Документ z0059-17, чинний, поточна редакція — Прийняття від 19.12.2016

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.12.2016  № 1313


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 січня 2017 р.
за № 59/29927

Про затвердження Положення про організацію експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого майна номенклатури бронетанкової служби Національної гвардії України

Відповідно до Законів України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (зі змінами), «Про Національну гвардію України» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» (зі змінами), з метою належної організації експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого військового майна номенклатури бронетанкової служби в Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про організацію експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого майна номенклатури бронетанкової служби Національної гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Міністра згідно з розподілом обов’язків.

Міністр

А.Б. Аваков



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
19.12.2016  № 1313


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 січня 2017 р.
за № 59/29927

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, іншого майна номенклатури бронетанкової служби Національної гвардії України

І. Загальні положення

1. Це Положення, розроблене відповідно до Законів України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (зі змінами), «Про Національну гвардію України» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» (зі змінами), визначає:

організацію бронетанкової служби територіальних управлінь, з’єднань, військових частин і підрозділів (загонів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, установ та закладів Національної гвардії України (далі - військові частини) та її основні завдання;

обов’язки посадових осіб бронетанкової служби;

порядок організації експлуатації бронетанкового озброєння та техніки (далі - БТОТ) з’єднань, військових частин та підрозділів;

особливості списання БТОТ та бронетанкового майна (далі - БТМ);

порядок ведення обліку та категорійність БТОТ і БТМ військової частини;

порядок пред’явлення претензії, претензійну роботу;

порядок транспортування БТОТ;

форми облікових документів.

2. У цьому Положенні терміни та скорочення використовуються в таких значеннях:

боєздатний стан (готовність БТОТ до використання за призначенням) - стан БТОТ, що можуть забезпечити виконання завдань за призначенням у визначений час;

бронетанкове майно (БТМ) - складові одиниці, деталі та комплектуючі вироби, що безпосередньо використовуються для підтримання БТОТ у технічно справному стані, належність яких до конкретних марок машин визначається технічним описом БТОТ, відповідними каталогами і комплектувальними відомостями;

БТМ непорушних запасів - БТМ, що призначене для використання в особливий період і в мирний час та утримується на тривалому зберіганні;

бухгалтерська служба - фінансові відділи, відділення, служби військових частин, навчальних закладів, бухгалтерії лікувально-оздоровчих закладів;

використання БТОТ - етап експлуатації, протягом якого БТОТ працюють відповідно до свого функціонального призначення із дотриманням установлених експлуатаційною документацією норм та правил, що забезпечують нормальну роботу всіх агрегатів, систем та механізмів, а також дотримання заходів безпеки;

граничний стан БТОТ (БТМ) - стан БТОТ (БТМ), за якого їх подальше застосування за прямим призначенням або їх відновлення неможливе чи економічно недоцільне;

експлуатаційні матеріали - матеріали, які застосовуються при експлуатації БТОТ;

експлуатація БТОТ - стадія життєвого циклу БТОТ з моменту прийняття їх військовою частиною від підприємства-виробника або ремонтного підприємства до зняття з експлуатації;

залишкова вартість БТОТ (БТМ) - різниця між первісною (переоціненою) вартістю БТОТ (БТМ) і сумою їх накопиченого зносу;

зберігання - утримання БТОТ у спеціально відведеному для їх розміщення місці в заданому стані (готовності до виконання завдань за призначенням) та забезпечення їх збереження протягом визначеного терміну;

зняття БТОТ з експлуатації - припинення функціонування БТОТ за своїм безпосереднім призначенням, документально оформлене в установленому порядку. Зняті з експлуатації БТОТ можуть бути відправлені в капітальний ремонт, переведені в навчальне обладнання, переобладнані для використання з метою, що відрізняється від їх призначення, або утилізовані;

зняття БТМ з експлуатації означає припинення функціонування БТМ за своїм безпосереднім призначенням, що документально оформлюється в установленому порядку;

категорія БТОТ (БТМ) - умовна облікова характеристика БТОТ (БТМ), встановлена залежно від їх технічного стану, запасу технічного ресурсу й необхідності проведення того чи іншого ремонту;

майно загального призначення - вироби технологічного оснащення (верстати, пристрої, приладдя, інструмент тощо) і матеріали, за допомогою яких проводиться ремонт і технічне обслуговування БТОТ;

навчальне майно бронетанкової служби - комплекти навчальних класів, література, плакати, аудіо- та відеозаписи, кіноплівки, тренажери, окремі складальні одиниці, деталі і комплектуючі вироби, які використовуються для вивчення будови, технічного обслуговування та правил експлуатації БТОТ, технічної підготовки танкових, спеціальних (оперативних підрозділів), навчання особового складу стрільбі та водінню машини, спеціальної підготовки фахівців бронетанкової служби;

непридатний стан БТОТ (БТМ) - якісний (технічний) стан БТОТ (БТМ), за якого їх неможливо використовувати за цільовим та функціональним призначенням;

одержувач - розпорядник коштів, який здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг з укладенням державного контракту (договору);

паркове обладнання - обладнання, пристосування й інвентар, які призначені для визначення технічного стану, виконання робіт з технічного обслуговування, а також для утримання на зберіганні БТОТ;

підтримання БТОТ у встановленому ступені готовності до використання за призначенням - комплекс робіт, визначений експлуатаційною і ремонтною документацією та спрямований на підтримання їх в установленому ступені готовності. До цього комплексу робіт належать заходи щодо поліпшення умов утримання машин, проведення тих чи інших видів технічного обслуговування та ремонту, періодичність яких установлюється цим Положенням;

постачальник - суб’єкт господарської діяльності, який відповідно до укладеного державного контракту (договору) здійснює постачання предметів постачання, або орган забезпечення, який є відповідальним за постачання матеріальної продукції;

працездатний стан - стан БТОТ, що здатні виконувати всі потрібні функції;

претензія - письмова заява одержувача постачальникові продукції (підрядникові) щодо виявлення в період дії гарантійних зобов’язань невідповідності якості чи комплектності поставленої продукції (виконаних робіт) установленим вимогам, а також вимогам про відновлення, заміну дефектної продукції або повторне виконання робіт;

приведення БТОТ у визначений ступінь готовності до використання за призначенням - комплекс визначених експлуатаційною документацією робіт з приведення БТОТ у працездатний стан і вихідне положення, тобто перевірка їх технічного стану, виконання необхідних операцій з технічного обслуговування, що забезпечують використання машин за призначенням. Обсяги та терміни проведення цих робіт визначаються окремим наказом командира військової частини;

регламентне технічне обслуговування - технічне обслуговування БТОТ, що виконується незалежно від технічного стану БТОТ з періодичністю і в обсязі, установлених нормативною документацією;

система експлуатації БТОТ (організація експлуатації) - сукупність взаємопов’язаних виробів військового призначення, засобів їх експлуатації, експлуатаційної документації та виконавців, що призначені для виконання завдань кожного етапу експлуатації;

списання - сукупність технологічних процесів для прийняття рішення щодо використання БТОТ, БТМ та їх комплектуючих у процесі експлуатації або списання. Процес списання включає визначення кількісного та якісного стану БТОТ та БТМ, їх залишкову вартість, відпрацювання пропозицій щодо подальшого їх використання, оформлення визначеної до списання документації та затвердження цих документів уповноваженими посадовими особами;

списання з обліку - внесення встановлених змін в облікові документи, які за своїм підсумком зменшують кількісний стан БТОТ або БТМ, що обліковуються за військовою частиною (підрозділом);

технічне обслуговування - комплекс робіт та заходів, спрямованих на підтримання боєздатності (придатності до використання за призначенням) БТОТ та їх ефективне використання в процесі експлуатації;

транспортування - підготовка, перевезення чи переміщення БТОТ у заданих умовах з використанням транспортних або буксирувальних засобів із забезпеченням їх збереження та комплектності, що включає підготовку до перевезення, доставку різними видами транспорту до місця призначення в стані, що забезпечує їх збереження та справність, розвантаження та подальшу підготовку до використання за призначенням;

уведення БТОТ в експлуатацію - сукупність підготовчих робіт, перевірка та приймання військовою частиною БТОТ (після їх виготовлення або капітального ремонту) відповідно до встановлених вимог і закріплення їх за структурним підрозділом, посадовою особою (екіпажами, обслугами).

IІ. Основи організації бронетанкової служби та її головні завдання

1. Організація бронетанкової служби

1. Головними завданнями бронетанкової служби військових частин як у мирний, так і у воєнний час, з початку і до закінчення особливого періоду, а також на період проведення антитерористичної операції є організація та здійснення своєчасного й повного забезпечення Національної гвардії України БТОТ і БТМ.

Під забезпеченням у цьому Положенні слід розуміти комплекс заходів щодо підтримання машин, озброєння і засобів зв’язку в постійній справності, їх своєчасного технічного обслуговування, швидкого ремонту у разі виходу з ладу, що полягають в організації та здійсненні технічно правильного використання, технічного обслуговування, утримання (зберігання), ремонту та евакуації БТОТ для забезпечення їх високої бойової готовності і збереження боєздатності.

2. До бронетанкового озброєння та техніки належать:

бронетанкове озброєння - танки, бойові машини піхоти (далі - БМП), бойові машини десанту (далі - БМД), бронетранспортери (далі - БТР), броньовані розвідувально-дозорні машини (далі - БРДМ), бойові розвідувальні машини (далі - БРМ), броньовані автомобілі (далі - БА), до яких належать бойові броньовані колісні машини, що мають озброєння;

бронетанкова техніка - броньовані ремонтно-евакуаційні машини (далі - БРЕМ), танкові тягачі, рухомі засоби ремонту та обслуговування (далі - танкоремонтні майстерні), мотоцикли, квадроцикли, а також бронетанкові базові машини (далі - ББМ), до яких належать бази танків, БМП, гусеничних та колісних БТР, БРДМ, БА, спеціальні шасі, що використовуються для монтажу озброєння і військової техніки.

3. Бронетанкова служба є структурним підрозділом військової частини, призначеним для організації та здійснення правильної експлуатації, ремонту, евакуації БТОТ та забезпечення БТМ.

4. Основними завданнями бронетанкової служби є:

здійснення систематичного контролю за наявністю, технічним станом БТОТ та БТМ, планування і контроль за експлуатацією та ремонтом БТОТ;

організація і проведення технічної підготовки фахівців та особового складу за фахом;

проведення заходів щодо попередження пошкоджень та продовження строків служби машин;

організація забезпечення бронетанковим майном та ведення обліку і звітності.

5. Бронетанкову службу військової частини очолює начальник бронетанкової служби.

Склад бронетанкового майна призначається для зберігання БТМ, видачі його в підрозділи.

Усі види БТОТ та БТМ підлягають документальному обліку в бронетанковій службі, що полягає у відповідному оформленні документів, правильному та своєчасному заповненні облікових документів щодо проведених операцій. Облік має бути послідовним, безперервним, документальним, достовірним та точним.

6. Командири (начальники), які організовують експлуатацію, зберігання та облік БТОТ та БТМ, виконують свої обов’язки відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та цього Положення.

7. Командири (начальники) всіх ступенів, особовий склад підрозділів та інші особи, діяльність яких пов’язана з експлуатацією та відновленням зразків БТОТ, під час будь-яких робіт зі зразками повинні дотримуватись заходів безпеки, які викладено в експлуатаційній та ремонтній документації на ці зразки.

2. Обов’язки посадових осіб бронетанкової служби

1. У військових частинах, де штатом не передбачена бронетанкова служба, обов’язки покладаються на заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини (матеріально-технічного забезпечення - начальника матеріально-технічної частини) або начальника автомобільної служби (начальника служби озброєння та техніки).

2. Посадові особи бронетанкової служби у своїй діяльності керуються вимогами статутів Збройних Сил України та цим Положенням.

3. Начальник бронетанкової служби військової частини виконує свої обов’язки відповідно до вимог статей 82-84, 94 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та підпорядковується заступникові командира військової частини з озброєння - начальникові технічної частини і є прямим начальником особового складу бронетанкової служби військової частини.

У мирний та воєнний час, з початку і до закінчення особливого періоду, а також на період проведення антитерористичної операції начальник бронетанкової служби відповідає за:

бойову і мобілізаційну готовність своєї служби;

бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу служби;

організацію забезпечення, експлуатації і ремонту БТОТ, проведення заходів щодо попередження пошкоджень та продовження строків служби машин;

організацію і проведення технічної підготовки фахівців та особового складу за фахом.

4. Начальник бронетанкової служби зобов’язаний:

розробляти і здійснювати заходи щодо приведення БТОТ у бойову готовність і виведення їх із парку військової частини в установлені строки;

планувати експлуатацію БТОТ і не менше ніж двічі на рік перевіряти її технічний стан;

брати участь у керівництві роботами, пов’язаними з удосконаленням парку військової частини, перевіряти внутрішню службу в парку військової частини;

вести облік пошкоджень БТОТ у військовій частині;

забезпечувати виконання заходів безпеки під час обслуговування, експлуатації, ремонту та евакуації БТОТ, а також проведення протипожежних заходів у парку і на машинах;

перевіряти правильність використання й утримання (зберігання) машин, організацію та проведення їх технічного обслуговування, доцільність використання пально-мастильних матеріалів. Начальник бронетанкової служби протягом року повинен особисто перевіряти в кожному підрозділі не менше 20 відсотків машин;

своєчасно подавати заявку про кошти на утримання (зберігання) БТОТ і використовувати їх за прямим призначенням;

вести облік і звітність щодо БТМ, готувати документи на його списання, керувати роботою складу БТМ.

5. Начальник бронетанкової служби має право:

давати командирам підрозділів вказівки і рекомендації з бойової підготовки особового складу та експлуатації (використання) й обслуговування БТОТ та БТМ;

проводити раптові перевірки наявності і стану БТОТ, матеріальних засобів зі своєї спеціальності;

припиняти експлуатацію БТОТ у разі виявлення недоліків, що можуть призвести до аварій, поломок або виведення їх із ладу, а також у разі недотримання заходів безпеки.

6. Начальник складу БТМ відповідає за:

приймання, видачу, зберігання, технічний стан, наявність, облік і цілісність матеріальних засобів, які перебувають на зберіганні;

підтримання внутрішнього порядку, санітарний і протипожежний стан на складі та закріпленій території.

Начальник складу підпорядковується начальнику бронетанкової служби, а з питань бойової підготовки, дотримання встановленого розпорядку дня і внутрішнього порядку - командиру підрозділу.

7. Начальник складу БТМ зобов’язаний:

знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, стежити за їх наявністю та комплектністю, технічним станом;

виконувати правила приймання, зберігання, видачі та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків їх пошкодження і втрат;

вести облік матеріальних засобів на складі і періодично перевіряти їх наявність та технічний стан, щомісяця проводити звірення облікових даних складу з даними бронетанкової служби та з даними бухгалтерської служби шляхом надання прибутково-витратних документів з реєстром надання документів, який складається у двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі на склад, інший залишається в бухгалтерській службі;

щодня подавати до бронетанкової служби та бухгалтерської служби прибутково-витратні документи;

знати норми і правила завантаження матеріальних засобів на автомобільний, залізничний транспорт, контейнери, піддони та стелажі;

забезпечувати збереження тари, її підготовку для передачі за розпорядженням органу постачання;

знати технологію обробки і консервації майна, яке зберігається на складі, та строки їх зберігання;

стежити за своєчасною заміною матеріальних засобів, які зберігаються на складі;

здійснювати на складі навантажувально-розвантажувальні роботи і керувати ними, суворо дотримуватися правил техніки безпеки під час їх проведення, знати табельні навантажувально-розвантажувальні засоби і вміти їх використовувати;

проводити роботу з технічного обслуговування майна під час зберігання;

своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з-під охорони уважно перевіряти справність стін, даху, дверей, вікон і технічних засобів охорони, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);

зачинення складу здійснювати тільки після перевірки пожежним нарядом військової частини додержання пожежної безпеки і вимикання електричної мережі, а ключі від складу здавати в опечатаному начальником складу тубусі черговому по частині, який зберігає їх у закритому і запечатаному сейфі (металевій шафі);

підтримувати склад у постійній готовності до швидкого виходу для роботи в польових умовах;

дотримуватись установлених правил пожежної безпеки, підтримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння;

у кінці кожного робочого дня проводити прибирання в приміщеннях складу;

не допускати випадків забруднення навколишнього середовища.

8. На період відпустки начальника складу всі матеріальні цінності передаються особі, призначеній наказом командира військової частини, з обов’язковим складанням акта приймання-передавання військового майна (після повернення з відпустки також здійснюється приймання-передавання зі складанням акта).

У разі хвороби начальника складу відчинення складу проводиться комісією на підставі наказу командира військової частини зі складанням відповідного акта.

9. З начальником складу укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

10. Відповідальний виконавець - працівник бронетанкової служби, який відповідно до своїх службових обов’язків підпорядковується начальнику служби, відповідає за:

стан та достовірність обліку матеріальних засобів у службі;

цілісність документів, книг та карток обліку;

своєчасність оприбуткування в книгах обліку матеріальних засобів;

правильність виписування матеріальних засобів.

11. Відповідальний виконавець бронетанкової служби зобов’язаний:

вести облік матеріальних засобів служби;

проводити звірку залишків матеріальних засобів з обліковими даними бухгалтерської служби та підрозділів, розміщених у місці постійної дислокації військової частини - щомісяця; з обліковими даними окремо дислокованих підрозділів - один раз на квартал, якщо вони розміщені за межами пункту постійної дислокації військової частини;

вести облік карток, формулярів та книг обліку, які видаються на склад та в підрозділи;

готувати інформацію для звітності з органом постачання;

організовувати і здійснювати діловодство в службі згідно з установленими законодавством вимогами.

ІІІ. Порядок організації експлуатації бронетанкового озброєння та техніки

1. Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки

1. Експлуатація БТОТ передбачає проведення комплексу організаційно-технічних заходів та виконання певних завдань під час таких етапів експлуатації, а саме:

уведення БТОТ в експлуатацію;

приведення БТОТ у визначений ступінь готовності до використання за призначенням;

підтримання БТОТ у встановленому ступені готовності до використання за призначенням;

використання БТОТ за призначенням;

зберігання БТОТ під час їх експлуатації;

транспортування БТОТ під час їх експлуатації.

2. Експлуатація БТОТ має забезпечувати:

виконання планів бойової підготовки;

дотримання витрат норм моторесурсів БТОТ згідно з установленими нормами використання;

рівномірний (плановий) вихід БТОТ у ремонт та їх планове технічне обслуговування;

підтримання незнижуваного ресурсу БТОТ бойової (стройової) групи;

підтримання БТОТ у боєздатному стані (постійній готовності до використання за призначенням).

У військових частинах БТОТ поділяються на такі групи експлуатації:

бойові;

навчально-бойові;

стройові та навчально-стройові машини.

Розподіл БТОТ за групами експлуатації та річними витратами моторесурсу зазначено в додатку 1 до цього Положення (далі - річні витрати моторесурсу).

Для підрозділу, штатна структура якого відрізняється від структури підрозділів, зазначених у додатку 1 до цього Положення, розподіл машин за групами експлуатації і річними витратами моторесурсу установлюється окремо наказом командувача Національної гвардії України (далі - командувач НГУ) за погодженням з відповідними службами Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ).

У танкових, оперативних підрозділах установлюється річна витрата моторесурсу (для командирських танків, БМП і БМД - 250 км; для командирських колісних БТР, БА - 2000 км).

У частинах і підрозділах зв’язку у навчально-бойову групу виводиться до 30 % командно-штабних машин управління (командно-штабних машин) кожного виду за штатами мирного часу. Річна витрата моторесурсу у цьому разі встановлюється для гусеничних машин бойової групи - 750 км, навчально-бойової групи - 3000 км. Для колісних машин річна витрата встановлюється 3000 км та 5000 км відповідно.

У частинах і підрозділах радіоелектронної боротьби (далі - РЕБ) у навчально-бойову групу виводиться до 20 % зразків БТОТ (ББМ) кожного виду за штатами мирного часу. Річна витрата моторесурсу у цьому випадку встановлюється для колісних машин - 2000 км та 5000 км відповідно.

У розвідувальних (спеціальних) підрозділах у навчально-бойову групу виводиться до 20 % БМД-1, БМД-2, 2С9 і до 20-30 % БМД, БТР-Д базових машин кожного типу з річною витратою моторесурсу 2500 км.

Решта гусеничних машин утримуються в бойовій групі з річною витратою моторесурсу для БМД-1, БМД-2, БТР-Д, 2С9, БТР-ЗД усіх модифікацій - 250 км, БМД-1КШ, 1В119 - 300 км.

У підрозділах радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту у навчально-бойову групу виводиться до 20-30 % машин за штатами мирного часу.

При цьому річна витрата моторесурсу для колісних машин установлюється для бойової групи - 1500 км, для навчально-бойової групи - 3000 км.

У підрозділах, призначених для супроводження спеціальних вантажів і охорони об’єктів, у навчально-бойову групу виводиться до 20-50 % машин за штатами мирного часу. При цьому річна витрата моторесурсу машин установлюється для бойової групи - 2000 км, для навчально-бойової групи - 4500 км.

У взводі (відділенні) матеріально-технічного (технічного) забезпечення (обслуговування) військових частин танкові тягачі, броньовані ремонтно-евакуаційні машини і танкоремонтні майстерні утримуються в стройовій групі з річною витратою моторесурсу для танкових тягачів, БРЕМ - 500 км, для танкоремонтних майстерень - 3500 км.

Мотоцикли (квадроцикли) навчально-стройової групи експлуатації використовуються тільки для одиночного навчання особового складу.

ББМ у складі зенітно-ракетних (зенітних) комплексів (далі - ЗРК) та самохідно-артилерійських установок (далі - САУ) зараховуються тільки в групу бойових машин, а танкоремонтні майстерні - у групу стройових машин.

Нові та капітально відремонтовані зразки БТОТ, що надійшли до військової частини безпосередньо з підприємств промисловості та капітального ремонту, зараховуються в групи бойових та стройових машин.

Перед початком кожного періоду навчання наказом командира військової частини машини розподіляють по групах експлуатації, закріплюють за особовим складом (підрозділами), визначають вид та місце їх зберігання (утримання).

До груп бойових та стройових машин належать зразки БТОТ, що придатні до бойового застосування (використання за призначенням), справні, укомплектовані відповідним обладнанням, запасними частинами, інструментом і приладдям (далі - ЗІП) та мають незнижуваний ресурс до середнього ремонту, зокрема:

Т-84, Т-72, Т-64, БМ "Булат", БМ "Оплот", Т-55, Т-54, БМП-2, БМП-1 і машини на їх базі, танкові тягачі та броньовані ремонтно-евакуаційні машини - 3500 км;

БМД-2, БМД-1 і машини на їхній базі, базові машини для 2С3, 2С4, 2С5, 2С7, 2С9, 2С19 - 3000 км;

БТР-4, БТР-3, БТР-80, БТР-70, БТР-70Т, БТР-60П, БРДМ-2, БРДМ-2Т, БА і машини на їх базі та мотоцикли (квадроцикли) - 10000 км;

БТР-4, БТР-3, БТР-80, БТР-70, БТР-70Т, БТР-60П, БРДМ-2, БРДМ-2Т, БА і машини на їх базі, які експлуатуються в морських умовах або з плавзасобами, - 5000 км;

базові машини для ЗРК 1С32, 2П25, 1С91, 2П24, 9С15, 9С32, 9С457, 9А83, 9А85, ЗСУ-23-4 тощо - 2000 км;

базові машини для САУ 2С3М, 2С4, 2С5, 2С7, 2С9 - 3000 км.

У військових частинах, у тому числі переозброєних на нову (модернізовану) техніку, групи навчально-бойових та навчально-стройових машин у першу чергу укомплектовуються до встановлених норм бойовими та стройовими машинами з найменшим ресурсом до чергового ремонту, а також зразками БТОТ, які утримувалися на зберіганні понад 15 років.

За рішенням командувача НГУ укомплектування групи навчально-бойових (навчально-стройових) машин у військових частинах може здійснюватися за рахунок перерозподілу зразків БТОТ, які знаходяться в інших військових частинах, за нарядами відділу бронетанкової техніки Головного управління НГУ (далі - відділ бронетанкової техніки).

Кожній машині присвоюється (та наноситься на неї) умовний номер за стройовим розрахунком. Без такого номера використання машини забороняється.

2. Планування та контроль за експлуатацією бронетанкового озброєння та техніки

1. З метою підтримання зразків БТОТ усіх груп у постійній готовності до застосування за призначенням їх експлуатація організовується та проводиться згідно з планами експлуатації та виходу машин у ремонт, які розробляються на підставі заходів, передбачених планами бойової підготовки військових частин.

Планування експлуатації зразків БТОТ здійснюється з метою забезпечення повного та якісного виконання планів бойової підготовки, високого рівня бойової готовності машин (готовності до використання за призначенням), визначення потреби в їх технічному обслуговуванні і ремонті, в експлуатаційних матеріалах, запасних частинах та інших матеріально-технічних засобах.

2. Система експлуатації БТОТ включає перспективне і поточне планування.

Перспективне планування експлуатації і ремонту машин дає змогу завчасно здійснювати заходи щодо підтримки незнижуваного ресурсу і боєготовності (готовності до використання за призначенням) машин бойової (стройової) групи, їх рівномірного виходу в ремонт, а також проводити розрахунки з матеріально-технічного забезпечення їх подальшої експлуатації.

Поточне планування проводиться на навчальний рік у цілому і на кожний місяць окремо і забезпечує:

правильне використання БТОТ у межах установлених річних витрат моторесурсу, повноту і якість виконання завдань з бойової підготовки;

підтримання високого рівня бойової готовності військових частин шляхом забезпечення незнижуваного ресурсу машин бойової і стройової груп;

своєчасне проведення технічного обслуговування і рівномірний вихід БТОТ у ремонт протягом року;

безперебійне постачання військ експлуатаційними матеріалами і запасними частинами.

3. Планування експлуатації та ремонту БТОТ здійснюється бронетанковою службою військових частин (територіальних управлінь).

4. У бронетанкових службах військових частин розробляються:

перспективний план ремонту та технічного обслуговування БТОТ (додаток 2);

річний і місячні плани експлуатації та виходу в ремонт БТОТ (додатки 3, 4);

річний план комплексного технічного обслуговування БТОТ тривалого зберігання (додаток 5);

перспективний план комплексного технічного обслуговування БТОТ тривалого зберігання (додаток 6);

зведений річний план експлуатації БТОТ - у військових частинах, яким підпорядковані окремі військові частини.

5. Перспективний план експлуатації БТОТ і річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляються у двох примірниках. Один із примірників планів надсилається до бронетанкової служби територіального управління до 15 листопада поточного року.

6. У бронетанкових службах територіальних управлінь розробляються зведений перспективний план експлуатації БТОТ і зведений річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ. Зведені плани розробляються на основі планів військових частин у двох примірниках. Один із примірників зведених планів надсилається до відділу бронетанкової техніки до 01 грудня поточного року.

7. У відділі бронетанкової техніки розробляється зведений перспективний план експлуатації БТОТ.

8. Річний план експлуатації та виходу БТОТ у ремонт є основним планувальним документом бронетанкової служби військової частини, який дає змогу здійснювати ефективний контроль за витратою встановленого ліміту моторесурсів для парку машин частини за місяцями року (щокварталу, щомісяця) та рівномірним виходом зразків БТОТ навчально-бойової (навчально-стройової) групи в середній і капітальний ремонти.

Річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється начальником бронетанкової служби у двох примірниках, підписується начальником штабу військової частини, заступником командира з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини до початку навчального року.

9. На основі річного плану експлуатації та виходу БТОТ у ремонт складаються заявки на середній та капітальний ремонти, експлуатаційні матеріали, запасні частини для військового ремонту БТОТ.

Вихідними даними для розроблення річного плану експлуатації та виходу в ремонт БТОТ є:

дані щодо наявності та технічного стану машин за їхніми типами, групами експлуатації та нормами витрат ресурсу;

розрахунок потреби в роботі БТОТ військової частини (розробляється начальником штабу із залученням начальника бронетанкової служби);

розрахунок наявності ресурсів БТОТ (додаток 7);

міжремонтні ресурси машин до чергового планового ремонту;

розрахунок потреби в технічному обслуговуванні машин, що знаходяться на зберіганні;

терміни постановки машин на зберігання.

10. Річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ уточнюється в разі змін у плані бойової підготовки військової частини (територіального управління).

Рішення щодо змін у річному плані експлуатації та виходу в ремонт БТОТ приймає командир військової частини (начальник територіального управління) за пропозиціями начальника штабу і заступника командира військової частини (територіального управління) з озброєння - начальника технічної частини.

Категорично забороняється здійснювати перерозподіл моторесурсів між машинами різних груп експлуатації.

11. Зведений річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється начальником бронетанкової служби територіального управління, підписується начальником штабу територіального управління, заступником начальника територіального управління з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби територіального управління і затверджується начальником територіального управління до початку навчального року.

12. Місячний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини складається з метою обґрунтованого розподілу відведених у річному плані моторесурсів на кожний зразок БТОТ, який використовується в цьому місяці, залежно від спланованих заходів бойової підготовки та необхідності своєчасного обслуговування БТОТ.

Місячний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини розробляється начальником бронетанкової служби в одному примірнику з метою обґрунтованого розподілу відпущених у річному плані моторесурсів на кожну машину, яка планується до використання в цьому місяці, та підписується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини до початку планованого місяця.

13. Вихідними даними для розроблення місячного плану є:

річний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ;

витяг з плану бойової підготовки військової частини на місяць та розклад занять підрозділів;

періодичність та тривалість проведення номерних видів технічного обслуговування (далі - ТО), сезонного технічного обслуговування (далі - СО), регламентованого технічного обслуговування (далі - РТО).

14. Відпрацювання річного та місячного планів експлуатації та виходу БТОТ у ремонт здійснюється тільки за наявності попередньо відпрацьованих допоміжних документів: розрахунку наявності моторесурсів БТОТ військової частини та розрахунку потреби в роботі зразків БТОТ військової частини.

Кількісні показники експлуатації заносяться до місячного плану експлуатації та виходу БТОТ у ремонт щотижня, до річного - щомісяця.

15. Відповідно до потреб у ремонті БТОТ начальник бронетанкової служби військової частини складає на кожен місяць ремонтному підрозділу план-завдання з технічного обслуговування і ремонту БТОТ (додаток 8).

План-завдання ремонтному підрозділу БТОТ розробляється на підставі планової і фактичної потреби в ремонті і технічному обслуговуванні БТОТ, виходячи з раціонального розміщення спеціалістів ремонтного підрозділу БТОТ і особового складу, що залучається до робіт, обслуг (екіпажів). При цьому витрати робочого часу ремонтного підрозділу не повинні перевищувати дійсний фонд робочого часу, зазначений у розрахунку фонду робочого часу на планований місяць, що надається командиром ремонтного органу (за 7 днів до початку планованого місяця).

16. Планування експлуатації на місяць проводиться окремо для кожної машини, які використовуватимуться в цьому місяці для забезпечення бойової підготовки, знаходитимуться на номерному ТО, СО, РТО, а також ремонтуватимуться в ремонтно-відновлювальних підрозділах військової частини.

Машини, експлуатація яких не планується, до місячного плану не включаються.

17. З метою поліпшення організації використання та обслуговування БТОТ начальник бронетанкової служби робить аналіз експлуатації БТОТ за минулий місяць (додаток 9), який оформляється на звороті місячного плану.

Аналіз та підбиття підсумків експлуатації БТОТ проводиться в бронетанкових службах військових частин, територіальних управлінь один раз на рік після закінчення навчального року.

18. Планування експлуатації ББМ, які використовуються під монтаж додаткового обладнання, здійснюється за планами відповідних начальників родів військ і служб військової частини та річними витратами моторесурсу відповідно до вимог керівних документів.

19. Перспективний план експлуатації БТОТ військової частини (територіального управління) розробляється на десять років з метою здійснення контролю щодо термінів та кількості машин, що відправляються в плановий ремонт, переходять з однієї групи експлуатації в іншу, а також установленого незнижуваного запасу ресурсу машин.

Перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється начальником бронетанкової служби, підписується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується командиром військової частини.

Вихідними даними для розроблення перспективного плану є:

наявність та розподіл машин за групами експлуатації;

витрати ресурсу кожної машини з початку експлуатації на момент розроблення перспективного плану;

річні норми витрат ресурсу машин кожної групи експлуатації;

запас ходу щодо гусеничних стрічок (колісних БТОТ - щодо шин);

міжремонтні ресурси машин до чергового планового ремонту;

незнижуваний запас ресурсу до чергового планового ремонту;

терміни огляду балонів системи протипожежного обладнання і повітряного запуску;

періодичність заміни пально-мастильних матеріалів;

терміни служби акумуляторних батарей, чохлів, шоломофонів.

Перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ розробляється за основними типами машин, які є на озброєнні військової частини, а також засобів технічного обслуговування, евакуації та ремонту БТОТ.

У навчальних військових частинах, закладах, установах перспективний план експлуатації не розробляється.

Перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини розробляється у двох примірниках та уточнюється до початку року, що планується. Один примірник плану надається старшому начальнику.

Зведений перспективний план експлуатації та виходу в ремонт БТОТ територіального управління розробляється начальником бронетанкової служби територіального управління, підписується заступником начальника територіального управління з озброєння - начальником технічної частини, начальником бронетанкової служби і затверджується начальником територіального управління.

20. В особливий період (під час проведення антитерористичних, спеціальних операцій) у діючих військових частинах плани експлуатації і виходу в ремонт БТОТ не розробляються. У цьому випадку питання щодо витрати ресурсу, технічного обслуговування, а також ремонту БТОТ відображаються у відповідних розділах плану технічного забезпечення військової частини (угруповання).

21. БТОТ, що надійшли до військової частини на укомплектування, підлягають обліку за номерами і технічним станом, закріплюються за підрозділами (особовим складом) і вводяться в стрій наказом командира військової частини в 3-денний строк після надходження та приводяться у готовність у 15-денний термін із часу введення їх у стрій.

22. Під час приймання машини визначаються її технічний стан, укомплектованість запасними частинами, інструментом та приладдям (далі - ЗІП), наявність та стан документації.

23. У наказі зазначаються типи, марки та номери зразків БТОТ, їх штатне призначення, заводський номер, номер шасі (корпусу) і двигуна (двигунів) базової машини, запас або кількість витраченого ресурсу на день уведення в експлуатацію, за яким підрозділом вони закріплюються, до якої групи експлуатації зараховуються, присвоєні номери за стройовим розрахунком (номерний знак), запас ходу зразків БТОТ до чергового ремонту на день їх уведення у стрій, витрати моторесурсу до кінця року, військові звання та прізвища військовослужбовців (членів екіпажів, обслуг), за якими закріплюються зразки БТОТ, вид зберігання, на якому вони мають утримуватися.

Номер і дата наказу про введення в експлуатацію, прізвище члена екіпажу, або водія, або іншої особи, за якою (яким) закріплено машину, заносяться до формуляра (паспорта) машини.

24. Приймання машини оформлюється актом технічного стану.

Формуляр (паспорт) машини є основним документом, у якому відображаються основні відомості щодо технічного стану, експлуатації і ремонту машини та який засвідчує його належність до військової частини, підрозділу. Форма, порядок видачі, ведення і заміни формулярів (паспортів) визначаються командувачем НГУ.

Формуляри (паспорти) машин зберігаються в мирний час - у бронетанковій службі військових частин, у воєнний час - на машинах.

25. На підставі наказу командира військової частини машини приймаються командирами підрозділів та особовим складом, за яким вони закріплюються. Особовий склад розписується у формулярах (паспортах) машин і з цього моменту є відповідальним за закріплені машини.

Перед врученням машин нових типів (марок) з особовим складом підрозділів проводяться збори, після закінчення яких у особового складу приймаються заліки. Водії у разі отримання машин нових типів (марок) проходять перепідготовку і складають іспит.

Особовий склад, за яким закріплюються машини, інструктується щодо дотримання заходів безпеки під час їхньої експлуатації. Інструктаж оформлюється у відповідному журналі обліку.

Після приймання машин особовий склад під керівництвом командира підрозділу здійснює підготовку щодо введення їх в експлуатацію. Під час підготовки до введення в експлуатацію БТОТ приводяться в боєздатний (технічно готовий) стан. Відповідно до наказу про введення в експлуатацію на машини наносяться (встановлюються) номери і визначені розпізнавальні знаки. Експлуатація машин, що не мають умовних номерів, номерних і розпізнавальних знаків, забороняється. На зразках БТОТ додатково до робіт щодо перевірки їх стану та технічного обслуговування проводяться заходи із вивірки озброєння, складання контрольно-вивірочних мішеней, заправлення пально-мастильними матеріалами до встановлених норм.

26. Для розпізнавання своїх бойових машин і визначення їхньої належності до Національної гвардії України та відповідного територіального управління, військової частини на них наносяться емблеми, умовні номери і розпізнавальні знаки.

Зображення емблеми Національної гвардії України на техніці вказує на належність її до Національної гвардії України.

Емблема наноситься на правому і лівому боках башти або на бортах машин, а також ззаду бойової машини поряд з умовним номером.

За окремим наказом командувача НГУ виділяється необхідна кількість номерів, де перший номер визначає належність до територіального управління, решта три номери - належність до військової частини (наприклад, 1-200 - 1-299 або 2-800 - 2-999). Порядок нумерації бойових машин підрозділів установлює командир військової частини, при цьому не допускається повторення одних і тих самих номерів.

Умовні номери наносяться:

на танках - на башті з боків і ззаду (дозволяється наносити на зовнішньому боці ящиків для запасних частин, приладів, обладнання для підводного водіння і особистих речей екіпажу, що причеплені до башти на цих місцях);

на бойових машинах піхоти - з правого та лівого бортів посередині і у верхній частині правих кормових дверей;

на самохідних артилерійських гарматах - на башті з боків і на кормовому люці;

на бронетранспортерах і командно-штабних машинах на їхній базі - з правого та лівого бортів у передній частині похилених броньових листів нижче рівня оглядових приладів і поручнів для посадки і ззаду (в місцях, вільних від скоб для вивішування запасних частин і приладдя);

на решті бойової техніки - з правого та лівого бортів посередині або в передній вільній частині бортів і ззаду.

27. Розпізнавальні знаки військової частини мають вигляд геометричної фігури (кола, квадрата, прямокутника, ромба, трикутника тощо) або силуету тварини. Для збільшення кількості варіантів розпізнавальних знаків допускаються нанесення в середині знака різних ліній (горизонтальних, вертикальних тощо), цифр, літер, умовного зображення окремих порід дерев або листя, а також зафарбовування частини знака. Розпізнавальні знаки визначаються начальником територіального управління (командиром військової частини безпосереднього підпорядкування) і мають періодично змінюватися.

Розпізнавальний знак наноситься на правому і лівому боках башти або бортах машин і ззаду поряд з умовним номером.

Висота цифр умовного номера 20-40 см залежно від конструктивних особливостей бойової машини, ширина дві третини висоти.

Розмір розпізнавального знака має бути не більше висоти цифр умовного номера, але не менше двох третин їх висоти. Товщина ліній розпізнавального знака та умовного номера дорівнює одній шостій їх висоти.

Улітку розпізнавальний знак та умовний номер наносяться білою фарбою, узимку, коли бойові машини мають маскувальне пофарбування, - червоною або чорною фарбою.

Порядок отримання, установлення (нанесення) номерних і розпізнавальних знаків на мотоцикли (квадроцикли) встановлюється командувачем НГУ.

Нові машини і машини, що пройшли плановий ремонт, за наявності відповідних технічних умов підприємств-виробників або ремонтних підприємств (частин) у найкоротший термін підлягають обкатці. Обкатка машин у важких дорожніх умовах не дозволяється. Результати обкатки заносяться до формуляра (паспорта) машини.

Про приведення прийнятих машин у боєздатний (технічно готовий) стан командири підрозділів доповідають у встановленому порядку командирові військової частини. Командир військової частини організовує перевірку готовності машин, а також готовності особового складу до їхньої експлуатації, після чого установлює час і порядок отримання машин особовим складом.

28. Після введення в стрій БТОТ до відділу бронетанкової техніки надається донесення про отримання БТОТ, уведення їх в експлуатацію, присвоєні їм умовні номери.

29. В особливий період (під час проведення антитерористичної операції) використання БТОТ здійснюється за потреби відповідно до рішення командира військової частини (начальника територіального управління) з дотриманням технічних норм і правил, а також заходів безпеки.

30. Відповідно до місячного плану експлуатації та виходу в ремонт БТОТ, а також заявок командирів підрозділів напередодні використання (виходу) машини включаються до наряду про використання машин.

На підставі наряду на використання машин у бронетанковій службі військової частини або в підрозділі, що здійснює самостійне заправлення пальним та облік роботи машин, виписується дорожній лист, який підписується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини (заступником командира підрозділу з озброєння та техніки).

Наприкінці місяця підсумкові результати експлуатації машин подаються до бронетанкової служби військової частини для аналізу результатів виконання місячного та річного планів експлуатації і виходу озброєння та військової техніки в ремонт у частині, що стосується БТОТ.

3. Використання бронетанкового озброєння та техніки


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору