Документ z0702-17, втратив чинність, поточна редакція — Скасування державної реєстрації від 11.09.2017, підстава v2859323-17

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

29.03.2017  № 339


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 червня 2017 р.
за № 702/30570

Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест»

{Рішення про державну реєстрацію Наказу скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2859/5 від 11.09.2017}

{Наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 10.10.2017}

На виконання вимог пункту 10 Глобального плану дій з охорони здоров’я працюючих на 2008-2017 роки, прийнятого на шістдесятій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (резолюція WHО 60.26 від 23 травня 2007 року) та пункту 10 Пармської декларації з навколишнього середовища та охорони здоров’я, прийнятої представниками держав-членів Європейського регіону ВООЗ на П’ятій міністерській конференції з навколишнього середовища та охорони здоров’я, згідно із положеннями статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та абзацу третього підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми і правила «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест», що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 жовтня 2012 року № 762 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і азбестовмісних матеріалів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2012 року за № 1776/22088.

3. Управлінню громадського здоров’я (Півень Н.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Сивак О.В.

5. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

В.о. Міністра

У. Супрун



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
29.03.2017  № 339


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 червня 2017 р.
за № 702/30570

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА
«Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест»

І. Загальні положення

1. Ці Санітарні норми визначають вимоги щодо попередження ризиків, пов’язаних з впливом азбесту на здоров’я працівників на робочих місцях всіх видів діяльності, під час яких працівники зазнають або можуть зазнавати дію шкідливого впливу азбестового пилу або пилу, що виділяється з азбестовмісних матеріалів та виробів, а також на здоров’я населення, що проживає в зоні такого впливу.

Забороняється виробництво та використання азбесту незалежно від його виду та азбестовмісних виробів і матеріалів в технологічних процесах та при проведенні будівельно-монтажних робіт.

Як виняток, матеріали та вироби, що містять азбест і вже використовуються, можна й надалі використовувати до їх заміни або утилізації. Азбестовмісні ізоляційні матеріали та вироби низької щільності (1 г/см-3) підлягають першочерговій заміні та утилізації.

2. Ці Санітарні норми є обов’язковими для всіх видів робіт, пов’язаних з виділенням азбестовмісного пилу, та поширюються на:

реконструкцію, технічне переоснащення, ремонт, консервацію та знесення будівель, побудованих із застосуванням азбестовмісних матеріалів та виробів;

утилізацію азбесту та азбестовмісних матеріалів і виробів;

переробку азбесту та азбестовмісних матеріалів і виробів з метою їх утилізації (далі - переробка);

технологічні процеси завантаження, розвантаження, транспортування та зберігання азбесту, азбестовмісних матеріалів і виробів з метою їх переробки та утилізації;

виробництво та застосування будівельних і дорожніх матеріалів на основі побічних продуктів, що утворюються під час утилізації азбестовмісних матеріалів і виробів.

3. Для будь-якого виду діяльності, який може становити ризик щодо впливу азбестового пилу або пилу, що виділяється азбестовмісними матеріалами та виробами, суб’єкт господарювання повинен призначити проведення оцінки цього ризику таким чином, щоб визначити природу впливу, зокрема мінералогічний різновид азбесту і розміри волокон, а також ступінь впливу на працівників азбестового пилу або пилу, що виділяється азбестовмісними матеріалами та виробами.

4. Виконання вимог цих Санітарних норм обов’язкове для суб’єктів господарської діяльності та громадян, які здійснюють роботи з азбестом та азбестовмісними матеріалами і виробами.

5. У цих Санітарних нормах терміни вживаються у таких значеннях:

азбест - узагальнене найменування волокнистої форми мінералів із класу силікатів, до яких належать актиноліт (CAS 77536-66-4), амозит (CAS 12172-73-5), антофіліт (CAS 77536-67-5), крокидоліт (CAS 12001-28-4), тремоліт (CAS 77536-68-6), хризотил (CAS 12001-29-5, CAS 13207-32-0);

азбестовмісний пил - пил, що перебуває в повітрі, або осілий пил, в якому волокна природного азбесту перебувають у вільному або зв’язаному стані;

азбестовмісні відходи - відходи переробки і використання азбесту та азбестовмісних матеріалів і виробів (азбоцементний пил, відходи азбоцементу кускової форми, азбестовий пил і волокно, відходи азбесту в кусковій формі, відходи азбестового паперу, відходи азбестової крихти, шлам азбестовий, не забруднений небезпечними речовинами, гумоазбестові відходи - пароніт, шайби і прокладки з нього тощо);

волокно - частинка речовини із співвідношенням довжини до діаметра не менше ніж 3:1;

захист часом - обмеження шкідливої дії несприятливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на працівників за рахунок зменшення тривалості їх дії (введення внутрішньозмінних перерв, скорочення часу робочого дня, збільшення тривалості щорічної відпустки, зменшення тривалості роботи в шкідливих умовах);

контрольний рівень пилового навантаження - величина пилового навантаження, що сформована протягом усього періоду професійного контакту з фактором, за умови дотримання середньозмінної граничнодопустимої концентрації (далі - ГДК) пилу;

пилове навантаження (далі - ПН) на органи дихання працівника - реальна або прогнозована величина сумарної експозиційної дози пилу, що впливає на органи дихання працівника, яка виражає загальну масу пилу, що визначається величиною середньозмінної концентрації пилу, який працівник вдихає за весь період фактичного (або передбачуваного) професійного контакту з речовинами;

побічний продукт - продукт, що є наслідком конкретного технологічного процесу одержання цільового продукту;

респірабельне волокно - волокно, довше 5 мкм, діаметром менше 3 мкм.

ІІ. Загальні гігієнічні вимоги до підприємств, установ, організацій з переробки та утилізації азбесту і азбестовмісних матеріалів та виробів

1. Території підприємств, установ, організацій (далі - підприємство) з переробки азбесту мають відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404.

2. Території підприємств по переробці азбесту мають відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.

3. На території з підвітряного боку мають бути ізольовані та раціонально облаштовані майданчики для збору, сортування і короткочасного зберігання відходів виробництва та побутового сміття.

4. Виробничі будівлі та споруди, призначені для переробки азбестовмісних матеріалів та виробів, мають бути забезпечені системами аспірації та очищення повітря.

5. При розробці технологічної схеми підприємств слід передбачати мінімальну кількість перевантажувальних вузлів і скорочення до мінімуму шляхів переміщення азбесту та азбестовмісних матеріалів і виробів.

6. Технологічні ділянки (цехи) всередині виробничих будівель мають розміщуватись таким чином, щоб унеможливити надходження та розповсюдження азбестовмісного пилу та інших шкідливих речовин на інші ділянки, що не мають джерел їх утворення.

7. Місця навантаження та розвантаження азбесту на підприємствах, що здійснюють переробку азбестовмісних матеріалів і виробів (склади, місця розтарювання, дозування та змішування азбесту з іншими компонентами, механічної обробки азбестовмісних матеріалів), мають позначатися попереджувальними написами «Працювати із застосуванням засобів захисту органів дихання» і написами, що обмежують доступ осіб, які не мають безпосереднього відношення до виконуваних робіт.

8. При роботах з азбестом та азбестовмісними матеріалами і виробами поза підприємствами, що здійснюють переробку азбестовмісних матеріалів і виробів, місця перезатарювання азбесту, механічної обробки азбестовмісних матеріалів і виробів, видалення й ремонту тепло- і звукоізоляційних азбестовмісних покриттів проектуються таким чином, щоб унеможливити розповсюдження волокон азбесту за їхні межі, та позначаються попереджувальними написами «Працювати із застосуванням засобів захисту органів дихання» і написами, що обмежують доступ осіб, які не мають безпосереднього відношення до виконуваних робіт.

9. Склади азбесту, видаленого з окремих приміщень або споруд, мають розміщуватися в окремо розташованих будівлях або ізольованих приміщеннях з обмеженим доступом.

10. Пульти для дистанційного керування обладнанням, що є постійним робочим місцем, потрібно розташовувати в ізольованих кабінах, приміщеннях або операторських зонах з оптимальними або допустимими умовами праці.

11. Приміщення пультів дистанційного керування необхідно відокремлювати від виробничих тамбуром-шлюзом та/або обладнувати самостійним виходом у коридор (за можливості).

12. Виробничі будівлі та споруди, призначені для робіт з азбестом та азбестовмісними матеріалами і виробами, мають бути забезпечені обладнанням для збирання осілого пилу.

13. У приміщеннях, де можливе виділення пилу, заборонено застосування конструктивних елементів та оздоблювальних матеріалів, що сприяють його накопиченню та ускладнюють прибирання.

14. Для очищення виробничих приміщень, машин та обладнання від азбестовмісного пилу застосовуються безпилові методи прибирання (пневмоприбирання, вологе прибирання тощо). Вологе прибирання виробничих і підсобних приміщень, обладнання від азбестовмісного пилу здійснюється водою.

ІІІ. Санітарні вимоги до технологічних процесів та виробничого обладнання

1. Під час проектування, організації та проведення технологічних процесів з використанням азбесту при переробці та утилізації азбестовмісних матеріалів і виробів необхідно передбачати:

скорочення часу безпосереднього контакту працівника з азбестовмісним пилом шляхом застосування комплексної механізації, автоматизації, дистанційного керування технологічними процесами та операціями;

застосування безвідходних технологічних процесів;

систему контролю та керування технологічними процесами, що захищає працівників від впливу азбестовмісного пилу, зокрема аварійне відключення виробничого обладнання;

застосування безперервних виробничих процесів, герметизацію обладнання, використання обладнання із вбудованими місцевими відсмоктувачами пилу.

2. До матеріалів і процесів, здатних викликати забруднення виробничого середовища азбестовмісним пилом, слід застосовувати технологічно раціональні способи їх використання, а саме:

використання та обслуговування механізмів, установок, обладнання, інструментів, вентиляційних систем відповідно до інструкцій з експлуатації;

зволоження азбестовмісних виробів і матеріалів на робочих місцях перед розпакуванням, переробкою, вантажно-розвантажувальними роботами, використанням, механічною обробкою, очищенням, обдиранням і видаленням (за можливості);

правильне використання засобів колективного та індивідуального захисту.

3. Усі види обладнання, що є потенційним джерелом виділення азбестовмісного пилу в повітря робочої зони, повинні бути герметизовані та приєднані до систем аспірації та забезпечені апаратами очищення повітря. Експлуатація обладнання при відключених системах аспірації та апаратах очищення повітря забороняється.

4. Конвеєри для транспортування азбесту або сумішей азбесту з іншими матеріалами мають бути закриті та оснащені обладнанням для підключення до систем аспірації в місцях перевантаження матеріалів.

5. У випадку, коли неможливо виключити виділення азбестовмісного пилу в повітря робочої зони, необхідно передбачати застосування:

заходів та засобів, що максимально зменшують потрапляння пилу до виробничих приміщень, нагромадження його на обладнанні та будівельних конструкціях;

засобів пилоприбирання;

засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) органів дихання від аерозолів переважно фіброгенної дії.

6. Для всіх технологічних процесів та операцій необхідно передбачати засоби автоматизації і механізації основних та допоміжних виробничих операцій, що унеможливлюють або мінімізують ручну працю.

IV. Санітарно-гігієнічні вимоги до пакування, складування, транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт

1. Обов’язковому пакуванню підлягають азбест, азбестовмісні матеріали та вироби, що утворюють пил.

2. Азбест повинен упаковуватися в міцну герметичну пилонепроникну тару (паперові або синтетичні мішки, м’які спеціалізовані контейнери). Пластикові матеріали, що використовуються для виготовлення тари, мають бути стійкими до ультрафіолетового випромінювання.

3. Устя мішків з азбестом зшиваються ниткою або закриваються будь-яким способом зварювання. При зшиванні ниткою шов має складатися не менше ніж з двох стібків на сантиметр.

4. При порушенні цілісності пакування допускається усувати пошкодження за допомогою клейкої стрічки з наступним перезатарюванням у герметичну тару.

5. При формуванні транспортного пакета пакувальні одиниці (мішки) з азбестом надійно закріплюються на піддоні або без піддона за допомогою термоусадочної плівки або іншим способом.

6. Пакувальні одиниці азбестовмісних матеріалів та виробів, що утворюють пил (рулони, стопи, бобіни, бухти тощо), запаковуються в пилонепроникний матеріал (плівки, мішки, чохли тощо).

7. Перевезення вантажів, що містять азбест та азбестовмісні матеріали і вироби, що утворюють пил, здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639.

Вантаж має містити попередження: «При механічній обробці продукції використовувати засоби індивідуального захисту. При механічній обробці в приміщеннях вживати заходів щодо профілактики розповсюдження пилу за межі приміщення».

8. Транспортування азбестовмісних матеріалів і виробів, що утворюють пил, необхідно здійснювати в запакованому вигляді:

при сухопутних перевезеннях - у критих залізничних вагонах або автотранспортних засобах;

при водних перевезеннях - у закритих трюмах або контейнерах.

9. Навантаження й розвантаження азбестовмісних матеріалів і виробів, що утворюють пил, потрібно проводити у спосіб, що запобігає утворенню пилу.

10. Усі підіймально-транспортні засоби, які використовуються для навантаження та перевезення азбесту, корабельні трюми, палуби, складські приміщення після розвантаження мають ретельно очищатися за допомогою пристроїв, забезпечених пиловловлювачами. Допускається очищення вологим способом.

11. Перед закладкою на зберігання всі вантажні одиниці ретельно перевіряються на чистоту та наявність пошкоджень. За неможливості відновлення цілісності пошкоджених мішків проводиться їх заміна на нові.

12. Зберігати азбест та азбестовмісні матеріали і вироби, що утворюють пил, потрібно в закритих складських приміщеннях, захищених від потрапляння води, олії та інших забруднювальних речовин. Якщо зовнішнього тимчасового зберігання азбесту (поза складом) уникнути неможливо, вантажні одиниці мають бути захищені тентами, чорними пластиковими або іншими покриттями.

13. Забороняється зберігати азбест навалом без пакування, а також транспортувати незапакований азбест у відкритих кузовах автомашин, на залізничних платформах або у вагонах.

V. Вимоги до збирання, зберігання, транспортування, утилізації та/або поховання азбестовмісних відходів

1. Поводження з азбестовмісними відходами здійснюється з урахуванням вимог законодавства про відходи.

2. Тверді відходи (зв’язаний азбест, азбоцемент, відходи від розпорювання швів, розбиті гальмівні колодки, залишки гуми, просоченої бітумною мастикою, тощо) до їх видалення повинні зберігатися в місцях, де відсутня небезпека їх руйнування.

Сипучі відходи повинні зберігатися в непроникних мішках, контейнерах.

При застосуванні ручного прибирання повинні використовуватись індивідуальні засоби захисту органів дихання (респіратори).

Мішки (або іншу тару), які містили сипучі азбестові волокна, слід видаляти за допомогою подрібнення та/або упакування в щільні кабельні стоси у спеціально відведеному місці (приміщенні), позначеному попереджувальними знаками із зазначенням засобів індивідуального захисту.

Рідкі азбестовмісні відходи повинні зливатися у спеціальні контейнери, ємності або відстійники, котрі мають періодично очищатися від них. Переливання шламу та його висихання не допускаються.

3. Не допускається повторне використання як тари звільнених від азбесту мішків. Допускається їхнє подрібнювання з подальшим розплавлюванням (для утилізації).

4. Пакування звільнених від азбесту мішків у пилонепроникну тару потрібно здійснювати в укритті, позначеному попереджувальними знаками та написами і приєднаному до аспіраційної системи.

VI. Вимоги до виробничих приміщень з переробки та утилізації азбесту, азбестовмісних матеріалів і виробів

1. Усі виробничі приміщення мають бути оснащені загальною припливно-витяжною вентиляцією та аспіраційними системами в місцях, де проводяться:

дроблення, подрібнювання, просіювання, сепарація, змішування, пакування та переміщення з використанням засобів безперервного транспорту азбестовмісних матеріалів і виробів, що утворюють пил;

різання, штампування, свердління, розпилювання, подрібнення або інша механічна обробка азбестоцементних, фрикційних і теплозвукоізоляційних матеріалів і виробів, виготовлених на основі азбесту.

2. Аспіраційні системи повинні бути зблоковані з виробничим обладнанням таким чином, щоб виключати можливість роботи останнього при відключеній вентиляції.

3. Аспіраційні системи та пилогазоуловлювальні установки мають відключатися не раніше ніж через 20 хвилин після зупинки технологічного устаткування.

4. Спосіб подачі припливного повітря, що має надходити із зони з меншим забрудненням, та його швидкість у робочій зоні повинні виключати вторинне пилоутворення. Подачу припливного повітря необхідно здійснювати через обладнання, що забезпечує рівномірний розподіл повітря в робочій зоні. Швидкість руху повітря в робочій зоні має бути в межах 0,1-0,6 м/с.

5. Припливне опалювально-вентиляційне устаткування, кондиціонери, що обслуговують приміщення, у яких не допускається рециркуляція повітря, потрібно розміщувати в ізольованих приміщеннях.

6. Місцеві нагрівальні прилади повинні мати поверхню, що забезпечує легке доступне вологе прибирання або миття.

VII. Вимоги щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення регулярних вимірів концентрації волокон азбесту в повітрі на робочому місці.

2. Вибірка проб має відображати вплив на працівника азбестового пилу або пилу, що виділяється азбестовмісними матеріалами та виробами.

3. Вибірка проб здійснюється лише персоналом, який має необхідну кваліфікацію.

4. Тривалість вибірки проб має забезпечувати встановлення характерного впливу для 8-годинного періоду за допомогою замірів або зважених за часом розрахунків.

5. Підрахунок волокон здійснюється методом фазовоконтрастної мікроскопії, який відповідає методу, рекомендованому Всесвітньою організацією охорони здоров'я (оптична мікроскопія з фазовим контрастом (підрахунок на мембранному фільтрі), ISBN 9241544961, ВООЗ, Женева, 1997), або згідно з Методикою виконання вимірювань зліченої концентрації волокон азбесту в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі методом оптичної мікроскопії (від 09 березня 2010 року МВВ № 081/12-0673-10).

6. Під час вимірювання концентрації азбесту в повітрі беруться до уваги тільки волокна завдовжки понад 5 мкм та завширшки менш як 3 мкм із зіставленням довжина/ширина більше 3:1.

7. Концентрація волокон азбесту в повітрі робочої зони, що виміряна відповідно до зваженої за часом середньої величини для 8-годинного періоду, не повинна перевищувати 0,1 волокна на см-3.

8. Якщо граничне значення, визначене в пункті 7 цього розділу, перевищено, необхідно виявити причини перевищення, вжити відповідних заходів щодо покращення ситуації в найкоротший строк і підтвердити це проведенням повторного заміру концентрації волокон азбесту в повітрі.

9. Діяльність на ділянках з перевищенням граничного значення, передбаченого в пункті 7 цього розділу, забороняється, доки не буде вжито конкретних заходів захисту відповідних працівників або до отримання результатів покращення ситуації.

10. Якщо вплив не може бути зменшено іншими способами, а дотримання граничного значення вимагає використання ЗІЗ органів дихання, їх використання не може бути постійним і має здійснюватися в межах необхідного мінімуму для кожного працівника.

11. Для будь-якого періоду, що вимагає носіння ЗІЗ органів дихання, передбачаються перерви для відпочинку залежно від фізичних потреб працівників та кліматичних обмежень.

12. При виборі ЗІЗ слід враховувати комплексний вплив азбесту, азбестовмісних матеріалів і виробів, дію яких працівник може зазнати при виконанні трудових обов’язків. ЗІЗ підбираються відповідно до антропометричних даних працівника.

13. Зони або ділянки робіт, де концентрація азбестовмісного пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, мають бути позначені попереджувальними знаками та написами «Працювати із застосуванням засобів захисту органів дихання».

14. При роботах з азбестом та азбестовмісними матеріалами й виробами, що утворюють пил, на всіх робочих місцях, у приміщеннях, зонах та на ділянках обов’язкове застосування ЗІЗ органів дихання.

15. Служба охорони праці підприємства зобов’язана визначити типи рекомендованих до застосування респіраторів з урахуванням найбільшої концентрації пилу, встановленої на кожному робочому місці.

16. Догляд та обслуговування ЗІЗ здійснюються із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.

Для захисту рук від подразнювальних факторів необхідно користуватися захисними мазями, пастами, кремами, зокрема при контакті відкритих частин тіла працівників із сирою азбестоцементною масою шкіру необхідно захищати мазями, пастами, силіконовим кремом або вазеліном.

VIII. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення працівників

1. Санітарно-побутові приміщення у кожному окремому випадку мають відповідати характеру та умовам праці, забезпечувати оптимальні санітарно-гігієнічні умови перебування в них з урахуванням розрахункової чисельності груп працівників.

2. У складі санітарно-побутових приміщень слід передбачати окремі гардеробні приміщення для забрудненого одягу та гардеробні для чистого одягу, душові, а також приміщення для зберігання респіраторів.

3. Перевдягання дозволяється в гардеробній для чистого одягу.

4. Душові кімнати мають розміщуватися між гардеробною для забрудненого одягу та гардеробною для чистого одягу.

5. Підлоги, стіни, обладнання гардеробних та душових підлягають дезінфекції після кожної робочої зміни.

6. Для працівників на підприємствах, що використовують азбест, азбестовмісні матеріали та вироби, мають виділятися окремі приміщення для відпочинку, приймання їжі, обігріву з оптимальними параметрами мікроклімату. Меблі для таких приміщень виготовляються з матеріалів, що легко очищаються та дезінфікуються.

7. Підприємства забезпечуються достатньою кількістю питної води, що розраховується відповідно до проектної документації з урахуванням потужності та обсягу виробництва.

8. Вода, що використовується для господарсько-побутових і питних потреб, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

9. Контроль мікрокліматичних умов здійснюється шляхом вимірювання температури, відносної вологості, швидкості руху повітря (двічі на рік - у теплий і холодний періоди), інтенсивності теплового випромінювання згідно з вимогами Державних санітарних норм «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

10. Працівники, яких приймають на роботу, та працівники, зайняті на переробці, утилізації та на роботах, пов’язаних з впливом азбесту, обов’язково проходять попередні (під час прийняття на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

Начальник Управління
громадського здоров'я


Н. Півень


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору