Щодо надання роз'яснень законодавства
Лист Міністерства юстиції України від 07.02.200721-5-37
Документ v5-37323-07, поточна редакція — Прийняття від 07.02.2007

                   МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 
Л И С Т
07.02.2007 N 21-5-37
Члену громадської колегії
Держкомпідприємництва
Новікову С.Л.

Щодо надання роз'яснень законодавства

Шановний Сергію Львовичу!

Міністерство юстиції у зв'язку з депутатським зверненням
народного депутата України Мірошниченко Ю. Р. від 23 січня 2007
року N 190/1/04-2 розглянуло Ваше звернення від 11 січня 2007 року
за N 13/6 щодо надання роз'яснень законодавства та повідомляє.
1. До питання стосовно обов'язку прес-служби державного
органу повідомляти про свої заходи всі засоби масової інформації
незалежно від акредитації журналістів конкретних засобів масової
інформації та щодо прав самостійно визначати пріоритетність
розповсюдження інформації щодо окремих засобів масової інформації,
виходячи з власних бажань, зазначаємо. Частиною другою статті 6 Закону України "Про порядок
висвітлення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації"
( 539/97-ВР ) встановлено, що інформаційні служби (інформаційні
управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби,
прес-центри, управління і центри громадських зв'язків, прес-бюро,
прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів
державної влади та органів місцевого самоврядування збирають,
аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про
діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової
інформації, крім випадків, передбачених Законом України "Про
державну таємницю" ( 3855-12 ). Статтею 3 вказаного Закону ( 3855-12 ) передбачено порядок
акредитації журналістів і технічних працівників засобів масової
інформації при органах державної влади та органах місцевого
самоврядування. Частиною другою та третьою цієї статті встановлено, що орган,
при якому акредитовано журналіста і технічного працівника,
заздалегідь інформує їх про важливі заходи, плани, організаційно
сприяє виконанню ними професійних обов'язків. Порядок допуску журналістів і технічних працівників до
приміщення органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування, доступу до інформації та їх документів і технічних
засобів визначається законодавством України і з урахуванням
загального режиму (регламенту) роботи цього органу, умов і
можливостей, які він має реально. Про цей порядок заздалегідь
повідомляється акредитованим журналістам і технічним працівникам;
їм видається посвідчення (перепустка) на право входу у приміщення
органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Разом з цим, зазначаємо, що вимог стосовно розповсюдження
прес-службами державних органів інформації одночасно всім засобам
масової інформації чинним законодавством не встановлено.
2. До питання стосовно необхідності розшифровки та подання
для узгодження журналістом текстового варіанта інтерв'ю,
записаного на диктофон; обов'язкового засвідчення кожної сторінки
матеріалу підписом особи, яка дала інтерв'ю, та щодо строків
зберігання диктофонного запису зазначаємо. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону України "Про
авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) співавторством є
також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа,
яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою
особи, яка дала інтерв'ю. Водночас, зазначаємо, що чинним законодавством не встановлено
термінів зберігання диктофонного запису.
3. До питання необхідності перед друком узгодження
журналістами з посадовими/службовими особами їх коментарів
зазначаємо. Частиною першою статті 45-1 Закону України "Про інформацію"
( 2657-12 ) встановлено, що цензура як вимога, спрямована до
засобу масової інформації, журналіста, головного редактора,
організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його
засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо
узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли така
вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта
авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або як
накладення заборони (крім випадків, коли така заборона
накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі
тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб
заборонена. Також частиною третьою статті 3 Закону України "Про друковані
засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 )
встановлено, що не допускається вимога попереднього погодження
повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами
масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і
матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств,
установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли
посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 439
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) автор має право протидіяти
будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи
будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та
репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди
ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.
4. До питання звільнення журналіста та засобу масової
інформації від відповідальності за поширення інформації
зазначаємо, що підстави звільнення журналіста та засобу масової
інформації від відповідальності за поширення інформації, що не
відповідає дійсності, передбачені Законами України "Про друковані
засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ), "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ), "Про інформаційні
агентства" ( 74/95-ВР ) та "Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ).
5. До питання стосовно існування різниці між коментарем
посадової особи, експерта тощо та інтерв'ю посадової особи
зазначаємо. Чинне законодавство не містить визначень таких термінів, як
"коментар" та "інтерв'ю". Разом з цим, оскільки згідно з частиною другою статті 302
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) фізична особа, яка поширює
інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти,
стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не
несе відповідальності в разі її спростування, то різниця між
коментарем, інтерв'ю посадової особи та інтерв'ю експерта, іншої
особи тощо полягає у обов'язку фізичної особи перевіряти
достовірність такої інформації та покладенні на фізичну особу
відповідальності у разі її спростування.
6. До питання доцільності попередження особи, яка дає
інтерв'ю, про умови отримання гонорару (наявність
ідентифікаційного коду, рахунку для перерахування, укладення угоди
з засобом масової інформації тощо) й якщо інтерв'юйований
відмовляється від отримання гонорару, відбирання розписки про це,
наприклад, на останній сторінці тексту, наданого для узгодження. Обов'язку щодо попередження особи, яка дає інтерв'ю, про
умови отримання гонорару (наявність ідентифікаційного коду,
рахунку для перерахування, укладення угоди з засобом масової
інформації тощо) чинним законодавством не передбачено. Разом з цим, зазначаємо, що відповідно до частини четвертої
статті 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
( 3792-12 ) винагорода за використання твору належить співавторам
у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
7. До питання документального підтвердження статусу
журналіста, представника засобу масової інформації, творчого
працівника засобів масової інформації зазначаємо. Абзацом п'ятим пункту "в" частини першої статті 1 Закону
України "Про державну підтримку засобів масової інформації та
соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ) встановлено, що
журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує,
створює і займається підготовкою інформації для засобів масової
інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в
засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) -
відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які
зазначаються в державному класифікаторі професій України. Відповідно до статті 25 Закону України "Про друковані засоби
масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) журналістом
редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього
Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує,
створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу
масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних
відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її
уповноваженням. Належність журналіста до друкованого засобу масової
інформації підтверджується редакційним посвідченням чи іншим
документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу
масової інформації. Статтею 21 Закону України "Про інформаційні агентства"
( 74/95-ВР ) встановлено, що журналіст інформаційного агентства -
це творчий працівник, який збирає, одержує, створює та готує
інформацію для інформаційного агентства і діє від його імені на
підставі трудових чи інших договірних відносин з ним або за його
уповноваженням. Належність журналіста до інформаційного агентства
підтверджується службовим посвідченням цього агентства чи іншим
документом, виданим йому цим агентством.
З повагою,
Міністр О.Лавринович



вгору