Угода про фінансування
ЄС, Україна; Угода, Опис, Проект [...] від 05.12.2008
Документ 994_920, чинний, поточна редакція — Підписання від 05.12.2008

                              Угода 
про фінансування

Дата підписання: 05.12.2008 Дата набрання чинності для України: 05.12.2008
Особливі умови
Уряд України, який надалі іменується "Бенефіціар",
з одного боку, і
Європейське Співтовариство, яке надалі іменується
"Співтовариство", представлене Комісією Європейських
Співтовариств, яка надалі іменується "Комісія",
з іншого,
погодились про таке:
Стаття 1. Характер і цілі операції
1.1. Співтовариство профінансує наступну Щорічну програму дій
з ядерної безпеки 2007 року - Частина II (Інструмент з
співробітництва з ядерної безпеки) (далі - Програма), яку описано
в Описах заходів (Додаток II).
1.2. Реалізація Проекту здійснюватиметься згідно з
положеннями Угоди про фінансування і додатків до неї: Загальні
умови (Додаток I) і Опис заходів (Додаток II).
Стаття 2. Фінансовий внесок співтовариства
2.1. Загальна вартість Програми становить 20 800 000 євро,
які будуть використані для впровадження наступних проектів:
- Управління безпекою на атомних статтях України "Завершення
проекту по національному учбовому центру із технічного
обслуговування та управління для персоналу НАЕК "Енергоатом" на
Запорізькій АЕС;
- Секторальна допомога для розвитку стратегії довгострокового
управління безпекою в Україні;
- Інституційне та технічне співробітництво з Державним
комітетом ядерного регулювання України для розвитку його
спроможностей на основі переданих європейських принципів та
практик з безпеки;
- Додаткові дії по проекту Промислового комплексу для
поводження з твердими радіоактивними відходами в Чорнобилі.
2.2. Співтовариство бере на себе зобов'язання щодо здійснення
фінансування обсягом максимум 20 800 000 євро.
Стаття 3. Внесок Бенефіціара
3.1. Внесок Бенефіціара у Проект становить нуль євро.
3.2. Оскільки внесок Бенефіціара у Проект не є фінансовим,
докладно передбачені заходи викладено в Додатку II - "Опис
заходів".
Стаття 4. Термін виконання
Термін виконання цієї Угоди про фінансування починається з
дати набуття чинності Угодою про фінансування відповідно до
Статті 4 Загальних умов і закінчується через 96 місяців після цієї
дати. Цей період складається з основного етапу виконання, який
становить 72 місяці, та завершального етапу, який становить
24 місяці.
Стаття 5. Адреси сторін
Усі повідомлення, що стосуються виконання Угоди про
фінансування, повинні бути оформлені в письмовому вигляді, мати
чітке посилання на Програму і надсилатися на такі адреси:
а) Бенефіціара:
пан Богдан Данилишин Міністр економіки України Національний Координатор допомоги ЄС в Україні
Кабінет Міністрів України вул. М.Грушевського, 12/2 Київ, 01008
б) Комісії:
Mr. Marcus Cornaro Director Commission of the European Communities EuropeAid Co-operation Office
Rue de la Loi 200 B-1049 Brussels, Belgium Fax: +3222967482
Стаття 6. Додатки
6.1. Документи, які є Додатками до Угоди і становлять її
невід'ємну частину:
Додаток I: Загальні умови;
Додаток II: Опис заходів.
6.2. У разі виникнення протиріч між положеннями Додатків і
положеннями Особливих умов Угоди про фінансування переважну силу
матимуть положення Особливих умов. У разі виникнення протиріч між
положеннями Додатка I і Додатка II переважну силу матимуть
положення Додатка I.
Стаття 7. Інші особливі умови,
що застосовуються до цього Проекту
7.1. Загальні умови доповнюються такими положеннями:
7.1.1. Термін "Рамкова угода" у Статтях 9.3 і 10.2 Загальних
умов розуміється як посилання на Загальні правила, що
застосовуються до меморандумів про фінансування ( 994_106 )
(набрали чинності 28 грудня 1994 року). Що стосується Статей 9 і
10 Загальних умов "Податкові та митні положення" та "Валютні
заходи", то вони відповідають статтям 12 і 13 Загальних правил, що
застосовуються до меморандумів про фінансування.
7.1.2. Стаття 8 Загальних умов доповнюється статтями 9 і 10
Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про
фінансування ( 994_106 ).
7.1.3. Стаття 11 Загальних правил, що застосовуються до
меморандумів про фінансування ( 994_106 ), застосовується в рамках
цієї Угоди про фінансування.
7.2. Інші статті Загальних правил, що застосовуються до
меморандумів про фінансування ( 994_106 ), замінюються Загальними
умовами в контексті цієї Угоди про фінансування.
7.3. Положення Статей 7.1 і 7.2 втрачають чинність після
набуття чинності новою Рамковою угодою між Комісією і
Бенефіціаром.
Стаття 8. Набуття чинності Угодою про фінансування
Угода про фінансування набуває чинності з дати її підписання
останньою із сторін і не пізніше 31.12.2008.
Цю Угоду про фінансування складено англійською та українською
мовами у двох примірниках, кожен з яких є оригінальним і має
однакову силу.
Від імені Бенефіціара Від імені Комісії
Богдан ДАНИЛИШИН Маркус КОРНАРО
Міністр економіки України Директор
Національний Координатор Бюро співпраці EuropeAid
допомоги ЄС в Україні Європейська Комісія
(підпис) (підпис)
Дата 10.11.2008 Дата 05.12.2008

ДОДАТОК I

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

Розділ I
ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ/ПРОГРАМИ
Стаття 1. Загальний принцип
1.1. Фінансовий внесок Співтовариства обмежується сумою,
зазначеною в угоді про фінансування.
1.2. Надання коштів Співтовариства залежить від виконання
Бенефіціаром обов'язків за Угодою про фінансування.
Стаття 2. Перевитрачання коштів і засоби покриття
2.1. У разі перевитрачання коштів за окремими статтями
бюджету програми про фінансування їхнє покриття забезпечується за
рахунок перерозподілу загальних бюджетних коштів відповідно до
Статті 17 Загальних умов.
2.2. У разі виникнення ризику перевитрачання загальної суми,
визначеної в Угоді про фінансування, Комісія може або зменшити
обсяги проекту/програми, або залучити власні ресурси Бенефіціара
чи інші ресурси, що не належать Співтовариству.
2.3. Якщо обсяг проекту/програми не може бути зменшено або
якщо перевитрачання не може бути покрите за рахунок власних
ресурсів Бенефіціара чи інших ресурсів, Комісія може, як виняток,
надати додаткові кошти, що належать Співтовариству. У разі
прийняття Комісією такого рішення надлишкові витрати
фінансуватимуться без шкоди для відповідних правил і процедур
Співтовариства за рахунок додаткового фінансового внеску, суму
якого визначатиме Комісія.
Розділ II
ВИКОНАННЯ
Стаття 3. Загальний принцип
3.1. Проект/програму впроваджує Комісія, яка діє для та на
користь Бенефіціара.
3.2. У країні Бенефіціара Комісію представляє Голова
Представництва.
Стаття 4. Термін виконання
4.1. Термін виконання даної Угоди про фінансування охоплює
два етапи:
- основний етап виконання, протягом якого здійснюються
основні заходи. Цей етап починається з набуттям чинності Угодою
про фінансування і закінчується не пізніше, ніж за 24 місяці до
кінця терміну виконання;
- завершальний етап, протягом якого проводяться остаточні
аудиторські перевірки і оцінки, а контракти, укладені для
реалізації Угоди про фінансування, є технічно та фінансово
закриті. Цей етап починається від дати закінчення основного етапу
і завершується не пізніше 24 місяців після цієї дати.
4.2. Витрати, пов'язані з виконанням основних заходів, можуть
оплачуватися Співтовариством, тільки якщо вони здійснювалися
протягом основного етапу реалізації. Витрати, пов'язані з
проведенням остаточних аудиторських перевірок і оцінок, а також
завершальних заходів, можуть оплачуватися до закінчення
завершального етапу.
4.3. Будь-який залишок від внеску Співтовариства автоматично
скасовується через шість місяців після завершення терміну
виконання.
4.4. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках
може бути подано запит на подовження основного етапу виконання та,
відповідно, терміну його виконання. Якщо запит на подовження
походить від Бенефіціара, такий запит подається щонайменше за три
місяці до дати завершення основного етапу і до зазначеної дати має
бути схвалений Комісією.
4.5. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках, а
також по закінченні основного етапу виконання може бути подано
запит на подовження завершального етапу та, відповідно, терміну
його виконання. Якщо запит на подовження походить від Бенефіціара,
такий запит подається щонайменше за три місяці до дати закінчення
завершального етапу і до зазначеної дати має бути схвалений
Комісією.
Розділ III
УКЛАДАННЯ КОНТРАКТІВ ТА НАДАННЯ ГРАНТІВ
Стаття 5. Загальний принцип
Усі контракти, пов'язані з виконанням Угоди про фінансування,
укладаються і виконуються відповідно до процедур і нормативних
актів у сфері зовнішньої діяльності, які затверджуються та
публікуються Комісією, і є чинними на момент ініціювання даної
процедури.
Стаття 6. Кінцевий термін підписання контрактів, пов'язаних з
виконанням Угоди про фінансування
6.1. Контракти, пов'язані з виконанням Угоди про
фінансування, мають бути підписані обома Сторонами протягом трьох
років з дати набуття чинності Угодою про фінансування, а саме
протягом трьох років з дати підписання Угоди про фінансування
останньою із Сторін. Цей кінцевий термін подовжуватися не може.
6.2. Вищезазначене положення не застосовується до контрактів
на проведення аудиторських перевірок та оцінки, які можуть
підписуватися пізніше, а також додатків до вже підписаних
контрактів.
6.3. Після закінчення трьох років з дати набуття чинності
Угодою про фінансування, будь-який залишок коштів, на який
контрактів підписано не було, скасовується.
6.4. Положення, яке зазначене вище, не застосовується до
будь-яких залишків коштів, передбачених для покриття
непередбачуваних витрат.
6.5. Контракт, за яким протягом трьох років після підписання
не було здійснено жодного платежу, автоматично скасовується, і
його фінансування припиняється.
Стаття 7. Критерії відповідності
7.1. Участь у тендерах щодо укладання контрактів на виконання
робіт, здійснення поставок та надання послуг, а також у поданні
пропозицій має бути запропонована на рівній основі для усіх
фізичних і юридичних осіб у країнах - членах Співтовариства та,
відповідно до конкретних норм основних актів, що регулюють
відносини у даній сфері співробітництва, для усіх фізичних і
юридичних осіб у третіх країнах - бенефіціарах або будь-якій іншій
країні, безпосередньо зазначеній у цих актах.
7.2. Відповідно до конкретних норм основних актів, що
регулюють відносини у даній сфері співробітництва може бути
прийняте рішення про надання дозволу брати участь у тендерах
представникам третіх країн, які не зазначені у пункті 1 цієї
статті.
7.3. Товари та матеріали, які фінансуються Комісією і є
необхідними для реалізації контрактів на виконання робіт,
здійснення поставок та надання послуг, а також процедури
організації закупок та видачі підрядів, розпочаті одержувачами
грантів з метою виконання дій, на які було виділено кошти, повинні
походити з країн, які відповідають критеріям, викладеним у двох
попередніх пунктах, якщо інше не передбачено основними актами.
Розділ IV
ПРАВИЛА, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРАКТІВ
Стаття 8. Право на заснування і перебування
8.1. У тих випадках, коли це виправдано характером контракту,
фізичні та юридичні особи, запрошені до участі в тендерах на
виконання робіт, здійснення поставок або надання послуг, мають
тимчасове право на заснування та перебування на території країни -
бенефіціара. Це право залишається у силі протягом одного місяця
після укладання контракту.
8.2. Підрядники (включаючи одержувачів грантів) і фізичні
особи, чиї послуги є потрібними для виконання контракту, а також
члени їх родин на період виконання проекту/програми мають подібні
права.
Стаття 9. Податкові та митні положення
9.1. Якщо інше не передбачено Особливими умовами, податки,
митні та інші збори (у тому числі, податок на додану вартість -
ПДВ або еквівалентні податки) не включаються до фінансування, що
забезпечується Співтовариством.
9.2. Держава бенефіціара застосовує до контрактів на
закупівлю та грантів, що надаються Співтовариством, найбільш
сприятливий податковий та митний режим, встановлений для держав
або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має стосунки.
9.3. Якщо застосування Рамкової угоди чи обміну листами
включає більш детальні положення щодо зазначеного, вони також
повинні застосовуватися.
Стаття 10. Валютні заходи
10.1. Держава Бенефіціара зобов'язується дозволити ввезення
чи придбання іноземної валюти, необхідної для виконання проекту.
Вона також зобов'язується недискримінаційно застосовувати свої
національні нормативні положення щодо іноземної валюти до
підрядників, які отримали право брати участь у виконанні проекту,
зазначених у Статті 7 цих Загальних умов.
10.2. Якщо застосування Рамкової угоди чи обміну листами
включає більш детальні положення щодо зазначеного, вони також
повинні застосовуватися.
Стаття 11. Використання даних, отриманих в результаті
проведення досліджень
Якщо угода про фінансування включає фінансування дослідження,
у такому випадку право власності на результати такого дослідження
і право Бенефіціара та Комісії на використання даних, отриманих в
результаті проведення такого дослідження, їх публікування чи
розкриття третім сторонам має регулюватися контрактом на
проведення такого дослідження, підписаним з метою виконання Угоди
про фінансування.
Стаття 12. Розподіл сум, отриманих за контрактами
12.1. Суми, що повертаються від помилково здійснених
платежів, платежів за гарантіями попереднього фінансування чи
гарантіями щодо виконання, здійснених на основі контрактів, які
фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, повинні бути
спрямовані на виконання проекту/програми.
12.2. Фінансові стягнення, що накладаються підрядним органом
на кандидата чи учасника тендеру, котрий є виключеним в контексті
контракту на поставку, гарантії щодо тендеру, а також гарантії
щодо збитків, надані Комісії, мають бути сплачені до загального
бюджету Європейського Співтовариства.
Розділ V
ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 13. Прозорість
13.1. До кожного проекту/програми, що фінансується
Співтовариством, застосовуються відповідні комунікаційні та
інформаційні заходи. Такі заходи має бути визначено та затверджено
Комісією.
13.2. Вказані комунікаційні та інформаційні заходи повинні
відповідати встановленим та опублікованим Комісією правилам щодо
прозорості проведення зовнішніх заходів, чинним на момент
проведення таких заходів.
Стаття 14. Запобігання незаконним діям, шахрайству та
корупції
14.1. Бенефіціар повинен вжити відповідних заходів з метою
запобігання незаконним діям і шахрайству, та, на запит Комісії,
подавати позови щодо повернення помилково сплачених коштів.
Бенефіціар повинен повідомляти Комісії про будь-які вжиті заходи.
14.2. "Незаконні дії" означає будь-яке порушення Угоди про
фінансування, виконання контрактів чи порушення законодавства
Співтовариства внаслідок дій чи бездіяльності економічного
оператора, що завдає чи може завдати збитків загальному бюджету
Співтовариства чи бюджетам, управління якими здійснюється
Співтовариством, шляхом зниження чи втрати доходу з власних
ресурсів, отриманих безпосередньо від імені Європейського
Співтовариства, або шляхом виконання необґрунтованої статті
витрат.
"Шахрайство" означає будь-які міжнародні дії чи бездіяльність
стосовно:
- використання чи надання невірних, неточних чи неповних
звітів або документів, яке призводить до незаконного привласнення
чи неправомірного використання коштів загального бюджету
Європейського Співтовариства чи бюджетів, управління якими
здійснюється Співтовариством або від його імені;
- нерозкриття інформації щодо порушення конкретного
зобов'язання, що має такі самі наслідки;
- використання вказаних коштів для інших цілей, аніж ті, для
яких їх було надано.
Бенефіціар повинен негайно повідомити Комісію про будь-які
факти, про які йому стало відомо, які викликають підозру щодо
незаконних дій чи шахрайства.
14.3. Бенефіціар зобов'язується вживати усіх відповідних
заходів щодо усунення будь-якої практики будь-якої активної чи
пасивної корупції на будь-якому етапі процедури надання контрактів
чи грантів або під час виконання відповідних контрактів. "Пасивна
корупція" означає навмисну дію посадової особи, котра
безпосередньо або через посередника вимагає або отримує будь-які
переваги для себе чи для третьої сторони, або приймає обіцянку
надання таких переваг, щодо здійснення дій чи утримання від
здійснення дій згідно з її службовими обов'язками чи щодо
виконання такою посадовою особою функцій, які порушують її
службові обов'язки, що шкодить чи може зашкодити фінансовим
інтересам Європейського Співтовариства. "Активна корупція" означає
будь-яку навмисну дію особи, яка обіцяє чи надає, безпосередньо
або через посередника будь-які переваги для посадової особи, як
для неї особисто, так і для третьої сторони, щодо здійснення дій
чи утримання від здійснення дій згідно з її службовими обов'язками
чи щодо виконання такою посадовою особою функцій, які порушують її
службові обов'язки, що шкодить чи може зашкодити фінансовим
інтересам Європейського Співтовариства.
Стаття 15. Звірки та перевірки, що здійснюються Комісією,
Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та
Рахунковою палатою Європейського Співтовариства
15.1. Бенефіціар погоджується з проведенням Комісією, OLAF та
Європейським Судом Аудиторів документальних перевірок та перевірок
на місцях щодо використання коштів Співтовариства за угодою про
фінансування (включаючи процедури з надання контрактів та грантів)
та проведення, в разі необхідності, повного аудиту на основі
супровідних документів по рахунках та бухгалтерських документах і
будь-яких інших документах, пов'язаних з фінансуванням
проекту/програми протягом терміну дії Угоди та протягом семи років
після дати здійснення останнього платежу.
15.2. Бенефіціар також погоджується з тим, що OLAF може
проводити перевірки і звірки на місцях згідно з процедурами,
викладеними у законодавстві Співтовариства щодо захисту фінансових
інтересів Співтовариства від шахрайства та інших незаконних дій.
15.3. У зв'язку з цим Бенефіціар зобов'язується надавати
доступ посадовим особам Комісії, OLAF та Європейського Суду
Аудиторів та їхнім уповноваженим агентам до майданчиків та
приміщень, на яких провадяться заходи, що фінансуються в рамках
Угоди про фінансування, включаючи їхні комп'ютерні системи, а
також до будь-яких документів та комп'ютерних даних стосовно
технічного та фінансового управління здійсненням таких заходів, та
вживати усіх необхідних заходів для сприяння їхній роботі. Доступ
уповноваженим агентам Європейської Комісії, OLAF та Європейського
Суду Аудиторів повинен надаватися на умовах суворої
конфіденційності по відношенню до третіх сторін, без шкоди для
їхніх зобов'язань, визначених суспільним правом. Доступ до
документів та їх зберігання мають забезпечуватися у спосіб, що
дозволяє легко провести їхню перевірку, при цьому Бенефіціар
зобов'язаний буде повідомити Комісії, OLAF та Європейському Суду
Аудиторів точне місце зберігання таких документів.
15.4. Перевірки та ревізії, описані вище, також
застосовуються до підрядників та субпідрядників, які отримували
фінансування з боку Співтовариства.
15.5. Бенефіціарові має повідомлятися про проведення
агентами, призначеними Комісією, OLAF та Європейським Судом
Аудиторів, місій на місцях.
Стаття 16. Проведення консультацій між Комісією та
Бенефіціаром
16.1. Бенефіціар та Комісія повинні проводити консультації
перед початком будь-якого обговорення стосовно подальшого
виконання чи інтерпретації цієї Угоди про фінансування.
16.2. Такі консультації можуть призвести до внесення змін до
Угоди про фінансування чи призупинення або припинення її дії.
Стаття 17. Внесення змін до Угоди про фінансування
17.1. Будь-які зміни до Особливих умов та Додатку II Угоди
про фінансування повинні вноситися у письмовій формі у вигляді
додатку.
17.2. Якщо запит щодо внесення змін походить від Бенефіціара,
він повинен подати такий запит Комісії принаймні за три місяці до
передбачуваної дати набуття чинності такими змінами, за винятком
випадків, належним чином обґрунтованих Бенефіціаром та схвалених
Комісією.
17.3. Конкретні випадки подовження основного етапу виконання
чи завершального етапу регулюються пунктами 4.4 та 4.5 Статті 4
цих Загальних умов.
Стаття 18. Призупинення дії Угоди про фінансування
18.1. Дію Угоди про фінансування може бути призупинено в
наступних випадках:
- Комісія може призупинити виконання Угоди про фінансування у
випадку порушення Бенефіціаром зобов'язань за угодою про
фінансування.
- Комісія може призупинити дію Угоди про фінансування у
випадку порушення Бенефіціаром зобов'язань стосовно дотримання
прав людини, демократичних принципів, верховенства права та у
випадку виявлення серйозних випадків корупції.
- Дію Угоди про фінансування може бути призупинено у випадку
дії форс-мажорних обставин, як зазначено нижче. "Форс-мажор"
означає будь-яку непередбачену виняткову непідконтрольну сторонам
ситуацію чи подію, яка унеможливлює виконання будь-якою з них
своїх зобов'язань, яку не може бути віднесено до помилки чи
недбалості з боку такої сторони (чи з боку підрядників, агентів
або співробітників такої сторони) і яка, незважаючи на докладання
усіх можливих зусиль для її подолання, є нездоланною. Дефекти
обладнання чи матеріалів або затримки у їх поставці, трудові
конфлікти, страйки чи фінансові труднощі не можуть вважатися
форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися такою, що не
виконала свої зобов'язання, якщо таке невиконання спричинене
форс-мажорними обставинами. Сторона, яка зазнала впливу
форс-мажорних обставин, повинна негайно повідомити про це іншій
стороні, зазначивши характер, можливу тривалість і передбачувані
наслідки цієї проблеми, та вжити усіх заходів з метою мінімізації
можливої шкоди внаслідок дії таких обставин.
18.2. Жодне попереднє повідомлення про прийняття рішення щодо
призупинення дії Угоди про фінансування подаватися не повинно.
18.3. Якщо оголошується про призупинення дії Угоди, то мають
також зазначатися наслідки, які матиме таке призупинення дії Угоди
про фінансування щодо виконання поточних контрактів та підписання
контрактів, які має бути укладено.
Стаття 19. Припинення дії Угоди про фінансування
19.1. Якщо питання, що призвели до призупинення дії Угоди про
фінансування, не було розв'язано протягом щонайбільше
чотиримісячного періоду, кожна зі сторін може припинити дію Угоди
про фінансування з наданням відповідного повідомлення за два
місяці до припинення її дії.
19.2. Якщо за угодою про фінансування протягом трьох років з
моменту її підписання не було здійснено жодного платежу або не
було підписано жодного контракту щодо її втілення протягом даного
періоду, то дія такої Угоди про фінансування припиняється
автоматично.
19.3. Якщо оголошується про припинення дії Угоди, то мають
також зазначатися наслідки, які матиме таке припинення дії Угоди
про фінансування щодо виконання поточних контрактів та підписання
контрактів, які має бути укладено.
Стаття 20. Заходи щодо врегулювання спорів
20.1. Будь-яки спори, які виникають щодо Угоди про
фінансування і не можуть бути врегульовані протягом шестимісячного
періоду шляхом проведення консультацій між сторонами, згідно зі
Статтею 16 цих Загальних умов, може бути врегульовано шляхом
арбітражного розгляду за запитом однієї зі сторін.
20.2. У такому випадку кожна зі сторін повинна призначити
арбітра протягом 30 днів після подання запиту щодо арбітражного
розгляду. Якщо одна зі сторін не здійснить такого призначення, то
будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря
Постійної палати третейського суду (м. Гаага) для призначення ним
другого арбітра. Два арбітри повинні у свою чергу протягом 30 днів
призначити третього арбітра. Якщо вони не зроблять такого
призначення, то кожна зі сторін може звернутися до Генерального
секретаря Постійної палати третейського суду для призначення ним
третього арбітра.
20.3. Якщо арбітри не вирішать інакше, повинна
застосовуватися процедура, викладена у "Диспозитивних нормах
арбітражу за участю міжнародних організацій і країн" Постійної
палати третейського суду. Рішення арбітрів має бути прийняте
більшістю з них протягом тримісячного періоду.
20.4. Кожна сторона зобов'язана вжити заходів, необхідних для
виконання рішення арбітрів.

ДОДАТОК II

ОПИС ДІЙ

Додаток
Опис проекту для України
1. Ідентифікація
------------------------------------------------------------------ | Назва |Проект U1.05/07A: Управління безпекою на | | |атомних станціях України "Завершення проекту | | |по національному учбовому центру із технічного| | |обслуговування та управління для персоналу | | |НАЕК "Енергоатом" на Запорізькій АЕС (допомога| | |на майданчику) | |-----------------+----------------------------------------------| |Загальна вартість|14 млн євро | |-----------------+----------------------------------------------| |Метод допомоги/ |Проектний підхід - централізоване пряме | |режим управління |управління | |-----------------+----------------------------------------------| |DAC-код | 23064 |Сектор: |Ядерна безпека| ------------------------------------------------------------------
2. Обґрунтування
Ситуація в секторі
Україна має 15 ядерних енергоблоків, що експлуатуються на
4 майданчиках, два блоки з ректорами ВВЕР 440 серії 213 та інші
ВВЕР 1000 серії 320 (за виключенням двох більш ранніх моделей
ВВЕР-1000: серії 302 та 338, відповідно). Ці атомні електростанції
були введені в експлуатацію між 1980 та 2004 роками. Їх загальна
встановлена потужність перевищує 13,800 МВт (по виробництву
електроенергії). Це становить 25% від загальної електрогенеруючої
потужності Україні.
Атомні станції експлуатуються Національною атомною
енергогенеруючою компанією "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом").
Компанія підпорядкована Міністерству палива та енергетики України,
яке формує ядерну енергетичну політику. Завдання НАЕК "Енергоатом"
включають безпечну експлуатацію атомних станцій, реалізацію
програм з підвищення безпеки, модернізацію існуючих та будівництво
нових енергоблоків, створення національної інфраструктури для
поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами,
фізичний захист ядерних установок, виведення АЕС з експлуатації,
тощо.
Беручи до уваги, що нові українські енергоблоки мали
відповідати міжнародним стандартам, у 1995 році українська
експлуатуюча організація Госкоматом, а після 1995 року -
НАЕК "Енергоатом" у співпраці з групою управління проектом, до
якої входили представники західних енергетичних установ, замовила
розробку Програми для модернізації та підвищення безпеки
2 енергоблоку на Хмельницькій АЕС та 4 енергоблоку на Рівненській
АЕС (надалі Х2Р4). Програма модернізації та підвищення
безпеки Х2Р4 була розроблена Київським інститутом "Енергопроект"
за сприяння фахівців Хмельницької АЕС, Рівненської АЕС та
декількох наукових організацій. Для інших енергоблоків, які вже
знаходилися в експлуатації, була розроблена "Комплексна програма
модернізації та підвищення безпеки АЕС". Оцінка Програми була
виконана незалежними експертами під егідою Міжнародного агентства
з атомної енергії (МАГАТЕ). Результати оцінки були включені в
серію видань МАГАТЕ з безпеки для реакторів типу ВВЕР та
надруковані у період 1995-2000 роки (так звана "Зелена книга").
Ціль згаданих програм полягала у підвищенні рівня безпеки
українських АЕС та приведення його у відповідність до діючих
міжнародних стандартів. Зараз ці програми реалізуються НАЕК
"Енергоатом" за рахунок власних фондів. Заходи з модернізації та
підвищення безпеки, що здійснюються після введення в експлуатацію
енергоблоків Х2Р4, фінансувалися НАЕК "Енергоатом" та за рахунок
кредиту, наданого Євратомом/Європейським банком реконструкції та
розвитку (ЄБРР).
Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в
енергетичній галузі ( 994_694 ) (надалі Меморандум) між
Європейським Союзом (ЄС) та Україною був підписаний
1 грудня 2005 року. Метою Меморандуму є забезпечення
всеохоплюючого співробітництва в сфері енергетики, інтеграція
ринків електроенергії та енергетичних систем України та ЄС. Для
надання допомоги Україні, як торгівельному партнеру, на ринку
електроенергії, відповідно до Меморандуму передбачається оцінити
рівні безпеки українських АЕС та їх відповідність міжнародним
стандартам з ядерної безпеки. Оцінка буде виконуватися в рамках
проекту співробітництва між Європейською Комісією (ЄК) та МАГАТЕ.
Україна проголосила про наміри будувати атомні станції в
майбутньому для заміщення старих АЕС та збільшення їх атомної
генеруючої потужності до 20 ГВт до 2030 року.
Угода про співробітництво у сфері мирного використання
ядерної енергії між Європейським Співтовариством з атомної енергії
(Євратом) та Україною, підписана в квітні 2005 року, визначає
рамки для співпраці між Сторонами з мирного використання ядерної
енергії. Угода охоплює, між іншим, ядерну безпеку, міжнародні
передачі, торгівлю ядерними матеріалами та умови надання послуг
ядерно-паливного циклу, а також запобігання незаконному обігу
ядерних матеріалів.
Уряд України приділяє велику увагу підвищенню безпеки при
експлуатації АЕС та реструктуризації ядерного сектору та
промисловості в цілому. У перші роки незалежності України
пріоритет надавався модернізації та заміні застарілого обладнання,
важливого для ядерної безпеки, на всіх станціях. У останнє
десятиріччя була виконана велика робота з оцінки безпеки АЕС.
Сотні проектів з модернізації та підвищення безпеки на українських
АЕС було реалізовано за рахунок міжнародної допомоги в рамках
різних програм співробітництва, наприклад Тасіс, Міжнародна
програма з ядерної безпеки США, МАГАТЕ, та в рамках двостороннього
співробітництва з західними операторами атомних станцій.
Зараз НАЕК "Енергоатом" працює над розробкою довгострокового
комплексного плану підвищення безпеки АЕС. Роботи з модернізації
та підвищення безпеки на енергоблоках Х2Р4, що зараз
експлуатуються, реалізуються за рахунок кредиту Євратому та ЄБРР.
Рішення ЄБРР та Євратому щодо надання кредиту базувалося на
оцінці, яка була проведена незалежними західними експертами
компаній Riskaudit, EDF, Iberdola-Sogin та Framatom. Згадане
рішення стало початковою точкою для більш ефективного та
передбаченого процесу управління безпекою АЕС.
Засвоєні уроки
Економічною метою було збільшення прибутку експлуатуючої
організації та внутрішні дії, посилюючі зусилля програми
Співтовариства на модернізацію українських АЕС.
В майбутньому дії Співтовариства будуть сфокусовані на
проектах управління безпекою та експлуатаційній безпеці.
Вбачається, що в цій сфері український ядерний оператор потребує
пріоритетної допомоги з боку Європейського Союзу. Нині покращення
в управлінні та експлуатаційній безпеці представляють найвищий
додатковий здобуток, який може бути отримано завдяки програмам
допомоги з боку Європейської Комісії. Підтримка ядерного оператора
в рамках Інструмента для Співробітництва з Ядерної Безпеки (ІСЯБ)
буде сфокусована на цих аспектах, які є найбільш важливі для
безпеки, та будуть передаватися на всі АЕС.
Політика, що застосовуватиметься для допомоги операторам в
ядерному секторі буде корпоративно орієнтованою. Підхід програми
Тасіс з ядерної безпеки, що застосовується для атомних станцій,
полягає у запровадженні проектів на рівні АЕС, відкидаючи як
політику дублювання, так і поширення результатів.
Частково загальна ціль Програми ІСЯБ полягатиме в
розмежуванні відповідальностей за управління безпекою з
організацією-бенефіціаром.
Одним з головних факторів для забезпечення успіху нової
орієнтації в рамках ІСЯБ стане продовження допомоги на всіх
майданчиках українських АЕС з боку ядерних операторів
Європейського Союзу. Їх участь надасть також впевненості, що
проекти, які зараз виконуються в рамках Тасіс, будуть успішно
завершені.
Другим, не менш важливим фактором для забезпечення успіху,
стане створення Запорізького навчального центру з технічного
обслуговування та управління. З початком повномасштабної роботи
Учбовий центр стане наріжним каменем для передачі удосконалень з
культури безпеки працівникам НАЕК "Енергоатом" на довгострокову і
сталу перспективу. Це буде досягнуто завдяки розвитку та отриманню
учбових методологій з технічного обслуговування та управління АЕС,
використовуючи найкращу світову практику.
Узгодженість дій
Усі українські АЕС зараз мають користь від надання допомоги
на майданчику з боку операторів Європейського Союзу. У стадії
виконання знаходяться декілька великомасштабних промислових
проектів. Тип допомоги на майданчику, як це було започатковано в
рамках програми Тасіс, можливий лише через проекти Тасіс, або по
кількох двосторонніх угодах про співробітництво між "Енергоатомом"
та операторами Європейського Союзу.
Координація донорів
Цей проект буде фінансуватися повністю Європейським Союзом та
не буде перекриватися з іншими існуючими двосторонніми або
багатосторонніми діями донорів. На більш пізніх етапах інші країни
матимуть можливість допомагати Україні для того, щоб завершити
фінансування учбового центру. Зокрема країни, що мають реактори
ВВЕР-1000, можливо захочуть посилити свою участь в діяльності
учбового центру.
3. Опис
3.1. Цілі
Загальною ціллю цього проекту є побудова показового центру в
Україні для навчання обслуговуючого та управлінського персоналу
НАЕК "Енергоатом", а також для забезпечення:
- Сталого та постійного покращення в діях з обслуговування по
відношенню до АЕС та його обладнання
- Сталого і постійного покращення управлінських можливостей
для нижчої та середньої управлінської ланки НАЕК "Енергоатом"
- Сталого покращення культури безпеки та покращення загальних
можливостей управління безпекою для персоналу АЕС всіх рівнів.
Реалізація цього проекту стане внеском до:
- Покращення якості виконання технічного обслуговування
- Покращення в застосуванні принципу ALARA(1) для того, щоб
скоротити період безпосереднього контакту або доз опромінення від
станції та обладнання, які є джерелами іонізуючого випромінювання,
для персоналу АЕС
--------------- (1) ALARA (As Low As Reasonably Achievable) - настільки мало,
наскільки це розумно досяжно (примітка перекладача).
- Удосконалення сталого управління безпекою та практики
культури безпеки шляхом покращення навчання для обслуговуючого та
управлінського персоналу.
3.2. Очікувані результати та головні дії
Очікувані результати від цього проекту є:
- Завершення створення Національного учбового центру з
технічного обслуговування, в рамках "Програми покращення учбової
системи з технічного обслуговування на українських АЕС на
2004-2009 роки"
- Заснування учбового центру з управління НАЕК "Енергоатом"
для нижчого і середнього рівня управління.
Конкретними очікуваними результатами в частині обслуговування
у цьому проекті є:
- навчальні та методологічні матеріали для основних професій,
спеціальні типи технічного обслуговування з усіма видами навчання;
- спеціальні навчальні матеріали для навчання викладачів;
- розвиток технічних специфікацій для конкретної технічної
допомоги, що використовує для навчання з обслуговування;
- розвиток технічних умов для спеціальних навчальних
лабораторій з обслуговування;
- розвиток комп'ютеризованої системи навчання, включаючи
мультимедійний та заочний курси;
- надання спеціалізованої технічної допомоги навчальним
лабораторіям;
- поставка предметно орієнтовних курсів для обслуговуючого
персоналу в спеціальних навчальних лабораторіях;
- спеціальні учбові матеріали для навчання викладачів;
- заохочення щодо адаптації або розвитку нових або
модернізованих засобів з обслуговування;
- визначення мінімальних кваліфікаційних стандартів для
слухачів та викладачів на підставі всебічного тестування,
подібного до інститутів Європейського Союзу.
Конкретними очікуваними результатами в частині управління у
цьому проекті є:
- аналіз потреб в навчанні для нижчого і середнього рівня
управління на АЕС;
- стала передача знань та кращої практики стосовно
стратегічного управління в ядерному секторі та управлінні
безпекою;
- розширений учбовий курс для нижчого і середнього рівня
управління на АЕС, базуючись на аналізі компетентності;
- розширені учбові матеріали для навчання управлінню;
- забезпечення спеціальних навчань для інструкторів та
фахівців, що залучені до навчання управлінню;
- поставка обладнання (включаючи програмне забезпечення) для
спеціальних навчальних класів для навчання управлінню;
- середній та нижчий рівень управлінців, який буде
тренуватися з наступних предметів, забезпечуватиметься набором
навчальних матеріалів:
- Культура безпеки. Методи оцінок та вдосконалення;
- Процес і проект управління в технічному обслуговуванні;
- Управління якістю;
- Зміна управління;
- Організаційний розвиток;
- Лідерство та робота в команді;
- Інші предмети, як вони визначені початковими оглядовими
результатами
- вивчення результатів пілотних проектів, що застосовувалися
на одному з енергоблоків Запорізької АЕС, на предмет впровадження
методології та підходів, розширення сфери застосування проекту;
- учбові матеріали та сертифікати для персоналу, що пройшов
навчання;
- визначення мінімальних кваліфікаційних стандартів для
слухачів та викладачів на підставі всебічного тестування,
подібного до інститутів Європейського Союзу;
- заключний звіт по проекту.
Реалізація проекту буде предметом аудиту по ключовим
показникам виконання (КПВ). Три категорії показників будуть
використовуватися:
- КПВ для тендерних процедур;
- КПВ для наступного періоду в ході реалізації проекту;
- КПВ для виміру впливу навчальних курсів, проведених Учбовим
центром.
3.3. Учасники
Всі українські АЕС та штаб-квартира "Енергоатом"; можливо
розглядати також українського регулятора, Державний комітет
ядерного регулювання, та інші країни, що мають реактори типу ВВЕР.
3.4. Ризики та припущення
Існує потреба встановити чітку координацію між всіма
сторонами проекту, тобто контрактором, штаб-квартирою
НАЕК "Енергоатом", Запорізькою АЕС, українським регулятором та
можливими суб-контракторами для забезпечення нормальної і
своєчасної реалізації проекту.
Структура майбутнього Центру (тренажери, макети в натуральний
розмір, учбові установки) буде безпосередньо залежати від
корисності обладнання для Центру та від завершення будівництва
приміщення, що будується для цих цілей. Ризик асоціюється з
потребою назбирати достатні місцеві ресурси для завершення
будівництва та для поставки обладнання, що фінансуватиметься
НАЕК "Енергоатом".
3.5. Супутні питання
По суті, діяльність має пряму користь для безпеки та впливає
на захист довкілля через зменшення ризиків ядерних інцидентів або
значущих аварій завдяки удосконаленому та послідовному навчанню
персоналу методологіям сучасного технічного обслуговування та
управління. Удосконалене управління на рівні оператора буде
внеском в краще управління НАЕК "Енергоатом".
4. Питання реалізації
4.1. Метод реалізації
Централізоване управління.
Угода про фінансування буде підписана з країною-бенефіціаром.
4.2. Процедури закупок та присудження гранту
Усі контракти, що реалізують діяльність, мають бути
присуджені та реалізовані у відповідності з процедурами і
стандартними документами, затвердженими та оприлюдненими Комісією
для здійснення зовнішніх операцій, що є чинними на час початку
процедури із запиту.
4.3. Бюджет та календар
Оціночна вартість 14 млн євро
Оціночна тривалість контракту 36 місяців
Тип контракту послуги та поставки
Оціночний внесок з боку країн-партнерів 27 млн євро
4.4. Моніторинг виконання
Проект буде предметом моніторингу, орієнтованого на
результати.
4.5. Оцінка та аудит
Оцінка продуктивності буде робитися на підставі тримісячних
звітів про виконані роботи.
4.6. Спілкування та відкритість
Відкритість дій буде забезпечена відповідно до
добревизначених стандартів та правил: керівні принципи ЄС з
відкритості щодо зовнішніх дій. Ці керівні принципи є частиною
контрактних зобов'язань у відносинах партнери/Консультанти та
мають, тим самим, виконуватися у такий же самий спосіб як будь-які
інші елементи контракту.
Регулярно Консультант представляє Звіт про виконані роботи до
Європейської Комісії, а також копії партнерам по проекту, до
Делегації Європейської Комісії в країні-партнері, до Об'єднаного
дослідницького центру та до групи моніторингу Європейської
Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу конфіденційності
даних.
Інші офіційні повідомлення, присвячені відкритості,
включатимуть:
- прес-реліз про початок проекту;
- заключний прес-реліз, який має бути представлений разом із
заключним звітом по проекту;
- заключна презентаційна нарада для представлення результатів
проекту, яка організується Консультантом.
Інші дії для представлення результатів або збільшення
відкритості діяльності Європейського Союзу можуть здійснюватися
паралельно з цим проектом.

Додаток
Опис проекту для України
1. Ідентифікація
------------------------------------------------------------------ | Назва |Проект U2.01/07: Секторальна допомога для | | |розвитку стратегії довгострокового управління| | |безпекою в Україні (Проектна безпека) | |------------------+---------------------------------------------| |Загальна вартість |2,5 млн євро | |------------------+---------------------------------------------| |Метод допомоги/ |Проектний підхід - централізоване пряме | |режим управління |управління | |------------------+---------------------------------------------| |DAC-код | 23064 |Сектор: |Ядерна безпека | ------------------------------------------------------------------
2. Обґрунтування
Ситуація в секторі
Україна має 15 ядерних енергоблоків, що експлуатуються на
4 майданчиках, два типу ВВЕР 440 МВт (по виробництву
електроенергії) серії V213 та решту ВВЕР 1000 МВт типу V320, не
рахуючи двох ранніх моделей (V203 та V338, відповідно). Ці
енергоблоки, введені в експлуатацію між 1981 та 2004 роками, усі
разом мають встановлену потужність понад 13,000 МВт (25% від
встановленої потужності в Україні).
Атомні станції експлуатуються Національною атомною
енергогенеруючою компанією "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом").
Компанія підпорядкована Міністерству палива та енергетики України,
яке формує ядерну енергетичну політику. Завдання НАЕК "Енергоатом"
включають модернізацію існуючих станцій (будівництво нових
енергоблоків), створення національної інфраструктури для
поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами, а
також фізичний захист ядерних установок.
Виходячи з ідентифікації проектних недоліків ВВЕР реакторів,
визначених МАГАТЕ та іншими в період з середини до кінця
дев'яностих років, Україна за підтримки західних експертів
розробила програми модернізації для всіх АЕС: "Програму
модернізації" для енергоблоку Хмельницький 2 і енергоблоку Рівне 4
(Х2Р4) та "Пакет модернізації" (для АЕС інших ніж Х2Р4). Ці
програми, спрямовані на підвищення ядерної безпеки до міжнародних
визнаних стандартів, зараз знаходяться в процесі реалізації і
фінансуються за рахунок кредитів Євратом/ЄБРР (Х2Р4) та тарифів на
електроенергію.
Щоб зміцнити довіру громадськості та щоб Європейський Союз
визнав Україну як торгівельного партнера на ринку електроенергії
необхідно продемонструвати, що Україна відповідає міжнародним
визнаним стандартам з ядерної безпеки та екологічним стандартам,
гідними порівнянню з стандартами Європейського Союзу, Україна має
також продемонструвати, що вона має належне місце для
радіоактивних відходів та програми виведення з експлуатації, а
також фонди для накопичення резервів для цих цілей.
Україна проголосила про наміри будувати атомні станції у
майбутньому для заміщення старих АЕС та збільшення атомної
генеруючої потужності до 20 ГВт до 2030 року.
Угода про співробітництво в сфері мирного використання
ядерної енергії між Європейським атомним енергетичним
співтовариством (Євратом) та Україною, підписана в квітні
2005 року, визначає рамки для співпраці між сторонами Угоди з
мирного використання ядерної енергії. Угода охоплює, між іншим,
ядерну безпеку, міжнародні передачі, торгівлю ядерними
матеріалами, умови надання послуг ядерно-паливного циклу та
запобігання незаконному переміщенню ядерних матеріалів.
Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в
енергетичній галузі між Європейським Союзом (ЄС) та Україною
( 994_694 ) був підписаний у Києві в грудні 2005 року. Меморандум
передбачає, що оцінка безпеки українських АЕС буде проведена
Спільною робочою групою, складеною з представників Європейської
Комісії та провідних українських установ і організацій, а також
західних експертів.
Уряд України прийняв рішення розпочати поглиблену
реорганізацію ядерного сектору та промисловості. Поки, лише
обмежені призначення виділялися для підвищення безпеки атомних
станцій. Пріоритет все ще надається реагуючому втручанню по заміні
небезпечного обладнання. План модернізації, що розпочався з угоди
між ЄБРР та Комісією (Х2-Р4 ЄБРР-Євратом кредит), позначив початок
більш превентивного та передбачуваного управління безпекою АЕС.
НАЕК "Енергоатом" працює разом над розвитком довгострокового
інтегрованого Плану підвищення безпеки.
2.2. Засвоєні уроки
Економічною метою було збільшити прибуток оператора та
скоротити потребу в програмі фінансової участі Співтовариства в
програмах модернізації АЕС.
Тим самим, дії Співтовариства буде переорієнтовано на проекти
управління безпекою та експлуатаційної безпеки. В цій сфері
український ядерний оператор все ще розглядається як відстаючий
від операторів Європейського Союзу. Нині, покращення в управлінні
та експлуатаційній безпеці представляють найвищий додатковий
здобуток, який може бути отриманий завдяки програмам допомоги з
боку Європейської Комісії. Підтримка ядерного оператора в рамках
Інструмента для Співробітництва з Ядерної Безпеки (ІСЯБ) буде
сфокусована на цих аспектах, які є найбільш важливими для безпеки,
та будуть передаватися на всі АЕС.
Політика, що буде застосовуватися для допомоги операторам в
ядерному секторі, буде корпоративно орієнтованою. Підхід програми
Тасіс з ядерної безпеки, що застосовується для атомних станцій,
полягає у запровадженні проектів на рівні АЕС, відкидаючи як
політику дублювання, так і поширення результатів.
Одним з головних факторів для забезпечення успіху нової
орієнтації в рамках ІСЯБ стане технічне обслуговування на всіх
українських АЕС шляхом надання допомоги на майданчиках з боку
ядерних операторів Європейського Союзу. Їх присутність надасть
також впевненості, що проекти, які зараз виконуються в рамках
Тасіс, будуть успішно завершені.
На даному етапі бюджетна підтримка для ядерного оператора не
передбачається.
Повномасштабне залучення партнерів по проекту та Консультанта
на усіх стадіях реалізації проекту є ключовою передумовою для
успішного виконання проекту.
2.3. Узгодженість дій
Усі українські АЕС мають користь від надання допомоги на
майданчику з боку операторів Європейського Союзу. Як результат
успішної реалізації програм допомоги на майданчику, зараз
виконуються декілька широкомасштабних промислових проектів.
Допомога на майданчику була ініційована в рамках програми Тасіс і
можлива виключно через проекти програми Тасіс або в рамках кількох
двосторонніх угод про співробітництво між "Енергоатомом" та
операторами Європейського Союзу.
2.4. Координація донорів
Цей проект буде фінансуватися повністю Європейським Союзом та
не буде перекриватися іншими існуючими двосторонніми або
багатосторонніми діями донорів.
3. Опис
3.1. Цілі
Загальна ціль:
Загальною ціллю цього проекту є передати культуру
експлуатаційної безпеки атомним станціям та дослідити проблеми
безпеки через реалізацію заходів з підвищення безпеки в різних
сферах проектної безпеки.
Ці проектні пропозиції, представлені НАЕК "Енергоатом", мають
на меті передачу досвіду та технології Європейського Союзу, а
також пов'язаних з цим підходів до ядерної безпеки при
довгостроковій експлуатації АЕС. Два майданчика АЕС будуть
відібрані як пілотні блоки (Рівненська та Южно-Українська АЕС).
Також очікується, що отримані методологія та засвоєні уроки від
цього проекту будуть в подальшому поширені серед інших АЕС, які
експлуатуються НАЕК "Енергоатом".
Цей проект не присвячений виправданню продовження терміну
експлуатації енергоблоків АЕС.
Конкретні цілі:
Конкретна ціль проекту полягає у забезпеченні підтримки
Державному підприємству НАЕК "Енергоатом" у довгостроковій
експлуатації АЕС щодо наступних дій:
- Огляд відповідних довгострокових програм і графіків
експлуатації, представлених НАЕК "Енергоатом";
- Огляд регуляторних та промислових вимог до АЕС, пов'язаних
з довгостроковою експлуатацією;
- Оцінка діючих програм та регламентів експлуатації, що
запроваджені на двох АЕС , з приділенням особливої уваги питанням
управління старінням;
- Надання рекомендацій щодо ефективності програм управління
старінням для забезпечення безпечної довгострокової експлуатації;
- Надання переліку коригуючих заходів (як придатних),
необхідних для довгострокової експлуатації.
Передбачається, що Консультант Європейської Комісії
забезпечить всебічне навчання для персоналу АЕС для того, щоб
стали зрозумілі елементи ефективності програм управління та їх
важливість для довгострокової експлуатації.
3.2. Очікувані результати та головні дії
Передбачається отримати наступні результати:
1. Запроваджено програми для довгострокової експлуатації двох
пілотних блоків з потенційною можливістю поширення на інші
енергоблоки, що експлуатуються "Енергоатомом".
2. Визначено системи, структури та компоненти (ССК), важливі
для довгострокової експлуатації, для яких програми управління
старінням будуть переглянуті/розроблені та реалізовані;
3. Переглянуто регуляторні рамки та промислові вимоги;
4. Проведено навчання персоналу АЕС для належного розуміння
методів управління старінням, включаючи визначення механізмів
деградації та встановлення відповідних коригуючих дій.
Головні дії, що будуть виконуватися в ході проекту, такі:
Завдання 1:
- Створення кваліфікованого управління проектом та плану
реалізації.
Завдання 2:
- Огляд існуючих міжнародних практик, підходів та
документації, важливих для довгострокової експлуатації АЕС. Це має
включати як національні, так і міжнародні регуляторні документи та
технічні специфікації.
Завдання 3:
- Огляд програм довгострокової експлуатації АЕС, які вже
розроблені НАЕК "Енергоатом", з приділенням особливої уваги
програмам та регламентам експлуатації щодо управління старінням;
- Розробка рекомендацій та переліку коригуючих заходів (якщо
необхідно) для покращення існуючих або створення нових програм з
довгострокової експлуатації для АЕС.
Завдання 4:
- Оцінка існуючих підходів "Енергоатому" з переоцінки безпеки
існуючих АЕС у порівнянні з кращою міжнародною практикою;
- Надання рекомендацій з вдосконалень у програмах переоцінки
(сфера застосування, дії).
Завдання 5:
- Огляд існуючих на АЕС програм та регламентів, зокрема:
- Програми технічного обслуговування;
- Кваліфікації обладнання;
- Експлуатаційних перевірок;
- Контролю та моніторингу; та
- Хімічних режимів;
- Розробка рекомендацій, заснованих на найкращій міжнародній
практиці для вибору ССК, стане предметом управління старінням;
- Огляд методології управління старінням, що використовується
в зазначених вище програмах ССК, для довгострокової експлуатації;
- Огляд існуючих програм управління старінням, реалізованих
на пілотних блоках АЕС, щодо їх ефективності для того, щоб
визначати наслідки старіння;
- Розробка відповідних рекомендацій та коригуючих заходів.
Завдання 6:
- Розвиток всеохоплюючих навчальних програм з управління
старінням та проведення навчальних курсів та семінарів, що
пов'язані з ними.
Проект не передбачає поставок обладнання.
3.3. Учасники
Рівненська та Южно-Українська АЕС, а також штаб-квартира
"Енергоатом".
3.4. Ризики та припущення
Не існує значущих специфічних ризиків, що пов'язані з цим
проектом. Однак припускається, що технічні департаменти
НАЕК "Енергоатом" та підрозділи АЕС мають готувати та надсилати
усю відповідну інформацію по всій документації, яка необхідна для
виконання дій по проекту.
Недосконале співробітництво між різними партнерами по цьому
проекту може стати причиною зволікань та інформаційних затримок,
які можуть призвести до того, що кінцеві результати не будуть
досягнуті.
3.5. Супутні питання
Діяльність має пряму користь для ядерної безпеки та впливає
на захист довкілля та здоров'я громадськості за рахунок зменшення
ризиків ядерних інцидентів або значущих аварій. Більш того,
удосконалення управління на рівні оператора буде внеском для
кращого технічного обслуговування установок, зменшення
радіаційного опромінення персоналу та покращення корпоративного
управління та транспарентності, в цілому.
4. Питання реалізації
4.1. Метод реалізації
Централізоване управління.
Угода про фінансування буде підписана з країною бенефіціаром.
4.2. Процедури закупок та присудження гранту
Усі контракти, що реалізують діяльність, мають бути
присуджені та реалізовані у відповідності з процедурами та
стандартними документами, затвердженими та оприлюдненими Комісією
для здійснення зовнішніх операцій, що є чинними на час початку
процедури із запиту.
4.3. Бюджет та календар
Оціночний бюджет: 2,5 млн євро
Оціночна тривалість контракту: 36 місяців
Тип контракту: послуги
4.4. Моніторинг виконання
Проект буде предметом моніторингу, орієнтованого на
результати.
Продуктивність буде оцінюватися через регулярні наради, звіти
про виконання, а також через підтвердження бенефіціаром усіх
офіційних повідомлень по проекту.
Конкретні ключові індикатори проекту будуть визначені під час
підготовки техніко-економічного обґрунтування.
Такими мали б бути:
Перелік систем, структур і компонентів (ССК) у визначеній
сфері старіння.
Відповідні програми управління безпекою, що розроблені та
реалізовані.
4.5. Оцінка та аудит
Фінансові перерахування та фінансові заяви мають бути
предметом внутрішніх та зовнішніх аудиторських процедур, як це
визначено у Фінансових регламентах Європейської Комісії.
4.6. Спілкування та відкритість
Відкритість дій буде забезпечена відповідно до
добре визначених стандартів та правил: керівні принципи ЄС з
відкритості щодо зовнішніх дій. Ці керівні принципи є частиною
контрактних зобов'язань у відносинах партнери/Консультант та
мають, тим самим, виконуватися у такий же спосіб, як будь-які інші
елементи контракту.
Регулярно Консультант представляє Звіт про виконання до
Європейської Комісії, а також копії партнерам по проекту, до
Делегації Європейської Комісії в Україні, до Об'єднаного
дослідницького центру та до групи моніторингу Європейської
Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу конфіденційності
даних.
Інші офіційні повідомлення, присвячені відкритості,
включатимуть:
- прес-реліз про початок проекту;
- заключний прес-реліз, який має бути представлений разом із
заключним звітом по проекту;
- заключна презентаційна нарада для представлення результатів
проекту, яка організується Консультантом.

Додаток
Опис проекту для України
1. Ідентифікація
------------------------------------------------------------------ | Назва |Проект U3.01/07: Інституційне та технічне | | |співробітництво з Державним комітетом | | |ядерного регулювання України для розвитку | | |його спроможностей на основі переданих | | |європейських принципів та практик з безпеки | | |(посилення та взаємодія з ядерним | | |регулятором) | |------------------+---------------------------------------------| |Загальна вартість |2,8 млн євро | |------------------+---------------------------------------------| |Метод допомоги/ |Проектний підхід - централізоване пряме | |режим управління |управління | |------------------+---------------------------------------------| |DAC-код | 23064 |Сектор: |Ядерна безпека| ------------------------------------------------------------------
2. Обґрунтування
2.1. Ситуація в секторі
Зараз в Україні існує 15 ядерних енергогенеруючих блоків, які
розташовані на 4 ядерних майданчиках і генерують приблизно 49%
усієї електроенергії в Україні. Енергоблоки з 1 до 3
Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) зупинені та новий План здійснення
заходів на об'єкті "Укриття"(2) над 4 енергоблоком знаходиться в
стадії реалізації. В Україні існують компанії з видобутку уранової
руди, її вилучення та переробки. Приблизно 5000 компаній та
закладів використовують більш ніж 80 000 радіоактивних джерел. Це
означає, що існують різноманітні радіоактивні відходи (включаючи
нестандартні відходи після аварії на 4 блоці ЧАЕС та, у
майбутньому, відходи, що повертатимуться після поводження з
відпрацьованим паливом). Енергетичною стратегією України до
2030 року заплановано подвоїти потужності АЕС з виробництва
електричної енергії.
--------------- (2) "Shelter Implementation Plan" прийнято перекладати як
"План здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (примітка
перекладача).
Амбіційні плани України спрямовані на розвиток ядерного
енергетичного сектору, в той час як міжнародний режим безпеки, до
якого приєдналася Україна, зобов'язує Україну мати розвинену
державну регулюючу систему в сфері ядерної та радіаційної безпеки.
Головні виклики для розвитку та реформування державної
регулюючої системи такі:
- Перетворення внутрішніх умов в Україні для відповідних
переговорів з Європейським Союзом (ЄС) та наближення ядерної
регулюючої бази України, у цьому контексті, до регуляторних систем
у країнах - членах Європейського Союзу;
- Покращення елементів регуляторної системи відповідно до
прогресивних міжнародних практик та рекомендацій міжнародних
організацій;
- Нові зобов'язання суспільства щодо зменшення ризиків при
використанні ядерної енергії.
Наприкінці 2005 року Держатомрегулювання запровадив "Програму
розвитку та вдосконалення системи ядерного регулювання в Україні"
(стратегічний план). Серед основних напрямів розвитку та
вдосконалення регуляторної програми України співробітництво з
Європейською Комісією може передбачати наступні:
- Запровадження регіональних офісів (інспекцій) державного
органу з ядерної та радіаційної безпеки для забезпечення надійного
регулюючого управління, ефективного нагляду за виробниками
радіоактивних джерел, поводження з радіоактивними відходами,
транспортування радіоактивних матеріалів та видобування уранової
руди та її переробки;
- Подальше зміцнення регулюючого органу через залучення
фінансових та людських ресурсів для успішного виконання покладених
завдань, покращення переатестації (підвищення кваліфікації)
працівників Держатомрегулювання, які безпосередньо виконують
функції державного регулювання з ядерної та радіаційної безпеки;
- Впровадження ризик-інформаційних підходів в регулюючі
практики;
- Покращення систем аварійного реагування та посилення
інформаційної компоненти в діяльності центрів аварійного
реагування;
- Створення інформаційного центру для забезпечення
інформаційних та навчальних послуг.
В той же час створено План дій для реалізації "Програми
розвитку та вдосконалення системи ядерного регулювання в Україні".
Для досягнення цілей згаданої Програми заплановано виконати
наступні завдання:
- Переглянути та вдосконалити законодавство з безпеки
діяльностей в сфері використання ядерної енергії;
- Перетворити існуючу законодавчу базу з ядерної та
радіаційної безпеки в уніфіковану ієрархічну систему національних
правил та норм, що буде базуватися на міжнародно визнаних
принципах та останніх дослідженнях;
- Перетворити Держатомрегулювання в інституційно сталий та
ефективний незалежний орган державного регулювання ядерної та
радіаційної безпеки шляхом законодавчого зміцнення його статусу,
функцій та повноважень;
- Переконатися, що Держатомрегулювання забезпечений ресурсами
(насамперед людськими) для того, щоб ефективно виконувати
дозвільну та наглядову діяльність у повному обсязі, а також
ефективно виконувати завдання з інформування та аварійної
готовності.
Держатомрегулювання вже отримав суттєву допомогу в рамках
проектів по Програмі Тасіс Європейської Комісії для розвитку усіх
вищезгаданих питань, але співробітництво з ЄК може принести
додаткові результати.
2.2. Засвоєні уроки
Досвід проектів з ліцензійної підтримки, які виконані та
виконуються, буде братися до уваги. Існує зв'язок з проектами
регулюючої допомоги Держатомрегулювання UK/RA/01-06 та UK/TS/23;
26; 28; 31. Нові проекти будуть засновані на результатах подібних
попередніх проектів.
2.3. Узгодженість дій
Складові та завдання цього проекту пов'язані та/або є
логічним продовженням завершених проектів або тих, що
продовжуються з попередніх Програм дій Тасіс, зокрема U3.01/04;
U3.01/05 та U3.01/06.
2.4. Координація донорів
МАГАТЕ: різні місії вже здійснені або заплановані; вони
спрямовані на деякі аспекти законодавчої, регуляторної та
технічної безпеки.
Продовжується допомога з боку Комісії з ядерного регулювання
США (КЯР) та інша двостороння допомога, що надається
Держатомрегулювання та організаціям його технічної підтримки у
таких сферах, як регуляторне управління джерелами та регуляторні
аспекти. Будуть докладені усі зусилля, щоб остаточно виключити
будь-які перекриття.
Втручання ЄК має на меті передати ноу-хау та робочу
методологію, працюючи по конкретних ліцензійних випадках, де
європейські та українські експерти працюють разом для досягнення
наперед визначених цілей.
3. Опис
3.1. Цілі
Конкретними цілями проекту є наступні:
1. Розширення рамок законодавства України в сфері ядерної та
радіаційної безпеки та його адаптація до директив Європейського
Союзу
2. Зміцнення спроможностей Держатомрегулювання при прийнятті
рішень
3. Передача західноєвропейських регулюючих методологій та
практик
4. Покращення ефективності, транспарентності та громадської
довіри у відносинах Держатомрегулювання з громадськістю
3.2. Очікувані результати та головні дії
- Призначення проекту
Розвиток нових регулюючих документів, які відповідатимуть
сучасним вимогам безпеки, що покладені в основу стандартів та
рекомендацій МАГАТЕ, ЗЄАЯР(3) та регулюючих документах органів
ядерного регулювання провідних європейських держав.
--------------- (3) Західноєвропейська асоціація ядерних регуляторів (Western
European Nuclear Regulator's Association) була створена у
1999 році країнами Європейського Союзу та Швейцарією (примітка
перекладача).
Призначення цієї складової у наданні допомоги
Держатомрегулювання у створенні регуляторної бази, яка буде
відповідати визнаним в світі вимогам у різних напрямах діяльності.
- Дії та очікувані результати проекту
Завдання 1. Допомога Держатомрегулювання у створенні системи
управління знаннями з безпеки ядерних установок та розвитку
інформаційного порталу
Конкретні цілі цього завдання
Рівень підготовленості персоналу регулюючого органу є однією
з необхідних умов якісного та ефективного виконання
Держатомрегулювання своїх обов'язків. Усі завдання щодо
комплектації, навчання персоналу та передачі їм знань вимагають
вдосконалення систематичного підходу до навчання персоналу для
забезпечення спадкоємності в регуляторній діяльності. Для
досягнення цього необхідно проводити аналіз міжнародного досвіду
та отримувати міжнародну допомогу.
Своєчасність згаданого завдання пов'язана також з намірами
Уряду України побудувати нові енергоблоки на АЕС з можливістю
впровадження нових типів установок, які не експлуатуються в
Україні зараз. Це потребує нового проекту з додаткового навчання
працівників регулюючого органу принципам їх введення в
експлуатацію та експлуатації.
Створення системи навчання та підвищення кваліфікації та
компетентності персоналу є дуже важливим фактором також для питань
подовження терміну експлуатації атомних станцій та виведення їх з
експлуатації, які є новими сферами регулювання державної безпеки в
Україні.
Різні системи управління знаннями активно розвиваються і
підтримуються МАГАТЕ та органами регулювання ядерної безпеки
багатьох країн. Застосування системного підходу до управління
знаннями є зрозумілим та актуальним завданням для
Держатомрегулювання, оскільки зараз цей підхід є найсучаснішим
напрямом у розвинених європейських державах.
Конкретними цілями проекту є розширення спроможностей
Держатомрегулювання завдяки підвищенню кваліфікації та
забезпеченню високого рівня компетентності штатних працівників
Держатомрегулювання, а також покращення ефективності діяльності з
ліцензування та науково-технічної підтримки за рахунок інформації,
що буде забезпечена через портал знань.
Очікуваний результат завдання
Очікуваний результат є покращення спроможностей
Держатомрегулювання шляхом вдосконалення системи навчання
персоналу та створення порталу управління знаннями з відповідним
апаратним та програмним забезпеченням.
Діяльність по завданню
Діяльність в рамках цього завдання покриває розробку
стратегії управління знаннями Держатомрегулювання, розробку плану
дій, який буде включати управління навчанням персоналу, а також
розробку інформаційного порталу знань.
Діяльність по проекту буде включати робочі зустрічі,
семінари, а також дії робочих груп, що створюватимуться для цілей
цього проекту. Діяльність спрямована на передачу знань від
західноєвропейських експертів, які мають досвід у розробці таких
порталів знань.
Завдання 2. Допомога Держатомрегулювання у прийнятті
регулюючих рішень в період проектування, будівництва та
експлуатації дослідницьких реакторів, критичних та підкритичних
збірок
Конкретні цілі цього завдання
Зараз Україна експлуатує дослідницький реактор (в Інституті
ядерних досліджень, Київ) та критичну збірку (в Інституті ядерної
енергії та промисловості, Севастополь). Крім того, новий дослідний
реактор, а також критичну та підкритичну експериментальні пристрої
(збірки) заплановано розробити та ввести в експлуатацію.
На сьогодні більшість документації, яка визначає підходи до
забезпечення безпеки дослідницьких реакторів та критичних збірок,
є документами 20-30 річної давнини і тому вони не враховують
сучасних досягнень науки та інженерії, а також світовий досвід,
накопичений протягом цих років. Цими документами є:
1. "Загальні правила забезпечення безпеки дослідницьких
реакторів при проектуванні, будівництві та експлуатації"
(ОПБ IP-88).
2. "Правила ядерної безпеки для дослідницьких реакторів"
(ПБЯ-03-75).
3. "Правила ядерної безпеки для критичних збірок"
(ПБЯ-02-78).
4. "Правила ядерної безпеки для підкритичних збірок"
(ПБЯ-01-75).
5. "Правила проектування та експлуатації систем аварійного
попередження при загрозі виникнення самопідтримуючої реакції
розщеплення та організації заходів для пом'якшення їх наслідків".
(ПБЯ-06-10-91).
Конкретна ціль полягає у переробці регулюючих документів, які
встановлюють головний критерій, вимоги та умови забезпечення
безпеки дослідницьких реакторів, критичних та підкритичних збірок,
а також визначають регулюючу діяльність щодо забезпечення ядерної
та радіаційної безпеки. Вони також встановлюють основні принципи
та типи технічних та організаційних заходів для забезпечення
безпеки.
Очікувані результати
Очікуваний результат є покращення спроможностей
Держатомрегулювання щодо встановлення регуляторних вимог та
прийняття регуляторних рішень при проектуванні, будівництві та
експлуатації дослідницьких реакторів та критичних і підкритичних
збірок.
Конкретними результатами є:
- Документи, які визначають критерії, вимоги та умови для
забезпечення безпеки дослідницьких реакторів, а також головні
принципи та суть технічних та організаційних заходів щодо
забезпечення безпеки - "Загальні правила забезпечення безпеки
дослідницьких реакторів при проектуванні, будівництві та
експлуатації" (ЗПБ ДР);
- Основний регулюючий документ щодо забезпечення ядерної
безпеки дослідницьких реакторів - "Правила ядерної безпеки для
дослідницьких реакторів" (ПБЯ ДР);
- Основний регулюючий документ щодо забезпечення ядерної
безпеки критичних збірок - "Правила ядерної безпеки для критичних
збірок" (ПБЯ КЗ);
- Основний регулюючий документ щодо забезпечення ядерної
безпеки підкритичних збірок - "Правила ядерної безпеки для
підкритичних збірок" (ПБЯ ПЗ);
- Документ, який регулює технічні та організаційні заходи
щодо пом'якшення наслідків самопідтримуючої реакції розщеплення в
системах з небезпечними ядерними матеріалами, - "Правила
проектування та експлуатації систем аварійного попередження при
загрозі самопідтримуючої реакції розщеплення та підготовки заходів
для пом'якшення їх наслідків" (ПБЯ СЛР).
Досвід, якого набудуть експерти Держатомрегулювання, буде
застосовуватися Держатомрегулювання при створенні регулюючих вимог
та прийнятті регулюючих рішень при проектуванні, будівництві та
експлуатації дослідницьких реакторів, критичних та підкритичних
збірок.
Діяльність по завданню
Проект передбачає розвиток регулюючих документів ЗПБ ДР, ПБЯ
ДР, ПБЯ КЗ, ПБЯ ПЗ з урахуванням західного досвіду та рекомендацій
МАГАТЕ та ЗЄАЯР.
Діяльність по проекту буде включати робочі зустрічі та
діяльність робочих груп, що створюватимуться для цілей цього
проекту. Діяльність буде спрямована на передачу знань від
західноєвропейських експертів в сфері розвитку регуляторних
документів, пов'язаних з проектуванням, будівництвом та
експлуатацією дослідницьких реакторів, критичних та підкритичних
збірок, а також на сприяння їх використанню в Держатомрегулювання.
Ця діяльність покращить спроможності Держатомрегулювання при
створенні регулюючих вимог та прийнятті рішень при проектуванні,
будівництві та експлуатації дослідницьких реакторів, критичних та
підкритичних збірок.
Завдання 3. Допомога Держатомрегулювання в адаптації існуючих
регуляторних документів до нової директиви ЄК щодо поводження з
джерелами іонізуючої радіації високого рівня активності.
Конкретні цілі цього завдання
Стратегічний план Державного комітету ядерного регулювання
України на 2005-2006 роки мав, серед інших пріоритетних завдань,
такий напрямок, як впровадження Кодексу поведінки із забезпечення
безпеки і збереженості радіоактивних джерел ( 951_001 ).
З огляду на важливість та багаторівневу складність завдань,
пов'язаних з безпекою при використанні джерел іонізуючого
випромінювання, а також створення нових підприємств, що
використовують джерела іонізуючого випромінювання в своїй роботі,
можна впевнено стверджувати, що цей стратегічний напрямок буде у
перших рядках переліку на наступні роки.
Використання радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання
є одним з найбільш значних та масштабних по їх впливу на
громадськість. Необхідно зазначити, що до нинішнього часу джерела
іонізуючого випромінювання використовувалися в державних
інститутах. Зараз переважна більшість ліцензіатів є приватними
компаніями, які збираються використовувати установки, ліцензовані
за кордоном. Відповідно до чинного законодавства, усі установки,
що містять джерела іонізуючого випромінювання, мають отримати
відповідний дозвіл на їх використання на території України. Досвід
проведення оглядів з безпеки таких установок продемонстрував низку
недоліків, що виникли через недосконалість національних
регуляторних актів та базової методології.
Актуальність цієї роботи викликана наступними головними
факторами:
- Застарілими діючими документами в сфері регулювання
використання джерел іонізуючого випромінювання. Фактично вони
оновлювалися в 80-их роках XX століття;
- Чинні регулюючі акти не гармонізовані з міжнародними
правилами та рекомендаціями; в той же час у багатьох випадках
встановлюється обладнання закордонного виробництва;
- Методологічні рекомендації щодо розрахунків біологічного
захисту проти іонізуючого випромінювання не відповідають сучасним
вимогам та можливостям.
Цілі завдання
Завдання проекту полягає в підвищенні регуляторної
ефективності за рахунок оновлення регуляторної бази України, в
частині використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно
до Директиви Ради Європейської Комісії 2003/122/Євратом щодо
контролю за високоактивними закритими радіоактивними джерелами та
покинутими джерелами (відомою як "ВАЗД директива")(4), з метою
розробки системи регуляторних документів, гармонізованих з
міжнародними стандартами.
--------------- (4) ВАЗД - високоактивні закриті джерела. Англійською: HASS -
high-active sealed radioactive sources (примітка перекладача).
Дії та очікуваний результат завдання
В рамках цього проекту має бути виконаний детальний аналіз
поточного стану регулюючої бази в сфері використання джерел
іонізуючого випромінювання по кожному напряму, переліченому в
Директиві Ради 2003 року. Відповідно до результатів аналізу,
перелік невідповідностей чинних регуляторних актів з Директивою
Ради 2003 року має бути розроблений разом з переліком недоліків в
існуючих регуляторних актах.
В рамках цього проекту стратегічні напрямки діяльності
Держатомрегулювання мають бути розроблені для усунення
невідповідностей та недоліків між регулюючими документами, що
діють в Україні, та Директивою Ради 2003 року.
Додатково, діяльність по проекту буде включати робочі наради,
навчання, участь в семінарах та конференціях для накопичення
європейських знань та досвіду в напрямі ліцензування всіх видів
діяльності підприємств, які використовують джерела іонізуючого
випромінювання.
Очікуваним результатом є Стратегічний план Державного
комітету ядерного регулювання України по усуненню невідповідностей
та недоліків між регулюючими документами, що діють в Україні, та
вимогами Директиви Ради 2003 року.
Завдання 4. Допомога Держатомрегулювання в адаптації існуючих
регуляторних документів відповідно до нової директиви Європейської
Комісії від 20 листопада 2006 року щодо нагляду та моніторингу за
перевезенням відпрацьованого ядерного палива(5) та радіоактивних
відходів.
--------------- (5) В тексті англійською мовою використовується саме
"відпрацьоване ядерне паливо" (примітка перекладача).
Конкретні цілі цього завдання
Сьогодні Держатомрегулювання уповноважений забезпечувати
безпеку при перевезеннях радіоактивних матеріалів, включаючи
транзитні перевезення відпрацьованого ядерного палива, а також при
перевезеннях радіоактивних відходів у майбутньому.
Актуальність цієї роботи обумовлюється розташуванням України,
як транзитної держави між Росією та країнами - членами
Європейського Союзу.
Ціль завдання
Ціллю завдання є адаптація законодавства та регулюючої бази
України у сфері перевезень радіоактивних матеріалів до положень
Директиви Європейської Комісії від 20 листопада 2006 року щодо
нагляду та моніторингу за перевезеннями відпрацьованого ядерного
палива та радіоактивних відходів.
Дії та очікувані результати
В рамках цього проекту має бути виконаний детальний аналіз
стану існуючих документів, регулюючих діяльність з транспортування
відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів у
порівнянні з положеннями Директиви ЄК 2006 року. Відповідно до
результатів аналізу має бути складено перелік невідповідностей
чинних регуляторних актів в Україні та перелік недоліків в діючих
регуляторних актах в Україні у порівнянні з Директивою ЄК
2006 року.
В рамках цього проекту стратегічні напрямки діяльності
Держатомрегулювання мають бути розроблені для усунення
невідповідностей та недоліків регуляторної бази в Україні та її
гармонізації з Директивою ЄК 2006 року.
Очікуваним результатом є план роботи Держатомрегулювання щодо
ліквідації невідповідностей діючої регуляторної бази в Україні та
вимог Директиви Ради 2006 року.
Завдання 5. Допомога Держатомрегулювання в розвитку
інформаційного центру.
Конкретні цілі цього завдання
Еволюція діалогу Держатомрегулювання з громадськістю, який
був особливо активним у 2005 році, вимагає зараз деяких нових
підходів для встановлення взаємодії з громадськістю, зокрема,
нових засобів врахування громадської думки при прийнятті важливих
рішень в сфері забезпечення безпеки при використанні ядерної
енергії. Ці питання набули особливої ваги після прийняття у
2005 році Закону України "Про порядок прийняття рішень про
розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і
об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами,
які мають загальнодержавне значення" ( 2861-15 ), та "Енергетичної
стратегії України на період до 2030 року" ( 145а-2006-р )
(затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України N 145-р
( 145-2006-р ) від 15 березня 2006 року), приймаючи до уваги
необхідність в розширенні сфери виробництва ядерної енергії.
Один з таких підходів у взаємодії з громадськістю є
заплановане створення інформаційного центру, що передбачено в
Програмі розвитку та реформування системи ядерного регулювання в
Україні, затвердженої рішенням колегії Держатомрегулювання N 39
( v0039578-05, va039578-05 ) від 29 грудня 2005 року.
Необхідність у створенні та розвитку інформаційного центру
регулюючого органу України обумовлена численними зверненнями з
боку мас-медіа, результатами проведення "гарячих ліній", нарадами
Громадської ради, дискусіями на "круглих столах", днями відкритих
дверей Держатомрегулювання, а також результатами опитувань
громадської думки серед українського населення, що проводилися в
листопаді-грудні 2006 року з питання "Обізнаність та інформаційні
потреби українського населення щодо ядерної та радіаційної
безпеки" та "Громадська думка у відношенні безпеки ядерних
технологій та щодо перспектив будівництва нових ядерних
установок".
Ціль завдання
Ціллю цього завдання є покращення інфраструктури
Держатомрегулювання та системи взаємодії між Держатомрегулювання,
громадськістю та мас-медіа через створення інформаційного центру
Держатомрегулювання. Важливість цього завдання підтверджена як
статусом Держатомрегулювання, відповідальності та повноваження,
так і досвідом регулюючих органів в інших країнах.
Дії та очікувані результати завдання
Реалізація завдання передбачає наступні етапи:
- Детальний аналіз досвіду регулюючих органів країн ЄС у
відношенні створення та функціонування інформаційних центрів;
- Розвиток Концепції створення інформаційного центру
Держатомрегулювання;
- Підготовка програм діяльності інформаційного центру;
- Створення ринку інформаційного центру;
- Розвиток програми заходів щодо презентацій інформаційного
центру.
Створення бази даних документацій буде підтримуватися
спеціальними навчаннями відповідних експертів регулюючого органу -
ось чому це завдання є особливо важливим. Таким чином, реалізація
проекту повинна була б передбачати участь експертів
Держатомрегулювання в учбових курсах, семінарах, робочих нарадах,
конференціях для отримання досвіду та практичних навичок щодо
підтримки зв'язків з громадськістю в діяльності інформаційного
центру.
Очікуваним результатом має стати детальна розробка повного
набору документів, необхідного для створення, презентації та
подальшого функціонування інформаційного центру
Держатомрегулювання, а також нові засоби взаємодії з громадськістю
та мас-медіа, підвищення рівня транспарентності
Держатомрегулювання та поінформованості суспільства щодо
відповідального виконання Держатомрегулювання своєї основної
місії - суворого нагляду відповідності вимогам безпечного
функціонування ядерних установок та використання джерел
іонізуючого випромінювання. Це буде внеском в посилення
повноважень та позитивного іміджу Держатомрегулювання, підтримання
його інформаційної обізнаності та оперативності реагування на
настрої та потреби громадськості, розповсюдження об'єктивної
інформації з ядерної та радіаційної безпеки, підвищення довіри
громадськості через передачу досвіду щодо існуючих стандартів з
безпеки та засобів для їх досягнення.
Завдання 6. Консультативна допомога Держатомрегулювання на
майданчиках в покращенні процесу прийняття рішень, оцінки безпеки
та система ліцензування.
Конкретні цілі цього завдання
Це завдання є продовженням допомоги Держатомрегулювання в
подальшому розвитку регуляторних рамок, покращенні процесу
прийняття Держатомрегулювання рішень. В той же час, зараз та
впродовж наступних двох років Держатомрегулювання має упоратися з
новими важливими завданнями, які вимагають значних і добре
скоординованих зусиль, а також значної кількості
висококваліфікованих і досвідчених експертів. Не говорячи про
проблеми, пов'язані з Чорнобилем, вони включають:
- регуляторний контроль за реалізацією програм модернізації
АЕС, а також їх прийняття, приймаючи до уваги зворотній зв'язок
від експлуатації та аналізу безпеки/переоцінки;
- те ж саме для заходів контролю цілісності корпусу реактора
та заходів з управління ресурсом;
- те ж саме для регулюючого контролю та будівництва нових
АЕС.
Усе вищеназване зводиться до великої кількості технічних
дискусій як повсякденної роботи. Можливості Держатомрегулювання
вирішити проблеми стосовно технічних питань і питань регуляторної
технічної політики у раціональний та ефективний спосіб будуть
суттєво посилені за рахунок співпраці, в їх команді на майданчику
будуть присутні декілька консультантів, які розмовляють російською
та мають належний досвід.
Цілі завдання
Підтримка групи консультантів на термін 1-2 роки та залучення
2 експертів Європейського Союзу (переважно розмовляють
російською), які мають відповідний національний досвід роботи з
реакторами типу ВВЕР радянського проектування в умовах режиму
безпеки, визначених правилами Європейського Союзу, з метою
перевірки регуляторної методології та практик на майданчику у
порівнянні з практиками Європейського Союзу, а також щоденні
поради з відповідних питань з урахуванням досвіду нових
країн-членів.
Консультативна група буде тісно співпрацювати з головою та
управлінцями високого рівня Держатомрегулювання з питань, що
стосуються наступного:
- підтримка у запровадженні проекту з управлінського підходу
до діяльностей, що ліцензуються;
- підтримка управління при здійсненні ліцензування
діяльностей та пов'язаних з цим взаємодій;
- подальший розвиток законодавчої бази в сфері ядерної
безпеки.
Встановлення пріоритетів та ключових аспектів при огляді
ліцензування, визначення цілей безпеки та сфери експертного
аналізу, а також використання результатів експертних обстежень для
підготовки регуляторної позиції та запитів:
- подальший розвиток відповідних структур регулюючого органу;
- підвищення кваліфікації технічних структур шляхом передачі
власного досвіду консультантів та досвіду їх організацій, який
вони можуть запитати.
Група дозволятиме додаткову підтримку від організацій з їх
країн, зокрема з питань, що пов'язані з безпекою реакторів типу
ВВЕР.
Завдання 7. Участь персоналу Держатомрегулювання в
міжнародних конференціях.
Конкретні цілі цього завдання
Зростання відповідальності Держатомрегулювання вимагає
глибоких знань з міжнародної діяльності в регулюючій сфері. Участь
експертів Держатомрегулювання в міжнародних конференціях є дуже
важливою для регулюючої діяльності. Бюджетні ресурси зараз суттєво
обмежують участь Держатомрегулювання в міжнародних нарадах та
конференціях.
3.3. Учасники
Головними учасниками або бенефіціарами проекту є ядерний
регулятор - Держатомрегулювання та організація його технічної
підтримки - Державний науково-технічний центр з ядерної та
радіаційної безпеки.
3.4. Ризики та припущення
Відсутні критичні інституційні фактори, що можуть негативно
вплинути на дієвість/ефективність реалізації та стійкість
результатів. Відсутні конкретно визначені ризики (інституційні,
законодавчі...).
3.5. Супутні питання
В цілому, проектний підхід сам по собі спрямовує розвиток
супутніх питань, оскільки він є частиною програм захисту населення
та природи.
4. Питання реалізації
4.1. Метод реалізації
Централізоване управління.
Фінансова угода буде підписана з країною - бенефіціаром.
4.2. Процедури закупок та присудження гранту
Усі контракти, що реалізують діяльність, мають бути
присуджені та реалізовані у відповідності з процедурами і
стандартами, затвердженими та оприлюдненими Комісією для
здійснення зовнішніх операцій, що є чинними на час початку
процедури із запиту.
4.3. Бюджет та календар
Оціночний бюджет: 2,8 млн. євро
Оціночний термін контракту: 24 місяці
Тип контракту: послуги
4.4. Моніторинг виконання
Внутрішній моніторинг буде базуватися на періодичних оцінках
досягнень по проекту у відношенні до очікуваних результатів.
Матриці логічних точок відліку, включаючи ключові індикатори
продуктивності, будуть додані до техніко-економічного
обґрунтування.
Цей проект буде також предметом зовнішнього моніторингу в
рамках моніторингу, орієнтованого на результати.
4.5. Оцінка та аудит
Внутрішня оцінка проекту буде зроблена на підставі ключових
індикаторів продуктивності. Фінансовий аудит буде організований
професійними аудиторами Консультанта наприкінці проекту і буде
виконаний на основі офіційних звітів по витратам.
4.6. Спілкування та відкритість
Відкритість дій буде забезпечена відповідно до
добре визначених стандартів та правил: керівні принципи ЄС з
відкритості щодо зовнішніх дій. Ці керівні принципи є частиною
контрактних зобов'язань у відносинах партнерів та мають, тим
самим, виконуватися з такими ж самими суворими критеріями як
будь-який інший контрактний/фінансовий елемент.
Звіти будуть надаватися Консультантом до Європейської Комісії
разом з копіями партнерам по проекту, до Делегації Європейської
Комісії в Україні, до Об'єднаного дослідницького центру та до
групи моніторингу Європейської Комісії. Менеджер проектів
європейської допомоги несе виключну відповідальність за
затвердження звітів. Консультант має приділяти особливу увагу
конфіденційності даних.
Інші офіційні повідомлення, присвячені відкритості,
включатимуть:
- прес-реліз, що сповіщає про початок проекту;
- заключний прес-реліз, який має бути представлений разом із
заключним звітом по проекту;
- заключна презентаційна нарада для представлення результатів
проекту, яка організується Консультантом.

Додаток
Опис проекту для України

1. Ідентифікація
------------------------------------------------------------------ | Назва |Проект U4.02/07: Додаткові дії по проекту | | |Промислового комплексу для поводження з | | |твердими радіоактивними відходами в Чорнобилі -| | |(поводження з відходами та виведення з | | |експлуатації) | |----------------+-----------------------------------------------| |Загальна |1,5 млн євро | |вартість | | |----------------+-----------------------------------------------| |Метод допомоги/ |Проектний підхід - централізоване пряме | |режим управління|управління | |----------------+-----------------------------------------------| |DAC-код | 23064 |Сектор: |Ядерна безпека | ------------------------------------------------------------------
2. Обґрунтування
2.1. Ситуація в секторі
Україна, а саме Чорнобильський майданчик, залишається
об'єктом декількох важливих міжнародних проектів щодо подолання
наслідків аварії 1986 року. Більшість з них безпосередньо
відноситься до поводження з радіоактивними відходами, включаючи
відходи, що утворилися від експлуатації Чорнобильської атомної
електростанції (ЧАЕС), відходи, які утворилися внаслідок аварії,
та майбутні відходи при виведенні з експлуатації.
Серед найбільш потрібних із зазначених проектів є введення в
експлуатацію Промислового комплексу для поводження з твердими
радіоактивними відходами (ПКПТРВ), що фінансується Європейською
Комісією в рамках програми Тасіс, введення в експлуатацію заводу
по переробці рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та План
здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ). Останні два проекти
фінансуються через Європейський банк реконструкції та розвитку.
Зазначені вище три основних проекти очевидно взаємопов'язані,
ПКПТРВ проектувався для забезпечення переробки відходів, що
утворюються в процесі робіт по ПЗЗ та для внутрішнього зберігання
відходів, що виробляються на ЗПРРВ.
Проект ПКПТРВ реалізується через єдиний робочий контракт,
який включає проектування установки, її будівництво, поставку
необхідного обладнання, його встановлення та всебічні остаточні
випробування. Деякі незначні питання, однак, не були включені до
повного обсягу контрактних робіт з причини, що їх специфічні
характеристики не могли бути визначені під час присудження
контракту та/або могли бути встановлені тільки слідуючи чітким
ліцензійним вимогам, які встановлюються українськими установами.
Більш того, положення щодо "гарячих" випробувань та ліцензування
установки, які передбачались спочатку, зараз виявились
неадекватними для забезпечення вчасного початку експлуатації
установки.
На цьому етапі український орган ліцензування
(Держатомрегулювання) уточнив деякі вимоги, які мають бути
виконані для того, щоб гарантувати, що ліцензійний процес ПКПТРВ
маже бути належним чином завершений.
Зокрема, увага залучених учасників була приділена
необхідності забезпечити частину ПКПТРВ (а саме, приміщення 84)
придатною системою вентиляції для того, щоб забезпечити необхідну
циркуляцію повітря та мати необхідні характеристики безпеки.
Забезпечення вентиляційною системою приміщення 84 не передбачалося
в початковому обсязі робіт по ПКПТРВ з причини, що на той час
існуюча система вентиляції вбачалася достатньою для можливості
експлуатації установки. У ході виконання робіт в рамках контракту
виявилося, що така система буде сильно забруднена, отже непридатна
для подальшої експлуатації. Вимоги до нової вентиляційної системи
були остаточно окреслені із дотриманням зауважень
Держатомрегулювання.
Нинішній стан робіт, що виконуються, забезпечує можливість
реалізовувати необхідні дії з мінімальним втручанням та зробити їх
максимально ефективними.
Зокрема, більшість зазначених дій має відношення до комплексу
(приміщення 84) установок з вилучення та переробки відходів (лот 1
та лот 2) та включає необхідне забезпечення вентиляційною
системою.
Загальна додаткова підтримка та наглядова діяльність, що
мають відношення до "гарячих" випробувань ПКПТРВ та його
ліцензування, вбачається також необхідною.
2.2. Засвоєні уроки
Нинішній стан справ із будівництва ПКПТРВ дає підстави
очікувати на його завершення у 2008 році. Після цього будуть
проведені "холодні" випробування установки, під час яких буде
продемонстровано її працездатність з використанням неактивних
імітаторів радіоактивних відходів.
Для того, щоб отримати необхідні повноваження для проведення
наступних "гарячих" випробувань, працюючи з реальними
радіоактивними відходами, а також остаточно завершити повністю
процедуру ліцензування та розпочати експлуатацію установки, вимоги
з безпеки, про які згадано вище, повинні бути задоволені.
Обов'язково нагадати, що усі необхідні ресурси для завершення
додаткових робіт є незначними по відношенню до вартості проекту в
цілому.
Більш того, вчасне введення ПКПТРВ в стадію експлуатації
надзвичайно важливо для коригування виконання інших міжнародних
проектів, що здійснюються на Чорнобильському майданчику. Ці
проекти, фактично, передбачали можливість використання ПКПТРВ для
поводження з твердими радіоактивними відходами, які будуть
утворюватися в період їх реалізації.
На відміну від ЗПРРВ та ПЗЗ, відсутність можливості
експлуатації ПКПТРВ через проблеми ліцензування могла вплинути на
заплановане виведення з експлуатації Чорнобильської атомної
електростанції (ЧАЕС), яке також було зроблено з основним
припущенням, що існуватиме установка для поводження з твердими
відходами.
2.3. Доповнюючі дії
В рамках ПЗЗ та виведення ЧАЕС з експлуатації цей проект
безпосередньо пов'язаний з наступними:
- Завод з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ),
фінансується ЄБРР, продовжується;
- Промисловий комплекс для поводження з твердими
радіоактивними відходами (ПКПТРВ), фінансується в рамках програми
Тасіс, продовжується;
- Допоміжні установки для виведення з експлуатації
автоматизованої системи моніторингу радіологічної ситуації в
Чорнобильській зоні відчуження, фінансується в рамках програми
Тасіс, продовжується;
- Розвиток Національної Стратегії та Концепції державної
програми поводження з радіоактивними відходами в Україні,
фінансується в рамках програми Тасіс, продовжується;
- Поставка установки для виробництва сталевих барабанів для
сховища радіоактивних відходів на ЧАЕС, продовжується;
- Створення всеохоплюючого радіаційного моніторингу та систем
раннього оповіщення в Чорнобильській зоні відчуження, заплановано
в рамках програми Тасіс (Програма дій 2005 року);
- Техніко-економічне обґрунтування та попередній проект для
приповерхневої установки для довгострокового зберігання довго-
живучих високоактивних радіоактивних відходів на майданчику
комплексу "Вектор" в Чорнобильській зоні відчуження, заплановано в
рамках програми Тасіс (Програма дій 2006 року);
- Модернізація установки з розрізання видовжених твердих
радіоактивних відходів в Чорнобильській зоні відчуження,
заплановано в рамках програми Тасіс (Програма дій 2006 року);
- Інформаційна система підтримки виведення з експлуатації для
Чорнобильської АЕС, заплановано в рамках програми Тасіс (Програма
дій 2006 року).
2.4. Координація донорів
Усі інші ініціативи, висунуті як країною бенефіціаром, так і
іншими міжнародними донорами в рамках реабілітації Чорнобильської
зони, передбачають, що тверді радіоактивні відходи, які
утворюватимуться при їх реалізації, будуть перероблятися на
ПКПТРВ, а це також означає потребу забезпечення їх тимчасового
зберігання. Можливості ПКПТРВ є адекватними обсягам відходів, які
за очікуванням будуть утворюватися.
Водночас вчасний початок експлуатації ПКПТРВ є важливою
передумовою інших міжнародних проектів та має особливий вплив на
ПЗЗ, ЗПРРВ та виведення ЧАЕС з експлуатації.
Проект спрямований на забезпечення того, що ліцензування
установки може бути отримано вчасно. Отже, з відносно обмеженими
фінансовими ресурсами він буде суттєвим внеском в мінімізацію або
запобігання потенційних затримок у виконанні усіх широкомасштабних
проектів, що реалізуються на Чорнобильському майданчику, де
передбачається утворення великої кількості твердих радіоактивних
відходів.
3. Опис
3.1. Цілі
Ціль цього проекту полягає в підтримці розвитку
інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами в
Чорнобильській зоні відчуження та облаштуванні установки для
переробки твердих радіоактивних відходів незначним обладнанням і
устаткуванням, яке необхідне для її ліцензування та безпечної
експлуатації. Зокрема, ця ціль буде досягнута завдяки
- забезпеченню приміщення 84 (дільниця з вилучення та секція
з переробки ПКПТРВ - лот 1 та лот 2) системою вентиляції, яка
дозволить здійснювати необхідну циркуляцію повітря в приміщенні та
має необхідні характеристики безпеки для відповідності вимогам
ядерної установки;
- забезпеченню необхідної підтримки усіх ліцензійних дій,
включаючи складання та перегляд відповідної ліцензійної
документації, та спостереженню за "гарячими" випробуваннями.
Загальна ціль проекту в тім, щоб зробити можливим
ліцензування та безпечну експлуатацію ПКПТРВ та забезпечити вчасне
введення його в експлуатацію.
Більш того, призначена підтримка буде включати допомогу в
завершенні підготовки звіту з безпеки установки з урахуванням
коментарів, які були зроблені Держатомрегулювання (та були
підтримані західними організаціями), зокрема тих, що стосуються
ліцензування приміщення 84.
Головним очікуваним результатом проекту має стати вчасне
введення в експлуатацію ПКПТРВ, завдяки чому мінімізується вплив
потенційних затримок щодо інших міжнародних проектів, що
продовжуються, включаючи ПЗЗ, ЗПРРВ та виведення ЧАЕС з
експлуатації.
3.2. Очікувані результати та головні дії
Безпосередній очікуваний результат проектів полягає в
усуненні труднощів, з якими можна стикнутися при виконанні
"гарячого" випробування ПКПТРВ, а отже і при його ліцензуванні та
забезпеченні його подальшої безпечної експлуатації.
Технічні специфікації та сфера застосування обладнання, яке
поставлятиметься та встановлюватиметься, роботи, що
підтримуватимуться, та послуги, що надаватимуться для досягнення
вищезазначених цілей, будуть підготовлені під відповідальність
кінцевого споживача. Додаткова підтримка буде забезпечена
Європейською Комісією для перевірки технічних специфікацій та
повноважень (головним чином, відносно здійснимості окреслених
робіт та нейтрально до важливого опису обладнання).
На підставі заключних специфікацій та повноважень тендерна
документація буде підготовлена за додаткової допомоги, що буде
надана Комісією через існуючі контракти допомоги.
На підставі присудження контракту(-ів), який вимагається,
необхідні дії будуть здійснені контрактором(-ами) та забезпечать
завершення запропонованого проекту шляхом поставки та встановлення
вентиляційної системи та надання підтримки в ліцензуванні.
Пов'язані з цим навчальні дії будуть також виконані в рамках
цього ж робочого контракту, який визначить важливі зобов'язання
бенефіціара.
3.3. Учасники
Очікується, що декілька підприємств Міністерства з
надзвичайних ситуацій України забезпечать підтримку в реалізації
цього проекту. Зокрема, Державний департамент - Адміністрація зони
відчуження та зони обов'язкового відселення візьме проект під свій
контроль, діючи через Чорнобильську атомну електростанцію та
забезпечуватиме усю необхідну підтримку та координацію.
Місцеві партнери:
- спроможні розробити та затвердити план проекту;
- мають необхідний досвід та мотивований персонал;
- налаштовані завершити цей проект; їх наміри також
підтримуються Державною програмою ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та Державною програмою поводження з
радіоактивними відходами;
- створять необхідну інфраструктуру, що доступна для проекту,
із забезпечення деяких необхідних послуг;
- будуть турбуватися щодо підтримки схвалення проекту та
здійснення ліцензійних процедур.
3.4. Ризики та припущення
Головний ризик, який може бути вказаний на цьому етапі в
реалізації проекту, вбачається у визначенні характеристик системи,
необхідної для забезпечення ліцензування та безпечної експлуатації
ПКПТРВ, а також визначенні важливих перевірок. Однак, очікується,
що прагнення українських учасників, включаючи Держатомрегулювання
буде значним внеском в мінімізацію такого ризику, який може
розглядатися як незначний ризик.
Взагалі передбачається, що готовність та прагнення партнерів
зменшить ризики, пов'язані з проектом - до мінімуму.
3.5. Супутні питання
Цей проект, між іншим, впливатиме на екологічну стійкість.
Фактично, проект спрямований на безпеку експлуатації
установки, що передбачає зробити можливим очищення,
кондиціонування та тимчасове зберігання твердих радіоактивних
відходів на Чорнобильському майданчику і, таким чином, робить
можливим вчасну та ефективну реалізацію більшості проектів з
реабілітації майданчика.
Тим самим, в результаті проекту ймовірність перенесення
радіоактивного забруднення у довкілля буде зменшено, а список
необроблених радіоактивних відходів, що зберігаються на
майданчику, буде мінімізований.
4. Питання реалізації
4.1. Метод реалізації
Централізоване управління.
Угода про фінансування буде підписана з країною - бенефіціаром.
4.2. Процедури закупок та присудження гранту
Необхідний контракт(и) буде присуджено у відповідності з
процедурами та стандартними документами, затвердженими та
оприлюдненими Комісією для здійснення зовнішніх операцій. Зокрема
очікується, що контракти, які реалізують вищезазначені дії, будуть
присуджені на відкритих тендерах; однак не виключається можливість
спростити процедури (наприклад процедури переговорів), якщо це
буде визнано корисним для вчасного завершення проекту ПКПТРВ у
цілому та гарантуватиме найкращий досяжний результат в термінах
цінової ефективності, а також забезпечуватиме, що виконано
будь-які вимоги Комісії щодо отримання дозволу на застосування цих
процедур.
4.3. Бюджет та календар
Оціночна вартість 1,5 млн євро
Оціночна тривалість контракту 36 місяців
Тип контракту гібридний контракт на послуги
4.4. Моніторинг виконання
Проект буде предметом моніторингу, орієнтованого на
результати.
4.5. Оцінка та аудит
Оцінка виконання та аудит будуть здійснюватися у
відповідності з стандартними правилами, що застосовуються в
Департаменті допомоги співробітництву.
4.6. Спілкування та відкритість
Відкритість дій буде реалізовуватися відповідно до
добре-визначених стандартів та правил: керівні принципи ЄС з
відкритості щодо зовнішніх дій. Ці керівні принципи є частиною
контрактних зобов'язань у відносинах партнери/Консультант та
мають, тим самим, виконуватися в такий же спосіб, як будь-які
інші елементи контракту.
Регулярно Консультант представляє Звіт про виконання до
Європейської Комісії та копії до партнерів по проекту, Делегації
Європейської Комісії в країні-партнері, до Об'єднаного
дослідницького центру та до групи моніторингу Європейської
Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу конфіденційності
даних.
Інші офіційні повідомлення, присвячені відкритості,
включатимуть:
- прес-реліз про початок проекту;
- заключний прес-реліз, який має бути представлений разом із
заключним звітом по проекту;
- заключна презентаційна нарада для представлення результатів
проекту, яка організується Консультантом.
Інші дії для представлення результатів або збільшення
відкритості діяльності Європейського Союзу може здійснюватися
паралельно з цим проектом.



вгору