Документ z0313-94, поточна редакція — Прийняття від 15.12.1994
( Остання подія — Державна реєстрація, відбулась 22.12.1994. Подивитися в історії? )


     а) витрати  водозаборів  і скидів зворотних вод - максимальні 
годинні по лімітуючих сезонах року за період дії встановлюваних
ГДС речовин; б) склад скидуваних зворотних вод - такий, що не перевищує
значень фактичних середніх та відповідних типовому способу
очищення концентрацій речовин; в) витрати води на незарегульованих (необводнюваних) ділянках
річок - розрахункові мінімальні середньомісячні по лімітуючих
сезонах року 95%-ної забезпеченості з урахуванням впливу
господарської діяльності; г) витрати води на зарегульованих (обводнюваних) ділянках
річок - встановлені гарантовані витрати або санітарні попуски; д) якість води річок у фонових створах - розрахункова фонова
для лімітуючих сезонів року за заданих розрахункових умов, що
передбачають дотримання ГДС речовин по випусках зворотних вод і
норм якості води у прикордонних створах на розташованих вище за
течією ділянках басейну; е) швидкості течії річок - відповідні до прийнятих
розрахункових витрат води по лімітуючих сезонах року; є) коефіцієнти неконсервативності речовин - розрахункові на
основі даних замірів або опублікованих мінімальних значень з
урахуванням швидкості течії і температури води; ж) витрати поверхневого і підземного стоку - відповідно до
розрахункових величин поверхневої та підземної складових стоку
річок в лімітуючі сезони року 95%-ної забезпеченості; з) склад поверхневого дощового стоку з забудованих територій
- розрахунковий для стоку дощових вод при значеннях періоду
однократного перевищення розрахункової інтенсивності дощу в межах
від 0,05 до 0,1 року; и) склад поверхневого дощового стоку з сільськогосподарських
і природних територій - розрахунковий для рідкого і твердого стоку
максимальних дощових паводків 25%-ної забезпеченості; і) склад скидних і дренажних вод - найгірший розрахунковий
середньомісячний для умов лімітуючих сезонів року 95%-ної
забезпеченості. 3.1.5. Розрахункові умови для водойм визначаються з
використанням регламентів, що аналогічні застосовуваним для
водотоків, і специфічних для водойм. До специфічних належать: а) розрахункові мінімальні середньомісячні по лімітуючих
сезонах року 95%-ної забезпеченості об'єми (рівні) води у водоймі; б) розрахункова фонова якість води, що визначена поза зоною
впливу зворотних вод за регламентованих розрахункових умов (для
малих водойм, де вплив скидів є нелокальним, за фонову приймається
якість води у найменш забрудненому пункті водойми); в) розрахунковий на найкоротшому шляху режим добігання
зворотних вод до контрольного створу (границі водокористування)
при мінімальній у лімітуючі сезони року швидкості переносу водних
мас (під впливом течій і вітрових дій) у зоні змішування. 3.1.6. За розрахункові умови для прибережних зон морів
приймаються: а) гідрологічні і гідрохімічні умови в лімітуючі сезони року
і період найбільш інтенсивного водокористування; б) розрахункова фонова якість води, що визначена поза зоною
впливу випуску зворотних вод (на відстані більш 5 км від випуску)
для лімітуючих сезонів і періоду року; в) мінімальні середньомісячні швидкості морської течії
95%-ної забезпеченості по лімітуючих сезонах і періоду року в зоні
змішування на найкоротшому шляху добігання зворотних вод до
контрольного створу (границі водокористування). 3.1.7. Для випусків зворотних вод, що оперативно регулюються,
або при наявності регуляторів асимілюючої спроможності
водоприймачів умови скиду зворотних вод визначаються індивідуально
у режимі оперативного управління. 3.2. Підготовка вихідних даних і визначення розрахункових
умов. 3.2.1. Водні об'єкти. Підготовка вихідних даних і визначення
розрахункових умов необхідні для розрахунку процесів асиміляції
(змішування, розбавлення, самоочищення) домішок зворотних вод у
водних об'єктах. Збір первинної вихідної інформації і визначення
на її основі регламентованих розрахункових даних здійснюються
розробником ГДС. Склад потрібних розрахункових даних про водні об'єкти
наведений у додатку N 5, табл.5.1. Для їх визначення
використовуються такі первинні вихідні дані: 1) структура гідрографічної мережі басейну; 2) водозбірні площі водних об'єктів та їх ділянок; 3) довжина водних об'єктів та їх ділянок, площі водойм; 4) коефіцієнти звивистості водних об'єктів та їх ділянок; 5) глибина водних об'єктів; 6) ширина водних об'єктів; 7) коефіцієнти шорсткості ложа і нижньої поверхні льоду; 8) види водокористування водних об'єктів або їх ділянок; 9) норми якості води, ГДК, ЛОШ і класи небезпечності речовин; 10) коефіцієнти неконсервативності речовин у воді водних
об'єктів; 11) розташування створів (пунктів) спостережень за якістю
води на гідрографічній мережі; 12) якість води водних об'єктів (включаючи густоту морської
води біля поверхні моря і на глибині випуску зворотних
вод); 13) швидкість течії (для прибережної зони моря - напрямок
течії і швидкість вітру над поверхнею води); 14) витрати води річок; 15) об'єми (рівні) води і гідрологічний режим водойм. Вихідні дані за пп. 1-3 для водних об'єктів і гідрометричних
створів на них наведені у довідниках "Ресурсы поверхностных вод
СССР" (серія "Гидрологическая изученность", томи 5-7) (25), а за
пп. 4-6 - в монографічному виданні "Ресурсы поверхностных вод
СССР" (том 6, вип. 1-4) (24) та інших літературних джерелах. Дані
за п.7 визначаються із таблиць М.Ф.Срібного, П.М.Бєлоконя (14) та
О.В.Караушева та ін. (28). Види водокористування на водних об'єктах і їх ділянках
встановлюються обласними (республіканською) Радами народних
депутатів за поданням органів Мінприроди України. Норми якості
води, ГДК, ЛОШ і класи небезпечності речовин для встановлених
категорій водокористування приймаються згідно з Правилами
( n0002400-91 ) (2, 3) із СанПіНу N 4630-80 (додаток N 2) (7) і
переліками (8, 9). Стандартна база даних про коефіцієнти
неконсервативності речовин у водних об'єктах України створена на
основі натурних досліджень і рекомендованих в (14, 16, 28) значень
в УкрНЦОВ Мінприроди України. Характеристики створів спостережень і дані про якість води
водних об'єктів публікуються в інформаційному виданні ДВК (серія 2
"Ежегодные данные о качестве поверхностных вод суши", том 2,
вип. 1-3) (31), а по прибережних зонах морів - в "Ежегоднике
качества морских вод по гидрохимическим показателям" (Морське
відд. УкрНДГМІ, м. Севастополь). Дані про швидкість течії для окремих створів водних об'єктів
наведені в монографії (24) та інформаційному виданні (31). Дані
про витрати води річок і об'єми (рівні) води водойм, вимірювані в
гідрометричних створах гідропостів і станцій, публікуються в
інформаційному виданні ДВК (серія 3 "Многолетние данные о режиме и
ресурсах поверхностных вод суши", том 2, вип. 1-3) (23).
Характерні (в тому числі мінімальні) розрахункові витрати води
річок і об'єми (рівні) води водойм наведені в монографіях (24,
27), розрахункові дані про мінімальний сток річок - у довіднику
"Материалы по минимальному стоку рек СССР" (22). Первинна інформація про водні об'єкти, що може бути здобута
із вказаних вище джерел, як правило, не охоплює всі створи і
ділянки водних об'єктів, які розглядаються при розробці ГДС
речовин, і в ряді випадків є значною мірою застарілою (джерела
(22, 24); крім того вона не відповідає регламентованим
розрахунковим умовам, вказаним в пп. 3.1.4в, г і 3.1.5а. Тому
необхідні розрахункові дані про водні об'єкти повинні визначатись
або прийматися на основі цієї первинної інформації з урахуванням
таких вимог. Перелік водних об'єктів, які розглядаються, має включати
водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ), що зазнають
забруднюючого впливу господарської діяльності; серед них - всі
об'єкти ВНЯ, що приймають скиди зворотних вод. Їх кодування
здійснюється в зручній для розрахунків ГДС формі. Категорії і розташування на гідрографічній мережі контрольних
створів мають визначатися згідно з вимогами Правил ( n0002400-91 )
(2) (див. розд.1); додаткові розрахункові створи можуть
призначатися в місцях різких змін розрахункових характеристик
водних об'єктів, на кордонах областей, у гирлах річок і т.ін.
Відстані до контрольних створів комунально-побутового
водокористування, встановлюваних до територій населених пунктів
або місць відпочинку на водних об'єктах, вимірюються за
великомасштабними картами, планами або визначаються шляхом
натурних обстежень. Визначення відстаней по гідрографічній мережі,
площ водозборів, створів-аналогів проводиться відомими із
гідрології способами з використанням великомасштабних карт,
довідкових даних (24, 25) і т.ін. На основі розрахункових даних по створах-аналогах виконуються
розрахунки природних мінімальних витрат води річок у лімітуючі
періоди (згідно з СНіП 2.01.14-83 (21) у призначених контрольних
створах. Вони необхідні для врахування природного стоку домішок,
оцінки об'ємів поверхневого стоку, обчислення водогосподарських
величин мінімального стоку річок (методом водогосподарського
балансу). Крім того, існуючі по створах-аналогах дані про природну
фонову якість води, швидкість течії та морфометричні параметри
водних об'єктів використовуються для наближеної оцінки цих
характеристик у контрольних створах і на ділянках між ними, а
також у зонах змішування зворотних вод з водою водних об'єктів. Необхідні гідрологічні розрахунки характеристик мінімального
стоку можуть бути виконані УкрНЦОВ або іншими спеціалізованими
організаціями; вони ж можуть визначити необхідні розрахункові дані
по водоймах. Розрахункові гідрологічні дані про прибережні зони
морів можуть бути визначені УкрНЦОВ і УкрНЦЕМ (м.Одеса) Мінприроди
України. Природна фонова якість води повинна прийматися за даними
довгострокових натурних гідрохімічних спостережень при виключенні
забруднюючого впливу господарської діяльності, що піддається
регулюванню. Розрахункова природна фонова якість води визначається
з урахуванням умов водності водних об'єктів у лімітуючі періоди,
регламентованих для розробки ГДС речовин. Придатні дані про
розрахункову природну фонову якість води поверхневих водних
об'єктів України можуть бути отримані в УкрНЦОВ, а по прибережних
зонах морів - у Морському відділенні УкрНДГМІ. Розрахункова фонова якість води входить до складу вихідних
даних для створів водотоків, розташованих на початку розрахункової
ділянки водного об'єкта або басейну, включаючи фонові створи при
розрахунках ГДС речовин без застосування басейнового принципу, а
також створів водойм, зазначених в п.3.1.5б. У цих випадках вона
визначається, як правило, шляхом обробки даних натурних
спостережень за відомими методиками (наприклад, (19, 20). Якщо у
прикордонному або іншому створі, де повинні дотримуватись норми
якості води, визначене таким чином значення якогось показника не
задовольняє встановленим нормам, розрахункове фонове значення
цього показника приймається рівним нормативному. Для всіх інших
створів, крім вищезгаданих, де потрібне застосування басейнового
принципу розрахунку ГДС, розрахункова фонова якість води
моделюється, як вказано у додатку N 1. Для прибережних зон морів
за відсутністю апробованих методик дані про розрахункову фонову
якість води можуть бути отримані безпосередньо у Морському
відділенні УкрНДГМІ. Визначення і врахування при розрахунку ГДС речовин
розрахункових характеристик основних генетичних складових стоку
(поверхневого стоку із забудованих територій, сільгоспугідь і
природних водозборів, підземного живлення) здійснюється у випадках
істотного впливу окремих складових (насамперед - поверхневого
стоку із забудованих територій) на формування якості води водних
об'єктів. Розрахунки річних об'ємів поверхневого стоку і мас
домішок, що він виносить, можуть бути виконані із використанням
існуючих методик (33-37); далі розрахункові річні величини
підлягають приведенню до регламентованих п.3.1.4ж, з, і,
розрахункових умов. Для цього річні величини поверхневого стоку
необхідно скорегувати до розмірів, відповідних прирощенням
поверхневої складової річкового стоку на ділянках водозборів в
лімітуючі сезони року (39), а концентрації речовин розрахувати з
допомогою методик (33-37) або визначати за даними натурних
досліджень. 3.2.2. Водозабори і скиди зворотних вод. Підготовка вихідних
даних і визначення розрахункових умов необхідні для розрахунку
якості води водних об'єктів, величин ГДС і ТПС речовин. Первинна
вихідна інформація подається водокористувачами і характеризує: 1) найменування і коди власників, розташування місць
водозаборів і випусків зворотних вод на гідрографічній
мережі; 2) конструктивні особливості випусків зворотних вод; 3) призначення та інші особливості водозаборів; 4) типи і категорії скидуваних зворотних вод; 5) витрати і режим водозаборів і скидів зворотних вод; 6) склад і властивості зворотних вод до і після очищення
(включаючи густоту зворотних вод - при їх випуску в море); 7) типи, продуктивність і проектну (або нормалізовану)
ефективність роботи діючих очисних споруд; 8) те саме для очисних споруд, які будуються, проектуються; 9) планові витрати (не більше встановлених у дозволі на
спецводокористування) і склад зворотних вод на перспективу
дії встановлюваних ТПС та ГДС речовин; 10) якість води водних об'єктів до і після випусків зворотних
вод. Належність, коди і розташування місць водозаборів і випусків
зворотних вод на гідрографічній мережі (найменування об'єктів,
відстані до гирл річок) приймаються за даними державного обліку
використання вод за формою 2-ТП (водгосп) після їх перевірного
уточнення; потім вони доповнюються зазначеннями місцерозташування
водозаборів і випусків щодо берегів і ложа водних об'єктів. Для
випусків зворотних вод необхідно мати висновок місцевих органів по
будівництву і архітектурі про розташування місць випусків щодо меж
населеного пункту, а при розміщенні їх у межах населеного пункту -
визначення відстані до нижньої за течією границі забудови.
Розташування водозаборів і випусків зворотних вод визначає
розміщення на гідрографічній мережі більшості контрольних створів. Інформація про конструктивні особливості випуску зворотних
вод визначається за даними проекту або, при їх відсутності, шляхом
натурних обстежень і включає відомості: зосереджений чи
розсіюваючий тип випуску (в останньому випадку - із зазначенням
кількості, діаметрів і розташування випускних отворів, а також
швидкості і, для випусків у море, кутів витікання струмин стосовно
горизонту), поверхневий чи глибинний, береговий чи у стрижень
річки, з якого берега і на якій відстані, відстань від оголовку
випуску до поверхні води, а для випусків у прибережну зону моря та
малопротічні водойми - відстані в обидві сторони вздовж берега до
інших випусків зворотних вод в межах 5 км. Класифікація водозаборів за призначенням (для
господарсько-питних, технічних, іригаційних, гідротехнічних,
теплообмінних та інших потреб), а також на поверхневі і підземні
здійснюється на основі їх кодування та інших прикмет у формі 2-ТП
(водгосп). Класифікація зворотних вод на типи (виробничі,
виробничо-побутові (міські) або господарсько-побутові,
шахтно-рудничні, теплообмінні, скидні і т.п.) і категорії (за
рівнем забрудненості і способом очищення) здійснюється на підставі
інформації, яка міститься в формі 2-ТП (водгосп), з умовою її
уточнення водокористувачами та органами Мінприроди України. Фактичні витрати забираної води і скидуваних зворотних вод
приймаються за даними за формою 2-ТП (водгосп) за останній звітний
рік. При відсутності додаткової інформації режим скиду зворотних
вод приймається відповідним режиму функціювання водокористувача
(за кількістю робочих днів на рік і годин на добу), крім скидів з
теплообмінних, меліоративних систем, від сезонних підприємств і
об'єктів, для яких треба зазначати максимальні годинні витрати по
лімітуючих сезонах року і періоди (місяці) скиду зворотних вод. Склад і властивості скидуваних зворотних вод приймаються за
даними їх систематичного контролю водокористувачами і
контролюючими органами протягом попереднього року. Дані про склад
зворотних вод після очищення, які визначають у гідрохімічних
лабораторіях водокористувачів, необхідно зіставляти із звітними
даними за формою 2-ТП (водгосп); останнім даним і даним
гідрохімічних лабораторій контролюючих органів слід віддавати
перевагу. Потім необхідно визначити фактичні концентрації речовин
- середні показники і найкращі середні показники (див. п.1.8), що
приймаються при розробці ГДС і ТПС речовин. Перелік речовин та
інших показників має бути узгоджений із органами Мінприроди
України і включати всі специфічні речовини характерні для складу
даних зворотних вод. Тип і продуктивність діючих очисних споруд визначаються за
даними проекту і звіту за формою 2-ТП (водгосп), проектні
показники ефективності очищення зворотних вод - за даними проекту
і паспорта очисних споруд. Для очисних споруд, які будуються і
проектуються, ці відомості приймаються за даними проектів. Підготовлена інформація про випуски зворотних вод і
водозабори систематизується згідно з додатком N 5 в табл. 5.2 і
5.3. Окремі характеристики випусків зворотних вод, які не можуть
бути надані або уточнені водокористувачем, визначаються
розробником ГДС. Серед них: уточнення водоприймача і лімітуючого
контрольного створу; визначення нормалізованих величин
концентрацій речовин у зворотних водах після очищення, які
не зазначені у проекті діючих або запланованих очисних споруд;
розрахунок витрат і складу зворотних вод на перспективу;
підготовка, при необхідності, даних про якість води водоприймачів
до і після скиду зворотних вод. Визначення нормалізованих величин концентрацій речовин в
очищених зворотних водах, які не зазначені у проекті і паспорті,
здійснюється за довідковими даними (14 та ін.), типовими
показниками ефективності роботи споруд-аналогів, матеріалами за
техніко-економічними характеристиками водоохоронних заходів для
різних галузей виробництва і типів зворотних вод (63-66),
розроблених УкрНЦОВ. Якщо фактичні середні концентрації деяких
речовин в очищених зворотних водах не перевищують проектні і
нормалізовані показники очищення, то їх слід приймати як вихідні у
розрахунках ГДС і ТПС речовин. Якщо фактичні середні концентрації
деяких речовин у зворотних водах не перевищують ГДК цих речовин
для водоприймача (або останній не нормуються), то за ГДС
допускається приймати фактичні скиди цих речовин, виходячи з
найбільших їх концентрацій, що перевищують ГДК, а також з
урахуванням ЛОШ. Витрати і склад зворотних вод на перспективу, що
розглядається при розробці ГДС речовин, не повинні перевищувати
проектні параметри діючих або тих, що будуються, очисних споруд.
При цьому збільшення витрат виробничих стічних вод щодо фактичних
їх витрат, як правило, не допускається (крім стічних вод харчових
та деяких інших виробництв, що не можуть бути повторно
використані). Якість води водних об'єктів до і після випусків зворотних
вод, що приймається за наявними даними або даними спеціально
організованих спостережень, розглядається у випадках доцільності
застосування ізольованого (небасейнового) підходу до розрахунку
ГДС речовин (при розосереджених з локальним забруднюючим впливом
скидах зворотних вод у великі річки, водосховища і т.ін.). 3.2.3. Водоохоронні заходи (споруди). Вихідна інформація необхідна для розрахунку ГДС і ТПС
речовин, розробки плану заходів щодо поетапного досягнення ГДС
речовин. Вона подається водокористувачем (окрім п.5) і включає: 1) характеристику складу і технічного стану діючих очисних
споруд; 2) характеристику витрат і складу стічних вод основних
підприємств-абонентів; 3) наявні плани поточних заходів щодо зниження скиду речовин
із зворотними водами; 4) наявні перспективні плани або генеральні проекти
вдосконалення водного господарства, очищення зворотних вод; 5) техніко-економічні характеристики можливих водоохоронних
заходів. Склад технологічної лінії діючих очисних споруд подається у
зіставленні з проектним. Їх технічний стан оцінюється шляхом
натурного обстеження (ревізії) окремих блоків і споруд і на основі
аналізу даних гідрохімічного контролю зворотних вод, що
супроводжує технологічний процес очищення. Склад стічних вод підприємств-абонентів визначається,
насамперед, за специфічними речовинами і показниками. Наявні поточні і перспективні плани та проекти водоохоронних
заходів подаються водокористувачем у розрізі показників, що
передбачені формою документа "План заходів щодо досягнення ГДС
речовин..." (див. додаток N 2). При цьому тривалість реалізації
поточних організаційно-технічних заходів і відповідно досягнення
ТПС речовин для першого етапу не повинна бути планованою на період
більше одного року. Водоохоронний ефект від реалізації запланованих заходів, що
потребують капітального будівництва, визначається за даними
проектів або нормативно-довідкових джерел (14 та ін.). При
відсутності таких даних або при необхідності вибору додаткових
заходів, що забезпечують досягнення величин ГДС по всіх речовинах,
присутніх у зворотних водах, розробникам ГДС рекомендується
використовувати матеріали по техніко-економічних характеристиках
водоохоронних заходів (63-66 та ін.), що розроблені в УкрНЦОВ.
4. Контроль за дотриманням встановлених
обмежень на скид зворотних вод
4.1. Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид
зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що
визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів,
здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що
представляються водокористувачами, контрольних замірів і
обстежень. Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і
нормативними документами, що регламентують порядок проведення
контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю
водокористувачів, у тому числі "Правилами охорони поверхневих вод"
( n0002400-91 ) (розд. 5), "Инструкцией по отбору проб для анализа
сточных вод" (НВН 33-5.3.01-85) та ін. Вимірювання показників концентрацій нормованих речовин у
зворотних водах для визначення їх маси виконуються шляхом аналізу
змішаних проб (НВН 33-5.3.01-85), відібраних вручну або за
допомогою пробовідбірників змішаних (середньогодинних,
середньодобових) проб. За інформацією з приводу розробки та
постачання пробовідбірників звертатися до УкрНЦОВ Мінприроди
України. 4.2. До показників, що контролюються, входять: а) витрата зворотних вод (куб. м/год.), концентрації
нормованих речовин (мг/л) і показники властивостей зворотних вод
на скиді у водний об'єкт, контроль яких здійснюється шляхом
порівняння виміряних показників із відповідними одноіменними
встановленими показниками (фактичними, відповідними ТПС,
відповідними ГДС); б) скид (маса) нормованих речовин із зворотними водами
(г/год.), контроль якого здійснюється шляхом порівняння його
розрахункових значень (на основі виміряних показників витрат
зворотних вод і концентрацій в них речовин) із встановленими
фактичними показниками, показниками ТПС і ГДС відповідних речовин; в) показники плану заходів щодо досягнення ГДС, контроль яких
здійснюється шляхом порівняння фактичних строків реалізації і
показників водоохоронного результату (ефекту) цих заходів із
відповідними показниками, що вказані в плані. 4.3. Вважається порушенням, якщо вимірювані показники витрат,
концентрацій нормованих речовин чи властивостей зворотних вод та
розрахункові значення скиду (маси) речовин перевищують однойменні
відповідні показники, що встановлені на поточний термін. Тобто
контролюється перевищення тимчасово погоджених показників чи
гранично допустимих показників, які повинні бути досягнуті на
термін контролю. Для визначення порушення треба виявити перевищення
встановлених витрат зворотних вод (ВВ) над заміряними витратами
зворотних вод (ЗВ), встановлену концентрацію речовини (ВК) над
заміряною концентрацією речовини (ЗК). а) Порушення відсутнє в таких випадках: 1. ВВ = ЗВ та ВК = ЗК 2. ВВ = ЗВ та ВК > ЗК 3. ВВ > ЗВ та ВК = ЗК 4. ВВ > ЗВ та ВК > ЗК б) Порушення має місце в таких випадках: 1. ВВ < ЗВ та ВК < ЗК 2. ВВ < ЗВ та ВК = ЗК 3. ВВ = ЗВ та ВК < ЗК в) Розрахунки концентрацій речовин у водному об'єкті, що
замовлені скидом зворотних вод, що контролюється, потрібні для
визначення порушення в таких випадках: 1. ВВ < ЗВ та ВК > ЗК 2. ВВ > ЗВ та ВК < ЗК У наближеному визначенні порушення має місце, коли
встановлений скид (маса) нормованих речовин менший від скиду
(маси), який визначається за заміряними витратами зворотних вод та
концентраціями речовин. 4.4. Скид будь-яких речовин, пов'язаних з діяльністю
водокористувачів, що не вказані у затверджених ГДС, заборонений. 4.5. На підставі результатів контролю в установленому порядку
складається акт, в якому констатується дотримання чи порушення
встановлених обмежень на скид зворотних вод (показників їх витрати
і складу, скиду речовин, плану заходів) і вказуються заходи щодо
усунення порушень та строки їх виконання.
5. Розробка проектів тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин і планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС
5.1. Встановлені фактичні показники скиду речовин і
розраховані величини ГДС речовин є вихідними для розробки планів
заходів щодо поетапного досягнення ГДС. Оскільки план заходів
являє собою сукупність технічних і вартісних характеристик заходів
і споруд, що погоджені за строками реалізації і спрямовані на
поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин, то значення величин
ТПС визначаються сукупністю технічних характеристик заходів і
споруд. Наприклад, ТПС речовин відповідають проектній
характеристиці складу зворотних вод на виході з очисних споруд, що
вводяться в дію. В іншому разі концентрації речовин, відповідних
ТПС дорівнюють найкращим середнім значенням (див. розд. 1). 5.2. Величини ТПС та ГДС речовин визначають (в перерахунку на
річний скид) значення встановлюваних щорічно лімітів на скид
стічних вод, погоджених з графіком досягнення ТПС і ГДС. Якщо
фактичний скид речовин дорівнює або менший ГДС, то розроблювані
заходи повинні бути спрямовані лише на стабілізацію досягнутих
ГДС. Затверджені ліміти скиду забруднюючих речовин не повинні
перевищувати величини ТПС або ГДС, якщо останні досягаються у
відповідний термін. Якщо плани заходів щодо поетапного досягнення ГДС речовин не
виконуються з вини підприємства-водокористувача, то органи
Мінприроди України можуть встановлювати ліміти відповідно плановим
показникам, тобто відповідно проектним характеристикам споруд,
наприклад, складу зворотних вод на виході з очисних споруд, що
повинні були задіятись у відповідний термін. 5.3. Головними напрямками формування планів заходів, що
ведуть до досягнення величин ТПС і ГДС речовин, є такі. А. Удосконалення основного виробництва і його технології. Б. Створення і удосконалення споруд для очищення зворотних
вод перед скидом до водного об'єкта. В. Створення і удосконалення систем попереднього очищення
стічних вод перед скидом на інші очисні споруди. Г. Створення і удосконалення систем оборотного
водопостачання. Д. Створення і удосконалення систем повторного використання
зворотних вод. Е. Створення систем передачі стічних вод на інші очисні
споруди. Є. Удосконалення природно-технічних систем. Під
природно-технічними системами розуміються водоохоронні системи і
споруди, що пов'язані безпосередньо із природними об'єктами -
водосховища, канали, системи випуску стічних вод (серед них
розсіювачі, глибоководні і т.ін.). Вказана вище класифікація видів водоохоронних заходів
об'єднується з можливими етапами їх реалізації, які включають: 1) оргтехзаходи, спрямовані на удосконалення експлуатації
існуючих виробництв, водогосподарських систем і споруд для
досягнення проектних показників або покращення таких показників; 2) реконструкцію виробництв, водогосподарських систем і
споруд (без докорінної зміни основної технології виробництва,
обробки і використання зворотних вод); 3) будівництво нових виробництв, водогосподарських систем і
споруд або нових їх основних блоків. В додатку N 6, табл. 6.1 наведена класифікація можливих
водоохоронних заходів. Приблизний графік реалізації водоохоронних
заходів показаний на рис. 5.1. 5.4. Сукупність параметрів технічних засобів і технологій
виробництва, що включають техніко-економічні показники
ефективності виробництва, обробки і утилізації відходів, складає
інформаційну базу розробки плану заходів щодо досягнення ГДС
речовин. Конкретні дані про техніко-економічні характеристики
водоохоронних заходів можуть визначатись шляхом аналізу показників
існуючих водоохоронних споруд або їх проектів у прив'язці до типів
виробництв, галузей. Джерела для формування інформаційної основи розробки планів
водоохоронних заходів такі: - проектні і фактичні характеристики існуючих водоохоронних
споруд і споруд-аналогів; - проекти будівництва нових і реконструкції існуючих очисних
споруд; - довідкові матеріали про технічні характеристики, вартість і
нормативні строки будівництва водоохоронних споруд; - інформаційна база техніко-економічних характеристик
водоохоронних споруд, що підготовлена УкрНЦОВ, і надається
розробникам ГДС за їх замовленнями.
А. Графік реалізації водоохоронних заходів
---------- Реалізація оргтехзаходів щодо | 1 | досягнення проектних показників |--------- | | | ------------ Введення систем попереднього | | | 2 | очищення на підприємствах-абонентах | ------------ | | | |Проекту-| ---------------------- Реконструкція (розширення) |вання | | | 3 | очисних споруд | | ---------------------- | | | | | | | -------------------------- Введення споруд | Проектування | | | 4 | доочищення | | | -------------------------- |------------------------------------------------------------- 0 | 1 | 2 | 3 | 4 роки
Б. Графік зниження скиду речовин
|1 ТПС-0 | | | | 18 |--------- | | 3 ТПС-1 | | 15 |---------------------------------- | | | 4 ТПС-2 | 12 |--------------------------------------------- | | | | ГДС 6 |------------------------------------------------------------- | | |
а) концентрація органіки за БСКп, мг 02/л
| | | | 2 ТПС-0 0,9|----------------- | | 3 ТПС-1 | | 0,4|---------------------------------- | | 4 ТПС-2 | 0,2|---------------------------------------------- | | ГДС -------------------------------------------------------------- 0 1 2 3 4 роки
б) концентрація нафтопродуктів, мг/л
Рис. 5.1. Приблизний графік реалізації водоохоронних
заходів і зменшення скиду речовин для міських очисних
споруд (дані умовні)
5.5. З метою впорядкування сукупності техніко-економічних
характеристик водоохоронних заходів такі характеристики групуються
за трьома рівнями ефективності відповідно до міжнародного досвіду. I. Типова технологія водоохорони (ТТВ) - широко застосовувані
в наш час системи, споруди і технології відповідно до типових
проектів і їх реальних втілень. Наприклад, для міських стічних вод
- це система повного біологічного очищення до рівня за
БСК = 12 - 15 мг O /л.
П. 2
II. Передова технологія водоохорони (ПТВ) - прогресивні
системи, споруди і технології, які відповідають кращим практично
використовуваним вітчизняним і зарубіжним взірцям. Наприклад, для
міських стічних вод - це система повного біологічного очищення з
доочищенням до рівня за
БСК = 6 мг O /л.
П. 2
III. Найкраща можлива технологія водоохорони (НТВ) - це
системи, споруди і технології, що ведуть до кардинального
розв'язання проблеми охорони вод, тобто ведуть до повного
припинення скидів зворотних (стічних) вод, або такі технології,
при яких склад зворотних (стічних) вод, що скидаються, відповідає
нормам і ГДК для водних об'єктів. Наприклад, для промисловості -
це безпродувочні системи оборотного водопостачання з повною
утилізацією осаду, для міських стічних вод - це системи
багатоступеневого доочищення стічних вод з використанням процесів
адсорбції на вугільних фільтрах і т.ін. Необхідність застосування того чи іншого рівня технології
визначається вимогами до кількості і складу стічних вод, тобто,
насамперед, величинами ГДС речовин. Можливо, що ПТВ для ряду виробництв може збігатися з НТВ, а в
деяких випадках і ТТВ відповідає вищому рівню - НТВ. Інформаційна
база, що підготовлена УкрНЦОВ (див. п.5.4), розподілена за класами
ТТВ, ПТВ, НТВ. 5.6. Розробка плану водоохоронних заходів, а, отже, і
визначення величин ТПС речовин здійснюється як для кожного
окремого випуску, так і для підприємств (організацій), що мають
декілька випусків, або декількох водогосподарських об'єктів з
окремими випусками зворотних (стічних) вод. Такими підприємствами
можуть бути, наприклад, виробничі управління
водопровідноканалізаційного господарства. У такому випадку постає
необхідність розв'язання таких задач: а) задача вибору виду і послідовності реалізації
водоохоронних заходів для кожного окремого випуску на першому,
наступних і заключному етапах, що забезпечують у цілому досягнення
ГДС речовин; б) задача визначення черговості реалізації водоохоронних
заходів для сукупності випусків і водогосподарських об'єктів та
визначення сукупності першочергових водоохоронних заходів при
відомих обмеженнях на капітальні вкладення на першому і наступних
етапах їх реалізації. Вибір виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів
для кожного окремого випуску здійснюється так, щоб гарантувалося
досягнення величин ГДС речовин з мінімальними капітальними
витратами у нормативні строки введення в дію споруд і реалізації
інших заходів. Вибір виду водоохоронних заходів для окремого випуску на
першому етапі і сукупності першочергових заходів для сукупності
випусків і об'єктів здійснюється так, щоб досягалося максимально
можливе зниження величин перевищення значень ГДС при обмежених
капітальних витратах. Результатом реалізації таких заходів будуть
найбільші зниження перевищень над величинами. ГДК речовин у
водному об'єкті, тобто перші етапи реалізації заходів будуть
пов'язані з поліпшенням санітарно-екологічного стану найбільш
забруднених ділянок водних об'єктів. При виборі черговості реалізації заходів мають враховуватись
капітальні витрати по етапах і витрати на реалізацію кожного
заходу, зниження плати за скид зворотних вод, нормативні строки
проектування, будівництва і введення в дію водоохоронних споруд,
наявність проектної документації, будівельних заділів. 5.7. Для визначення черговості водоохоронних заходів мають
використовуватись надійні вихідні дані, включені в систему
нормативних, передпроектних і проектних документів, регламентуючих
водокористування, серед них: - сукупність даних, що характеризують фактичний скид, ТПС і
ГДС речовин; - сукупність даних, що характеризують водоохоронні заходи,
насамперед, по капітальних витратах; - сукупність даних, що характеризують плату за скид речовин і
відображають одночасно збиток від забруднення природного
середовища. Вихідні дані для обгрунтування вибору черговості
водоохоронних заходів такі. 1. Величини витрат зворотних вод: фактична, відповідні ТПС і
ГДС речовин
ф тпс гдс
q , q , q (куб. м/с) (5.1)
2. Величини концентрацій і-того виду речовини у зворотних
водах: фактичні, відповідні ТПС і ГДС речовин
ф тпс гдс
С , С , С , і = 1,..., N, (г/куб. м) (5.2)
і і і
3. Величини приведеної маси речовин: фактичні, відповідні ТПС
і ГДС речовин
ф ф
ПМФ = q $ (С /ГДК) (т/рік) (5.3)
тус тус
ПМТ = q $ (С /ГДК) (т/рік) (5.4)
гдс гдс
ПМГ = q $ (С /ГДК) (т/рік), (5.5)
де $ - сума. 4. Капітальні витрати на реалізацію водоохоронних заходів
щодо досягнення ТПС і ГДС речовин, відповідно
КТ, КГ (крб.) (5.6)
5. Плата за скид зворотних вод, обчислювана відповідно до
діючих методичних документів: на рівні фактичного скиду, при
досягненні ТПС і ГДС речовин
ПФ, ПТ, ПГ (крб./рік) (5.7)
5.8. Визначення черговості водоохоронних заходів здійснюється
з використанням таких показників. 1. Зниження скиду приведеної маси (ЗМ) речовин при досягненні
їх ТПС і ГДС, відповідно
ЗМТ = ПМФ - ПМТ (т/рік) (5.8)
ЗМГ = ПМФ - ПМГ (т/рік) (5.9)
Ці показники характеризують ефективність реалізації заходів у
натуральному виразі. 2. Зниження плати за скид (ЗП) речовин при досягненні їх ТПС
і ГДС, відповідно
ЗПТ = ПФ - ПТ (крб./рік) (5.10)
ЗПГ = ПФ - ПГ (крб./рік) (5.11)
Ці показники характеризують як ефективність реалізації
водоохоронних заходів для підприємств-водокористувачів у
вартісному варіанті, так і зниження величин збитків від
забруднення навколишнього природного середовища, тому що
розрахунок плати за скид випливає із показників збитку з
урахуванням регіональних коефіцієнтів. 3. Питомі витрати на зниження скиду приведеної маси (ПЗМ)
речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно
ПЗМТ = КГ / ЗМТ (крб./т/рік) (5.12)
ПЗМГ = КГ / ЗМГ (крб./т/рік) (5.13)
4. Питомі витрати при зниженні плати (ПЗП) за скид речовин
при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно
ПЗПТ = КГ / ЗПТ (крб./крб./рік) (5.14)
ПЗПГ = КГ / ЗПГ (крб./крб./рік) (5.15)
Вихідні і результатні дані по всіх підприємствах і скидах
подаються в додатку N 6, табл. 6.2. 5.9. Спрощена процедура вибору черговості водоохоронних
заходів полягає ось у чому. В додатку N 6 у зведеній таблиці типу
6.2 визначається мінімальне значення показника питомих витрат на
зниження скиду приведеної маси речовин (ПЗМТ або ПЗМГ) і
відповідному заходу надається перший ранг. Другий і наступні ранги
надаються дальшим, більш великим показникам ПЗМТ або ПЗМГ.
Аналогічне рангування здійснюється за показниками питомих витрат
на зниження плати (ПЗПТ або ПЗПГ) - захід з мінімальною величиною
цього показника дістає перший ранг. Проранговані такими способами
за двома показниками заходи розподіляються за черговістю
реалізації таким чином. Першочерговим заходом вважається той захід, що має перший
ранг за показником ПЗМТ або ПЗМГ; заходом другої черги - той
захід, який має перший ранг за показником ПЗПТ або ПЗПГ; заходом
третьої черги - захід, що має другий ранг за показником ПЗМТ або
ПЗНГ; заходом четвертої черги - захід, що має другий ранг за
показником ПЗПТ або ПЗПГ і т. д. Одночасно з формуванням черговості заходів підраховується
зростаючим підсумком сума капітальних витрат на них. Формування
сукупності першочергових заходів закінчується, коли вичерпуються
задані сумарні значення капітальних витрат (див. додаток. N 6,
табл. 6.3). Такий метод вибору черговості реалізації заходів дозволяє
здійснити наближене розв'язання компромісно-оптимізаційної задачі
з двома критеріями - максимумом зниження приведеної маси речовин
(5.8, 5.9) і максимумом зниження плати за їх скид (5.10, 5.11) при
обмеженнях на сумарні капітальні витрати.
6. Розрахунок обмежень на скид нормованих речовин із
зворотними водами на централізовані очисні споруди
6.1. Досягнення заданих величин ГДС речовин із зворотними
(стічними) водами з централізованих очисних споруд забезпечується
як за рахунок поліпшення роботи цих споруд, так і за рахунок
ефективного функціонування водоохоронних споруд
підприємств-абонентів, що скидають зворотні (стічні) води в
централізовану каналізацію. Відповідно до п. 2.11 цієї Інструкції
для підприємств-абонентів мають бути встановлені обмеження на скид
нормованих речовин, що надходять із зворотними (стічними) водами
на централізовані очисні споруди. 6.2. З метою досягнення величин ГДС, забезпечення надійної
роботи очисних споруд і мереж каналізації власники централізованих
каналізаційних господарств повинні встановлювати обмеження на
склад і властивості зворотних (стічних) вод, що відводяться
підприємствами-абонентами до каналізаційної мережі. Сукупність обмежень і регламентів при скиді зворотних
(стічних) вод на централізовані очисні споруди поділяється на три
групи: а) обмеження і регламенти, що забезпечують нормальну роботу
каналізаційної мережі як засобу транспортування зворотних вод; б) обмеження і регламенти, що забезпечують нормальну роботу
централізованих очисних споруд; в) обмеження і регламенти на скид речовин
підприємствами-абонентами, що забезпечують досягнення ГДС цих
речовин на централізованих очисних спорудах. Нижче пропонується методика розрахунку обмежень на скид
нормованих речовин із зворотними (стічними) водами
підприємств-абонентів, що надходять до централізованих очисних
споруд. Ці обмеження мають бути цільовою основою при розробці
планів водоохоронних заходів для підприємств-абонентів. 6.3. З метою викладення методики розрахунку вводяться такі
позначення: 1) і = 1, 2..., N - номер речовини, що нормується; 2) ГДК - задана гранично допустима концентрація і-тої
і речовини у водному об'єкті;
гдс 3) С - задана концентрація і-тої речовини на скиді зворотних
і вод з централізованих очисних споруд, що відповідає розрахованій
величині ГДС; 4) m = 1, 2,..., М - номер скиду зворотних вод абоненту, для
якого слід встановлювати обмеження на концентрації речовин, що
надходять до централізованої каналізації;
Е 5) q - задана сумарна витрата зворотних вод, що надходять на
централізовані очисні споруди; 6) q - задана витрата зворотних вод m-го абоненту;
m
_ 7) q - задана витрата зворотних вод від інших джерел
(наприклад, витрата побутових стічних вод), така що
_ $ M
q = q - $ q ;
m=1 m
ф
8) C - задана фактична (початкова) концентрація і-тої
іm речовини у зворотних водах m-того абоненту;
9) С - задана концентрація і-тої речовини у зворотних водах
і інших джерел;
10) б - заданий ступінь очищення по і-тій речовині на
і централізованих очисних спорудах (крім азоту, нітритів і
нітратів);
11) C - шукана гранична величина концентрації і-тої речовини
іm у зворотних водах m - того абоненту;
12) $ - сума.
6.4. У прийнятих позначеннях задача формулюється так.
* Необхідно знайти величини С , і = 1,..., N, m = 1,..., М, що
іm задовольняють такій сукупності нерівностей:
M * о * ф $ q C <= в , ГДК <= C <= C , і = 1,.., N, m = 1,.., М, m=1 m іm і і іm іm
(6.1)
o $ гдс
де в = [q /(1 - б )]хС - q х С , і = 1, ..., N; (6.2)
і і і і
$ - сума. 6.5. Алгоритм розв'язання задачі такий. 1. Сформуємо масив вихідних даних відповідно до пп.6.3.1-10. 2. Обчислимо значення вагових коефіцієнтів
ф M ф
Y = q х C / $ q х C , і = 1, ..., N; m = 1,..., М. (6.3) mі m іm m=1 m іm
o 3. Обчислимо значення обмежень в за формулою (6.2).
і 4. Обчислимо значення
* о C = (в / q ) х Y , і = 1, ..., N; m = 1, ..., М. (6.4) іm і m іm
* 5. Здійснимо перевірку значення С так:
іm
* ф а) якщо всі ГДК <= С <= С , то розрахунок є закінченим,
і іm іm переходимо до п. 8;
* п п *
б) якщо С < ГДК для m є М с М, і є N с N, то С = ГДК
іm і іm і
і переходимо до п. 6;
* ф ф ф * ф
в) якщо С > С для m є М с М, і є N с N, то С = С
іm іm іm іm
і переходимо до п. 6.
6. Обчислимо нові значення вагових коефіцієнтів Y за
іm
п ф п ф формулою (6.3) при m є М \ М U M і і є N \ N U N .
7. Обчислимо нові значення в за формулою
і
о ф
в = в - $ q ГДК - $ q C , і = 1, ..., N,
і і п m і ф m іm
mєМ mєМ



вгору