Документ z0198-95, поточна редакція — Прийняття від 02.06.1995

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО У СПРАВАХ МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 159/30/1526 від 02.06.95 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
3 липня 1995 р.
за N 198/734

Про затвердження Положення про професійну орієнтацію
молоді, яка навчається

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від
15 червня 1994 року N 467-р ( 467-94-р ) і заходів, передбачених
Концепцією державної системи професійної орієнтації населення, та
з метою нормативного регулювання і забезпечення соціальної
допомоги молоді, яка навчається, у свідомому професійному
самовизначенні Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Положення про професійну орієнтацію молоді, яка
навчається (додається). 2. Вважати таким, що не застосовується на території України
п.1.1 Положення про шкільний навчально-методичний кабінет
професійної орієнтації учнів середньої загальноосвітньої школи,
затверджений наказом Міносвіти СРСР від 10 листопада 1983 року
N 134. 3. Текст Положення опублікувати в Інформаційному збірнику
Міністерства освіти України після державної реєстрації в
Міністерстві юстиції України.
Заступник Міністра освіти України В.О.Зайчук
Заступник Міністра праці України А.П.Сорокін
Заступник Міністра у справах
молоді і спорту України С.А.Ясинський
Затверджено
наказом Міністерства освіти України,
Міністерства праці України і
Міністерства у справах молоді і
спорту України
від 2 червня 1995 року N 159/30/1526
Положення
про професійну орієнтацію молоді, яка навчається
I. Загальні положення
1. Професійна орієнтація - це комплексна науково обгрунтована
система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення
допомоги особистості в активному свідомому професійному
самовизначенні та трудовому становленні.
Основою професійного самовизначення особи є самопізнання та
об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення
своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами,
необхідними для набуття конкретних професій, та кон'юнктурою ринку
праці.
2. Професійна орієнтація включає такі елементи: професійна
інформація, професійна консультація, професійний добір,
професійний відбір та професійна адаптація.
Професійна інформація забезпечує ознайомлення із змістом і
перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння
ними, станом та потребами ринку праці в кадрах, вимогами,
необхідними для набуття конкретних професій, можливостями
професійно-кваліфікаційного становлення.
Професійна консультація грунтується на науково організованій
системі взаємодії психолога-профконсультанта та особи, що потребує
допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності на основі
вивчення її індивідуально-психологічних характеристик, професійних
інтересів, нахилів, стану здоров'я, особливостей життєвої ситуації
та з урахуванням потреб ринку праці.
Професійний добір - система профдіагностичного обстеження
особи, спрямована на визначення конкретної професії, найбільше
придатної для оволодіння нею конкретною особою.
Професійний відбір проводиться з метою визначення ступеню
придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з
нормативними вимогами.
Професійна адаптація покликана сприяти входженню особи у
трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного
вибору, успішному професійному становленню працівника.
II. Завдання і функції професійної орієнтації молоді,
яка навчається 3. Основними завданнями профорієнтації є: ознайомлення учнів і вихованців з професіями та правилами
вибору професії, що рекомендовані Міносвіти України; виховання в молоді спрямування на самопізнання і власну
активність як основу професійного самовизначення; формування вміння співставляти свої здібності з вимогами,
необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій
основі реальний план оволодіння професією; забезпечення розвитку професійно важливих якостей
особистості. 4. Професійна орієнтація має забезпечувати
реалізацію соціально-економічної, медико-фізіологічної,
психолого-педагогічної функцій. Соціально-економічна функція полягає у підготовці
конкурентоспроможного працівника, здатного професійно
самовдосконалюватися та вести активний пошук виду трудової
діяльності або змінювати професію, місце роботи. Медико-фізіологічна функція забезпечує реалізацію вимог до
здоров'я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання
професійної діяльності, визначення відхилень у стані здоров'я,
корекцію професійних планів з урахуванням стану здоров'я, фізичних
можливостей особистості. Психолого-педагогічна функція полягає у виявленні і
формуванні інтересів, нахилів, здібностей особистості, допомозі в
пошуку свого покликання, засвоєнні системи знань, що дозволяють
вибрати і здійснити професійну діяльність, визначенні шляхів і
способів ефективного управління професійним самовизначенням.
III. Зміст і організація роботи закладів освіти
з професійної орієнтації молоді, яка навчається
5. Професійна орієнтація здійснюється всіма закладами освіти
на всіх ступенях навчання. Профорієнтаційна робота умовно
поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний.
6. Допрофесійний період включає початковий (пропедевтичний),
пізнавально-пошуковий і базовий (визначальний) етапи.
7. Початковий (пропедевтичний) етап передбачає ознайомлення
дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з
найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до
різних видів трудової і професійної діяльності, інтересу до
пізнання своєї особистості; формування початкових
загальнодоступних умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими
особами в процесі діяльності.
Результат - сформоване у молодших школярів ставлення до себе,
суспільства і професійної діяльності.
8. Пізнавально-пошуковий етап охоплює 5-7 класи середніх
загальноосвітніх навчально-виховних закладів і передбачає:
формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки
на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні
професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з професіями у
навчально-виховному процесі; формування умінь самооцінки,
самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної
спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої
освіти, форм трудової підготовки.
Результат - вибір напрямку (профілю) навчання, продовження
освіти у 8-9 класах.
9. Базовий (визначальний) етап - 8-9 (8-11) класи передбачає:
вивчення наукових основ вибору професії; класифікаційних ознак
професії, вимог професій до людини, основних професійно важливих
якостей, правил вибору професії; оволодіння методиками
самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно
важливих якостей, формування уміння співставляти вимоги, необхідні
для набуття конкретної професії з власними можливостями та
кон'юнктурою ринку праці; створення умов для випробування своїх
здібностей у різних видах трудової діяльності; консультування
відносно вибору професії та навчального закладу, проведення
професійного добору для випускників загальноосвітніх
навчально-виховних закладів.
Системоутворюючим у забезпеченні знань, необхідних для
професійного самовизначення учнів, є курс "Вибір професії", який
вивчається у 9-х класах загальноосвітніх шкіл. Викладання цього
курсу, проведення профдіагностичних обстежень особистості та
індивідуальних професійних консультацій, координація
профорієнтаційної роботи з учнями покладається на практичних
психологів закладів освіти.
Результат - сформованість особистісно значимого смислу вибору
професії, певної професійної спрямованості (професійних намірів,
планів оволодіння професією, професійної перспективи), професійне
самовизначення учнів, готовність до зміни професійної
спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, інші види
діяльності, відповідно до індивідуальних особливостей учнів, та
результатів профвідбору.
10. Етап професійного навчання передбачає: оволодіння
професійними знаннями, уміннями, навичками; адаптацію до
професійного навчально-виховного закладу і нового соціального
статусу; формування професійної мобільності, готовності до
продовження професійної освіти і самоудосконалення, розвиток
професійних інтересів і професійно важливих якостей; уточнення
подальшої професійної перспективи.
Результат - конкурентоспроможний на ринку праці
кваліфікований робітник, спеціаліст, готовий до активної
професійної діяльності і переорієнтації на певну професію.
11. Адаптаційний етап - професійна діяльність. Передбачає:
створення умов для професійного зростання, повноцінної
самореалізації особистості в професійній діяльності; адаптацію до
трудового колективу, професії і нового соціального статусу.
З метою адаптації молоді до професійної діяльності
проводиться виробнича та переддипломна практика по можливості в
тому трудовому колективі, де в майбутньому передбачається
працевлаштування.
Результат - повноцінна реалізація особистістю потенційних
можливостей в професійній діяльності.
12. На загальнодержавному рівні координацію організаційних
питань професійної орієнтації молоді, яка навчається, здійснюють
Міністерство освіти України і Міністерство праці України. Для
координації профорієнтаційної роботи на місцях рішенням місцевих
органів державної виконавчої влади може бути утворена
територіальна міжгалузева рада з професійної орієнтації і
професійного навчання незайнятого населення.
13. Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної роботи в
закладах освіти покладається на Міністерство освіти України та
Академію педагогічних наук України, а з питань профдобору і
профвідбору - на Міністерство праці України.
14. До штату Міністерства освіти України, управлінь і
відділів освіти на місцях, центрів практичної психології системи
освіти вводяться працівники, які забезпечують організацію
профорієнтаційної роботи з молоддю, яка навчається.
15. Відповідальність за організацію проведення
профорієнтаційної роботи в закладах освіти покладається на їх
керівників.
У навчально-виховних закладах професійну орієнтацію молоді,
яка навчається, здійснюють практичні психологи,
вчителі-предметники, класні керівники, викладачі, майстри
виробничого навчання, вихователі, керівники гуртків, бібліотекарі,
методисти, медичні працівники тощо.
У штатний розклад середніх загальноосвітніх
навчально-виховних закладів, міжшкільних навчально-виробничих
комбінатів, професійних навчальних закладів вводяться посади
практичних психологів-профконсультантів або методистів з
профорієнтації.
Фінансування роботи практичних психологів здійснюється за
рахунок бюджетних коштів.
16. Для проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти
використовуються навчально-методичний кабінет професійної
орієнтації, кабінет інформатики, майстерні, бібліотека, медичний
кабінет тощо.
17. Професійну орієнтацію молоді, яка навчається, вивчення
ефективності працевлаштування випускників доцільно здійснювати
навчальними закладами спільно з батьками учнів, підприємствами,
установами і організаціями, центрами (відділами) профорієнтації
територіальних центрів зайнятості.
18. Медичні аспекти профорієнтації молоді, з різними видами
патології, вирішуються, як правило, за участю лікарів районних
(міських) медичних закладів і спеціалістів центрів (відділів)
зайнятості Міністерства праці України.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору