Документ v0351500-16, чинний, поточна редакція — Редакція від 24.01.2018, підстава v0003500-18
( Остання подія — Редакція, відбудеться 20.03.2018, підстава v0003500-18. Подивитися в історії? )

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.06.2016  № 351

Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 5 від 16.01.2017
№ 75 від 04.08.2017
№ 113 від 15.11.2017
№ 3 від 23.01.2018}

Відповідно до статей 7, 15 та 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 44 та 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - Положення про визначення розміру кредитного ризику), що додається.

2. Банкам України:

1) розробити внутрішньобанківські положення згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) станом на 01 вересня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 01 грудня 2016 року та 01 січня 2017 здійснити розрахунок розміру кредитного ризику в тестовому режимі та у строк до 26 вересня 2016 року, 26 жовтня 2016 року, 28 листопада 2016 року, 26 грудня 2016 року та 26 січня 2017 року відповідно проінформувати Національний банк України за встановленою ним формою;

3) починаючи з 03 січня 2017 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику.

3. Вимоги пунктів 48 та 63 розділу IV Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині підтвердження аудитором фінансової звітності боржників/консолідованої фінансової звітності груп юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, застосовуватимуться банком починаючи з фінансової звітності за 2017 рік.

Рекомендувати банкам застосовувати зазначені вимоги починаючи з фінансової звітності за 2016 рік.

4. Банки з метою забезпечення виконання вимог пункту 14.2 статті 14 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" упродовж строку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя мають право визначати клас іпотечних кредитів, наданих внутрішньо переміщеним особам, які не здійснюють погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним на підставі вимог цього закону, і забезпеченням за якими є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення таких іпотечних договорів була тимчасово окупована, виходячи з інформації, наявної в банку на дату початку тимчасової окупації зазначеної території.

5. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2019 року:

1) під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом під інвестиційний проект самостійно обирати порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи з передбачених розділами IV та IV-1 Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 3 пункту 107 розділу X Положення про визначення розміру кредитного ризику;

3) під час виконання вимоги пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику не застосовувати ознаку боржника/контрагента, визначену в підпункті 3 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

4) застосовувати згідно з підпунктом 4 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику значення показника "короткострокових та довгострокових зобов'язань до операційного прибутку (збитку) до відрахування амортизації/операційного прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на кінець останнього звітного періоду" - більше 7 за кредитами, наданими банком до набрання чинності цією постановою;

5) під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 3-1 пункту 121 розділу X Положення про визначення розміру кредитного ризику.

{Пункт 5 доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

{Пункт 5 в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

{Пункт 6 виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544;

2) постанову Правління Національного банку України від 30 листопада 2012 року № 499 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2122/22434;

3) постанову Правління Національного банку України від 11 березня 2013 року № 82 "Про затвердження Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за № 519/23051;

4) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2013 року № 237 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 липня 2013 року за № 1175/23707;

5) постанову Правління Національного банку України від 08 жовтня 2013 року № 399 "Про внесення змін до Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2013 року за № 1811/24343;

6) постанову Правління Національного банку України від 19 листопада 2014 року № 727 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

7) постанову Правління Національного банку України від 20 жовтня 2015 року № 715 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

8) пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27 жовтня 2015 року № 737 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

9) постанову Правління Національного банку України від 26 листопада 2015 року № 830 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

10) постанову Правління Національного банку України від 28 січня 2016 року № 38 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями".

8. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для керівництва та використання в роботі.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на в.о. заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

10. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 7 цієї постанови, який набирає чинності з 03 січня 2017 року.

В.о. Голови

Я.В. Смолій



ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
30.06.2016 № 351

ПОЛОЖЕННЯ
про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

{У тексті Положення посилання на рядки 2 - 26 додатка 6 замінено відповідно посиланнями на рядки 3 - 27 згідно з Постановою Національного банку № 113 від 15.11.2017}

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок оцінки банками України (далі - банки) розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - кредитний ризик).

2. Це Положення встановлює мінімальні вимоги до банків щодо визначення розміру очікуваних втрат (збитків) за активними банківськими операціями внаслідок реалізації кредитного ризику.

3. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України".

4. Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на принципах і рекомендаціях Базельського комітету з банківського нагляду, включаючи застосування компонентів кредитного ризику (EAD - експозиція під ризиком, PD - імовірність дефолту боржника/контрагента, LGD - втрати в разі дефолту).

5. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

1) активна банківська операція (далі - актив) - операція, що обліковується банком за активними балансовими або позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків). До таких операцій належать усі види кредитних операцій, операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, операції з придбання цінних паперів, дебіторська заборгованість, у тому числі дебіторська заборгованість за господарською діяльністю, інші активні банківські операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи;

{Підпункт 1 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

2) аутсорсинг - передавання на договірній основі функції банку щодо перевірок наявності та стану майна на виконання організації будь-якої форми власності за умови, що:

у договорі визначено періодичність, порядок та умови виконання аутсорсером таких перевірок, порядок здійснення банком контролю за належним виконанням аутсорсером цієї функції;

банк затвердив та дотримується внутрішньобанківських процедур щодо передавання аутсорсеру цієї функції, а також щодо контролю за належним виконанням аутсорсером таких перевірок;

банк забезпечив контроль за належною реалізацією аутсорсером таких перевірок на постійній основі;

3) аутсорсер - організація будь-якої форми власності, на виконання якій банк передає функцію щодо перевірки наявності та стану майна, діяльність якої відповідає вимогам законодавства України та вимогам, визначеним банком з урахуванням цього Положення;

4) борг за активом - балансова вартість активу, визначена згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) з бухгалтерського обліку, збільшена на суму сформованого за ним резерву, а також збільшена/зменшена на суму дисконту та/або уцінки/премії.

{Абзац перший підпункту 4 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

Для цінного папера, який оцінюється за справедливою вартістю з визнанням переоцінки, боргом за активом є балансова вартість такого цінного папера, визначена згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку, збільшена на суму уцінки за таким цінним папером, а також збільшена/зменшена на суму дисконту/премії;

{Абзац другий підпункту 4 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

{Підпункт 4 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

5) боржник - сторона у зобов'язанні (юридична або фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору;

6) бюджетна установа - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організація, створена ними в установленому порядку, що повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету;

7) втрати в разі дефолту (LGD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає рівень втрат (збитків) унаслідок дефолту боржника/контрагента;

8) група пов'язаних контрагентів - два або більше контрагентів - юридичних осіб, що згідно з вимогами глави 1 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), визначені як такі, що несуть спільний економічний ризик;

{Підпункт 8 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

9) група юридичних осіб під спільним контролем - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем, до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої/комбінованої фінансової звітності згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності;

10) дефолт боржника/контрагента - стан у відносинах між банком і боржником/контрагентом, що характеризується ознаками, визначеними в розділі XVIII цього Положення;

{Підпункт 10 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

11) експозиція під ризиком (EAD) - компонент розрахунку розміру кредитного ризику, що відповідає боргу за активом, який перебуває під ризиком дефолту боржника/контрагента;

12) заміна активу - припинення визнання одного активу внаслідок визнання іншого щодо одного й того самого боржника/контрагента;

13) імовірність дефолту (PD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає ймовірність припинення виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань;

13-1) інтервальний коефіцієнт покриття боргу за кредитами під інвестиційний проект (Debt-Service Coverage Ratio interval/DSCRi) - показник, який відображає співвідношення розрахункового (згідно з бізнес-планом) значення чистого грошового потоку юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект за i-тий тримісячний період часу (розраховується ковзним методом за кожний із наступних i-тих тримісячних періодів часу після звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору як очікуваний обсяг чистого грошового потоку від операційної діяльності (р. 3195 гр. 4 ф. № 3 або № 3-к прогнозного балансу), збільшений на суму внесків ініціатора інвестиційного проекту, які згідно з бізнес-планом мають бути використані для обслуговування боргу в і-му періоді), до суми боргу (основна сума боргу та нараховані доходи) боржника за усіма кредитами, отриманими для реалізації цього інвестиційного проекту, яка відповідно до умов кредитних договорів має бути сплачена ним в i-му тримісячному періоді часу. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект ураховує найнижче зі значень, отриманих за усіма i-тими тримісячними періодами часу;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 13-1 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

14) коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) - коефіцієнт, що відображає кількісну ймовірність того, що експозиція під ризиком за фінансовим зобов'язанням, яке обліковується за позабалансовим рахунком Плану рахунків, стане балансовою експозицією;

15) коефіцієнт ліквідності забезпечення - кількісний показник, що характеризує зниження ринкової вартості майна, наданого в забезпечення за кредитною операцією, яка може бути отримана за умови продажу такого майна в строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продано за ціною, що дорівнює ринковій (справедливій) вартості, а також ураховує мінімальний рівень витрат на реалізацію забезпечення, що ґрунтується на нормах законодавства України;

15-1) компанія спеціального призначення (SPE) - юридична особа, що не є пов'язаною з банком особою відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", створена ініціатором або ініціаторами (далі - ініціатор) інвестиційного проекту виключно з метою реалізації цього проекту, діяльність якої відповідає одночасно таким умовам:

фінансової самоокупності;

використання коштів виключно з метою реалізації цього інвестиційного проекту;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 15-1 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

16) контрагент банку - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові;

17) кредитна історія боржника/контрагента - сукупність інформації щодо дисципліни виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань;

18) кредитна операція - вид активних банківських операцій, пов'язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи;

19) кредитний ризик (CR) - розмір очікуваних втрат (збитків) (EL) за активом унаслідок дефолту боржника/контрагента;

20) кредит під інвестиційний проект - довгостроковий кредит, цільовим призначенням якого, зокрема є: фінансування спорудження електростанцій, підприємств хімічної, гірничої промисловості, транспортної, телекомунікаційної, природоохоронної інфраструктури, офісних будівель, торгових центрів, багатоквартирних житлових будинків, виробничих та складських приміщень, готелів, та який відповідає одночасно таким умовам:

наданий компанії спеціального призначення (SPE) (далі - юридична особа - боржник за кредитом під інвестиційний проект);

спільне фінансування інвестиційного проекту його ініціатором і банком/банками - учасниками консорціуму;

джерелом погашення кредиту є грошові потоки/очікувані грошові потоки боржника, що генеруються/генеруватимуться внаслідок реалізації інвестиційного проекту;

забезпеченням вимог банку є: першочергове право банку на отримання грошових потоків/очікуваних грошових потоків боржника, що генеруються/генеруватимуться внаслідок реалізації інвестиційного проекту, та набуття у власність активу/об'єкта, що створюється внаслідок реалізації інвестиційного проекту в разі невиконання/неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором; отримання банком у заставу активу/об'єкта, створеного внаслідок реалізації інвестиційного проекту (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в інвестиційному проекті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);

надання кредитних коштів юридичній особі - боржнику за кредитом під інвестиційний проект здійснюється банком поступово (траншами) відповідно до встановленого графіка та фактичного стану реалізації проекту;

термін корисної експлуатації активу/об'єкта, створеного внаслідок реалізації інвестиційного проекту, перевищує термін дії кредитного договору;

банк здійснює контроль за: відповідністю реалізації інвестиційного проекту техніко-економічним, технологічним, дозвільним умовам/вимогам; грошовими потоками юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект; дотриманням установлених договором про надання кредиту під інвестиційний проект значень показників/коефіцієнтів фінансової стійкості юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект. Здійснення банком такого контролю та його періодичність (не рідше ніж раз на квартал) установлені договором про надання кредиту під інвестиційний проект;

{Підпункт 20 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

20-1) кумулятивний коефіцієнт достатності дисконтованих грошових потоків за кредитом під інвестиційний проект (Loan Life Coverage Ratio cumulative/LLCRc) - показник, який відображає співвідношення наявної вартості попередньо оцінених майбутніх очікуваних грошових потоків юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору [дорівнює очікуваному обсягу чистого грошового потоку від операційної діяльності (р. 3195 гр. 4 ф. № 3 або № 3-к прогнозного балансу)], та фактичної суми боргу на звітну дату згідно з умовами договору про надання кредиту під інвестиційний проект. Наявна вартість попередньо оцінених майбутніх очікуваних грошових потоків юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект визначається із застосуванням ефективної ставки відсотка, розрахованої під час первісного визнання кредиту під інвестиційний проект (первісної ефективної ставки відсотка) або під час останньої зміни номінальної процентної ставки (у разі плаваючої процентної ставки);

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 20-1 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

20-2) кумулятивний коефіцієнт покриття боргу за кредитами під інвестиційний проект (Debt-Service Coverage Ratio cumulative/DSCRc) - показник, який відображає співвідношення розрахункового (згідно з бізнес-планом) значення чистого грошового потоку юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору (дорівнює очікуваному обсягу чистого грошового потоку від операційної діяльності (р. 3195 гр. 4 ф. № 3 або № 3-к прогнозного балансу) до суми боргу (основна сума боргу та нараховані доходи) боржника за усіма кредитами, отриманими для реалізації цього інвестиційного проекту, яка відповідно до умов кредитних договорів має бути сплачена ним у період від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 20-2 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

20-3) кумулятивний коефіцієнт покриття боргу за нарахованими доходами за кредитами під інвестиційний проект (Interest Coverage Ratio cumulative/ICRc) - показник, який відображає співвідношення розрахункового (згідно з бізнес-планом) значення чистого грошового потоку юридичної особи - боржника за кредитом під інвестиційний проект за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору [дорівнює очікуваному обсягу чистого грошового потоку від операційної діяльності (р. 3195 гр. 4 ф. № 3 або № 3-к прогнозного балансу)] до суми зобов'язань боржника за процентними доходами за усіма кредитами, отриманими для реалізації цього інвестиційного проекту, яка відповідно до умов кредитних договорів має бути сплачена ним у період від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 20-3 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

21) судження банку - задокументоване обґрунтоване рішення управлінського персоналу/колегіального органу банку щодо оцінки кредитного ризику за активною банківською операцією, яке ґрунтується на:

відповідності фактичних дій щодо визначення кожного з компонентів оцінки кредитного ризику вимогам цього Положення та внутрішньобанківських положень;

комплексному та об'єктивному аналізі всієї інформації, що впливає на визначення розміру компонентів і факторів (подій, ознак) оцінки кредитного ризику;

власному досвіді банку, що ґрунтується на надійних, безперервних, повних та цілісних статистичних даних, період накопичення яких становить щонайменше три або, у визначених цим Положенням випадках, п'ять останніх років поспіль (для новостворених банків - період від початку діяльності), що передують даті розрахунку кредитного ризику (за наявності) (далі - власний досвід банку);

{Абзац четвертий підпункту 21 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

забезпеченні повної, своєчасної та об'єктивної оцінки кредитного ризику з дотриманням принципів, визначених цим Положенням;

22) платоспроможність - здатність боржника/контрагента банку здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань відповідно до умов договорів;

23) процедура фінансової реструктуризації - комплекс заходів щодо реструктуризації заборгованості та/або господарської діяльності боржника шляхом проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації або процедури досудової санації, що проводиться з особливостями, установленими законодавством України та/або міжнародною практикою;

24) реструктуризація - зміна істотних умов за попереднім договором з метою пом'якшення вимог до боржника у зв'язку з фінансовими труднощами боржника та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов'язань за активом [зокрема: зміна процентної ставки; часткове прощення боргу; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії] шляхом укладання додаткової угоди з боржником;

{Підпункт 25 пункту 5 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

26) фінансове зобов'язання - зобов'язання банку, що обліковується за активними рахунками позабалансового обліку. До таких зобов'язань належать зобов'язання з кредитування, гарантії, поручительства, акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам і клієнтам, активи до отримання;

{Підпункт 26 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

27) фінансовий актив - будь-який актив, погашення якого здійснюватиметься з використанням грошей або іншого фінансового інструменту;

28) цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

6. Банк здійснює оцінку кредитного ризику станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання статистичної звітності за формою № 10 (місячна) "Оборотно-сальдовий баланс банку", визначеного відповідним нормативно-правовим актом Національного банку.

Банки визначають кредитний ризик у валюті, що відповідає валюті активної банківської операції.

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

Банки визначають величину кредитного ризику за всіма активними банківськими операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, у гривні (з урахуванням кредитного ризику за активними банківськими операціями в іноземній валюті в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком).

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7. Банк за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов'язаннями розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківське положення щодо оцінки активу та розрахунку розміру кредитного ризику за таким активом (далі - внутрішньобанківське положення).

Банк розробляє внутрішньобанківські положення, а також установлює оптимальні, економічно обґрунтовані значення показників оцінки фінансового стану боржників/контрагентів, що забезпечують своєчасну та адекватну оцінку розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, особливостей, видів, обсягів та складності здійснюваних операцій.

Методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, є обов'язковими і мінімально необхідними для визначення банком у внутрішньобанківських положеннях.

8. Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника із паперових та/або електронних документів відповідно до вимог, визначених цим Положенням.

Банк використовує для формування кредитної документації (справи) електронні документи, які відповідають вимогам Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про споживче кредитування" та нормативно-правових актів Національного банку щодо застосування електронного підпису в банківський системі, або створені з використанням державних реєстрів, що є у вільному доступі.

{Абзац другий пункту 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 3 від 23.01.2018}

Банк у разі формування кредитної документації (справи) боржника з електронних документів повинен забезпечити виконання вимог законодавства України щодо виготовлення та засвідчення їх копій на папері.

{Пункт 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

8-1. Кредитна документація (справа) боржника має містити дані, які є обов'язковими та мінімально необхідними для належної оцінки кредитного ризику. Перелік документів, які мають міститись у кредитній документації (справі), наведено в додатку 2 до цього Положення.

Банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо визначивши їх у внутрішньобанківському положенні.

Банк накопичує та зберігає ці дані в хронологічному порядку.

Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п'яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін.

{Абзац четвертий пункту 8-1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

9. Банк запроваджує ефективні процеси та контроль, що забезпечують своєчасну ідентифікацію та визначення адекватного розміру кредитного ризику за активом, у тому числі спричиненого належністю боржника/контрагента до групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів, опис яких має міститися у внутрішньобанківському положенні та відповідати вимогам цього Положення.

10. Відповідність внутрішньобанківських положень щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику вимогам цього Положення є предметом оцінки Національним банком.

Банк подає внутрішньобанківські положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику Національному банку на його запит, а також уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки.

11. Національний банк має право під час здійснення банківського нагляду вимагати від банку приведення розміру кредитного ризику за активом/активами у відповідність до вимог цього Положення.

Національній банк має право прийняти рішення про неефективність та неадекватність систем управління кредитним ризиком у банку, а також застосування до банку адекватних заходів впливу в разі відсутності в банку чи неподання для ознайомлення Національному банку на його запит або уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки внутрішньобанківських положень, кредитної документації (справи) боржника/контрагента, суджень банку.

{Пункт 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 3 від 23.01.2018}

12. Банк із метою визначення розміру кредитного ризику за активом ураховує наявну в нього інформацію щодо кредитної історії боржника/контрагента згідно з вимогами цього Положення.

II. Загальні підходи та принципи до визначення кредитного ризику за активами

13. Банк визначає кредитний ризик за активами з дотриманням таких принципів:

1) переваги сутності здійснюваних банком активних операцій над їх формою, який, зокрема, передбачає, що банк:

забезпечує повну та адекватну оцінку кредитного ризику під час здійснення розрахунку розміру кредитного ризику за активом як на індивідуальній, так і на груповій основі;

установлює для боржника/контрагента економічно обґрунтовані періодичність та розмір сплати ним боргу;

2) своєчасності та повноти виявлення кредитного ризику, який, зокрема, передбачає, що під час оцінки кредитного ризику за активом банк ураховує:

наявну інформацію про боржника/контрагента, у тому числі публічну; інформацію щодо зловживань і шахрайства; репутацію боржника/контрагента; якість менеджменту; відносини боржника/контрагента з іншими банками-кредиторами/контрагентами, у тому числі його кредитну історію;

мету проведення боржником кредитної операції та її відповідність профілю його господарської діяльності;

ступінь взаємозв'язку банку з боржником/контрагентом, включаючи наявність розрахункового рахунку в банку, разові відносини тощо;

макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на фінансовий стан та/або бізнес-діяльність боржника/контрагента, поточний стан економіки, стан галузі, до якої належить боржник/контрагент, включаючи його спроможність виконувати свої зобов'язання перед банком, іншими банками-кредиторами/контрагентами, залежність діяльності боржника/контрагента від (специфічних) ринків постачання/збуту продукції/послуг, фактори ризику, пов'язані з об'єктом кредитування тощо;

усю наявну інформацію, необхідну для здійснення банком адекватної оцінки кредитного ризику, у тому числі достовірну фінансову звітність боржника/контрагента;

схильність боржника/контрагента до діяльності в нових, високоризикових сферах діяльності тощо;

ступінь впливу групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів на фінансовий стан боржника - юридичної особи;

прогноз макро- та мікроекономічних факторів, ринкових умов, що впливають на майбутні умови діяльності боржника/контрагента та можуть погіршити його здатність виконувати свої зобов'язання перед банком, зокрема, очікувані: підвищення процентних ставок, збільшення рівня безробіття, зміни в правовому, економічному або технологічному середовищі функціонування боржника/контрагента, зниження попиту на товари/послуги боржника/контрагента;

3) адекватності оцінки розміру кредитного ризику, яка, зокрема, передбачає, що банк під час оцінки кредитного ризику за активом ураховує:

надійність та стабільність платоспроможності боржника/контрагента, що, зокрема, підтверджується результатами аналізу його платоспроможності за останні кілька років, надійності та стабільності бізнесу;

зіставлення розміру боргу боржника/контрагента, валюти та строків погашення боргу з обсягами його діяльності, очікуваними грошовими потоками, що ґенеруватимуться такою діяльністю, що, зокрема, підтверджується фінансовою звітністю/доходами боржника/контрагента, відповідними статистичними даними. Якщо валюта боргу відрізняється від валюти очікуваних грошових потоків для погашення боргу банк ураховує ризик перерахунку однієї валюти в іншу;

{Абзац третій підпункту 3 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

позитивний досвід щодо фактичного стану виконання укладених боржником/контрагентом контрактів/угод, спроможність контрагентів боржника/контрагента забезпечувати виконання зобов'язань перед ним тощо;

спрямування боржником отриманих кредитних коштів на цілі, що відповідають виду, обсягу та складності здійснюваної ним господарської діяльності;

готовність акціонерів/власників боржника/контрагента брати на себе відповідальність за виконання боржником/контрагентом зобов'язань перед банком, що, зокрема, підтверджується наявністю достатнього обсягу власного (акціонерного) капіталу боржника/контрагента, наданими акціонерами/власниками боржника/контрагента гарантіями щодо погашення боргу (за потреби) тощо;

4) застосування банком способів (методів) зниження кредитного ризику, що об'єктивно, з дотриманням принципу обережності, забезпечують його мінімізацію. Зокрема, щодо отриманого банком забезпечення є об'єктивні докази існування (наявності); доступності; оцінки ринкової вартості; страхування; контролю банком за належністю стану, схоронністю, вибуттям/заміною забезпечення; можливістю відчуження забезпечення на користь банку;

{Підпункт 4 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

5) урахування власного досвіду банку під час оцінки кредитного ризику шляхом застосування судження управлінського персоналу/колегіального органу банку в частині:

розширення за потреби переліку факторів, передбаченого цим Положенням, що впливають на клас боржника/контрагента та спричиняють його коригування в бік пониження (погіршення);

визначення значень компонентів кредитного ризику (PD та LGD) за активом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням, а також складової компонента LGD - обсягу інших надходжень від боржника, крім вартості наданого заставодавцем забезпечення (RC);

оцінки впливу на фінансовий стан боржника - юридичної особи ризиків унаслідок його участі в групі юридичних осіб під спільним контролем та/або групі пов'язаних контрагентів;

{Абзац четвертий підпункту 5 пункту 13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

доведення відсутності впливу однієї або більше ознак дефолту, визначених цим Положенням, на дефолт боржника/контрагента;

формування висновків про спроможність боржника/контрагента попри наявні фінансові труднощі обслуговувати борг;

{Абзац шостий підпункту 5 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

розширення за потреби переліку подій та/або ознак дефолту боржника/контрагента, передбачених цим Положенням;

6) достатності та адекватності розроблених банком внутрішніх положень (правил, процедур, контролів), застосування яких забезпечує належну оцінку кредитного ризику за активними банківськими операціями і унеможливлює її викривлення.

14. Банк визначає кредитний ризик за активом починаючи з дня його визнання в бухгалтерському обліку до дня припинення такого визнання.

15. Банк визначає кредитний ризик за активами, що надані таким боржникам/контрагентам:

1) підприємствам та організаціям, які відповідно до вимог законодавства України віднесені до категорії великих, середніх та малих підприємств;

2) органам державної влади та органам місцевого самоврядування (далі - бюджетні установи);

3) фізичним особам, у тому числі фізичним особам - суб'єктам господарювання;

4) банкам;

5) об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам (далі - ОСББ та ЖБК).

{Пункт 15 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

16. Банк визначає кредитний ризик за такими видами активних операцій:

1) кредити, надані юридичним та фізичним особам;

2) кредити та вимоги до банків (включаючи операції зворотного репо, розміщення коштів на кореспондентських рахунках, кошти в розрахунках);

3) фінансова дебіторська заборгованість;

4) дебіторська заборгованість за господарською діяльністю;

5) боргові цінні папери (далі - цінні папери);

{Підпункт 5 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

6) акції та інші фінансові інвестиції (далі - цінні папери);

{Підпункт 6 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7) похідні фінансові активи.

17. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній, груповій основі.

18. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику на груповій основі об'єднує фінансові активи в групи з однорідними характеристиками кредитного ризику відповідно до порядку, установленого розділом XI цього Положення.

{Пункт 18 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

19. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за активом відповідно до вимог цього Положення та внутрішньобанківського положення визначає значення кожного з компонентів кредитного ризику (PD, LGD та EAD) залежно від виду боржника/контрагента [юридична особа (крім банку та бюджетної установи), фізична особа, бюджетна установа, банк, боржник - емітент цінних паперів], виду активу, виду забезпечення, валюти боргу (національна або іноземна), способу оцінки активу (на індивідуальній або груповій основі).

20. Банк установлює значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки своєчасності сплати боргу та з урахуванням інших характеристик, визначених у відповідних розділах цього Положення:

1) боржника за кредитом, включеним до групи фінансових активів;

2) контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, що не перевищує трьох місяців.

21. Банк установлює значення коефіцієнта PD контрагента за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю виходячи з класу контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі кількості календарних днів її визнання в балансі банку.

22. Банк установлює за іншими боржниками/контрагентами значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки його фінансового стану та скоригованого з урахуванням факторів, наведених нижче:

1) належності боржника/контрагента до:

групи юридичних осіб під спільним контролем (не враховується для боржника - фізичної особи, у тому числі який є суб'єктом господарювання, та боржника - бюджетної установи);

групи пов'язаних контрагентів (не враховується для боржника - бюджетної установи);

2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, установлених розділом XVII цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів у частині, що не суперечить додатковим характеристикам, визначеним у підпункті 5 пункту 22 розділу II цього Положення);

3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента, установлених розділом XVIII цього Положення;

4) своєчасності сплати боргу боржником/контрагентом - кількості календарних днів прострочення погашення боргу (ураховується для боржника/контрагента, в оцінці фінансового стану якого не передбачено врахування цього фактора);

5) додаткових характеристик, визначених у додатку 3 до цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів).

{Підпункт 6 пункту 22 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

23. Перелік коригуючих факторів, визначених у пункті 22 розділу II цього Положення, не є вичерпним. Банк, ураховуючи види, обсяг та складність здійснюваних операцій, керуючись судженням банку, має право доповнити перелік факторів та ознак з метою забезпечення своєчасності і повноти виявлення та оцінки кредитного ризику.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору