Про затвердження Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів
Мінінфраструктури, МВС України; Наказ, Порядок, Форма типового документа [...] від 12.05.2015166/550
Документ z0663-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 07.04.2017, підстава z0261-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.05.2015  № 166/550


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 червня 2015 р.
за № 663/27108

Про затвердження Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
№ 37/101 від 08.02.2017}

Відповідно до статей 8, 14, 16 і 19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та вимог Європейського Союзу з метою забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів, що додається.

2. Департаменту безпеки на транспорті Міністерства інфраструктури України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконання цього наказу покласти на першого заступника Міністра інфраструктури України Шульмейстера В.Ю. та заступника Міністра внутрішніх справ України Ярового С.А.

Міністр
інфраструктури України


А.М. Пивоварський

Міністр
внутрішніх справ України


А.Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

Міністр соціальної політики України

Голова Державної
регуляторної служби України

Голова Спільного представницького органу
об'єднань профспілок

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців
на національному рівні


П. Розенко


К.М. Ляпіна


Г.В. Осовий




О. Мірошниченко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства інфраструктури
України,
Міністерства внутрішніх справ
України
12.05.2015  № 166/550


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 червня 2015 р.
за № 663/27108

ПОРЯДОК
перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення перевірки та маркування вагонів-цистерн, автоцистерн, знімних цистерн, контейнерів-цистерн, переносних цистерн, знімних кузовів-цистерн (далі - цистерни), що використовуються для перевезення рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом (далі - мультимодальні перевезення), а також надання повноважень суб’єктам господарювання на проведення перевірки цистерн.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

виробниче приміщення - будівля, що відповідає технологічним нормам, або пересувна випробувальна лабораторія, в якій створені умови для проведення перевірки цистерн;

діагностичне обладнання - засоби вимірювальної техніки, апаратура, що застосовуються для діагностування;

комплект технічної документації на цистерну (файл цистерни) - комплект, у якому міститься вся необхідна технічна документація на цистерну, зокрема, сертифікат типу транспортного засобу та обладнання відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898, та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1587/21899, технічні умови на цистерну або керівництво з експлуатації, свідоцтва про первинну, проміжну, періодичну та позапланову перевірку;

міжнародні регламенти з перевезення небезпечних вантажів - міжнародні договори України, що діють у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом;

неруйнівний контроль - контроль якості продукції, під час якого не повинна бути порушена придатність продукції до використання з повним збереженням закладених у неї функцій;

перевірка - проведення експертної оцінки шляхом технічного діагностування конструкції, технічного стану цистерни та належного функціонування обладнання перед початком їх використання та в процесі експлуатації цистерни у строки, визначені законодавством України у сфері перевезення небезпечних вантажів, з метою забезпечення запобігання аварійним ситуаціям, що виникають через витоки небезпечних вантажів, невідповідність конструкції, технічного стану цистерн та їх обладнання вимогам нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів;

перелік уповноважених органів - перелік відомостей про суб’єктів господарювання, уповноважених проводити перевірку цистерн і технічних експертів, які залучаються ними до проведення перевірки;

технічне діагностування - технологічний процес, який передбачає застосування діагностичного обладнання з метою визначення відповідності цистерни та її обладнання, зокрема її технічних характеристик, вимогам законодавства у сфері перевезення небезпечних вантажів;

тиск пробний - надлишковий тиск, при якому повинно проводитись гідравлічне випробування цистерни або її обладнання на міцність, а також тиск, при якому повинно проводитись випробування цистерни та її обладнання на герметичність;

технічна компетентність уповноваженого органу - сукупність ознак суб’єкта господарювання, що включають наявність належного обладнання та кваліфікованого персоналу, які забезпечують проведення на професійному рівні перевірки цистерн;

уповноваження - документальне засвідчення компетентним органом у сфері перевезення небезпечних вантажів технічної компетентності і права суб’єкта господарювання на проведення перевірки цистерн, видачу за її результатами свідоцтв про первинну, проміжну, періодичну або позапланову перевірку та нанесення відповідного марковання на цистерни.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значеннях, наведених у міжнародних регламентах з перевезення небезпечних вантажів, Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів» та ДСТУ 4500-1:2008 «Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 16 квітня 2008 року № 125.

3. Цей Порядок розроблено з урахуванням вимог:

Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів;

Технічного регламенту надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2010 року № 193;

міжнародних регламентів з перевезення небезпечних вантажів (додатки А та B до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (ДОПНВ); Правила перевезення небезпечних вантажів - додаток 2 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01 листопада 1951 року (УМВС); Регламент про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (РІД) - додаток C до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 03 червня 1999 року (КОТІФ); Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів від 27 вересня 1965 року (МКМПНВ); Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами від 26 травня 2000 року (ВОПНВ)).

4. Вимоги цього Порядку є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, що є виробниками, власниками, орендаторами або операторами цистерн, а також здійснюють експлуатацію цистерн, їх ремонт, переобладнання, технічне діагностування, перевірку та нагляд за ними.

5. Дія цього Порядку не поширюється на цистерни для перевезення:

газів;

рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів, в яких для їх випорожнення періодично утворюється тиск вище 0,07 МПа;

небезпечних вантажів у змішувально-зарядних машинах з цистернами місткістю менше ніж 1000 л;

вантажів, які не підпадають під дію законодавства України у сфері перевезення небезпечних вантажів;

вантажів територіями підприємств, установ та організацій, де вони виготовляються або утворюються, використовуються або захороняються.

6. Основним завданням перевірки цистерн є запобігання аварійним ситуаціям, що виникають через витоки небезпечних вантажів, невідповідність конструкції, технічного стану цистерн та їх обладнання вимогам нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів.

7. Уповноваження суб’єктів господарювання на проведення перевірки цистерн, контроль та координацію за діяльністю у цій галузі здійснюють компетентні органи у сфері перевезення небезпечних вантажів, визначені статтями 14, 14-1 та 16 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів».

ІІ. Перевірка цистерн

1. Загальні положення

1. Перевірка цистерн здійснюється шляхом проведення первинних, проміжних, періодичних та позапланових перевірок суб’єктами господарювання, уповноваженими відповідно до компетенції Міністерства інфраструктури України або Міністерства внутрішніх справ України (далі - уповноважений орган) згідно з вимогами розділів IV та V цього Порядку.

2. Первинну перевірку корпусів (котлів) цистерн та їх обладнання здійснюють перед початком експлуатації.

Проміжні та періодичні перевірки корпусів (котлів) цистерн та їх обладнання виконують у такі строки:

Вид цистерни

Вид перевірки

Максимальний строк між перевірками

Контейнер-цистерна, переносна цистерна, знімний кузов-цистерна

Проміжна

2,5 роки після первинної та кожної періодичної перевірки

Періодична

5 років

Автоцистерна (вбудована цистерна), знімна цистерна для перевезення автомобільними дорогами

Проміжна

3 роки після первинної та кожної періодичної перевірки

Періодична

6 років

Вагон-цистерна (крім вагона-цистерни для нафти і нафтопродуктів, побудованого з 1985 року, та вагона-цистерни для перевезення спиртів), знімна цистерна для перевезення залізницями

Проміжна

4 роки після первинної та кожної періодичної перевірки

Періодична

8 років

Вагон-цистерна для нафти і нафтопродуктів, побудований з 1985 року, знімна цистерна

Проміжна

Кожні 4 роки після первинної та кожної періодичної перевірки

Періодична

13 років

Вагон-цистерна для перевезення спиртів

Проміжна

Кожні 4 роки після первинної та кожної періодичної перевірки

Періодична

10 років

Позаплановим перевіркам корпуси (котли) цистерн та їх обладнання піддаються у разі:

пошкодження або ремонту цистерни, за результатами якого могла знизитися їх конструкційна міцність;

ремонту чи заміни експлуатаційного обладнання;

зміни конструкції (переобладнання) цистерни;

заміни чи ремонту рами або конструкційного обладнання контейнера-цистерни (переносної цистерни);

ремонту чи заміни захисного облицювання чи покриття.

3. Для проведення перевірки виробник, власник, оператор, орендар цистерни або уповноважена ним особа зобов’язані подати уповноваженому органу очищену, промиту, дегазовану (звільнену від газів (пари)) та безпечну для проведення випробувань та внутрішнього огляду цистерну. На зовнішній поверхні цистерни не повинно бути залишків небезпечних вантажів.

4. Для проведення первинної перевірки виробник цистерни або уповноважена ним особа зобов’язані подати до уповноваженого органу такі документи:

заяву про проведення перевірки цистерни згідно з додатком 1 до цього Порядку;

комплект технічної документації на цистерну;

копії посвідчення зварника(ів) та підтвердженої технологічної інструкції для зварювання (ПТІ);

копії сертифікатів на матеріали, з яких виготовлена цистерна, та її конструкційне обладнання;

копію протоколу про результати неруйнівного контролю зварних швів;

відомості про контрольні зварні з’єднання з використанням пластин (контрольні зварні з’єднання мають бути перевірені технічним експертом - представником уповноваженого органу), якщо це передбачено міжнародними регламентами з перевезення небезпечних вантажів;

підтвердження, що облицювання чи покриття було нанесене відповідно до технічних умов виробника (для цистерн із захисним облицюванням або покриттям);

копію сертифіката фахівця з неруйнівного контролю;

копії сертифікатів на зварювальні та присадні матеріали;

відомості про термічну обробку із зазначенням процедури її виконання.

5. Для проведення періодичної або проміжної перевірки власник, оператор, орендар цистерни або уповноважена ним особа зобов’язані подати до уповноваженого органу такі документи:

заяву про проведення перевірки цистерни згідно з додатком 1 до цього Порядку;

комплект технічної документації на цистерну.

6. Для проведення позапланової перевірки власник, оператор, орендар цистерни або уповноважена ним особа зобов’язані подати до уповноваженого органу залежно від конкретного випадку такі документи:

заяву про проведення перевірки цистерни (додаток 1), у якій зазначаються найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, який виконав зміну конструкції (переобладнання) чи ремонт цистерни;

комплект технічної документації на цистерну;

копії посвідчення(нь) зварника(ів) та підтвердженої технологічної інструкції для зварювання (ПТІ);

відомості про термічну обробку із зазначенням процедури її виконання;

документи, які підтверджують, що властивості матеріалів, використаних для ремонту чи зміни конструкції (переобладнання) цистерни, еквівалентні властивостям матеріалів, з яких виготовлена цистерна та її конструкційне обладнання;

копію протоколу про результати неруйнівного контролю зварних швів;

схему трубопроводів цистерни (за необхідності) у разі ремонту експлуатаційного обладнання цистерни або заміни трубопроводів;

опис робіт, виконаних при ремонті чи зміні конструкції (переобладнанні) цистерни.

Якщо ремонт чи зміна конструкції (переобладнання) цистерни здійснювались з використанням зварювальних робіт, - відомості про контрольні зварні з’єднання з використанням пластин (контрольні зварні з’єднання мають бути перевірені технічним експертом - представником уповноваженого органу), якщо це передбачено міжнародними регламентами з перевезення небезпечних вантажів.

Якщо використовувалося захисне облицювання або покриття, - підтвердження, що це облицювання чи покриття було нанесене відповідно до технічних умов виробника та воно сумісне із небезпечними вантажами, для перевезення яких буде використовуватися цистерна.

7. Перевірка цистерни проводиться технічним(и) експертом(ами) - представником(ами) уповноваженого органу на спеціальних пунктах перевірки цистерн, або на підприємствах-виробниках цистерн, або на вагоноремонтних підприємствах (для вагонів-цистерн) у технологічному приміщенні, або на майданчику з необхідним для проведення перевірки діагностичним обладнанням.

8. Виробник, власник, оператор, орендар цистерни або уповноважена ним особа мають право вільного вибору уповноваженого органу для проведення перевірки цистерни. Обмеження у виборі уповноваженого органу, зокрема від місця реєстрації чи приписки цистерни, не допускаються.

9. Результати проведення перевірок, оглядів та випробувань оформляються протоколом за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

10. За позитивними результатами перевірки технічний експерт наносить способом штамповки або іншим аналогічним способом на корозієстійку табличку, прикріплену до цистерни та/або на цистерну, відповідне марковання та видає виробнику, власнику, оператору, орендарю або уповноваженій ним особі завірене особистим підписом та печаткою (за наявності) свідоцтво про первинну, проміжну, періодичну або позапланову перевірку відповідного зразка (далі - Свідоцтво), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку. Свідоцтво виконується на стандартному аркуші формату А4 (210 × 297 мм). Свідоцтво видається не пізніше п’яти робочих днів після проведення перевірки цистерни.

У разі негативних результатів проведення перевірки маркування на корозієстійку табличку, прикріплену до цистерни та/або на цистерну, не наноситься.

11. Підставами для відмови у проведенні робіт з перевірки або видачі Свідоцтва є:

ненадання виробником, власником, оператором, орендарем цистерни або уповноваженою ним особою документів, визначених пунктами 4 - 6 цієї глави;

подання на перевірку цистерни, яка не була належним чином очищена, промита, дегазована (звільнена від газів (пари)), або цистерни, на зовнішній поверхні якої наявні залишки небезпечних речовин;

невідповідність конструкції та (або) обладнання цистерни встановленим законодавством вимогам, наявність на цистерні ушкоджень, що ставлять під сумнів безпечність її подальшої експлуатації, негативні результати проведених випробувань;

нестійкість матеріалів, з яких виготовлено цистерну, її конструкційного обладнання, захисного облицювання чи покриття до впливу небезпечних речовин, для перевезення яких планується використовувати цистерну, або можливість утворення небезпечної реакції з цими речовинами.

Про відмову в проведенні робіт з перевірки або видачі Свідоцтва в десятиденний строк надсилається заявнику відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин прийняття такого рішення.

12. Цистерни, які не пройшли перевірку (крім випадків невідповідності конструкції та (або) обладнання цистерни встановленим законодавством вимогам), підлягають повторній перевірці відповідно до процедури, встановленої пунктами 4 - 6 цієї глави, після усунення виробником, власником, оператором, орендарем цистерни виявлених недоліків.

13. Уповноважені органи ведуть електронний облік (базу) виданих Свідоцтв та щомісяця до 10 числа інформують відповідний компетентний орган у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Документи з питань перевірки цистерн разом з показниками засобів вимірювальної техніки на паперових чи електронних носіях, фото- та (або) відеоматеріалами зберігаються уповноваженим органом протягом п’яти років.

На запит компетентних органів у сфері перевезення небезпечних вантажів уповноважені органи надають їм документи з питань перевірки цистерн.

14. У разі пошкодження або втрати Свідоцтва уповноваженим органом за зверненням виробника, власника, орендаря, оператора цистерни або уповноваженої ним особи уповноваженим органом в десятиденний строк видається дублікат Свідоцтва на підставі інформації, що міститься в електронній базі виданих Свідоцтв.

15. Бланки Свідоцтв виготовляються в установленому законодавством порядку на замовлення уповноваженого органу, мають облікову серію, номер.

16. Комплект технічної документації на цистерну зберігається у виробника, власника, оператора чи орендаря цистерни протягом усього строку експлуатації цистерни та протягом 15 місяців після зняття її з експлуатації. У разі зміни власника чи оператора цистерни комплект технічної документації на неї передається новому власнику чи оператору в установленому законодавством порядку.

На запит уповноваженого органу власник чи оператор цистерни має надавати для перевірки комплект технічної документації на цистерну.

2. Види робіт, що виконуються під час проведення перевірки цистерни

1. Під час первинної перевірки цистерни проводяться:

перевірка наданих документів на цистерну;

перевірка конструкційних характеристик на відповідність затвердженому типу;

внутрішній огляд;

зовнішній огляд;

гідравлічне випробування під тиском;

випробування на герметичність;

перевірка належного функціонування експлуатаційного обладнання цистерни;

у разі перевірки контейнера-цистерни (переносної цистерни) - перевірка рами, конструкційного обладнання та кріплень цистерни до рами;

оформлення результатів перевірки;

нанесення марковання.

2. Під час періодичної перевірки цистерни проводяться:

перевірка наданих документів на цистерну;

внутрішній огляд;

зовнішній огляд;

гідравлічне випробування під тиском;

випробування на герметичність;

перевірка належного функціонування експлуатаційного обладнання цистерни;

у разі перевірки контейнера-цистерни (переносної цистерни) - перевірка рами, конструкційного обладнання та кріплень цистерни до рами;

оформлення результатів перевірки;

нанесення марковання.

3. Під час проміжної перевірки цистерни проводяться:

перевірка наданих документів на цистерну;

внутрішній огляд;

зовнішній огляд;

випробування на герметичність;

перевірка належного функціонування експлуатаційного обладнання цистерни;

у разі перевірки контейнера-цистерни (переносної цистерни) - перевірка рами, конструкційного обладнання та кріплень цистерни до рами;

оформлення результатів перевірки;

нанесення марковання.

4. Якщо в результаті ремонту, зміни конструкції або пошкодження надійність цистерни або її обладнання могла знизитися, проводиться позапланова перевірка відповідно до вимог пункту 2 або 3 цієї глави.

3. Перевірка конструкційних характеристик

1. Перевірка конструкційних характеристик включає:

перевірку використаних для виготовлення марок матеріалів та товщини стінок;

розгляд методів виробництва;

перевірку стану цистерни;

перевірку основних розмірів;

неруйнівний контроль зварних з’єднань;

перевірку контрольних зварних з’єднань з використанням пластин, якщо це передбачено міжнародними регламентами з перевезення небезпечних вантажів.

2. Матеріали, з яких виготовлено корпус (котел) цистерни, трубопроводи, конструкційне та експлуатаційне обладнання, мають бути належним чином промарковані та відповідати відомостям, зазначеним у сертифікаті типу транспортного засобу та обладнання або технічних умовах на цистерну.

Фактична товщина корпусу (котла) цистерни, трубопроводів та конструкційного обладнання не має бути меншою зазначеної у сертифікаті типу транспортного засобу та обладнання, технічних умовах на цистерну, керівництві з ремонту або розрахунках, що перевіряється шляхом проведення вимірів укомплектованої цистерни.

3. Способи виготовлення та відомості про термічну обробку, прокатку та формування матеріалів корпусу (котла) цистерни, трубопроводів та конструкційного обладнання повинні відповідати технічним умовам та конструкторській документації на цистерну, затвердженим у встановленому законодавством порядку.

Типи зварних з’єднань мають відповідати конструкції цистерни.

4. Контроль за станом цистерни здійснюється візуально з метою виявлення будь-яких поверхневих дефектів.

5. Основні розміри цистерни (у разі наявності каркасу) мають відповідати значенням, зазначеним у сертифікаті типу транспортного засобу та обладнання або технічних умовах на цистерну.

6. Неруйнівний контроль зварних з’єднань виконується радіографічним або ультразвуковим методом. Зварні з’єднання, які не можуть бути перевірені зазначеними методами через свою конструкцію чи розташування, можуть перевірятися капілярним або магнітопорошковим методом.

Неруйнівний контроль зварних з’єднань має відповідати вимогам нормативних документів (наприклад європейського стандарту, міждержавного стандарту або стандарту України), згідно з якими було спроектовано та виготовлено цистерну. У будь-якому разі обсяг перевірки зварних з’єднань залежно від значення коефіцієнта λ, що враховує імовірне зменшення міцності корпусу (котла) через наявність зварних з’єднань, прийнятого при проектуванні цистерни, має перевищувати такі значення:

λ = 0,8: зварні з’єднання повинні наскільки це можливо перевірятися візуально з обох боків та вибірково із застосуванням методів неруйнівного контролю. Неруйнівному контролю піддаються усі Т-подібні зварні з’єднання із загальною довжиною зварного шва, що перевіряється, не менше 10 % від довжини усіх поздовжніх, кільцевих і радіальних (на днищах цистерни) швів;

λ = 0,9: усі поздовжні шви по всій їх довжині, стики, кругові шви на 25 % довжини та зварні роботи зі складання обладнання великого діаметра повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. Зварні з’єднання повинні наскільки це можливо перевірятися візуально з обох боків;

λ = 1: усі зварні шви мають перевірятися методом неруйнівного контролю, а також наскільки це можливо перевірятися візуально з обох боків. Для перевірки якості зварних робіт має відбиратися контрольний зразок.

Якщо у компетентного органу є сумніви щодо якості зварних швів, то він може вимагати проведення додаткової перевірки.

7. Контроль зварних з’єднань із використанням пластин має здійснюватись відповідно до законодавства.

4. Внутрішній огляд цистерни

1. Внутрішній огляд цистерни (що не має захисного облицювання чи покриття) здійснюється візуально з метою виявлення будь-яких поверхневих дефектів. Якщо корпус (котел) цистерни має ознаки зменшення товщини стінок, то мають проводитись відповідні виміри для визначення відповідності товщини стінок зазначеним у сертифікаті типу транспортного засобу та обладнання або технічних умовах на цистерну.

2. Захисне облицювання чи покриття мають бути перевірені із застосуванням методів контролю, визначених заводом-виробником, наприклад за допомогою іскрового дефектоскопу. За результатами перевірки дефекти, пов’язанні з відшаруванням захисного облицювання чи покриття, мають бути зафіксовані у протоколі.

5. Зовнішній огляд цистерни

1. Зовнішній огляд цистерни здійснюється візуально з метою виявлення будь-яких поверхневих дефектів. Якщо корпус (котел) цистерни має ознаки зменшення товщини стінок, то мають проводитись відповідні виміри для визначення відповідності товщини стінок зазначеним у сертифікаті типу транспортного засобу та обладнання або технічних умовах на цистерну.

Обшивка теплоізоляційного чи іншого захисту повинна зніматися тільки у разі, якщо це необхідно для надійної оцінки стану корпусу (котла) цистерни.

2. Перевірка кріплення цистерни та її конструкційного обладнання здійснюється візуально. При цьому перевіряються:

опорні та посилюючі елементи цистерни;

засоби кріплення цистерни до рами, балки візка чи шасі;

будь-яке конструкційне захисне обладнання, таке як кришка оглядового люка, сонцезахисний екран.

Обшивка теплоізоляційного чи іншого захисту повинна зніматися тільки у разі, якщо це необхідно для надійної оцінки стану корпусу (котла) цистерни.

3. Корпуси (котли) цистерн, які мають бути обладнані пристроєм заземлення, перевіряються з метою визначення відповідності цих пристроїв встановленим законодавством вимогам. Опір між заземлювальним пристроєм та металевими частинами цистерни та обладнання, у тому числі будь-якою рамою, між заземлювальним пристроєм та шасі транспортного засобу не повинен перевищувати 10 Ом.

6. Гідравлічне випробування під тиском

1. Гідравлічному випробуванню під тиском підлягають:

корпус (котел) цистерни в цілому та кожна секція, якщо корпус (котел) поділено на секції;

усі трубопроводи та все експлуатаційне обладнання, за винятком дихальних пристроїв, запобіжних клапанів та розривних мембран.

Знімні елементи обладнання або системи трубопроводів можуть піддаватись випробуванню окремо.

Якщо випробування корпусу (котла) та випробування обладнання здійснюється окремо, то після збирання вони мають піддаватись випробуванню на герметичність відповідно до вимог пункту 2 глави 2 цього розділу.

Під час випробування секції суміжні секції мають бути порожніми та незагерметизованими.

2. Перед проведенням випробування зовнішня поверхня цистерни має бути чистою та сухою для забезпечення можливості виявлення будь-якої течі.

Гідравлічне випробування цистерн, що надаються для первинної перевірки, має проводитись перед їх фарбуванням, нанесенням захисного облицювання (покриття) чи встановленням будь-якої ізоляції.

3. Гідравлічне випробування корпусу (котла) цистерни в цілому, а також кожної секції багатосекційних контейнерів-цистерн (переносних цистерн) та котлів вагонів-цистерн проводиться пробним тиском, зазначеним на корозієстійкій табличці, або у сертифікаті відповідності транспортного засобу або обладнання, або сертифікаті типу транспортного засобу та обладнання, або технічних умовах на цистерну.

Кожна секція багатосекційних автоцистерн та знімних цистерн піддається гідравлічному випробуванню під пробним тиском, який щонайменше в 1,3 раза перевищує максимальний робочий тиск.

Перегородки секцій, цистерн, максимальний робочий тиск яких визначається тільки гідростатичним тиском, мають випробуватись під гідравлічним тиском, який у 2 рази перевищує статичний тиск, що утворюється найважчим небезпечним вантажем, що буде перевозитись у цистерні, але не менше ніж у 2 рази перевищує статичний тиск води та в обох випадках - виміряний у нижній частині цистерни. Гідравлічний тиск означає тиск, створений найвищим стовпом рідини, який може утворитися у цистерні.

Пробний тиск вимірюється у верхній частині цистерни чи секції цистерни.

4. Для проведення гідравлічного випробування під тиском має використовуватися вода. Інші рідини можуть використовуватись тільки за згодою технічного експерта. Температура спалаху альтернативних рідин для проведення гідравлічного випробування має перевищувати плюс 60 °С.

У разі якщо для створення надлишкового тиску використовується напірна труба, гідравлічне випробування має проводитись виключно з використанням води.

Якщо температура навколишнього середовища нижче 0 °С, гідравлічне випробування під тиском із використанням води дозволяється проводити тільки у тому разі, якщо вжито відповідних заходів, що унеможливлюють замерзання води у цистерні, трубопроводах та вимірювальних приладах під час проведення випробування.

За згодою технічного експерта в особливих випадках гідравлічне випробування допускається заміняти пневматичним за умови дотримання необхідних заходів безпеки.

Забороняється використовувати токсичні та корозійні рідини та гази.

5. Перед початком проведення гідравлічного випробування під тиском цистерна наповнюється рідиною не менше ніж на 99 % її місткості по воді та поетапно герметизується.

Як альтернатива гідравлічне випробування під тиском цистерн із максимальним робочим тиском не більше 0,05 МПа (0,5 бар) може здійснюватись у такий спосіб:

цистерна наповнюється водою чи іншою рідиною для проведення випробувань не менше ніж на 99 % її місткості по воді. За допомогою незаймистого та нетоксичного газу над поверхнею рідини створюється надлишковий тиск;

система подачі газу повинна мати запобіжний пристрій, відрегульований таким чином, щоб надлишковий тиск у цистерні не міг перевищувати пробний тиск більше ніж у 1,05 раза.

6. Пробний тиск має підтримуватися протягом часу, необхідного технічному експерту для огляду цистерни чи секції цистерни, але не менше ніж 15 хвилин для корпусів (котлів) цистерн, не обладнаних теплоізоляцією, та не менше 30 хвилин для корпусів (котлів) цистерн з теплоізоляцією.

7. Пробний тиск вимірюється за висотою стовпа манометричної рідини в U-подібному манометрі, напірній трубі або іншим відповідним типом манометрів.

Межі припустимої похибки вимірювального приладу мають бути не більше ніж 1 % від діапазону показань. Манометр повинен мати пломбу або клеймо з відміткою про проведення перевірки.

Якщо проведення випробувань здійснюється виключно із використанням газу, визначення надлишкового тиску в цистерні має здійснюватись з безпечного місця.

8. Вважається, що цистерна витримала гідравлічне випробування під тиском, якщо не виявлено:

течі;

падіння тиску за манометром;

видимих залишкових деформацій.

9. Після гідравлічних випробувань котел (цистерна) повинен(на) бути просушений(а).

7. Випробування на герметичність

1. Випробуванню на герметичність підлягають корпус (котел) цистерни та експлуатаційне обладнання (у тому числі обладнання, постійно з’єднане з цистерною гнучкими шлангами). Якщо корпус (котел) цистерни поділено на секції, випробування на герметичність проводиться окремо на кожній секції.

За наявності декількох запірних пристроїв, розташованих послідовно один за одним, кожен з них має випробуватись окремо.

Якщо запірним пристроєм є клапан, він випробовується на герметичність сальникового з’єднання та ущільнювальної поверхні.

Під час випробування секції суміжні секції мають бути порожніми та незагерметизованими.

2. Перед проведенням випробування зовнішня поверхня цистерни має бути чистою та сухою для забезпечення можливості виявлення будь-якої течі.

3. Випробування на герметичність проводиться під пробним тиском, який має бути не нижче максимального робочого тиску. Якщо для випробування на герметичність використовується газ, випробування має проводиться під тиском, що становить не менше 25 % максимального робочого тиску. У будь-якому разі тиск має становити не менше ніж 0,02 МПа (0,2 бар).

Пробний тиск вимірюється у верхній частині цистерни або секції цистерни.

Герметичність внутрішніх запірних пристроїв перевіряється під пробним тиском, а також додатково під тиском не більше ніж 0,02 МПа (0,2 бар).

4. Рідина, що використовується для проведення випробування на герметичність, має бути сумісною з матеріалами цистерни та небезпечними вантажами, для перевезення яких використовуватиметься цистерна. Крім цього, рідина не повинна становити небезпеки для персоналу, що здійснює перевірку, та іншого персоналу, який знаходиться поблизу.

У разі якщо для створення надлишкового тиску використовується напірна труба, гідравлічне випробування має проводитись виключно із використанням води.

Якщо температура навколишнього середовища нижче 0 °С, випробування на герметичність із використанням води дозволяється проводити тільки у тому разі, якщо вжито відповідних заходів, що унеможливлюють замерзання води у цистерні, трубопроводах та вимірювальних приладах під час проведення випробування.

Якщо для випробування на герметичність замість рідини використовується газ, випробування повинно проводитись з дотриманням необхідних заходів безпеки, визначених законодавством.

5. Перед початком проведення випробування на герметичність цистерна наповнюється рідиною не менше ніж на 99 % її місткості по воді та поетапно герметизується.

Як альтернатива випробування на герметичність цистерн із максимальним робочим тиском не більше 0,05 МПа (0,5 бар) може здійснюватись у такий спосіб:

цистерна наповнюється водою чи іншою рідиною для проведення випробувань не менше ніж на 95 % її місткості по воді. За допомогою незаймистого та нетоксичного газу над поверхнею рідини створюється надлишковий тиск;

система подачі газу повинна мати запобіжний пристрій, відрегульований таким чином, щоб надлишковий тиск у цистерні не міг перевищувати пробний тиск більше ніж у 1,05 раза.

6. Пробний тиск має підтримуватися протягом часу, необхідного технічному експерту для огляду цистерни чи секції цистерни, але не менше ніж 5 хвилин.

7. Вважається, що цистерна витримала випробування на герметичність, якщо не виявлено зволоження, утворення крапель чи бульбашок.

Для оцінювання результатів випробування немає необхідності спускатися у суміжні відсіки цистерни.

8. Перевірка належного функціонування експлуатаційного обладнання

1. Під час перевірки належного функціонування експлуатаційного обладнання цистерни перевіряється відповідність обладнання та його марковання встановленим законодавством вимогам, а також відповідність всього експлуатаційного обладнання умовам експлуатації цистерни. Крім цього, перевіряється відповідність експлуатаційного обладнання сертифікату типу транспортного засобу та обладнання або технічним умовам на цистерну.

2. Все експлуатаційне обладнання (у тому числі обладнання, постійно з’єднане з цистерною гнучкими шлангами) перевіряється у положенні, встановленому для експлуатації. Якщо перевірити обладнання у положенні, встановленому для експлуатації, неможливо, наприклад у випадку наявності запобіжних клапанів чи дихальних пристроїв, воно перевіряється окремо.

Запобіжні пристрої, крім пристроїв, установлених на вагонах-цистернах, які залишаються відкритими під час перевезення (наприклад дихальні клапани чи пристрої), перевіряються на відсутність протікань у разі перебування у положенні під кутами 90°, 180° та 210°. Пробний тиск повинен не менше ніж на 10 % перевищувати імовірний статичний тиск, який може утворитися від впливу на запобіжний пристрій стовпу речовин, що будуть перевозитись (наприклад бензин, дизельне паливо, паливо пічне).

Запобіжні клапани перевіряються на спрацьовування при встановленому тиску.

Запобіжні (руйнівні) мембрани, якщо ними має бути обладнана цистерна, перевіряються на цілісність та відповідність установленим законодавством вимогам.

Гнучкі з’єднання та стаціонарно встановлені шланги, що є частиною системи наповнення та/або спорожнення, перевіряються візуально. Фарба чи покриття у разі необхідності мають видалятися.

9. Перевірка рами та конструкційного обладнання контейнера-цистерни (переносної цистерни)

Перевірка стану рами, опор та підйомних пристроїв контейнера-цистерни (переносної цистерни) здійснюється візуально. При цьому оглядаються зварні з’єднання та поверхня всіх структурних частин. У разі необхідності ізоляція повинна зніматися у тих межах, у яких це необхідно для надійної оцінки рами та іншого конструкційного обладнання.

Будь-які небезпечні дефекти, такі як ушкодження або корозія, що можуть негативно вплинути на безпеку експлуатації, мають бути усунуті.

10. Нанесення марковання

1. До корпусу (котла) цистерни у легкодоступному для контролю місці виробник повинен міцно прикріпити відповідну корозієстійку металеву табличку відповідної форми. Для цистерн, виготовлених з армованих волокном пластмас (далі - волокніт), таблички можуть виготовлятися з полімерних матеріалів.

На табличці, прикріпленій до цистерни, повинні бути нанесені методом штампування або іншим аналогічним методом відомості, передбачені міжнародними регламентами з перевезення небезпечних вантажів. Дозволяється зазначені відомості наносити гравіюванням або іншим відповідним методом безпосередньо на корпус (котел) цистерни, якщо стінка посилена таким чином, що нанесення марковання не призведе до зменшення її міцності.

На цистерні або на металевій табличці згідно з вимогами міжнародних регламентів з перевезення небезпечних вантажів мають також наноситься:

код цистерни;

коди спеціальних положень (якщо вони визначені для вантажу), що стосуються виготовлення (ТС), обладнання (ТЕ) та офіційного затвердження типу (ТА);

дата проведення наступної перевірки для вагонів-цистерн.

2. Дата та вид перевірки наносяться технічним експертом, який проводив перевірку, та засвідчуються його клеймом.

Будь-які зміни, що вносяться в інформацію, зазначену на табличці, засвідчуються клеймом технічного експерта, яке проставляється поряд із внесеними змінами.

Якщо корозієстійка табличка на цистерні відсутня або на ній відсутнє місце для зазначення відповідних відомостей, уповноважений орган повинен забезпечити, щоб до корпусу (котла):

багатоцільового вагона-цистерни була прикріплена корозієстійка металева табличка, що відповідає зразку, наведеному в додатку 4 до цього Порядку;

спеціалізованого вагона-цистерни була прикріплена корозієстійка металева табличка, що відповідає зразку, наведеному в додатку 5 до цього Порядку;

контейнера-цистерни або переносної цистерни була прикріплена корозієстійка металева табличка, що відповідає зразку, наведеному в додатку 6 до цього Порядку;

багатоцільової автоцистерни чи знімної цистерни була прикріплена корозієстійка металева табличка, що відповідає зразку, наведеному в додатку 7 до цього Порядку;

спеціалізованої автоцистерни чи знімної цистерни була прикріплена корозієстійка металева табличка, що відповідає зразку, наведеному в додатку 8 до цього Порядку.

На вагонах-цистернах побудови до 01 січня 2005 року допускається прикріплювати табличку на торці шкворневої балки.

3. У разі заміни корозієстійкої таблички уповноважений орган має нанести на нову табличку відомості, передбачені пунктом 1 цієї глави.

4. Висота літер у маркованні, що зазначається на корозієстійкій табличці, прикріпленій до вагонів-цистерн, повинна бути не менше 4 мм, а в маркованні, що зазначається на корозієстійкій табличці, прикріпленій до вбудованих цистерн (автоцистерн), контейнерів-цистерн (переносних цистерн) або знімних цистерн, - не менше 3 мм.

5. Марковання наноситься на:

вагон-цистерну мовою країни реєстрації цистерни та англійською або російською мовою;

контейнер-цистерну (переносну цистерну) англійською мовою;

автоцистерну та знімну цистерну мовою країни реєстрації цистерни та англійською мовою.

Вид перевірки (первинна, періодична, проміжна) позначається літерою латинського алфавіту «P» або «L», яка проставляється після дати проведення перевірки. Первинна та періодична перевірка позначаються літерою «P», а проміжна - літерою «L».

11. Програми технічного діагностування

1. Для проведення перевірки цистерн уповноважений орган розробляє та погоджує з відповідним компетентним органом у сфері перевезення небезпечних вантажів типову та індивідуальну програми технічного діагностування цистерн.

2. Типова програма технічного діагностування цистерн розробляється на перевірку цистерн, що виготовлені відповідно до міжнародних регламентів з перевезення небезпечних вантажів, мають сертифікат типу транспортного засобу та обладнання, корозієстійку табличку з відповідною інформацією.

3. Цистерни, що виготовлені не відповідно до міжнародних регламентів з перевезення небезпечних вантажів, не мають сертифікат відповідності транспортного засобу або обладнання, сертифікат типу транспортного засобу та обладнання, та/або корозієстійкої таблички з відповідною інформацією, перевіряються за індивідуальними програмами технічного діагностування цистерн. Індивідуальна програма технічного діагностування розробляється уповноваженим органом на кожен тип цистерн.

Індивідуальні програми технічного діагностування цистерн можуть містити інші значення пробного тиску, ніж передбачені цим Порядком.

ІІІ. Вимоги до уповноважених органів

1. Загальні вимоги

1. Суб’єкт господарювання може призначатись уповноваженим органом за таких умов:

якщо він є резидентом;

він є власником, балансоутримувачем або має чинний довгостроковий договір на оренду приміщень, матеріально-технічної бази, діагностичного обладнання, засобів вимірювальної техніки та електронно-обчислювальної техніки;

має у складі суб’єкта господарювання технічних експертів, які відповідають вимогам, установленим главою 2 цього розділу;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »