Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (НПАОП [...]
Мінпраці України, Комнаглядохоронпраці; Наказ, Правила від 10.02.199921
Документ z0382-99, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 05.05.2010, підстава z0293-10
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 21 від 10.02.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
17 червня 1999 р.
vd990210 vn21 за N 382/3675
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного
комітету України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду
N 65 ( z0293-10 ) від 26.03.2010 }
Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин

Відповідно до Положення про Комітет по нагляду за охороною
праці України, затвердженого Указом Президента України від
9 березня 1998 року N 182/98, та на підставі протокольного рішення
редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 3 листопада
1998 року N 214, про підсумки розгляду остаточної редакції проекту
Правил охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин (далі - Правила), що додаються. 2. Зазначені Правила набирають чинності з 1 вересня
1999 року. 3. Зі вступом у дію цих Правил вважати такими, що не
застосовуються на території України, "Правила охраны труда,
техники безопасности промышленной санитарии для вычислительных
центров, машинно-счетных станций, районных (городских)
информационно-вычислительных станций (центров) ЦСУ СССР", що
затверджені ЦК профспілки працівників державних установ 30.06.75.
4. Управлінню по нагляду в машинобудуванні, на транспорті та
у зв'язку разом з міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями: 4.1. До 15 квітня 1998 року визначити потребу підприємств,
установ і організацій у зазначених Правилах. 4.2. Вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними
інспекторами та іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці,
експертами експертно-технічних центрів, працівниками підприємств,
установ, організацій. 4.3. Установити постійний контроль за виконанням вимог Правил
власниками (уповноваженими ними органами), посадовими особами і
працівниками підприємств, установ, організацій.
5. Управлінню по нагляду в машинобудуванні, на транспорті та
у зв'язку (Полянський С.А.) подати протягом двох тижнів після
державної реєстрації Головному управлінню охорони праці
(Мельничук Л.О.) відповідні матеріали для включення Правил до
Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого
інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці. 6. Головному управлінню охорони праці (Мельничук Л.О.)
забезпечити подання до редакції журналу "Охорона праці" замовлення
на видання Правил необхідним тиражем. 7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника
управління по нагляду в машинобудуванні, на транспорті та у
зв'язку Полянського С.А.
Заступник Міністра праці
та соціальної політики України -
Голова Комітету по нагляду
за охороною праці України С.П.Ткачук
Затверджено
Наказ Держнаглядохоронпраці
10.02.99 N 21
Правила
охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин
1. Загальні положення
1.1 Галузь застосування
1.1.1 Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин (далі - Правила) поширюються на
всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім
зазначених у пункті 1.1.2, незалежно від форми власності, відомчої
належності, видів діяльності (далі - підприємства) та на фізичних
осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму
робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та
застосування електронно-обчислювальних машин і персональних
комп'ютерів (далі - ЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі
місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та
налагодження ЕОМ. Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні
вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників,
що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи
з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та
наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з
експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних
нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради
Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС ( 994_b23 ),
89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRII).
1.1.2 Вимоги Правил не поширюються на: - комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти,
майстерні професійно-технічних закладів освіти; - робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері
управління та експлуатації атомних електростанцій; - робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних
засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах обробки даних на борту
засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що
переміщуються в процесі роботи; - так звані портативні системи обробки даних, якщо вони
непостійно використовуються на робочому місці; - обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та
прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів
вимірювання; - друкарські машинки класичної конструкції, обладнані
відеотерміналом (так звані дисплейні друкарські машинки); - комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних,
призначені для громадського користування. Вимоги Правил є обов'язковими для всіх працівників при
організації та виконанні робіт, пов'язаних з експлуатацією,
обслуговуванням, налагоджуванням та ремонтом ЕОМ, а також при
проектуванні та реконструкції підприємств, їх виробничих об'єктів,
споруд та робочих місць, обладнаних ЕОМ. 1.1.3 Робочі місця, які вперше вводяться в експлуатацію після
введення в дію цих Правил, повинні в повному обсязі задовольняти
їх вимоги. Робочі місця, які вже перебували в експлуатації на час
уведення в дію цих Правил, повинні бути в повному обсязі приведені
у відповідність з вимогами цих Правил не пізніше ніж через рік
після дати їх введення в дію. 1.1.4 У разі відсутності в нормативно-правових актах про
охорону праці і в цих Правилах вимог, які необхідно виконувати для
створення безпечних і нешкідливих умов праці на певному робочому
місці та під час виконання певного виду робіт, пов'язаних з
експлуатацією або обслуговуванням ЕОМ, власник підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган (далі - власник)
зобов'язаний прийняти погоджені з органами державного нагляду за
охороною праці заходи для забезпечення безпеки працівників. 1.1.5 Власники, керівники служб та структурних підрозділів,
безпосередні керівники робіт та інші посадові особи підприємств,
фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю з правом
найму робочої сили, забезпечують виконання вимог даних Правил у
межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків
відповідно до чинного законодавства. 1.1.6 Державний нагляд за дотриманням вимог даних Правил
здійснюють органи державного нагляду за охороною праці.
1.2 Скорочення, терміни, визначення, прийняті в тексті
Скорочення, терміни Визначення
ЕОМ, ПЕОМ Електронно-обчислювальна машина або
персональний комп'ютер з необов'язко-
вими додатковими приладами, систем-
ними елементами (дисководи, пристрої
для друку, сканери, модеми, блоки
безперервного живлення та інші
спеціальні периферійні пристрої)
Відеодисплейний термінал Частина ЕОМ, що містить пристрій для
(відеотермінал, дисплей, подання візуальної інформації
монітор, візуальний
дисплейний термінал, ВДТ)
Користувач ЕОМ, користувач Працівник, який в процесі виконання
ПЕОМ, користувач дорученої роботи постійно або
відеотермінала періодично використовує ЕОМ, або
відеотермінал.

2. Вимоги до виробничих приміщень
2.1 Загальні вимоги
2.1.1 Облаштування робочих місць, обладнаних
відеотерміналами, повинно забезпечувати: - належні умови освітлення приміщення і робочого місця,
відсутність відблисків; - оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна
вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря); - належні ергономічні характеристики основних елементів
робочого місця; а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори: - наявність шуму та вібрації; - м'яке рентгенівське випромінювання; - електромагнітне випромінювання; - ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання; - електростатичне поле між екраном і оператором; - наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації. 2.1.2 Будівлі та приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ та
виконуються їх обслуговування, налагодження і ремонт, повинні
відповідати вимогам: СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", "Правил устройства электроустановок", затверджених
Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ), "Правил технической эксплуатации электроустановок
потребителей", затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84
(ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів,
затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 N 4
( z0093-98 ), зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 N 93/2533
(ПБЕ), СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы", ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования
безопасности", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом
Управління Державної пожежної охорони МВС України від 22.06.95
N 400 ( z0219-95 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
14.07.95 за N 219/755, СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения" з
доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України
від 29.12.94 N 106, СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий и помещений
для электронно-вычислительных машин", затверджених Держбудом СРСР, ДСанПіН 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні правила і норми
роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин" ( v0007282-98 ), затверджених МОЗ
України 10.12.98, а також вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної
документації заводу-виробника ЕОМ, чинних санітарних норм,
санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці та цих
Правил. 2.1.3 Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються
відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з
вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86
"Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и
пожарной опасности", затверджених МВС СРСР 27.02.86, та клас зони
згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на
вхідні двері приміщення. 2.1.4 Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ,
повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні належати за
пожежо-вибухобезпекою до категорії В відповідно до ОНТП 24-86, а
за класом приміщення - до П-IIа за ПВЕ. Якщо відповідно до СНиП
2.09.02-85 ці приміщення повинні бути відокремленими від приміщень
іншого призначення протипожежними стінами, то межа їх
вогнестійкості визначається відповідно до СНиП 2.01.02-85. 2.1.5 Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б
(ОНТП 24-86), а також виробництв з мокрими технологічними
процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, виконується
їх обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими
приміщеннями або під ними. Виробничі приміщення, в яких
розташовані ЕОМ, не повинні межувати з приміщеннями, де рівні шуму
та вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні тощо). 2.1.6 Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у
приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні
розміщуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном.
Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці повинні
відповідати вимогам, зазначеним у підрозділі 2.2. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів.
Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У
кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна
має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м. 2.1.7 Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні
правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин", затверджених МОЗ України
10.12.98, є неприпустимим розташування приміщень для роботи з
відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах. 2.1.8 Площу приміщень, в яких розташовують відеотермінали,
визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку
на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа - не менше
6,0 кв.м, обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної
кількості осіб, які одночасно працюють у зміні. 2.1.9 Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ЕОМ,
повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для оздоблення
приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. 2.1.10 Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та
блоків ЕОМ слід виконувати в окремому приміщенні (майстерні). При цьому робочі місця електромеханіків повинні бути оснащені
спеціальним обладнанням та захисними засобами відповідно до
підрозділу 4.2 даних Правил. 2.1.11 У приміщеннях для обслуговування, ремонту та
налагодження ЕОМ слід передбачити можливість вологого очищення
поверхонь комунікацій та опалювальних приладів. 2.1.12 Підлога всієї зони обслуговування, ремонту та
налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ має бути вкрита
діелектричними килимками, термін використання яких після їх
випробування на електричну міцність не закінчився, або викладена
ізолювальними підстилками (шириною не менше ніж 0,75 - 0,8 м) для
ніг. 2.1.13 Приміщення, в яких проводиться паяння, крім того,
повинні відповідати вимогам СП 952 - 72 "Санитарные правила
организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими
свинец", затверджених головним санітарним лікарем СРСР 20.03.72. 2.1.14 Приміщення комп'ютерних класів (залів), в яких
проводиться навчання на ЕОМ, крім зазначених у пункті 1.1.2,
повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше
18 кв.м з двома входами: в учбове приміщення та в коридор (на
сходову клітку). 2.1.15 Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях
(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим
відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені
діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. 2.1.16 У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно проводити вологе
прибирання. 2.1.17 У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки
першої допомоги. 2.1.18 Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, в яких розміщуються
ЕОМ типу ЕС, СМ та інші великі ЕОМ загального призначення, повинні
бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації
відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів,
які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння
та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779 ( z0567-97 ) і
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.97 за
N 567/2371, та СНиП 2.04.09-84 "Пожарная автоматика зданий и
сооружений" з димовими пожежними сповіщувачами та переносними
вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.
м площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концентрацій
вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в
Україні ( z0219-95 ). В інших приміщеннях допускається
встановлювати теплові пожежні сповіщувачі. Приміщення, в яких розміщуються ЕОМ типу ЄС, СМ та інші
великі ЕОМ загального призначення, обладнуються системою
автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння
відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів,
які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння
та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, СН 512-78, Правил
пожежної безпеки в Україні та вимог нормативно-технічної та
експлуатаційної документації заводу-виробника. 2.1.19 Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути
вільними. 2.1.20 Приміщення для відпочинку осіб, які працюють з ЕОМ,
призначені для приймання їжі, психологічного розвантаження, та
інші побутові приміщення повинні обладнуватись відповідно до вимог
СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", з урахуванням
максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні. 2.1.21 Власник організує проведення досліджень шкідливих та
небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на
робочих місцях осіб, які працюють з ЕОМ, відповідно до чинних
законодавчих та інших нормативно-правових актів і Порядку
проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442
( 442-92-п ).
2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги
2.2.1 Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні
відповідати I або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією
праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
N 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.
Вимоги до освітлення
2.2.2 Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне
освітлення відповідно до СНиП II-4-79 "Естественное и искуственное
освещение". 2.2.3 Природне світло повинно проникати через бічні
світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний
схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не
нижче 1,5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до
СНиП II-4-79. 2.2.4 При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у
приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами
державного нагляду за охороною праці та органами і установами
санітарно-епідеміологічної служби. 2.2.5 Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати
регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори,
зовнішні козирки тощо. 2.2.6 Штучне освітлення приміщення з робочими місцями,
обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального
користування, має бути обладнане системою загального рівномірного
освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських
приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається
вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального
освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). 2.2.7 Загальне освітлення має бути виконане у вигляді
суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються
збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору
працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів
світлорозподілу: - світильники прямого світла - П; - переважно прямого світла - Н; - переважно відбитого світла - В. При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення
лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися
локально над робочими місцями. 2.2.8 Для загального освітлення необхідно застосовувати
світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або
віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними
пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати
світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною
назвою "Кососвет". Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток
забороняється. 2.2.9 Як джерело світла при штучному освітленні повинні
застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При
обладнанні відбивного освітлення у виробничих та
адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися
металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у
світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи
розжарювання. 2.2.10 Яскравість світильників загального освітлення в зоні
кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. відносно вертикалі в
подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше
200 кд/кв.м, а захисний кут світильників повинен бути не більшим
за 40 град. 2.2.11 Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП II-4-79 для
освітлювальної установки загального освітлення слід приймати
рівним 1,4. 2.2.12 Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5 % і
забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках
загального і місцевого освітлення. При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи багатолампових
світильників або розташовані поруч світильники загального
освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі. 2.2.13 Рівень освітленості на робочому столі в зоні
розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк. У разі
неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою
загального освітлення допускається застосування світильників
місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на
поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до
300 лк. 2.2.14 Світильники місцевого освітлення повинні мати
напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за
40 град. 2.2.15 Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від
джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість
поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і
перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв.м. 2.2.16 Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом
правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць
відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому
яскравість відблисків на екрані відеотерміналу не повинна
перевищувати 40 кд/кв.м, яскравість стелі при застосуванні системи
відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв.м. 2.2.17 Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу
яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при
цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно
перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів
(стіни, обладнання) - 5:1. 2.2.18 Необхідно використовувати систему вимикачів, що
дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від
інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки
потрібні для роботи зони приміщення. 2.2.19 Для забезпечення нормованих значень освітлення в
приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загального та персонального
користування необхідно очищати віконне скло та світильники не
рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що
перегоріли.
Вимоги до рівнів шуму та вібрації
2.2.20 У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку
та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности",
СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих
місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N
2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на
робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці",
затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з
відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.21 Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих
приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні
засоби, вибір яких обгрунтовується спеціальними
інженерно-акустичними розрахунками. 2.2.22 Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися
негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі,
мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в
межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного
призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами
державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того,
необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними
властивостями. 2.2.23 Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у
виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень,
визначених в СН 3044-84 "Санитарные нормы вибрации рабочих мест",
затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН
3.3.2-007-98.
Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання,
мікроклімату
2.2.24 Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами
опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією
відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и
кондиционирование". 2.2.25 Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст
шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами,
повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми
мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством
охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (пункт
1.4, таблиця 2.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми
допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських
приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР
(таблиця 2.2).
Таблиця 2.1 Нормовані параметри мікроклімату для
приміщень з ВДТ та ПЕОМ ----------------------------------------------------------------- | Пора | Категорія |Температура | Відносна |Швидкість руху| | року |робіт згідно | повітря, | вологість | повітря, м/с | | | з ГОСТ | град.С |повітря, % | | | |12.1-005-88 |------------+-----------+--------------| | | |оптимальна |оптимальна | оптимальна | |---------+-------------+------------+-----------+--------------| |Холодна | легка-1 а | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,1 | |---------+-------------+------------+-----------+--------------| | | легка-1 б | 21 - 23 | 40 - 60 | 0,1 | |---------+-------------+------------+-----------+--------------| | Тепла | легка-1 а | 23 - 25 | 40 - 60 | 0,1 | |---------+-------------+------------+-----------+--------------| | | легка-1 б | 22 - 24 | 40 - 60 | 0,2 | -----------------------------------------------------------------
Таблиця 2.2 Рівні іонізації повітря приміщень при
роботі на ВДТ та ПЕОМ
(відповідно до СН 2152-80) ------------------------------------------------------------------ | Рівні | Кількість іонів в 1 см куб. повітря | | |------------------------------------------| | | + | - | | | n | n | |---------------------+----------------------+-------------------| |Мінімально необхідні | 400 | 600 | |---------------------+----------------------+-------------------| |Оптимальні | 1500 - 3000 | 3000 - 5000 | |---------------------+----------------------+-------------------| |Максимально допустимі| 50000 | 50000 | ------------------------------------------------------------------
2.2.26 Для підтримки допустимих значень мікроклімату та
концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати
установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації,
кондиціювання повітря.
Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних
випромінювань, електростатичних та магнітних
полів
2.2.27 Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних
полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ.
Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих
местах и требования к проведенню контроля", СН N 3206-85 "Гранично
допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН
3.3.2-007-98. 2.2.28 Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні
перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН N 4088-86
з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН
3.3.2-007-98. 2.2.29 Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні
перевищувати допустимих відповідно до СН N 4557-88 "Санітарні
норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях",
затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН
3.3.2-007-98. 2.2.30 Гранично допустима напруженість електростатичного поля
на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ
12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на
рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН N 1757-77
"Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности
электростатического поля" та ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.31 Потужність експозиційної дози рентгенівського
випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса
відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв
відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97),
затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністерства
охорони здоров'я України від 18.08.97 N 58, не повинна
перевищувати 7,74 х 10 в ступ. - 12 А/кГ, що відповідає
еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год). 2.2.32 Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі
робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб.м; вміст оксидів
азоту - 5 мг/куб.м; вміст пилу - 4 мг/куб.м. 2.2.33 При використанні одним працівником кількох
відеотерміналів або персональних ЕОМ санітарно-гігієнічні
параметри виробничого середовища на робочому місці користувача
повинні відповідати зазначеним вище вимогам пунктів 2.2.20 -
2.2.32.
2.3 Вимоги електробезпеки
2.3.1 Під час проектування систем електропостачання, монтажу
силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та
приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ
( z0093-98 ), СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового
осветительного оборудования промышленных предприятий",
затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ.
Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ
12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и
номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88
Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных
зданий. Нормы проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні
( z0219-95 ), цих Правил, а також розділів СНиП, що стосуються
штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог
нормативно-технічної і експлуатаційної документації
заводу-виробника ЕОМ. 2.3.2 ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування
(апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники
тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту
мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від
струму короткого замикання та інших аварійних режимів. 2.3.3 Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі
необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела
загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження
проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою
ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію. 2.3.4 Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання,
паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися
Правил пожежної безпеки в Україні. 2.3.5 Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних
пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та
налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа,
шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового
захисного провідників. Нульовий захисний провідник
використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового
захисного провідника забороняється. 2.3.6 Нульовий захисний провід прокладається від стійки
групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток
живлення. 2.3.7 Не допускається підключення на щиті до одного
контактного затискача нульового робочого та нульового захисного
провідників. 2.3.8 Площа перерізу нульового робочого та нульового
захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути
не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники
повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження,
умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників,
температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ. 2.3.9 У приміщенні, де одночасно експлуатується або
обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та
доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який
може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім
освітлення. 2.3.10 ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися
до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань
і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів
фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні
контакти для підключення нульового захисного провідника.
Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного
провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового
робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути
зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових
провідників з контактами нульового захисного провідника. 2.3.11 Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних
пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та
налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому
числі - з використанням перехідних пристроїв. 2.3.12 Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток
для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та
устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід
виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або
електророзеток в одному колі. 2.3.13 Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги
12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від
штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В. Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на
напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який
візуально значно відрізняється віл кольору штепсельних з'єднань,
розрахованих на напругу 127 В та 220 В. 2.3.14 Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та
електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих
пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в
Україні ( z0219-95 ). 2.3.15 Електромережу штепсельних розеток для живлення
персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх
уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами
приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих
рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення
обладнання та технічних характеристик обладнання. При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5
персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного
проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого
матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та
гнучких металевих рукавів. 2.3.16 Електромережу штепсельних розеток для живлення
персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у
центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою
в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не
дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з
вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється. 2.3.17 Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути
заземлені. 2.3.18 Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП
0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів" ( z0093-98 ). 2.3.19 Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб
забезпечувались: - вільний доступ до кабельних комунікацій під час
обслуговування; - стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих
плитах; - вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних
опорних елементів; - взаємозамінюваність плит. 2.3.20 Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з
межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Покриття
плит виконують з матеріалів, які під час горіння не виділяють
шкідливих токсичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори
та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими. 2.3.21 Покриття плит підлоги повинно бути гладеньким, міцним,
антистатичним, таким, яке легко чистити пилососом або прибирати
вологим способом. Необхідно забезпечити відведення з покриття
підлоги статичних зарядів. 2.3.22 Отвори в плитах для прокладання кабелів
електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення
устаткування відповідно до затвердженого технологічного плану
розміщення устаткування та його технічних характеристик. 2.3.23 Простір під знімною підлогою розділяють негорючими
діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв.м. Межа
вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год.
Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з
застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню
вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в
приміщення. 2.3.24 Підпільний простір під знімною підлогою має бути
оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами
пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за
призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними
установками пожежогасіння та пожежної сигналізації ( z0567-97 ),
СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів. 2.3.25 Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких
не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не
викликає корозії контактів електричних з'єднань. 2.3.26 Для підключення переносної електроапаратури
застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел
живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів
у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна
тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць
з'єднання. 2.3.27 Є неприпустимими: - експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою,
що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;
залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими
провідниками; - застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають
вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; - застосування для опалення приміщення нестандартного
(саморобного) електронагрівального обладнання або ламп
розжарювання; - користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та
з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а
також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання; - підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних
проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною
та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими
ковпаками (розсіювачами); - використання електроапаратури та приладів в умовах, що не
відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.
3. Вимоги до обладнання
3.1 Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні
пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та
налагодження ЕОМ повинні відповідати вимогам чинних в Україні
стандартів, нормативних актів з охорони праці та цих Правил.
Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ
закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам
національних стандартів держав-виробників і мати відповідну
позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній
документації. 3.2 Після введення в дію цих Правил забороняється
використання для виробничих потреб нових відеотерміналів, ЕОМ,
ПЕОМ, спеціальних периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, які підлягають
обов'язковій сертифікації в Україні або в стандартах на які є
вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей,
без наявності виданого в установленому порядку або визнаного в
Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО
сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам. 3.3 Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинне
здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним
паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації,
перекладеної українською (або також і російською) мовою. При наявності відхилень від вимог нормативної документації
можливість використання обладнання повинна бути узгоджена з
Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією-замовником
до укладення контракту на постачання. Копії погоджень і
сертифікати повинні бути долучені до паспорта або іншої
експлуатаційної документації обладнання. 3.4 Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні
пристрої ЕОМ, вітчизняні та імпортні, що перебувають в
експлуатації на час введення з дію цих Правил і не мають вказаного
в пункті 3.2 сертифіката, на протязі двох років після дати
введення в дію цих Правил повинні пройти оцінку (експертизу) їх
безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності
вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про
охорону праці та цих Правил в організаціях (лабораторіях), що
мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на
проведення такої роботи. 3.5 За способом захисту людини від ураження електричним
струмом відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та
устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ
повинні відповідати I класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0
"ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности"
та ГОСТ 25861-83 "Машины вычислительные и системи обработки
данных. Требования электрической и механической безопасности и
методы испытаний" або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП
0.00-1.21-98 ( z0093-98 ). Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення
для підключення захисного заземлення. 3.6 Вимоги до відеотерміналів наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 Вимоги до відеотерміналів ----------------------------------------------------------------- | Найменування параметра | Значення параметра | |-------------------------------------+-------------------------| |Яскравість знака (яскравість фону), | від 35 до 120 | |кд/кв. м | | |-------------------------------------+-------------------------| |Зовнішня освітленість екрана, лк | від 100 до 250 | |-------------------------------------+-------------------------| |Контраст (для монохромних | від 3:1 до 1,5:1 | |зображень) | | |-------------------------------------+-------------------------| |Нерівномірність яскравості в робочій | не більше 1,7:1 | |зоні екрана | | |-------------------------------------+-------------------------| |Відхилення форми робочої зони екрана | | |від прямокутності: | | |-------------------------------------+-------------------------| |по горизонталі та вертикалі | не більше 2 % | |-------------------------------------+-------------------------| |по діагоналі |не більше 4 % відношення | | | суми | | | коротких сторін до суми | | | довгих | |-------------------------------------+-------------------------| |Різниця довжин рядків або |не більше 2 % середнього | |стовпчиків | значення | |-------------------------------------+-------------------------| |Розмір мінімального елемента | 0,3 | |зображення (пікселя) | | |для монохромних зображень, мм | | |-------------------------------------+-------------------------| |Допустима тимчасова нестабільність | не повинна бути | |зображення (мигання) | зафіксована | | | у 90 відсотків | | | спостерігачів | |-------------------------------------+-------------------------| |Відбивна властивість, дзеркальне та | не більше 1 | |змішане відображення (відблиск), %, | | |(допускається виконання вимог при | | |застосуванні приекранного фільтра) | | |-------------------------------------+-------------------------| |Відношення ширини знака до його | від 0,7 до 0,9 | |висоти для великих літер | | |-------------------------------------+-------------------------| |Мінливість розміру знака | не більше 5 % висоти | |-------------------------------------+-------------------------| |Ширина лінії контуру знака |0,15 - 0,1 висоти знака | |-------------------------------------+-------------------------| |Модуляція щодо яскравості растру: | | |-------------------------------------+-------------------------| |для монохромних зображень | не більше 0,4 | |-------------------------------------+-------------------------| |для багатоколірних зображень | не більше 0,7 | |-------------------------------------+-------------------------| |Відстань між рядками | не менше ширини контору | | | знака | | | або одного елемента | | | зображення | -----------------------------------------------------------------

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »