Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
Верховна Рада України; Закон від 16.07.1999996-XIV
Повідомлення: Показ розширенної інформації — Увімкнено
Документ 996-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.07.2018, підстава 2210-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 40, ст.365 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1707-III ( 1707-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.255
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 1829-III ( 1829-14 ) від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391
N 3422-IV ( 3422-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.210
N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160
N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011, ВВР, 2011, N 36, ст.362
N 3332-VI ( 3332-17 ) від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.484
N 3614-VI ( 3614-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 9, ст.63
N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 36, ст.420
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.551
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61
N 663-VII ( 663-18 ) від 24.10.2013, ВВР, 2014, N 22, ст.781
N 1669-VII ( 1669-18 ) від 02.09.2014, ВВР, 2014, N 44, ст.2040
N 1702-VII ( 1702-18 ) від 14.10.2014, ВВР, 2014, N 50-51, ст.2057
N 652-VIII ( 652-19 ) від 17.07.2015, ВВР, 2015, N 42, ст.384
N 675-VIII ( 675-19 ) від 03.09.2015, ВВР, 2015, N 45, ст.410
N 1405-VIII ( 1405-19 ) від 02.06.2016, ВВР, 2016, N 28, ст.533
N 1724-VIII ( 1724-19 ) від 03.11.2016, ВВР, 2016, N 52, ст.860
N 2019-VIII ( 2019-19 ) від 13.04.2017, ВВР, 2017, N 27-28, ст.312
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017, ВВР, 2017, N 44, ст.397
N 2210-VIII ( 2210-19 ) від 16.11.2017 }

Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації,
ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в
Україні.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті
минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до
отримання економічних вигод у майбутньому;
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання,
реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі
інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім
користувачам для прийняття рішень;
внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система
збору, обробки та підготовки інформації про діяльність
підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління
підприємством; { Абзац четвертий частини першої статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в
структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла
внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як
очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що
втілюють у собі економічні вигоди;
економічна вигода - потенційна можливість отримання
підприємством грошових коштів від використання активів;
консолідована фінансова звітність - фінансова звітність
підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним
контролюються, як єдиної економічної одиниці; { Абзац восьмий
частини першої статті 1 в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }
національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку -
нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи
ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності
підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства
складають фінансову звітність за міжнародними стандартами
фінансової звітності та національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на
основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства
Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; { Абзац
дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012; в редакції Закону
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур,
що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського
обліку, складання та подання фінансової звітності; { Абзац десятий
частини першої статті 1 в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }
первинний документ - документ, який містить відомості про
господарську операцію; { Абзац одинадцятий статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1724-VIII ( 1724-19 ) від
03.11.2016 }
фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про
фінансовий стан та результати діяльності підприємства; { Абзац
дванадцятий частини першої статті 1 в редакції Закону N 2164-VIII
( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) -
фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про
діяльність підприємства для прийняття рішень;
міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні
стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок
складання фінансової звітності; { Статтю 1 доповнено абзацом
чотирнадцятим згідно із Законом N 3332-VI ( 3332-17 ) від
12.05.2011 }
витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення
активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його
вилучення або розподілення власниками); { Статтю 1 доповнено
абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення
активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання
власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок
внесків власників); { Статтю 1 доповнено абзацом шістнадцятим
згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
звіт про платежі на користь держави - документ, що містить
деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі
підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до
закону, який подається підприємствами, що здійснюють діяльність з
видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або
заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес. До
підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин
загальнодержавного значення, належать підприємства, які здійснюють
діяльність з геологічного вивчення, у тому числі
дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин
загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин
загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення
діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо
корисних копалин загальнодержавного значення, та/або
транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту)
вуглеводнів та хімічних продуктів; { Статтю 1 доповнено абзацом
сімнадцятим згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
звіт про управління - документ, що містить фінансову та
нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи
розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності
його діяльності; { Статтю 1 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно
із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
власний капітал - різниця між активами і зобов’язаннями
підприємства; { Статтю 1 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно
із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в
державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються
принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання
фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів,
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
та фондів загальнообов’язкового державного соціального і
пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та
затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського
обліку; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцятим згідно із Законом
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
підприємства, що становлять суспільний інтерес, -
підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені
до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких
здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні
пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових
установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до
мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які
відповідно до цього Закону належать до великих підприємств;
{ Статтю 1 доповнено абзацом двадцять першим згідно із Законом
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2210-VIII ( 2210-19 ) від 16.11.2017 }
таксономія фінансової звітності - склад статей і показників
фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю.
Таксономія фінансової звітності затверджується центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері бухгалтерського обліку; { Статтю 1 доповнено
абзацом двадцять другим згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від
реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі
платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих
знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що
за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків
і зборів. { Статтю 1 доповнено абзацом двадцять третім згідно із
Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
Інші терміни для цілей цього Закону використовуються у
значеннях, визначених національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними
стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до
законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів
застосовуються підприємством. { Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2164-VIII
( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених
відповідно до законодавства України, незалежно від їх
організаційно-правових форм і форм власності, на представництва
іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі -
підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та
подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання
державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності
про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства. { Частина перша статті 2 в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }

{ Частину другу статті 2 виключено на підставі Закону
N 1707-III ( 1707-14 ) від 11.05.2000 }

2. Для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних
установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або
великих підприємств.
Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату
складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному,
відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) - до 700 тисяч євро;
середня кількість працівників - до 10 осіб.
Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для
мікропідприємств та показники яких на дату складання річної
фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають
щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) - до 8 мільйонів євро;
середня кількість працівників - до 50 осіб.
Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для
малих підприємств та показники яких на дату складання річної
фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають
щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) - до 40 мільйонів євро;
середня кількість працівників - до 250 осіб.
Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для
середніх підприємств та показники яких на дату складання річної
фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають
щонайменше двом із таких критеріїв:
балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) - понад 40 мільйонів євро;
середня кількість працівників - понад 250 осіб.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності
критеріям застосовують показники на дату складання річної
фінансової звітності.
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками
річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не
відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної
категорії підприємств.
Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро,
застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют
(середній за період), розрахований на підставі курсів
Національного банку, що встановлювалися для євро протягом
відповідного року. { До статті 2 включено частину другу згідно із Законом N 2164-VIII
( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
3. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до
законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і
витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність
у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему
обліку і звітності.
Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності
1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання
фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень
повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан
та результати діяльності підприємства. { Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який
ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші
види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються
на даних бухгалтерського обліку.
3. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку
доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану
вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах
бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису. { Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2756-VI
( 2756-17 ) від 02.12.2010 }
Стаття 4. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової
звітності
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на
таких принципах:
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю
інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських
операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на
її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична
особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте
майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у
фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (з року в рік) застосування
підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики
можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами
фінансової звітності та національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути
обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства
здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде
тривати й надалі;
нарахування - доходи і витрати відображаються в
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх
виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових
коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються
відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх
господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності
здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
інших принципах, визначених міжнародними стандартами або
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,
або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів
застосовуються підприємством. { Стаття 4 в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової
звітності
Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають
фінансову звітність у грошовій одиниці України. На вимогу
користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована
в іноземну валюту. { Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2164-VIII
( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА
ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та
фінансової звітності в Україні
1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової
звітності в Україні здійснюється з метою:
створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та
складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх
підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та
фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у
сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення
(стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення
(стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші
нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та
складання фінансової звітності. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012; в редакції Закону
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання
фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком
України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів
фінансової звітності. { Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

{ Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону
N 3614-VI ( 3614-17 ) від 07.07.2011 }

5. Порядок ведення бухгалтерського обліку
фінансово-господарської діяльності за угодою про розподіл
продукції, у тому числі валюта, а також перелік, форми, зміст,
звітний період, порядок складання та подання фінансових звітів за
угодою про розподіл продукції, визначаються такою угодою
відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції"
( 1039-14 ). { Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1807-III
( 1807-14 ) від 08.06.2000; в редакції Закону N 5406-VI
( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у
межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей мають
право розробляти на базі національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку в державному секторі методичні рекомендації
щодо їх застосування за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері бухгалтерського обліку. { Частина шоста статті 6 в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }

{ Статтю 7 виключено на підставі Закону N 5463-VI ( 5463-17 )
від 16.10.2012 }

Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Стаття 8. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
1. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно
з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
2. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві
належать до компетенції його власника (власників) або
уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до
законодавства та установчих документів.
3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та
забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських
операцій у первинних документах, збереження оброблених документів,
регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше
трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який
здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до
законодавства та установчих документів. { Частина третя статті 8 в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }
4. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку
підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає
форми його організації: { Абзац перший частини четвертої статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 )
від 05.10.2017 }
введення до штату підприємства посади бухгалтера або
створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку,
зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку
централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом
підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять
діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської
діяльності; { Абзац четвертий частини четвертої статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання
звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця
форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися
на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в
бюджетних установах. { Абзац п'ятий частини четвертої статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2457-VI ( 2457-17 ) від
08.07.2010 }
Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане
утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до
складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не
поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного
інвестування. { Частину четверту статті 8 доповнено новим абзацом
згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб,
повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах
визначаються Кабінетом Міністрів України. { Частину четверту
статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом N 2457-VI ( 2457-17 )
від 08.07.2010 }
5. Підприємство самостійно:
визначає за погодженням з власником (власниками) або
уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до
установчих документів облікову політику підприємства; { Абзац
другий частини п'ятої статті 8 в редакції Закону N 3332-VI
( 3332-17 ) від 12.05.2011 }
обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему
регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення
інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим
Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і
технології обробки облікових даних;
розробляє систему і форми внутрішньогосподарського
(управлінського) обліку, звітності і контролю господарських
операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських
документів;
затверджує правила документообороту і технологію обробки
облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів
аналітичного обліку;
може виділяти на окремий баланс філії, представництва,
відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести
бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до
фінансової звітності підприємства;
визначає доцільність застосування міжнародних стандартів
(крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних
стандартів визначена законодавством). { Частину п'яту статті 8
доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
6. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні
умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити
неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками,
причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера
щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних
документів.
7. Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення
бухгалтерського обліку підприємства: { Абзац перший частини сьомої
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2164-VIII
( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних
методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у
встановлені строки фінансової звітності;
організує контроль за відображенням на рахунках
бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та
відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів
підприємства;
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях,
представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах
підприємства;
подає в установленому порядку та у випадках, передбачених
Законом України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"
( 1702-18 ), інформацію центральному органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення. { Частину сьому статті 8 доповнено абзацом
шостим згідно із Законом N 1702-VII ( 1702-18 ) від 14.10.2014 }
Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний
інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну
освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та
оподаткування не менше трьох років, не має непогашеної або
незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері
господарської діяльності. { Частину сьому статті 8 доповнено
абзацом сьомим згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
Інші вимоги до головного бухгалтера підприємства, що
становить суспільний інтерес, можуть бути визначені законом.
{ Частину сьому статті 8 доповнено абзацом восьмим згідно із
Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
8. Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення
бухгалтерського обліку підприємства, не несе дисциплінарної,
адміністративної, цивільно-правової та кримінальної
відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо
такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за
інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України "Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення" ( 1702-18 ). { Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1702-VII
( 1702-18 ) від 14.10.2014; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
9. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських
операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку
майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного
балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну
комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.
Стаття 9. Первинні документи та регістри бухгалтерського
обліку
{ Назва статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських
операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування
оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи. { Частина перша статті 9 в редакції Закону N 1724-VIII
( 1724-19 ) від 03.11.2016 }
2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути
складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі
обов'язкові реквізити: { Абзац перший частини другої статті 9 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-VIII ( 1724-19 ) від
03.11.2016 }
назву документа (форми);
дату складання; { Абзац третій частини другої статті 9 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-VIII ( 1724-19 ) від
03.11.2016 }
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру
господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати
особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
{ Абзац сьомий частини другої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами N 675-VIII ( 675-19 ) від 03.09.2015,
N 1724-VIII ( 1724-19 ) від 03.11.2016 }
Первинні документи, складені в електронній формі,
застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог
законодавства про електронні документи та електронний
документообіг. { Частину другу статті 9 доповнено абзацом восьмим
згідно із Законом N 1724-VIII ( 1724-19 ) від 03.11.2016 }
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про
господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської
операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості
ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської
операції, та містять відомості про дату складання документа, назву
підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг
господарської операції тощо. { Частину другу статті 9 доповнено
абзацом дев’ятим згідно із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних
документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в
регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного
запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті
розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним
рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного
місяця. { Абзац другий частини третьої статті 9 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1724-VIII ( 1724-19 ) від
03.11.2016 }
Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами
здійснення господарської операції, оформленої первинним документом
відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту
відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського
обліку. { Частину третю статті 9 доповнено абзацом третім згідно
із Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період
реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші
дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх
складанні.
5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових
регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
6. У разі складання та зберігання первинних документів і
регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних
засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій
рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших
учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів
та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених
законами. { Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1724-VIII ( 1724-19 ) від 03.11.2016 }
7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для
запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у
первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та
забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних
документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність
відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці
документи.
9. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського
обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням
відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень,
передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру
документів, що вилучаються у порядку, встановленому
законодавством.
Вилучення оригіналів таких документів та регістрів
забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним
процесуальним законодавством. { Абзац другий частини дев'ятої
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012 } { Частина дев'ята статті 9 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
Стаття 10. Інвентаризація активів і зобов'язань
1. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського
обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити
інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і
документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
2. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації
визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків,
коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Розділ IV
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ
Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності
1. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на
підставі даних бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність підписується керівником (власником)
підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством
порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення
бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський
облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність
у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності,
фінансову звітність підписують керівник підприємства або
уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить
діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської
діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність
підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського
обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та
договором про надання бухгалтерських послуг.
Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний
інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному
законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність
недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування
підписується у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та
оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган
(посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або
власник відповідно до законодавства та установчих документів.
2. Порядок та строки подання фінансової звітності,
консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту
про платежі на користь держави до органів державної влади
визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків -
Національним банком України.
3. Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких
товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської
діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність
за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за
показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про
фінансові результати.
4. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої
фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на
користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності
про виконання бюджетів установлюються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері статистики.
5. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої
фінансової звітності та звіту про управління банків установлюються
Національним банком України.
6. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність
за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії
фінансової звітності за міжнародними стандартами.
7. Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю
та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки,
встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої
фінансової звітності подається консолідований звіт про управління.
Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та
малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати
у звіті про управління нефінансову інформацію. { Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2457-VI
( 2457-17 ) від 08.07.2010, N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011,
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012, N 652-VIII ( 652-19 ) від
17.07.2015; в редакції Закону N 2164-VIII ( 2164-19 ) від
05.10.2017 }
Стаття 12. Консолідована фінансова звітність
1. Підприємства, що контролюють інші підприємства
(материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні
господарські операції, зобов’язані складати та подавати
консолідовану фінансову звітність відповідно до національних
положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних
стандартів фінансової звітності.
Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім
підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати
консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими
підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової
звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) - до 8 мільйонів євро;
середня кількість працівників - до 50 осіб.
2. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до
сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору
економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів
комунального сектору економіки, крім власної звітності, складають
та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які
належать до сфери їх управління.
3. Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають
та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які
входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами
об’єднань підприємств відповідно до законодавства.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий
стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та
бюджетів. { Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1707-III
( 1707-14 ) від 11.05.2000; в редакції Закону N 2164-VIII
( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
Стаття 12-1. Застосування міжнародних стандартів
1. Для складання фінансової звітності застосовуються
міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно
оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
бухгалтерського обліку. { Частина перша статті 12-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012; в редакції Закону
N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
2. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні
акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з
видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а також
підприємства, які провадять господарську діяльність за видами,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають
фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за
міжнародними стандартами. { Частина друга статті 12-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2164-VIII ( 2164-19 ) від 05.10.2017 }
3. Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї
статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних
стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої
фінансової звітності.
4. Підприємства інформують у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері статистики, про складання ними
фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за
міжнародними стандартами.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »