Документ v029p710-09, чинний, поточна редакція — Прийняття від 24.11.2009

                                                          
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційним поданням Президента України
щодо відповідності Конституції України
(конституційності) пункту 11 розділу III
"Прикінцеві положення" Закону України
"Про першочергові заходи
щодо запобігання негативним наслідкам
фінансової кризи та про внесення змін
до деяких законодавчих актів України"

м. Київ Справа 1-54/2009
24 листопада 2009 року
N 29-рп/2009

Конституційний Суд України у складі суддів:
Бринцева Василя Дмитровича - головуючого, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Нікітіна Юрія Івановича, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Шишкіна Віктора Івановича - доповідача,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням Президента України ( n0024100-09 ) щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) пункту 11
розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про
першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам
фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України" від 31 жовтня 2008 року N 639-VI ( 639-17 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2009 р., N 14, ст. 181) з наступними
змінами.
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало конституційне подання Президента України ( n0024100-09 ).
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є наявність
тверджень щодо неконституційності зазначеного пункту Закону
України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним
наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України" ( 639-17 ).
Заслухавши суддю-доповідача Шишкіна В.І. та розглянувши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент
України - звернувся до Конституційного Суду України з питанням про
відповідність Конституції України ( 254к/96-ВР )
(конституційність) пункту 11 розділу III "Прикінцеві положення"
Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання
негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України" від 31 жовтня 2008 року
N 639-VI ( 639-17 ) з наступними змінами (далі - Закон N 639).
На думку автора клопотання, положення пункту 11 розділу III
"Прикінцеві положення" Закону N 639 ( 639-17 ) щодо встановлення
особливостей підтримання Національним банком України ліквідності
комерційних банків, які надали кредити сільськогосподарським
товаровиробникам, через відповідні інструменти рефінансування
суперечать частині четвертій статті 13, статті 41 Конституції
України ( 254к/96-ВР ). Президент України також наголошує, що
новаційні норми вказаного пункту не відповідають визначеному в
статтях 99, 100 Конституції України ( 254к/96-ВР ) статусу
Національного банку України і гарантіям його самостійності у
проведенні грошово-кредитної політики.
2. Закон N 639 ( 639-17 ) було доповнено оспорюваним
пунктом 11 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких
законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу
світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу"
від 4 лютого 2009 року N 922-VI ( 922-17 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2009 р., N 26, ст. 323) (далі - Закон N 922).
Розглядаючи питання, порушені в конституційному поданні
( n0024100-09 ), Конституційний Суд України дійшов висновку про
необхідність першочергової перевірки дотримання передбаченої
статтею 94 Конституції України ( 254к/96-ВР ) процедури набрання
чинності Законом N 922 ( 922-17 ).
Закон N 922 ( 922-17 ) Верховна Рада України ухвалила в
цілому 23 грудня 2008 року. Президент України його не підписав і
14 січня 2009 року повернув до парламенту зі своїми вмотивованими
і сформульованими пропозиціями щодо нього (застосував право вето).
Верховна Рада України врахувала пропозиції Президента України
частково і прийняла вказаний закон в іншій редакції 4 лютого
2009 року. У зв'язку з тим, що не всі пропозиції було враховано,
Президент України застосував право вето і до цієї редакції закону
(подання від 20 лютого 2009 року). Повторне прийняття Закону N 922
( 922-17 ) шляхом подолання вето Президента України відбулося
3 березня 2009 року.
За таких обставин датою прийняття Закону N 922 ( 922-17 )
слід вважати дату його остаточного голосування за результатами
повторного розгляду, тобто день долання вето Президента України -
3 березня 2009 року. Саме таку правову позицію, яка ґрунтується на
системному аналізі положень статей 94, 152 Конституції України
( 254к/96-ВР ), Конституційний Суд України з відповідною
аргументацією зазначав у своїх попередніх рішеннях: від 7 липня
1998 року N 11-рп/98 ( v011p710-98 ) (абзац п'ятий пункту 4
мотивувальної частини), від 7 липня 2009 року N 17-рп/2009
( v017p710-09 ) (абзаци третій, четвертий, сьомий підпункту 4.1
пункту 4 мотивувальної частини), від 14 липня 2009 року
N 18-рп/2009 ( v018p710-09 ) (абзаци другий, третій, четвертий
підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини), від 10 вересня
2009 року N 20-рп/2009 ( v020p710-09 ) (абзаци перший, другий
підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).
Президент України підписав Закон N 922 ( 922-17 ) із
зазначенням дати його прийняття 4 лютого 2009 року, і за цією
датою його було опубліковано. Відсутність під текстом Закону
N 922 ( 922-17 ), прийнятого за результатом повторного розгляду
(долання вето), належної дати (3 березня 2009 року) порушує припис
першого речення частини четвертої статті 94 Основного Закону
України ( 254к/96-ВР ) щодо процедури набрання законом чинності,
що відповідно до частини першої статті 152 Конституції України
( 254к/96-ВР ) є підставою для визнання цього закону
неконституційним повністю.
3. Оскільки Закон N 922 ( 922-17 ) визнається
неконституційним в цілому у зв'язку з порушенням встановленої
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) процедури набрання ним
чинності, необхідності в подальшому розгляді конституційного
подання ( n0024100-09 ) щодо відповідності Основному Закону
України ( 254к/96-ВР ) пункту 11 розділу III "Прикінцеві
положення" Закону N 639 ( 639-17 ) немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 152, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 52, 61, 63, 65,
67, 69 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України
( 254к/96-ВР ) (є неконституційним), Закон України "Про внесення
змін до деяких законів України щодо запобігання негативним
наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток
агропромислового комплексу" від 4 лютого 2009 року N 922-VI
( 922-17 ).
2. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України
щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової
кризи на розвиток агропромислового комплексу" від 4 лютого
2009 року N 922-VI ( 922-17 ), визнаний неконституційним, втрачає
чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього
Рішення.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ



вгору