Документ v8998400-88, поточна редакція — Редакція від 07.03.1991, підстава v2014400-91, v2015400-91

                            З А К О Н 
СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
N 8998-11 від 26.05.88 vd880526 vn8998-11
Про кооперацію в СРСР
( Із змінами, внесеними згідно із Законами СРСР
N 603-1 ( v0603400-89 ) від 16.10.89
N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90
N 1997-1 ( v1997400-91 ) від 05.03.91
N 2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91
N 2015-1 ( v2015400-91 ) від 07.03.91, ВВР, 1991, N 12,
ст. 325 )
Цей Закон відповідно до Конституції СРСР визначає економічні,
соціальні, організаційні і правові умови діяльності кооперативів
на основі розвитку ленінських ідей про кооперацію стосовно до
сучасного етапу будівництва соціалізму в СРСР. Закон покликаний розкрити величезні потенціальні можливості
кооперації, зростання її ролі в прискоренні соціально-економічного
розвитку країни, посилити процес демократизації господарського
життя, надати нового імпульсу колгоспному рухові, створити умови
для залучення до кооперативів широких верств населення. Він
спрямований на всемірне використання кооперативних форм для
задоволення зростаючих потреб народного господарства і населення в
продовольстві, товарах народного споживання, житлі, різноманітній
продукції виробничо-технічного призначення, роботах і послугах.
Закон встановлює основні принципи розвитку кооперативної
демократії, визначає відносини держави і кооперації, гарантує
вільний вибір форм господарської діяльності кооперативів,
відкриває широкий простір для ініціативи і самоврядування,
підвищує відповідальність членів кооперативу за результати своєї
праці. Закон гарантує громадянам право добровільного вступу в
кооператив і вільного виходу з нього, участі в управлінні всіма
справами кооперативу; самостійність колективного господарювання і
незалежність кооперативу в прийнятті рішень щодо виконання його
статутних завдань; соціальну справедливість і соціальну рівність у
праві на працю; особисті доходи, які відповідають кількості та
якості праці, і на соціальне забезпечення. Закон про кооперацію в СРСР спрямований на рівноправну
взаємодію державного і колгоспно-кооперативного секторів
соціалістичної економіки, сприяє дальшому розвиткові політичної та
економічної систем СРСР.
I. СОЦІАЛІСТИЧНА КООПЕРАЦІЯ І ЇЇ МІСЦЕ
В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ
Стаття 1. Кооперація в системі соціалістичних
суспільних відносин
1. Соціалістична кооперація є прогресивною формою суспільно
корисної діяльності, що постійно розвивається. Вона відкриває
перед громадянами широкі можливості для докладання своїх сил і
знань до продуктивної праці відповідно до покликання, бажання і
здібностей кожного, одержання доходів залежно від кількості і
якості праці, внеску в кінцеві результати діяльності кооперативу і
для задоволення потреб його членів.
2. В умовах політичної і економічної систем СРСР, при
провідній ролі державної (загальнонародної) форми власності
повсюдного розвитку набуває кооперативна форма власності, яка
сприяє повнішому використанню можливостей і переваг соціалізму,
примноженню суспільного багатства, насиченню ринку високоякісними
товарами та послугами, їх здешевленню і дедалі повнішому
задоволенню матеріальних і духовних потреб радянських людей.
3. Держава, виходячи з важливого значення кооперації для
економічного і соціального розвитку суспільства, раціонального
використання матеріальних і трудових ресурсів, поглиблення процесу
демократизації, всемірно підтримує кооперативний рух, сприяє його
розширенню, гарантує додержання прав і законних інтересів
кооперативів та їх членів.
4. Кооперативні підприємства (організації), які далі
іменуються "кооперативи", поряд з державними підприємствами
(об'єднаннями) є основною ланкою єдиного народногосподарського
комплексу. Праця в кооперативах почесна, престижна і всемірно
заохочується державою.
5. Кооперація в СРСР надає членам кооперативів реальні
можливості і матеріально заінтересовує їх у підвищенні
ефективності господарювання на основі самостійної розробки і
реалізації кооперативами своїх планів виробництва, розподілу і
продажу товарів, виконання робіт, надання послуг і здійснення
інших видів діяльності, а також у поліпшенні соціальних умов життя
колективу. Діяльність кооперативів, висока продуктивність праці і
система її оплати покликані стимулювати розвиток економічного
змагання, конкуренцію на ринку товарів, робіт та послуг як між
кооперативами, так і кооперативів з державними підприємствами та
організаціями, сприяти всемірному підвищенню ефективності
господарювання.
Стаття 2. Законодавство про кооперацію
Відносини, пов'язані із створенням і діяльністю кооперативів,
регулюються цим Законом та іншими актами законодавства Союзу РСР і
союзних республік, що видаються відповідно до нього.
Стаття 3. Система кооперації, типи кооперативів
1. Послідовний розвиток кооперативного руху в країні
перетворює кооперацію в широко розгалужену систему, органічно
пов'язану з державним сектором економіки та індивідуальною
трудовою діяльністю населення. Кооперативи можуть створюватися і діяти в сільському
господарстві, в промисловості, будівництві, на транспорті, в
торгівлі й громадському харчуванні, у сфері платних послуг та
інших галузях виробництва і соціально-культурного життя. ( Абзац
другий пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) Кооператив має право займатися будь-якими видами діяльності,
за винятком заборонених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і
автономних республік. ( Абзац пункту 1 статті 3 в редакції Закону
N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) Окремими видами діяльності, які визначаються законодавством
Союзу РСР, союзних і автономних республік, кооперативи мають право
займатися тільки на підставі ліцензій. Порядок видачі ліцензій
встановлюється Радою Міністрів СРСР. ( Абзац пункту 1 статті 3 в
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )
2. У системі соціалістичної кооперації функціонують
кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі. Виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів,
продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам,
організаціям, установам і громадянам. Вони створюються і діють для виробництва, заготівлі,
переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, виробів
виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного
споживання, збирання і переробки вторинної сировини і ділових
відходів виробництва, ремонту і обслуговування техніки,
виробничого, шляхового і житлово-цивільного будівництва,
роздрібної торгівлі і громадського харчування, побутового
обслуговування, організації культурного дозвілля, медичної
допомоги, надання правових, транспортно-експедиційних,
науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних,
спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства,
рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлю деревини,
видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших
галузях господарської діяльності. Діяльність таких кооперативів грунтується на особистій
трудовій участі їх членів. При загальноосвітній школі, професійно-технічному училищі,
середньому спеціальному навчальному закладі, навчально-виробничих,
позашкільних закладах, навчальних цехах і дільницях базових
підприємств, організацій та господарств можуть створюватися
виробничі учнівські кооперативи. Особливості організації і
діяльності виробничих учнівських кооперативів, а також надання їм
пільг і переваг визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і
автономних республік. ( Пункт 2 статті 3 доповнений абзацом
п'ятим згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та
інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а
також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках,
гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та
інших послугах. Поряд із зазначеними функціями споживчі
кооперативи можуть також розвивати різноманітну виробничу
діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу.
Стаття 4. Головні завдання кооперації
1. Основним у діяльності кооперації є задоволення потреб
народного господарства і населення в продовольстві, товарах
народного споживання, житлі, продукції виробничо-технічного
призначення, роботах і послугах з високими споживчими
властивостями, розвиток трудової і соціальної активності членів
кооперативу, зростання їх матеріального добробуту, культурного
рівня і професійної майстерності. Для розв'язання цих завдань у системі кооперації розвивається
виробництво і підвищується його ефективність, забезпечуються
поліпшення якості продукції, виконуваних робіт і послуг, що
надаються, зростання продуктивності праці, максимально включаються
в господарський оборот місцева сировина і матеріали, розробляються
і впроваджуються безвідхідні і ресурсозберігаючі технології.
2. Кооперація підвищує зайнятість населення суспільно
корисною працею, включає у виробництво товарів (робіт, послуг)
додаткові трудові ресурси, а також створює умови для участі в
діяльності кооперативів на договірних засадах громадян, які не є
членами кооперативів, у вільний від їх основної роботи час.
3. Кооперація, діючи на принципах самофінансування,
забезпечує за рахунок своїх доходів підвищення рівня життя членів
кооперативів та їх сімей, розв'язує соціальні завдання, створює
сприятливі можливості для високопродуктивної праці, забезпечує
охорону майнових інтересів і соціальних прав своїх членів, бере
участь у формуванні державного бюджету.
II. КООПЕРАТИВ - ПЕРВИННА ЛАНКА СИСТЕМИ
КООПЕРАЦІЇ В СРСР
Стаття 5. Соціалістичний кооператив
1. Кооператив є організацією громадян СРСР, які добровільно
об'єднались на основі членства для спільного провадження
господарської та іншої діяльності на базі належного йому на праві
власності, орендованого або наданого в безплатне користування
майна, самостійності, самоврядування і самофінансування, а також
матеріальної заінтересованості членів кооперативу і найбільш
повного поєднання їх інтересів з інтересами колективу і
суспільства. ( Пункт 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )
2. Кооператив як первинна ланка системи кооперації в СРСР
покликаний брати активну участь в економічному і соціальному
розвитку країни і досягненні найвищої мети суспільного виробництва
при соціалізмі - найбільш повного задоволення зростаючих
матеріальних і духовних потреб людей.
3. В інтересах здійснення завдань, визначених цим Законом,
кооператив має право приймати будь-які рішення, якщо це не
суперечить чинному законодавству і статутові кооперативу.
Кооператив є юридичною особою, користується правами і виконує
обов'язки, пов'язані з його діяльністю, і має самостійний баланс.
4. У складі кооперативу можуть створюватися структурні
підрозділи (включаючи територіально відокремлені): відділення,
цехи, ферми, майстерні, ательє, магазини та інші, що діють, як
правило, на засадах колективного, сімейного або індивідуального
підряду, в тому числі з орендою майна. Кооператив має право
відкривати свої філії (відділення) і представництва. Реєстрація
філій (відділень) кооперативів провадиться в порядку,
передбаченому для реєстрації кооперативів, за місцезнаходженням
цих філій (відділень). ( Пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )
Стаття 6. Трудовий колектив кооперативу
1. Члени кооперативу, які беруть участь своєю працею в його
діяльності, а також особи, які працюють у кооперативі за трудовим
договором, становлять трудовий колектив кооперативу.
2. Кооператив формує трудовий колектив, здатний в умовах
повного господарського розрахунку і самофінансування досягати
високих кінцевих результатів, дбає про підвищення професійної
майстерності членів кооперативу та інших осіб, які працюють у
ньому, розподіляє між ними роботи з урахуванням їхньої
кваліфікації та економічних інтересів кооперативу.
( Пункт 3 статті 6 виключено на підставі Закону N 1540-1
( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) 3. Партійна організація
кооперативу, будучи політичним ядром колективу, діє в рамках
Конституції СРСР, сприяє підвищенню виробничої ініціативи і
соціальної активності членів трудового колективу, зростанню їх
політичної самосвідомості, почуття господаря і відповідальності
за результати діяльності кооперативу.
3. Соціально-економічні рішення, які стосуються діяльності
кооперативу, виробляються і приймаються його органами управління з
участю трудового колективу. ( Пункт 3 в редакції Закону N 1540-1
( v1540400-90 ) від 06.06.90 )
Стаття 7. Власність кооперативу
1. Власністю кооперативу є засоби виробництва та інше майно,
які належать йому і необхідні для здійснення статутних завдань.
Кооперативові можуть належати будинки, споруди, машини,
устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба,
вироблена продукція, товари, кошти та інше майно відповідно до
цілей його діяльності.
2. Майно кооперативу формується за рахунок грошових і
матеріальних внесків його членів, виробленої ним продукції,
доходів, одержуваних від її реалізації та іншої діяльності,
надходжень від продажу акцій, інших цінних паперів кооперативу і
кредитів банку. У формуванні майна кооперативу можуть брати участь
на договірних засадах шляхом грошових і матеріальних внесків
державні, кооперативні та інші громадські підприємства
(організації), а також громадяни, які не є членами даного
кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.
3. Власністю кооперативу є майно створюваних ним підприємств
і організацій, а також майно міжгосподарських підприємств і
організацій відповідно до його пайової участі. Майно об'єднань, до складу яких входять кооперативи, інші
громадські і державні підприємства і організації, є спільною
власністю держави, кооперативів та інших громадських організацій. Майно спілок (об'єднань), до складу яких входять тільки
кооперативи, належить на праві спільної власності цим кооперативам
або може бути власністю спілки (об'єднання).
4. Кооператив як повноправний господар майна, що належить
йому на праві власності, а також перебуває в користуванні,
зобов'язаний примножувати його, ефективно використовувати і
охороняти. Ніхто не має права використовувати кооперативну
власність для одержання незаконних доходів та з іншою корисливою
метою.
Стаття 8. Правова охорона власності кооперативу
1. Кооперативна власність як форма соціалістичної власності є
недоторканною і перебуває під захистом держави. Вона охороняється
законом нарівні з державною власністю. Майно кооперативу може бути
вилучено тільки за рішенням суду чи арбітражу відповідно до їх
компетенції.
2. Право розпорядження майном належить тільки самому
кооперативу. Не допускається використання майна кооперативу на
цілі, не пов'язані з його статутною діяльністю.
3. Кооператив має право: продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям,
установам і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в
позичку і в безплатне тимчасове користування будинки, споруди,
устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші
матеріальні цінності, а також списувати з балансу основні фонди,
якщо вони зношені або морально застаріли; передавати на договірних засадах матеріальні і грошові
ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, які
виробляють продукцію або виконують для кооперативу роботи і
послуги.
4. Кооператив несе самостійну відповідальність за
зобов'язаннями всім належним йому майном, включаючи основні
засоби. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями
кооперативу. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями
держави і своїх членів. Члени кооперативу не несуть
відповідальності за його борги, за винятком випадків, передбачених
цим Законом, іншим законодавством Союзу РСР і союзних республік
або статутом кооперативу.
Стаття 9. Користування кооперативом природними ресурсами і
майном, яке не є його власністю
1. Володіння і користування землею та іншими природними
ресурсами кооператив здійснює у встановленому порядку. Кооператив
несе відповідальність за додержання вимог і виконання заходів
щодо раціонального використання і охорони наданих йому в
користування земель, вод, надр, лісів та інших природних ресурсів.
( Пункт 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N
2014-1 ( v2014400-91 ) від 07.03.91 ) 2. Кооператив зобов'язаний забезпечувати ефективне
використання землі, постійно дбати про підвищення її родючості,
дбайливо користуватися нею відповідно до цілей, для яких вона йому
надана, оберігати навколишнє середовище від забруднення та інших
шкідливих впливів і в зв'язку з цим здійснювати організацію
виробництва на базі маловідхідної та безвідхідної технологій. Кооператив за рахунок власних коштів і кредитів здійснює
природоохоронні заходи, які повинні компенсувати негативний вплив
виробництва на природне середовище. В окремих випадках
допускається фінансування таких заходів за рахунок централізованих
джерел. Кооператив зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним у
результаті порушення законодавства про охорону природи. Діяльність кооперативу, який грубо порушує встановлений режим
природокористування, може бути в порядку, передбаченому
законодавством Союзу РСР і союзних республік, припинено до
усунення допущених порушень.
3. Для здійснення своїх статутних завдань кооператив має
право на договірних засадах використовувати майно, надане йому
державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами,
організаціями, установами і громадянами. За згодою підприємств,
організацій, установ, а також громадян, які надали кооперативу
майно в користування, він може придбавати надані йому будинки,
примішення, устаткування та інше майно, що належить до основних
фондів.
Стаття 10. Принципи діяльності кооперативу
1. Діяльність кооперативу грунтується на принципах
добровільності вступу до кооперативу і безперешкодного виходу з
нього, поєднання особистих, колективних і державних інтересів,
господарської самостійності, матеріальної заінтересованості і
соціальної справедливості, безпосередньої участі членів
кооперативу в управлінні його справами на основі кооперативної
демократії, соціалістичної законності.
2. Втручання в господарську або іншу діяльність кооперативів
з боку державних і кооперативних органів (спілок, об'єднань,
кооперативів) не допускається. Це положення не порушує
передбачених законодавством Союзу РСР, союзних і автономних
республік прав державних органів щодо здійснення контролю за
діяльністю кооперативів. У разі видання державним або
кооперативним органом акта, який не відповідає його компетенції,
або з порушенням вимог законодавства кооператив має право
звернутися в суд або арбітраж із заявою про визнання такого акта
недійсним повністю або частково. ( Абзац перший пункту 2 статті
10 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) Збитки, завдані кооперативу в результаті виконання вказівок
державних і кооперативних органів, які порушили права кооперативу,
а також внаслідок неналежного виконання кооперативними органами
своїх обов'язків щодо кооперативу, підлягають відшкодуванню цими
органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом або
державним арбітражем.
3. З метою більш ефективного використання виробничого
потенціалу, розширення виробництва і реалізації товарів (робіт,
послуг) кооперативи на добровільних засадах можуть частину своїх
коштів об'єднувати з коштами державних, кооперативних або інших
громадських підприємств і організацій. Кооперативи мають право брати участь: у спільному виконанні робіт, пов'язаних з реконструкцією і
технічним переозброєнням підприємств і виробництв, прискоренням
науково-технічного прогресу, підвищенням якості продукції,
розвитком виробництва товарів народного споживання і наданням
послуг населенню; у створенні міжгалузевих виробництв, ремонтно-будівельних,
торговельних та інших підприємств і організацій; у будівництві та експлуатації сільськогосподарських об'єктів,
жилих будинків та інших об'єктів виробничого, соціального і
культурно-побутового призначення, а також у шляховому будівництві; у підготовці спеціалістів і створенні навчально-виробничих
підприємств. Кооперативи мають право поряд з іншими підприємствами на
добровільних засадах входити в асоціації, концерни, консорціуми
та інші об'єднання. ( Пункт 3 статті 10 доповнений абзацом сьомим
згідно із Законом N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) Для здійснення зазначеної та іншої спільної діяльності
кооперативи укладають договори, в яких передбачається вирішення
питань, пов'язаних з організацією і діяльністю спільних
підприємств і організацій. Ради народних депутатів та інші державні органи подають
кооперативам допомогу в розвитку спільних підприємств і
організацій, сприяють реалізації наданих їм прав у цій галузі.
Стаття 11. Створення кооперативу і його статут
1. Кооператив організовується за бажанням громадян виключно
на добровільних засадах. Чисельність членів кооперативу не може
бути меншою, ніж три особи.
Кооператив організовується і діє як на самостійних засадах,
так і при державних, кооперативних та інших підприємствах,
організаціях і установах. При цьому не допускається здійснення
кооперативами функцій органів державного управління, контролю і
нагляду, а також дізнання, слідства і правосуддя.
2. Статут кооперативу приймається загальними зборами
громадян, які бажають заснувати кооператив.
У статуті кооперативу визначаються: найменування кооперативу,
його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу в
кооператив і виходу з нього, права та обов'язки членів
кооперативу, його органи управління і контролю, їхня компетенція,
порядок утворення майна кооперативу і розподілу доходу (прибутку),
підстави і порядок виключення з кооперативу, умови реорганізації і
припинення діяльності кооперативу. До статуту можуть включатися
інші положення, пов'язані з особливостями діяльності кооперативу,
які не суперечать законодавству.
3. Кооператив вважається створеним з моменту його державної
реєстрації.
Кооператив реєструється виконавчим комітетом районної,
міської, районної в місті Ради народних депутатів за
місцезнаходженням кооперативу на підставі висновку депутатської
комісії відповідної Ради народних депутатів.
Для державної реєстрації у виконавчий комітет відповідної
Ради народних депутатів кооператив подає статут та інші документи,
перелік яких встановлюється Радами Міністрів союзних і автономних
республік.
Якщо кооператив створюється при підприємстві, організації або
установі, для його реєстрації потрібна згода цього підприємства,
організації або установи.
У разі, коли для діяльності кооперативу потрібні ділянка
землі чи інші природні ресурси, для його реєстрації необхідна
згода на їх надання відповідного державного органу, землевласника,
землекористувача або первинного користувача іншими природними
ресурсами.
4. Державну реєстрацію кооперативу має бути проведено не
пізніше 30 днів з моменту подання заяви і необхідних документів у
виконавчий комітет відповідної Ради народних депутатів.
У державній реєстрації може бути відмовлено у зв'язку з
порушенням встановленого порядку створення кооперативу, при
невідповідності його статуту вимогам законодавства, а також якщо в
статуті кооперативу у сфері виробництва і послуг не передбачено
відповідальність членів кооперативу за боргами кооперативу.
Відмова в реєстрації кооперативу з мотивів недоцільності не
допускається.
Якщо державну реєстрацію у встановлений строк не проведено
або в ній відмовлено, заявник може звернутись із скаргою до суду.
За державну реєстрацію кооперативу з нього справляється плата
в порядку і розмірах, що встановлюються законодавством союзних
республік. Одержані кошти зараховуються виконавчим комітетом
місцевої Ради народних депутатів у бюджет району або міста за
місцем реєстрації кооперативу.
Про створення і припинення діяльності кооперативу виконавчий
комітет місцевої Ради народних депутатів публікує повідомлення у
місцевій пресі за рахунок коштів, одержуваних від справляння плати
за державну реєстрацію кооперативів.
5. Зміни і доповнення, внесені за рішенням загальних зборів
членів кооперативу до його статуту, підлягають погодженню з
виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, що
зареєстрував кооператив, у порядку і строки, передбачені цією
статтею для державної реєстрації кооперативів. ( Стаття 11 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від
06.06.90 )
Стаття 12. Членство в кооперативі
1. Членом кооперативу може бути кожний громадянин, який досяг
16-річного віку, якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР
і союзних республік, виявив бажання і здатний брати участь у
здійсненні цілей і завдань кооперативу. У випадках, передбачених цим Законом або статутом
кооперативу, його колективними членами можуть бути також інші
кооперативи, державні і громадські підприємства та організації.
Взаємовідносини між кооперативами і їх колективними членами
будуються на договірних засадах.
2. Громадянин може одночасно бути членом виробничого і
споживчого кооперативів. Член виробничого кооперативу, який є для
нього основним місцем роботи, у вільний час може брати участь на
правах членства в іншому виробничому кооперативі. Особи, які
працюють на державному, кооперативному чи іншому громадському
підприємстві, в організації або установі, можуть бути членами
тільки одного виробничого кооперативу і брати участь у його
діяльності у вільний від основної роботи час. Громадянин має право бути членом кількох споживчих
кооперативів різних видів, але не може перебувати одночасно в двох
або більше споживчих кооперативах одного виду, якщо інше не
передбачено законодавством. На вступ до кооперативу або роботу в ньому за трудовим
договором згоди адміністрації (органу управління) за місцем
основної роботи не потрібно.
3. Спори у справах, що виникають з членських відносин,
вирішуються органами кооперативу в порядку, визначеному його
статутом, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і
союзних республік,- судом.
4. Члена кооперативу може бути виключено з кооперативу за
рішенням його загальних зборів у випадках, передбачених статутом. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржено в суд.
5. Особи, яким по суду заборонено займатися певною діяльністю
або займати певні посади, не можуть бути членами кооперативу
відповідного виду діяльності, залучатися до роботи в ньому за
трудовим договором або займати в кооперативі відповідні посади. Особи, які мають судимість за крадіжки, хабарництво та інші
корисливі злочини, не можуть бути обрані головою або членом
правління, головою або членом ревізійної комісії (ревізором)
кооперативу, а також займати інші керівні посади і посади,
пов'язані з матеріальною відповідальністю.
Стаття 13. Права і обов'язки членів кооперативу
1. Члени кооперативів усіх видів мають право: брати участь у діяльності кооперативу і управлінні його
справами, обирати і бути обраними до органів управління і контролю
кооперативу, вносити пропозиції про поліпшення діяльності
кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів і службових
осіб; одержувати частку доходу (прибутку), яка підлягає розподілу
між членами кооперативу відповідно до трудового внеску, а в
передбачених статутом випадках також відповідно до майнового
внеску в кооператив; користуватися майном кооперативу, пільгами і перевагами,
передбаченими для членів кооперативу; одержувати від службових осіб кооперативу інформацію з
будь-якого питання, що стосується його діяльності. Члени виробничих кооперативів, крім того, мають право: на одержання роботи в кооперативі, включаючи право на вибір
професії і роду занять відповідно до покликання, здібностей,
професійної підготовки, освіти і з урахуванням потреб кооперативу; на відпочинок, що забезпечується наданням вихідних днів, а
також щорічних оплачуваних відпусток тривалістю не менше
встановленої для відповідних категорій робітників і службовців; на соціальне страхування і соціальне забезпечення; на культурно-побутове обслуговування і задоволення інших
потреб у порядку, встановленому загальними зборами членів
кооперативу.
2. Члени кооперативів усіх видів зобов'язані: додержувати статуту кооперативу і виконувати рішення
загальних зборів, виборних органів управління і контролю
кооперативу; виконувати свої зобов'язання перед кооперативом, пов'язані з
трудовою або майновою участю в його діяльності; брати активну участь в управлінні справами кооперативу; берегти і зміцнювати державну та кооперативну власність, не
допускати безгосподарного і недбалого ставлення до громадського
добра. Члени виробничих кооперативів, крім того, зобов'язані: використовувати передові форми і методи праці в кооперативі і
відповідати за результати своєї роботи, додержувати виробничої і
трудової дисципліни, правил охорони праці і техніки безпеки,
підвищувати свою кваліфікацію; раціонально використовувати і берегти надані кооперативу
природні ресурси.
3. Члени кооперативів мають і інші права, а також несуть
обов'язки, передбачені статутом кооперативу.
Стаття 14. Управління кооперативом
1. Управління кооперативом здійснюється на основі
соціалістичного самоврядування, широкої демократії, гласності,
активної участі його членів у вирішенні всіх питань діяльності
кооперативу.
2. Найвищим органом управління кооперативу є загальні збори,
які для керівництва поточними справами обирають голову, а у
великих кооперативах також правління. Кожний член кооперативу, в
тому числі колективний, має один голос незалежно від розміру його
майнового внеску. Громадяни, які працюють у кооперативі за трудовим договором,
беруть участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу.
3. Загальні збори: приймають статут кооперативу, вносять до нього зміни і
доповнення; обирають голову кооперативу, правління і ревізійну комісію
(ревізора) кооперативу, заслуховують звіти про їхню діяльність; вирішують питання про прийняття у члени кооперативу,
виключення з нього, а також питання, пов'язані з виходом з
кооперативу; приймають і змінюють правила внутрішнього розпорядку
кооперативу, положення про оплату праці, про матеріальну
відповідальність за шкоду, заподіяну майну кооперативу, та інші
внутрішні акти кооперативу; визначають розміри передбачених статутом кооперативу вступних
і пайових внесків; затверджують плани діяльності кооперативу і звіти про їх
виконання; встановлюють порядок розподілу доходів (прибутку), види,
розміри і напрями використання фондів та резервів кооперативу,
розглядають питання ціноутворення; вирішують питання реорганізації і припинення діяльності
кооперативу, входження його в спілки (об'єднання) і виходу з них. Рішення в зазначених питаннях належать до виключної
компетенції загальних зборів кооперативу. Відповідно до статуту
кооперативу або рішення загальних зборів до його виключної
компетенції може бути віднесено й інші питання організаційної,
господарської і громадської діяльності кооперативу. У великих кооперативах для вирішення питань, які належать до
відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених.
4. Правління кооперативу (голова кооперативу, в якому немає
правління) здійснює керівництво поточними справами кооперативу і
приймає рішення в питаннях, які не віднесені до виключної
компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). Головою
правління є голова кооперативу. Голова кооперативу забезпечує виконання рішень загальних
зборів (зборів уповноважених) і правління, репрезентує кооператив
у відносинах з державними органами, підприємствами, організаціями,
установами та іншими кооперативами, укладає договори, провадить
інші дії. Ревізійна комісія (ревізор) перевіряє фінансову і
господарську діяльність правління.
Стаття 15. Припинення діяльності кооперативу
1. Реорганізація (злиття, приєднання, розділення, виділення,
перетворення) і припинення діяльності (ліквідація) кооперативу
провадяться за рішенням його загальних зборів.
2. Діяльність кооперативу може бути припинено також за
рішенням виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, що
зареєстрував кооператив, у таких випадках: а) коли кооператив протягом року з моменту реєстрації не
приступив до виробничо-господарської діяльності або не поновив
фактично припинену діяльність після скінчення року після подачі
останньої декларації про доходи; б) при тривалій (більше шести місяців) неплатоспроможності
кооперативу; в) коли, незважаючи на винесене виконавчим комітетом місцевої
Ради народних депутатів, що зареєстрував кооператив, попередження,
кооператив неодноразово або грубо порушує законодавство, яке
регулює діяльність кооперативу, фінансову дисципліну, встановлений
порядок здійснення зовнішньоторговельних операцій або статут
даного кооперативу.
Рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів
про припинення діяльності кооперативу може бути оскаржено в суд
протягом місячного строку з дня його вручення кооперативу. Рішення
про припинення діяльності кооперативу набирає чинності після
скінчення зазначеного строку, а в разі, коли його оскаржено,-
після набрання законної сили рішенням суду. ( Пункт 2 статті 15 в редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 )
від 06.06.90 )
3. При ліквідації кооперативу майно, яке лишилося після
розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами,
розподіляється між членами кооперативу. ( Пункт 3 статті 15 в
редакції Закону N 1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )

Стаття 16. Спілки (об'єднання) кооперативів
1. Кооперативи можуть на строго добровільних засадах
об'єднуватися в спілки (об'єднання) за видами діяльності і
територіальні спілки (об'єднання) в районах, областях (краях),
автономних та союзних республіках і в країні в цілому.
2. Основні завдання спілок (об'єднань) кооперативів
полягають: у розвитку кооперативної демократії, колективному обговоренні
найважливіших питань діяльності кооперативів, узагальненні досвіду
і виробленні рекомендацій щодо найповнішого використання наявних
резервів та можливостей, пропаганді кооперативного руху; у сприянні поліпшенню спеціалізації виробництва, координації
діяльності кооперативів, організації коопераційних зв'язків і
матеріально-технічного постачання, переробки, зберігання та збуту
продукції; у вивченні стану і перспектив розвитку ринку товарів (робіт,
послуг), на виробництві та продажу яких спеціалізуються
кооперативи; у забезпеченні захисту прав кооперативів і поданні їм
юридичної допомоги, репрезентації їхніх інтересів у відповідних
державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; у поданні необхідної допомоги кооперативам у вдосконаленні
виробництва, впровадженні досягнень науково-технічного прогресу,
рекламі їхньої продукції (робіт, послуг), підготовці і підвищенні
кваліфікації кадрів. За рішенням з'їздів, зборів делегатів (уповноважених)
кооперативів на спілки (об'єднання) кооперативів може бути
покладено централізоване виконання окремих виробничо-господарських
функцій.
3. Спілки (об'єднання) кооперативів утворюються на з'їздах,
зборах делегатів (уповноважених) кооперативів, періодичність
проведення яких визначається цими з'їздами і зборами. Спілки (об'єднання) кооперативів діють на підставі своїх
статутів, які приймаються з'їздами, зборами делегатів
(уповноважених) кооперативів. Спілка (об'єднання) кооперативів
вважається створеною, визнається юридичною особою і може провадити
господарську та іншу діяльність з моменту її державної реєстрації
у порядку, встановленому законодавством союзних і автономних
республік. ( Абзац другий пункту 3 статті 16 в редакції Закону N
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 ) З'їзди, збори делегатів (уповноважених) кооперативів можуть
приймати примірні статути кооперативів. Спілки (об'єднання) можуть мати майно, необхідне їм для
виконання своїх статутних завдань і провадження інших видів
діяльності. Витрати на утримання спілок (об'єднань) та їхніх апаратів
управління здійснюються за рахунок відрахувань від доходів
відповідних кооперативів, а також за рахунок доходів від
господарської діяльності цих спілок (об'єднань).
III. ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО
МЕХАНІЗМУ В СИСТЕМІ КООПЕРАЦІЇ
Стаття 17. Основи господарської діяльності кооперативу
1. Діяльність кооперації в СРСР будується на основі принципів
соціалістичного господарювання і самофінансування, широкого
використання товарно-грошових відносин. При цьому кооперативна
форма виробництва і розподілу виробленого продукту, а також
доходів зумовлює особливості господарського механізму в
кооперації: в плануванні, ціноутворенні, оплаті праці,
взаємовідносинах з державним бюджетом, банками, в
матеріально-технічному забезпеченні.
2. Виробничий кооператив є економічно самостійним колективним
соціалістичним товаровиробником. Діючи на принципах повного
господарського розрахунку і самофінансування, він визначає напрями
своєї діяльності, обсяг і структуру виробництва, здійснює його
планування, організацію, реалізує продукцію (роботи, послуги). Кооператив не має права провадити діяльність, яка не
відповідає предметові і цілям, передбаченим його статутом, а у
випадках, встановлених законодавством, - і виданим ліцензіям. ( Пункт 2 статті 17 доповнений абзацом другим згідно із Законом N
1540-1 ( v1540400-90 ) від 06.06.90 )
Споживчий кооператив має повну господарську самостійність у
провадженні своєї діяльності і покриває свої витрати за рахунок
внесків членів кооперативу і доходів від його господарської
діяльності.
3. Господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу з
державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами,
організаціями і громадянами - споживачами його продукції (робіт,
послуг), постачальниками матеріально-технічних ресурсів, усі його
господарські операції здійснюються тільки на договірних засадах.
Договір - єдиний правовий і економічний документ, який регулює всі
зазначені господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу. Додержання договірних зобов'язань, повне врахування інтересів
споживачів є найважливішою вимогою до діяльності кооперативу,
основним критерієм оцінки якості й ефективності його роботи. При
недодержанні договірних зобов'язань кооперативу встановленому
порядку несе майнову відповідальність, відшкодовує збитки,
заподіяні споживачеві. Державні, кооперативні та інші громадські
підприємства, організації і громадяни при недодержанні договірних
зобов'язань перед кооперативом несуть у встановленому порядку
майнову відповідальність і відшкодовують заподіяну кооперативові
шкоду. Укладання договорів, включаючи вибір партнерів по договорах,
є виключною компетенцією кооперативу і відповідних підприємств,
організацій і громадян. Втручання державних і кооперативних
органів управління і службових осіб у встановлення і здійснення
договірних відносин між кооперативом та іншими підприємствами,
організаціями і громадянами не допускається.
Стаття 18. Планування
1. Кооператив самостійно планує свою виробничо-фінансову
діяльність і соціальний розвиток колективу. Плани (або кошториси
доходів і видатків) затверджуються загальними зборами членів
кооперативу. Кооператив при розробці планів (або кошторисів доходів і
видатків) виходить з платоспроможного попиту на свою продукцію,
товари, роботи і послуги, можливостей одержання доходу,
необхідного для виробничого і соціального розвитку та оплати
праці. При цьому передбачається ефективне використання землі та
інших природних ресурсів, діючих потужностей, застосування
прогресивних технологій, економне витрачання сировини і
матеріалів, енергії і палива, вишукування і включення в
господарський оборот місцевих і вторинних ресурсів, зниження
витрат виробництва та обороту, зростання продуктивності праці. Основу планів становлять договори, укладені із споживачами
продукції (робіт, послуг) і постачальниками матеріально-технічних
ресурсів.
2. Кооператив має право добровільно брати на себе виконання
державних замовлень, у тому числі на умовах конкурсу з державними,
кооперативними та іншими громадськими підприємствами та
організаціями. Для виконання державного замовлення укладаються
господарські договори з відповідними споживачами продукції (робіт,
послуг) і з постачальниками матеріально-технічних ресурсів. Кооперативи беруть активну участь в економічному змаганні з
державними та іншими підприємствами і організаціями за одержання
державних замовлень, добиваючись підвищення якості продукції
(робіт, послуг), зниження собівартості, цін (тарифів). Кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть брати участь в
оптових ярмарках і укладати договори із споживачами на поставку
продукції і з постачальниками - на закупівлю матеріально-технічних
ресурсів.
3. При розробці своїх планів кооператив використовує
встановлені державою довгочасні економічні нормативи: рівні цін
(тарифів) на продукцію (роботи, послуги), яка виробляється і
реалізується за договорами на виконання державного замовлення,
ставки податкових платежів, проценти по позичках банків, нормативи
плати за природні ресурси, плати за викиди забруднюючих речовин у
навколишнє середовище, нормативи відрахувань у державний фонд
соціального страхування. Будь-які інші економічні нормативи або
інші вихідні дані для планування кооперативам не встановлюються. У питаннях природокористування і охорони навколишнього
середовища кооперативи погоджують свої плани з виконавчими
комітетами місцевих Рад народних депутатів.
4. З метою забезпечення комплексності при розробці планів
виробництва продукції (робіт, послуг), координації діяльності
кооперативів з іншими підприємствами та організаціями на території
або в галузі кооператив повідомляє відповідному органу управління
чи підприємству (організації, установі), при якому він створений,
намічувані ним обсяги виробництва і реалізації продукції (робіт,
послуг), розміри доходів і видатків. При цьому кооператив може вирішувати з відповідними органами
управління, підприємствами та організаціями питання забезпечення
виробництва продукції (робіт, послуг) матеріально-технічними
ресурсами і підрядними будівельно-монтажними роботами. Орган
управління спільно з кооперативами, які діють на даній території
(в галузі), забезпечує комплексне пов'язання пропозицій
кооперативів і враховує їх у планах економічного і соціального
розвитку відповідного регіону (галузі).
5. Для підвищення наукової обгрунтованості і збалансованості
планів центральні економічні органи та їх органи в республіках,
міністерства і відомства, Ради Міністрів союзних і автономних
республік, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів за
запитами кооперативів всемірно сприяють їм у використанні
необхідних нормативних документів по організації виробництва і
праці, капітального будівництва, здійсненню заходів щодо
економного використання матеріальних та фінансових ресурсів і в
інших напрямах діяльності кооперативів.
Стаття 19. Ціни і ціноутворення
1. Ціни і тарифи на продукцію (роботи, послуги) кооперативу
повинні відображати суспільно необхідні затрати на виробництво і
реалізацію продукції, враховувати споживчі властивості і якість
товарів (робіт, послуг), попит споживачів. Вони повинні будуватися
з урахуванням взаємних інтересів як кооперативів, так і споживачів
та народного господарства в цілому, сприяти розвиткові
господарського розрахунку і самофінансування.
2. Кооператив реалізує продукцію і товари власного
виробництва, виконує роботи і надає послуги за цінами і тарифами,
що встановлюються кооперативом за домовленістю із споживачами або
самостійно. Ціни (тарифи), які складаються в торговельних
взаємовідносинах між кооперативами і покупцями їх товарів (робіт,
послуг), покликані впливати на економічні інтереси кооперативів,
стимулювати підвищення якості продукції (робіт, послуг),
удосконалення технології та організації виробництва, зниження його
витрат. Здешевленню продукції (робіт, послуг), зниженню цін
(тарифів) на неї повинна сприяти конкуренція на ринку
товарів (робіт,послуг).


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору