Документ z0097-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 28.12.2017
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.04.2018. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.12.2017  № 2072


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 січня 2018 р.
за № 97/31549

Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками, що додаються.

2. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

Міністр

А. Рева


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
соціальної політики України
28.12.2017 № 2072


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 січня 2018 р.
за № 97/31549

ВИМОГИ
безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, організаційно-правової форми і видів діяльності та встановлюють мінімальні вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками у процесі трудової діяльності.

2. Терміни у цих Вимогах уживаються в таких значеннях:

використання виробничого обладнання - діяльність, пов’язана з виробничим обладнанням, зокрема запуск або зупинка обладнання, його використання за призначенням, транспортування, ремонт, модифікація (реконструкція, модернізація), нагляд і технічне обслуговування, у тому числі очищення;

виробниче обладнання - будь-яка машина, апарат, інструмент, пристрій або устаткування, що використовуються під час виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг, у тому числі машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки;

небезпечна зона - будь-яка зона всередині або навколо виробничого обладнання, в якій працівник, відкритий для зовнішнього впливу, наражається на ризик для здоров’я, безпеки життя;

оператор - працівник, який за завданням використовує виробниче обладнання;

працівник, відкритий для зовнішнього впливу, - будь-який працівник, який перебуває частково або повністю у небезпечній зоні;

призначений строк служби (ресурс) - календарна тривалість експлуатації (сумарний наробіток), у разі досягнення якої(го) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки виводяться з експлуатації, здійснюється їх експертне обстеження, за результатами якого приймається рішення щодо встановлення нового строку експлуатації зазначеного виробничого обладнання з проведенням або без проведення ремонту, модифікації (реконструкції, модернізації), або здійснюється його списання.

Інші терміни у цих Вимогах вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці", "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

3. Ці Вимоги не обмежують право роботодавця встановлювати більш жорсткі вимоги щодо безпеки і захисту здоров’я та життя своїх працівників під час використання ними виробничого обладнання, якщо це не суперечить законодавству.

4. Мінімальні вимоги безпеки, викладені в розділі ІІІ цих Вимог, не застосовуються до виробничого обладнання, яке супроводжується декларацією про відповідність, складеною згідно з вимогами відповідного технічного регламенту, вимоги якого поширюються на відповідне виробниче обладнання, та має маркування знаком відповідності технічним регламентам.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦІВ

1. Роботодавець повинен вживати необхідних заходів, щоб виробниче обладнання, яке використовується працівниками, відповідало виконуваній роботі або було належним чином пристосоване для виконання роботи та не становило загрози їхньому життю або здоров’ю.

2. Під час вибору виробничого обладнання роботодавець зобов’язаний враховувати конкретні умови праці, ризики щодо безпеки, здоров’я та життя працівників, наявні на робочих місцях, та будь-які додаткові ризики, пов’язані з використанням цього виробничого обладнання.

3. Якщо неможливо повністю забезпечити використання виробничого обладнання працівниками без ризику для їхньої безпеки, здоров’я та життя, роботодавець повинен вжити усіх заходів для мінімізації цих ризиків.

4. Виробниче обладнання, що надається працівнику та використовується ним, має бути технічно справним і відповідати:

1) вимогам відповідних технічних регламентів, якщо виробниче обладнання виготовлене після дати набрання чинності такими технічними регламентами;

2) мінімальним вимогам безпеки, наведеним у розділі ІІІ цих Вимог, а також нормативно-правовим актам з охорони та гігієни праці, якщо виробниче обладнання виготовлене до дати набрання чинності відповідними технічними регламентами, дія яких поширюється на таке виробниче обладнання, або технічні регламенти щодо відповідного виробничого обладнання відсутні.

5. Якщо виробниче обладнання, що надане працівнику та використовується ним, не відповідає мінімальним вимогам безпеки до виробничого обладнання, зазначеним у розділі ІІІ цих Вимог, і нормативно-правовим актам з охорони та гігієни праці, таке виробниче обладнання не пізніше ніж через чотири роки з дня набрання чинності цими Вимогами приводиться у відповідність до цих Вимог та вимог чинного законодавства України у сфері охорони та гігієни праці. Протягом цього строку роботодавець вживає усіх необхідних заходів щодо безпечного використання працівниками такого виробничого обладнання.

6. Роботодавець повинен вживати усіх необхідних заходів щодо утримання виробничого обладнання протягом строку його експлуатації згідно з вимогами пунктів 4 та 5 цього розділу шляхом належного технічного обслуговування виробничого обладнання відповідно до вимог технічних документів щодо його експлуатації, які роботодавець зобов’язаний надати працівникові разом з виробничим обладнанням.

7. Роботодавець повинен вживати усіх необхідних заходів для забезпечення використання виробничого обладнання відповідно до вимог безпеки, зазначених у розділі ІV цих Вимог, нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці та технічних документів щодо експлуатації конкретного виробничого обладнання, які виробник зобов’язаний надати разом з виробничим обладнанням.

8. Роботодавець повинен здійснювати моніторинг, оцінку технічного стану такого виробничого обладнання, як машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження), та нагляд за їх безпечною експлуатацією відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

9. Первинному технічному огляду підлягають машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки після монтажу перед першим уведенням в експлуатацію, коли безпека їх використання залежить від умов монтажу такого виробничого обладнання, у порядку, визначеному нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці та технічними документами щодо його експлуатації.

10. Періодичному технічному огляду підлягають машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що перебувають в експлуатації, за видами та в терміни, визначені відповідними технічними документами виробника щодо експлуатації такого виробничого обладнання або нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці.

11. Позачерговому технічному огляду підлягає таке виробниче обладнання, як машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

Позачерговий технічний огляд здійснюється в таких випадках:

після ремонту, модифікації (реконструкції або модернізації) зазначеного виробничого обладнання;

після перерви в експлуатації зазначеного виробничого обладнання більш як 12 місяців, якщо умови його зберігання не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

Позачерговий технічний огляд проводиться згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці та технічних документів щодо експлуатації виробничого обладнання.

В інших випадках технічні огляди виробничого обладнання, зазначеного в абзаці першому цього пункту, здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці або за ініціативою роботодавця.

12. Експертному обстеженню підлягають машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки в таких випадках:

після закінчення призначеного строку експлуатації (ресурсу) такого виробничого обладнання, визначеного нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці або технічними документами щодо його експлуатації, а також після закінчення нового строку експлуатації (ресурсу) такого виробничого обладнання, встановленого за результатами його експертного обстеження;

у разі аварії або пошкодження зазначеного виробничого обладнання, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості його відновлення;

перед проведенням модифікації (реконструкції або модернізації) виробничого обладнання з метою визначення можливості їх проведення;

в інших випадках, якщо експертне обстеження зазначеного виробничого обладнання передбачено у нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, або за ініціативою роботодавця.

13. Результати технічного огляду та експертного обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки зберігаються у роботодавця протягом усього терміну експлуатації цього виробничого обладнання.

14. У разі експлуатації суб’єктом господарювання устаткування підвищеної небезпеки поза межами його території суб’єкт господарювання повинен мати відповідні документи щодо проведення останнього технічного огляду та/або експертного обстеження цього виробничого обладнання.

15. Якщо застосування виробничого обладнання пов’язане з можливістю виникнення ризику для життя та здоров’я працівників, роботодавець повинен вжити усіх необхідних заходів для забезпечення:

використання виробничого обладнання безпосередньо працівниками, яким це доручено;

здійснення ремонту, реконструкції, модернізації, технічного обслуговування виробничого обладнання безпосередньо працівниками, яким це доручено.

16. Ергономічні вимоги до робочого місця, робочу позу працівників під час використання виробничого обладнання роботодавець повинен враховувати під час застосування мінімальних вимог до виробничого обладнання, зазначених у розділі ІІІ цих Вимог.

17. Роботодавець повинен надати працівникам всі необхідні технічні документи та нормативно-правові акти з охорони праці щодо експлуатації виробничого обладнання, що використовується в роботі.

18. Інформація та письмові інструкції щодо безпеки, захисту здоров’я та життя під час експлуатації виробничого обладнання мають містити відомості щодо:

умов використання виробничого обладнання;

передбачуваних нештатних ситуацій;

практичних рекомендацій з урахуванням досвіду безпечного використання виробничого обладнання (за потреби).

19. Працівники мають бути поінформовані про:

небезпеку, що може виникнути в робочій зоні або на майданчику під час використання виробничого обладнання;

небезпеку, пов’язану з виробничим обладнанням, розташованим у їх робочій зоні або на майданчику (якщо працівники безпосередньо не використовують таке обладнання);

будь-які зміни, що впливають на виробниче обладнання, розташоване в їх безпосередній робочій зоні або на майданчику.

20. Інформацію має бути надано, а письмові інструкції викладено у зрозумілій для працівників формі.

21. Роботодавець зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів для забезпечення:

професійної підготовки працівників, які здійснюють використання виробничого обладнання, та ознайомлення таких працівників із ризиками, що можуть виникнути внаслідок використання виробничого обладнання;

спеціальної підготовки працівників, які здійснюють ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування виробничого обладнання.

22. Роботодавець повинен забезпечити консультування працівників з питань охорони праці, а також їх участь в обговоренні всіх питань щодо безпеки, захисту здоров’я та життя, пов’язаних з використанням виробничого обладнання.

ІІІ. МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ

1. Пристрої керування виробничим обладнанням, що впливають на безпеку, мають бути чітко видимі, ідентифіковані та належним чином позначені.

Пристрої керування розташовуються поза межами небезпечних зон і в такий спосіб, щоб їхня робота не створювала додаткової небезпеки (за винятком певних пристроїв керування, для яких це необхідно) та щоб вони не спричиняли будь-якої небезпеки через випадкове ввімкнення.

Якщо оператор пульта головного керування не має можливості переконатися у відсутності будь-яких осіб у небезпечних зонах, має бути система попередження (звуковий та/або світловий сигнал), що автоматично спрацьовує щоразу під час запуску виробничого обладнання. Працівник, відкритий для зовнішнього впливу, повинен мати час і шляхи для швидкого уникнення небезпеки, спричиненої запуском або зупинкою виробничого обладнання.

Системи керування повинні бути безпечними та обиратися з урахуванням можливих відмов, дефектів та обмежень, що можуть статися за нормальних умов використання.

2. Запуск виробничого обладнання здійснюється тільки за умови цілеспрямованої дії за допомогою призначеної для цього системи керування.

Зазначене також стосується повторного запуску виробничого обладнання після зупинки з будь-якої причини, регулювання істотних параметрів (наприклад, швидкості, тиску тощо), якщо повторний запуск або зміна параметрів не наражає працівників, відкритих для зовнішнього впливу, на небезпеку.

Ця вимога не застосовується до повторного запуску або зміни параметрів у нормальному робочому циклі автоматизованого пристрою.

3. Усе виробниче обладнання має бути оснащене пристроєм керування для повної та безпечної його зупинки.

Кожне робоче місце має бути облаштоване пристроєм керування для зупинки частини або всього виробничого обладнання залежно від типу небезпеки з метою забезпечення безпечності виробничого обладнання. Пристрій зупинки обладнання має пріоритет над пристроєм запуску. Зупинка виробничого обладнання або його небезпечних частин має супроводжуватися припиненням електропостачання приводів.

4. Виробниче обладнання облаштовується пристроєм аварійної зупинки залежно від небезпеки, пов’язаної з обладнанням.

5. Виробниче обладнання, використання якого пов’язане з ризиками падіння або виступання предметів, має бути облаштоване належними пристроями безпеки відповідно до ризику.

Виробниче обладнання, використання якого пов’язане з ризиками викидів газу, пари, рідини або пилу, облаштовується відповідними пристроями для локалізації та/або видалення цих викидів, що розташовуються поруч із джерелами небезпеки.

6. Виробниче обладнання та його частини, якщо це необхідно для забезпечення безпеки, захисту здоров’я та життя працівників, мають бути зафіксовані затискачами або іншими засобами.

7. Якщо існує ризик поломки або руйнування частин виробничого обладнання, що може становити значну небезпеку для безпеки, здоров’я і життя працівників, слід вжити відповідних захисних заходів.

8. Якщо існує небезпека через механічний контакт із рухомими частинами виробничого обладнання, що може призвести до нещасних випадків, його частини обладнуються захисними огородженнями чи пристроями для унеможливлення доступу до небезпечних зон або пристроями для зупинення руху небезпечних частин до моменту досягнення небезпечних зон.

Захисні огородження та пристрої мають відповідати таким вимогам:

бути міцними;

не становити будь-якої додаткової небезпеки;

унеможливлювати їх зняття або виведення з ладу;

розташовуватися на достатній відстані від небезпечної зони;

не обмежувати спостереження за робочим циклом обладнання;

бути зручними для проведення операцій із встановлення або заміни частин виробничого обладнання та для технічного обслуговування, обмежуючи доступ тільки до тієї зони, в якій має виконуватися робота, та (якщо можливо) без зняття їх захисних огороджень і пристроїв.

9. Зони і місця експлуатації та технічного обслуговування виробничого обладнання повинні бути достатньо освітлені з урахуванням операцій, які виконуються у них.

10. Частини виробничого обладнання з високою або дуже низькою температурою (за потреби) мають бути захищені для унеможливлення контакту або наближення занадто близько до них працівників.

11. Сигнальні пристрої виробничого обладнання повинні бути однозначними, легкими для сприйняття.

12. Виробниче обладнання використовується тільки для операцій та за умов, для яких воно призначене.

13. Операції з технічного обслуговування виробничого обладнання здійснюються тільки після його зупинки. Якщо це неможливо, необхідно вжити належних захисних заходів для виконання таких операцій або виконувати їх за межами небезпечних зон. Якщо виробниче обладнання має журнал технічного обслуговування, записи в ньому необхідно постійно оновлювати.

14. Усе виробниче обладнання облаштовується чітко розрізнюваними засобами ізоляції від кожного окремого джерела енергії. Повторне приєднання не повинно наражати на ризик працівників.

15. На виробниче обладнання наносяться попереджувальні написи (знаки) і маркування, необхідні для забезпечення безпеки працівників.

16. Працівники повинні мати безпечні засоби доступу до всіх зон, призначених для експлуатації, регулювання та технічного обслуговування, а також можливість безпечно перебувати в них і безпечно залишити ці зони.

17. Усе виробниче обладнання має відповідати вимогам нормативно-технічних документів щодо захисту працівників від ризику загоряння або його перегріву, а також викидів газу, пилу, рідин, пари чи інших речовин, що виробляються, використовуються виробничим обладнанням або зберігаються в ньому.

18. Усе виробниче обладнання має відповідати вимогам нормативно-технічних документів щодо запобігання ризику вибуху виробничого обладнання чи речовин, що виробляються, використовуються ним або зберігаються в ньому.

19. Усе виробниче обладнання має відповідати вимогам нормативно-технічних документів щодо захисту працівників, відкритих для зовнішнього впливу, від ризику прямого або непрямого контакту з електричним струмом.

20. Виробниче обладнання, рухом якого керують працівники, має бути сконструйоване таким чином, щоб зменшити ризики для працівників під час його руху (ризики контакту або потрапляння працівників у колеса чи траки).

21. Якщо випадкове захоплення приводним пристроєм між рухомим вузлом виробничого обладнання та його допоміжними механізмами або будь-чим, що буксирується, може створити специфічний ризик, оснащення такого виробничого обладнання має унеможливлювати блокування приводних пристроїв.

У разі якщо такого захоплення не можна уникнути, має бути вжито всіх можливих заходів з метою унеможливлення негативних наслідків для працівників.

22. Для унеможливлення забруднення або пошкодження приводних (карданних) валів для передачі енергії до пересувного виробничого обладнання необхідно передбачити пристрої для їх закріплення.

23. Конструкція виробничого обладнання, рухом якого керують працівники, за нормальних умов використання має запобігати ризикам його перекидання за допомогою:

захисних конструкцій для запобігання нахилу обладнання більше ніж на чверть оберту;

конструкцій, що забезпечують достатній простір навколо працівника, який керує рухом, якщо нахил обладнання перевищує чверть оберту;

будь-якого іншого пристрою, що матиме еквівалентну дію.

Зазначені захисні конструкції можуть бути невід’ємною складовою виробничого обладнання.

Якщо виробниче обладнання під час роботи стабілізоване або його конструкція унеможливлює перекидання, такі захисні конструкції не вимагаються.

Якщо у разі перекидання обладнання існує ризик затиснення водія між частинами виробничого обладнання та землею, повинна встановлюватися система фіксації водіїв.

24. Вилкові навантажувачі, на яких працює один або більше працівників, мають бути обладнані для зменшення ризику перекидання вилкового навантажувача одним з таких засобів:

огородженням для водія;

конструкцією для запобігання перекиданню вилкового навантажувача;

конструкцією для забезпечення достатнього простору водію між землею та певними частинами вилкового навантажувача у разі його перекидання;

конструкцією фіксації працівника на сидінні водія для запобігання його затисненню між частинами перекинутого вилкового навантажувача.

25. Самохідне виробниче обладнання, рух якого становить ризик для інших осіб, повинно відповідати таким умовам:

мати засоби для запобігання самовільному запуску;

мати належні засоби для мінімізації наслідків зіткнення, якщо на одній рейковій колії одночасно пересувається кілька пересувних обладнань;

бути забезпечене пристроєм для гальмування та зупинки виробничого обладнання. У разі необхідності мають бути в наявності аварійні пристрої гальмування та зупинки обладнання. У разі відмови основного двигуна, керування яким здійснюється за допомогою легкодоступних пристроїв керування або автоматично, мають бути в наявності аварійні пристрої гальмування та зупинки обладнання;

мати належні допоміжні пристрої для поліпшення видимості, якщо зона прямої видимості з місця водія є недостатньою для забезпечення безпеки.

Виробниче обладнання, призначене для використання вночі або у темних місцях, має бути оснащене достатнім для здійснення роботи освітленням та забезпечувати належну безпеку працівників.

Виробниче обладнання, що може спричинити виникнення пожежі та наразити на небезпеку працівників, має бути оснащене в достатній кількості відповідними протипожежними засобами, якщо таких засобів немає в достатній кількості поблизу місця використання виробничого обладнання.

Дистанційно кероване виробниче обладнання має автоматично зупинятися, як тільки воно залишить зону дії пристрою керування.

Дистанційно кероване виробниче обладнання, яке за нормальних умов може спричиняти небезпеку затиснення або зіткнення, має бути оснащено засобами запобігання такому ризику, якщо не передбачено інших відповідних пристроїв для контролю щодо ризиків зіткнення.

26. Якщо вантажопідіймальне виробниче обладнання встановлюється на постійних місцях експлуатації, має бути забезпечена його міцність і стійкість з урахуванням вантажів, що підіймаються, та напруження, що виникає в опорних точках і точках кріплення конструкцій.

27. Машини для підіймання вантажів повинні мати чіткі позначення їх номінальної вантажопідіймальності та (за потреби) мають бути обладнані табличкою розподілу навантаження із зазначенням номінальної вантажопідіймальності для будь-якої конфігурації обладнання.

Вантажозахоплювальні пристрої повинні мати позначення із зазначенням основних характеристик, необхідних для їх безпечного використання.

Виробниче обладнання, яке не призначене для підіймання людей, але може бути помилково використане для цього, має бути відповідно позначене.

28. На постійних місцях експлуатації виробниче обладнання необхідно встановлювати так, щоб зменшити ризик того, що вантаж:

ударить працівників;

ненавмисно небезпечно переміщується або вільно падає;

ненавмисно відчепиться.

29. Виробниче обладнання для підіймання та переміщення працівників має:

запобігати можливому ризику падіння кабіни шляхом установлення відповідних пристроїв. Якщо таких ризиків не можна уникнути, має бути встановлено підвісний канат зі збільшеним запасом міцності, який необхідно перевіряти кожного робочого дня;

запобігати можливому ризику випадіння працівника з кабіни;

запобігати ризику затиснення, потрапляння працівника в механізм або нанесення удару по ньому, зокрема через мимовільний контакт з об’єктом;

у разі аварії забезпечити безпеку осіб, замкнених у кабіні, та можливість їхнього звільнення.

IV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ

1. Виробниче обладнання має бути встановлене, розташоване та використане так, щоб зменшити ризики для операторів та інших працівників (достатній простір між рухомими та нерухомими частинами виробничого обладнання або рухомими частинами навколо нього, безпечне постачання та відведення всіх видів енергії та речовин, що використовуються або виробляються).

2. Виробниче обладнання має бути змонтоване чи демонтоване за безпечних умов із дотриманням інструкцій, наданих виробником.

3. Виробниче обладнання, під час використання якого можливе потрапляння блискавки, має бути захищене пристроями або відповідними засобами блискавкозахисту.

4. Керування самохідним виробничим обладнанням здійснюють тільки ті працівники, які пройшли відповідне навчання та мають право керувати цим обладнанням.

5. Для самохідного виробничого обладнання, що рухається в межах робочої зони, роботодавець повинен розробити відповідні правила руху, яких слід дотримуватися.

6. Для унеможливлення потрапляння піших працівників до робочої зони самохідного виробничого обладнання необхідно вживати організаційних заходів. Якщо присутність піших працівників у робочій зоні самохідного виробничого обладнання є необхідною для належного виконання робіт, слід вжити відповідних заходів для запобігання їх травмуванню цим обладнанням.

7. Перевезення працівників на пересувному виробничому обладнанні з механічним приводом дозволяється тільки за наявності безпечних засобів, передбачених для цього. Якщо під час руху має виконуватися робота, швидкість за потреби коригується.

8. Пересувне виробниче обладнання з двигуном внутрішнього згоряння може використовуватися у робочих зонах лише за умови наявності чи забезпечення достатньої кількості повітря для уникнення ризику загрози безпеці, здоров’ю та життю працівників.

9. Під час використання призначеного для підіймання вантажів виробничого обладнання, яке є пересувним або може бути демонтоване, має бути забезпечено його стійкість за всіх передбачуваних умов та з урахуванням властивостей ґрунту.

10. Підіймання працівників може здійснюватися тільки за допомогою виробничого обладнання та пристроїв, передбачених для цієї мети.

Підіймання працівників виробничим обладнанням, не призначеним спеціально для їх підіймання, може здійснюватися лише за умови вжиття належних заходів безпеки відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та забезпечення належного нагляду за виконанням робіт.

Під час перебування працівників на виробничому обладнанні, призначеному для підіймання вантажів, на посту керування увесь час повинен перебувати оператор (машиніст). Працівники, яких підіймають, мають бути забезпечені надійними засобами зв’язку. На випадок небезпеки слід передбачити належні заходи евакуації працівників.

11. Необхідно вживати заходів для унеможливлення присутності працівників під підвішеним вантажем, якщо для виконання роботи немає потреби для їх присутності.

Не допускається переміщення вантажів над незахищеними робочими зонами, на яких перебувають працівники.

Якщо роботу не можна виконати належним чином у будь-який інший спосіб, слід розробити та вжити відповідних заходів безпеки.

12. Вантажозахоплювальні пристрої необхідно обирати з урахуванням вантажів, що переміщуватимуться, точок захоплення, приєднання пристрою, атмосферних умов, враховуючи методи та схеми стропування.

Вантажозахоплювальний пристрій повинен мати чітке позначення його характеристик, якщо цей пристрій не буде демонтуватися після використання.

13. Вантажопідіймальні пристрої необхідно зберігати у спосіб, який унеможливить їх пошкодження або погіршення їхніх характеристик.

14. Якщо дві або більше одиниць виробничого обладнання, призначеного для підіймання некерованих вантажів, установлено або змонтовано на майданчику так, що їх робочі зони перетинаються, необхідно вжити відповідних заходів для запобігання зіткненню вантажів або частин виробничого обладнання.

15. У разі використання пересувного виробничого обладнання для підіймання некерованих вантажів необхідно вжити заходів для запобігання розгойдуванню, перекиданню або залежно від обставин, які можуть виникнути, - переміщенню чи ковзанню обладнання по поверхні. Належне вжиття цих заходів контролюється згідно з вимогами законодавства.

16. Якщо оператор виробничого обладнання для підіймання некерованих вантажів не може спостерігати увесь шлях переміщення вантажу безпосередньо або за допомогою додаткових пристроїв, що надають необхідну інформацію, на зв’язку з оператором має перебувати відповідальна особа (сигнальник) для спрямовування його дій, а також необхідно вжити організаційних заходів для запобігання зіткненню вантажу, що може становити небезпеку для працівників.

17. Роботи з прикріплення (стропування) або відчеплення вантажу працівником власноруч організовуються так, щоб працівник здійснював прямий або непрямий контроль за виробничим обладнанням.

18. Для забезпечення безпеки працівників усі операції з підіймання вантажу повинні належним чином плануватися та контролюватися.

Якщо вантаж має підійматися одночасно двома або більшою кількістю одиниць виробничого обладнання для підіймання некерованих вантажів, розробляється та застосовується відповідна процедура (проект виконання робіт), що має забезпечити чітку координаційну роботу операторів.

19. Якщо виробниче обладнання для підіймання некерованих вантажів не може утримувати вантаж через повну або часткову втрату електропостачання, необхідно вживати відповідних заходів для унеможливлення наражання працівників на будь-які ризики, що можуть виникнути.

Підвішені вантажі не повинні залишатися без нагляду, якщо доступ до небезпечної зони не закрито, а вантаж не утримується у безпечний спосіб.

20. Використання виробничого обладнання для підіймання некерованих вантажів необхідно припиняти у разі погіршення метеорологічних умов, якщо виникає загроза безпечному використанню обладнання та зростає імовірність виникнення ризиків для працівників. З метою унеможливлення будь-яких ризиків для працівників потрібно вжити належних заходів безпеки щодо запобігання перекиданню виробничого обладнання.

21. Виробниче обладнання для тимчасової роботи на висоті має відповідати вимогам технічних документів щодо експлуатації такого виробничого обладнання.

22. Якщо тимчасову роботу на висоті не можна здійснити у безпечний спосіб, за належних ергономічних умов і з відповідної поверхні, необхідно обирати відповідне виробниче обладнання, що є найкращим для забезпечення та збереження безпечних умов роботи.

Пріоритетними є заходи колективного захисту, а не заходи індивідуального захисту.

Розміри виробничого обладнання мають відповідати характеру виконуваних робіт, передбачуваним навантаженням, а також забезпечувати безпечний прохід.

Необхідно обирати оптимальні засоби доступу до тимчасових робочих місць на висоті з урахуванням частоти проходів, висоти, якої потрібно буде досягти, і тривалості використання.

Обраний засіб доступу має забезпечувати евакуацію у разі небезпеки. Прохід у будь-якому напрямку між засобами доступу та платформами, настилами і трапами не повинен створювати ризику падіння.

23. Драбини можуть використовуватися як робочі місця під час роботи на висоті згідно з вимогами пункту 22 цього розділу тільки в разі, якщо використання іншого більш безпечного виробничого обладнання не виправдано через незначний ризик, короткочасність використання або особливості місця розташування, які роботодавець не може змінити.

24. Техніка верхолазних робіт на канатах може бути використана тільки за обставин, коли оцінка ризику вказує на те, що робота може бути виконана безпечно.

З огляду на ризик, тривалість роботи та ергономічні обмеження, має бути передбачене сидіння з відповідними додатковими пристроями.

25. Залежно від типу виробничого обладнання, обраного відповідно до пунктів 22, 23 цього розділу, мають бути визначені відповідні заходи мінімізації ризиків для працівників, властиві цьому типу обладнання.

У разі потреби встановлюються захисні засоби для запобігання падінню, які мають підходити за конфігурацією і бути достатньо міцними для унеможливлення або зупинення падіння з висоти та усувати ймовірність травмування працівників. Колективні захисні засоби для запобігання падінню можуть перериватися тільки в місцях доступу до драбин або сходів.

26. Якщо виконання конкретного завдання потребує тимчасового зняття колективного засобу захисту для запобігання падінню, необхідно вживати заходів для встановлення рівноцінних дієвих засобів безпеки. Колективні засоби захисту для запобігання падінню мають бути знову встановлені після завершення або тимчасового припинення робіт.

27. Тимчасова робота на висоті може здійснюватися тільки за метеорологічних умов, що не загрожують безпеці, здоров’ю та життю працівників.

28. Драбини встановлюються із забезпеченням їх стійкості під час користування ними.

Опори переносних драбин встановлюються на стійкій, твердій і нерухомій основі достатніх розмірів таким чином, щоб сходинки були горизонтальними.

Підвісні драбини, за винятком мотузкових, встановлюються так, щоб унеможливити їх зсунення або розгойдування.

29. Для запобігання зсуванню опор переносних драбин під час їх використання потрібно закріплювати їх верхні або нижні кінці із застосуванням спеціальних пристроїв для захисту від зсування або інших рівноцінних засобів.

Драбини, що використовуються для доступу, мають бути довгими, щоб у достатній мірі виходити за межі платформи доступу, якщо відсутні інші заходи для забезпечення міцної опори для рук.

У разі використання зрощених та розсувних драбин має унеможливлюватись рух їх різних секцій.

Пересувні драбини надійно фіксуються до початку їх використання.

30. Під час використання драбин має постійно забезпечуватись безпечна опора для рук і ніг працівників. Якщо працівник має переносити вантаж вручну, це не повинно унеможливлювати безпечне спирання руками на драбину.

31. Якщо риштування складається не відповідно до загальновизнаної стандартної конфігурації, відсутні розрахунки або структурні схеми обраного риштування, необхідно виконати відповідні обрахунки на міцність і стійкість.

32. Відповідно до складності обраного риштування роботодавець забезпечує розроблення порядку (проекту виконання робіт) щодо складання, використання та демонтажу, що може бути стандартним, доповненим даними про специфічні елементи обраного риштування.

33. Опорні конструкції риштування мають унеможливлювати ковзання або за допомогою закріплення до робочої поверхні, або застосування пристрою проти ковзання чи будь-яких інших ефективних засобів, а робоча поверхня повинна мати достатню несучу здатність. Необхідно вживати заходів для забезпечення стійкості риштування. У разі застосування пересувних риштувань для виконання робіт на висоті необхідно використовувати відповідні пристрої для запобігання зрушенню риштувань з місця під час виконання робіт.

34. Розміри, форма та розміщення настилів риштування мають відповідати характеру виконуваної роботи та навантаженням, а також забезпечувати безпечну роботу і рух. Збирання настилів риштування має унеможливлювати рух їх складових елементів та наявність небезпечних проміжків між складовими елементами настилу і вертикальними колективними засобами захисту для запобігання падінь.

35. Якщо під час складання, демонтажу або зміни конфігурації риштування не готові для використання, їх позначають відповідними попереджувальними знаками, а також забезпечують засобами для запобігання доступу до небезпечної зони.

36. Складання, демонтаж або істотну зміну конфігурації риштування здійснюють тільки під контролем відповідальної особи працівники, які мають відповідну спеціальну підготовку для виконання таких операцій, включаючи:

розуміння порядку складання, демонтажу та зміни конфігурації риштування;

заходи безпеки під час складання, демонтажу та зміни конфігурації риштування;

заходи щодо запобігання ризику падіння працівників і предметів;

заходи безпеки у разі зміни метеорологічних умов, що можуть негативно вплинути на безпеку риштування;

допустимі навантаження;

будь-які ризики, до яких можуть призвести операції зі складання, демонтажу та зміни конфігурації риштування.

Відповідальна особа, яка здійснює контроль, та працівники, що виконують роботу, повинні мати у своєму розпорядженні порядок (проект виконання робіт) щодо складання, використання та демонтажу, зазначений у пункті 32 цього розділу, а також всі необхідні інструкції.

37. Роботи на висоті із застосуванням техніки верхолазних робіт на канатах виконуються з дотриманням таких вимог:

до системи мають входити щонайменше два закріплені канати - перший як засіб доступу, опускання й тримання (робочий канат) та другий як резервний (страхувальний канат);

працівники мають бути забезпечені відповідними ременями безпеки, за допомогою яких прикріплюються до страхувального каната;

робочий канат має бути оснащений безпечними пристроями для підйому та спуску, а також системою автоматичного блокування для запобігання падінню працівника. Страхувальний канат має бути оснащений рухомою системою запобігання падінню, що супроводжуватиме рухи працівника;

інструменти та інші допоміжні пристрої, які використовує працівник, повинні бути закріплені на ремені працівника, на сидінні або іншим належним чином;

роботу необхідно спланувати та здійснювати за нею відповідний контроль, щоб працівника можна було негайно врятувати у разі аварійної ситуації;

працівники повинні мати належну підготовку, а також у сфері рятувальних робіт, відповідно до пункту 21 розділу ІІ цих Вимог.

Враховуючи оцінку ризиків, якщо використання страхувального каната зробить роботу більш безпечною, як виняток, дозволяється використання одного робочого каната за умови, що вжито відповідних заходів безпеки.

Директор Департаменту
заробітної плати та умов праці


О. Товстенко



вгору