Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання [...]
Наказ Міністерства юстиції України; ДСА України; Інструкція, Форма типового документа, Доручення, Повідомлення від 27.06.20081092/5/54
Документ z0573-08, чинний, поточна редакція — Редакція від 29.01.2016, підстава - z0030-16

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.06.2008  № 1092/5/54


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 липня 2008 р.
за № 573/15264

Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції
№ 366/5/26 від 27.02.2009
№ 604/5/47 від 25.03.2010
№ 29/5/2 від 11.01.2016}

Відповідно до статті 16 Закону України "Про міжнародні договори України", статей 119, 126 Закону України "Про судоустрій України", статті 80 Закону України "Про міжнародне приватне право", підпункту 36 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577, та з метою удосконалення організації роботи судових органів та органів системи Міністерства юстиції України щодо виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах стосовно вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, враховуючи те, що відповідно до міжнародних договорів України у сфері правових відносин і правової допомоги у цивільних справах Міністерство юстиції України визначено центральним органом, відповідальним за їх виконання, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (далі - Інструкція), що додається.

2. Департаменту міжнародного приватного права та міжнародної правової допомоги Міністерства юстиції України (Шевченко К.Г.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами).

2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

3. Управлінню організації роботи з ведення судової статистики, діловодства та архіву судів Державної судової адміністрації України (Букіна Л.Є.) розробити пропозиції щодо обліку в судах та ведення судової статистики виконання доручень іноземних судів про надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів та отримання доказів.

4. Управлінню організаційно-аналітичної роботи, документування та контролю Державної судової адміністрації України (Бровко Т.В.) після здійснення державної реєстрації довести наказ до відома голів місцевих та апеляційних загальних судів.

5. Рекомендувати головам судів, зазначеним у пункті 4, організувати вивчення Інструкції суддями та працівниками апарату цих судів.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Лутковську В.В. та на заступника Голови Державної судової адміністрації України Булку О.А.

Міністр юстиції України

М.В. Оніщук

Голова Державної судової
адміністрації України


І.І. Балаклицький



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України,
Державної судової
адміністрації України
27.06.2008 № 1092/5/54


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 липня 2008 р.
за № 573/15264

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень

{У тексті Інструкції слова «Головне управління юстиції» у всіх відмінках та числах замінено словами «головне територіальне управління юстиції» у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.

1.2. Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

запитуюча держава - держава, від компетентного органу якої надходить доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах чи клопотання про визнання та виконання на території України рішення суду такої держави;

запитувана держава - держава, на території якої вимагається виконання доручення компетентного органу України про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах чи розгляд клопотання про визнання та виконання рішення суду України;

компетентний орган - суд чи інший орган, до компетенції якого належить складання чи виконання доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах;

центральний орган - визначений у відповідному міжнародному договорі України орган, уповноважений на здійснення зносин з іншими державами з питань отримання та направлення доручень, а також отримання та направлення інформації та документів за результатами виконання доручень про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах;

доручення - звернення (доручення, прохання, запит - залежно від вимог міжнародного договору України) компетентного органу, у тому числі судове доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів тощо;

{Абзац шостий пункту 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

цивільна справа (для розділів II-III, VI-VIII Інструкції) - справа, що розглядається судом за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, а також справа щодо цивільних, сімейних, трудових, господарських правовідносин, яка розглядається іншими компетентними органами;

підтвердження про вручення - документ, який складається за результатами виконання доручення про вручення та містить інформацію про результат виконання доручення;

клопотання - звернення заінтересованої (фізичної або юридичної) особи про визнання та виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу на території України (іноземне клопотання) або рішення суду України на території іноземної держави (клопотання заінтересованої особи);

міжнародний договір України - міжнародний договір, що стосується питань міжнародного правового співробітництва і правової допомоги в цивільних справах, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України і який набрав чинності в установленому порядку; а також міжнародний договір колишнього СРСР, який застосовується Україною у порядку правонаступництва.

1.4. Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою.

Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід'ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору України його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.

Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим.

1.5. У разі, якщо у відносинах України з іноземною державою діють одночасно і двосторонній, і багатосторонній міжнародні договори і в жодному з них не встановлено пріоритету застосування одного з них щодо одних і тих самих питань, під час складання, направлення, а також виконання доручення слід дотримуватись положень того міжнародного договору, на підставі якого складено чи отримано доручення.

Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року застосовується у відносинах з державами, які є її учасницями, у повному обсязі з урахуванням такого:

статті 1-7 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року;

статті 8-16 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року.

1.6. Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.

{Підпункт 1.6 розділу I в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

1.7. Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через головні територіальні управління юстиції та Міністерство юстиції України.

1.8. Головні територіальні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).

1.9. Мін'юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов'язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов'язань.

1.10. Мін'юст як Центральний орган України:

1.10.1. Через головні територіальні управління юстиції отримує доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб і направляє до запитуваної держави в порядку, установленому міжнародним договором України.

1.10.2. Отримує від іноземних компетентних органів інформацію та документи стосовно виконання доручень компетентних органів України, клопотань заінтересованих осіб і направляє їх через головні територіальні управління юстиції відповідному органу чи особі.

1.10.3. Отримує доручення іноземних компетентних органів (далі - іноземне доручення), іноземні клопотання.

1.10.4. Перевіряє відповідність оформлення доручень іноземних компетентних органів, іноземних клопотань вимогам міжнародного договору України.

1.10.5. У випадках, визначених міжнародними договорами України, процесуальним законом, відмовляє іноземній державі в наданні міжнародної правової допомоги.

{Підпункт 1.10.5 пункту 1.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

1.10.6. Направляє доручення іноземних компетентних органів, іноземні клопотання на виконання до компетентних органів України через головні територіальні управління юстиції.

1.10.7. Надсилає у запитуючу державу одержані від компетентного органу України інформацію та документи, що стосуються виконання іноземних доручень чи клопотань.

{Підпункт 1.10.7 пункту 1.10 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

1.10.8. Організовує виконання головними територіальними управліннями юстиції та судами чи іншими компетентними органами України доручень іноземних компетентних органів відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції, а у відповідних випадках безпосередньо здійснює їх виконання.

1.10.9. Готує роз'яснення та надає методичні рекомендації щодо порядку надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах на виконання міжнародних договорів України.

1.10.10. Здійснює контроль за повним, усебічним, належним виконанням головними територіальними управліннями юстиції та компетентними органами України положень міжнародних договорів України.

1.11. Головні територіальні управління юстиції:

1.11.1. Отримують від Центрального органу України іноземні доручення, іноземні клопотання та організовують їх виконання відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції.

1.11.2. Безпосередньо виконують доручення іноземних компетентних органів у відповідності до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції.

1.11.3. Забезпечують надання Мін'юсту інформації та документів стосовно виконання іноземних доручень чи клопотань.

1.11.4. Отримують доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб та направляють їх до Мін'юсту для передачі до запитуваної держави.

1.11.5. Готують роз'яснення та надають методичні рекомендації судам України щодо надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.

1.12. Суди України:

1.12.1. Складають доручення та направляють їх в установленому порядку для виконання в іноземній державі.

1.12.2. Забезпечують виконання іноземних доручень та розгляд іноземних клопотань відповідно до міжнародних договорів України, Цивільного процесуального кодексу України, інших актів законодавства України.

1.12.3. Готують інформацію та складають документи за результатами виконання іноземних доручень, розгляду іноземних клопотань.

1.12.4. Видають документи, необхідні для складання клопотання заінтересованої особи, відповідно до міжнародного договору України або цієї Інструкції, а також надсилають у порядку, установленому міжнародним договором України, клопотання разом з пакетом документів для розгляду іноземними судами.

II. Звернення суду України з дорученням за кордон

2.1. У разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

2.1.1. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

2.1.2. У разі, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення повинно містити:

а) найменування компетентного органу України, що розглядає цивільну справу;

б) найменування міжнародного договору України, на підставі якого запитується надання правової допомоги;

в) найменування і номер цивільної справи, у якій запитується правова допомога;

г) наявні дані про фізичну особу: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство, місце роботи чи професія або наявні дані про юридичну особу: найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, банківські реквізити;

ґ) при наявності представників фізичної або юридичної особи - їхні прізвища, імена, по батькові та місце проживання;

д) зміст доручення, чіткий перелік процесуальних дій, які належить учинити, а також інші відомості, необхідні для його виконання;

е) процесуальне становище особи, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії;

є) якщо запитується вручення документів, - найменування документів, які підлягають врученню;

ж) якщо запитується вручення виклику до суду, - дата і час судового засідання;

з) якщо запитується одержання свідчень особи, - перелік запитань або суть питань чи фактів, щодо яких необхідно одержати пояснення особи;

и) інформація щодо наявності потреби в забезпеченні конфіденційності надходження доручення і відомостей, отриманих під час його виконання;

і) у разі потреби зазначаються бажані строки, протягом яких очікується виконання доручення;

ї) у разі потреби зазначається прохання про надання дозволу на особисту присутність під час виконання доручення представників суду України, який склав доручення, або учасників судового розгляду чи їхніх представників;

й) у разі потреби зазначається прохання про застосування норм процесуального законодавства України під час виконання доручення. У такому випадку до доручення додається опис відповідної процедури або текст відповідних норм процесуального законодавства України;

к) перелік документів, що надсилаються разом з дорученням.

2.1.3. Якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.

До доручення про вручення виклику до суду обов'язково додається виклик (повідомлення) про день судового розгляду, форма якого наведена в додатку 3, разом з повідомленням про гарантії особі, яка викликається, імунітету від адміністративної/кримінальної відповідальності у разі її явки до компетентного органу України, передбачені відповідним міжнародним договором. Виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

У випадках, передбачених міжнародним договором, у дорученні про вручення виклику до суду свідка, експерта також зазначається право осіб, що викликаються, на відшкодування витрат, пов'язаних з переїздом та перебуванням на території України, а також на відшкодування неотриманого заробітку за дні відриву від роботи, а в разі виклику експертів - право на винагороду за проведення експертизи. У виклику має бути зазначено, на які види оплати мають право особи, що викликаються.

2.1.4. Доручення про виконання окремих процесуальних дій має складатися згідно з додатком 4 та з урахуванням підпункту 2.1.2.

2.1.5. Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення.

2.1.6. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. Якщо документ, що надсилається, складається з декількох аркушів, вони мають бути відповідним чином прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою суду України.

2.1.7. У разі потреби в одному дорученні може міститися прохання про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи, чи в інших випадках, коли це обумовлено доцільністю.

2.2. У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

2.3. Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 86 Цивільного процесуального кодексу України.

Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

2.4. Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю.

2.5. Суд України направляє доручення через головне територіальне управління юстиції до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

2.6. Головне територіальне управління юстиції перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження.

{Абзац перший пункту 2.6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

У разі виявлення недоліків чи порушень вимог міжнародного договору або законодавства України, допущених при оформленні доручення, головне територіальне управління юстиції у той самий строк повертає його суду України з рекомендаціями щодо доопрацювання.

Якщо у відносинах з запитуваною державою відсутній чинний міжнародний договір України, доручення надсилається Міністерству юстиції України для його направлення через дипломатичні канали.

{Абзац третій пункту 2.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

2.7. Мін'юст протягом чотирнадцяти днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави (далі - Центральний орган іноземної держави) згідно з міжнародним договором України.

Мін'юст може прийняти рішення про повернення доручення до головного територіального управління юстиції для спрямування до суду України, що його склав, з метою доопрацювання. Одночасно зазначаються причини і висловлюються рекомендації щодо усунення недоліків.

2.8. Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через головне територіальне управління юстиції.

Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи головного територіального управління юстиції.

Якщо виконання доручення у запитуваній державі відбулося на умовах, узгоджених відповідно до попереднього абзацу, суд України забезпечує їх дотримання.

2.9. У випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, або якщо про це зазначено в документах, що надійшли у зв'язку з виконанням доручення, запитуючий суд зберігає конфіденційність щодо інформації і документів, одержаних у порядку правової допомоги, і розкриває їх лише в межах, необхідних для розгляду відповідної цивільної справи.

2.10. У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа.

Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України.

III. Порядок виконання доручень іноземних компетентних органів в Україні

3.1. Доручення іноземного компетентного органу про вручення документів, про отримання доказів, про виконання інших процесуальних дій виконуються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень міжнародного договору України, на підставі якого воно надійшло.

На прохання іноземного компетентного органу під час виконання доручення процесуальні дії можуть учинятися із застосуванням права (процесуального закону) іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України та її публічному порядку, - у разі одержання разом з дорученням опису порядку вчинення відповідних процесуальних дій або тексту норм іноземного законодавства.

3.2. Доручення іноземних компетентних органів отримує Мін'юст від центрального органу, визначеного міжнародним договором України, або через дипломатичні канали.

Іноземне доручення, одержане судом України або головним територіальним управлінням юстиції безпосередньо від запитуваної держави всупереч міжнародному договору України, надсилається без розгляду до Мін'юсту для подальшого спрямування до запитуючої держави.

3.3. Мін'юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься у дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України.

У разі відповідності отриманого іноземного доручення положенням міжнародного договору України Мін'юст надсилає таке доручення до головного територіального управління юстиції за місцем проживання фізичної особи, чи за місцезнаходженням юридичної особи, якої стосується доручення, чи за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення.

Мін'юст повертає іноземне доручення органу, від якого воно надійшло, якщо його виконання не охоплюється обсягом правової допомоги згідно з міжнародним договором України, на підставі якого його складено.

Мін'юст повертає доручення до іноземного компетентного органу для належного оформлення, якщо отримане іноземне доручення не відповідає вимогам міжнародного договору України і це унеможливлює його виконання.

У разі потреби уточнити місце спрямування доручення до виконання Мін'юст уживає необхідних заходів. У разі неможливості встановити місце виконання доручення Мін'юст повертає його органу, від якого надійшло доручення, разом з відповідним повідомленням.

У разі, якщо документи, що підлягають врученню відповідно до отриманого іноземного доручення про вручення, не викладені державною мовою України або мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, Мін'юст повертає таке доручення до іноземного компетентного органу, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що особа, якій мають бути вручені документи, розуміє мову, якою вони викладені, або інших випадків, передбачених міжнародним договором України.

У виконанні доручення іноземного компетентного органу може бути відмовлено у випадках, передбачених законом або відповідним міжнародним договором України. У такому випадку Мін'юст повертає доручення органу, від якого воно надійшло, із зазначенням причин відмови або вживає інших заходів, передбачених міжнародним договором України.

{Абзац сьомий пункту 3.3 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

У випадках, передбачених міжнародним договором України, Мін'юст може відстрочити виконання іноземного доручення або погодити умови для його виконання замість відмови чи відстрочки. У такому разі інформація про погоджені відповідним чином умови надсилається разом з дорученням для врахування при його виконанні судом України.

Мін'юст забезпечує опрацювання іноземного доручення протягом чотирнадцяти днів. Цей термін може бути збільшено у виняткових випадках лише в разі потреби одержати додаткову інформацію чи документи або узгодити додаткові умови стосовно виконання.

У разі потреби при надсиланні доручення для виконання до головного територіального управління юстиції Мін'юст визначає строк для його виконання.

3.4. Головне територіальне управління юстиції, отримавши від Мін'юсту іноземне доручення про вручення документів, про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій, протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання направляє доручення до суду України за місцем проживання фізичної особи, за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем виконання процесуальних дій, яких стосується доручення.

{Абзац перший пункту 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

3.4.1. У разі потреби головне територіальне управління юстиції звертається до органів міграційної служби чи іншого органу з метою уточнення даних стосовно місцезнаходження особи чи майна. У такому разі доручення спрямовується до виконання протягом більш тривалого розумного строку.

{Підпункт 3.4.1  пункту 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

3.4.2. У разі неможливості уточнення даних стосовно місцезнаходження особи чи майна відповідно до підпункту 3.4.1 головне територіальне управління юстиції повертає доручення до Мін'юсту із зазначенням причин неможливості виконання.

3.5. Суд України після надходження іноземного доручення:

3.5.1. Якщо доручення містить прохання про вручення документів, у встановленому чинним законодавством порядку запрошує особу, зазначену в дорученні, для отримання документів.

Вручає документи особі, указаній у дорученні, з урахуванням пункту 3.1 цієї Інструкції. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Засвідчення отримання документів та підпису особи, яка їх отримала, здійснюється у порядку, передбаченому відповідним міжнародним договором України. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, особа, яка отримала документи, ставить свій підпис на копіях документів або на підтвердженні про вручення документа. Підпис особи засвідчується підписом судді та скріплюється печаткою суду України.

Якщо документи викладені мовою, іншою, ніж передбачено відповідним міжнародним договором України, вони можуть бути вручені особі, лише якщо вона погоджується їх отримати.

У разі вручення виклику до іноземного компетентного органу та за наявності відповідного прохання з'ясовує в особи, якій вручається виклик, намір з'явитися до іноземного компетентного органу у зазначений у виклику час.

3.5.2. У разі отримання іноземного доручення про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій або клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду виконує його з урахуванням пункту 3.1 цієї Інструкції.

3.5.3. У разі одержання прохання іноземного компетентного органу щодо особистої присутності його вповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди на таку участь. Суд України повідомляє про своє рішення іноземний компетентний орган, від якого надійшло доручення, або визначених ним осіб безпосередньо, а в разі потреби - через головне  територіальне управління юстиції та Мін'юст. У разі задоволення прохання про присутність суд України також повідомляє час та місце виконання іноземного доручення. Таке повідомлення надсилається з урахуванням строку, необхідного для прибуття відповідних осіб у призначений час.

Уповноважені представники іноземного компетентного органу чи учасники судового розгляду, присутні під час виконання доручення, з дозволу суду України можуть брати участь у процесуальних діях, якщо це не суперечить чинному законодавству України, та в межах, визначених судом України, що виконує доручення.

Неявка осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, у призначену дату не заважає виконанню доручення, якщо суд України не визначить інше.

3.5.4. У разі відсутності особи, якої стосується доручення, за адресою, зазначеною у дорученні, суд України самостійно чи за сприянням головного територіального управління юстиції вживає заходів для встановлення фактичного місця перебування особи. У випадках, передбачених законодавством, суд України вживає заходів процесуального примусу щодо особи, якої стосується доручення.

3.5.5. Якщо заходами, зазначеними в підпункті 3.5.4, установлено місце проживання особи, що перебуває поза юрисдикцією суду України, яким отримано доручення, цей суд у межах відповідної області, міст Києва та Севастополя чи Автономної Республіки Крим пересилає доручення для виконання до відповідного суду України, інформуючи про це головне територіальне управління юстиції, від якого надійшло доручення. Якщо ж нове місце проживання розташоване поза межами відповідної області, міст Києва та Севастополя чи Автономної Республіки Крим, - доручення спрямовується через головні територіальні управління юстиції з повідомленням Мін'юсту.

3.5.6. У разі виявлення під час виконання іноземного доручення обставин, що вказують на наявність підстав для відмови у виконанні іноземного доручення в Україні, суд України через головне територіальне управління юстиції повертає іноземне доручення Мін'юсту із зазначенням обставин, що, на його думку, передбачають відмову у виконанні іноземного доручення. Якщо Мін'юст не визнає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, доручення з необхідними роз'ясненнями повертають через головне територіальне управління юстиції до суду України, який забезпечує його виконання. Якщо Мін'юст уважає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, він проводить консультації з центральним органом запитуючої держави з метою визначення умов, на яких можливо виконати іноземне доручення, та за результатами проведених консультацій або надсилає доручення до суду України з повідомленням визначених умов, на яких іноземне доручення підлягає виконанню, або відмовляє у наданні правової допомоги та повертає іноземне доручення до запитуючої держави.

3.5.7. У разі, якщо документів чи інформації, що містяться в іноземному дорученні, недостатньо для його виконання, суд України невідкладно повідомляє Мін'юст через головне територіальне управління юстиції про необхідність надання додаткової інформації чи документів і може встановити строк для їх надання з урахуванням положень відповідного міжнародного договору. У разі, якщо додаткова інформація і документи не надійдуть у встановлений строк, суд України виконує доручення у тій частині, у якій це можливо, або повертає доручення без виконання.

3.5.8. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.

У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, представник адміністрації місця тримання особи складає акт про відмову особи отримати виклик до суду чи інші документи і надсилає його до суду. Суддя на підставі отриманих документів складає підтвердження про вручення (невручення) виклику до суду чи інших документів, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, і надсилає його разом з отриманою від адміністрації місця тримання особи інформацією та іншими документами до головного територіального управління юстиції.  У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.

{Пункт 3.5 розділу III доповнено новим підпунктом 3.5.8 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

3.6. За результатами виконання іноземного доручення суд України складає документи, передбачені законом, відповідним міжнародним договором України, і надсилає їх до Мін'юсту через головне територіальне управління юстиції.

{Пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

3.6.1. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, суд України складає такі документи:

стосовно іноземного доручення про вручення документів - протокол судового засідання, виготовлений за допомогою друкувальних засобів, а також підтвердження про вручення документів, яке складається у двох примірниках;

{Абзац другий підпункту 3.6.1 пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

стосовно іноземного доручення про отримання доказів чи про вчинення інших процесуальних дій - протокол судового засідання, інші документи, складені або отримані в ході виконання доручення, виготовлені за допомогою друкувальних засобів.

{Абзац третій підпункту 3.6.1 пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

3.6.2. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, документи, що складаються за результатами виконання іноземного доручення, підписують суддя, який безпосередньо виконав доручення, і особа, яка склала відповідний документ, та скріплюють печаткою суду України. Якщо документ складається з декількох аркушів, кожна сторінка повинна бути пронумерована та скріплена печаткою суду України.

Документи за результатами виконання доручення складаються судом у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах суду, а другий направляється до Мін'юсту у встановленому цією Інструкцією порядку.

{Підпункт 3.6.2 пункту 3.6 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

3.6.3. Якщо формуляр підтвердження про вручення документів іноземний компетентний орган надіслав разом з дорученням, суд України заповнює відповідні частини формуляра.

3.6.4. Якщо іноземне доручення про вручення містить документи у двох примірниках, суд України вручає один з них, а другий повертає разом з підтвердженням про вручення. Примірник, що повертають, повинен містити підпис особи, якій вручено документи, або інші помітки суду України, якщо відповідне прохання висловлено в дорученні.

3.7. У разі неможливості виконання іноземного доручення суд України через головне територіальне управління юстиції повертає доручення Мін'юсту без виконання із зазначенням причин, що перешкоджають його виконанню. Суд України також додає відповідні підтвердні документи:

у разі невиконання у зв'язку з перебуванням фізичної особи у тривалому закордонному відрядженні або хворобою - довідку з місця роботи із зазначенням місця відрядження та дати повернення до України чи пояснення родичів або інших осіб, що проживають за відповідною адресою, довідку житлово-експлуатаційної організації чи виконавчого органу місцевого самоврядування, довідку з відповідного закладу охорони здоров'я;

у разі невиконання у зв'язку зі смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи - відповідну інформацію органу реєстрації актів цивільного стану чи органу державної статистики;

у разі невиконання у зв'язку з неявкою особи до суду - копії документів (судових повісток, повідомлень, розписок) на підтвердження того, що особу принаймні двічі було запрошено до суду України у порядку, установленому законодавством України;

у разі невиконання у зв'язку з фактичною відсутністю особи за вказаною адресою та неможливістю встановити її місце проживання чи місцезнаходження - матеріали опитування родичів чи осіб, що проживають за даною адресою, довідку житлово-експлуатаційної організації чи виконавчого органу місцевого самоврядування, органів міграційної служби, органу внутрішніх справ чи органу державної статистики або інший документ, що може достовірно підтвердити фактичну відсутність особи;

{Абзац п'ятий пункту 3.7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

у разі невиконання з інших причин - інші документи, що підтверджують неможливість виконання.

У разі невиконання іноземного доручення про вручення документів суд України заповнює формуляр, що надійшов разом з дорученням, або складає підтвердження про вручення документів, зазначивши також причини невиконання.

3.8. Документи за результатами виконання іноземного доручення суд України складає українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає документи мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до них завірений переклад на таку мову.

3.9. Суд України, який виконує іноземне доручення, покриває всі витрати, що виникають при виконанні доручення, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

У разі, якщо виконання доручення потребує значних або надзвичайних витрат (у тому числі у зв'язку з дотриманням спеціального способу виконання або використанням платних послуг), суд України безпосередньо або через головне територіальне управління юстиції та Мін'юст повідомляє іноземний компетентний орган, який надіслав доручення, про суму таких витрат і надає попередні розрахунки. Виконання доручення продовжується після узгодження порядку оплати або визначення інших умов для виконання.

Витрати на проїзд, харчування та проживання, компенсацію втраченого заробітку свідка, потерпілого чи експерта, яких викликає іноземний компетентний орган, покриває іноземний компетентний орган, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Експерт, крім того, має право на винагороду за проведення експертизи.

3.10. Іноземне доручення виконується судом України без необґрунтованих зволікань, протягом місяця з дати його одержання. В обґрунтованих випадках суд України виконує доручення протягом тривалішого розумного строку.

У разі, якщо в іноземному дорученні міститься прохання щодо його виконання у певний строк, суд України його додержується.

У разі отримання доручення про вручення виклику до іноземного компетентного органу таке доручення виконується протягом розумного строку, необхідного для повідомлення запитуючої держави про результати виконання доручення, а також з урахуванням строку, необхідного для особи, якій вручається виклик, для прибуття до іноземного компетентного органу.

У разі неможливості виконання доручення у строк, визначений відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, суд України направляє головному територіальному управлінню юстиції письмове повідомлення із зазначенням причин для відповідного інформування запитуючого компетентного органу.

У разі, якщо виконання доручення здійснюється безпосередньо перед датою судового засідання, призначеного в іноземній державі, інформація про стан його виконання, інформація чи документи про виконання або про причини невиконання у якомога стислий строк надсилається факсимільним зв'язком чи електронною поштою до Мін'юсту для повідомлення запитуючого компетентного органу.

3.11. У разі, якщо опрацювання чи виконання доручення не забезпечується у строки, установлені в пункті 3.10 цієї Інструкції, суд України через головне територіальне управління юстиції інформує про це Мін'юст із зазначенням причин та орієнтовних строків виконання.

3.12. Якщо доручення надійшло до Мін'юсту, головного територіального управління юстиції або суду України в строк, явно не достатній для його виконання, або після дати, установленої для явки особи до іноземного компетентного органу, іноземне доручення може бути повернуто без виконання з поясненням причин.

3.13. Головне територіальне управління юстиції надсилає документи, складені судом України у зв'язку з виконанням іноземного доручення, до Мін'юсту протягом десяти днів з дня отримання.

У разі виявлення недоліків або порушень, допущених судом України під час виконання доручення або при оформленні документів, головне територіальне управління юстиції повертає їх на дооформлення з повідомленням Міністерства юстиції України та визначає строк для доопрацювання документів судом України.

3.14. Мін'юст протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання направляє документи і матеріали за результатами виконання доручення до центрального органу запитуючої держави згідно з міжнародним договором України.

Другий примірник підтвердження про вручення, складеного судом України, залишається у Мін'юсті.

В обґрунтованих випадках Мін'юст повертає документи до головного територіального управління юстиції для передачі до суду України, що їх склав, з метою доопрацювання. Одночасно зазначаються причини і висловлюються рекомендації щодо усунення недоліків.

IV. Звернення з клопотанням про визнання і виконання за кордоном рішення суду України

4.1. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, заінтересована особа або орган може звернутися з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України в цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, у тому числі затвердженої судом мирової угоди, вироку в частині цивільного позову, а також рішень третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ.

4.2. Клопотання подається заінтересованою особою безпосередньо до іноземного суду за місцем виконання рішення.

4.3. У випадках, передбачених міжнародним договором України, клопотання може бути подано до суду України, який ухвалив рішення.

4.4. Якщо рішенням суду України передбачено стягнення з особи судового збору, клопотання про визнання і виконання рішення у відповідній частині складається судом України, який постановив рішення у першій інстанції, за формою, наведеною у додатку 5. Клопотання друкується на чистих аркушах паперу без штампів суду.

{Абзац перший пункту 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

{Абзац другий пункту 4.4 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

{Пункт 4.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

4.5. Клопотання про визнання і виконання рішення третейського суду подається безпосередньо до іноземного суду за місцем виконання, якщо інше прямо не встановлено міжнародним договором України.

4.6. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законодавством запитуваної держави, клопотання особи чи органу може бути складено згідно з формою, що наведена в додатку 6 до цієї Інструкції. Клопотання друкується на чистих аркушах паперу без штампів суду.

4.7. З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених міжнародним договором України.

Якщо міжнародний договір України не визначає переліку документів, що додаються до клопотання, судом України надаються:

засвідчена належним чином копія судового рішення (або у відповідному випадку - вироку);

довідка про те, що рішення (вирок) набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення чи вироку, за формою згідно з додатком 7. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду;

довідка стосовно виконання частини рішення (вироку) або невиконання рішення (вироку) на території України за формою згідно з додатком 8. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду;

якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні - довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду (за формою згідно з додатком 9), та копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи. Довідка друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

Документи, що надає суд України, засвідчуються підписом судді і скріплюються гербовою печаткою суду України.

Якщо справа, у якій винесено рішення, розглядалася судом України у порядку договірної підсудності, заінтересована особа додає до клопотання також оригінал чи засвідчену копію угоди про вибір суду.

У разі необхідності визнання та виконання рішення третейського суду заінтересована особа додає також оригінал або належним чином засвідчену копію арбітражної угоди.

Якщо з часу винесення рішення до моменту звернення до суду України з клопотанням стягувач (стягувачка) змінив прізвище, слід додати належним чином засвідчену копію документа, що підтверджує факт зміни прізвища.

4.8. Якщо заінтересована особа подає клопотання до суду України, який постановив рішення, відповідний суд додає до клопотання документи, передбачені відповідним міжнародним договором України або пунктом 4.7 цієї Інструкції.

{Абзац перший пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 366/5/26 від 27.02.2009}

Підпис зацікавленої особи на клопотанні засвідчується підписом судді, який одержав клопотання, та скріплюється печаткою суду України.

У разі оформлення клопотання юридичною особою до пакета документів додається довіреність на право представляти інтереси цієї особи в судах, оформлена відповідно до чинного законодавства України.

4.9. Заінтересована особа або орган складає клопотання мовою запитуваної держави. Якщо клопотання та документи, що до нього додаються, складено українською мовою, до них додається переклад на мову запитуваної держави, засвідчений відповідно до законодавства України.

4.10. У разі, якщо згідно з міжнародним договором України клопотання подається заінтересованою особою до суду України, який ухвалив рішення, такий суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Мін'юсту через головне територіальне управління юстиції.

Мін'юст протягом 14 календарних днів з дня отримання надсилає клопотання до Центрального органу запитуваної держави для передачі на розгляд до її компетентного органу, а в разі потреби повертає для доопрацювання компетентним судом України або заінтересованою особою.

Інформацію про рух документів відповідно до цього пункту доводять до відома заінтересованої особи через адресування в копії відповідних листів.

4.11. Інформацію про результати розгляду клопотання Мін'юст через головне територіальне управління юстиції доводить до відома заінтересованої особи. У разі надходження копій іноземної судової ухвали за результатами розгляду клопотання вони надсилаються суду України, який ухвалив рішення у першій інстанції, про що інформують заінтересовану особу.

V. Питання визнання і виконання іноземних судових рішень в Україні

5.1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

{Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

5.2. Клопотання заінтересованої особи про визнання і виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу (іноземне клопотання) подається безпосередньо до суду України з урахуванням пункту 5.3 цієї Інструкції.

Іноземне клопотання, якщо це передбачено міжнародним договором України, може бути подано до іноземного суду, який розглянув справу і ухвалив рішення у першій інстанції і який надсилає іноземне клопотання на розгляд компетентного суду України через Мін'юст.

5.3. Іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження не відоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом України за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

5.4. Мін'юст, отримавши іноземне клопотання відповідно до абзацу другого пункту 5.2, перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою, а також наявність документів, необхідних відповідно до міжнародного договору для визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні.

Якщо клопотання відповідає міжнародному договору України, Мін'юст через головне територіальне управління юстиції направляє іноземне клопотання до суду України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника чи його майна.

У разі відсутності міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою або ненабуття чинності таким міжнародним договором, або неповноти документів, передбачених відповідним міжнародним договором, іноземне клопотання повертається до іноземного компетентного органу, від якого воно надійшло, з поясненням причин повернення.

5.5. Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, а стосовно рішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу - із Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж". У разі, якщо міжнародний договір містить інші норми, застосовуються положення міжнародного договору.

5.6. Ухвала за результатами розгляду іноземного клопотання складається українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає ухвалу мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до неї завірений відповідно до законодавства України переклад на таку мову.

5.7. Суд України протягом трьох днів від дати проголошення ухвали за результатами розгляду іноземного клопотання надсилає сторонам її копії. У разі якщо сторона знаходиться за кордоном і не має в Україні уповноваженого представника, копія ухвали про результати розгляду іноземного клопотання надсилається до головного територіального управління юстиції для передачі копії ухвали належними каналами. У разі необхідності може бути оформлене судове доручення про вручення на підставі статей 415, 416 Цивільного процесуального кодексу України.

{Абзац перший пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Копію ухвали  про відмову в задоволенні іноземного клопотання або про його часткове задоволення стороні, яка знаходиться за кордоном, суд надсилає разом із судовим дорученням про вручення, складеним на підставі статей 415, 416 Цивільного процесуального кодексу України.

{Пункт 5.7 розділу V доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Суд України на підставі рішення іноземного суду й ухвали про його визнання та надання дозволу на його примусове виконання одразу після набрання нею законної сили видає виконавчий лист і надсилає його із супровідним листом та копіями зазначеної ухвали і клопотання стягувача на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Про направлення виконавчого листа суд України повідомляє головне територіальне управління юстиції із зазначенням дати направлення виконавчого листа на виконання та назви органу державної виконавчої служби. Головне територіальне управління юстиції отриману інформацію із зазначенням адреси та номера телефону органу державної виконавчої служби направляє Міністерству юстиції України.

{Абзац пункту 5.7 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

У виконавчому документі зазначаються:

{Абзац четвертий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

{Абзац п'ятий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

{Абзац шостий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код  суб'єкта  господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

{Абзац сьомий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

4) резолютивна частина рішення;

{Абзац восьмий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

{Абзац дев'ятий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

{Абзац десятий пункту 5.7 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Ідентифікаційний номер суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб) не зазначаються у випадках, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого номера та якщо законодавством країни, на території якої проживає фізична особа - іноземець, встановлено інші форми обліку.

{Пункт 5.7 розділу V доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою.

У разі задоволення клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду з питань державної реєстрації актів цивільного стану суд України надсилає два примірники копії ухвали про  визнання та надання дозволу на його виконання (яка набрала чинності) разом з копіями рішення іноземного суду та клопотанням заінтересованої особи до головного територіального управління юстиції.

{Пункт 5.7 розділу V доповнено новим абзацом тринадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Головним територіальним управлінням юстиції один примірник ухвали про визнання та надання дозволу на виконання разом з копіями рішення іноземного суду та клопотанням заінтересованої особи передається для організації виконання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції.

{Пункт 5.7 розділу V доповнено новим абзацом чотирнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016

{Пункт 5.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

5.8. Мін'юст у разі надходження інформації від суду України або на прохання запитуючої держави надає інформацію про стан та результати розгляду іноземного клопотання.

VI. Особливості виконання Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року

6.1. У разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція про вручення), застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.

6.2. Доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра - "Прохання" і "Короткий виклад документа" - з урахуванням такого:

6.2.1. При заповненні частини "Прохання" необхідно обов'язково закреслювати будь-які пункти від "a" до "c", які не підлягають урахуванню під час виконання доручення.

6.2.2. Частина "Короткий виклад документа" призначена для вручення отримувачу разом з пакетом документів і має містити якомога детальнішу інформацію, у тому числі стосовно запитуючого органу і сторін у справі, уключаючи наявні контактні телефони.

6.3. Відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов.

6.4. Якщо виконання доручення про вручення документів в іноземній державі необхідно здійснити відповідно до пункту "b" частини першої статті 5 Конвенції про вручення, суд України зазначає спосіб вручення або робить відмітку з надісланням до відповідного доданого документа, де вказується опис способу вручення, про який просять.

6.5. Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках.

6.6. У разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

6.7. Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

У разі потреби одержання інформації про стан виконання доручення суд України звертається до запитуваної держави безпосередньо. При цьому додається фотокопія заповненого судом України формуляра.

У разі якщо запитувана держава за вручення документів вимагає оплату, до пакета документів додається копія платіжного доручення (інформація про розмір оплати та реквізити для перерахування коштів розміщені на офіційному веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права: www.hcch.net).

{Пункт 6.7 розділу VI доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Якщо держава, яка за вручення документів вимагає оплату, не висловила заперечень до статті 10 Конвенції про вручення, судові документи можуть бути надіслані особам, які перебувають на території такої держави, поштовими каналами.

{Пункт 6.7 розділу VI доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

{Пункт 6.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

6.8. На території України не використовуються способи передачі документів, передбачені статтею 10 Конвенції про вручення.

6.9. Іноземне доручення про вручення документів на підставі Конвенції про вручення, а також документи, що підлягають врученню в Україні, від запитуючої держави одержує Мін'юст.

6.10. Мін'юст визначає з урахуванням прохання, висловленого у дорученні, спосіб та строк його виконання, надсилає іноземне доручення для організації виконання до головного територіального управління юстиції, залишаючи у себе на контролі один примірник документів, що підлягають врученню, один примірник формуляра доручення в частині прохання про вручення та короткого викладу суті документа.

{Абзац перший пункту 6.10  в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

{Пункт 6.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010}

6.10.1. Якщо в проханні про вручення документів зазначено, що документи необхідно вручити у спосіб, визначений частиною другою статті 5 Конвенції про вручення, або якщо документи, які підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою, головне територіальне управління юстиції, отримавши доручення про вручення, надсилає особі, якій необхідно вручити документи (адресату), за поштовою адресою, вказаною в дорученні, відповідне повідомлення із зазначенням строку, у який особі пропонується з'явитись до головного територіального управління юстиції для одержання документів.

{Підпункт 6.10.1 пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.10.2. Якщо особа, указана в дорученні, або її представник з'являється до головного територіального управління юстиції, такій особі пропонують одержати документи і здійснюють вручення, якщо особа погоджується їх одержати, з урахуванням пункту 6.11 цієї Інструкції. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Якщо немає прохання про інший спосіб, особа, яка отримала документи, ставить підпис на підтвердженні про вручення. Підпис особи засвідчується підписом посадової особи головного територіального управління юстиції, яка здійснила вручення документів, та скріплюється печаткою головного територіального управління юстиції.

{Підпункт 6.10.3 пункту 6.10 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.10.3. У разі, якщо адресат не проживає за адресою, указаною у дорученні, головне територіальне управління юстиції звертається до органів міграційної служби, органу внутрішніх справ або територіальних органів державної статистики з проханням надати інформацію відповідно про місце проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. Якщо встановити місце проживання чи місцезнаходження особи неможливо, доручення про вручення документів надсилається до Мін'юсту для повернення іноземному компетентному органу запитуючої держави.

{Підпункт 6.10.3 пункту 6.10 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

{Підпункт 6.10.4 пункту 6.10 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.10.4. Якщо встановлене місце проживання чи місцезнаходження не збігається з тим, на яке надсилалось повідомлення, проте розташовано в межах територіальної юрисдикції головного територіального управління юстиції, головне територіальне управління юстиції надсилає на встановлену адресу відповідне повідомлення із зазначенням строку, у який особа повинна з'явитись до головного територіального управління юстиції для вручення їй документів. Таке повідомлення надсилається простим листом.

6.10.5. У разі якщо встановлене місце проживання чи місцезнаходження особи, якій необхідно вручити документи, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції головного територіального управління юстиції, головне територіальне управління юстиції пересилає відповідну інформацію органів міграційної служби чи територіальних органів державної статистики разом з дорученням про вручення документів до головного територіального управління юстиції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться встановлена поштова адреса, з одночасним інформуванням про це Мін'юсту.

{Підпункт 6.10.5 пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.10.6. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення  волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, доручення про вручення документів виконується з урахуванням пункту 3.5 розділу III цієї Інструкції.

{Підпункт 6.10.6 пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.11. Якщо в проханні про вручення документів зазначено, що документи необхідно вручити у спосіб, визначений пунктом «а» або «b» частини першої статті 5 Конвенції про вручення, головне територіальне управління юстиції протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання від Мін'юсту надсилає іноземне доручення про вручення документів для виконання до суду України за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи та встановлює строк для його виконання.

У разі потреби уточнити поштову адресу одержувача документів головне територіальне управління юстиції звертається до органів міграційної служби чи іншого органу з метою уточнення даних стосовно проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. У такому разі доручення спрямовується до суду протягом тривалішого розумного строку.

У разі неможливості уточнення даних стосовно проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи головне територіальне управління юстиції повертає доручення до Мін'юсту із зазначенням причин неможливості виконання.

Суд України викликає особу, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії, і пропонує отримати судові документи. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника.

Один примірник формуляра доручення про вручення у частині, що містить стислий виклад суті документа, який підлягає врученню, вручається разом з таким документом.

Особа, яка отримала документи, ставить свій підпис на підтвердженні про вручення документа, складеному згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Підпис особи засвідчується підписом судді, який скріплюється печаткою суду України.

{Пункт 6.11 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.12. Суд України надсилає підтвердження про вручення документів, протокол судового засідання, а також інші документи та інформацію, одержані в процесі виконання доручення, до головного територіального управління юстиції.

{Пункт 6.12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

6.13. Формуляр у частині підтвердження про вручення заповнює головне територіальне управління юстиції у двох примірниках на підставі документів та інформації, отриманих від суду України у зв'язку з виконанням доручення.»;

{Абзац перший пункту 6.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

Якщо документи не були вручені, в підтвердженні про вручення документа зазначаються заходи, що були вжиті, та причини, які завадили виконанню доручення, додаються докази викликів особи для отримання документів.

Підтвердження про вручення підписується уповноваженою посадовою особою головного територіального управління юстиції та засвідчується гербовою печаткою головного територіального управління юстиції.

Підтвердження про вручення документів заповнюється українською мовою або французькою чи англійською мовами.

6.14. Заповнений формуляр у двох примірниках головне територіальне управління юстиції надсилає до Мін'юсту, який надсилає його разом з другим примірником документів до іноземного компетентного органу запитуючої держави.

{Пункт 6.14 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}

VII. Особливості виконання Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року

7.1. Виконання положень Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року  (далі - Конвенція про отримання доказів) здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 7.2-7.4.

7.2. Доручення про отримання доказів на підставі Конвенції про отримання доказів відповідно до статті 3 цієї Конвенції складається судом України згідно з формою запиту відповідно до додатка 11 та повинно містити:

назву запитуючого органу та, якщо можливо, запитуваного органу;

ім'я та прізвище (повне найменування) та місце проживання (місцезнаходження) сторін судового розгляду і, у разі потреби, їх представників;

характер і предмет судового розгляду та короткий виклад фактичної сторони справи;

докази, які потрібно отримати, або інші судові дії, які необхідно виконати.

У разі необхідності в дорученні вказуються:

імена, прізвища та адреси осіб, яких необхідно допитати;

питання, які необхідно поставити допитуваним особам, або факти, щодо яких їх необхідно допитати;

документи або інші об'єкти, які необхідно дослідити;

особливі прохання, що стосуються отримання свідчень особи;

особливі форми, які потрібно застосувати у відповідності до статті 9 Конвенції.

Для уникнення плутанини не слід використовувати цифри для позначення місяця у даті.

7.3. Доручення суду України на підставі Конвенції про отримання доказів надсилається через Мін'юст, який переправляє його центральному органу, визначеному відповідною державою відповідно до статті 2 Конвенції.

7.4. Доручення іноземного суду на підставі Конвенції про отримання доказів Мін'юст надсилає до суду України, компетентного його виконати, через головне територіальне управління юстиції.

У разі, якщо в дорученні міститься прохання про надання інформації про час та місце виконання доручення для того, щоб надати змогу бути присутнім заінтересованим сторонам та їхнім представникам, суд України надсилає відповідну інформацію сторонам або їхнім представникам безпосередньо або повідомляє Мін'юст для інформування відповідних осіб.

У разі, якщо в дорученні міститься прохання про присутність представників запитуючого суду іншої договірної держави під час виконання доручення, суд України повідомляє Мін'юст про час та місце виконання доручення, а також висловлює свою думку щодо можливості надання згоди на таку присутність. Мін'юст відповідно до статті 8 Конвенції про отримання доказів  вирішує питання про задоволення зазначеного прохання та інформує про своє рішення суд України та запитуючий суд.

У випадках, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 7.4, суд України визначає дату виконання доручення з урахуванням розумних строків, необхідних для інформування запитуючого суду або заінтересованих осіб, а також з урахуванням строку, необхідного для прибуття таких осіб.

VIII. Особливості виконання Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року

8.1. Виконання положень Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 8.2-8.4.

8.2. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (далі - Конвенція 1993 року) діє у редакції 1993 року у відносинах України з Азербайджанською Республікою, Киргизькою Республікою, Туркменістаном, Республікою Узбекистан та Грузією.

У відносинах з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Російською Федерацією та Республікою Молдова статті Конвенції 1993 року, змінені Протоколом до неї 1997 року, застосовуються у редакції цього Протоколу.

8.3. З урахуванням статті 5 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення на підставі Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року можуть надходити як від Центральних органів іноземних держав, так і від територіальних органів запитуючих держав, зазначених в абзаці другому пункту 8.2.

Доручення судів, які стосуються вручення документів або виконання процесуальних дій у цивільних справах, а також документи за результатами їх опрацювання головне територіальне управління юстиції надсилає безпосередньо до уповноважених територіальних органів держав, зазначених в абзаці другому пункту 8.2 цієї Інструкції. У разі, якщо визначити належний іноземний орган неможливо, головне територіальне управління юстиції надсилає доручення центральному органу відповідної держави.

{Пункт 8.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 366/5/26 від 27.02.2009}

{Пункт 8.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 366/5/26 від 27.02.2009}

8.4. З урахуванням статті 17 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення чи документи за результатами виконання доручень складаються російською мовою. У разі, якщо зазначені документи складені українською мовою, до них додаються засвідчені переклади російською мовою.

Директор Департаменту
міжнародного приватного
права і міжнародної
правової допомоги




К.Г. Шевченко



Додаток 1
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ДОРУЧЕННЯ
про вручення документів



Додаток 2
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ПІДТВЕРДЖЕННЯ
про вручення документа
Подтверждение о вручении документа

_________________________________________________________________
(найменування органу, який виконує вручення документа)

№ справи / № дела


Назва документа, що підлягає врученню, кількість аркушів, на ____________ мові/
Наименование документа, подлежащего вручению, количество листов, на _______________ языке


Прізвище, ім'я, по батькові та адреса отримувача /
Фамилия, имя, отчество и адрес получателя


Дата та місце вручення /
Дата и место вручения


Підпис отримувача чи повідомлення про причини невручення /
Подпись получателя или сообщение о причинах невручения


Посада, прізвище й ініціали та підпис особи, яка вручила документ або склала повідомлення про причини його невручення /
Должность, фамилия и инициалы и подпись лица, вручившего документ или составившего сообщение о причинах его невручения


М.П.



Додаток 3
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ВИКЛИК (ПОВІДОМЛЕННЯ)
про день судового розгляду


Додаток 4
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ДОРУЧЕННЯ
про виконання окремих процесуальних дій


Додаток 5
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

КЛОПОТАННЯ

{Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 604/5/47 від 25.03.2010; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 29/5/2 від 11.01.2016}


Додаток 6
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

КЛОПОТАННЯ


Додаток 7
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ДОВІДКА


Додаток 8
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ДОВІДКА


Додаток 9
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ДОВІДКА


Додаток 10
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ПРОХАННЯ
про вручення за кордоном судових або позасудових документів


Додаток 11
до Інструкції про порядок виконання
міжнародних договорів з питань надання
правової допомоги в цивільних справах
щодо вручення документів, отримання
доказів та визнання і виконання
судових рішень

ЗАПИТ
про міжнародну правову допомогу



вгору