Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи
МОЗ України; Правила від 17.01.19956
Документ z0257-95, поточна редакція — Прийняття від 17.01.1995
 

Сторінки:  1  [ 2 ]  3
« попередня сторінканаступна сторінка »  

     2.2.14. Механічні асфіксії:
     2.2.14.а. Повішення,  закриття   верхніх   дихальних   шляхів 
стороннім тілом, стиснення грудей і живота (нещасний випадок): - обсяг розтину звичайний; - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і
сеча для визначення наявності і концентрації спиртів (допускається
подання лише самої крові); - залежно від обставин випадку в гістологічний архів
надсилається комплект кусочків внутрішніх органів, зазначених в
п.2.2.2.а., до якого додається (виходячи з категорій асфіксії)
ділянка шкіри зі странгуляційною борозною або ділянка верхніх
дихальних шляхів з крововиливом. При можливості гортань зі
стороннім тілом треба сфотографувати. 2.2.14.б. Аспірація блювотних мас: - обсяг розтину звичайний; - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і
сеча для визначення наявності і концентрації спиртів; - для судово-гістологічного дослідження надсилається комплект
кусочків внутрішніх органів, згаданий в п.2.2.2.а., до якого можна
додати один-два кусочки тканини легені з найбільш типових ділянок,
де в дрібних бронхах виявлено чужорідні маси. 2.2.14.в. Утоплення: - до звичайного обсягу розтину додається обов'язковий розтин
пазухи основної кістки; - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і
сеча для визначення наявності і концентрації спиртів (будь-яка
концентрація етилового спирту в крові трупа при даному виді смерті
не повинна підлягати оцінюванню ступеня алкогольного сп'яніння
потерпілого); - при виражених ознаках утоплення внутрішні органи для
судово-гістологічного дослідження або не беруть, або надсилають в
архів. У випадках з нез'ясованими обставинами справи і особливо у
випадках, що можуть мати кримінальний характер, або при гнилісних
змінах трупа для судово-гістологічного дослідження надсилається
комплект кусочків внутрішніх органів, зазначений в п.2.2.2.а., до
якого додають для виявлення наявності діатомового планктону
нерозрізану нирку, рідину з пазухи основної кістки, не менш як
15 г кісткового мозку зі стегневої кістки (також можна - крайовий
відділ печінки, селезінки, серце) і обов'язково - тканина легені
для контролю. При взятті цих органів для дослідження на наявність
планктону категорично забороняється обмивати проточною водою
інструменти, посуд, рукавиці і дані органи. 2.2.14.г. Удавлення руками, удавлення петлею: - при відсутності петлі зі шкіри шиї на липку стрічку або
плівку знімають відбитки, які треба фіксувати предметним склом. У два окремі конверти вилучається піднігтевий вміст. Беруться тампони і мазки вмісту піхви, а також тампони і
мазки зі слизової оболонки рота і прямої кишки (у трупів жінок і
чоловіків) для виявлення наявності сперматозоїдів. Крім того, вміст піхви надсилається на судово-цитологічне
дослідження для вивчення морфологічних особливостей піхвового
епітелію. Відбираються в окремі конверти зразки волосся з шести ділянок
волосистої частини голови, лобка (у трупів жінок) та інших ділянок
тіла. Проводиться фотографування трупа і ушкоджень на ньому із
дотриманням судово-медичних правил; - обсяг розтину звичайний, розтин починається з вийняття
головного мозку. Для виявлення справжніх крововиливів розтин грудної і
черевної порожнин проводиться за Лешке: коміроподібним розрізом у
надключечних ділянках через яремну ямку рукоятки грудини, далі
серединним розрізом до лона, після відокремлення грудини трахея і
стравохід відсікаються на рівні першого міжреберного проміжку,
виймається органокомплекс, проводиться відпрепаровування шкіри і
м'яких тканин шиї до нижньої щелепи, відокремлюється язик і
комплекс органів шиї. Розтинається задня поверхня шиї для виявлення тут
крововиливів у м'які тканини. При наявності крововиливів у м'язи грудей і м'язи міжребер'я
останні розсікають, ребра очищають від м'яких тканин і старанно
досліджують з метою виявлення можливих переломів. При їх виявленні
лінії переломів обов'язково описують як на зовнішній, так і на
внутрішній поверхні ребер; - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і
сеча для виявлення наявності і концентрації спиртів; - проводиться рентгенографія гортані після фіксації
(12-24 години) у формаліні з наступним обов'язковим препаруванням
хрящів гортані і під'язичної кістки і фотографуванням препарату; - для судово-гістологічного дослідження надсилається комплект
кусочків внутрішніх органів, зазначений в п.2.2.2.а., до якого
додають (при наявності) маркіровані куски м'яких тканин гортані і
задньої поверхні шиї з крововиливами, ділянки шкіри з саднами,
синцями, странгуляційною борозною та інше; - для судово-імунологічного дослідження надсилається кров (у
рідкому вигляді і на марлі) для визначення антигенної належності,
а також жовч або сеча для визначення категорії видільництва. 2.2.14.д. Закриття отворів рота і носа: - до звичайного обсягу розтину додається препарування м'яких
тканин обличчя і дослідження ребер, як зазначено в п.2.2.14.г.; - відбитки на липку стрічку роблять з передньої поверхні
обличчя; - обсяг решти дослідження див. в п.2.2.14.г., за винятком
дослідження хрящів гортані. 2.2.14.е. Стиснення грудей і живота (вбивство): - до звичайного обсягу розтину додається розтин м'яких тканин
спини і дослідження ребер, як згадано в п.2.2.14.г.; - відбитки на липку стрічку не проводяться; - обсяг решти дослідження див. у п.2.2.14.г., за винятком
дослідження хрящів гортані.
2.2.15. Отруєння: - обсяг розтину звичайний; - залежно від ймовірного виду отруєння на
судово-токсикологічне дослідження надсилається: - при підозрі на отруєння синильною кислотою та її солями
(ціанідами) надсилається шлунок з вмістом, верхній відділ тонкого
кишечника з вмістом, кров, мозок, печінка з жовчним міхуром, нирка
і сеча; - при підозрі на отруєння хлороформом, дихлоретаном,
чотирихлористим вуглецем та іншими галогенопохідними надсилається
мозок, шлунок з вмістом, тонкий кишечник з вмістом, легеня,
печінка, нирка, селезінка, кров, сальник; - при підозрі на отруєння етиловим спиртом надсилається сеча
і кров у кількості 15 мл (кожного об'єкта); кров відбирають
шприцом (стерильно) з великих вен кінцівок і поміщають у флакон
з-під пеніциліну (флакон не розкривається, не миється, містить
1-2 краплі пеніциліну) проколом пробки флакона. Сеча також
відбирається шприцом і поміщається у флакон з-під пеніциліну. У
випадках відсутності крові і сечі для дослідження направляють
мозок, нирки, тканину м'язів стегна. При вираженому гнитті трупа
рекомендується брати м'яз стегна; - при підозрі на отруєння іншими спиртами (метиловим,
пропіловим, бутиловим, аміловим, а також їх ізомерами),
етиленглюколем, ацетоном, фенолом (карболова кислота), крезолом
(лізол), гідрохініном, формальдегідом, бензином, керосином а
також, так званими технічними рідинами надсилається шлунок з
вмістом, тонкий кишечник, мозок, сеча, кров, печінка, селезінка,
сальник, нирка, легеня; додатково - сечовий міхур (при підозрі на
отруєння етиленглюколем); - при підозрі на отруєння отрутою місцевої дії, кислотами,
лугами тощо беруть такі об'єкти: стравохід, глотка, трахея, шлунок
з вмістом, тонкий кишечник (змінені частини) в окремі банки по
200-300 г, ділянка шкіри зі слідами дії отрути, нирка, м'язова
тканина з ділянки стегна (100 г); - при підозрі на отруєння оксидом вуглецю,
метгемоглобінутворювателями (на метгемоглобін): кров з великих вен
(не менш 15 мл, флакон заповнюється кров'ю до пробки); додатково:
м'яз стегна (на карбоксіміоглобін); - при підозрі на отруєння солями "важких" металів - шлунок з
вмістом, тонкий і товстий кишечник, печінка, нирка, селезінка;
додатково: при підозрі на солі ртуті - надсилається пряма кишка,
сполуками миш'яку (хронічне отруєння) - волосся, нігті, - плоскі
кістки; сполуками талію - волосся, нігті, трубчасті кістки, плоскі
кістки; тетраетиловинцем - мозок, сеча, легені; - при підозрі на отруєння алкалоїдами, барбітуратами, а також
лікарськими речовинами - шлунок з вмістом, тонкий і товстий
кишечник з вмістом, нирки, печінка, мозок, сеча, кров, селезінка; - при підозрі на отруєння хініном: матка; - при підозрі на отруєння морфіном: шлунок із вмістом, тонкий
кишечник із вмістом незалежно від шляхів введення; - при підозрі на отруєння похідними фенотіазіну, шлунок із
вмістом, тонкий кишечник, печінка, нирка, сеча; - при підозрі на отруєння похідними 1,4-бенздіазепіну -
шлунок із вмістом, тонкий кишечник, печінка, нирка, сеча; - при підозрі на отруєння серцевими глікозідами: печінка з
жовчним міхуром, кров, верхній відділ тонкого кишечника із
вмістом, нирка, шлунок із вмістом, сеча; - при підозрі на отруєння шляхом введення отрути через піхву
або матку: матка з піхвою; - при підозрі на отруєння шляхом введення отрути через пряму
кишку (ректально): пряма кишка із вмістом; У випадках підозри на введення алкалоїдів, барбітуратів,
наркотичних та лікарських речовин внутрім'язово або підшкірно
вилучаються окремо з місця уколу: ділянка шкіри, м'язова тканина; - при підозрі на отруєння фторидами - надсилається шлунок із
вмістом, тонкий і товстий кишечник з вмістом, печінка і нирка; - при підозрі на отруєння нітритами, нітратами - шлунок з
вмістом, тонкий і товстий кишечник з вмістом, печінка з жовчним
міхуром, кров; - при підозрі на отруєння хлорорганічними пестицидами
вилучають шлунок з вмістом, печінку, нирку, мозок і жирову
тканину; - при отруєннях фосфорорганічними отрутохімікатами - шлунок з
вмістом, тонкий і товстий кишечник з вмістом, печінка з жовчним
міхуром, нирка, сеча, кров; - у всіх випадках підозри на інгаляторне отруєння в
лабораторію надсилають 0,5-0,8 кг тканини легенів (одним куском) у
банці (герметично закритій); - з завданнями на визначення діатомових водоростей надсилають
нерозрізану нирку, крайову частину печінки, легені, трубчасту
кістку з урахуванням, щоб в ній містилось не менш як 15 г
кісткового мозку. Об'єкти вміщують у скляні банки, старанно
промиті дистильованою водою. Банки слід закривати пришліфованими
скляними пробками або капроновими кришками. Закривати банки
шматками гумових рукавиць забороняється. Одночасно з зазначеними
об'єктами надсилається разом (0,5 л) води з місця виявлення трупа
або місця, де підозрюється утоплення (вбивство); - при підозрі на отруєння грибами, різними ягодами,
рослинами, насінням рекомендується вилучати в окремі банки вміст
шлунка і кишечника для ботанічного дослідження; - при підозрі на отруєння отрутою невідомого походження
(етіології): кров, сеча, головний мозок, печінку з жовчним
міхуром, нирку, тонкий і товстий кишечник, легеню, селезінку,
шлунок із вмістом в окремі банки загальною масою до 2 кг. Об'єкти вилучаються у кількості: кров - не менш 200 мл, вся
сеча, 1/3 головного мозку, печінки, легені, одна нирка, 200-300 г
сальника, один метр тонкого і товстого кишечника із вмістом з
найбільш змінених відділів, увесь шлунок із вмістом, волосся - не
менш 1 г, нігті - 1-3 г, кістки 100-200 г. - при судово-медичній експертизі (на солі "важких металів")
ексгумованого трупа, крім зазначених раніше частин внутрішніх
органів, на дослідження повинні бути надіслані в окремих банках:
1 кг землі, взятої з 6 ділянок (над, під, у бокових і торцевих
частин труни), зразки одягу, оббивка труни, кусок дошки, сіна,
торфу тощо. - для судово-гістологічного дослідження надсилається комплект
кусочків внутрішніх органів, згаданий в п.2.2.2.а., до якого,
залежно від характеру випадку, додаються кусочки органів, які
найбільше вражені дією введеної отруйної речовини. 2.2.16. Падіння з висоти власного зросту: - до звичайного обсягу розтину додається розтин м'яких тканин
задньої поверхні шиї і спини; - після розпилу кісток черепа повинні бути зроблені виміри
його поздовжнього і поперечного розміру, товщини лобної,
скроневої, тім'яної і потиличної кісток. При виявленні внутрішньочерепних крововиливів, забитих місць
або розм'якшень вказується їх точна локалізація в межах долі,
розміри, маса, обсяг епі- і субдуральних крововиливів, вид і форма
з поверхні і на розрізах, стан речовини головного мозку під ними. Розтин головного мозку виконується тільки за Фішером: - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і
сеча для визначення наявності і концентрації спиртів; - для судово-гістологічного дослідження направляється
комплект кусочків внутрішніх органів, зазначений в п.2.2.2.а.,
крім головного мозку, який береться з обов'язковим проведенням
маркірування з наступних ділянок: а) при наявності вираженого вогнища крововиливу; - край вогнища крововиливу з прилеглою ділянкою незміненої
мозкової тканини; - центральна частина вогнища крововиливу; - симетричні ділянки кори великих півкуль з м'якими мозковими
оболонками і білою речовиною на рівні передньої центральної
звивини; - передній гіпоталамус на рівні заднього краю хіазми разом із
судинним сплетінням у ділянці міжшлуночкових отворів; - середній мозок (особливо в ділянці водопроводу); - середній рівень моста з дном і стінками IV шлуночка; - гіпофіз; б) при відсутності вираженого вогнища крововиливу; - симетричні ділянки кори великих півкуль з м'якими мозковими
оболонками і білою речовиною на рівні передньої центральної
звивини; - передній гіпоталамус на рівні заднього краю хіазми разом з
судинним сплетінням у ділянці міжшлуночкових отворів; - середній мозок (особливо в ділянці водопроводу); - середній рівень моста з дном і стінками IV шлуночка; - гіпофіз; - симетричні ділянки підкоркових вузлів з прилеглими стінками
шлуночків; - ділянки гіпокампа із судинними сплетіннями; - симетричні ділянки кори великих півкуль мозочка; - довгастий мозок на рівні нижніх олив; - для судово-імунологічного дослідження надсилається кров (у
рідкому вигляді і на марлі) для визначення антигенної належності,
а також жовч або сеча для визначення категорії видільництва - при
наявності ушкоджень, які супроводжувались зовнішньою кровотечею; - за нез'ясованих обставин випадку проводиться забір зразків
в обсязі і з дотриманням умов, поданих в п.2.2.14. 2.2.17. Падіння з висоти: - до звичайного обсягу розтину додається розтин м'яких тканин
спини і сідниць, верхніх і нижніх кінцівок, включно з ліктьовими і
колінними суглобами, підошви стоп, розтин усіх міжреберних м'язів,
повне очищення кісток таза від м'яких тканин і при необхідності
розтин хребетного каналу за А.О.Солохіним або двостороннім
розпилом дужок. При підозрі на пневмоторакс перед вичленуванням грудини
повинна проводитись проба на нього: проколювання міжреберного
м'яза під водою або проколювання того самого міжреберного м'яза
заповненим водою шприцом з голкою, але без поршня. Дослідження і опис ушкоджень кісток проводиться лише після
старанного очищення їх від м'яких тканин, опис переломів повинен
обов'язково містити відомості про характер лінії перелому як
мінімум на двох протилежних поверхнях кістки; - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і
сеча для визначення наявності і концентрації спиртів; - для судово-гістологічного архіву надсилається по одному
кусочку внутрішніх органів і м'які тканини із зон ушкоджень з
проведенням при необхідності повного дослідження, яке включає й
забарвлення на жирову емболію; - для судово-імунологічного дослідження надсилається кров (у
рідкому вигляді і на марлі) для визначення антигенної належності,
а також жовч або сеча для визначення категорії видільництва; - при нез'ясованих обставинах випадку або при підозрі на
вбивство дослідження черепа і головного мозку проводиться в
обсязі, згаданому в п.2.2.16. Крім того, проводиться
фотографування трупа, забір тампонів і мазків із піхви, порожнини
рота і прямої кишки, зразків волосся і піднігтьового вмісту із
дотриманням умов, зазначених в п.2.2.14.г. 2.2.18. Транспортна травма: - проводиться опис ушкоджень з обов'язковим зазначенням
висоти розміщення первинного контакту від рівня підошвових
поверхонь стоп. При нез'ясованому місці первинного контакту висота
розміщення від підошвових поверхонь стоп зазначається для всіх
ушкоджень; - для медико-криміналістичного дослідження надсилаються одяг,
рани з метою виявлення наявності включень, мастил, металізації та
інше; - обсяг розтину і лабораторних досліджень, а також умови
забору об'єктів для їх проведення такі самі, як згадано в
п.2.2.17. 2.2.19. Ушкодження колючими, ріжучими, колючо-ріжучими,
рубаючими і рублячо-ріжучими предметами: - до опису ушкоджень треба вносити не лише точну локалізацію,
а й висоту розміщення ран від підошвових поверхонь стоп, а також
приблизну висоту від рівня сідничних горбів (нижнього краю
симфізу); - положення сидячи. Крім того, обов'язково зазначають
орієнтацію кінців ушкоджень щодо вертикальної осі тіла або щодо
цифр циферблата годинника; - труп і ушкодження на ньому фотографують із дотриманням
судово-медичних правил; - для судово-медично-криміналістичного дослідження
надсилаються вилучені відповідним чином куски шкіри з кожним
ушкодженням або по одному з однотипних ушкоджень для виявлення
наявності металізації, сторонніх включень, а також характеру і
особливостей засобу травм; Застосування металевих зондів для дослідження ранового каналу
до вилучення куска шкірки з ушкодженням забороняється; - секційний розріз повинен проходити так, щоб він не зачіпав
наявних ушкоджень. Обсяг розтину звичайний, крім випадків розміщення ушкоджень
поза зоною дослідження органів і тканин при стандартному
секційному розрізі (на спині, кінцівках і т.ін.). У цих випадках
розтин м'яких тканин у ділянці розміщення ушкоджень і дослідження
ходу ранового каналу від них обов'язковий; - при розміщенні ушкоджень в зоні венозних синусів
обов'язково проводиться проба на повітряну емболію - прокол
правого (і лівого) шлуночків серця під водою; - детально описуються тканини і органи, через які проходить
кожний рановий канал, їх товщина у цьому місці, а також напрямок
щодо вертикальної осі тіла і довжина кожного ранового каналу,
виміряного шар за шаром і за зондом; - обсяг лабораторних досліджень і умови взяття матеріалів для
них такі самі, як згадано в п.2.2.17, за винятком
судово-гістологічного дослідження, при якому до зазначеного
комплекту кусочків внутрішніх органів додаються маркіровані
кусочки органів, які складають шари ранового каналу. 2.2.20. Ушкодження тупими предметами: - проводиться відбір зразків (нігті, волосся, кров тощо) в
обсязі і з дотриманням умов, зазначених в п.2.2.14.г.; - проводиться фотографування трупа і ушкоджень на ньому з
дотриманням судово-медичних правил; - обсяг розтину трупа відповідає поданому в п.2.2.17; - при необхідності проводиться проба на пневмоторакс із
дотриманням умов, зазначених в п.2.2.17; - обсяг лабораторних досліджень відповідає поданому в
п.2.2.17, крім судово-гістологічного дослідження, на яке у всіх
випадках надсилається комплект кусочків внутрішніх органів,
зазначений в п.2.2.2.а., а при черепно-мозковій травмі - головний
мозок в обсязі і за умов, згаданих в п.2.2.16. Крім того, повинні
надсилатися маркіровані тканини з крововиливами з ділянки
ушкоджень; - для судово-медично-криміналістичного дослідження
надсилаються об'єкти в обсязі і з метою, поданими в п.2.2.19. При багатоосколкових переломах кісток склепіння і основи
черепа для визначення послідовності нанесення ушкоджень, а також
характеру і особливостей травмуючого предмета доцільно провести
вилучення голови з наступною її мацерацією, повним вивільненням
кісток від м'яких тканин і потім реконструкцією черепа. 2.2.21. Вогнепальні ушкодження: - по можливості проводиться тотальне, не менш як у двох
проекціях, рентгенологічне дослідження трупа; - опис ушкоджень повинен містити не лише точну локалізацію, а
й висоту розміщення їх від підошвових поверхонь стоп, а також
приблизну висоту від рівня сідничних горбів (нижнього краю
симфізу) - положення сидячи; - залежно від характеру випадку проводиться відбір зразків
(нігті, волосся, кров тощо) в обсязі і з дотриманням умов,
згаданих у п.2.2.14.г.; - для судово-медично-криміналістичного дослідження
обов'язково надсилаються всі (вхідні і вихідні) вогнепальні
ушкодження; - обсяг лабораторних досліджень і умови взяття матеріалів для
них такі самі, як зазначено в п.2.2.19. 2.2.22. Експертиза трупів після виконання медичних
маніпуляцій: - обсяг розтину звичайний. Обов'язкове проведення проби на повітряну емболію при підозрі
на ушкодження серця, легень, великих кровоносних судин після
виконання хірургічних операцій на згаданих органах, а також
пункцій, введення канюлі, катетеризації судин і т.ін.; - все виявлене при проведенні цих експертиз повинно бути
задокументоване (сфотографоване) або залишене у вигляді
макропрепарату; - для судово-гістологічного дослідження надсилається комплект
кусочків внутрішніх органів, зазначений в п.2.2.2.а. 2.2.23. Експертиза трупів невстановлених осіб: - проводиться фотографування всього трупа, а також його
обличчя в трьох проекціях - фас, лівий і правий профіль; - проводиться відбір зразків (волосся з голови і кров) в
обсязі і з дотриманням умов, поданих в п.2.2.14.г.; - обсяг розтину і лабораторних досліджень викладені у
відповідних пунктах цих Правил залежно від виду смерті. При експертизі гнилісно змінених, муміфікованих,
розчленованих і скелетованих трупів невідомих осіб для визначення
групоспецифічних антигенів на судово-імунологічне дослідження
надсилаються волосся, нігті, зуби (великі корінні або інші),
кісткова і м'язова тканини. Кісткові залишки неопізнаних скелетованих або обгорілих
трупів надсилаються на судово-медично-криміналістичне дослідження
для визначення виду, віку, статі, зросту та ідентифікації особи. 2.2.24. Експертиза трупів з підозрою на СНІД: - до звичайного обсягу розтину додається розтин хребетного
каналу; - для судово-токсикологічного дослідження надсилаються при
необхідності кров і сеча для виявлення наявності і концентрації
спиртів; - для судово-гістологічного дослідження надсилаються: 1. Головний мозок (обов'язково з ділянки підкоркових гангліїв
і білої речовини півкуль); 2. Спинний мозок; 3. Легені; 4. Органи шлунково-кишкового тракту (стравохід, шлунок,
тонкий і товстий кишечник); 5. Органи імуногенезу (кістковий мозок, вилочкова залоза,
лімфовузли, селезінка); 6. Печінка; 7. Нирки; 8. Серце;
Додатково при показаннях: 9. Сітківка ока; 10. Шкіра і слизова оболонка порожнини рота; 11. Шкіра зовнішніх статевих органів.

Додаток N 1
до Правил проведення судово-медичної
експертизи (дослідження) трупів в
бюро судово-медичної експертизи
Порядок
вилучення і надсилання об'єктів на лабораторні дослідження
1. Вилучення об'єктів для судово-токсикологічного
дослідження: 1.1. Для судово-токсикологічного дослідження вилучають не
менш як 2 кг внутрішніх органів; при хронічному отруєнні, а також
після проведення реанімаційних заходів - до 2,5-3 кг. Об'єкти
беруть у кількості: кров - не менш як 200 мл, вся сеча, 1/3
головного мозку, печінки, легені (при підозрі на інгаляційне
отруєння - одним куском 0,5-0,8 кг у банку, яка герметично
закрита), одна нирка, 200-300 г сальника, по 1 м тонкого і
товстого кишечника з вмістом із найбільш змінених відділів, весь
шлунок з вмістом, волосся - не менш, як 1 г, нігті - 1-3 г, кістки
- 100-200 г. При підозрі на отруєння етиловим спиртом кров беруть чистим
шприцом з великих вен кінцівок або синусів твердої мозкової
оболонки. У випадку відсутності крові або сечі надсилається
м'язова тканина з ділянки стегна в кількості близько 1000 г. При експертизі ексгумованого трупа на солі "важких" металів,
крім зазначених у відповідному пункті внутрішніх органів,
надсилається на дослідження в окремих банках по 500 г земля з
шести ділянок навколо гробу: над і під ним, біля бокових його
поверхонь, у головному і ножному кінцях, а також шматочки одягу,
оббивки гробу, підстилки, шматок нижньої дошки (близько 500 см2)
та інші предмети, знайдені біля трупа. 1.2. Внутрішні органи виймаються лише після накладання
подвійних лігатур на стравохід, шлунок, кишечник (на відстані 1 м
у різних ділянках), при цьому забороняється обмивати внутрішні
органи водою, забруднювати хімічними речовинами або механічними
домішками. Органи вміщують у скляні сухі банки з широким горлом,
які повинні бути старанно вимиті звичайною водою, а потім
виполоскані дистильованою водою. Використання металевого або
керамічного посуду забороняється. Також старанно повинні бути
вимиті секційний стіл, інструменти і рукавиці. Під час розтину не
треба користуватись водою та іншими рідинами. 1.3. Об'єкти дослідження консервують лише при підозрі на
отруєння серцевими глікозидами, похідними фенотіазину,
фосфорорганічними пестицидами, алкалоїдами і трициклічним
антидепресантами. Для фіксації використовується спирт-ректифікат, рівень якого
над внутрішніми органами в банках повинен бути не менш як 1 см.
Одночасно в судово-токсикологічне відділення надсилається
контрольна проба спирту в кількості близько 300 мл, взята з тієї
самої тари, що й для консервування. 1.4. Банки з внутрішніми органами повинні бути герметично
закриті, обв'язані шпагатом і опечатані. Кров і сечу на спирти
вміщують у невідкриті і непромиті флакони з-під пеніциліну,
проколюючи голкою шприца гумову пробку флакона. Кожна банка (флакон) повинна мати етикетку з усіма
необхідними даними і з дотриманням правил безпеки (з метою
уникнути механічних пошкоджень) без затримки надсилатися у
відділення судово-медичної токсикології. 1.5. У документі-супроводі у відділення повинно бути
записано: назва документа, на підставі якого проводилась
експертиза трупа, стислий виклад обставин справи, прізвище,
ініціали та рік народження померлого, дата його смерті, дата і
година розтину трупа, основні дані дослідження трупа та ймовірна
причина смерті, номер експертизи, дані медичної документації (при
їх наявності), дані первинної експертизи трупа (при проведенні
повторної експертизи), перелік об'єктів і мета проведення
судово-токсикологічного дослідження, прізвище та ініціали
експерта, який подав матеріал на дослідження.
2. Вилучення об'єктів для судово-гістологічного дослідження: 2.1. Взяття кусочків органів і тканин трупа на
судово-гістологічне дослідження проводиться лише тим самим
судово-медичним експертом, який проводить експертизу даного трупа. 2.2. При вилученні кусочків органів і тканин треба
враховувати їх анатомічну будову, характер патологічного процесу,
вираженість і поширеність ушкоджень. Вирізати кусочки, площа яких
повинна становити приблизно 2-3 см2, товщина не більш як
0,5-1,0 см, треба через усі шари, обов'язково захоплюючи межу між
зміненими і незміненими ділянками органу або тканини. Відрізати кусочки треба гострим ножем (використовувати ножиці
з цією метою не рекомендується, аби уникнути розминання тканин). Відрізані кусочки тканин треба покласти у скляну банку з
фіксуючою рідиною, кількість якої повинна бути у 10 разів більшою
за об'єм взятих кусочків. 2.3. Робити скребки з поверхні шматочків (особливо слизових і
серозних оболонок органів) і очищати їх інструментарієм, ганчіркою
та іншими предметами забороняється. При заборі мозкової тканини
забороняється застосовувати воду з метою усунення з поверхні
крові, накладень та ін. Крихкотілі тканини і маси, які легко розпадаються (наприклад,
вміст порожнини матки), беруть на ніж, не користуючись пінцетом, і
занурюють у фіксуючу рідину в марлевому мішечку. Кусочки кісток
(особливо губчастих) вилучають лише шляхом випилювання. 2.4. Фіксація звичайно проводиться 10% нейтральним розчином
формаліну за кімнатної температури протягом 1-2 днів. Для виявлення глікогену в тканинах матеріал фіксують в
абсолютному спирті. Частки висохлих тканин, кусочки від муміфікованих трупів і
трупів у стані торф'яного дублення надсилаються у відділення
судово-медичної гістології в нефіксованому вигляді. 2.5. На дно банки, щоб до нього не пристали кусочки, кладуть
марлю або вату. Крихкотілі тканини і маси, які легко розпадаються,
занурюють у фіксуючу рідину в марлевому мішечку. Стінки
порожнистих органів і оболонок беруть на дослідження наклеєними
своїм зовнішнім боком на кусочок щільного паперу або картону. Щоб уникнути підсихання шматочків, які плавають на поверхні,
треба покрити їх згори шаром марлі або вати. При вилученні кількох кусочків одного і того самого органу
або тканини кожен з них маркірується етикеткою, для якої
використовують матеріал, стійкий до дії фіксуючої рідини. Написи
на етикетках треба робити кульковою ручкою або простим олівцем. 2.6. У документі-супроводі у відділення повинно бути
записано: назва документа, на підставі якого робилась експертиза
трупа, прізвище, ініціали і рік народження померлого, дата його
смерті, дата і година розтину трупа, стислі обставини справи і,
при наявності, дані медичної документації з зазначенням клінічного
діагнозу, номер експертизи, спосіб фіксації, ймовірна причина
смерті, перелік органів і тканин, поданих на дослідження,
кількість кусочків, взятих з них, мета проведення
судово-гістологічного дослідження, прізвище та ініціали експерта,
який надіслав матеріал на дослідження.
3. Вилучення об'єктів для судово-цитологічного дослідження: 3.1. Для встановлення генетичної статі за Х- та У- хроматином
(експертиза частин розчленованого або обвугленого трупа тощо)
вилучаються кусочки органів або тканин, які збереглись,
допускається також приготування мазків-відбитків або вилучення
волосся. Об'єкти для судово-цитологічного дослідження повинні бути
передані у відділення протягом першої доби після взяття.
Зберігання кусочків органів і тканин допускається в холодильнику
протягом 36 годин (не більше). 3.2. Кусочки вирізаються розміром 1,5x1,5x1 см, у кількості
1-2 від кожного органу. Мазки-відбитки (не менш як чотири від кожного органу) готують
притисканням знежиреного предметного скла до поверхні розрізу
органу або тканини, потім висушують за кімнатної температури на
повітрі. Предметне скло треба зберігати у суміші Никифорова (одна
частина 96-градусного етилового спирту з 1 частиною ефіру) і перед
використанням старанно витирати. Волосини (не менш як 10) висмикуються пальцями з піхвовими
оболонками. 3.3. При необхідності дослідження на Х- та У- хроматин плям
крові на одязі його передають у встановленому порядку. Згустки і кірочки крові на поверхні, яка не вбирає вологи,
вилучають в окремі маркіровані пробірки і закривають пробками. 3.4. Для вивчення морфологічного складу секрету молочної
залози з краплі його на чотирьох знежирених скельцях готують
мазки, які висушують за кімнатної температури на повітрі. 3.5. Нігті з усіх пальців кожної кисті зрізають ножицями і
вміщують (окремо з правої і лівої кисті) у два окремих пакети,
маркіровані відповідним чином. 3.6. Мазки-відбитки (по два) зі статевого члена трупа готують
притисканням знежиреного предметного скла до головки-шийки і до
тіла статевого члена з наступним висушуванням за кімнатної
температури на повітрі. Потім статевий член протирають змоченим
дистильованою водою марлевим тампоном, який також висушують за
кімнатної температури. Разом з мазками-відбитками і змивом для
контролю також надсилається чистий марлевий тампон. 3.7. Кожен з перелічених об'єктів і зразків, включно з тими,
які взяті для контролю, перед поданням їх у відділення
судово-медичної цитології повинні бути відповідним чином
запаковані, опечатані і з відповідним маркіруванням. 3.8. У документі-супроводі у відділення повинно бути
записано: назва документа, на підставі якого проводилась
експертиза трупа, прізвище, ініціали і рік народження померлого,
дата його смерті, дата і година розтину трупа, стислі обставини
справи, номер експертизи, перелік об'єктів і мета проведення
судово-цитологічного дослідження, прізвище експерта, який подав
матеріал на дослідження.
4. Вилучення об'єктів і зразків на судово-імунологічне
дослідження. 4.1. Як об'єкти і зразки на судово-імунологічне дослідження
можуть бути подані: кров, волосся, жовч, сеча, перикардіальна
рідина, кістки, м'язи, нігті, вміст сім'яних пухирців, піхви,
прямої кишки, порожнини рота тощо. 4.2. Кров надсилається в рідкому вигляді і у вигляді плями на
стерильному бинті (марлі). Рідка кров у кількості 3-5 мл береться з порожнин серця або з
великих судин стерильною піпеткою або шприцом і вміщується в
стерильну пробірку (флакон). Кров у вигляді плями береться з тієї ж пипетки чи шприца на
складений у п'ять-шість шарів бинт (марлю), який потім висушують
(подалі від нагрівальних приладів і без впливу прямих сонячних
променів) на аркуші чистого паперу за кімнатної температури в
приміщенні, де не повинно бути випарів формаліну і йоду. 4.3. При відсутності крові вилучають три-чотири кусочки
м'язів розміром 1x1x0,5 см з глибинних ділянок або нігті, волосся,
кістки. Крім того, разом з м'язом для контролю надсилається марля,
якою промокують поверхню розрізу м'яза, а потім висушують, як
зазначалось у п.4.2. При тривалому транспортуванні кусочки м'язів
треба висушити або зберігати у 5-10% розчині формаліну. 4.4. Волосся висмикують пальцями або зрізають ножицями біля
самої шкіри. 4.5. Нігті вилучають разом з ростковим шаром з двох пальців
кожної кисті. 4.6. Жовч, а при її відсутності сечу, перикардіальну рідину,
вміст сім'яних пухирців з метою визначення категорії видільництва
набирають без домішків крові чистим шприцом в кількості 3-5 мл з
розрізаної чистим сухим ножем відповідної порожнини, попередньо
витерши стінку цієї порожнини чистою вологою, а потім сухою
марлею. Зазначені рідини при тривалому транспортуванні можуть
надсилатись і у вигляді плями на марлі, виготовленої аналогічно до
зазначеного в п.4.2. 4.7. Вміст піхви вилучають марлевим тампоном зі склепіння
піхви і наносять рівномірним тонким шаром на п'ять-шість
знежирених предметних скелець. Тампон і скельця висушують за умов,
зазначених в п.4.2. Склельця попарно складають поверхнями мазка
одне на одного і між ними вставляється щільна прокладка,
наприклад, сірники. Аналогічним чином виготовляється і надсилається на
дослідження тампон із вмістом прямої кишки і порожнини рота. Крім
того разом зі скельцями і тампоном направляється чистий тампон для
контролю. 4.8. Перед відправленням у відділення кожен з названих
об'єктів і зразків, включно з тими, які взяті для контролю,
вміщують в окремі флакони або пакети, щільно закривають або
заклеюють, відповідним чином маркірують і опечатують. 4.9. У документі-супроводі у відділення повинно бути
записано: назва документа, на підставі якого робилась експертиза
трупа, прізвище, ініціали та рік народження померлого, дата його
смерті, дата і час розтину трупа, стислі обставини справи, номер
експертизи, перелік об'єктів і мета проведення
судово-імунологічного дослідження, прізвище експерта, який подав
матеріал на дослідження.
5. Вилучення об'єктів для медично-криміналістичного
дослідження: 5.1. На дослідження у відділення судово-медичної
криміналістики надсилається одяг, органи і тканини трупа,
ймовірний засіб травми. Вилучення згаданих об'єктів здійснюється
лише загальним судово-медичним експертом. 5.2. Одяг з пошкодженням або слідами забруднень (накладень)
перед направленням у відділення висушують на повітрі за кімнатної
температури. 5.3. Ділянка шкіри з ушкодженням і не менш як 2 см
навколишньої ушкодженої поверхні вилучається у вигляді трапеції,
вузька частина якої повинна бути звернена до голови трупа. При
відсутності такої можливості верхній край препарата прошивається
ниткою. Кусок шкіри старанно очищають чистими хромованими ножицями
від підшкірно-жирової клітковини і вміщують на кусок щільного
картону. При тривалому терміні транспортування кусок шкіри
висушують на повітрі за кімнатної температури. 5.4. Фрагменти кісток з ушкодженнями випилюють, відступивши
2-3 см від краю ушкодження, очищають хромованими інструментами від
м'яких тканин і просушують на повітрі за кімнатної температури. 5.5. Хрящі з ушкодженням відрізаються аналогічно
(див.п.5.4.). До кінців об'єкта чіпляють бірку з позначенням
сторін і площин розтину. Для експериментального відтворення
ушкоджень вилучаються рештки хрящів. 5.6. Об'єкти на спектрографічне дослідження (наявність
контрольних зразків є обов'язковою) вилучають у кількості не менш
як 5-10 г, вміщують у промиті дистильованою водою (етиловим
спиртом) і висушені чашки Петрі. Використання для зберігання
об'єктів рідин, що фіксують або консервують, забороняється, крім
96-процентного етилового спирту, зразок якого (50 мл) також
надсилають для контрольного дослідження. При експертизі спаленого трупа або його частин на
спектрографічне дослідження надсилається не менш, як чотири проби
з різних ділянок місця спалення, масою не менш як 50 г кожна,
котрі відбираються дерев'яною або пластмасовою лопаткою. 5.7. Кожен з об'єктів (у тому числі і контрольні зразки) (для
медично-криміналістичного дослідження треба вилучити чисто
вимитими медичними інструментами, які мають непошкоджене хромоване
покриття, і вміщувати в окремі маркіровані пакети з чистого
(бажано білого) паперу, які заклеюють і опечатують, а при
тривалому транспортуванні запаковують у поліетиленові мішки
(пакети). Кісткові залишки скелетованих і згорілих трупів загортають у
папір і вміщують у фанерний чи картонний ящик, який маркірують і
опечатують. Використання тари з-під хімічних реактивів,
фотоматеріалів, металевих предметів тощо категорично заборонено. 5.8. У документі-супроводі у відділення повинно бути
записано: назва документа, на підставі якого проводилась
експертиза трупа, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження
померлого, дата його смерті, дата і час розтину трупа, стислі
обставини справи, номер експертизи, перелік об'єктів і мета
проведення медико-криміналістичного дослідження, прізвище
експерта, який подав об'єкти на дослідження.
6. Вилучення об'єктів для вірусологічного і бактеріологічного
дослідження: 6.1. Вилучення об'єктів для даних видів дослідження треба
проводити у перші двадцять чотири години після настання смерті.
Ймовірність отримання позитивних результатів у пізніші терміни
знижується. 6.2. Для вилучення використовуються стерильні інструменти,
предметні скло і посуд, для чого вони повинні бути промиті спиртом
і обпалені. Об'єкти для дослідження вилучають залежно від ймовірного
діагнозу, що базується на клінічних симптомах захворювання і
морфологічних змінах, виявлених при розтині трупа. 6.3. Трупна кров береться із серця до вилучення головного
мозку, для чого після розтину шкіри і відділення шкірно-м'язового
шару поверхню грудини протирають змоченою спиртом марлею і
припікають розжареним шпателем, потім вичленяють грудину і
розтинають перикард, припікають шпателем передню поверхню правого
шлуночка і до його порожнини вводять кінець стерильної піпетки або
голки шприца. Для дослідження набирають не менш як 5-10 мл крові. Якщо в порожнині серця кров зсілася або її нема, її беруть з
порожнистої, стегневої або яремної вен з дотриманням описаних
умов. 6.4. Кусочки внутрішніх органів розміром 1x1x2 см вилучають
після припікання їх поверхні розжареним шпателем. Кусочки легенів вирізають з прикореневих ділянок і середини
кожної долі (крім ділянок гіпостазу), кусочки печінки вирізають з
кожної долі, жовчний міхур вилучають повністю із вмістом після
накладення лігатур. 6.5. Кусочки кишечника (два-три відрізки тонкої кишки,
довжиною 15-20 см) вилучають після накладання на них подвійної
лігатури, між якою проводять розтин. 6.6. Кусочки головного мозку вирізають до вилучення його з
порожнини черепа. До цього слід припекти тверду мозкову оболонку і
після її розтину - поверхню мозку. 6.7. Для вірусологічного дослідження надсилаються на
стерильних предметних скельцях мазки-відбитки із задньої стінки
глотки, гортані, трахеї, головних бронхів і кожної легені - по
два, а також один кусочок бронха з легеневою тканиною. При
наявності вмісту в порожнинах середнього вуха, фронтальних і
гайморових пазухах надсилаються два мазки з кожної порожнини. Мазки-відбитки фіксують нагріванням або висушують на повітрі
за кімнатної температури. 6.8. Кров від трупів осіб, які померли з підозрою на СНІД,
надсилається на дослідження не пізніше двох діб з дня дослідження
трупа, за умови зберігання її в холодильнику за температури не
вище 5-6 гр.С. Трупний матеріал від таких трупів треба фіксувати у
10% формаліні протягом не менш як п'ятнадцять днів. 6.9. Залежно від інфекційного захворювання на бактеріологічне
дослідження надсилаються:
1. Актиномікоз, бластомікози та Гній, кусочки тканин з ділянки
інші дисиміновані мікози ураження, легені та інші орга-
ни залежно від характеру
ушкодження.
2. Сказ Головний мозок (амонів ріг,
довгастий мозок).
3. Бруцельоз Кров, сеча, внутрішні органи
(особливо печінка, селезінка),
харкотиння, гній, ексудати з
уражених тканин і органів.
У жінок додатково молочні за-
лози.
4. Черевний тиф, паратифи Кров із серця, жовч, печінка,
селезінка, легені, нирки, мо-
зок, лімфатичні вузли кишечни-
ка, вміст товстого і тонкого
кишечника.
5. Поворотний тиф, малярія, Кров, внутрішні органи (особ-
лептоспіроз ливо селезінка, печінка, мо-
зок), спинно-мозкова рідина,
сеча (при лептоспірозах).
6. Газова гангрена Кусочки тканини з ділянки рани
і ушкоджених тканин і органів,
апендикс, перитонеальна ріди-
на, секрет шийки матки, леге-
ні, кров (залежно від клініч-
них проявів), а також чужорід-
ні тіла (кусочки засобу трав-
ми, одягу) у разі їх виявлен-
ня.
7. Герпес звичайний Головний мозок, печінка.
8. Гонококова інфекція Те, що виділяється з уретри,
піхви, шийки матки, прямої ки-
шки, передміхурова залоза, ек-
судат суглобів, запальних при-
датків і очерев'я.
9. Грип Кусочки трахеї, те, що виділя-
ється з носоглотки, скребок зі
слизової оболонки трахеї,
кров. 10. Дизентерія Вміст нижніх відділів товстої
кишки, кров, сеча, мезентеріа-
льні залози, печінка, селезін-
ка. 11. Дифтерія, ангіна Венсана Плівки і те, що виділяється з
уражених ділянок слизових обо-
лонок (зіву, носа, статевих
органів, очей), шкіру, кров.
12. Коклюш Легені, слиз із носоглотки.
13. Лейшманіоз (внутрішній) Кістковий мозок, селезінка,
печінка, кров. 14. Листеріоз Головний мозок, печінка, селе-
зінка. 15. Менінгококова інфекція Спинномозкова рідина, мозкові
оболонки, кров, слиз із зіву,
тканева рідина, гній. 16. Орнітоз Кусочки легенів з пневмонічних
вогнищ, селезінка, ексудат із
плевральних порожнин. 17. Віспа Кусочки шкіри і слизових обо-
лонок з елементами сипу, луски
і кірочки, кров із серця, пе-
чінка. 18. Пневмококова інфекція, інфе- Легені, слиз із носоглотки,
кція капсульними бактеріями харкотиння, кров, гній, сеча, Фрідлендера, інфекція гемо- спинномозкова рідина, плевра- філами Афанасьєва-Пфейфера льні та інші ексудати. 19. Поліомієліт Мозок (особливо довгастий і
спинний), кров, те, що виділя-
ється з носоглотки, вміст тон-
кої і товстої кишки. 20. Сап Кусочки шкіри і слизової обо-
лонки з уражених ділянок, лім-
фатичні вузли, кусочки м'язо-
вої тканини з ділянки абсце-
сів, внутрішні органи, кров.
21. Сибірська виразка Уражені ділянки шкіри та інших
тканин, лімфатичні вузли,
кров, ексудати, внутрішні
органи, спинномозкова рідина,
кістковий мозок. 22. Сифіліс Те, що виділяється з слизових
оболонок, кусочки тканин з ді-
лянки уражень, внутрішні орга-
ни, кров, спинномозкова ріди-
на. 23. Стафілококові, стрептококо- Гній, ексудат, кров, ділянки
ві інфекції, інфекції синьо- уражених тканин і органів, гнійною паличкою сребки зі слизової оболонки
зіву, регіонарні лімфатичні
вузли. 24. Правець Гній, кусочки тканин з ураже-
них ділянок, старих рубців,
кров, печінка, селезінка, чу-
жорідне тіло у вигляді кусоч-
ків засобів травми тощо. 25. Висипний тиф Кров, внутрішні органи, кусоч-
ки шкіри з елементами висипу.
26. Токсикоінфекції, викликані:
26.1. Кишковою паличкою Вміст тонкої кишки, кров із
серця, печінка, селезінка, ле-
геня, нирки, лімфатичні вузли
кишечника. 26.2. Сальмонелами Паренхіматозні органи, кров із
серця, вміст шлунка і тонкої
кишки, лімфатичні вузли кишеч-
ника. 26.3. Протеєм Вміст тонкої і товстої кишок.
26.4. Стафілококом Вміст тонкої і товстої кишок.
26.5. Cl. perfrigens Вміст тонкої кишки
(200-300 мл) перитонеальна рі-
дина, кишкові і брижові лімфа-
тичні вузли, кров з серця, пе-
чінка. 26.6. Cl. botulinum Печінка, відрізок тонкої киш-
ки, шлунок із вмістом, голов-
ний мозок, кров.
27. Токсоплазмоз Головний мозок, печінка, селе-
зінка, легені, лімфатичні вуз-
ли. 28. Туберкульоз Харкотиння, мазки із гортані,
кусочки легенів та інших внут-
рішніх органів (залежно від
характеру уражень), сеча,
спинномозкова рідина. 29. Холера Три відрізки тонкої кишки дов-
жиною 10-15 см, жовчний міхур,
регіонарні лімфатичні вузли,
печінка, селезінка. 30. Чума, туляремія Лімфатичні вузли (бубони),
кров, внутрішні органи (особ-
ливо легені, селезінка, печін-
ка), слиз із зіву, харкотиння,
кусочки ураженої шкіри, спин-
номозкова рідина, кістковий
мозок. 31. Енцефаліти Головний мозок, спинномозкова
рідина, кров, периферічні
нерви, внутрішні органи. 32. СНІД Кров.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  1  [ 2 ]  3
« попередня сторінканаступна сторінка »