Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів
Німеччина, Австрія, Бельґія [...]; Угода, Міжнародний документ, Витяг від 12.02.1981
Документ 994_377, чинний, поточна редакція — Приєднання від 05.01.2004, підстава - 1341-IV
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 01.05.2004. Подивитися в історії? )

                       Багатостороння угода 
про сплату маршрутних зборів
( Додатково див. Протокол
( 994_378 ) від 27.06.97 )
( Про приєднання до Угоди див. Закон
N 1341-IV ( 1341-15 ) від 26.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.206 )

Дата підписання: 12.02.1981 р. Дата набуття чинності: 01.05.2004 р.

ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА, АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА, КОРОЛІВСТВО БЕЛЬГІЯ, ІСПАНІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА, СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ, ІРЛАНДІЯ, ВЕЛИКЕ ГЕРЦОГСТВО ЛЮКСЕМБУРГ, КОРОЛІВСТВО НІДЕРЛАНДИ, ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА, ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,
далі - "Договірні Держави",
ЄВРОПЕЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ АЕРОНАВІГАЦІЇ,
далі - організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ",
беручи до уваги, що угоди, укладені європейськими державами з
організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" щодо стягнення маршрутних зборів,
повинні бути замінені у зв'язку зі змінами, внесеними до
Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від 13 грудня 1960 року ( 994_373 ); визнаючи, що співпраця у справі визначення та стягнення сум
маршрутних зборів у минулому виявилася плідною; бажаючи і надалі підтримувати та зміцнювати запроваджену
співпрацю; вирішили керуватися, з належним урахуванням директив,
рекомендованих Міжнародною організацією цивільної авіації, єдиною
європейською системою маршрутних зборів, доступною для
якнайбільшого числа європейських держав; упевнені у тому, що така уніфікація також сприятиме
консультаціям з користувачами; вважаючи, що для держав, які беруть участь у системі
маршрутних зборів організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", бажано зміцнювати
повноваження Організації відносно стягнення сум зборів; визнаючи, що така система потребує нової законодавчої бази; домовились про таке:
Стаття 1
1. Договірні Держави домовились запровадити спільну політику
стосовно сплати зборів за користування засобами та послугами
організації повітряного руху на маршрутах, далі - "маршрутні
збори", у повітряному просторі районів польотної інформації (РПІ)
у межах їхньої відповідної компетенції. 2. Вони відповідно домовились про створення спільної системи
визначення та стягнення маршрутних зборів і використання з цією
метою послуг організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ". 3. З цією метою Постійна комісія і Комітет управління
організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" будуть розширені таким чином, щоб до
їхнього складу увійшли представники Договірних Держав, які не є
членами організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" і які далі іменуються
"розширена Комісія" та "розширений Комітет". 4. РПІ, згадані вище у пункті 1, перелічені у Додатку 1 до
цієї Угоди. Будь-які зміни, які Договірна Держава бажає внести до
переліку своїх РПІ, мають бути одностайно прийняті розширеною
Комісією, якщо це призведе до змін загальних меж повітряного
простору, на який поширюється ця Угода. Про будь-які зміни, що не
призводять до згаданих наслідків для повітряного простору,
відповідна Договірна Держава повідомляє організацію
"ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 2
Кожна Договірна Держава має один голос у розширеній Комісії з
урахуванням положень статті 6.1 (b).
Стаття 3
1. Розширена Комісія вживає заходів щодо запровадження
спільної системи сплати маршрутних зборів таким чином, щоб: (a) суми цих зборів були визначені згідно з загальною
формулою, яка враховує витрати Договірних Держав на засоби і
послуги організації повітряного руху на маршруті та на
експлуатацію системи, а також витрати організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ"
на експлуатацію системи;
(b) ці збори стягувалися організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" в якості
одноразового збору за рейс.
2. З вищезазначеною метою розширена Комісія: (a) визначає принципи оцінки витрат, зазначених вище у пункті
1 (a);
(b) визначає формулу, якою треба користуватися при обчисленні
сум маршрутних зборів;
(c) затверджує, для кожного тарифного періоду, ставку
стягнення зборів, зазначених вище у пункті 1 (a);
(d) визначає грошову розрахункову одиницю, в якій мають бути
виражені маршрутні збори;
(e) визначає умови використання системи, включаючи умови
сплати, а також єдині ставки і тарифи та період, протягом якого
вони діють;
(f) визначає принципи звільнення від сплати маршрутних
зборів;
(g) затверджує звіти розширеного Комітету; (h) приймає фінансові правила, які поширюються на систему
сплати маршрутних зборів;
(i) затверджує угоди між організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" та
будь-якою державою, яка бажає скористатися ресурсами або технічною
допомогою організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у зв'язку зі сплатою зборів
за аеронавігаційні послуги, на які не поширюється дія цієї Угоди;
(j) затверджує бюджетний додаток, запропонований розширеним
Комітетом згідно зі статтею 5.1 (c).
3. Розширена Комісія визначає свої власні правила процедури
шляхом одностайного голосування всіх Договірних Держав.
Стаття 4
Кожна Договірна Держава має один голос у розширеному Комітеті
з урахуванням положень статті 6.2 (b).
Стаття 5
1. Розширений Комітет вживає заходів щодо: (a) підготовки рішень для розширеної Комісії; (b) нагляду за експлуатацією системи сплати маршрутних
зборів, включаючи користування ресурсами, що їх застосовує
організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з цією метою, і вжиття всіх необхідних
заходів, зокрема щодо стягнення маршрутних зборів, згідно з
рішеннями розширеної Комісії;
(c) звітування перед розширеною Комісією про ресурси,
потрібні для функціонування системи сплати маршрутних зборів, та
надання їй бюджетного додатку, пов'язаного з діяльністю
організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у зв'язку зі сплатою маршрутних зборів;
(d) виконання будь-яких інших завдань, доручених йому
розширеною Комісією.
2. Розширений Комітет визначає свої власні правила процедури
згідно з положеннями, що їх передбачає стаття 6.2 (a).
Стаття 6
1. Рішення розширеної Комісії приймаються таким чином: (a) рішення з питань, згаданих у статті 3.2 (a)-(f) та (h),
приймаються шляхом одностайного голосування всіх Договірних Держав
і є обов'язковими для всіх Договірних Держав. У разі відсутності
одностайного рішення розширена Комісія приймає рішення більшістю у
дві третини поданих голосів. Будь-яка Договірна Держава, яка не в
змозі подолати національні міркування щодо запровадження цього
рішення, подає до розширеної Комісії заяву з поясненням мотивів
цього;
(b) рішення з питань, згаданих у статті 3.2 (i) і (j),
приймаються більшістю у дві третини поданих голосів, за умови, що
ці голоси включають більшість пропорційних голосів держав-членів
організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" згідно з положеннями, наведеними у
Додатку 2 до цієї Угоди. Щороку організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ"
повідомляє Договірні Держави, які не є державами-членами
організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", про число голосів, на яке мають право
держави-члени згідно зі згаданими положеннями;
(c) рішення з питань, згаданих у статті 3.2 (g), приймаються
більшістю у дві третини поданих голосів. Те саме стосується справ,
поданих від імені організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" розширеною Комісією
до арбітражного суду, згаданого у статті 25.
2. (a) Правила процедури розширеного Комітету, у тому числі
правила, що стосуються прийняття рішень, потребують затвердження
розширеною Комісією шляхом одностайного голосування всіх
Договірних Держав. (d) однак з питань, згаданих у статті 5.1 (c), рішення
розширеного Комітету приймаються згідно з положеннями,
передбаченими у пункті 1 (b) цієї статті.
Стаття 7
Згідно із застосовними правилами організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ"
здійснює оцінку сум маршрутних зборів для кожного рейсу у
повітряному просторі, визначеному у статті 1.
Стаття 8
Організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" стягує суми маршрутних зборів,
зазначених у статті 7. З цією метою такі суми стосовно кожного
рейсу являють собою єдину суму, яка становить єдину вимогу
організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" і сплачується у її штаб-квартирі.
Стаття 9
Особа, відповідальна за сплату зборів, є особою, яка була
експлуатантом літака під час здійснення рейсу.
Стаття 10
Якщо особа експлуатанта невідома, експлуатантом вважається
власник літака, якщо він не доведе, що експлуатантом була інша
особа.
Стаття 11
У разі, якщо боржник не сплатив належну суму, можуть
застосовуватися заходи щодо її примусового стягнення.
Стаття 12
1. Справа про стягнення суми, що належить до сплати,
порушується організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" або, на її прохання, -
Договірною Державою. 2. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або
адміністративних процедур. 3. Кожна Договірна Держава інформує організацію
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" про процедури, застосовані у цій державі, та про
компетентні суди, трибунали або адміністративні органи.
Стаття 13
Процедура стягнення порушується на території Договірної
Держави: (a) де боржник мешкає або має зареєстрований офіс; (b) де знаходиться компанія боржника, у разі якщо ні місце
його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на
території Договірної Держави;
(c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у
пунктах (a) і (b), там, де боржник має активи;
(d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у
пунктах (a) і (c), там, де знаходиться штаб-квартира організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 14
Організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" правоздатна порушити справу у
компетентних судах, трибуналах і адміністративних органах держав,
що не є сторонами цієї Угоди.
Стаття 15
Нижчеперелічені рішення, прийняті в одній Договірній Державі,
визнаються і виконуються в інших Договірних Державах: (a) остаточні рішення суду або трибуналу; (b) рішення адміністративного органу, які були піддані
перегляду в суді або трибуналі, але вже не переглядаються, тому що
суд або трибунал відхилив апеляцію остаточним рішенням, або тому
що апеляцію було відкликано, або тому що час для подання апеляції
минув.
Стаття 16
Рішення, згадані у статті 15, не визнаються та не виконуються
у таких випадках: (a) якщо суд, трибунал або адміністративний орган держави
походження не мав компетенції згідно зі статтею 13;
(b) якщо рішення явно несумісне з державною політикою
відповідної держави;
(c) якщо боржник заздалегідь не отримав повідомлення про
рішення адміністративного органу або установи, де розглядалася
справа, і не мав достатньо часу для того, щоб мати можливість
захищати справу або подавати апеляцію до суду або трибуналу;
(d) якщо справа стосовно сплати тих самих маршрутних зборів
була порушена раніше і все ще знаходиться на розгляді в суді,
трибуналі або адміністративному органі відповідної держави;
(e) якщо рішення несумісне з рішенням стосовно сплати тих
самих маршрутних зборів, прийнятим у відповідній державі;
(f) якщо суд, трибунал або орган влади держави походження для
того, щоб прийняти рішення, вирішив попереднє питання стосовно
статусу або правоздатності фізичних осіб, прав власності, що
виникають зі шлюбних зв'язків, заповітів або спадкоємства таким
чином, що це суперечить нормам приватного міжнародного
законодавства держави, в якій подається клопотання про визнання,
якщо той самий результат був би отриманий шляхом застосування норм
приватного міжнародного законодавства цієї держави.
Стаття 17
Рішення, згадані у статті 15, якщо вони можуть бути виконані
у державі походження, виконуються згідно з законодавством
відповідної держави. У разі необхідності ордер примусового
виконання видається на запит судом, трибуналом або
адміністративним органом відповідної держави.
Стаття 18
1. Запит супроводжується: (a) завіреною копією рішення; (b) у випадку рішення суду або трибуналу, винесеного заочно,
оригіналом або завіреною копією документа, який підтверджує, що
повідомлення установи, яка займалася справою, було належним чином
вручено боржнику;
(c) у випадку адміністративного рішення, документом, який
підтверджує, що вимоги статті 15 були виконані;
(d) документом, який свідчить про те, що рішення може бути
виконано у державі походження та що боржник завчасно у належний
термін отримав повідомлення про рішення.
2. Належним чином завірений переклад документів подається,
якщо суд, трибунал або адміністративний орган держави походження
вимагає цього. При цьому не потрібна легалізація або інша подібна
формальність.
Стаття 19
1. Запит може бути відхилений лише з однієї з причин,
зазначених у статті 16. Рішення у жодному разі не може бути
переглянуте по своїй суті у відповідній державі. 2. Процедура визнання та виконання рішення визначається
законодавством відповідної держави, якщо ця Угода не передбачає
іншого.
Стаття 20
Сума, стягнена організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ", виплачується
Договірним Державам згідно з рішеннями розширеного Комітету.
Стаття 21
У разі, якщо Договірна Держава стягує суму вимоги, ця
стягнена сума без затримки сплачується організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ",
яка діє відповідно до статті 20. Витрати на стягнення, що їх
понесла ця держава, покладаються на організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 22
Компетентні органи Договірних Держав співпрацюють з
організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у визначенні та стягненні сум
маршрутних зборів.
Стаття 23
Якщо розширений Комітет одностайно вирішить відмовитися від
стягнення суми збору, відповідні Договірні Держави можуть вжити
будь-яких заходів, які вони вважають належними. У такому разі
положення цієї Угоди щодо стягнення і визнання та виконання рішень
втрачають чинність.
Стаття 24
У разі надзвичайного стану або бойових дій заходи,
передбачені цією Угодою, не впливають на свободу дій відповідних
Договірних Держав.
Стаття 25
1. Будь-які спори стосовно тлумачення або застосування цієї
Угоди або додатків до неї, що можуть виникнути між Договірними
Державами або між Договірними Державами та організацією
"ЄВРОКОНТРОЛЬ", представленою розширеною Комісією, які неможливо
було владнати шляхом прямих переговорів або будь-якими іншими
методами, передаються до арбітражного суду на прохання будь-якої
зі сторін у спорі. 2. З цією метою кожна зі сторін у спорі у кожному випадку
призначає арбітра, а призначені арбітри домовляються про
призначення третього арбітра. 3. Арбітражний суд визначає свої власні процедури. 4. Кожна сторона бере на себе витрати, пов'язані з діяльністю
її арбітра та її представництвом у справі, що слухається у суді.
Витрати, пов'язані з діяльністю третього арбітра, та інші витрати
у рівній мірі розподіляються між сторонами у спорі. Однак
арбітражний суд може призначити інший розподіл витрат, якщо він
визнає це за доцільне. 5. Рішення арбітражного суду є обов'язковими для сторін у
спорі.
Стаття 26
Ця Угода замінює Багатосторонню угоду про стягнення
маршрутних зборів від 8 вересня 1970 року. Це положення не завдає шкоди будь-якій угоді між організацією
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" та державою, яка не є її членом, стосовно стягнення
сум маршрутних зборів у межах РПІ, згаданих у статті 1 цієї Угоди,
яка залишається чинною до приєднання такої держави до цієї Угоди.
Стаття 27
1. Ця Угода до дати набуття нею чинності відкрита для
підписання будь-якою державою, яка на час підписання бере участь у
системі стягнення сум маршрутних зборів організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ"
або яка отримала право на підписання згідно з одностайним рішенням
Постійної комісії. 2. Ця Угода підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти
здаються на зберігання Урядові Королівства Бельгія. Ратифікація
Протоколу, відкритого для підписання у Брюсселі 12 лютого 1981
року, яким вносяться зміни до Міжнародної конвенції щодо
співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від
13 грудня 1960 року ( 994_376 ), далі - "Протокол", також є
ратифікацією цієї Угоди. 3. Ця Угода набуває чинності в день набуття чинності
Протоколом ( 994_376 ). Це стосується організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ",
держав-членів організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" та держав, які здали на
зберігання свої ратифікаційні грамоти до дати набуття чинності
Протоколом. 4. У разі, якщо будь-яка держава здає на зберігання свою
ратифікаційну грамоту після дати набуття чинності цією Угодою, ця
Угода набуває чинності для цієї держави у перший день другого
місяця після дати здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти. 5. Організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" стає стороною цієї Угоди шляхом
її підписання. 6. Уряд Королівства Бельгія повідомляє Уряди інших держав, що
підписали цю Угоду, про кожне підписання цієї Угоди, здачу на
зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти та дату набуття
чинності цією Угодою.
Стаття 28
1. Будь-яка держава може приєднатись до цієї Угоди. За винятком європейських держав, які приєднуються до
переглянутої Конвенції, згаданої у статті 27.2 ( 994_376 ),
держави можуть приєднатись до цієї Угоди тільки за умови ухвалення
відповідного рішення розширеною Комісією шляхом одностайного
голосування. 2. Документи про приєднання здаються на зберігання Урядові
Королівства Бельгія, який доводить це до відома Урядів інших
Договірних Держав. 3. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця
після здачі на зберігання документа про приєднання.
Стаття 29
1. Для держав-учасниць переглянутої Конвенції ( 994_376 ) ця
Угода має обов'язкову силу доти, доки згадана переглянута
Конвенція залишається чинною. 2. Держави, які не є учасницями переглянутої Конвенції
( 994_376 ), мають зобов'язання за цією Угодою протягом п'яти
років, починаючи з дати набуття чинності цією Угодою для
відповідної держави, або доти, доки Конвенція не втратить
чинності, залежно від того, що трапиться раніше. Цей п'ятирічний
період автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди за
винятком випадків, коли відповідна держава письмово повідомить
Уряд Королівства Бельгія не менш ніж за два роки до закінчення
поточного періоду про свій намір вийти з Угоди. Уряд Королівства
Бельгія письмово повідомляє Уряди інших Договірних Держав про таке
повідомлення. 3. Уряд Королівства Бельгія письмово повідомляє Уряди інших
Договірних Держав про будь-яке повідомлення з боку Договірної
Сторони щодо переглянутої Конвенції ( 994_376 ) про свій намір
денонсувати згадану Конвенцію.
Стаття 30
Уряд Королівства Бельгія забезпечує реєстрацію цієї Угоди у
Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй відповідно до
статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ), а
також у Раді Міжнародної організації цивільної авіації відповідно
до статті 83 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписаної
у Чикаго 7 грудня 1944 року ( 995_038 ).
НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники,
після представлення своїх належним чином оформлених повноважень,
підписали цю Угоду.
ВЧИНЕНО у Брюсселі 12 лютого 1981 року німецькою,
англійською, іспанською, французькою, голландською і
португальською мовами, причому всі шість текстів є рівно
автентичними, в єдиному дійсному примірнику, який депонується в
архівах Уряду Королівства Бельгія, який надсилає завірені копії
Урядам інших держав, які підписали цю Угоду. У разі будь-яких
розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.
За Федеративну Республіку Німеччина: Г. БЛОМАЙЕР-БАРТЕНШТАЙН
За Австрійську Республіку: Ф. БОГЕН
За Королівство Бельгія: Шарль-Фердинан НОТОМ
Р. УРБЕН
За Іспанію: Нуньйо АГУІРРЕ де КАРСЕР
Франсіско КАЛЬ ПАРДО
За Французьку Республіку: Франс де АРТІНГ
Роже МАШНО
За Сполучене Королівство Великої Пітер ВЕЙКФІЛД, кавалер
Британії і Північної Ірландії: ордена Британської
імперії 2-го ступеня та
ордена св. Михайла і св.
Георгія 3-го ступеня
Девід Гарро ТРЕФГАРН
За Ірландію: Алберт РЕЙНОЛДС Т. Д.
Мері ТІННІ
За Велике Герцогство Люксембург: Жозі БАРТЕЛЬ
П'єр ВУРТ
За Королівство Нідерланди: Й.Х.О. ІНСІНГЕР
Н. СМІТ-КРУЗ
За Португальську Республіку: Жозе Карлуш Пінту
СОРОМЕНЬЙО БАПТИСТА
Жоао Едуарду НУНЕС ДЕ
ОЛІВЕЙРА ПЕКІТУ
За Швейцарську Конфедерацію: А. УРНІ
За організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ": Девід Гарро ТРЕФГАРН
Ж. ЛЕВЕК
Додаток 1

Райони польотної інформації (РПІ)
Договірні Сторони РПІ
Федеративна Республіка РПІ верхнього повітряного простору
Німеччина (ВПП) Ганновера
РПІ ВПП Рейну
РПІ Бремена
РПІ Дюссельдорфа
РПІ Франкфурта
РПІ Мюнхена
Австрійська Республіка РПІ Відня
Королівство Бельгія РПІ ВПП Брюсселя
Велике Герцогство Люксембург РПІ Брюсселя
Іспанія РПІ ВПП Мадрида
РПІ Мадрида
РПІ ВПП Барселони
РПІ Барселони
РПІ ВПП Канарських островів
РПІ Канарських островів
Французька Республіка РПІ ВПП Франції
РПІ Парижа
РПІ Бреста
РПІ Бордо
РПІ Марселя
Сполучене Королівство Великої РПІ ВПП Шотландії
Британії та Північної Ірландії РПІ Шотландії
РПІ ВПП Лондона
РПІ Лондона
Ірландія РПІ ВПП Шеннона
РПІ Шеннона
Королівство Нідерланди РПІ Амстердама
Португальська Республіка РПІ ВПП Лісабона
РПІ Лісабона
РПІ Санта Марії
Швейцарська Конфедерація РПІ ВПП Женеви
РПІ Женеви
РПІ ВПП Цюріха
РПІ Цюріха
Додаток 2
(стаття 6.1 (b)

Витяги з Міжнародної конвенції
щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" від 13 грудня 1960 року, доповненої
Протоколом, відкритим для підписання в Брюсселі у 1981 році
( 994_376 )
Стаття 7.3 Конвенції ( 994_376 )
"3. Якщо не передбачено інше, директиви і заходи у випадках,
передбачених у статті 6.1 (b) та 6.4, потребують більшості голосів
при голосуванні у Комісії, при цьому мається на увазі, що: - ці голоси підлягають оцінюванню, передбаченому у статті 8
нижче, - ці голоси представляють більшість Договірних Сторін, що
беруть участь у голосуванні".
Стаття 8 Конвенції ( 994_376 )
"Стаття 8
1. Оцінювання, згадане у статті 7, здійснюється згідно з
нижченаведеною таблицею:
Річний внесок Договірної Сторони у Пропорційна
відсотках від загальних річних внесків кількість
усіх Договірних Сторін голосів
Менше 1% ....................................... 1
Від 1 до менш ніж 2% .................... 2
Від 2 до менш ніж 3% .................... 3
Від 3 до менш ніж 4,5% .................. 4
Від 4,5 до менш ніж 6% .................... 5
Від 6 до менш ніж 7,5% .................. 6
Від 7,5 до менш ніж 9% .................... 7
Від 9 до менш ніж 11% ................... 8
Від 11 до менш ніж 13% ................... 9
Від 13 до менш ніж 15% ................... 10
Від 15 до менш ніж 18% ................... 11
Від 18 до менш ніж 21% ................... 12
Від 21 до менш ніж 24% ................... 13
Від 24 до менш ніж 27% ................... 14
Від 27 до менш ніж 30% ................... 15
30% ............................................ 16
2. Спочатку визначаються пропорційні кількості голосів, які
починають застосовуватися з дати набуття чинності Протоколом,
відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, за допомогою
вищенаведеної таблиці та відповідно до правила, яке міститься у
статті 19 Статуту Агентства щодо визначення річних внесків
Договірних Сторін до бюджету Організації. 3. У разі приєднання нової держави кількість голосів
Договірних Сторін визначається заново згідно з тією ж процедурою. 4. Кількість голосів кожної Договірної Сторони визначається
заново щороку відповідно до вищезазначених положень".
Стаття 19 Додатка 1 до Конвенції (Статут Агентства) ( 994_376 )
"Стаття 19
1. Без шкоди для положень пункту 2 нижче річний внесок кожної
Договірної Сторони до бюджету визначається на кожний фінансовий
рік згідно з нижченаведеною формулою: (a) початкова сума, що становить 30% від загальної суми
внеску, обчислюється пропорційно до розміру валового національного
продукту Договірної Сторони, як визначено нижче у пункті 3;
(b) решта внеску, що становить 70% від загальної суми внеску,
обчислюється пропорційно до базової вартості об'єктів для
обслуговування авіаційних маршрутів Договірної Сторони, як
визначено у пункті 4 нижче.
2. Жодна Договірна Сторона не повинна сплачувати за будь-який
фінансовий рік внесок, сума якого перевищує 30% від загальної суми
внесків усіх Договірних Сторін. Якщо сума внеску будь-якої однієї
Договірної Сторони, обчислена відповідно до пункту 1 вище,
перевищує 30%, надлишок розподіляється між іншими Договірними
Сторонами згідно з правилами, викладеними у згаданому пункті. 3. Дані про валовий національний продукт, які
використовуються для обчислень, беруться зі статистичних даних,
зібраних Організацією економічного співробітництва і розвитку, а
за їхньої відсутності - будь-яким іншим органом, який дає
аналогічні гарантії і визначений рішенням Комісії, - шляхом
обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких
такі статистичні дані є наявними. Вартість валового національного
продукту обчислюється на основі факторних витрат і поточних цін,
виражених у Європейських розрахункових одиницях. 4. Базова вартість об'єктів для обслуговування авіаційних
маршрутів, яка використовується при обчисленнях, визначається як
базова вартість, встановлена на передостанній рік перед
відповідним фінансовим роком".
Багатостороння Угода про сплату маршрутних зборів,
підписана у Брюсселі 12 лютого 1981 року
-------------------------------------------------------------------------- |Держави, що| Дата | |приєдналися|------------------------------------------------------------| | |згода Комісії |депонування документа|набуття чинності | | | |про приєднання | | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |ГРЕЦІЯ |7 липня 1987 р. |15 липня 1988 р. |1 вересня 1988 р.| |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |ТУРЕЧЧИНА |12 листопада 1987 р.|12 січня 1989 р. |1 березня 1989 р.| |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |МАЛЬТА |5 липня 1988 р. |8 травня 1989 р. |1 липня 1989 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |КІПР |24 лютого 1989 р. |27 листопада 1990 р. |1 січня 1991 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |УГОРЩИНА |3 грудня 1991 р. |12 травня 1992 р. |1 липня 1992 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |НОРВЕГІЯ |14 травня 1993 р. |21 січня 1994 р. |1 березня 1994 р.| |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |ДАНІЯ |1 грудня 1992 р. |9 червня 1994 р. |1 серпня 1994 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |ШВЕЦІЯ |15 березня 1995 р. |20 липня 1995 р. |1 грудня 1995 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |СЛОВЕНІЯ |22 червня 1994 р. |22 серпня 1995 р. |1 жовтня 1995 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |ЧЕСЬКА | | | | |РЕСПУБЛІКА |2 січня 1995 р. |24 травня 1995 р. |1 січня 1996 р. | |-----------+--------------------+---------------------+-----------------| |ІТАЛІЯ |22 листопада 1988 р.|12 лютого 1996 р. |1 квітня 1 996 р.| --------------------------------------------------------------------------



вгору