Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв'язку
Адміністрація Держспецзв’язку, МВС України; Наказ, Правила, Вимоги [...] від 30.03.2016239/229
Документ z0684-16, чинний, поточна редакція — Прийняття від 30.03.2016
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.03.2016  № 239/229


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
06 травня 2016 р.
за № 684/28814

Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв’язку

Відповідно до пункту 33 частини другої статті 17 та пункту 19 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України, а також з метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання пожежам і дотримання правил пожежної безпеки, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку, що додаються.

2. Начальнику Відділу пожежної безпеки та охорони праці Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України:

забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України надіслати цей наказ до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій для внесення до реєстру нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 26 жовтня 2000 року № 156 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв’язку”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2001 року за № 54/5245 (із змінами).

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Відділу пожежної безпеки та охорони праці Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Голова Державної служби
спеціального зв’язку та захисту
інформації України



Л.О. Євдоченко

Міністр
внутрішніх справ України


А.Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України
з питань праці

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Перший заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

Міністр інфраструктури України

Міністр соціальної політики України

Голова Спільного представницького органу
об'єднань профспілок

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Голова Державної
регуляторної служби України



Р.Т. Чернега


М. Чечоткін



В.А. Негода

А. Пивоварський

П. Розенко


Г.В. Осовий



О. Мірошниченко


К. Ляпіна



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Адміністрації Державної
служби спеціального зв’язку
та захисту інформації України,
Міністерства внутрішніх
справ України
30.03.2016 № 239/229


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
06 травня 2016 р.
за № 684/28814

ПРАВИЛА
пожежної безпеки в галузі зв’язку

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на Держспецзв’язку, підприємства, установи та організації спеціального, електричного, поштового зв’язку і на об’єкти рухомого (мобільного) зв’язку та безпроводового доступу (далі - підрозділи зв’язку) та встановлюють загальні і спеціальні вимоги з пожежної безпеки та є обов’язковими до виконання для всіх підрозділів зв’язку незалежно від форм власності.

2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

відпрацювання планів (карток) пожежогасіння - проведення в підрозділі зв’язку навчань та практичних тренувань із залученням працівників і техніки підрозділу зв’язку з метою забезпечення чіткої організації дій з рятування людей та гасіння пожеж у разі їх виникнення;

негорючий матеріал - матеріал, який під впливом вогню чи високої температури не спалахує, не тліє і не обвуглюється;

об’єкт - будівлі, споруди різного призначення та прилеглі до них території, приміщення (сукупність приміщень), інше нерухоме майно, що експлуатуються;

первинний засіб пожежогасіння - технічний засіб, речовина, матеріал або їх комплекс, придатний до використання людиною для локалізації або ліквідації пожежі на її початковій стадії розвитку;

підземна споруда - споруда зв’язку, позначка стелі якої перебуває нижче рівня планувальної позначки землі;

план (картка) пожежогасіння - документ, яким прогнозується обстановка у разі виникнення пожежі у підрозділі зв’язку і який визначає основні питання організації пожежогасіння;

пожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі;

пожежні рукава - гнучкі трубопроводи, обладнані на кінцях з’єднувальними головками, призначені для транспортування вогнегасних речовин;

правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримання вимог і норм пожежної безпеки при експлуатації об’єкта підрозділу зв’язку;

працівники - військовослужбовці, державні службовці і працівники підрозділів зв’язку;

протипожежний режим - комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об’єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки;

протипожежний стан об’єкта - стан об’єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків від них, кількістю загорянь, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівнями реалізації вимог пожежної безпеки, боєготовності пожежно-рятувальних підрозділів та добровільних формувань, а також протипожежної агітації і пропаганди;

протипожежні вимоги - інженерно-технічне обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі або її розповсюдженню, а також на її гасіння (як правило, протипожежні вимоги містяться в нормативно-технічних та правових актах державного чи галузевого рівня);

споруди зв’язку - будинки, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв’язку, поштові шафи та інші пристрої, що використовуються для організації поштового або електричного зв’язку;

шляхи евакуації - коридори, сходи, сходові клітки, тамбури, шлюзи та інші проходи, що забезпечують евакуацію людей, які знаходяться у будинку.

Інші терміни, що використовуються в цих Правилах, уживаються в значеннях, визначених Кодексом цивільного захисту України та Законом України “Про телекомунікації”.

3. Пожежна безпека забезпечується організаційними заходами та технічними засобами, що застосовуються для запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

4. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки в підрозділах зв’язку та на об’єктах, їх права та обов’язки визначаються відповідно до законодавства та цих Правил.

5. У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об’єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов’язки орендаря і орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об’єкті оренди.

6. Вимоги пожежної безпеки, встановлені цими Правилами, враховуються при переобладнанні приміщень об’єктів, а також при експлуатації будівель, пристосованих для зв’язку чи спеціального зв’язку.

7. Керівники і працівники підрозділів зв’язку зобов’язані знати і виконувати ці Правила, а в разі пожежі - вживати всіх можливих заходів до евакуації людей, збереження матеріальних цінностей і гасіння пожежі.

8. Застосування аварійно-рятувальної, протипожежної та спеціальної техніки і обладнання для запобігання пожежам та їх гасіння, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій можливе лише за наявності сертифіката відповідності.

II. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою службової, виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підрозділів зв’язку та об’єктів.

2. Забезпечення пожежної безпеки досягається:

1) проведенням організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, створення умов для забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, а також створення умов для швидкого виклику пожежно-рятувальних підрозділів та успішного гасіння пожеж;

2) глибоким розумінням, свідомим і неухильним додержанням працівниками підрозділів зв’язку вимог пожежної безпеки;

3) зразковим несенням служби добовим нарядом;

4) неухильним виконанням розпорядку дня;

5) додержанням правил експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, створенням у місцях розташування працівників умов для їх повсякденної діяльності, життя й побуту, що відповідають вимогам статутів Збройних Сил України;

6) цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості керівників підрозділів зв’язку та постійної турботи про підлеглих.

3. Керівник підрозділу зв’язку письмовим наказом визначає обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту визначаються у посадових інструкціях, обов’язках, положеннях про підрозділ.

4. На кожному об’єкті відповідним актом організаційно-розпорядчого характеру встановлюється протипожежний режим, який затверджується його керівником та визначає:

1) порядок утримання шляхів евакуації;

2) спеціальні місця для куріння;

3) порядок застосування відкритого вогню;

4) порядок використання побутових нагрівальних приладів;

5) порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

6) правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

7) місця для зберігання і допустиму кількість сировини та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

8) порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

9) порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

10) порядок огляду і закривання приміщень після закінчення роботи;

11) порядок проходження посадовими особами навчання і проведення перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять з пожежно-технічного мінімуму та осіб, відповідальних за їх проведення;

12) порядок експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

13) порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

14) порядок збору пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

15) порядок дій у разі виникнення пожежі (порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки). При розробленні документів щодо виникнення (виявлення) пожежі необхідно керуватися розділом IX цих Правил.

Працівники об’єкта мають бути ознайомлені з вимогами протипожежного режиму на інструктажах та під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід розміщувати на видних місцях.

5. Для приміщень різного призначення об’єктів мають бути розроблені та затверджені керівником об’єкта інструкції щодо заходів пожежної безпеки, в яких зазначаються:

1) категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій);

2) вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

3) спеціальні місця для куріння та вимоги до них;

4) порядок утримання приміщень, робочих місць;

5) порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

6) порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір’я;

7) порядок утримання та зберігання спецодягу;

8) місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

9) порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

10) порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закривання приміщень після закінчення роботи;

11) заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

12) граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть спричинити пожежу або вибух;

13) обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі.

6. Інструкції щодо заходів пожежної безпеки мають вивчатися під час проведення інструктажів з питань пожежної безпеки, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і розміщуватися на видних місцях.

7. У будинках і спорудах, що мають два і більше поверхів, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і розміщені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі відповідно до Вимог щодо складання планів (схем) евакуації на випадок пожежі (додаток 1).

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будинків і споруд визначається службами пожежної безпеки, виходячи з пожежної небезпеки цих будинків (споруд), кількості працівників та площі приміщень.

8. У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції щодо заходів пожежної безпеки коригуються.

9. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід розміщувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

10. Територія об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (ISO 6309:1987, IDT), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 березня 2007 року № 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007), та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ “Цвета сигнальные и знаки безопасности”.

11. Застосування на виробництві матеріалів та речовин, на які немає показників щодо пожежної небезпеки, забороняється.

12. Для працівників охорони незалежно від їх підпорядкованості (сторожів, вахтерів, вартових, чергових) посадовими особами має бути розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов’язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також зазначити, хто з посадових осіб об’єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об’єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів.

13. Працівники об’єкта зобов’язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

14. З метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння у підрозділах зв’язку створюється добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи. Порядок функціонування добровільної пожежної охорони затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564.

15. Для координації та вдосконалення роботи, пов’язаної із забезпеченням пожежної безпеки, та для контролю за її проведенням у підрозділах зв’язку створюються служби пожежної безпеки (далі - СПБ). У підрозділах зв’язку із чисельністю менше ніж 200 працівників призначається старший інженер з пожежної безпеки.

Робота СПБ регламентується положеннями, які розробляються та затверджуються відповідними підрозділами зв’язку, а в підрозділах зв’язку із чисельністю менше ніж 200 працівників - посадовими інструкціями старших інженерів з пожежної безпеки.

16. Усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі).

17. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

Види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки для підрозділів зв’язку визначаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях”, а для Держспецзв’язку - згідно з наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 22 січня 2014 року № 25 “Про затвердження Положення про інструктажі, навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 лютого 2014 року за № 248/25025 (із змінами).

18. Розпочинати роботу особам, які не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

IIІ. Загальні вимоги до утримання територій, доріг, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів щодо пожежної безпеки

1. Утримання територій та доріг

1. Територія об’єктів, ділянок, що межують із житловими, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя з регулярним вивезенням їх у спеціально відведені місця.

2. На території об’єктів забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

3. За справне утримання доріг, проїздів і під’їздів відповідальність несуть особи, призначені відповідним актом організаційно-розпорядчого характеру підрозділу зв’язку.

4. Відповідальні особи повинні постійно наглядати за технічним станом проїздів і під’їздів до будинків, споруд, протипожежних джерел водопостачання та організовувати своєчасне проведення на них ремонтних робіт.

5. Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється довільно зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.

6. Протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі мобільних (інвентарних) будівель.

7. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту або з інших причин, які унеможливлюють (перешкоджають) проїзд(у), необхідно негайно повідомити пожежно-рятувальні підрозділи. На період закриття доріг  у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об’їзду або улаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.

8. Дороги та проїзди повинні забезпечувати проїзд пожежних машин.

9. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави в необхідних місцях обладнуються зручними переїздами, завжди вільними для проїзду пожежних автомобілів.

10. Ворота в’їзду на територію об’єкта, які відчиняються за допомогою електропривода, повинні мати пристосування (пристрої), які дають змогу відчиняти їх вручну.

11. Територія підрозділів зв’язку повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

12. На території об’єкта площею понад 3 га на в’їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, на яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під’їздів пожежних автомобілів до них.

13. Забороняється стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель, на відстані менше ніж 10 м від в’їзних воріт на територію об’єктів, менше ніж  5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю. У зазначених місцях встановлюються (вивішуються) відповідні заборонні знаки.

14. Глухі проїзди, під’їзди до будинків, споруд і вододжерел повинні закінчуватись майданчиками для розвертання транспортних засобів розміром не менше 12х12 м для забезпечення безперешкодного розміщення пожежних та інших спеціальних машин.

15. Не дозволяється улаштовувати впритул до будівель  з огороджувальними металоконструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо), комори, майстерні та інші приміщення.

16. Забороняється розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше ніж 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та огородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум’я.

В усіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.

17. Керівник підрозділу зв’язку своїм письмовим наказом визначає спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється.

18. Територія об’єктів, а також будівлі, споруди, приміщення забезпечуються відповідними знаками безпеки щодо заборони куріння, користування відкритим вогнем та електронагрівальними приладами тощо, які повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів.

19. Місця для розведення багать слід утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше ніж 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше ніж 30 м від будинків та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до листяного лісових масивів.

20. Територія навколо підрозділів зв’язку повинна утримуватися так, щоб унеможливити перекидання лісових, торф’яних пожеж на будинки та споруди, а у разі виникнення пожежі на об’єктах - поширення вогню на лісові масиви (влаштування захисних протипожежних смуг, прибирання в літній період сухої рослинності, вітролому тощо).

Між лісовими масивами та будівлями і спорудами повинні бути витримані протипожежні розриви.

21. На території підрозділу зв’язку забороняється залишати на відкритих майданчиках та у дворах бочки й іншу тару з ЛЗР і ГР, балони зі стисненим та зрідженим газом, ацетиленові генератори із залишками невідпрацьованого карбіду кальцію або карбідного мулу, а також зберігати балони з-під газів, бочки (тару), не очищені від решток ЛЗР та ГР.

22. З метою обмеження розповсюдження вогню під час виникнення пожежі у наметовому таборі намети слід установлювати в 1 - 2 ряди з відстанню між ними та рядами не менше ніж 2,5 м. Площа, яку займає одна група наметів, не повинна перевищувати 1000 м-2 при відстані між групами не менше ніж 15 м.

2. Утримання будинків, приміщень та споруд

1. Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Строки очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об’єкта або підрозділу зв’язку.

2. Керівники об’єктів, підрозділів зв’язку повинні забезпечити утримання систем протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування.

3. Щоб не допустити поширення вогню в будівлях і спорудах, слід влаштовувати протипожежні перешкоди - стіни, перекриття, що огороджують конструкції (з вогнетривких матеріалів), відповідно до вимог чинних будівельних норм та інших нормативно-технічних документів.

4. У каналах димовідведення та подавання повітря забороняється прокладати будь-які комунікації.

Не дозволяється встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення. На дверях також повинні бути ущільнювальні прокладки в притворах.

5. Стан протипожежних перешкод слід контролювати щороку, при цьому слід перевіряти:

1) технічний стан;

2) справність і герметичність протипожежних дверей, вікон, воріт, люків, тамбурів-шлюзів;

3) наявність шпарин та порушень герметичності у вузлах, стиках і місцях перетинання перешкод різними комунікаціями;

4) справність і наявність автоматичних пристроїв, які в разі пожежі не допускають поширення вогню та продуктів горіння каналами, шахтами, трубопроводами.

6. Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками E (показник втрати цілісності) та I (показник втрати теплоізолювальної спроможності).

У місцях прокладання трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів.

7. Дерев’яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів.

8. Упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) слід проводити заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника підрозділу зв’язку, що експлуатує об’єкт, на якому виконано вогнезахисну обробку, призначається посадова особа господарського підрозділу (служби), відповідальна за утримання вогнезахисного покриву в належному стані.

Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

9. Не менше ніж один раз на рік комісією підрозділу зв’язку проводиться перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається Акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) (додаток 2).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) підрозділ зв’язку повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) проводиться в порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту та проектом проведення робіт.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, підрозділ зв’язку повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторної вогнезахисної обробки. Заміна та повторна вогнезахисна обробка проводяться в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисної обробки.

10. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2007 року № 833 (далі -  НАПБ Б.03.002-2007), а також клас зони згідно з вимогами Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 21 червня  2001 року № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об’єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

11. Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою:

1) приміщення та будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002-2007 підрозділяються на категорії А, Б, В, Г і Д;

2) категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки визначаються за параметрами і характеристиками речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві та містяться у приміщеннях, які вказані у таблиці 1:

Таблиця 1

Категорія приміщення

Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться у приміщенні

А
(вибухо- пожежо-небезпечна)

Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 оС в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа; речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа

Б
(вибухо-пожежо- небезпечна)

Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28 оС, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа

В
(пожежо-небезпечна)

Горючі гази, легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали за умови, що приміщення, у яких вони знаходяться, не належать до категорій А, Б і питоме пожежне навантаження для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м-2 кожна перевищує 180 МДж/м-2

Г

Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі гази, рідини і тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо

Д

Речовини і матеріали, що вказані вище, для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питоме пожежне навантаження для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м-2 кожна не перевищує 180 МДж/м-2, а також негорючі речовини та/або матеріали в холодному стані за умови, що приміщення, в яких знаходяться вищевказані речовини і матеріали, не належать до категорій А, Б і В

3) розрахунки критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень виконуються згідно з НАПБ Б.03.002-2007;

4) категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою об’єктів визначається від вищої (А) до нижчої (Д).

12. Визначення класів зон за вибухо- та пожежонебезпечністю електроустановок:

1) для вибору та улаштування електрообладнання (машин, апаратів, пристроїв, мереж) з відповідним рівнем або ступенем захисту на виробництвах, у приміщеннях, у просторі біля технологічних установок і комунікацій визначаються вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони;

2) при визначенні вибухонебезпечних зон враховується, що:

вибухонебезпечна зона в приміщенні займає весь об’єм приміщення, якщо об’єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5 % вільного об’єму приміщення;

вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 5 м по горизонталі й вертикалі від технологічного апарата, з якого можливе виділення горючих газів або парів ЛЗР, якщо об’єм вибухонебезпечної суміші дорівнює або менше 5 % вільного об’єму приміщення. Приміщення за межами вибухонебезпечної зони слід вважати вибухобезпечним, якщо немає інших факторів, які створюють у ньому вибухонебезпеку (таблиця 2, клас зони В-Іб);

3) визначення класу зон за вибухо- та пожежонебезпечністю здійснюється за таблицею 2 шляхом послідовної перевірки їх належності до класу від вищого (В-I, П-I) до нижчого (В-IIа, П-III):

Таблиця 2

Клас зони

Характеристика умов технологічних процесів, приміщень, простору, речовин і матеріалів, за якими визначається клас зон за вибухо- та пожежонебезпечністю для вибору електроустаткування

Вибухонебезпечні зони

В-I

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючі гази або пари ЛЗР у такій кількості і з такими властивостями, що вони можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи, наприклад при завантажуванні або розвантажуванні технологічних апаратів, зберіганні й переливанні ЛЗР, що містяться у відкритих ємностях, тощо

В-Iа

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів (незалежно від нижньої концентраційної межі займання (далі - НКМЗ)) або парів ЛЗР з повітрям не утворюються, а можливі тільки внаслідок аварій або несправностей

В-Iб

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів або парів ЛЗР з повітрям не утворюються, а можливі тільки внаслідок аварій або несправностей, характеризуються однією з таких особливостей:
горючі гази в цих зонах мають високу НКМЗ (15 % і більше) та різкий запах при граничнодопустимій концентрації;
у приміщеннях виробництв, пов’язаних з обігом газоподібного водню, за умовами технологічного процесу виключається утворення вибухонебезпечної суміші в об’ємі більше 5 % вільного об’єму приміщення; вибухонебезпечна зона тільки у верхній частині приміщення, а саме від позначки 0,75 загальної висоти приміщення, рахуючи від рівня підлоги, але не вище кранової колії

В-Iг

Простір (20 м по вертикалі і горизонталі) біля зовнішніх естакад для відкритого наливання і зливання ЛЗР, відкритих нафтовловлювачів, ставків-відстійників з плаваючою нафтовою плівкою

В-Iг

Простір (8 м по вертикалі і горизонталі) біля зовнішніх надземних і підземних резервуарів-газгольдерів з горючими газами або ЛЗР; за наявності обвалування - в межах всієї площі всередині обвалування

В-Iг

Простір (5 м по вертикалі і горизонталі):
біля запобіжних клапанів та дихальних клапанів ємностей і технологічних апаратів з горючими газами і ЛЗР;
біля зовнішніх огороджувальних конструкцій, якщо на них розміщені пристрої для викиду повітря із систем витяжної вентиляції приміщень з вибухонебезпечними зонами будь-якого класу або якщо вони містяться в межах зовнішньої вибухонебезпечної зони

В-Iг

Простір (3 м по вертикалі і горизонталі):
біля зовнішніх закритих технологічних установок, апаратів із вмістом горючих газів або ЛЗР, за винятком зовнішніх аміачних компресорних установок;
біля запірної арматури і фланцевих з’єднань трубопроводів для горючих газів або ЛЗР;
біля витяжного вентилятора, встановленого ззовні (на вулиці), що обслуговує приміщення з вибухонебезпечними зонами будь-якого класу

В-Iг

Простір (0,5 м по вертикалі і горизонталі) біля прорізів за зовнішніми огороджувальними конструкціями приміщень з вибухонебезпечними зонами класів В-I, B-Ia, B-II, за винятком прорізів вікон, заповнених склоблоками

В-II

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючий пил або волокна з переходом у завислий стан у такій кількості і з такими властивостями, що вони здатні утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи (наприклад при завантажуванні або розвантажуванні технологічних апаратів)

В-IIа

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких небезпечний стан, названий для класу зони В-II, неможливий при нормальній експлуатації, а вірогідний лише при аваріях або несправностях

Пожежонебезпечні зони

П-I

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких знаходяться ГР з температурою спалаху вище 61 оС; приміщення вентиляторів місцевих відсмоктувань, що обслуговують такі самі зони

П-II

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючий пил або волокна з НКМЗ більше 65 г/м-3 до об’єму повітря; приміщення витяжних і припливних (з рециркуляцією повітря) вентиляторів, що обслуговують такі самі зони

П-IIа

Зони, розташовані в приміщеннях, у яких знаходяться тверді горючі речовини

П-III

Зони поза приміщеннями, у яких знаходяться ГР з температурою спалаху вище 61 оС або тверді горючі речовини; для вентиляторів за зовнішніми огороджувальними конструкціями, що обслуговують пожежонебезпечні зони будь-якого класу місцевих відсмоктувань

13. Для найбільш несприятливого щодо вибуху або пожежі періоду з урахуванням властивостей та кількості речовин і матеріалів, що використовуються в приміщеннях, технологічних апаратах, визначаються Категорії та класи зон за вибухо-, вибухопожежо- і пожежонебезпечністю виробництв, приміщень, будівель та інших об’єктів підрозділів зв’язку  (додаток 3).

14. Зберігати горючі гази, ЛЗР і ГР, вибухові речовини, балони з газами та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку, необхідно у приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін верхніх поверхів.

15. У підвальних і цокольних поверхах, а також в інших господарських приміщеннях, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток, не допускається улаштовувати:

1) вибухопожежонебезпечні приміщення категорій А і Б, зберігання та застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку;

2) склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали.

16. Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці та захаращувати їх сторонніми предметами.

Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

17. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи.

18. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.

19. У підвальних приміщеннях (у тому числі з виходами на загальні сходові клітки будинків) забороняється застосовувати і зберігати вибухопожежонебезпечні речовини, балони з газом під тиском, а також речовини з підвищеним рівнем пожежної небезпеки.

У підвалах з виходами в загальні сходові клітки будинків є неприпустимим зберігання горючих речовин і матеріалів.

20. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі ґрати дозволяється у касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших об’єктах, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

21. У кожному приміщенні повинна бути вивішена табличка з прізвищем відповідального за пожежну безпеку, номером телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, а також інструкцією щодо основних вимог з пожежної безпеки.

22. У будинках, приміщеннях, спорудах забороняється:

1) прибирати приміщення і прати одяг із застосуванням бензину, гасу та інших ЛЗР та ГР, а також відігрівати замерзлі труби із застосуванням відкритого вогню;

2) розкидати й залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали. Їх необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками і після закінчення роботи видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються;

3) зберігати у житлових, громадських, адміністративних, побутових приміщеннях ЛЗР та ГР, а також використану тару з-під них.

3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів

1. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

2. У разі розміщення технологічного та іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації.

3. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне розміщення (перебування) не більше ніж 50 осіб.

4. Двері на шляхах евакуації та виходів повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні засуви, які відкриваються зсередини без ключа.

5. Допускається улаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більш як 15 осіб, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

6. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

7. Встановлені згідно з вимогами світлові покажчики “Вихід” необхідно постійно утримувати справними. В актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

8. На випадок відключення електроенергії обслуговувальний персонал будинків, де у вечірній та нічний час можливе перебування людей, повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається підрозділом зв’язку, виходячи з особливостей об’єкта, наявності чергового персоналу, кількості людей у будинку (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об’єкті у вечірній або нічний час).

9. Порядок експлуатації пожежних ліфтів визначається чинним законодавством.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »