Про затвердження Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і [...]
Держводгосп; Наказ, Положення від 01.10.1999151
Документ z0225-00, втратив чинність, поточна редакція — Скасування від 21.05.2017, підстава 166-2017-р
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Н А К А З
01.10.1999 N 151
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 квітня 2000 р.
за N 225/4446
{ Наказ скасовано на підставі Розпорядження КМ
N 166-р ( 166-2017-р ) від 10.03.2017 }
Про затвердження Положення
про проведення планово-попереджувальних ремонтів
меліоративних систем і споруд

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
05.05.97 N 409 ( 409-97-п ) "Про забезпечення надійності і
безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" та з
метою дотримання вимог до планування, організації і звітності про
проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем
і споруд суб'єктами господарської діяльності Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про проведення
планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд,
що додається, та подати його на державну реєстрацію в Міністерство
юстиції України. 2. Увести в дію Положення про проведення
планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд у
10-денний термін після державної реєстрації цього наказу. 3. Об'єднанню "Укрводексплуатація" забезпечити тиражування
зазначеного Положення в кількості 220 примірників та направити їх
облводгоспам, експлуатаційним організаціям. 4. Уважати таким, що втратило чинність "Положение о
проведении планово-предупредительного ремонта гидромелиоративных
систем и сооружений", затверджене 06.04.89 Мінводгоспом СРСР. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
голови комітету А.Вельбика.
Голова комітету В.Хорев
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України по водному
господарству
01.10.1999 N 151
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 квітня 2000 р.
за N 225/4446
ПОЛОЖЕННЯ
про проведення планово-попереджувальних ремонтів
меліоративних систем і споруд
1. Загальні положення
1.1. Положення про проведення планово-попереджувальних
ремонтів меліоративних систем і споруд (далі - Положення) визначає
порядок планування, організації та фінансування системи
планово-попереджувальних ремонтів (далі - ППР) в організаціях,
підприємствах, селянських (фермерських) господарствах,
господарських товариствах, сільськогосподарських кооперативах,
інших суб'єктах господарювання, заснованих на приватній власності
(далі - приватні формування), а також у власників земельних часток
(паїв), на яких розміщені об'єкти інженерної інфраструктури
меліоративних систем і які здійснюють експлуатацію та ремонт
водогосподарських споруд і меліоративних систем. 1.2. Система планово-попереджувальних ремонтів є сукупністю
організаційно-технічних заходів з догляду, поточного і
капітального ремонту меліоративних систем і споруд у плановому
порядку. Основні завдання системи ППР - попередження передчасного
зносу окремих споруд і меліоративних систем у цілому, забезпечення
надійності їх роботи, зниження витрат та підвищення якості
проведення ремонтних робіт для забезпечення нормального їх
функціонування. 1.3. Об'єктом проведення системи ППР (далі - об'єкт) є
меліоративна мережа, гідротехнічні споруди та інші
водогосподарські об'єкти. Це Положення не поширюється на
виробничі, житлові та підсобні будівлі, системи водопостачання,
каналізації, їх приміщення, споруди і обладнання, компресорне,
енергетичне і насосне устаткування, лінії електропередач та
зв'язку, дощувальні машини та установки. 1.4. Положення розроблено у відповідності з Положенням про
безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд,
затвердженим Державним комітетом будівництва, архітектури та
житлової політики України та Державним комітетом України по
нагляду за охороною праці від 27.11.97 за N 32/288 ( z0424-98 ) і
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за
N 424/2864. 1.5. Дотримання системи планово-попереджувальних ремонтів
забезпечує постійну справність усіх елементів меліоративних систем
і споруд, значно сприяє продовженню їх роботи без капітального
ремонту, запобігає виникненню аварійних ситуацій. При цьому
створюються оптимальні умови для сільськогосподарського
використання меліорованих земель і економії коштів при
експлуатації меліоративних фондів. 1.6. Система ППР передбачає проведення таких практичних
заходів: визначення переліку водогосподарських споруд, елементів
меліоративних систем, які належить ремонтувати; визначення видів
характеру ремонтних робіт та їх обсягів; планування ремонтних робіт; визначення джерел фінансування; організація проведення оглядів (обстежень) та ремонтних
робіт; забезпечення технічною та проектно-кошторисною документацією; забезпечення ремонтних робіт необхідними матеріалами,
запасними частинами; упровадження сучасних методів діагностики та ремонту з
використанням засобів механізації та методів відновлення зношених
споруд, обладнання та їх окремих елементів. 1.7. Відповідальність за виконання системи ППР на спорудах та
меліоративних системах покладається на керівника організації, що
здійснює експлуатацію цих об'єктів, приватні формування, власників
земельних часток (паїв), на яких розміщені об'єкти інженерної
інфраструктури меліоративних систем.
Нормативні посилання
Положення розроблено відповідно до таких нормативних актів: Водний кодекс України ( 213/95-ВР ); Закон України "Про меліорацію земель" ( 1389-14 ); Указ Президента України від 03.12.99 N 1529/99 "Про
невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора
економіки"; Указ Президента України від 23.06.98 N 670/98 "Про заходи
щодо державної підтримки водогосподарсько-меліоративного
комплексу"; Постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 409 "Про
забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд
та інженерних мереж" ( 409-97-п ); Положення про склад, порядок розроблення, експертизу та
затвердження проектів ремонту водогосподарських і меліоративних
об'єктів (ВНД 33-3.1-01-98), затверджене наказом Державного
комітету України по водному господарству від 26.06.98 N 70; Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих
будівель і споруд, затверджене Державним комітетом будівництва,
архітектури та житлової політики України та Державним комітетом
України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288
( z0424-98 ) і зареєстроване в Мін'юсті України 06.07.98 за
N 424/2864; Наказ Держводгоспу України від 02.03.99 N 24 "Про
затвердження Порядку визначення вартості ремонту меліоративних та
водогосподарських систем, об'єктів, споруд бюджетними
організаціями при господарському способі здійснення робіт"; Тимчасове положення про технічне обслуговування
внутрішньогосподарських меліоративних систем України, затверджене
Мінводгоспом України 03.09.74 за погодженням з Мінфіном України; Положення про проведення конкурсів (тендерів) на виконання
проектно-розвідувальних робіт водогосподарських об'єктів в Україні
(ВКД 33-Г.1-14-96), затверджене наказом Державного комітету
України по водному господарству від 06.04.96 N 43; Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Основні положення (ДБН А.3.1-3-94 ( v0048243-94 ); Правила складання кошторисної документації і визначення
кошторисної вартості будівництва (ДБН IV-16-98 част.II)
( v0035241-98 ).
Терміни та визначення
Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює
на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я
людей і призводить до руйнувань будівель, споруд, обладнання і
транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного
процесу чи завдає шкоди довкіллю. Безпека за надзвичайних ситуацій - стан захищеності
населення, об'єктів довкілля від небезпеки за надзвичайних
ситуацій. Власник - будь-яка юридична та фізична особа, яка має право
власності на даний об'єкт. Діагностика споруди - процес визначення технічного стану
споруди. Дефект - відхилення якості, форми або фактичних розмірів
елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи
проектної документації, яке виникає при проектуванні,
виготовленні, транспортуванні та монтажі. Довговічність - властивість меліоративної системи, споруди
тривалий час зберігати працездатний стан при встановленій системі
технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення
ремонтів. Надійність - властивість меліоративної системи, споруди
виконувати задані функції протягом необхідного проміжку часу. Обстеження - процес отримання якісних та кількісних
показників експлуатаційної придатності меліоративної системи,
споруди, її частин та конструкцій шляхом візуального огляду,
інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень. Обстеження попереднє - вид обстеження, за якого як основний
метод визначення показників експлуатаційної придатності
використовують аналіз технічної документації та зовнішній огляд
меліоративної системи, споруди та їх елементів експертами. При
візуальному обстеженні визначають, головним чином, якісні
показники експлуатаційної придатності. Обстеження детальне - вид обстеження, за якого як основний
метод визначення показників експлуатаційної придатності
використовуються інструментальні тести конструкцій і споруд. Обстеження спеціальне - вид обстеження, за якого як основний
метод визначення показників експлуатаційної придатності
використовуються спеціальні вишукування, дослідження, натурні або
модельні випробування. Обстеження суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню
підлягають усі конструктивні елементи меліоративної системи,
споруди. Обстеження вибіркове - вид обстеження, за якого обстеженню
підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи
меліоративної системи, споруди. Обстеження планове - обстеження, яке виконується в строки, що
заздалегідь визначені регламентом експлуатації меліоративної
системи, споруди. Обстеження позачергове - обстеження, яке виконується як
наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного
регламенту. Пошкодження - відхилення від первісного рівня якості
елементів та конструкцій, яке виникає під час експлуатації або
аварії. Граничний стан - стан, за якого меліоративна система, споруда
перестають задовольняти задані експлуатаційні вимоги. Ремонт - комплекс операцій з відновлення стану об'єкта та
збільшення його довговічності. Технічний стан системи, споруди - сукупність якісних та
кількісних показників, що характеризують експлуатаційну
придатність меліоративної системи, споруди в порівнянні з їх
граничнодопустимими значеннями. Технічне обслуговування - комплекс заходів щодо контролю та
підтримання у справному стані меліоративних систем та споруд. Експлуатація системи, споруди - використання меліоративної
системи, споруди згідно з функціональним призначенням та
проведенням необхідних заходів щодо збереження стану
конструктивних елементів, за якого вони здатні виконувати задані
функції з параметрами, що визначені вимогами технічної
документації.
2. Технічне обслуговування
2.1. Нагляд за технічним станом систем 2.1.1. Системи, їх обладнання в процесі експлуатації повинні
бути під постійним наглядом експлуатаційного персоналу,
відповідального за їх збереження і забезпечення технічно справного
стану. 2.1.2. Нагляд включає в себе систематичне спостереження,
періодичні й позачергові заміри, нівелювання та обстеження.
Перелік основних видів нагляду наведено в додатку 1. 2.1.3. Систематичне спостереження з метою забезпечення
проектного режиму роботи, своєчасного виявлення та усунення
пошкоджень здійснюється: за роботою міжгосподарської мережі, гідротехнічних споруд і
водогосподарських об'єктів - спеціалістами експлуатаційних
організацій, на балансі яких вони перебувають; за роботою внутрішньогосподарських систем -
землекористувачами і власниками землі або спеціалістами
експлуатаційних організацій при укладенні договорів з ними на
ремонт і технічне обслуговування систем. Дані спостереження заносяться до Журналу з нагляду за
технічним станом меліоративних систем та споруд (додаток 2) і
використовуються як первинні вихідні дані для прийняття рішень про
проведення ремонту. 2.1.4. Періодичні обстеження проводяться не рідше двох разів
на рік (до і після вегетаційного періоду) для визначення
технічного стану і уточнення видів та обсягів ремонтних робіт, а
також термінів їх виконання. 2.1.5. При періодичному обстеженні систем і споруд візуально,
а при потребі, інструментально перевіряють і визначають таке: стан каналів, дамб, експлуатаційних доріг, обсяги замулення
та заростання зрошувальних і осушувальних каналів та водоприймачів
з нанесенням фактичних відміток на поздовжні та поперечні профілі; стан залізобетонних, бетонних і металевих конструкцій та їх
елементів (наявність порожнеч за стінками споруд, тріщин,
розмивів, сповзання грунту); роботу затворів, підйомників, гідромеханічного і
вантажопідйомного обладнання. Особливу увагу звертають на стан
найбільш зношуваних деталей; обсяги руйнування кріплення укосів гребель, дамб, захисних
валів і каналів; наявність фільтрації через тіло греблі і дамби, під
флютбетами і за стінками споруд; наявність течі води в закритих і лотокових зрошувальних
системах, герметичність у напірних трубопроводах насосних станцій; справність закритих дренажних систем, наглядових і
поглинальних колодязів і гирл та обсяги їх замулення; наявність і роботу гідрометричних споруд і засобів
водообліку, їх комплектність; стан мостів та полотна експлуатаційних доріг, а також
наявність обладнання і дорожніх знаків; наявність та стан маркування гідротехнічних споруд,
кілометрових і пікетних знаків на каналах, дамбах, гирлах
дренажних колекторів; стан меліорованих площ, наявність місць застоювання води і
вимочення посівів, справність та необхідність створення
водостічних улоговин, воронок і борозен, поглинальних колодязів,
проведення експлуатаційного планування, глибокого розпушення та
інших видів робіт; інші показники технічного стану споруд, конструкцій,
обладнання, що входять до складу систем і гідротехнічних споруд
(запірна і регулювальна арматура в колодязях, колодязі, вантузи,
гідранти на закритих системах та інше). 2.1.6. Після стихійного лиха або аварій (повені, землетруси,
ураганні вітри та інше) проводиться позачергове обстеження
спеціально створеними при експлуатаційних організаціях комісіями.
До їх складу входять спеціалісти землекористувачів, проектних
організацій, власники землі, а також представники органів
місцевого самоврядування та виконавчої влади. 2.1.7. На водосховищах і великих ставках, магістральних
закритих металевих і залізобетонних трубопроводах, гідротехнічних
спорудах та інших відповідальних об'єктах з підвищеною екологічною
небезпекою установлюється особливий режим нагляду і обстеження за
допомогою геодезичних та інших інструментів і приладів. Строки
спостереження і обстеження визначаються керівником експлуатаційної
організації на підставі правил експлуатації таких об'єктів. 2.1.8. Результати періодичних і позачергових обстежень
оформлюються актом. Акт обстеження технічного стану меліоративної
мережі і споруд (додаток 3) затверджується керівником
експлуатаційної організації або землекористувачем (у залежності
від того, на чиєму балансі перебуває об'єкт). 2.1.9. З метою забезпечення надійної та безпечної
експлуатації меліоративної системи, споруди її власник повинен за
підсумками обстеження вжити необхідних та своєчасних заходів щодо
ремонту, відбудови окремих конструктивних елементів або системи чи
споруди в цілому.
2.2. Технічний догляд 2.2.1. Технічний догляд - проведення невеликих обсягів робіт,
що виконуються в процесі поточної експлуатації і спрямовані на
підтримку систем і споруд у стані готовності виконання
функціональних завдань, пов'язаних з пропуском повені, підготовкою
систем і споруд до вегетаційного періоду та забезпечення їх
робочого стану протягом року. Перелік основних видів робіт при
технічному догляді наведено в додатку 4. 2.2.2. Технічний догляд за меліоративними системами і
гідротехнічними спорудами здійснюють оглядачі, машиністи насосних
станцій, бригади, ланки, які мають спеціальну підготовку і
відповідають за технічно справний стан закріплених за ними споруд,
агрегатів, елементів або системи в цілому.
3. Обстеження, оцінка технічного стану та паспортизація
особливо відповідальних водогосподарських об'єктів
3.1. Водогосподарські об'єкти незалежно від їх призначення,
форми власності, класу капітальності, економічного стану власника,
технічних особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою
оцінки їх технічного стану, а також ужиття обгрунтованих заходів
щодо забезпечення надійності та подальшої їх безпечної
експлуатації. 3.2. Власник меліоративної системи (споруди) у терміни і
випадках, зазначених у пунктах 3.6, 3.7, зобов'язаний забезпечити
обстеження об'єктів меліоративних систем (споруд). 3.3. Обстеження, оцінка технічного стану та діагностика
водогосподарських об'єктів, споруд як самостійний вид робіт
виконується спеціалізованими водогосподарськими організаціями, які
займаються експлуатацією цих об'єктів, споруд і на балансі яких
вони перебувають. Проведення обстежень та паспортизація особливо
відповідальних об'єктів, споруд (головних насосних станцій,
об'єктів інженерної інфраструктури загальнодержавних меліоративних
систем, водосховищ) проводиться водогосподарською організацією, на
балансі якої перебуває об'єкт, споруда із залученням
спеціалізованих організацій, право яких на виконання
спеціалізованих видів робіт у проектуванні та будівництві
підтверджене ліцензією з зазначенням у додатку до ліцензії саме
тих типів споруд та їх конструкцій, які в кожному конкретному
випадку необхідно обстежувати та паспортизувати. Перелік цих
об'єктів щодо кожної експлуатаційної організації визначається і
затверджується наказом організації вищого рівня. 3.4. З метою оцінки технічного стану та паспортизації
особливо важливих водогосподарських об'єктів рекомендується для
кожної споруди обстежувати (оцінювати): техногенні зміни навколишнього середовища; інженерно-геологічні умови; хімічний склад грунтових вод; конструкції та споруди, що захищають гідротехнічні об'єкти
від небезпечних геологічних процесів; підземні несучі, огороджувальні та гідроізолюючі конструкції; антикорозійний захист конструкцій; теплотехнічні, сантехнічні та вентиляційні системи й
обладнання. 3.5. Обстеження та паспортизація споруд повинні виконуватись
регулярно (планове обстеження), з періодичністю, яка
встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з експлуатації
споруд. 3.6. Потреба в позачергових обстеженнях як самостійному виді
робіт визначається власником споруди, системи. Такі обстеження, як
правило, необхідно виконувати додатково до планових у таких
випадках: при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або
частин споруд; при суттєвих змінах, передбачених проектом навантажень та
впливів; при плануванні капітального ремонту, реконструкції або
технічного переозброєння; на вимогу представників органів державного нагляду. 3.7. Для проведення обстеження власник системи, споруди видає
наказ (розпорядження) по підприємству (організації) з визначенням
об'єктів, що підлягають обстеженню; видів та термінів обстеження;
джерела фінансування та осіб, які відповідають за
організаційно-технічне забезпечення зазначених робіт. 3.8. Власник меліоративної системи (споруди) при організації
та проведенні обстежень несе відповідальність за: дотримання термінів та видів обстежень; своєчасне укладення договорів та повне фінансування робіт з
обстеження меліоративних систем (споруд); повноту та достовірність представленої технічної
документації; своєчасне та якісне виконання рекомендацій, виданих при
обстеженні меліоративної системи (споруди) організацією, яка
проводила обстеження. 3.9. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих
випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень
недостатньо для прийняття обгрунтованих рішень про технічний стан,
функціональну придатність та безпечність споруди. 3.10. До спеціальних обстежень рекомендується зараховувати: складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування; тривалі високоточні геодезичні спостереження за просіданнями
та деформаціями; натурні випробування конструкцій та споруд (статичні,
динамічні, гідравлічні та ін.). 3.11. Результати обстежень і оцінки технічного стану
водогосподарських об'єктів (споруд) рекомендується подавати у
вигляді технічного звіту спеціалізованої організації, який
здається власнику споруди і використовується ним для заповнення
Паспорта технічного стану водогосподарського об'єкта (далі -
Паспорт) (додаток 5) та вжиття необхідних заходів для його
безпечної експлуатації. 3.12. Спеціалізована організація, що виконує обстеження
меліоративних систем (водогосподарських об'єктів), несе
відповідальність за якість і достовірність матеріалів обстежень та
оцінку технічного стану об'єкта, що обстежується, обгрунтованість
висновків та рекомендацій. 3.13. При організації та виконанні обстежень потрібно
користуватись технічною документацією на об'єкти, що обстежуються.
Власник меліоративної системи (водогосподарського об'єкта)
зобов'язаний протягом усього терміну його експлуатації зберігати
та надавати спеціалізованій організації технічну документацію, а
також: типові проекти і рішення, що використовувались; акти робочих та державних (технічних) комісій; проекти ремонтів та реконструкцій, що виконувались за цей
період; звіти про обстеження та випробування конструкцій (елементів)
водогосподарських об'єктів (споруд); паспорт технічного стану будівлі (споруди). 3.14. З метою забезпечення надійності та безпечної
експлуатації водогосподарського об'єкта (споруди) її власник
повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати
необхідних та своєчасних заходів з ремонту окремих її
конструктивних елементів, систем або споруди в цілому. Ремонт та
заміна несучих елементів, конструкцій споруд можуть виконуватись
тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною
організацією, яка має ліцензію на виконання відповідних робіт. 3.15. При виявленні споруд або їх конструктивних елементів в
аварійному або не придатному до подальшої експлуатації стані
організація, що виконує обстеження, зобов'язана зробити відповідні
записи в Паспорті із зазначенням термінів усунення дефектів та
пошкоджень. Дані про технічний стан таких об'єктів за формою,
передбаченою Паспортом, подаються до організації вищого рівня для
внесення їх у державний реєстр аварійно небезпечних будівель та
споруд. 3.16. Фізико-механічні характеристики несучих конструкцій
споруд слід визначати: за допомогою стандартних неруйнівних методів (ультразвукових,
пластичних деформацій та ін.); шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних
лабораторних випробувань. Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з
другорядних та непорушених частин елементів споруди, конструкції.
Місця, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно захищені і
зміцнені.
4. Проведення ремонтних робіт
4.1. Ремонт систем і споруд є комплексом технічних заходів,
спрямованих на підтримання чи відновлення початкових
експлуатаційних якостей як системи або споруди в цілому, так і їх
окремих елементів і частин. 4.2. Дані про обсяги виконаних ремонтних робіт заносяться до
Журналу з нагляду за технічним станом меліоративних систем та
споруд. 4.3. Відомості, уміщені в Журналі, відображають технічний
стан системи, споруди в даний час, а також історію її
експлуатації. Крім того, частина цих відомостей є вихідними даними
при складанні дефектних відомостей на ремонтні роботи. 4.4. Перелік основних робіт за видами ремонту, що виконуються
на меліоративних системах та спорудах, наведених у додатку 6, у
залежності від технічного стану поділяються на два види: а) поточний ремонт (за нормального і незадовільного стану); б) капітальний ремонт (за не придатної до нормальної
експлуатації системи, споруди або окремих елементів (конструкцій).
4.5. Поточний ремонт 4.5.1. До поточного ремонту належать роботи із систематичного
і своєчасного захисту елементів систем споруд та інженерного
обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних
заходів та усунення дрібних пошкоджень. 4.5.2. Роботи з поточного ремонту виконуються регулярно
протягом року за графіками, що складаються фахівцями,
відповідальними за безпечність експлуатації системи, споруди,
обладнання, проведення поточних і позачергових оглядів, а також за
заявками персоналу, що експлуатує елементи системи, споруди.
4.6. Капітальний ремонт 4.6.1. До капітального ремонту систем і споруд належать
роботи, у процесі яких проводиться повне або часткове відновлення
споруди або окремих її елементів, заміна зношених конструкцій
споруд, трубопроводів, інженерного обладнання або заміна їх на
більш міцні й економічні, кошторисна вартість яких становить не
менше 20 відсотків від початкової балансової вартості об'єкта
ремонту. При цьому вартість повного відновлення окремих споруд,
які входять в об'єкт ремонту, може перевищувати їх початкову
вартість. 4.6.2. При капітальному ремонті не допускається зміна траси
каналу, трубопроводу, експлуатаційних доріг з твердим покриттям,
ліній зв'язку чи електросилових ліній без узгодження з проектними
організаціями. 4.6.3. У конкретних випадках терміни капітального ремонту
потрібно уточнювати з урахуванням експлуатаційних навантажень,
кліматичних умов та інших факторів. 4.6.4. Капітальний ремонт може бути комплексним, що охоплює
систему чи споруду в цілому, або вибірковим - ремонт окремих
елементів системи, конструкцій споруди або окремого виду
інженерного обладнання. 4.6.5. Вибірковий капремонт проводиться у випадках: якщо комплексний ремонт системи, споруди може викликати
серйозні перешкоди в роботі землекористувачів, які займаються
виробництвом сільгосппродукції на меліорованих землях; при значній зношеності окремих елементів, конструкцій; при економічній недоцільності проведення комплексного
капітального ремонту. 4.6.6. При проведенні капітального ремонту системи (споруди)
за рахунок коштів, що виділяються на капітальний ремонт,
допускається будівництво окремих додаткових споруд (конструкцій),
потреба в яких виявлена в процесі експлуатації і спрямована на
підвищення технічного рівня та експлуатаційної надійності системи
і споруд (переїзди через канали, перегороджувальні підпірні та
водовипускні споруди, перепади і бистротоки, колодязі-поглиначі,
окремі дрени, водомірні пристрої та інші споруди).
4.7. Ремонтні роботи, які за своїм характером належать до
поточного ремонту, але виконуються в процесі капітального ремонту,
здійснюються за рахунок коштів на капітальний ремонт.
5. Планування заходів планово-попереджувальних ремонтів
5.1. Усі роботи, передбачені системою
планово-попереджувальних ремонтів на меліоративних системах і
спорудах, виконуються за річними планами (графіками),
затвердженими керівником (власником) організації (підприємства),
на балансі якої перебувають системи, споруди. 5.2. У річних планах (графіках) установлюються терміни
проведення планових технічних оглядів, експлуатаційних заходів,
поточних і капітальних ремонтів з розподілом їх за місяцями. Плани
капітальних ремонтів складаються на конкретні об'єкти (споруди)
або окремі їх елементи. 5.3. При розробці плану капітального ремонту враховується
періодичність його проведення (додаток 7) з поправкою на технічний
стан, кліматичні, гідрогеологічні та інші фактори. 5.4. Плани ремонтів складаються на підставі даних технічних
оглядів меліоративних систем і споруд, описів робіт, складених у
відповідності до Опису робіт з поточного (капітального) ремонту
(додаток 8), і проектно-кошторисної документації на об'єкти у
межах лімітів фінансування, передбачених у кошторисах бюджетних
експлуатаційних водогосподарських організацій та
виробничо-фінансових планах землекористувачів. 5.5. У планах поточного ремонту міжгосподарської мережі і
споруд на ній передбачається до 20% коштів для виконання
непередбачених (аварійних) робіт. 5.6. Для включення в річний план ремонтних робіт конкретних
об'єктів, які потребують капітального ремонту міжгосподарських
меліоративних фондів, водогосподарські організації у 15-денний
термін після одержання лімітів фінансування подають на
затвердження Держводгоспу пооб'єктні титульні списки капремонту. 5.7. Річні плани капітального ремонту конкретних об'єктів
складаються у грошовому еквіваленті та натуральних показниках і
повинні містити: затверджений керівником організації (підприємства) титульний
список об'єктів ремонту; найменування і обсяги робіт за кожним об'єктом; кошторисну вартість робіт; календарні графіки ремонтів; потребу в основних будівельних матеріалах, транспорті,
засобах механізації і трудових ресурсах. 5.8. У разі потреби дозволяється внесення змін у річні плани
ремонтних робіт на підставі додаткових угод між експлуатаційними
організаціями і замовниками, а також у зв'язку із зміною лімітів
фінансування, стихійними лихами, виникненням аварійних ситуацій. 5.9. Для ліквідації аварійних пошкоджень на системах,
спорудах створюється аварійний запас матеріалів. Норми аварійного
запасу матеріалів (додаток 9) розраховуються на 1 млн.грн. у
відсотках від балансової вартості основних меліоративних фондів. 5.10. Пошкодження непередбаченого чи аварійного характеру
ліквідуються у першу чергу, а в разі загрози для працюючого
персоналу - негайно з одночасним оформленням виконавчої і
подальшим оформленням проектно-кошторисної документації та
коригуванням плану ремонтних робіт.
6. Фінансування системи ППР
6.1. Джерелом покриття витрат на здійснення системи ППР
(нагляд, догляд, обстеження, проведення поточних та капітальних
ремонтів) є бюджетні асигнування та кошти власників меліоративних
об'єктів. 6.2. Розподіл видатків системи ППР здійснюється шляхом
планування комплексу витрат: на проведення капітального ремонту у відповідності із
затвердженою проектно-кошторисною документацією; на поточний ремонт на основі описів, поточних і позачергових
оглядів об'єктів, споруд та оцінних відомостей; на об'єктах внутрішньогосподарських меліоративних систем у
відповідності з Тимчасовим положенням про технічне обслуговування
внутрішньогосподарських меліоративних систем України. 6.3. Роботи з технічного обслуговування і ремонту
внутрішньогосподарської мережі та споруд, виготовлення
проектно-кошторисної документації здійснюються на підставі
договору між водогосподарською організацією і землекористувачами
за рахунок коштів замовника. 6.4. Видатки на проведення ремонтних робіт
(проектно-вишукувальні, технагляд, придбання устаткування та
матеріалів тощо) визначаються розрахунково в залежності від
способу їх виконання (господарський, підрядний). 6.5. При господарському способі виконання (власними силами
бюджетної водогосподарської експлуатаційної організації) оцінка
вартості робіт і формування витрат видатків проводиться згідно з
Порядком визначення вартості ремонту меліоративних та
водогосподарських систем, об'єктів, споруд бюджетними
організаціями при господарському способі здійснення робіт (далі -
Порядок), затвердженим наказом Держводгоспу України від 02.03.99
N 24, та доповненнями і змінами до нього від 25.03.99, а при
виконанні робіт із залученням підрядної організації вартість
витрат визначається згідно з узгодженими договірними цінами на
підставі загальнобудівельних норм (ДБН IV 16-98 част.II)
( v0035241-98 ). 6.6. Визначені вартісні величини витрат системи ППР
розписуються у межах доведених лімітів бюджетних витрат при
проведенні їх водогосподарськими експлуатаційними організаціями
згідно з кошторисами видатків. 6.7. Джерелами фінансування робіт з капітального ремонту
міжгосподарської мережі і споруд, розробки проектно-кошторисної
документації є бюджетні кошти. 6.8. Роботи з поточного ремонту міжгосподарської мережі і
споруд, розробка проектно-кошторисної документації, а також
технічне обслуговування фінансуються з відповідного бюджету -
державного чи місцевого, за рахунок якого утримується організація
в цілому. 6.9. Аварійний запас матеріалів і обладнання на
міжгосподарську мережу і споруди створюється за рахунок місцевого
та державного бюджетів, а на внутрішньогосподарську мережу - за
рахунок землекористувачів. Заміна і поповнення їх здійснюються у
відповідності з установленими термінами зберігання та
використанням за призначенням.
7. Порядок складання і затвердження проектно-кошторисної
документації на проведення ремонту
7.1. Проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт
розробляється в одну стадію і повинна відповідати вимогам
ВНД-33-3.1-01-98 Положення про склад, порядок розроблення,
експертизу та затвердження проектів ремонту водогосподарських і
меліоративних об'єктів, затвердженого наказом Держводгоспу України
від 26.06.98 N 70. Згідно з цим Положенням проектно-кошторисна документація на
об'єкти капітального ремонту затверджується: Держводгоспом України - на особливо важливі об'єкти, перелік
яких щорічно визначається Держводгоспом, та на об'єкти
розрахунковою кошторисною вартістю ремонтних робіт 30 тис.грн. і
більше; Рескомводгоспом АР Крим, облводгоспами, басейновими
водогосподарськими об'єднаннями, управліннями каналів і
самостійними гідрогеолого-меліоративними експедиціями - на об'єкти
розрахунковою кошторисною вартістю ремонтних робіт до 30 тис.грн. Проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт
складних та функціонально важливих об'єктів загальною вартістю
ремонтних робіт 250 тис.грн. і більше розробляється на конкурсній
(тендерній) основі. Проведення конкурсів на виконання проектно-розвідувальних
робіт здійснюється відповідно до Положення про проведення
конкурсів (тендерів) на виконання проектно-розвідувальних робіт
водогосподарських об'єктів в Україні (ВКД 33-Г.1-14-96),
затвердженого наказом Держводгоспу України від 06.04.96 N 43. 7.2. У складі проектно-кошторисної документації повинні бути: коротка пояснювальна записка, яка містить обгрунтування
проектних рішень; основні техніко-економічні показники і положення щодо
організації проведення ремонтних робіт; необхідні схеми та робочі креслення (генплан, поздовжні та
поперечні профілі тощо), які дають уявлення про характер та обсяги
виконання тих чи інших видів ремонтних робіт; кошторисна документація. 7.3. Кошторисна документація складається на підставі робочих
креслень, фізичних обсягів робіт та актів обстеження технічного
стану меліоративної мережі і споруди згідно з Положенням про
склад, порядок розроблення, експертизу та затвердження проектів
ремонту водогосподарських меліоративних об'єктів. 7.4. Відповідальність за якість проектної документації,
правильність визначення кошторисної вартості ремонту, дотримання
вимог будівельних норм і правил несуть її розробники та замовник. 7.5. Розробка кошторисної документації здійснюється на
підставі діючих розцінок, тарифів, нормативів трудових і
матеріальних витрат у порядку і за формами, установленими ДБН
IV-16-98, част.I ( v0004241-98 ), з урахуванням відомчих
нормативів, що розробляються організаціями Держводгоспу України. 7.6. Кошторисна вартість ремонту міжгосподарських
меліоративних фондів, що здійснюється силами бюджетних
водогосподарських організацій, визначається згідно з Порядком. 7.7. Обстеження, розвідувальні роботи та складання
проектно-кошторисної документації входять до складу ремонтних
робіт. Витрати на проектно-розвідувальні роботи враховуються у
зведеному кошторисному розрахунку. 7.8. Розмір фінансування зменшується на суму вартості
матеріалів, які придатні для подальшого використання чи реалізації
і які одержані від розбирання конструкцій в процесі виконання
ремонтних робіт. Ці суми вказуються за підсумками кошторисів. 7.9. Описи робіт з поточного (капітального) ремонту
складаються за елементами систем і споруд з виконанням, у разі
потреби, замірів у натурі і приведенням розрахунків з обсягів
робіт. До опису робіт додається коротка пояснювальна записка і
викопіювання з тієї частини виконавчої (проектної) документації,
яка відображає технічні параметри об'єкта ремонту. При вартості
робіт з поточного ремонту до 5,0 тис.грн. виконання їх
здійснюється на підставі затверджених описів робіт. 7.10. При виконанні ремонтних робіт, які потребують наявності
робочих креслень, проектно-кошторисна документація складається
незалежно від вартості робіт. 7.11. Розроблення проектно-кошторисної документації на
капітальний ремонт може здійснюватись як спеціалізованими
проектними організаціями, так і проектними групами облводгоспів,
басейнових водогосподарських організацій, управлінь експлуатації,
які мають відповідні ліцензії.
8. Організація проведення ремонтних робіт
8.1. Капітальний ремонт міжгосподарських меліоративних фондів
(очікуваною вартістю ремонтних робіт 200 тис.грн. та більше), які
передаються для виконання підрядним способом, повинен виконуватись
на конкурсній основі. Конкурси з визначення підрядника проводяться
замовником у відповідності до Положення про проведення торгів
(тендерів) у будівництві, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 01.09.98 N 1369 ( 1369-98-п ). 8.2. Виконання ремонтних робіт здійснюється у відповідності
до графіка робіт, який складає виконавець. 8.3. Ремонтно-будівельні роботи повинні проводитись з
додержанням діючих правил техніки безпеки, правил протипожежної
охорони, виробничої гігієни та охорони навколишнього природного
середовища. 8.4. Якщо здійснюється ремонт великих чи складних об'єктів
або об'єктів, що перебувають в складних гідрогеологічних умовах,
то розробляється проект організації виконання робіт. Потребу його
розробки визначає виконавець ремонту. 8.5. Технічний контроль, нагляд за якістю і термінами
виконання ремонтних робіт здійснюються силами виконавця і
замовника. 8.6. У процесі капітального ремонту систем і споруд
проводиться проміжне приймання і огляд прихованих робіт, а також
робіт, від якості виконання яких залежить працездатність системи
або її конструктивних елементів. Проміжний огляд призначається також у разі виявлення дефектів
на об'єктах, які ремонтуються. Результати огляду оформляються
актами.
9. Приймання ремонтних робіт
9.1. Приймання в експлуатацію закінчених капітальним ремонтом
об'єктів здійснюють комісії, які призначаються замовником. Комісія
здійснює свою діяльність у відповідності до ДБН А.3.1-3-94
( v0048243-94 ) Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом
об'єктів. Основні положення. 9.2. На підставі огляду об'єкта в натурі комісія складає акт
прийняття об'єкта ремонту (додаток 11). 9.3. Виконавець при здачі капітально відремонтованих об'єктів
подає комісії технічну документацію, яка складається з: проектно-кошторисної документації (виконавчі креслення,
кошториси); журналу виконання робіт; актів проміжних приймань і оглядів; актів приймання прихованих робіт. 9.4. Технічна документація з виконаних робіт і акти приймання
відремонтованих об'єктів зберігаються в експлуатаційній
організації.
10. Організація постачання матеріалів і запасних частин
10.1. Відповідно до планів ремонтів розробляються плани
матеріально-технічного постачання, розраховується потреба в
матеріалах, устаткуванні, запасних деталях. 10.2. Потребу в запасних деталях і матеріалах для ремонтних
робіт визначають на підставі виробничих норм витрат матеріалів і
запасних частин. 10.3. Необхідні для виконання ремонтних і профілактичних
робіт матеріали, запасні частини й устаткування комплектуються
експлуатаційними водогосподарськими організаціями, як правило, за
прямими договорами з підприємствами-виготовлювачами і лише в
окремих випадках через посередницькі структури на тендерній
основі. 10.4. Для заміни зношених деталей та вузлів устаткування при
проведенні технічного обслуговування в організаціях створюється
технічний запас змінних частин і матеріалів та запас деталей,
устаткування, матеріалів, які використовують в аварійних випадках. 10.5. Замінені деталі, устаткування та матеріали з технічних
запасів і запасів, призначених для аварійних випадків, повинні
негайно поповнюватися.
Начальник Управління експлуатації
водогосподарських систем
Держводгоспу України В.Земба
Додаток 1
до пункту 2.1 Положення про проведення
планово-попереджувальних ремонтів
меліоративних систем і споруд
Перелік основних видів нагляду
------------------------------------------------------------------ N | Види робіт та заходів | Строки | з/п| | виконання | ----+----------------------------------------+-------------------| 1 | 2 | 3 | ----+----------------------------------------+-------------------| 1 |Охорона меліоративної мережі, гідротех- | | |нічних споруд, насосних станцій, став- | | |ків, водосховищ, трубопроводів, дощу- | | |вальних машин. Установлення й утримання | | |вказівних, попереджувальних, дорожніх і | | |геодезичних знаків, пояснювальних стен- | | |дів. Проведення роз'яснювальної роботи | | |з населенням про потребу бережливого | | |ставлення до меліоративних систем і во- | | |догосподарських об'єктів |постійно | | | | 2 |Огляд та інструментальна перевірка тех- |за 20-30 днів до | |нічного стану мережі і ГТС, складання |початку повені та | |дефектних актів та актів технічного |вегетаційного | |стану |періоду, а також | | |після пропуску | | |повені та | | |закінчення | | |поливного сезону | 3 |Контроль за меліоративним станом і ви- | | |користанням меліорованих земель відпо- | | |відно до рекомендацій. Ведення пооб'єк- | | |тних схем з нанесенням посівів, місць | | |вимочення культур і потреби проведення | | |ремонтних робіт. Заміри рівнів грунто- | | |вих вод у наглядових колодязях, витрат | | |води на гідромеліоративних створах, во- | | |логості грунту і спостереження на агро- | | |метеопостах |квітень - жовтень | 4 |Виконання контрольних нівелювань з на- | | |несенням на профіль проектних і фактич- | | |них відміток: | | | гребель і дамб |вересень - листопад| | водоприймачів і каналів |один раз на 5 років| | | | 5 |Спостереження за роботою дощувальних | | |машин і поливної техніки, забезпечення | | |їх якісної роботи (розподілення та по- | | |дання води, обстеження трас напірних | | |трубопроводів і відкритих каналів, | | |контроль за робочим тиском, строками і |постійно в період | |нормами поливів) |роботи | 6 |Контроль за додержанням протипожежних | | |заходів на осушуваних торф'яниках |квітень - жовтень | 7 |Забезпечення чергування експлуатаційно- | | |го персоналу і технічних засобів на |у період | |відповідальних спорудах |проходження повені | ------------------------------------------------------------------

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »