуг як особами, які надають
інформацію всередині відкритих мереж, таких як Інтернет, так і
особами, які здійснюють пошук інформації в Інтернет в приватних чи
професійних цілях. 21) Сфера координації застосовується без перешкод до
майбутньої гармонізації законодавства держав Співтовариства
стосовно надання інформаційних послуг та майбутнього
законодавства, прийнятого на національному рівні відповідно до
законодавства Співтовариства; сфера координації охоплює лише
вимоги, що стосуються інтерактивної діяльності, такої як
інтерактивна інформація, інтерактивна реклама, інтерактивні
покупки, інтерактивне укладання контрактів, і не стосується
правових вимог держав-членів щодо товарів, таких як стандарти
безпеки, зобов'язання щодо маркування чи відповідальність за
товари, або вимог держав-членів стосовно доставки чи перевезення
товарів, включаючи розподіл медичних продуктів; сфера координації
не охоплює здійснення переважного права купівлі державними
органами товарів, таких як твори мистецтва. 22) Надання інформаційних послуг контролюється від самого
початку діяльності з метою забезпечення ефективного захисту
громадських інтересів; з цією метою необхідно забезпечити надання
такого захисту з боку компетентного органу не лише для громадян
власної держави, але й для громадян всього Співтовариства; з метою
посилення взаємної довіри між державами-членами важливо чітко
наголосити на відповідальності з боку держави-члена, з території
якої надходять послуги; більш того, з метою ефективного
гарантування свободи надання послуг та правової визначеності для
постачальників та одержувачів послуг, надання таких інформаційних
послуг, в принципі, має підпорядковуватись законодавству
держави-члена, на території якої знаходиться місце заснування
постачальника послуг. 23) Ця Директива не має на меті ні встановлювати додаткові
норми стосовно колізійного права у міжнародному приватному праві,
ні зачіпає судочинство судів; положення правової норми, що
застосовується, утвореної нормами міжнародного приватного права,
не повинні обмежувати свободу надання інформаційних послуг, як
передбачено цією Директивою. 24) На підставі цієї Директиви, незалежно від норми щодо
контролю за джерелами інформаційних послуг, вживання заходів по
обмеженню вільного переміщення інформаційних послуг є законним
відповідно до умов, визначених у цій Директиві для держав-членів. 25) Національні суди, в тому числі і суди цивільної
юрисдикції, які розглядають спори у приватному праві, можуть
вживати заходів щодо відступу від свободи надання інформаційних
послуг відповідно до умов, передбачених цією Директивою. 26) Держави-члени відповідно до умов, передбачених цією
Директивою, можуть застосовувати свої внутрішні норми у
кримінальному праві та кримінальному провадженні з метою
проведення усіх слідчих та інших заходів, необхідних для
затримання та переслідування злочинців без потреби повідомляти
Комісію про такі заходи. 27) Ця Директива разом із майбутньою Директивою Європейського
парламенту та Ради стосовно дистанційного маркетингу споживацьких
фінансових послуг є внеском у створення правової структури для
інтерактивного надання фінансових послуг; ця Директива не є
поштовхом до майбутніх ініціатив в області фінансових послуг,
зокрема, в сфері гармонізації норм поведінки; можливість
(передбачена цією Директивою для держав-членів) обмеження свободи
надання інформаційних послуг за певних умов з метою захисту
споживачів також охоплює заходи в сфері фінансових послуг,
зокрема, заходи, спрямовані на захист інвесторів. 28) Зобов'язання держав-членів не ставити умовою доступу до
здійснення діяльності постачальником інформаційних послуг
отримання попередньої ліцензії не поширюється на поштові послуги,
які регулюються положеннями Директиви 97/67/ЄС Європейського
парламенту та Ради від 15 грудня 1997 року про спільні правила
розвитку внутрішнього ринку поштових послуг держав Співтовариства
та вдосконалення якості послуг (23), що складаються з фізичної
доставки роздрукованого повідомлення електронної пошти і не
впливають на добровільні системи акредитації, зокрема, для
постачальників електронних послуг по засвідченню підписів. ___________________
(23) OJ L 15, 21.01.1998, p.14.
29) Комерційні повідомлення важливі для фінансування
інформаційних послуг та для розвитку широкого спектру нових
безкоштовних послуг; в інтересах захисту споживача та справедливої
торгівлі комерційні повідомлення, включаючи повідомлення про
знижки, рекламні пропозиції та рекламні змагання чи ігри, повинні
задовольняти ряд прозорих умов; ці умови застосовуються без
перешкод до Директиви 97/7/ЄС ( 994_245 ); ця Директива не впливає
на положення існуючих Директив про комерційні повідомлення,
зокрема, директиву 98/43/ЄС. 30) Розсилка комерційних повідомлень без згоди одержувача
електронною поштою може бути небажаною для споживачів та
постачальників інформаційних послуг і може завадити стабільному
функціонуванню інтерактивних мереж; питання узгодження одержувачем
певних форм комерційних повідомлень, що розсилаються без його
згоди, не регулюються цією Директивою, але воно передбачалось
Директивою 97/7/ЄС ( 994_245 ) та Директивою 97/66/ЄС ( 994_243 );
в тих державах-членах, які дозволяють розсилку комерційних
повідомлень без згоди одержувача електронною поштою, має
стимулюватись та полегшуватись запровадження відповідної системи
фільтрації повідомлень; крім того, в будь-якому випадку комерційні
повідомлення, що розсилаються без згоди одержувача, мають чітко
ідентифікуватись як такі з метою посилення прозорості та
полегшення функціонування такої системи фільтрації; добровільна
доставка комерційних повідомлень по електронній пошті не повинна
завдавати додаткових витрат для одержувача. 31) Держави-члени, які дозволяють розсилку постачальником
послуг, заснованим на їх території, комерційних повідомлень без
згоди одержувача електронною поштою, мають забезпечити регулярні
консультації постачальників послуг між собою та поважання ними
списків відмов, в яких фізичні особи, які не бажають отримувати
такі комерційні повідомлення, можуть зареєструватись. 32) З метою усунути перешкоди до розвитку транскордонних
послуг в межах Співтовариства, які представники професій, які
регулюються законодавством держав ЄС, можуть пропонувати в
Інтернет, необхідно гарантувати на рівні Співтовариства
відповідність професійним нормам, спрямованим, зокрема, на захист
споживачів чи здоров'я громадян; прийняття кодексів поведінки на
рівні Співтовариства було б найкращим засобом визначення правил
професійної етики в сфері комерційних повідомлень; розробка чи,
якщо необхідно, адаптація таких правил має стимулюватись без
перешкод до самостійності професійних органів та об'єднань. 33) Ця Директива доповнює законодавство Співтовариства та
національне законодавство в області професій, що регулюються
законодавством держав ЄС, формуючи повну систему норм, що
застосовуються у цій сфері. 34) Кожна держава-член має доповнити своє законодавство, що
містить вимоги, а, зокрема, вимоги до форми, які обмежують
використання контрактів за допомогою електронних засобів; вивчення
законодавства, що потребує такої адаптації, має бути систематичним
та охоплювати усі необхідні етапи та дії процесу укладання
контракту, включаючи його зберігання; ці доповнення повинні мати
на меті зробити дієвими контракти, укладені за допомогою
електронних засобів; законна сила підписів в електронному вигляді
регулюється Директивою 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради
від 13 грудня 1999 року ( 994_240 ) про систему електронних
підписів в межах Співтовариства (24); підтвердження отримання
постачальником послуг може прийняти форму інтерактивного надання
оплачених послуг. ___________________
(24) OJ L 13,19.01.2000, p.12.
35) Ця Директива не впливає на можливість для держав-членів
формулювати чи встановлювати загальні чи специфічні вимоги для
контрактів, які можуть бути задоволені за допомогою електронних
засобів, зокрема, вимоги щодо гарантування електронних підписів. 36) Держави-члени можуть встановлювати обмеження на
використання контрактів, укладених в електронній формі, які за
законом вимагають для свого укладення залучення судів, державних
органів чи осіб, які здійснюють державні повноваження; ця
можливість також охоплює контракти, що вимагають залучення судів,
державних органів чи осіб, які здійснюють державні повноваження, з
метою впливу на треті сторони, а також контракти, які, згідно
закону, мають бути засвідчені нотаріусом. 37) Зобов'язання держав-членів усувати перешкоди до
використання контрактів, укладених електронним шляхом, поширюються
виключно на перешкоди, що випливають з правових вимог, а не на
практичні перешкоди, що з'являються внаслідок неможливості
використання у певних випадках електронних засобів. 38) Зобов'язання держав-членів усувати перешкоди для
використання контрактів, укладених електронним шляхом, мають бути
виконані згідно із правовими вимогами до контрактів, які
передбачені в законодавстві Співтовариства. 39) Виключення до положень стосовно контрактів, укладених
винятково за допомогою електронної пошти чи еквівалентного
індивідуального зв'язку, що передбачено цією Директивою, стосовно
інформації, що надається, та розміщення запитів не повинні, як
наслідок, призводити до ігнорування постачальниками інформаційних
послуг цих положень. 40) Як існуючі, так і нові розбіжності в законодавстві
держав-членів та прецедентному праві стосовно відповідальності
постачальників послуг, що діють як посередники, перешкоджають
стабільному функціонуванню внутрішнього ринку, зокрема, шляхом
послаблення розвитку транскордонних послуг та створюючи
диспропорції в конкуренції; діяльність постачальників послуг за
певних умов повинна бути спрямована на попередження чи припинення
незаконної діяльності; ця Директива має бути відповідною основою
для розвитку швидких та надійних процедур усунення та відключення
доступу до незаконної інформації; такі механізми можуть бути
розвинені на підставі добровільних угод між усіма зацікавленими
сторонами та мають стимулюватись державами-членами; в інтересах
усіх сторін, залучених до постачання інформаційних послуг,
приймати та запроваджувати ці процедури; положення цієї Директиви
стосовно відповідальності не повинні створювати перешкоди з боку
різних зацікавлених сторін розвитку та ефективному функціонуванню
технічних систем захисту та ідентифікації, засобів технічного
контролю, які стали можливі завдяки розвитку цифрових технологій в
рамках обмежень, передбачених Директивами 95/46/ЄС ( 994_242 ) та
97/66/ЄС ( 994_243 ). 41) Ця Директива сприяє встановленню рівноваги між різними
інтересами, поставленими на карту, та встановлює принципи, на яких
можуть грунтуватись угоди та стандарти у цій області. 42) Звільнення від відповідальності, передбачене в цій
Директиві, поширюється лише на випадки, коли діяльність
постачальників інформаційних послуг обмежена технічним процесом
дії та наданням доступу до мережі передачі даних, за допомогою
якої інформація, що стає доступною для третіх сторін, передається
чи тимчасово зберігається з єдиною метою - зробити передачу більш
ефективною; ця діяльність має просту технічну, автоматичну та
пасивну сутність, яка передбачає, що постачальник інформаційних
послуг не має ні знань, ні може контролювати інформацію, що
передається чи зберігається. 43) Постачальник послуг може виграти внаслідок використання
каналів передачі інформації чи кешування, якщо він ніяким чином не
залучений до передачі інформації; серед іншого, це вимагає
незмінності інформації, яку він передає; ця вимога не поширюється
на управління операціями технічного характеру, яке має місце в
ході передачі, оскільки вони не змінюють цілісність інформації, що
міститься при передачі. 44) Постачальник послуг, який цілеспрямовано співробітничає
із одним з одержувачів інформації, з метою здійснення незаконних
дій, виходить за межі діяльності стосовно каналів передачі
інформації чи кешування і, як наслідок, не може отримати вигоду
від звільнення від відповідальності, що передбачено за таку
діяльність. 45) Обмеження відповідальності посередника у постачанні
послуг, що передбачено цією Директивою, не впливає на можливість
судових заборон різного роду; такі заборони можуть, зокрема,
складатись із наказів судів чи адміністративних органів, що
вимагають попередження будь-якого порушення, включаючи переміщення
незаконної інформації чи відключення доступу до неї. 46) З метою отримання переваг від обмеження відповідальності
постачальник інформаційних послуг, які включають в себе зберігання
інформації, по отриманню фактичних знань чи обізнаності про
незаконну діяльність має терміново вживати певні дії з метою
усунення можливості доступу чи відключення доступу до відповідної
інформації; усунення можливості доступу чи його відключення має
здійснюватись при дотриманні принципу свободи самовираження та
процедур, визначених для цих цілей на національному рівні; ця
Директива не впливає на здатність держав-членів встановлювати
особливі вимоги, які мають бути терміново задоволені до того як
інформація буде знищена чи доступ до неї буде відключений. 47) Державам-членам не дозволяється накладати на
постачальників послуг зобов'язання по відслідковуванню виключно
стосовно зобов'язань загального характеру; це не стосується
зобов'язань по відслідковуванню в особливому випадку та, зокрема,
не впливає на розпорядження, видані національними органами влади
відповідно до внутрішнього законодавства. 48) Ця Директива не впливає на здатність держав-членів
вимагати від постачальників послуг, які розпоряджаються
інформацією, наданою одержувачами їхніх послуг, застосовувати
засоби безпеки, що логічно було б очікувати з їх боку, та які
мають відповідати нормам національного законодавства, з метою
виявлення та запобігання певним видам незаконної діяльності. 49) Держави-члени та Комісія мають заохочувати розробку
кодексів поведінки; не варто принижувати добровільний характер
таких кодексів та можливість вільного вирішення зацікавленими
сторонами, чи дотримуватись положень таких кодексів. 50) Важливо, щоб запропонована директива про гармонізацію
певних галузей авторського права та суміжних прав в інформаційному
суспільстві та ця Директива набирали чинності одночасно з метою
встановлення чіткої системи правил стосовно питання
відповідальності посередників за порушення в сфері авторського
права та суміжних прав на рівні Співтовариства. 51) Від кожної держави-члена у випадку необхідності
вимагається доповнити будь-яке законодавство, яке має на меті
перешкоджати використанню механізмів вирішення спорів поза межами
суду за допомогою електронних каналів; ці доповнення мають на меті
зробити функціонування таких механізмів ефективним у законі та на
практиці на міжнародному рівні. 52) Ефективна реалізація свобод на внутрішньому ринку
потребує гарантувати жертвам ефективний доступ до засобів
вирішення спорів; шкода, що може бути нанесена через інформаційні
послуги, характеризується як швидкістю нанесення, так і її
географічним поширенням; беручи до уваги цей особливий характер
шкоди та потребу забезпечити неможливість перешкоджання державними
органами влади встановлювати взаємну довіру між собою, ця
Директива містить запит до держав-членів про доступність
відповідних судових позовів; держави-члени мають вивчити потребу
надання доступу до судових процедур за допомогою відповідних
електронних засобів. 53) Директива 98/27/ЄС, що застосовується до інформаційних
послуг, передбачає механізм подання позовів щодо винесення судової
заборони, спрямований на захист колективних інтересів споживачів;
цей механізм сприятиме вільному переміщенню інформаційних послуг
шляхом забезпечення високого рівня захисту споживача. 54) Санкції, передбачені цією Директивою, застосовуються без
перешкод до будь-яких інших санкцій чи засобів, передбачених
національним правом; держави-члени не зобов'язані передбачати
кримінальні санкції за порушення положень національного
законодавства, прийнятих відповідно до цієї Директиви. 55) Ця Директива не впливає на закон, що застосовується до
контрактних зобов'язань споживачів; відповідно, ця Директива не
може мати наслідком позбавлення споживача захисту, наданого йому
обов'язковими правилами стосовно контрактних зобов'язань за
законодавством держави-члена, в якій він постійно проживає. 56) Що стосується передбачених в цій Директиві відступів від
контрактних зобов'язань стосовно контрактів, укладених
споживачами, то ці зобов'язання мають тлумачитись як такі, що
містять інформацію про істотні елементи змісту контракту,
включаючи права споживача, які мають вирішальний вплив на рішення
за контрактом. 57) Європейський Суд неодноразово постановляв, що
держава-член зберігає за собою право вживати заходи проти
постачальника послуг, заснованого на території іншої
держави-члена, але діяльність якого повністю чи переважно
спрямована на територію першої держави-члена, у випадку, якщо
вибір місця заснування був зроблений з метою ухилення від
законодавства, яке застосовувалося б до постачальника у випадку,
якби його установа була заснована на території першої
держави-члена. 58) Ця Директива не повинна застосовуватись до послуг,
наданих постачальником послуг, заснованим в третій державі; беручи
до уваги глобальне скорочення обсягу електронної комерції, доречно
було б передбачити відповідність норм Співтовариства міжнародним
нормам; ця Директива без перешкод застосовується до результатів
обговорень в межах міжнародних організацій (серед яких виділяються
ВТО, ОЕСР, Комісія ООН з права міжнародної торгівлі) по правовим
питанням. 59) Незважаючи на глобальний характер електронного зв'язку,
координація національних заходів регуляції на рівні Європейського
Союзу необхідна з метою уникнення фрагментації внутрішнього ринку
та з метою встановлення відповідної європейської системи
регуляції; така координація також має сприяти формуванню спільної
та сильної переговорної позиції на міжнародних форумах. 60) З метою безперешкодного розвитку електронної комерції
правова система має бути чіткою та простою, передбачливою та
узгодженою із нормами, що застосовуються на міжнародному рівні
таким чином, щоб їх застосування не справляло негативного впливу
на конкурентоспроможність європейської промисловості чи не
перешкоджало інноваціям у цій сфері. 61) Якщо ринок фактично функціонуватиме за допомогою
електронних засобів в контексті глобалізації, Європейський Союз та
основні не європейські зони потребують консультацій одна з одною з
метою узгодження законів та процедур. 62) Співробітництво із третіми державами в області
електронної комерції має зміцнюватись, а зокрема, це стосується
співробітництва із державами, що подали заявку на вступ до ЄС,
розвинутими державами та іншими торговельними партнерами
Європейського Союзу. 63) Прийняття цієї Директиви не перешкоджатиме
державам-членам брати до уваги різноманітні соціальні та культурні
наслідки, характерні для епохи інформаційного суспільства;
зокрема, таке прийняття не повинно перешкоджати засобам, які
держави-члени можуть приймати відповідно до законодавства держав
Співтовариства з метою досягнення соціальних, культурних та
демократичних цілей, беручи до уваги як свою мовну
різноманітність, національні та регіональні особливості, так і
культурну спадщину, та з метою забезпечити громадський доступ до
найширшої мережі інформаційних послуг; в будь-якому випадку
розвиток інформаційного суспільства має забезпечити можливість
доступу громадян держав Співтовариства до європейської культурної
спадщини, представленої в цифровому середовищі. 64) Електронні комунікації пропонують державам-членам
надзвичайні засоби постачання громадських послуг в культурній,
освітній та мовній сферах. 65) Рада в своїй резолюції від 19 січня 1999 року про
споживацький вимір інформаційного суспільства (25) наголосила на
тому, що проблема захисту споживачів заслуговує на особливу увагу;
Комісія вивчатиме сфери, в яких захист надається в недостатній
мірі в контексті розвитку інформаційного суспільства та
визначатиме у випадку необхідності недоліки законодавства та ті
проблемні питання, які вимагають додаткових заходів; якщо буде
необхідно, Комісія має зробити особливі додаткові пропозиції для
виправлення цих недоліків, які таким чином будуть виявлені, ___________________
(25) OJ L C 23, 28.01.1999, p.1.
ПРИЙНЯЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Глава I
Загальні положення
Стаття 1
Цілі та сфера застосування
1. Ця Директива має на меті зробити внесок у належне
функціонування внутрішнього ринку шляхом забезпечення вільного
переміщення інформаційних послуг між державами-членами. 2. Ця Директива зближається до міри, необхідної для
досягнення цілей, викладених в пункті 1, із певними положеннями
національного законодавства про інформаційні послуги на
внутрішньому ринку, заснування постачальників послуг, комерційні
повідомлення, контракти, укладені за допомогою електронних
засобів, відповідальність посередників, кодекси поведінки,
вирішення спорів поза судом, судові позови та співробітництво між
державами-членами. 3. Ця Директива доповнює законодавство держав Співтовариства,
що застосовується до інформаційних послуг без перешкод до рівня
захисту, зокрема, здоров'я громадян та інтересів споживачів, як
передбачено актами Співтовариства та внутрішнього законодавства,
відповідно до якого вони запроваджуються до тієї міри, до якої це
не обмежує свободу забезпечення інформаційних послуг. 4. Ця Директива не вносить додаткові норми до міжнародного
приватного права і не впливає на юрисдикцію судів. 5. Ця Директива не застосовується до: a) сфери оподаткування; b) питань, що стосуються інформаційних послуг, на які
поширюються положення директив 95/46/ЄС ( 994_242 ) та 97/66/ЄС
( 994_243 ); c) питань, що стосуються угод та практики, які регулюються
законами картелю; d) такої діяльності в сфері інформаційних послуг: - діяльності нотаріусів тією мірою, до якої вони прямим чи
опосередкованим чином здійснюють державні повноваження, - представництва клієнта та захисту його інтересів перед
судом, - азартних ігор, які передбачають ставки грошової цінності в
іграх, включаючи лотереї та угоди про парі. 6. Ця Директива не впливає на акти, прийняті на національному
рівні чи на рівні Співтовариства з метою розвитку культурної та
мовної різноманітності та забезпечення захисту плюралізму.
Визначення
Відповідно до мети цієї Директиви наступні терміни мають такі
значення: a) термін "інформаційні послуги" означає послуги у тому
сенсі, в якому вони використовуються в статті 1(2) Директиви
98/34/ЄС( 994_b11 ), доповненої Директивою 98/48/ЄС; b) термін "постачальник послуг" означає будь-яку фізичну чи
юридичну особу, яка надає інформаційні послуги; c) термін "заснований постачальник послуг" означає
постачальника послуг, який ефективно займається економічною
діяльністю, використовуючи постійну установу протягом
невизначеного періоду часу. Наявність та використання технічних
засобів та технологій, що вимагаються для постачання послуг, саме
по собі не представляє собою установу постачальника; d) термін "одержувач послуг" означає будь-яку фізичну чи
юридичну особу, яка в професійних чи інших цілях, зокрема, в цілях
пошуку інформації чи забезпечення її доступності, користується
інформаційними послугами; e) термін "споживач" означає будь-яку особу, яка діє не в
цілях своєї комерційної, професійної діяльності; f) термін "комерційне повідомлення" означає будь-яку форму
повідомлення, спрямованого на пряме чи опосередковане просування
товарів, послуг чи іміджу компанії, організації чи особи, яка
займається комерційною, промисловою чи професійною діяльністю або
реалізує професію, що регулюється законодавством держав ЄС.
Комерційними повідомленнями не є наступне:
- інформація, що надає прямий доступ до діяльності
компанії, організації чи особи, зокрема, ім'я домену чи адреса
електронної пошти,
- повідомлення стосовно товарів, послуг чи іміджу
компанії, організації чи особи, подане у самостійній формі,
зокрема, за відсутності фінансових міркувань; g) термін "професія, що регулюється законодавством держав ЄС"
означає будь-яку професію в сенсі, в якому це поняття
використовується в статті 1 (d) Директиви Ради 89/48/ЄЕС від 21
грудня 1998 року про загальну систему визнання дипломів про вищу
освіту, які видаються по отриманню професійної освіти та навчання
тривалістю щонайменш три роки (26) або в статті 1 (f) Директиви
Ради 92/51/ЄЕС від 18 червня 1992 року про другу загальну систему
по визнанню професійної освіти та навчання, яка доповнює Директиву
89/48/ЄЕС (27); ___________________
(26) OJ L 19, 24.01.1989, p.16.
(27) OJ L 209, 24.07.1992, p.25. Директива з поправками,
востаннє внесеними Директивою Комісії 97/38/ЄС (OJ L 184,
12.07.1997, p.31).
h) термін "сфера координації" означає вимоги, закладені в
правових системах держав-членів, що застосовуються до
постачальників інформаційних послуг чи до самих інформаційних
послуг, незалежно від того, загальна їх природа, чи ці вимоги
спеціально для них вироблені. i) Сфера координації стосується вимог, яким постачальник
послуг повинен відповідати по відношенню до:
- заняття діяльністю в сфері інформаційних послуг - такі
як вимоги щодо кваліфікації, уповноваження чи повідомлення;
- заняття діяльністю в сфері інформаційних послуг - такі
як вимоги щодо діяльності постачальника послуг, вимоги щодо якості
чи сутності послуг, включаючи ті, що застосовуються до реклам і
контрактів чи вимоги, що стосуються відповідальності постачальника
послуг; ii) Сфера координації не поширюється на такі вимоги як:
- вимоги, що застосовуються до товарів, як таких,
- вимоги, що застосовуються до доставки товарів,
- вимоги, що застосовуються до послуг, які надаються
відмінним від електронного шляхом.
Стаття 3
Внутрішній ринок
1. Кожна держава-член забезпечує відповідність наданих
інформаційних послуг постачальником послуг, заснованим на її
території, положенням національного законодавства, що
застосовуються на території відповідної держави-члена, і які
підпадають під сферу координації. 2. Держави-члени з причин, що знаходяться в межах сфери
координації, можуть обмежувати свободу постачання інформаційних
послуг з боку іншої держави-члена. 3. Пункти 1 та 2 не застосовуються до положень, передбачених
в Додатку. 4. Держави-члени також можуть вживати заходів з метою
ухилення від положень пункту 2 щодо наданих інформаційних послуг у
випадку, якщо вони задовольняють наступні умови:


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору