Документ z0140-10, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 11.06.2013, підстава z0809-13

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
Н А К А З
28.12.2009 N 1354
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 лютого 2010 р.
за N 140/17435
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
інфраструктури
N 286 ( z0809-13 ) від 07.05.2013 }
Про затвердження Правил пошукового
та аварійно-рятувального забезпечення
польотів у цивільній авіації України

На виконання статей 7, 76-81 Повітряного кодексу України
( 3167-12 ) та з метою організації пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації
України Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів у цивільній авіації України (далі -
Правила), що додаються.
2. Державній авіаційній адміністрації (Овчинников О.В.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку
на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Довести Правила до відома керівників структурних
підрозділів Державіаадміністрації, підприємств і навчальних
закладів цивільної авіації України.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства
транспорту України від 16.08.99 N 404 ( z0684-99 ) "Про
затвердження Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації
України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.99
за N 684/3977.
4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра - голову Державної авіаційної адміністрації Давидова О.М.
Перший заступник Міністра В.В.Шевченко
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва О.Кужель
Міністр України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Шандра
Голова Центрального комітету
Професійної спілки
авіапрацівників України І.Д.Звінник

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту та зв'язку
України
28.12.2009 N 1354
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 лютого 2010 р.
за N 140/17435

ПРАВИЛА
пошукового та аварійно-рятувального забезпечення
польотів у цивільній авіації України

I. Загальні положення
1.1. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні: аварійна ситуація - ситуація, яка характеризується
відхиленням від нормальних умов життя і діяльності людей, що
призвело (може призвести) до загрози життю та здоров'ю людей,
руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів; аварійна стадія - загальний термін, який означає в різних
обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха; аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується
сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким
потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким
організаціям на їх запит; аварійне сповіщення - передача повідомлення про аварійну
ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її
надання; аварійний приводний передавач (далі - ELT) - устаткування, що
передає характерні сигнали на заданих частотах і залежно від виду
застосування може спрацьовувати автоматично в результаті удару або
приводитися в дію вручну. ELT буває таких типів: автоматичний стаціонарний ELT(AF) - ELT, який спрацьовує
автоматично і стаціонарно установлений на борту повітряного судна; автоматичний переносний ELT - ELT, який спрацьовує
автоматично, нерухомо закріплюється на борту повітряного судна та
легко знімається; ELT(AD), що автоматично розгортається, - ELT, який нерухомо
закріплюється на борту повітряного судна, автоматично
розгортається і спрацьовує у результаті удару, а в деяких випадках
може приводитися в дію гідростатичними датчиками. Передбачено
також його розгортання вручну; аварійно-рятувальний ELT - ELT, який знімається з борту
повітряного судна так, щоб його можна було легко використовувати в
аварійній ситуації, і приводиться в дію вручну особами, які
залишилися в живих; аварійно-рятувальна команда - нештатне формування, що
створюється та функціонує у складі аеропорту (аеродрому), має
спеціальну підготовку і оснащений засобами, устаткуванням і
обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт; аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального
призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права
інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання,
спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології
проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази
даних та інші засоби), які використовуються під час проведення
аварійно-рятувальних робіт; аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук,
рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної
медичної допомоги), що потребують залучення працівників, які мають
спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та
оснащення; авіапідприємство - будь-яке підприємство, що надає
авіапослуги або експлуатує повітряні судна; авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням
повітряного судна, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа
піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли
всі особи, що перебували на борту, покинули повітряне судно, і під
час якої будь-яка особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним
наслідком або серйозні тілесні ушкодження чи повітряне судно
одержує пошкодження або руйнування конструкції. Авіаційні події поділяються на катастрофи та аварії: катастрофа - авіаційна подія, що призвела до загибелі чи
зникнення безвісти когось з пасажирів або членів екіпажу, а також
у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смертельним наслідком
під час: а) перебування на даному повітряному судні; б) безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною повітряного
судна, включаючи частини, що відокремились від даного повітряного
судна; в) безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна; г) зникнення безвісти повітряного судна. Повітряне судно
вважається таким, що зникло безвісти, якщо було припинено
офіційний розшук і не було встановлено місцезнаходження елементів
його конструкції. Рішення про припинення пошуку повітряного судна,
що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з
розслідування авіаційної події, на території якої трапилась
авіаційна подія; до катастроф належать також випадки загибелі когось з осіб,
які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з
повітряного судна; аварія - авіаційна подія без людських жертв, що призвела до
пошкодження або руйнування повітряного судна чи серйозного
тілесного ушкодження пасажирів або членів екіпажу та третіх осіб,
унаслідок якої: а) порушується міцність конструкції планера повітряного судна
через руйнування силових елементів; б) погіршуються технічні або льотні характеристики
повітряного судна і для їх відновлення потрібен ремонт або
неможливо відновити його льотну придатність. До аварій не
належать: для літаків - випадки відмови або пошкодження двигуна,
коли пошкоджені тільки сам двигун, його капоти чи допоміжні
агрегати, або коли пошкоджені тільки повітряні гвинти, закінцівки
крила, антени, пневматики, гальмові пристрої, обтічники, або коли
в обшивці є невеликі вм'ятини чи пробоїни; для вертольотів -
руйнування чи пошкодження елементів несучих та рульових гвинтів,
вентиляторної установки, редуктора, обшивки, руйнування чи
роз'єднання трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження чи
руйнування силових елементів фюзеляжу або балок; в) повітряне судно опиняється в такому місці, де немає
доступу до нього та його евакуація з місця події є неможливою; г) будь-яка особа отримує серйозні тілесні ушкодження; аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи
розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання),
призначена повністю або частково для прибуття, відправлення та
руху повітряних суден; аеропорт - комплекс, що включає аеродром, аеровокзальний
комплекс та інші споруди, призначені для прийняття і відправлення
повітряних суден, наземного обслуговування повітряних суден,
пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажу та здійснення всіх
видів аеропортової діяльності; атестація - визначення кваліфікації спеціаліста, обсягу його
знань, досвіду, здібностей, необхідних для виконання конкретних
обов'язків; бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби,
функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні
засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей у
разі виникнення і розвитку аварійних ситуацій на борту повітряного
судна; "Відбій" - сигнал оповіщення для припинення дій під час
аварійних ситуацій з повітряним судном, дій аварійно-рятувальної
команди, які виконувалися за сигналом "Готовність" або "Тривога",
або завершення аварійно-рятувальних робіт; "Готовність" - сигнал оповіщення для аварійно-рятувальної
команди, коли до очікуваної посадки повітряного судна, яке зазнає
лиха, залишається більш як 30 хвилин; експлуатант повітряного судна - юридична чи фізична особа, що
експлуатує повітряні судна і сертифікована відповідно до чинного
законодавства; злітно-посадковий майданчик - земельна (водна) ділянка,
спеціально підготовлений майданчик або піднята над земною чи
водною поверхнею конструкція, що придатна та використовується для
зльоту, посадки, руху та стоянки легких повітряних суден,
максимальна злітна маса яких не перевищує 5700 кг; надзвичайна подія - подія, пов'язана з використанням
повітряного судна, яка не підпадає під визначення авіаційної
події, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом,
зберіганням та транспортуванням, під час якої настав один з таких
наслідків: загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи під
час її перебування на борту повітряного судна внаслідок
необережних або навмисних дій самої потерпілої особи чи інших
осіб, що не пов'язані з порушенням функціонування повітряного
судна та його систем; загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи, яка
без достатніх підстав або документів самовільно проникла за межі
зон на повітряному судні, куди заборонено доступ пасажирам та
членам екіпажу; загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи, яка
перебувала на борту повітряного судна, у результаті впливу
зовнішнього середовища після вимушеної посадки повітряного судна
за межами аеродрому; загибель або серйозне тілесне ушкодження будь-якої особи, яка
перебувала поза межами повітряного судна, унаслідок
безпосереднього контакту з повітряним судном або з його
елементами; руйнування або серйозне пошкодження повітряного судна на
землі, що призвело до порушення міцності його конструкції або
погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу
зовнішнього середовища або порушення технології обслуговування,
правил зберігання та транспортування; захоплення повітряного судна, що перебувало на землі чи в
польоті, або намагання захопити таке судно та інші акти
незаконного втручання в діяльність цивільної авіації; надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і
діяльності людей на території чи об'єкті, що сталися внаслідок
авіаційної чи іншої надзвичайної події, яка призвела (може
призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат; наземна пошуково-рятувальна група - група, яка укомплектована
підготовленим персоналом і оснащена устаткуванням, придатним для
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт у межах
відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт; координаційний центр пошуку і рятування - орган, який несе
відповідальність за координацію проведення пошуково-рятувальних
операцій у межах району пошуку і рятування, а також сприяння
ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби; повітряне судно - будь-який апарат, що підтримується в
атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від
взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні; повітряне судно, що зазнає або зазнало лиха, - ситуація з
повітряним судном, коли судну, екіпажу та особам, які перебувають
на його борту, загрожує небезпека чи з яким втрачено зв'язок і
його місцезнаходження невідоме; пошук - операція, під час здійснення якої використовуються
персонал і засоби для визначення місцезнаходження осіб, які
зазнають або зазнали лиха; пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів -
комплекс заходів з дотримання встановлених правил і нормативів
(норм), спрямованих на своєчасну підготовку, утримання на
належному рівні готовності та залучення до дій сил і засобів
реагування на надзвичайну подію з повітряним судном; пошуково-рятувальне повітряне судно цивільної авіації -
повітряне судно, яке оснащено спеціальним устаткуванням, придатним
для проведення пошуково-рятувальних операцій; район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом
та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у
горизонтальній та вертикальній площинах; район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт - місцевість і повітряний
простір над нею, у межах яких експлуатант аеродрому несе
відповідальність за проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт. Для аеродромів цивільної авіації, як правило, це коло
радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому. Район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт визначається з урахуванням
умов використання та експлуатації аеродрому, можливостей взаємодії
з місцевими організаціями (підприємствами) щодо виконання
пошуково-рятувальних робіт і не перевищує межі району аеродрому; сертифікат - документ, який свідчить, що його власник
відповідає певним вимогам, які встановлено для цього напряму
діяльності; сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що
продукція, послуги, система управління якістю, система
екологічного менеджменту, персоналу відповідають установленим
вимогам законодавства та нормативних документів; система КОСПАС-САРСАТ - супутникова система, призначена для
виявлення аварійних маяків, що передають сигнали на частоті
406 МГц; сигнал лиха (МЕЙДЕЙ - MAYDAY) - міжнародний радіотелефонний
сигнал лиха, який передається у випадках, коли повітряному судну
загрожує безпосередня небезпека і йому необхідна негайна допомога; служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення
польотів - структурний підрозділ у складі авіапідприємства для
здійснення функцій аварійного моніторингу, координації,
організації зв'язку та взаємодії з метою виконання пошукових та
аварійно-рятувальних робіт; стадія "Лихо" (DETRESFA) - ситуація, що характеризується
наявністю обґрунтованої упевненості в тому, що повітряному судну і
особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна і
безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога; стадія "Непевність" (INCERFA) - ситуація, яка
характеризується невпевненістю щодо безпеки повітряного судна та
осіб, які перебувають на його борту; стадія "Тривога" (ALERFA) - ситуація, за якої існує загроза
для безпеки повітряного судна і осіб, які перебувають на його
борту; "Тривога" - сигнал оповіщення для аварійно-рятувальної
команди, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної
посадки повітряного судна, що зазнає лиха, залишається менш як
30 хвилин.
1.2. Ці Правила регламентують організацію пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації
України.
1.3. Дія цих Правил поширюється на фізичних і юридичних осіб
незалежно від форми власності та підпорядкування, на яких
покладено пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів у
цивільній авіації України, та є обов'язковою для виконання ними.
1.4. Ці Правила застосовуються на авіапідприємствах, в
організаціях та установах цивільної авіації України, інших
підприємствах, організаціях та установах незалежно від форми
власності та підпорядкування, які беруть участь та/або
організовують пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення
польотів за правилами цивільної авіації України. У цих Правилах скорочення мають таке значення: АП - авіаційна подія; АРК - аварійно-рятувальна команда; АРР - аварійно-рятувальні роботи; ГКЦПР - Головний координаційний центр пошуку та рятування
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; ІАС - інженерно-авіаційна служба; КЦПР ЦА - Координаційний центр пошуку та рятування цивільної
авіації; НПРГ - наземна пошуково-рятувальна група; НРПЗ - необхідний рівень пожежного захисту; ОПР - обслуговування повітряного руху; ПАРЗП - пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення
польотів; ПС - повітряне судно; РДЦ - районний диспетчерський центр; РТЗ - радіотехнічне забезпечення; САД - суб'єкт аеропортової діяльності; УНРАП - управління незалежного розслідування авіаційних подій
Державіаадміністрації; ЦА - цивільна авіація; ЦДА - центральна диспетчерська аеродрому; ЦДС - центральна диспетчерська служба Державіаадміністрації.
II. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів
2.1. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів
цивільної авіації спрямоване на дотримання встановлених норм і
правил: своєчасної підготовки, утримання на належному рівні
готовності, ефективного використання пошукових та
аварійно-рятувальних сил і засобів; підготовки екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту ПС
та виживання в разі АП; оснащення ПС аварійно-рятувальними засобами; організації та проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт щодо рятування пасажирів, екіпажів та ПС, що зазнали лиха; організації та вжиття заходів щодо надійного оповіщення про
лихо.
2.2. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів на
аеродромі, в аеропорту (до складу якого входить аеродром), на
злітно-посадковому майданчику включає: підготовку відповідальних посадових осіб для організації та
керівництва ПАРЗП; планування заходів для виконання пошуку та
аварійно-рятувальних робіт; організацію чергування пошукових та аварійно-рятувальних
команд, засобів та органів управління ними; організацію сповіщення про лихо; організацію та виконання пошуку; організацію та виконання аварійно-рятувальних робіт; організацію технічного оснащення наземних пошукових та
аварійно-рятувальних команд сучасними засобами пошуку та
рятування; проведення спеціальної підготовки аварійно-рятувальних команд
та органів управління ними.
2.3. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів
експлуатантами повітряних суден ЦА включає: підготовку відповідальних посадових осіб для організації та
керівництва ПАРЗП; планування заходів для виконання пошуку та
аварійно-рятувальних робіт; організацію сповіщення про лихо; проведення спеціальної підготовки екіпажів
пошуково-рятувальних повітряних суден; проведення спеціальної підготовки підрозділу
аварійно-рятувальної команди (якщо такий входить до розрахунку
АРК); організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в
аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання екіпажу
і пасажирів у разі АП; організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних ПС
сучасними засобами пошуку та рятування; організацію оснащення та утримання в належному стані ПС
аварійно-рятувальним устаткуванням; організацію проведення інструктажу пасажирів повітряних суден
щодо дій в аварійній ситуації на борту ПС.
2.4. Регулювання пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів цивільної авіації, а також координація
спільних дій з іншими органами державної влади здійснюються
Державною авіаційною адміністрацією (далі - Державіаадміністрація)
через структурні підрозділи. Визначення процесів організації пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації,
включаючи правові аспекти планування та навчання, використання
наявних ресурсів, засобів зв'язку та кваліфікованого персоналу для
координації дій, і виконання оперативних функцій покладаються на
відповідний структурний підрозділ пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення, у складі якого функціонує
Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації
України. Державіаадміністрація забезпечує цілодобове функціонування
Координаційного центру пошуку та рятування цивільної авіації.
2.5. Організація пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів на авіапідприємствах ЦА здійснюється
керівниками аеродромів, аеропортів, злітно-посадкових майданчиків,
навчальних закладів та експлуатантів ПС відповідно до наказу по
авіапідприємству через їх структурні підрозділи - служби
пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів.
2.6. Кількісний склад служби пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів на авіапідприємствах
ЦА України визначається згідно з нормативною чисельністю
працівників, наведеною у додатку 1.
2.7. Склад пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів
авіапідприємств 2.7.1. До складу пошуково-рятувальних сил і засобів ЦА
входять: наземні та/або повітряні пошуково-рятувальні групи (ППРГ),
які за потреби формуються зі складу аварійно-рятувальних команд; чергові пошуково-рятувальні повітряні судна; аварійно-рятувальні засоби ПС; засоби зв'язку; засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення
польотів; пункти управління силами і засобами цивільної авіації для
проведення пошуково-рятувальних робіт. 2.7.2. До складу аварійно-рятувальних сил і засобів ЦА
входять: аварійно-рятувальні команди авіапідприємств ЦА; аварійно-рятувальні засоби підрозділів аварійно-рятувальної
команди; аварійно-рятувальні засоби ПС; засоби зв'язку; пункти управління силами і засобами ЦА для проведення
аварійно-рятувальних робіт.
2.8. Керівники авіапідприємств зобов'язані забезпечити
обов'язкове особисте страхування рятувальників відповідно до
Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ).
III. Організація планування пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів у ЦА
3.1. Організація пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів у цивільній авіації передбачає планування
заходів щодо пошуку та виконання аварійно-рятувальних робіт до,
під час та після авіаційної події, координацію дій організацій,
які взаємодіють, координаційних центрів, служб,
аварійно-рятувальних команд та інших органів під час проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт.
3.2. Координаційний центр пошуку та рятування ЦА розробляє, а
Державіаадміністрація затверджує: інструкцію з організації і несення чергування на КЦПР ЦА; інструкцію з організації приймання і передачі сигналів про
ПС, які зазнали або зазнають лиха; інструкцію щодо дій персоналу КЦПР ЦА у разі отримання
сигналів аварійного оповіщення; план залучення сил та засобів ЦА до проведення
пошуково-рятувальних операцій (робіт) у районі пошуку та
рятування, який включає дані про: а) порядок взаємодії з Головним координаційним центром пошуку
та рятування; б) засоби аварійного оповіщення; в) сили та засоби ЦА, що можуть залучатися до проведення
пошуку та рятування; г) діючі засоби зв'язку; ґ) порядок контролю за використанням тих сил та засобів ЦА,
які можуть залучатися до проведення пошуку та рятування; д) довідкові документи.
3.3. В аеропорту (на аеродромі), на злітно-посадковому
майданчику відпрацьовується план заходів у разі аварійних ситуацій
з повітряним судном, який затверджується керівником
авіапідприємства. У цьому плані передбачається планування дій
підрозділів аварійно-рятувальної команди на випадок різних типів
аварійних ситуацій, зокрема під час: авіаційної події на аеродромі (в аеропорту); авіаційної події поза межами аеродрому (аеропорту); очікуваної аварійної посадки повітряного судна; інших аварійних ситуацій.
3.4. В аеропортах, на аеродромах на випадок надзвичайних
обставин відпрацьовується окремий план залучення
аварійно-рятувальної команди до ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій, а саме: пожежі в спорудах аеропорту; стихійного лиха; події, пов'язаної з небезпечними вантажами; події, яка вимагає надання медичної допомоги; надзвичайної ситуації у сфері загальної охорони здоров'я.
3.5. Експлуатант розробляє план заходів на випадок аварійної
ситуації з власним ПС, який повинен бути скоординованим з планом
заходів на випадок аварійних ситуацій з ПС в аеропорту базування
та погоджений керівником цього аеропорту і містити: порядок повідомлення про аварійну ситуацію з ПС; обов'язки керівництва та співробітників авіапідприємства, а
також їхні дії на випадок аварійних обставин; заходи щодо приймання евакуйованих пасажирів; порядок використання ресурсів авіапідприємства та порядок
координації дій з іншими експлуатантами, що базуються на
аеродромі, щодо взаємодопомоги; заходи щодо евакуації ПС або його частин з місця події.
3.6. Під час виконання авіаційних робіт у сільському та
лісовому господарстві авіапідприємства організовують пошукове та
аварійно-рятувальне забезпечення польотів відповідно до наказу
Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2006 N 1179
( z0286-07 ) "Про затвердження Правил організації та виконання
авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві",
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за
N 286/13553, та цих Правил.
IV. Організація чергування пошукових та аварійно-рятувальних
сил, засобів ЦА і органів управління ними
4.1. Для забезпечення пошуку та рятування ПС, які зазнали
лиха, організовується чергування в ЦА: персоналу зміни КЦПР ЦА; органів управління повітряним рухом; екіпажів пошуково-рятувальних суден ЦА; пошуково-рятувальних повітряних суден; аварійно-рятувальних команд аеродромів ЦА, зазначених у
пункті 4.4 цих Правил; радіоелектронних засобів та відповідного персоналу служби
РТЗ.
4.2. Управління силами та засобами ЦА, які залучаються до
пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів,
здійснюється: черговим диспетчером КЦПР ЦА; черговими змінами Українського центру планування використання
повітряного простору та регулювання повітряного руху (далі -
Украероцентр) та РДЦ; пунктами управління польотами; керівником (уповноваженою особою) авіапідприємства ЦА; керівником АРР; уповноваженим керівником з ліквідації надзвичайної ситуації
відповідно до чинного законодавства.
4.3. Чергування пошуково-рятувальних ПС цивільної авіації в
єдиній державній системі проведення авіаційних
пошуково-рятувальних робіт здійснюється на аеродромах України на
договірних умовах з Укравіапошуком.
4.4. Для виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт на
кожному аеродромі в аеропорту та злітно-посадковому майданчику
незалежно від форми власності та підпорядкування утворюється
аварійно-рятувальна команда, яка складається із чергових
підрозділів, що формуються з персоналу структурних підрозділів,
наявних на авіапідприємстві, організацій та підрозділів, що
взаємодіють на договірній основі, а саме: підрозділу служби ПАРЗП; пожежно-рятувального підрозділу служби пожежної безпеки; водно-рятувального підрозділу; медичного підрозділу; інженерно-авіаційного підрозділу; підрозділу служби перевезень; підрозділу аеродромної служби; підрозділу радіотехнічного забезпечення; підрозділу спеціального транспорту; підрозділу служби авіаційної безпеки. За потреби з особового складу підрозділів
аварійно-рятувальної команди формується НПРГ. Основним завданням аварійно-рятувальної команди є рятування
пасажирів і членів екіпажу, цінного обладнання і вантажу, а за
можливості і авіаційної техніки. Чисельність і склад аварійно-рятувальної команди підприємства
ЦА визначаються згідно з додатком 2 до цих Правил. Склад та укомплектованість аварійно-рятувальної команди та
НПРГ, термін чергування АРК авіапідприємства затверджуються щороку
наказом керівника такого авіапідприємства. У підприємстві на кожну
зміну відпрацьовується змінний план чергування пошукових та
аварійно-рятувальних сил та засобів. Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт визначається
згідно з додатком 3.
4.4.1. Керівником аварійно-рятувальних робіт призначається
начальник зміни - керівник рятувального підрозділу зі складу
служби ПАРЗП або інша підготовлена посадова особа. Керівник АРР функціонально підпорядковується начальнику
служби пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів
авіапідприємства, а в разі проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт - посадовій особі, відповідальній за
проведення аварійно-рятувальних робіт на авіапідприємстві. 4.4.2. Старшими підрозділів аварійно-рятувальної команди
призначаються відповідні начальники змін, які в разі проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт підпорядковуються
керівникові АРР. 4.4.3. Для керівництва та координації аварійно-рятувальними
роботами керівник авіапідприємства за потреби формує штаб з
ліквідації надзвичайної ситуації, до складу якого входить
начальник служби ПАРЗП. З метою здійснення керівництва аварійно-рятувальними роботами
на місці події застосовується пересувний командний пункт, який
розміщується на транспортному засобі підвищеної прохідності. 4.4.4. Підрозділ служби ПАРЗП комплектується з начальника
зміни - керівника рятувального підрозділу, рятувальників та водія
всюдихода. На аеродромах, в аеропортах, де штатна чисельність
рятувальників недостатня для формування підрозділу служби ПАРЗП,
вони можуть призначатися з інших служб (служби пожежної безпеки,
інженерно-авіаційної служби) аеропорту (аеродрому) або залучатися
на договірних засадах. Обов'язки рятувальників покладаються на
досвідчених працівників, які пройшли спеціальну підготовку та
здатні за станом здоров'я виконувати роботи в екстремальних
умовах. Рятувальники забезпечуються спеціальним одягом, засобами
індивідуального захисту, спеціальним спорядженням для виконання
своїх функцій. 4.4.5. Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки
комплектується з персоналу служби пожежної безпеки, забезпечується
спеціальним одягом, необхідними засобами індивідуального захисту,
спеціальним спорядженням для виконання своїх функцій. Кількість спеціальної техніки та вогнегасних засобів
визначається згідно з категорією аеродрому за НРПЗ. Для забезпечення оперативності і ефективності в застосуванні
рятувальників служби ПАРЗП, пожежно-рятувального підрозділу служби
пожежної безпеки персонал, пожежні автомобілі, спеціальне та
протипожежне обладнання і інші аварійно-рятувальні засоби повинні
розміщуватися на аеродромі в приміщенні аварійно-рятувальної
станції. 4.4.6. На аеродромах, де зліт та заходження на посадку
здійснюються над водною поверхнею (море, велике озеро,
водосховище), має функціонувати водно-рятувальний підрозділ
(штатний або на договірних умовах). Кількість необхідних
рятувальних плавзасобів та обладнання розраховується виходячи з
найбільшої пасажиромісткості повітряних суден, що здійснюють
польоти з такого аеродрому. Державіаадміністрація встановлює вимоги до укомплектування
рятувальних плавзасобів та обладнання. 4.4.7. Медичний підрозділ комплектується із працівників
медичної служби аеропорту (аеродрому). В аеропортах (на
аеродромах), де штатна чисельність медичного персоналу недостатня
для формування медичного підрозділу АРК, такий підрозділ
доукомплектовують підготовленими працівниками інших аеропортових
служб (служба обслуговування перевезень та інші). Перелік оснащення медичного підрозділу АРК визначається
відповідно до наказу Державної служби України з нагляду за
забезпеченням безпеки авіації від 15.12.2005 N 947 ( z0084-06 )
"Про затвердження Положення про медичний пункт аеровокзалу
цивільної авіації України", зареєстрованого у Міністерстві юстиції
України 31.01.2006 за N 84/11958 (далі - наказ Державіаслужби
N 947). 4.4.8. Інженерно-авіаційний підрозділ комплектується із числа
працівників інженерно-авіаційної служби аеродрому або експлуатанта
ПС, оснащується необхідним аварійно-технічним обладнанням,
пересувними засобами для вентиляції салону ПС, засобами та
устаткуванням згідно з вимогами "Инструкции по эвакуации самолетов
с летного поля аэродромов гражданской авиации", затвердженої
заступником Міністра цивільної авіації СРСР 25.02.86 (далі -
"Инструкция по эвакуации самолетов с летного поля аэродромов
гражданской авиации"). 4.4.9. Підрозділ служби перевезень комплектується із числа
працівників служби перевезень, оснащується відповідним технічним
обладнанням. 4.4.10. Підрозділ аеродромної служби формується з числа
працівників аеродромної служби, оснащується відповідним технічним
обладнанням. 4.4.11. Підрозділ РТЗ формується з числа працівників служби
РТЗ, оснащується потрібними засобами стаціонарного та пересувного
радіо-, телефонного та інших видів зв'язку. 4.4.12. Підрозділ служби спеціального транспорту формується з
числа працівників служби спеціального транспорту, оснащується
автотранспортними засобами перевезення. 4.4.13. Підрозділ служби авіаційної безпеки комплектується з
числа працівників служби авіаційної безпеки.
4.5. Відомості про чергові пошукові та аварійно-рятувальні
сили та засоби аеропортів (аеродромів), експлуатантів цивільної
авіації щоденно надаються до КЦПР ЦА. КЦПР ЦА надає узагальнені відомості про чергові
пошуково-рятувальні ПС на аеродромах цивільної авіації до
Головного КЦПР.
4.6. Для чергових пошуково-рятувальних ПС ЦА встановлюються
три ступені готовності: "Готовність N 3", "Готовність N 2",
"Готовність N 1". Вимоги до ступенів готовності чергових
пошуково-рятувальних ПС встановлюються відповідно до Правил
авіаційного пошуку та рятування в Україні, затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
17.05.2006 N 297 ( z0772-06 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 03.07.2006 за N 772/12646 (із змінами) (далі -
Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні).
V. Організація сповіщення та передача інформації про лихо
5.1. Функції сповіщення про лихо виконують органи ОПР. Збір
польотної інформації, що стосується аварійного стану ПС,
здійснюється черговими змінами органів ОПР. Інформація про
аварійну стадію негайно направляється до РДЦ та КЦПР ЦА. Районний
диспетчерський центр негайно передає таку інформацію регіональному
КЦПР відповідно до плану взаємодії. Сповіщення аварійно-рятувальних служб, місцевих органів влади
(правоохоронних органів), що взаємодіють, та експлуатантів ПС
здійснюється адміністрацією аеропорту (аеродрому) через відповідну
диспетчерську службу. Схеми сповіщення в аеропорту (на аеродромі) та експлуатанта
ПС на випадок виникнення авіаційної події наведено у додатках 4 та
5 ( za140-10 ). Якщо інформація, що стосується повітряних суден, які
перебувають в аварійному стані, отримана не від органів ОПР, а з
інших джерел, то КЦПР ЦА повідомляє про це відповідний орган ОПР.
5.2. Сповіщення про аварійні обставини в аеропорту (на
аеродромі), злітно-посадковому майданчику здійснюється за
допомогою сигналів "Готовність" та/або "Тривога". Про припинення дій під час аварійних ситуацій з ПС, дій, які
виконувалися за сигналами "Готовність" або "Тривога", або
завершення аварійно-рятувальних робіт подається сигнал "Відбій". 5.2.1. Право прийняття рішення про подання сигналів
"Готовність", "Тривога" або "Відбій" залежно від обставин
надається: керівнику польотів; змінному начальнику аеропорту (аеродрому); керівнику авіапідприємства; диспетчеру КЦПР ЦА. 5.2.2. Оголошення сигналів "Готовність" та/або "Тривога"
здійснюється органом ОПР за командою керівника польотів з
використанням телефонних, гучномовних, радіотехнічних засобів
зв'язку або за допомогою спеціальної апаратури аварійного
сповіщення. У тексті сповіщення вказуються: тип та бортовий номер повітряного судна, що зазнало лиха; характер аварійної ситуації; останнє повідомлення про місцезнаходження (вихід на зв'язок)
ПС (час повідомлення, висота, курс, азимут польоту); розрахунковий час та курс посадки ПС; місце (номер умовного квадрата), в якому трапилась подія,
якщо екіпаж виконав вимушену посадку ПС; кількість членів екіпажу та пасажирів на борту повітряного
судна; наявність небезпечних вантажів; місце збору АРК згідно з графічним планом аеропорту
(аеродрому).
5.3. Для визначення дій, які необхідно виконати залежно від
аварійної ситуації з повітряним судном, встановлено три аварійні
стадії: стадія "Непевність" (INCERFA); стадія "Тривога" (ALERFA); стадія "Лихо" (DETRESFA). 5.3.1. Стадія "Непевність" оголошується у випадках, коли: від ПС не отримано жодних повідомлень протягом більше ніж
30 хвилин після того, як мало бути отримано повідомлення, або
після першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким ПС залежно
від того, що настає раніше; ПС не прибуло протягом 30 хвилин після розрахованого часу
прибуття, повідомленого ним востаннє або розрахованого органами
ОПР, за винятком випадків, коли немає жодних сумнівів щодо стану
ПС та осіб, які перебувають на його борту. 5.3.2. Стадія "Тривога" оголошується у випадках, коли: стадія "Непевність" уже настала і під час наступних спроб не
вдалося встановити зв'язок з ПС або одержати відомості про його
стан з інших джерел; ПС, що одержало дозвіл на посадку, не виконало посадку після
розрахованого часу посадки і зв'язок з ним не встановлено; отримано інформацію, яка вказує на те, що експлуатаційний
стан ПС погіршився, але не настільки, що можлива вимушена посадка,
за винятком випадків, коли є дані, що дають упевненість у безпеці
ПС і осіб, які перебувають на його борту; відомо або передбачається, що ПС стало об'єктом акту
незаконного втручання. 5.3.3. Стадія "Лихо" оголошується у випадках, коли: після настання стадії "Тривога" додаткові безуспішні спроби
встановити зв'язок з ПС і безрезультатні запити вказують на
ймовірність того, що ПС зазнає лиха; уважається, що запас палива на борту ПС витрачено або його
недостатньо для досягнення безпечного місця посадки; отримана інформація вказує на те, що експлуатаційний стан ПС
погіршився настільки, що можлива вимушена посадка; отримано інформацію або є обґрунтована впевненість у тому, що
ПС має намір виконати або виконало вимушену посадку.
5.4. Відповідні аварійні стадії встановлюються органами ОПР
або ж КЦПР, якщо інформація стосовно ПС, яке зазнає або зазнало
лиха, отримана з інших джерел.
5.5. Дії органів ОПР під час аварійних стадій 5.5.1. Кожний орган ОПР забезпечує аварійне сповіщення про
повітряне судно, що зазнає чи зазнало лиха. 5.5.2. У повідомленні, яке орган ОПР направляє до КЦПР,
повинна міститися така інформація: аварійна стадія: "Непевність", "Тривога" чи "Лихо" - залежно
від аварійної ситуації з ПС; організація або особа, що здійснює повідомлення; характер аварійної ситуації; найбільш важлива інформація, що випливає із плану польоту; орган чи повітряне судно, що востаннє виходило на зв'язок з
повітряним судном, яке розшукується, час сеансу зв'язку і частота,
яка використовувалася; останнє донесення про місцезнаходження (вихід на зв'язок) ПС
(час повідомлення, висота, курс, азимут польоту); колір та розпізнавальні знаки ПС; будь-які дії, розпочаті органом, що передає повідомлення; інші відомості, що стосуються розвитку аварійної ситуації; будь-яка додаткова інформація, особливо про зміну аварійних
стадій; інформація про скасування аварійної стадії.
5.6. Дії КЦПР ЦА у разі оголошення аварійних стадій 5.6.1. У разі оголошення стадії "Непевність" КЦПР ЦА повинен: перевірити достовірність отриманої інформації; надати інформацію до ЦДС Державіаадміністрації; отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і
розрахунковий час прибуття повітряного судна згідно з планом
польоту та надати цю інформацію до Головного КЦПР; доповісти про виникнення аварійної ситуації з ПС керівництву
Державіаадміністрації у встановленому порядку; організувати пошук за допомогою засобів зв'язку; залучити всі можливі джерела інформації для встановлення
місцезнаходження ПС; з'ясувати фактичний стан підпорядкованих пошуково-рятувальних
сил і засобів та можливість їх залучення до проведення пошуку і
рятування; визначити додаткові пошуково-рятувальні засоби, які можуть
бути залучені до проведення пошуково-рятувальних робіт; підтримувати постійний зв'язок з відповідними органами ОПР
для отримання нової інформації з метою виключення можливості
дублювання дій; у разі отримання інформації, що ПС зазнає лиха, а також за
наявності підстав уважати, що ПС або особам, які перебувають на
його борту, загрожує небезпека, негайно інформувати про це
Головний КЦПР; за погодженням з Головним КЦПР увести в дію план залучення
сил та засобів цивільної авіації до проведення
пошуково-рятувальних операцій (робіт). 5.6.2. У разі оголошення стадії "Тривога" КЦПР ЦА додатково
до заходів, що здійснюються на стадії "Непевність", повинен: за командою Головного КЦПР перевести в стан "Готовність N 1"
підпорядковані чергові пошуково-рятувальні сили та засоби; розрахувати час повної витрати палива повітряним судном з
урахуванням льотно-технічних характеристик за несприятливих умов; визначити і позначити на карті ймовірне місцезнаходження
повітряного судна, що розшукується, а також зафіксувати його
останнє достовірно відоме місцеперебування; через органи ОПР здійснювати: а) передачу вказівок та інформації ПС, яке зазнає лиха, або
судну, що передало донесення про лихо; б) інформування ПС, які виконують польоти поблизу місця
події, щодо характеру аварійної ситуації; в) інформування власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи
щодо пошуку та рятування; г) надання допомоги Головному КЦПР у прогнозуванні ймовірного
масштабу події. 5.6.3. У разі оголошення стадії "Лихо" КЦПР ЦА повинен: перевести в стан "Готовність N 1" підпорядковані чергові
пошуково-рятувальні сили та засоби, які можуть бути залучені до
ПРР (якщо вони не були переведені у вищий ступінь готовності); надати інформацію до ЦДС Державіаадміністрації; доповісти про виникнення аварійної ситуації з ПС керівництву
Державіаадміністрації у встановленому порядку; спільно з Головним КЦПР визначити ймовірне місцезнаходження
ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і протяжність району, в межах
якого необхідно вести пошук; за погодженням з Головним КЦПР ввести в дію план залучення
сил та засобів цивільної авіації до проведення
пошуково-рятувальних операцій (дій); за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм
рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та
засоби; контролювати виліт чергових ПС і вихід АРК та інформувати
Головний КЦПР; інформувати власника або експлуатанта ПС, а за вказівкою
Головного КЦПР - і державу реєстрації ПС про вжиті заходи щодо
пошуку та рятування; надавати пропозиції Головному КЦПР щодо залучення додаткових
засобів пошуку та рятування для нарощування зусиль. 5.6.4. Для надання допомоги ПС, яке зазнає або зазнало лиха
над водним простором, КЦПР ЦА додатково до заходів, що
здійснюються на стадіях "Тривога" та "Лихо", допомагає Головному
КЦПР: отримати дані про останнє місцезнаходження ПС; звернутися до морського координаційного центру з проханням
передати аварійне сповіщення морським суднам, що перебувають
поблизу ПС, яке зазнає лиха; передати ПС, яке зазнає лиха, дані про місцезнаходження
найближчого морського судна; рекомендувати ПС, яке зазнає лиха, встановити зв'язок з
вибраним морським судном; якщо дозволяє час, інформувати вибране морське судно про
можливі способи надання допомоги ПС, яке зазнає або зазнало лиха. 5.6.5. КЦПР ЦА повинен вести реєстрацію перебігу події, а
саме: заносити до окремого журналу отриману інформацію повністю або
з посиланням на інші документи, що підлягають постійному
зберіганню; складати донесення про авіаційну подію з ПС та надавати його
керівництву Державіаадміністрації у встановленому порядку. 5.6.6. У разі якщо отримана інформація вказує на те, що
повітряне судно не зазнає лиха, КЦПР ЦА інформує про це Головний
КЦПР для прийняття рішення щодо подальших дій і доповідає
керівництву Державіаадміністрації. Після цього за вказівкою
Головного КЦПР оголошує про припинення аварійної стадії і негайно
інформує про це підпорядковані сили та засоби, яким було
направлено аварійне сповіщення, та експлуатанта ПС, відносно якого
було введено аварійну стадію. 5.6.7. У разі якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає або
зазнало лиха, встановлено і врятовано всіх, хто залишився живим,
КЦПР ЦА інформує про це Головний КЦПР для прийняття рішення щодо
припинення пошуково-рятувальної операції, доповідає керівництву
Державіаадміністрації та інформує власника або експлуатанта ПС. 5.6.8. На всіх аварійних стадіях КЦПР ЦА діє спільно з
органами ОПР та іншими відповідними установами і службами з метою
забезпечення швидкої оцінки повідомлень, які надходять. 5.6.9. При виконанні основних завдань єдиної державної
системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт КЦПР ЦА є
допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і відповідає за
сприяння в авіаційному пошуку та рятуванні підпорядкованими йому
силами та засобами.
5.7. Дії керівників авіапідприємств під час аварійних стадій
ПС та в разі виникнення авіаційної події 5.7.1. Отримавши інформацію (сигнал) про виникнення АП
(аварійної стадії "Лихо"), керівник аеропорту, аеродрому,
злітно-посадкового майданчика, навчального закладу, у районі
відповідальності якого за проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт сталася АП, та керівник експлуатанта, з
ПС якого сталася АП, повинні негайно розпочати виконання заходів,
які передбачено відповідними планами. Без затримки, не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти хвилин
після отримання інформації про подію, доповісти КЦПР ЦА та
управлінню незалежного розслідування авіаційних подій
Державіаадміністрації про ПС та вжиті заходи щодо реагування на
подію. Доповідь про авіаційну подію з ПС та вжиті заходи повинна
містити таку інформацію: час отримання інформації про подію та її джерело; час, місце і характер події; тип повітряного судна, аеропорт вильоту і посадки; відомча (державна) належність повітряного судна; номер рейсу, склад екіпажу і кількість пасажирів; наявність на борту ПС аварійно-рятувального спорядження; наявність небезпечних вантажів та місце їх розташування на
ПС; вжиті заходи для пошуку і рятування; організація безперебійного зв'язку та надання інформації про
хід виконання заходів до КЦПР ЦА в реальному масштабі часу. 5.7.2. Керівник аеропорту, аеродрому, злітно-посадкового
майданчика, навчального закладу, у районі відповідальності якого
за проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася АП,
керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, протягом не більш як
двох годин збирають оперативну інформацію і передають первинне
донесення до КЦПР ЦА, ЦДС, УНРАП, а також інформують місцеві
органи влади та територіальні органи Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ України,
Служби безпеки України та відповідну прокуратуру.
VI. Організація та проведення пошуку
6.1. Пошук організовується та проводиться з метою визначення
місцезнаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха.
6.2. Організація та проведення пошуку покладаються на
керівників аеродрому, аеропорту, злітно-посадкового майданчика, в
районі відповідальності яких за проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт сталася подія.
6.3. Чергові пошуково-рятувальні сили та засоби
авіапідприємства (підрозділи АРК) переводяться у вищі ступені
готовності до виконання завдань за сигналами "Готовність" або
"Тривога". 6.3.1. За сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі
наземна пошуково-рятувальна група, протягом десяти хвилин готують
усі необхідні аварійно-рятувальні засоби, устаткування та
транспорт, але залишаються на своїх робочих місцях до отримання
сигналів "Тривога" або "Відбій". Залежно від аварійної ситуації за рішенням керівника польотів
за сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі наземна
пошуково-рятувальна група, зі своїм спорядженням прибувають до
вказаного місця збору і чекають на подальші команди. За сигналом "Готовність" підрозділи АРК, у тому числі наземна
пошуково-рятувальна група, переходять у розпорядження керівника
АРР. 6.3.2. За сигналом "Тривога" підрозділи АРК, у тому числі
наземна пошуково-рятувальна група, негайно прибувають зі своїм
спорядженням і устаткуванням на виділених для них транспортних
засобах до місця, яке оголошено під час сповіщення, та
розпочинають виконання аварійно-рятувальних робіт. Усі підрозділи
АРК діють за командою керівника АРР. Місцем прибуття підрозділів АРК може бути безпосередньо місце
АП. У разі якщо місце події на момент сповіщення не відоме,
підрозділи АРК прибувають до вказаного місця збору, яке обирається
з урахуванням мінімального часу прибуття АРК у будь-який район
(квадрат) аеродрому.
6.4. Завдання на пошук, яке ставить керівник АРР, має містити
інформацію про: час і місце авіаційної події; тип повітряного судна, яке зазнало лиха, його позивний або
бортовий номер; маршрут руху наземної пошуково-рятувальної групи,
характеристику місцевості та відомості про наявність населених
пунктів; черговість огляду ділянок місцевості або квадратів; порядок зв'язку з пошуковими ПС та іншими пошуковими силами; заходи безпеки, яких треба дотримуватися під час проведення
пошуково-рятувальних робіт.
6.5. Пошук безпосередньо на місці події виконується у першу
чергу наявними силами і засобами підрозділів АРК за відповідними
планами, інструкціями та технологіями, затвердженими керівником
авіапідприємства. Про хід виконання пошуку керівник АРР
(самостійно або через диспетчера ЦДА) постійно доповідає КЦПР ЦА.
6.6. Для виконання пошуку в районі відповідальності
аеродрому, злітно-посадкового майданчика за проведення пошукових
та аварійно-рятувальних робіт додатково можуть бути залучені
пошуково-рятувальні сили і засоби за планом взаємодії з місцевими
органами влади, підприємствами, установами та організаціями усіх
форм власності, на які в установленому законодавством порядку
покладено обов'язки щодо утворення та утримання відповідних
пошукових та аварійно-рятувальних служб.
6.7. Пошукові та аварійно-рятувальні сили та засоби
авіапідприємств ЦА можуть залучатися до участі у проведенні
пошуково-рятувальних операцій (робіт) у разі виникнення АП за
межами району відповідальності аеродрому (злітно-посадкового
майданчика) в рамках єдиної державної системи проведення
авіаційних пошуково-рятувальних робіт. У такому випадку порядок їх
дій регламентується урядовим органом державного управління у сфері
авіаційного пошуку і рятування - Державною авіаційною
пошуково-рятувальною службою (далі - Укравіапошук).
6.8. Пошук може бути припинений (поновлений) відповідно до
вимог Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні
( z0772-06 ).
VII. Організація та проведення аварійно-рятувальних робіт
7.1. Аварійно-рятувальні роботи проводяться для ліквідації
надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які
мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та
оснащення. Аварійно-рятувальні роботи на ПС включають: гасіння пожежі на ПС; евакуацію з ПС людей, а також матеріальних і культурних
цінностей; надання невідкладної медичної допомоги постраждалим.
7.2. Організація та проведення аварійно-рятувальних робіт
покладаються на керівників аеродрому, аеропорту,
злітно-посадкового майданчика, в районі відповідальності яких за
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт сталася подія.
7.3. Загальне керівництво проведенням аварійно-рятувальних
робіт в аеропорту, на аеродромі, злітно-посадковому майданчику і в
районі відповідальності за проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт покладається на змінного керівника
аеропорту, керівника злітно-посадкового майданчика чи іншу
посадову особу, яка має відповідну підготовку за даним напрямом
діяльності.
7.4. Безпосереднє керівництво діями підрозділів
аварійно-рятувальної команди на місці АП покладається на керівника
аварійно-рятувальних робіт до їх завершення або до передачі
керівництва іншій посадовій (уповноваженій) особі за
розпорядженням керівника підприємства. Керівництво пожежними підрозділами в зоні пожежі до її
ліквідації здійснює старший пожежно-рятувального підрозділу служби
пожежної безпеки.
7.5. Дії персоналу та підрозділів АРК на місці АП 7.5.1. Керівник аварійно-рятувальних робіт: організовує встановлення стійкого зв'язку з відповідним
органом ОПР, керівником аеродрому, аеропорту, КЦПР ЦА і уточнює за
потреби додаткові обставини події; встановлює зв'язок з екіпажем ПС, яке зазнало лиха, якщо
дозволяють обставини, для координації дій АРК; оцінює обстановку, аналізує достатність аварійно-рятувальних
сил та засобів. У разі потреби приймає рішення про залучення
додаткових аварійно-рятувальних сил та засобів за планом
взаємодії; здійснює керівництво діями (координацію дій) підрозділів АРК
і залучених додаткових сил та засобів; організовує опитування осіб, які залишилися живими, для
отримання відомостей стосовно події; організовує охорону місця події; проводить хронометраж робіт, які виконуються; постійно доповідає про хід аварійно-рятувальних робіт
керівнику авіапідприємства і КЦПР ЦА (самостійно або через
диспетчера ЦДА); перебуває на місці події до закінчення аварійно-рятувальних
робіт, робіт з евакуації ПС з льотного поля аеродрому або ж до
передачі керівництва діями АРК іншій посадовій особі за
розпорядженням керівника авіапідприємства. Вказівки керівника аварійно-рятувальних робіт з питань,
пов'язаних з проведенням АРР на місці АП, є обов'язковими для
виконання всіма особами, які залучені до виконання та забезпечення
АРР. 7.5.2. Рятувальники на місці АП здійснюють: відкриття основних і аварійних виходів з повітряного судна, а
за потреби - створення додаткових виходів; проникнення на борт повітряного судна і встановлення наземних
або бортових трапів та інших засобів евакуації; рятування пасажирів та екіпажу з ПС; евакуацію потерпілих з ПС; спільно з підрозділом інженерно-авіаційної служби вентиляцію
салону повітряного судна після ліквідації пожежі; виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення
аварійно-рятувальних робіт. 7.5.3. Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки
діє з метою локалізації і гасіння пожежі, рятування пасажирів і
екіпажу та створення умов для проведення аварійно-рятувальних
робіт. Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки
здійснює: гасіння пожежі; спільно з рятувальниками відкриття основних і аварійних
виходів з повітряного судна; забезпечення проникнення рятувальників на борт повітряного
судна; встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів
евакуації; рятування пасажирів та екіпажу з ПС; спільно з рятувальниками евакуацію потерпілих з ПС; виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення
аварійно-рятувальних робіт. Пожежно-рятувальний підрозділ служби пожежної безпеки
незалежно від наявності пожежі на ПС, яке зазнало лиха, прибуває
на місце АП і залишається там до закінчення аварійно-рятувальних
робіт. 7.5.4. Медичний підрозділ діє відповідно до наказу
Державіаслужби N 947 ( z0084-06 ). За організацію та проведення медичного забезпечення пошукових
та аварійно-рятувальних робіт відповідає завідувач медичного
пункту аеропорту (аеродрому) або інша посадова особа, яка
відповідає за медичне забезпечення авіапідприємства, в зоні
відповідальності якого трапилась авіаційна подія. Завідувач медичного пункту (черговий лікар, фельдшер) очолює
медичний підрозділ АРК. Медичний підрозділ: надає невідкладну медичну допомогу потерпілим на місці АП; здійснює медичне сортування поранених за ступенем отриманих
травм; визначає черговість, порядок і засіб транспортування
потерпілих; готує потерпілих до евакуації; зосереджує потерпілих у безпечному та зручному місці для
під'їзду засобів евакуації; здійснює виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення
аварійно-рятувальних робіт. Відомості про стан здоров'я потерпілих фіксуються разом з
даними про будь-яку надану медичну допомогу для інформування
медичного персоналу, який надалі проводитиме лікування. Потерпілих пасажирів необхідно розміщувати на відстані не
менше ніж за 100 м від місця АП з боку, протилежного від напрямку
вітру. До евакуації потерпілі пасажири розміщуються в укриттях
(наметах). 7.5.5. Підрозділ інженерно-авіаційної служби: бере участь у відкритті основних і аварійних виходів з
повітряного судна, а за потреби - створенні додаткових виходів; надає допомогу потерпілим під час їх евакуації з повітряного
судна та з місця авіаційної події, переносить потерпілих на ношах
до місця розташування медичного укриття (намету); здійснює вентиляцію салону повітряного судна після ліквідації
пожежі; забезпечує евакуацію повітряного судна з місця авіаційної
події. Представники інженерно-авіаційного підрозділу виїжджають у
складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій. 7.5.6. Підрозділ служби перевезень забезпечує: приймання, облік і перевезення пасажирів з місця авіаційної
події; вивантаження багажу і вантажів з повітряного судна та їх
транспортування; надання допомоги в перенесенні потерпілих на ношах до місця
розташування медичного укриття (намету). 7.5.7. Підрозділ аеродромної служби в аеропорту забезпечує: прокладання шляху до місця АП; надання допомоги під час евакуації потерпілих з ПС; евакуацію ПС з місця авіаційної події; приведення льотного поля у робочий стан. 7.5.8. Підрозділ РТЗ забезпечує керівника
аварійно-рятувальних робіт надійним зв'язком з: відповідним органом ОПР, керівником аеропорту (штабом з
ліквідації надзвичайної ситуації), КЦПР ЦА; пошуково-рятувальними повітряними суднами і наземними
пошуково-рятувальними групами; підрозділами аварійно-рятувальної команди для їх сповіщення
під час підготовки і проведення аварійно-рятувальних робіт; підприємствами та організаціями, які взаємодіють. Представники підрозділу РТЗ виїжджають у складі НПРГ до місця
АП для виконання своїх функцій. 7.5.9. Підрозділ спеціального транспорту забезпечує
підрозділи АРК необхідними автомобільними засобами. 7.5.10. Підрозділ служби авіаційної безпеки на місці АП
забезпечує: огородження та позначення місця АП; контроль доступу до місця АП; організацію пропуску та супроводження до місця АП
аварійно-рятувальних сил і засобів організацій, що взаємодіють; охорону особистих речей, багажу, пошти та вантажу, які зняті
з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації; запобігання паніці. Представники підрозділу авіаційної безпеки виїжджають у
складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.
7.6. Аварійно-рятувальні роботи по можливості повинні
проводитися без порушення початкового стану аварійного ПС та його
частин, щоб не зашкодити розслідуванню і встановленню причин АП.
7.7. У разі надходження інформації щодо наявності на борту
ПС, з яким сталася АП, небезпечних вантажів необхідно
дотримуватися особливої обережності й розміщувати охорону на
безпечній відстані від місця АП.
7.8. На місці АП та виконання аварійно-рятувальних робіт
повинен перебувати тільки персонал підрозділів АРК, а також
залучені додаткові аварійно-рятувальні сили організацій, що
взаємодіють.
7.9. Після завершення пошукових та аварійно-рятувальних робіт
начальник служби ПАРЗП авіапідприємства зобов'язаний подати у
тижневий строк до Державіаадміністрації звіт про проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт за формою згідно з
додатком 6.
7.10. Узагальнений звіт щодо проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт Державіаадміністрація у двотижневий
термін надає до Укравіапошуку за узгодженою формою.
VIII. Евакуація повітряного судна
8.1. Загальна відповідальність за організацію і проведення
робіт з евакуації ПС з льотного поля аеродрому покладається на
керівника аеропорту (аеродрому). Метою евакуації ПС з льотного поля аеропорту (аеродрому) є
якомога швидше відновлення можливостей для зльоту, посадки та
руління іншими літаками, безперебійної роботи аеропорту
(аеродрому).
8.2. Евакуація ПС, що зазнало лиха, або його частин з місця
події виконується з дозволу Державіаадміністрації, керівника
експлуатанта ПС і за розпорядженням керівника аеропорту
(аеродрому).
8.3. Безпосереднє виконання робіт з евакуації ПС на території
аеропорту (аеродрому) здійснюється силами і засобами аеропорту
(аеродрому) за домовленістю з експлуатантом або експлуатантом ПС
самостійно. Адміністрація аеропорту повинна мати домовленість з
експлуатантами ПС щодо надання відповідних послуг.
8.4. Евакуація повітряного судна або його частин з місця
події поза межами аеродрому здійснюється силами і засобами
експлуатанта ПС або іншими підприємствами та установами за рахунок
коштів експлуатанта.
8.5. На випадок виникнення необхідності евакуації ПС на
аеродромі (в аеропорту) розробляється план (відповідні процедури)
щодо видалення ПС, яке втратило спроможність самостійно рухатися.
План повинен враховувати характеристики ПС, які користуються
послугами аеропорту. Процедури розробляються за результатами
консультацій з експлуатантом ПС та заносяться окремим розділом до
плану на випадок аварійних обставин з повітряним судном в
аеропорту (на аеродромі).
8.6. Роботи з евакуації проводяться з дотриманням усіх правил
техніки безпеки та обережності, щоб уникнути подальшого
пошкодження конструкції ПС. Під час проведення робіт з евакуації ПС забезпечується
присутність пожежного та санітарного автомобілів з персоналом.
8.7. Організація та порядок проведення робіт з евакуації ПС,
яке втратило спроможність самостійно рухатися, визначаються
вимогами "Инструкции по эвакуации самолетов с летного поля
аэродромов гражданской авиации".
IX. Підготовка особового складу авіапідприємства цивільної
авіації за програмами аварійно-рятувальної підготовки
9.1. Підготовка персоналу підрозділів, які входять до складу
АРК авіапідприємств цивільної авіації, проводиться за програмою,
що розробляється і затверджується Державіаадміністрацією, та
здійснюється у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться на
авіапідприємствах ЦА. Спеціальна підготовка та підвищення кваліфікації начальників
служб пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів,
чергових диспетчерів КЦПР ЦА, керівників АРР проводяться у
навчальних закладах, на спеціалізованих курсах за програмами,
затвердженими Державіаадміністрацією. 9.1.1. Начальники служб пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів, чергові диспетчери КЦПР ЦА, керівники АРР,
які не мають сертифіката, не допускаються до виконання пошукових
та аварійно-рятувальних робіт. Начальники служб пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів, чергові диспетчери КЦПР ЦА, керівники АРР
повинні один раз на 3 роки проходити курс підвищення кваліфікації
з отриманням сертифіката. 9.1.2. Рятувальники повинні пройти спеціальну підготовку та
одержати необхідні знання та навички в проведенні
аварійно-рятувальних робіт і надання першої медичної та іншої
допомоги потерпілим в умовах пожежі та задимленості на борту ПС. 9.1.3. Персонал пожежно-рятувального підрозділу служби
пожежної безпеки повинен пройти спеціальну підготовку з рятування
і надання першої медичної та іншої допомоги потерпілим в умовах
пожежі та задимленості на борту ПС. 9.1.4. Персонал медичного підрозділу, який доукомплектовано
працівниками інших аеропортових служб (служба обслуговування
перевезень та інші), проходить навчання з надання невідкладної
медичної допомоги. Навчання проводить штатний медичний працівник
авіапідприємства відповідно до плану, погодженого з начальником
відділу авіаційної медицини Державіаадміністрації. 9.1.5. Відповідно до програми підготовки на авіапідприємствах
ЦА розробляється тематичний план на рік з навчання особового
складу підрозділів АРК, до якого включаються теоретична
підготовка, тренування та навчання. Тематичний план затверджується
керівником авіапідприємства. 9.1.6. На кожному аеродромі (в аеропорту) для проведення
теоретичного навчання і практичних тренувань, а також з метою
підвищення їх ефективності та максимального наближення підготовки
до реальних умов обладнується навчально-методичний клас та
створюється навчально-тренувальний полігон. Вимоги до
навчально-тренувального полігона наведені в додатку 7. Керівництво аеропорту (аеродрому) відповідає за наявність
навчально-тренувального полігону та підтримання його в робочому
стані. 9.1.7. На авіапідприємствах з метою закріплення теоретичних
знань і практичних навичок персоналу підрозділів АРК під час
виконання ними аварійно-рятувальних робіт проводяться тренування і
навчання пошукових та аварійно-рятувальних сил, за необхідності -
із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які
взаємодіють. Керівництво теоретичною підготовкою особового складу
підрозділів АРК, практичними заняттями на повітряних суднах,
тренуванням аварійно-рятувальної команди здійснює начальник служби
пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів
авіапідприємства. 9.1.8. Відповідно до тематичного плану тренування
проводяться: з підрозділом служби пожежної безпеки - двічі на місяць; з медичним підрозділом - один раз на місяць; з рештою підрозділів АРК - щокварталу; з АРК в повному складі - двічі на рік. 9.1.9. Навчання із залученням відповідних підприємств,
установ і організацій, які взаємодіють, проводяться один раз на
два роки. У цьому випадку проводиться розгортання реальних
пошуково-рятувальних сил і засобів для перевірки дій усіх служб і
організацій, що взаємодіють і беруть участь в ліквідації наслідків
аварійної ситуації, за планом заходів на випадок аварійних
обставин з повітряним судном в аеропорту. На підготовку і
проведення навчання відводиться не менше ніж 120 днів. 9.1.10. За результатами проведених навчань начальник служби
ПАРЗП надає в тижневий строк до структурного підрозділу з питань
пошуку та рятування Державіаадміністрації звіт, який містить
результати аналізу відповідності рівня забезпечення проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт і рівня підготовки
особового складу АРК щодо ефективності їх дій на випадок
виникнення аварійних обставин з повітряним судном на аеродромі (в
аеропорту).
9.2. Підготовка екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту
повітряного судна та виживання в разі виникнення АП повинна
здійснюватися на всіх етапах професійної підготовки льотного
складу відповідно до програми, що розробляється та затверджується
Державіаадміністрацією. Експлуатант щороку розробляє план з
аварійно-рятувальної підготовки екіпажів ПС та план-графік
проходження аварійно-рятувальної підготовки в сертифікованих
авіаційних навчальних закладах. Сертифікати про проходження
аварійно-рятувальної підготовки зберігаються в особових справах.
Щорічна аварійно-рятувальна підготовка кожного члена екіпажу
оформляється завданням на тренування, яке зберігається в особових
справах. 9.2.1. Пасажирів ПС перед польотом необхідно проінструктувати
щодо правил поведінки в разі виникнення аварійної ситуації в
польоті та використання аварійно-рятувальних засобів на ПС. 9.2.2. Командир ПС відповідає за підготовку екіпажу та
інструктаж пасажирів щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації
в польоті.
9.3. Призначені на чергування пошуково-рятувальні екіпажі ПС
проходять підготовку відповідно до програми підготовки льотного
складу цивільної авіації. Порядок підготовки до чергування визначається Правилами
авіаційного пошуку та рятування в Україні ( z0772-06 ).
X. Оснащення повітряних суден аварійно-рятувальними засобами
10.1. Порядок оснащення повітряних суден цивільної авіації
аварійно-рятувальними засобами встановлюється
Державіаадміністрацією з урахуванням положень керівництва з
льотної та технічної експлуатації, технічних описів, інструкцій та
інших документів.
10.2. Повітряні судна комерційної авіації повинні бути
оснащені: запасом необхідних медичних засобів, які розміщуються в
легкодоступних місцях і в кількості, що відповідає числу
пасажирів, дозволеному до перевезення на цьому ПС. Вимоги щодо
типу, кількості, місць розміщення і вмісту запасів медичних
засобів на ПС встановлюються Державіаадміністрацією; ручними (переносними) вогнегасниками, користування якими не
створює небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС.
Вимоги щодо типу, кількості, місць розміщення вогнегасників на ПС
встановлюються Державіаадміністрацією; кріслом або спальним місцем для кожної особи; поясним прив'язним ременем на кожному кріслі та
обмежувальними ременями на кожному спальному місці; прив'язними системами на кожному кріслі льотного екіпажу; системою аварійного освітлення, що має незалежне джерело
електроживлення для освітлення на рівні підлоги і в районі
аварійних виходів, підсвічення знаків аварійних виходів та
позначок про їх розміщення; запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для
заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту
місцях; аварійними сокирами; переносними мегафонами. Вимоги щодо кількості переносних
мегафонів залежно від кількості пасажирських сидінь на ПС
встановлюються Державіаадміністрацією; позначеними місцями для прорубування обшивки фюзеляжу під час
проведення аварійно-рятувальних робіт; системою гучномовного зв'язку сповіщення пасажирів, яка може
працювати незалежно від системи внутрішнього бортового зв'язку з
кожного робочого місця членів льотного та кабінного екіпажів; засобами, що забезпечують такі повідомлення пасажирам: а) коли необхідно пристебнути прив'язні ремені; б) коли і як варто користуватися кисневим устаткуванням, якщо
на борту ПС передбачено кисень; в) слід утримуватися від паління; г) де розміщуються рятувальні жилети або аналогічні
індивідуальні плавзасоби і як користуватися ними, якщо такі засоби
передбачені на борту; ґ) де розташовані аварійні виходи та як відчиняються двері
(люки); д) порядок використання бортових аварійно-рятувальних
засобів.
10.3. На борту ПС (в кабіні екіпажу і пасажирському салоні)
повинні бути інструкції (пам'ятки) екіпажу і пасажирам щодо дій у
разі виникнення аварійної ситуації в польоті.
10.4. Усі ПС (крім легких і надлегких) повинні бути оснащені
аварійними передавачами (ELT).
10.5. Для негайного повідомлення КЦПР ЦА експлуатанти повинні
мати у своєму розпорядженні перелік аварійно-рятувальних засобів
ПС, у якому зазначено кількість, кольори й тип рятувальних плотів
і сигнальних ракет, докладний опис запасів медичних засобів, води,
а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на
яких воно працює.
XI. Обов'язки посадових осіб ЦА щодо організації пошукового
та аварійно-рятувального забезпечення польотів
11.1. Завдання і функції служби пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства,
вимоги до персоналу служби визначаються положенням, яке
затверджується керівником авіапідприємства.
11.2. Керівник і черговий персонал КЦПР ЦА відповідно до
покладених на них завдань зобов'язані здійснювати: оперативне управління пошуковими і аварійно-рятувальними
роботами, які виконуються силами та засобами ЦА України; координацію дій пошуково-рятувальних сил та засобів ЦА з
Головним координаційним центром пошуку та рятування; контроль готовності пошуково-рятувальних сил та засобів ЦА до
виконання пошукових і аварійно-рятувальних робіт; аналіз інформації щодо проведення пошукових і
аварійно-рятувальних робіт, яка надходить від авіапідприємств
цивільної авіації; підготовку звітів та інформації про стан пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів ЦА України.
11.3. Керівник авіапідприємства ЦА зобов'язаний забезпечити: належний стан пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів на авіапідприємстві; розроблення та реалізацію плану заходів на випадок аварійних
обставин з ПС в аеропорту (плану заходів на випадок аварійної
ситуації з власним ПС); утримання у робочому стані аварійно-рятувальних засобів
підрозділів АРК (ПС); укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх
оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами; організацію та проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт на аеродромі (в аеропорту) та в районі відповідальності
аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за проведення пошукових
та аварійно-рятувальних робіт; інформування КЦПР ЦА про наявний склад аварійно-рятувального
устаткування ПС та хід пошукових та аварійно-рятувальних робіт; надання достовірної інформації про кількість пасажирів, склад
екіпажу, наявність небезпечних вантажів та місце їх розміщення на
ПС, яке зазнає чи зазнало лиха; реєстрацію пасажирів, які не постраждали, та евакуацію їх з
місця авіаційної події; евакуацію ПС (частин ПС) після авіаційної події з дозволу
Державіаадміністрації.
11.4. Керівник авіапідприємства з організації льотної роботи
зобов'язаний забезпечити: підготовку екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту
повітряного судна та виживання в разі виникнення АП; виконання програм спеціальної підготовки екіпажів ПС, що
залучаються до несення чергування з пошуку та рятування.
11.5. Начальник служби пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів авіапідприємства зобов'язаний забезпечити: організацію пошукового та аварійно-рятувального забезпечення
польотів відповідно до вимог цих Правил; здійснення взаємодії з підприємствами, установами та
організаціями, підрозділами інших відомств, що залучаються до
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт; періодичний контроль стану готовності особового складу
підрозділів АРК та аварійно-рятувальних засобів; проведення перевірок ступеня оснащеності підрозділів АРК
необхідними аварійно-рятувальними засобами; проведення перевірок наявності та стану бортових
аварійно-рятувальних засобів на ПС авіапідприємства; організацію навчання екіпажів ПС і персоналу підрозділів АРК
щодо дій в аварійних ситуаціях та виконання пошукових та
аварійно-рятувальних робіт; керівництво теоретичною підготовкою персоналу підрозділів
АРК; надання звітів до Державіаадміністрації про виконані пошукові
та аварійно-рятувальні роботи, проведені навчання пошукових та
аварійно-рятувальних сил на авіапідприємстві; наявність договорів (за відсутності власних пошукових та
аварійно-рятувальних сил і засобів) щодо проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт.
11.6. Старший (провідний) інженер з аварійно-рятувальних
робіт служби ПАРЗП авіапідприємства зобов'язаний забезпечити: технологічну експлуатацію, збереження, технічне
обслуговування пошукових та аварійно-рятувальних засобів і
спорядження; експлуатаційний облік ресурсу пошукових та
аварійно-рятувальних засобів і їх комплектуючих; участь у технічному навчанні персоналу підрозділів АРК; упровадження і освоєння сучасних рятувальних засобів і
техніки та технологій їх застосування.
11.7. Начальник зміни - керівник рятувального підрозділу
(керівник АРР) зобов'язаний забезпечити: контроль організації чергування підрозділів АРК аеродрому,
аеропорту, інших пошукових та аварійно-рятувальних сил та засобів
згідно з планом заходів на випадок аварійних ситуацій з ПС в
аеропорту; оцінку обстановки, аналіз достатності пошукових та
аварійно-рятувальних сил та засобів; безпосереднє управління діями підрозділів АРК при виконанні
пошукових та аварійно-рятувальних робіт; проведення теоретичної підготовки та тренувань підрозділів
АРК.
11.8. Керівник ІАС авіапідприємства зобов'язаний забезпечити: спеціальну підготовку інженерно-технічного складу, що
залучається до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт; необхідну кількість та належний стан аварійно-рятувальних
засобів та устаткування для евакуації ПС, що втратило спроможність
самостійно рухатись; необхідну кількість та належний стан аварійно-рятувальних
засобів ПС; готовність до дій підрозділу ІАС, що залучається до
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт.
11.9. Керівник служби авіапідприємства, персоналом якої
комплектується підрозділ АРК, зобов'язаний забезпечити: підбір персоналу до складу підрозділу АРК; комплектність, належний технічний стан та зберігання
аварійно-рятувальних засобів підрозділу АРК.
11.10. Орган ОПР здійснює: аварійне сповіщення та аварійне обслуговування; визначення аварійних стадій відповідно до пункту 5.4 розділу
5 цих Правил; надання первинного повідомлення про АП до КЦПР ЦА, ЦДС,
УНРАП; повідомлення щодо обмежень використання повітряного простору
під час виконання польотів та надання екіпажу
пошуково-рятувального ПС умов використання повітряного простору і
порядку управління; вжиття заходів щодо використання повітряного простору
пошуково-рятувальними ПС та звільнення повітряного простору в
районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені до
пошуку; надання інформації КЦПР щодо результатів пошуку при
надходженні такої від екіпажу пошуково-рятувального ПС та екіпажу
пошуково-рятувального ПС щодо змін умов пошуку; збір польотної інформації щодо ПС, яке зазнає або зазнало
лиха, та надання інформації відповідному КЦПР щодо результатів
пошуку.
XII. Сертифікація та інспектування суб'єктів аеропортової
діяльності
12.1. Служба пошукового та аварійно-рятувального забезпечення
польотів як суб'єкт аеропортової діяльності авіапідприємства
незалежно від форми власності підлягає обов'язковій сертифікації
уповноваженим органом у сфері цивільної авіації відповідно до
вимог наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням
безпеки авіації від 13.06.2006 N 407 ( z0740-06 ) "Про
затвердження Правил сертифікації аеропортів", зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 23.06.2006 за N 740/12614. Пошукові та аварійно-рятувальні засоби повинні мати
сертифікат відповідності.
12.2. Сертифікація виду аеропортової діяльності з пошукового
та аварійно-рятувального забезпечення польотів шляхом сертифікації
служби ПАРЗП здійснюється аеропортами класів А, Б, В та Г (для
авіапідприємств, що забезпечують більше 1000 злетів та посадок на
рік).
12.3. Аеропорти класів В, Г (для авіапідприємств, що
забезпечують 500-1000 злетів та посадок на рік) сертифікують такий
вид аеропортової діяльності, як пошукове та аварійно-рятувальне
забезпечення польотів.
12.4. Інспектування служби пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства
незалежно від форми власності здійснюється Державіаадміністрацією
у встановленому законодавством порядку.
12.5. На авіапідприємствах цивільної авіації порядок
атестації та реєстрації об'єктових аварійно-рятувальних команд і
рятувальників на здатність до проведення аварійно-рятувальних
робіт визначається центральним органом з питань надзвичайних
ситуацій за погодженням з головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади з питань державної політики в галузі
авіаційного транспорту та у сфері використання повітряного
простору України.
Перший заступник голови
Державіаадміністрації О.В.Овчинников

Додаток 1
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

НОРМАТИВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ
працівників служби пошукового
та аварійно-рятувального забезпечення польотів
на авіапідприємствах цивільної авіації України

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств з
аеродромами класів А та Б наведено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
------------------------------------------------------------------ | N |Найменування посади |Чисельність, осіб | Умови введення | |з/п | | | посади | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 1 |Начальник служби | 1 | на підприємство | | |пошукового та | | | | |аварійно- | | | | |рятувального | | | | |забезпечення | | | | |польотів | | | | |підприємства | | | | |цивільної авіації | | | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 2 |Старший (провідний) | 1 | на підприємство | | |інженер з аварійно- | | | | |рятувальних робіт | | | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 3 |Начальник зміни - | 4 | один на зміну | | |керівник | | | | |рятувального | | | | |підрозділу | | | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 4 |Рятувальник | 8 | два на зміну | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 5 |Водій всюдихода | 4 | один на зміну | ------------------------------------------------------------------

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств з
аеродромами класів В та Г наведено у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
------------------------------------------------------------------ | N |Найменування посади |Чисельність, осіб| Умови введення | |з/п | | | посади | |----+--------------------+-----------------+--------------------| | 1 |Начальник служби | 1 | на підприємство | | |пошукового та | | | | |аварійно- | | | | |рятувального | | | | |забезпечення | | | | |польотів | | | | |підприємства | | | | |цивільної авіації | | | |----+--------------------+-----------------+--------------------| | 2 |Начальник зміни - | 4 |для підприємств, що | | |керівник | | забезпечують понад | | |рятувального | | 1000 злетів та | | |підрозділу | | посадок на рік. | | | | | Один на зміну | | | |-----------------+--------------------| | | | 1 |для підприємств, що | | | | | забезпечують 500- | | | | | 1000 злетів та | | | | | посадок на рік | |----+--------------------+-----------------+--------------------| | 3 |Рятувальник | 8 |для підприємств, що | | | | |забезпечують понад | | | | | 1000 злетів та | | | | | посадок на рік. | | | | | Два на зміну | |----+--------------------+-----------------+--------------------| | | | 2 |для підприємств, що | | | | | забезпечують 500- | | | | | 1000 злетів та | | | | | посадок на рік | |----+--------------------+-----------------+--------------------| | 4 |Водій всюдихода | 1 |для підприємств, що | | | | | забезпечують понад | | | | | 1000 злетів та | | | | | посадок на рік | ------------------------------------------------------------------

Нормативи чисельності працівників служб пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів авіапідприємств з
аеродромами класів Дта Е наведено у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
------------------------------------------------------------------ | N |Найменування посади |Чисельність, осіб | Умови введення | |з/п | | | посади | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 1 |Начальник служби | 1 | на підприємство | | |пошукового та | | | | |аварійно- | | | | |рятувального | | | | |забезпечення | | | | |польотів - керівник | | | | |АРР | | | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 2 |Рятувальник | 2 | штатні, за | | | | |сумісництвом або за| | | | | договором | ------------------------------------------------------------------
Нормативи чисельності працівників служб пошукового та
аварійно-рятувального забезпечення польотів на злітно-посадкових
майданчиках наведено у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
------------------------------------------------------------------ | N |Найменування посади |Чисельність, осіб | Умови введення | |з/п | | | посади | |----+--------------------+------------------+-------------------| | 1 |Начальник служби | 1 | штатний або за | | |пошукового та | | сумісництвом | | |аварійно- | | | | |рятувального | | | | |забезпечення | | | | |польотів - керівник | | | | |АРР | | | ------------------------------------------------------------------

Додаток 2
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ
аварійно-рятувальних команд
авіапідприємств цивільної авіації України

Ці нормативи визначають мінімальну чисельність однієї
чергової зміни аварійно-рятувальної команди авіапідприємства
цивільної авіації (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1.
Розрахунок мінімальної чисельності чергової
зміни підрозділів аварійно-рятувальної команди
---------------------------------------------------------------------- |Категорія| Чисельність підрозділів АРК, | |аеродрому| щонайменше осіб | | за НРПЗ |----------------------------------------------------------| | | служба ПАРЗП | пожежно- |підрозділ| інші | Усього, | | | (у т.ч. |рятувальний| МС |підрозділи|щонайменше| | |рятувальники*)| підрозділ | | | | | | | СПБ | | | | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 1 | 3 (2) | 4 | 1 | 3 | 11 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 2 | 3 (2) | 4 | 1 | 3 | 11 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 3 | 3 (2) | 4 | 1 | 3 | 11 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 4 | 4 (2) | 8 | 2 | 6 | 20 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 5 | 4 (2) | 8 | 3 | 9 | 24 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 6 | 4 (2) | 12 | 4 | 15 | 35 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 7 | 4 (2-3) | 12 | 6 | 20 | 42 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 8 | 4 (2-3) | 16 | 8 | 28 | 56 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 9 | 4 (2-3) | 20 | 10 | 37 | 71 | |---------+--------------+-----------+---------+----------+----------| | 10 | 4 (2-3) | 26 | 12 | 46 | 88 | ----------------------------------------------------------------------
-------------- * У разі комплектування рятувальників з іншого підрозділу
чисельність останнього збільшується на кількість рятувальників, що
залучаються.

Додаток 3
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

ПЕРЕЛІК
основного аварійно-рятувального
спорядження для проведення пошукових
та аварійно-рятувальних робіт

------------------------------------------------------------------ | Майно та спорядження | Категорія аеродрому | | |---------------------------------| | | 1-2 | 3-5 | 6-7 | 8-10 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Розвідний ключ | 1 | 1 | 1 | 1 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Сокира аварійна, велика, | - | 1 | 1 | 1 | |неклиноподібного типу | | | | | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Сокира аварійна, невелика, | 1 | 2 | 4 | 4 | |неклиноподібного типу | | | | | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Лом лапчастий силовий, 0,95 м | 1 | 1 | 1 | 1 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Універсальний лом, 1,65 м | 1 | 1 | 1 | 1 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Ліхтар | 2 | 3 | 4 | 8 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Молоток, 1,8 кг | - | 1 | 1 | 1 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Багор захоплювальний або | 1 | 1 | 2 | 2 | |рятувальний | | | | | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Пила для металу | 1 | 1 | 1 | 1 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Ковдра з вогнестійкого полотна| 1 | 1 | 2 | 3 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Сходи висувні | 1 | 1 | 2 | 3 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Мотузок завдовжки 15 м | 1 | 1 | 2 | 3 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Мотузок завдовжки 30 м | - | - | 2 | 3 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Викрутки різні (набір) | 1 | 1 | 1 | 1 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Клини заввишки 10 -15 см | 1 | 1 | 2 | 2 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Інструмент (ніж) для обрізання| 1 | 2 | 3 | 4 | |прив'язних / запобіжних | | | | | |ременів | | | | | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Рукавички вогнестійкі, пари | 2 | 4 | 4 | 8 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Підйомник з гідравлічним або |1 компл.|1 компл.|2 компл.| 2 | |пневматичним приводом | | | |компл.| |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Брезентові чохли | 1 | 1 | 2 | 3 | |------------------------------+--------+--------+--------+------| |Вентилятор для провітрювання і| 1 | 1 | 2 | 3 | |охолоджування | | | | | |------------------------------+---------------------------------| |Дихальні апарати, захисний | комплект на кожного | |одяг | рятувальника, що на чергуванні | ------------------------------------------------------------------
У тому числі спорядження наземної пошуково-рятувальної групи
------------------------------------------------------------------ | N | Майно та |Одиниця виміру |Кіль- | Примітка | |з/п | спорядження | |кість | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 1 |Топографічна карта| компл. | 1 | | | |місцевості | | | | | |масштабом 1:100000| | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 2 |Автомобіль високої| шт. | 1 | | | |прохідності з | | | | | |радіостанціями | | | | | |внутрішнього | | | | | |аеропортового | | | | | |електрозв'язку та | | | | | |зв'язку з | | | | | |пошуковими ПС | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 3 |Радіостанції | | | | | |переносні типу: | | | | | | Р-855 | компл. | 1 | | | | Р-861 (або | компл. | 1 | | | | аналогічні) | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 4 |Сигнальний | шт. | 10 | | | |пристрій з | | | | | |ракетами | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 5 |Засіб освітлення | шт. | 2 | | | |місця події | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 6 |Прапорці білого та| шт. | 8 | по 4 шт. | | |червоного кольорів| | | | | |для позначення | | | | | |майданчика посадки| | | | | |вертольота | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 7 |Компас | шт. | 2 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 8 |Ліхтар електричний| компл. | 1 |на кожного члена | | |з комплектом | | | НПРГ | | |батарей | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 9 |Фотоапарат | компл. | 1 | | | |(відеокамера) | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 10 |Бінокль | шт. | 1 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 11 |Мегафон з | компл. | 1 | | | |комплектом батарей| | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 12 |Дихальні апарати, | шт. | 1 | на кожного | | |захисний одяг | | | рятувальника | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 13 |Бензопила для | компл. | 1 | | | |різання металу | | | | | |типу 400 | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 14 |Бензопила типу | компл. | 1 | | | |"Дружба" | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 15 |Сокира | шт. | 2 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 16 |Лом | шт. | 2 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 17 |Лопата штикова | шт. | 3 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 18 |Багор | шт. | 1 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 19 |Слюсарний | компл. | 1 | | | |інструмент: | | | | | |кувалда, зубило, | | | | | |молоток, пили для | | | | | |різання дерева та | | | | | |металу, клин | | | | | |15 см., ключ | | | | | |розвідний, | | | | | |плоскогубці | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 20 |Вогнегасники ручні| шт. | 1 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 21 |Ніж | шт. | 1 |на кожного члена | | | | | | НПРГ | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 22 |Намет (8-12 місць)| шт. | 1 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 23 |Термос 36-літровий| шт. | 1 | | | |з питною водою | | | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 24 |Сірники спеціальні| пачка | 15 | | |----+------------------+---------------+------+-----------------| | 25 |Засоби позначення | рулон |1000 м| | | |місця АП (червоно-| | | | | |біла стрічка) | | | | ------------------------------------------------------------------

Додаток 4
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

СХЕМА
сповіщення аеропорту (на аеродромі)
( za140-10 )

Додаток 5
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

СХЕМА
сповіщення експлуатанта ПС
на випадок авіаційної події
( za140-10 )

Додаток 6
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

ЗВІТ
про проведення пошукових
та аварійно-рятувальних робіт*

1. Порядковий номер пошукових та аварійно-рятувальних робіт з
початку року _____________________________________________________
2. Дата _____________________________________________________
3. Назва надзвичайної ситуації ______________________________
4. Район і зона відповідальності авіапідприємства за
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт _______________ _________________________________________________________________
5. Характеристика об'єкта пошуку та рятування: тип ПС і державний реєстраційний номер ______________________ експлуатант ПС ______________________________________________ дані про екіпаж ПС (прізвище, ім'я та по батькові командира
ПС, кількість членів екіпажу) ____________________________________ кількість пасажирів _________________________________________ наявність та тип аварійно-рятувальних засобів на борту ПС _________________________________________________________________
6. Обставини та характер авіаційної (надзвичайної) події
(дата і час (UTC) виникнення події, етап польоту, місце події,
причина події) ___________________________________________________
7. Керівник аварійно-рятувальних робіт ______________________
8. Метеорологічні умови, характеристика місцевості проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт __________________________
9. Чергові сили та засоби авіапідприємства та інших
аварійно-рятувальних служб за планом взаємодії: типи пошуково-рятувальних ПС, ступені готовності, залучалися
(чи не залучались) до проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт ____________________________________________________________ інші чергові сили та засоби, їх ступені готовності,
залучалися (чи не залучалися) до проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт _______________________________________
10. Хід пошукових та аварійно-рятувальних робіт: джерело і термін повідомлення (від часу події) оперативного
органу підприємства, установи, організації, що надає звіт, _________________________________________________________________
метод виявлення об'єкта пошуку (застосуванням електронних
засобів, візуально або їх комбінацією) ___________________________ спосіб пошуку, застосовані схеми пошуку _____________________ термін виконання операції (робіт) з моменту події: оголошення сигналу "Тривога" ________________________________ виліт пошуково-рятувальних ПС _______________________________ вихід НПРГ, інших пошуково-рятувальних сил __________________ ліквідація пожежі ___________________________________________ підхід рятувальників ________________________________________ виявлення потерпілих ________________________________________ евакуація потерпілих ________________________________________ термін тимчасового закриття аеропорту (аеродрому) для
проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт _________________________________________________________________
11. Підсумки проведення пошукових та аварійно-рятувальних
робіт: площа, яка обстежена під час пошуку ПС (кв.км): електронними засобами _______________________________________ візуально ___________________________________________________ фото-, відеозйомка __________________________________________ виявлене місцезнаходження ПС ________________________________ кількість врятованих, їх стан _______________________________ перелік наданої допомоги потерпілим _________________________ кількість загиблих __________________________________________ кількість польотів пошуково-рятувальних ПС (за типами ПС),
які були виконані під час проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт, ______________________________________ типи, кількість та час застосування інших засобів, що були
залучені для проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, _________________________________________________________________
кількість персоналу, що залучався до проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт, ______________________________________ шкода, що завдана місцевості під час проведення пошукових та
аварійно-рятувальних робіт _______________________________________
12. Аналіз проведених пошукових та аварійно-рятувальних
робіт: позитивний досвід ___________________________________________ основні недоліки ____________________________________________ пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення
пошукових та аварійно-рятувальних робіт __________________________ оцінка ефективності проведених пошукових та
аварійно-рятувальних робіт _______________________________________ Висновки ____________________________________________________
Керівник підприємства _________________________
(підпис)
Керівник АРР ____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
Начальник служби ПАРЗП ____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
"____" ____________ 20__ року.
-------------- * Звіт подається у тижневий строк після завершення пошукових
та аварійно-рятувальних робіт.

Додаток 7
до Правил пошукового
та аварійно-рятувального
забезпечення польотів
у цивільній авіації України

ВИМОГИ
до навчально-тренувального полігона

Навчально-тренувальний полігон (далі - Полігон) призначений
для підготовки і навчання персоналу служби пожежної безпеки та
аварійно-рятувальної команди підприємства. Полігон може використовуватися для підготовки льотного,
технічного і іншого персоналу.
1. Вимоги до полігона аеродромів класів А та Б
авіапідприємств, що забезпечують понад 1000 злетів та посадок на
рік На полігоні слід розмістити: літак-тренажер (списаний літак); майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася
внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива; майданчик для тренування гасіння пожежі на двигуні; майданчик для тренування гасіння пожежі на шасі; майданчик для тренування гасіння пожежі авіаційного палива,
яке витікає з ПС; елементи конструкції фюзеляжу; смугу перешкод. У разі неможливості розмістити на одному майданчику ПС та
об'єктів полігона допускається розміщення їх на окремих ділянках.
2. Вимоги до полігона аеродромів класів А та Б
авіапідприємств, що забезпечують менше 500 - 1000 злетів та
посадок на рік, аеродромів класу В, що забезпечують понад
1000 злетів та посадок на рік На полігоні слід розмістити: майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася
внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива; майданчик для тренування гасіння пожежі на двигуні, або
майданчик для гасіння пожежі на шасі, або майданчик для гасіння
пожежі авіаційного палива, яке витікає з ПС; елементи конструкції фюзеляжу; смугу перешкод.
3. Вимоги до полігона аеродромів класів В та Г
авіапідприємств, що забезпечують менше 500-1000 злетів та посадок
на рік На полігоні слід розмістити: майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася
внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива; смугу перешкод.
4. Вимоги до полігона аеродромів класів Д та Е На полігоні слід розмістити: майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася
внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива.
5. Характеристики об'єктів полігона Літак-тренажер (списаний літак) призначається для проведення
таких дій: відпрацювання проникання на борт ПС, гасіння пожежі
всередині салону, евакуація манекенів із салонів ПС, проникання у
багажно-вантажний відсік, евакуація вантажу з відсіку, який
горить. З метою забезпечення можливості багаторазового виконання
вправ з гасіння пожежі на внутрішніх поверхнях салону (стеля,
борт, підлога) зону вогнища слід захистити негорючим матеріалом.
Вогнище у салоні - це горюча маса (ганчір'я, деревина,
декоративно-оздоблювальні матеріали тощо), розташована у
металевому піддоні розміром 1 х 1 м. Літак-тренажер може
використовуватися як димова камера. Майданчик для тренування гасіння пожеж різноманітного
авіаційного палива площею 200-300 кв.м. Майданчик поділений на
ділянки площею 50, 100 і 150 кв.м. На малих майданчиках
виконуються вправи з гасіння ручними стволами, на великих -
лафетними стволами тощо. Майданчик споруджується із цементних та
бетонних матеріалів з бортиками висотою 20-25 см. Майданчик для тренування гасіння пожеж на двигуні має розміри
2 х 4 м з бортиками висотою 15-20 см. На майданчику встановлюється
опора, на якій (на висоті 3,0 - 3,5 м) змонтовано списаний двигун
(або макет двигуна) в мотогондолі. У мотогондолі встановлюється
піддон з горючим матеріалом (наприклад ганчір'ям), змоченим
авіаційним паливом. Майданчик для тренування гасіння пожеж на шасі має розміри
2 х 4 м і виготовлюється із цементобетонних матеріалів з висотою
бортиків 10-15 см та заглибленням у середній частині. У центрі
майданчика влаштовується основна опора шасі зі списаного літака.
Під час виконання вправи на майданчику підпалюється деяка
кількість авіаційного палива. Майданчик для тренування гасіння авіаційного палива, яке
витікає з ПС, має розміри 2 х 3 м, виготовлюється з бетону, висота
бортиків - 10-15 см. На відстані 6-7 м від майданчика на висоті
1,5-2,0 м встановлюється ємність для авіаційного палива, від
ємності на висоті 0,8-1,0 м прокладається трубопровід з
перекривним краном. Трубопровід закінчується щілинним розтрубом, розміщеним над
центром майданчика. Майданчик може використовуватися і для вправ з
гасіння пожеж авіаційного палива або інших матеріалів пересувними
вогнегасниками. Елементи конструкції фюзеляжу використовуються для вправ з
пожежно-технічним озброєнням (стволи-пробійники, механізовані
пили, пожежні сокири). У зоні літака-тренажера розташовані майданчики або піддони
площею 3-4 кв.м, горіння на яких імітують умови роботи
рятувальників на ПС за наявності залишків вогнища.



вгору