Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Рада Європи; Протокол, Міжнародний документ від 20.03.1952
Документ 994_535, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 17.07.1997, підстава 475/97-вр
 

                             Протокол 
до Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод
зі змінами, внесеними
Протоколом N 11 ( 994_536 )
Статус Протоколу див. ( 994_408 )
{ Додатково див. Інформацію до Конвенції та протоколів
у Документі ( n0001697-06 ) від 23.08.2006 }

( Протокол ратифіковано Законом
N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 )

Офіційний переклад (*) _______________
(*) Офіційний переклад затверджено Міністерством закордонних
справ України 27 січня 2006 року.
Уряди держав - членів Ради Європи, які підписали цей
Протокол,
сповнені рішучості вжити заходів для забезпечення
колективного гарантування певних прав і свобод, інших ніж ті, які
вже включено до розділу I Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод ( 995_004 ), підписаної в Римі 4 листопада
1950 року (далі - Конвенція),
домовилися про таке:
Стаття 1
Захист власності
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти
своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності
інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених
законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право
держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне,
щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до
загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших
зборів або штрафів.
Стаття 2
Право на освіту
Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при
виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і
навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і
навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.
Стаття 3
Право на вільні вибори
Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні
вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в
умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі
законодавчого органу.
Стаття 4
Територіальне застосування
Будь-яка Висока Договірна Сторона може при підписанні або
ратифікації чи будь-коли після цього надіслати Генеральному
секретареві Ради Європи заяву, де зазначаються межі застосування
нею положень цього Протоколу до територій, які зазначено в цій
заяві і за міжнародні відносини яких вона є відповідальною.
Будь-яка Висока Договірна Сторона, яка надіслала заяву на
підставі попередньої частини, може будь-коли після цього надіслати
нову заяву про зміну умов будь-якої попередньої заяви чи
припинення застосування положень цього Протоколу щодо будь-якої
території.
Заява, зроблена згідно з цією статтею, вважається такою, що
зроблена відповідно до пункту 1 статті 56 Конвенції ( 995_004 ).
Стаття 5
Зв'язок із Конвенцією
Високі Договірні Сторони розглядають положення статей 1, 2, 3
і 4 цього Протоколу як додаткові статті Конвенції ( 995_004 ), і
всі положення Конвенції застосовуються відповідно.
Стаття 6
Підписання і ратифікація
Цей Протокол відкритий для підписання членами Ради Європи,
які підписали Конвенцію ( 995_004 ); він має бути ратифікований
одночасно з ратифікацією Конвенції або після її ратифікації.
Протокол набирає чинності після депонування десяти ратифікаційних
грамот. Стосовно будь-якого підписанта цього Протоколу, що
ратифікуватиме його після набрання ним чинності, Протокол набирає
чинності з дня депонування його ратифікаційної грамоти.
Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання Генеральному
секретареві Ради Європи, який повідомляє всіх членів Ради про тих,
хто здійснив ратифікацію.
Учинено в Парижі 20 березня 1952 року англійською і
французькою мовами, обидва тексти є однаково автентичними, в
одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи.
Генеральний секретар надсилає засвідчені копії кожному
підписантові.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...