Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів
МВС України; Наказ, Правила, Форма [...] від 26.07.2004822
Документ z1040-04, чинний, поточна редакція — Редакція від 06.06.2014, підстава z0510-14
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »  

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.07.2004  № 822


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 серпня 2004 р.
за № 1040/9639

Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ
№ 613 від 27.06.2006
№ 294 від 08.07.2009
№ 904 від 19.09.2013
№ 374 від 22.04.2014}

Відповідно до вимог Законів України "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)", а також з метою забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила) (додаються).

2. Визначити єдиним загальнодержавним центром, що здійснює керівництво в галузі спеціальної підготовки водіїв автотранспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, Департамент Державтоінспекції МВС України.

3. Начальникові Державтоінспекції МВС України полковнику міліції Георгієнку Г.В.:

3.1. До 1 жовтня 2004 року визначити базові навчально-методичні центри, де організувати навчання викладацького складу регіональних центрів та перепідготовку працівників Державтоінспекції, на яких покладено обов'язки з контролю за перевезенням небезпечних вантажів.

3.2. Розробити та затвердити за погодженням з Міністерством транспорту України навчально-тематичний план і програми курсів спеціальної підготовки водіїв автотранспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, з урахуванням затверджених Правил.

3.3. Забезпечити видання Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і через засоби масової інформації довести їх вимоги до суб'єктів перевезень небезпечних вантажів.

4. Начальникам ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях, місті Севастополі організувати вивчення вимог цього наказу в підпорядкованих підрозділах Державтоінспекції та забезпечити дієвий контроль за його виконанням.

5. Вважати таким, що не застосовується, наказ МВС СРСР від 23.09.1985 № 181 "Про затвердження Інструкції про забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра генерал-майора міліції Присяжнюка А.Й. та Департамент Державтоінспекції (Георгієнко Г.В.) МВС України.

Міністр
генерал-лейтенант міліції


М.В. Білоконь




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МВС України
26.07.2004 № 822


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 серпня 2004 р.
за № 1040/9639

ПРАВИЛА
дорожнього перевезення небезпечних вантажів

{У тексті Правил слова “упаковка”, “великогабаритна тара”, “узгодження маршруту”, “відповідне відвантажувальне найменування”, “пакет” у всіх відмінках замінено відповідно словами “пакування”, “крупногабаритна тара”, “погодження маршруту”, “транспортна назва”, “транспортний пакет” у відповідних відмінках; букви і цифри “(ECE/TRANS/175 (Vol. I)” виключено згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{У тексті цих Правил слова "погодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу" у всіх відмінках і числах замінено словами "погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 374 від 22.04.2014}

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.

{Пункт 1.1 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

1.2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

{Розділ 1 доповнено новим пунктом 1.2 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

1.3. Міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - ДОПНВ) та інших міжнародних договорів України.

1.4. Небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки у випадках, якщо вони згідно з вимогами ДОПНВ і цих Правил допущені до перевезення та коли всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

{Пункт 1.4 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 294 від 08.07.2009}

1.5. Суб'єкти перевезень небезпечних вантажів зобов'язані вжити відповідних виду та ступеню небезпеки заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, а в разі аварії, що відбулася, - заходів, що дозволяють максимально обмежити важкі наслідки цієї аварії.

1.6. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

вантаж навалочний - будь-який вантаж, переважно однорідний за складом, що не є рідиною або газом і складається із суміші часток, гранул або будь-яких великих шматків речовини, який завантажується без застосування будь-яких видів тари в транспортний засіб чи контейнер;

вантажі підвищеної небезпеки - небезпечні вантажі, що можуть бути використані не за призначенням, а в терористичних цілях та відповідно призвести до серйозних наслідків, таких як масова загибель людей або великі руйнування. Перелік вантажів підвищеної небезпеки визначається згідно з ДОПНВ;

вантажна одиниця - будь-яке пакування, незапакований виріб чи будь-який транспортний пакет;

вантажник - юридична або фізична особа, що здійснює навантаження: небезпечних вантажів у транспортний засіб чи великий контейнер, контейнера, контейнера для масових вантажів, багатоелементного газового контейнера, контейнера-цистерни, переносної цистерни на транспортний засіб;

відповідальний за наповнення - юридична або фізична особа, що завантажує небезпечний вантаж у цистерну (автоцистерну, знімну цистерну, переносну цистерну або контейнер-цистерну) та (або) транспортний засіб, великий чи малий контейнер для перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом), а також у транспортний засіб-батарею або багатоелементний газовий контейнер;

відправник небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка підготовлює та подає цей вантаж до перевезення;

змішувально-зарядна машина (MEMU) - машина або транспортний засіб з установленою на ньому машиною для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, та їх заряджання;

контейнер для масових вантажів - система утримання (уключаючи будь-який вкладень або покриття), призначена для перевезення твердих речовин, що знаходяться у безпосередньому контакті із системою утримання (призначений для багаторазового використання та має постійне призначення; спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів; обладнаний пристроями, що полегшують виконання вантажних операцій з ним; має об'єм не менше ніж 1 м-3). Це визначення не охоплює тару, контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів, крупногабаритну тару та цистерни;

номінальна місткість посудини - номінальний об'єм небезпечної речовини, що міститься в посудині, виражений у літрах. Для балонів із стисненими газами номінальною місткістю є їх місткість при заповненні водою;

одержувач небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка одержує небезпечний вантаж від перевізника;

опалювальний пристрій - пристрій, в якому безпосередньо використовується рідке чи газоподібне паливо і не вживається тепло, що відходить від двигуна транспортного засобу;

оператор контейнера-цистерни (переносної цистерни) - юридична або фізична особа, на ім'я якої зареєстрований контейнер-цистерна (переносна цистерна);

пакувальник - юридична або фізична особа, що заповнює небезпечними вантажами тару, уключаючи крупногабаритну тару і контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, а також у разі потреби готує пакування для перевезення;

перевізник небезпечного вантажу - юридична або фізична особа, яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

повне завантаження - будь-який вантаж одного вантажовідправника, при перевезенні якого транспортний засіб чи великий контейнер завантажується тільки цим вантажем і всі операції із завантаження чи розвантаження якого здійснюються відповідно до інструкцій вантажовідправника або вантажоодержувача;

погодження дорожнього перевезення - узгодження з Державною автомобільною інспекцією МВС України (далі - Державтоінспекція МВС України) руху транспортних засобів конкретними вулицями та дорогами, яке обумовлює недопущення проїзду через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або дорогами транспортних засобів, що становлять серйозну фізичну небезпеку для учасників руху; вимоги щодо руху та стоянки під час несприятливих погодних умов, землетрусів, аварій, страйків, громадських безпорядків або військових дій; обмеження руху транспортних засобів у певні дні тижня або року;

розвантажник - юридична або фізична особа, що здійснює вивантаження небезпечних вантажів з транспортного засобу чи великого контейнера; знімає контейнер, контейнер для масових вантажів, багатоелементний газовий контейнер, контейнер-цистерну, переносну цистерну з транспортного засобу; вивантаження небезпечних вантажів із цистерни (автоцистерни, знімної цистерни, переносної цистерни або контейнера-цистерни) та (або) транспортного засобу, великого чи малого контейнера для перевезення небезпечних вантажів навалом (насипом), контейнера для масових вантажів, а також із транспортного засобу-батареї, змішувально-зарядної машини або багатоелементного газового контейнера;

тара комбінована - транспортна тара, що містить одну чи декілька одиниць внутрішньої тари з продукцією та за необхідності проміжну тару і допоміжні пакувальні засоби;

тара неочищена - тара, що містить залишки небезпечних вантажів;

транспортна одиниця - автотранспортний засіб, до якого не причеплено причіп, або автотранспортний засіб та зчеплений з ним причіп;

транспортний засіб АТ - транспортний засіб, крім транспортних засобів FL чи ОХ, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3, а також транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м-3, крім транспортних засобів-батарей типу FL;

транспортний засіб EX/II або EX/III - транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів;

транспортний засіб FL - транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60° С у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3; транспортний засіб, призначений для перевезення легкозаймистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м-3; транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м-3, призначений для перевезення легкозаймистих газів;

транспортний засіб MEMU - те саме, що й змішувально-зарядна машина;

транспортний засіб ОХ - транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60 % (клас небезпеки 5.1 № ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м-3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1м-3.

Інші терміни в цих Правилах вживаються у значеннях, наведених у ДСТУ 4500-1:2008 “Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять”, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 16 квітня 2008 року № 125 (далі - ДСТУ 4500-1:2008).

{Пункт 1.6 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

1.7. Положення Правил не поширюється на:

а) термінові перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються з метою рятування людей або захисту навколишнього середовища, за умови, що вжито всіх належних заходів до забезпечення повної безпеки таких перевезень і про здійснення таких перевезень повідомлено Державтоінспекцію МВС України;

б) перевезення машин або механізмів, не зазначених у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ, які містять небезпечні вантажі у внутрішньому або експлуатаційному устаткуванні цих машин або механізмів;

{Підпункт "б" пункту із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006}

в) гази, які містяться в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначені для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого устаткування транспортного засобу (наприклад холодильного);

г) гази, що містяться в обладнанні, яке використовується для експлуатації транспортного засобу (наприклад, у вогнегасниках), та запасних частинах. Ці Правила не поширюються на шини, навіть якщо вони перевозяться як вантаж;

{Підпункт "г" пункту 1.7 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

ґ) окиснювальні гази та задушливі гази, які перевозяться в посудинах чи резервуарах за умови, що тиск газу в посудині чи резервуарі при температурі 20° C не перевищує 200 кПа (2 бар) та що під час перевезення газ цілком перебуває в газоподібному стані. Сюди включаються будь-які види посудин та резервуарів, що, наприклад, є частиною машин та приладів;

{Підпункт "ґ" пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 374 від 22.04.2014}

д) гази, що містяться в харчових продуктах (за винятком продуктів харчування, віднесених до № ООН 1950) чи напоях;

{Підпункт "д" пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

е) рідке паливо, яке міститься в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначене для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу. Загальна місткість вбудованих паливних баків не повинна перевищувати 1500 л на одну транспортну одиницю, а місткість бака, встановленого на причепі, не повинна перевищувати 500 л. У переносних паливних ємностях (наприклад каністрах) можна перевозити не більше 60 л палива на одну транспортну одиницю. Ці обмеження не поширюються на транспортні засоби рятувальних служб;

є) перевезення речовин, які упаковані в обмежених та звільнених кількостях, за умови виконання вимог до їх пакування та марковання, викладених відповідно в главах 3.4 та 3.5 додатка А до ДОПНВ. На перевезення небезпечних вантажів, які упаковані в обмежених кількостях, поширюються вимоги пункту 11.6 розділу 11 та пункту 12.23 розділу 12 цих Правил;

{Підпункт "є" пункту 1.7 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

ж) гази, що містяться у м’ячах для різних видів спорту;

{Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

з) гази (крім газів класу 7), що містяться в електричних лампочках, за умови, що в разі їх розриву ефект розкидання обмежується пакуванням;

{Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

и) літієві батареї, установлені на транспортному засобі, що здійснює перевезення, і призначені для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу;

{Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

і) літієві батареї, що містяться в обладнанні, призначеному для використання під час перевезення, та забезпечують його функціонування (наприклад, у переносному комп’ютері);

{Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

ї) інші вантажі, які не підпадають під дію ДОПНВ.

{Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

1.8. До перевезення небезпечних вантажів в пакуваннях без перевищення максимальних кількостей на транспортну одиницю, що вказані в додатку 1 до цих Правил, застосовуються вимоги таких розділів Правил:

розділ 2 "Підготовка небезпечного вантажу до перевезення";

розділ 3 „Марковання та знаки небезпеки на вантажних одиницях”;

{Абзац третій пункту 1.8 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

розділ 4 "Способи перевезення небезпечних вантажів", пункти 4.3.8 та 4.3.9;

{Абзац четвертий пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

розділ 5 "Загальні вимоги до транспортних одиниць та їх обладнання", підпункт а) пункту 5.2 (незалежно від дати реєстрації транспортних засобів);

розділ 7 "Підготовка водіїв та інших осіб, обов'язки яких пов'язані з автомобільними перевезеннями небезпечних вантажів", підрозділ 7.2;

розділ 9 "Перевізні документи", підпункти "а" та "д" пункту 9.1, пункт 9.2;

{Абзац сьомий пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

розділ 11 "Завантаження, розвантаження та оброблення небезпечних вантажів", крім пунктів 11.19-11.22;

{Абзац восьмий пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

розділ 13 "Вимоги до екіпажу транспортного засобу, що здійснює перевезення небезпечних вантажів", пункт 13.6;

розділ 14 "Нагляд за транспортними засобами, що перевозять небезпечні вантажі";

розділ 15 "Обов'язки учасників перевезень у сфері забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів";

розділ 16 "Контроль за дорожнім перевезенням небезпечних вантажів".

2. Підготовка небезпечного вантажу до перевезення

2.1. Небезпечні вантажі перед початком перевезення повинні бути класифіковані та віднесені до одного з класів (підкласів) небезпеки. При цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 ще й група пакування. Для вибухових речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначається група сумісності.

Класифікація небезпечного вантажу наводиться в нормативному документі на продукцію або в паспорті безпеки речовини та в транспортному документі.

{Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{Пункт 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

2.2. Відповідно до конкретних найменувань та властивостей для речовин або виробів згідно з переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ визначається номер ООН, клас (підклас) небезпеки, вид додаткової небезпеки група пакування та/або група сумісності.

{Абзац перший пункту 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

Якщо вироби або речовина не зазначені конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ ( 994_217 ), їх клас (підклас) небезпеки, вид додаткової небезпеки, група пакування та/або група сумісності визначаються за результатами класифікаційних випробувань та, якщо доречно, таблицею пріоритету небезпек. Ідентифікація вантажів (визначення номера ООН та транспортної назви) здійснюється згідно з вимогами частини 2 додатка А до ДОПНВ.

{Абзац другий пункту 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

Ці показники для небезпечних вантажів класу 1 та не зазначених конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних вантажів класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2 та інфекційних речовин класу 6.2 визначаються компетентним органом, а для інших небезпечних вантажів - виробником продукції.

{Абзац третій пункту 2.2 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006}

{Пункт 2.3 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

2.3. Вироби або речовини запаковуються згідно з інструкціями з пакування, наданими в підрозділах 4.1.4.1 - 4.1.4.3 додатка А до ДОПНВ, з урахуванням загальних та спеціальних вимог, якщо не передбачається інший спосіб перевезення. Види і типи тари, крупногабаритної тари чи контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів, використання яких не дозволено інструкціями з пакування, не повинні використовуватись для перевезення тієї чи іншої речовини або виробу, за винятком випадків, коли це дозволено на підставі тимчасового відступу, погодженого країнами - учасницями ДОПНВ, відповідно до розділу 1.5.1 додатка А до ДОПНВ.

{Абзац перший пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

Пакування, що не зазначені у вищевказаних інструкціях, можуть використовуватись для внутрішніх перевезень за згодою компетентних органів за умови відповідності вимогам стандартів.

2.4. Небезпечні вантажі упаковуються в тару, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів, та крупногабаритну тару, яка має бути досить міцною, щоб витримати удари та навантаження, які виникають під час перевезення, у тому числі при перевантаженнях, а також при будь-якому переміщенні з піддону або вилученні з транспортного пакета з метою подальшої ручної або механізованої обробки. Тара, включаючи контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритну тару, повинна мати таку конструкцію та зачинятися таким чином, щоб запобігати будь-якому витоку вмісту, що може виникнути за звичайних умов перевезення в результаті вібрації, зміни температури, вологості або тиску. На зовнішній поверхні упаковок не повинно бути залишків небезпечних речовин.

{Пункт 2.5 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{Пункт 2.6 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

2.5. Різні небезпечні вантажі або небезпечні вантажі разом з іншими вантажами можуть упаковуватися сумісно в комбіновану тару, якщо сумісне упаковування дозволяється відповідно до положень ДОПНВ та за умови виконання пункту 4.1.10 додатка А до ДОПНВ або підпункту 1.1.4.2.1 b) додатка А до ДОПНВ, якщо дорожнє перевезення здійснюється до морського або повітряного чи після них.

{Пункт в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006}

{Пункт 2.6 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{Пункт 2.7 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

2.6. Тара, у тому числі контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритна тара, що використовується для небезпечних вантажів, повинна відповідати вимогам ДОПНВ (стандартів).

{Пункт 2.6 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

2.7. Кожна одиниця тари, у тому числі контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів та крупногабаритна тара, за винятком внутрішньої тари в комбінованій тарі, повинна відповідати типу конструкції, випробуваному та затвердженому згідно з вимогами, викладеними в главах 6.1-6.6 додатка А до ДОПНВ, і мати належне маркування.

2.8. Тара перед наповненням та пред'явленням до перевезення перевіряється вантажовідправником і не повинна мати слідів корозії, забруднення та інших ушкоджень. Тара, призначена для багаторазового використання, з появою ознак зменшення міцності не повинна використовуватись для перевезень або має бути відновлена таким чином, щоб бути здатною витримати іспити за типом конструкції. При цьому вона повинна мати належне маркування відповідно до підпунктів 6.1.3.3 - 6.1.3.4 додатка А до ДОПНВ.

{Пункт із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006}

2.9. Ушкоджені пакування та пакування, що мають дефекти, а також небезпечні вантажі, що просочились чи розсипались, можуть перевозитись в аварійній тарі, випробуваній та маркованій згідно з вимогами пункту 6.1.5.1.11 додатка А до ДОПНВ. Аварійна тара може використовуватись тільки в тому разі, якщо ушкодження упаковок сталося під час перевезення.

2.10. Відповідальність за правильну класифікацію, маркування небезпечного вантажу, маркування та придатність власної тари до перевезення небезпечного вантажу несе вантажовідправник.

3. Марковання та знаки небезпеки на вантажних одиницях

{Назва розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{У розділі 3 слово „упаковка” у всіх відмінках замінено словами „вантажна одиниця” у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.1. На кожну вантажну одиницю з небезпечними вантажами повинен наноситись номер ООН, який відповідає її вмісту. Перед цим номером проставляються літери „UN”. На незапакований виріб марковання наноситься на сам виріб або на його опору, транспортно-завантажувальне обладнання чи пристрій для його зберігання та запускання.

{Пункт 3.1 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.2. На кожну вантажну одиницю з небезпечними вантажами 1-го класу додатково наноситься транспортна назва. Ця назва повинна відповідати вимогам розділу 3.1.2 додатка А до ДОПНВ. На пакування, що містять бризантні вибухові речовини, наноситься їх комерційна назва.

{Пункт 3.2 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.3. Аварійна тара додатково маркується словом "АВАРІЙНА".

3.4. На контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів місткістю понад 450 л та крупногабаритній тарі маркування повинно наноситись на дві протилежні бічні стінки.

{Пункт 3.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.5. Марковання на вантажній одиниці повинно бути:

{Абзац перший пункту 3.5 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

а) чітко видимими та розбірливими;

б) здатними витримати вплив будь-яких погодних умов без істотного зменшення їх якості.

3.6. Крім зазначеного в цьому розділі марковання, на вантажні одиниці та тару наноситься марковання згідно з ГОСТ 14192-77, попереджувальне марковання згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 31340:2009 та інше марковання - згідно з вимогами нормативно-технічного документа на продукцію.

{Пункт 3.6 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.7. У разі перевезення небезпечних вантажів на вантажні одиниці повинні наноситись знаки небезпеки, вказані для цих вантажів у переліку небезпечних вантажів наведеного в таблиці А глави 3.2 додатка А ДОПНВ.

{Пункт 3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006}

3.8. Знаки небезпеки повинні за кольором, символами та загальною формою відповідати зразкам, наведеним у додатку 2 до цих Правил.

3.9. Усі знаки небезпеки на вантажних одиницях:

а) повинні розміщуватися з одного боку, а на вантажних одиницях з вантажами 1-го класу - поруч з транспортною назвою;

{Підпункт "а" пункту 3.9 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

б) повинні бути чіткими, видимими і витримувати вплив погодних умов без істотного зниження їх якості на період транспортування вантажу та не повинні закриватися іншим маркованням;

{Підпункт "б" пункту 3.9 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

в) якщо вимагається нанесення кількох знаків небезпеки, вони повинні бути розміщені поруч один біля одного;

г) повинні розміщуватись на контрастному фоні або мати переривчастий чи суцільний зовнішній контур.

{Пункт 3.9 розділу 3 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.10. Якщо вантажна одиниця має неправильну геометричну форму або малі розміри, які не дозволяють належним чином розмістити на ньому знаки небезпеки, дозволяється їх наносити за допомогою надійно закріпленого ярлика або в інший спосіб.

{Пункт 3.10 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.11. На контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів місткістю понад 450 л та крупногабаритній тарі знаки небезпеки повинні прикріплюватись на двох протилежних стінках.

{Пункт 3.11 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.12. Маніпуляційний знак „Верх” наноситься на протилежних боках вантажних одиниць, що містять рідини чи охолоджені скраплені гази в ємностях з невидимими зовні затворами або вентиляційними отворами, а також на протилежних боках ємностей (без зовнішньої тари), обладнаних вентиляційними отворами.

{Пункт 3.12 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.13. Якщо у вантажній одиниці знаходяться два небезпечних вантажі або більше, вона позначається відповідними знаками небезпеки та маркованням для кожного з вантажів. Знак додаткової небезпеки не наноситься у випадках, коли знак основної небезпеки вже вказує на цю небезпечну властивість вантажу.

{Пункт 3.13 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.14. Неочищена тара з-під небезпечного вантажу повинна бути маркована і позначена знаками небезпеки так само, як і в наповненому стані.

{Пункт 3.14 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.15. Транспортні пакети маркуються додатково словами „ТРАНСПОРТНИЙ ПАКЕТ”.

{Пункт 3.15 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.16. Допускається не наносити марковання, знаки небезпеки, попереджувальні знаки та маніпуляційні знаки „Верх” на транспортний пакет, коли знаки та марковання, нанесені на пакування чи вироби, що знаходяться в цьому транспортному пакеті, добре видимі зовні.

Якщо для різних пакувань чи виробів потрібно лише одне марковання або один знак небезпеки, їх досить нанести один раз.

{Пункт 3.16 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.17. На пакування, що містять вантажі, які є небезпечними для довкілля, наноситься попереджувальний знак згідно з додатком 3 до цих Правил. Цей попереджувальний знак розміщується поруч з маркованням. Попереджувальний знак для вантажів, що є небезпечними для довкілля, не наноситься на вантажні одиниці, що містять (в одиночній або внутрішній тарі) не більше:

5 л рідин, що є небезпечними для довкілля;

5 кг (маса нетто) твердих речовин, що є небезпечними для довкілля.

{Пункт 3.17 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.18. Знаки небезпеки та попереджувальні знаки для вантажів, що є небезпечними для довкілля, повинні мати форму квадрата, повернутого на 45° С, з мінімальними розмірами 100 х 100 мм. Маніпуляційний знак „Верх” повинен мати форму прямокутника розміром 148 х 210 мм. Розміри знаків небезпеки, попереджувальних знаків та маніпуляційних знаків „Верх” залежно від розмірів вантажних одиниць можуть бути зменшені за умови їх чіткої видимості.

{Пункт 3.18 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

3.19. У випадках дорожнього перевезення небезпечного вантажу перед наступним морським, залізничним або повітряним перевезенням чи після них вантажні одиниці можуть бути марковані та позначені знаками небезпеки згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують перевезення небезпечних вантажів цими видами транспорту.

{Пункт 3.19 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

{Пункт 3.20 розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

4. Способи перевезення небезпечних вантажів

4.1. Залежно від роду, найменування, транспортної небезпеки та ступеня небезпеки небезпечні вантажі можуть надаватись до перевезення:

вантажними одиницями (окремими або сформованими у транспортні пакети) у транспортних засобах та контейнерах;

наливом та насипом у цистернах;

навалом (насипом) у транспортних засобах та контейнерах.

Для перевезення небезпечних вантажів потрібно обов'язкове визначення дозволеного способу перевезення.

{Пункт 4.1 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

4.2. Якщо великий контейнер відповідає вимогам, що застосовуються до кузовів транспортних засобів, передбачених у цій частині та в частині 6 цих Правил для конкретних вантажів, то до вантажної платформи транспортного засобу, на який завантажено такий контейнер, зазначені вимоги можуть не застосовуватись.

{Пункт 4.2 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

4.3. Перевезення в пакуваннях

4.3.1. В пакуваннях, контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів і крупногабаритній тарі можуть перевозитись тільки ті речовини та вироби, для яких такий спосіб перевезення допускається положеннями ДОПНВ.

4.3.2. Пакування можуть завантажуватись (якщо не передбачено інше) у:

а) закриті транспортні засоби чи закриті контейнери;

б) накриті транспортні засоби чи накриті контейнери;

{Підпункт "б" підпункту 4.3.2 пункту 4.3 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

в) відкриті транспортні засоби чи відкриті контейнери.

4.3.3. У закритих або накритих транспортних засобах чи контейнерах перевозяться пакування з тарою, виготовленою з чутливих до вологи матеріалів, а також пакування, що містять такі небезпечні вантажі:

{Абзац перший підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

а) самореактивні речовини (клас небезпеки 4.1);

б) речовини, здатні до самозаймання (клас небезпеки 4.2);

в) речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою (клас 4.3);

г) органічні пероксиди (клас небезпеки 5.2);

{Підпункт "ґ" пункту 4.3.3 виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 613 від 27.06.2006}

4.3.4. Пакування та незапаковані вироби, що містять вибухові речовини та вибухові вироби 1-го класу, повинні перевозитись тільки в транспортних засобах EX/II та EX/III. Причепи (за винятком напівпричепів), які відповідають вимогам, що висуваються до транспортних засобів EX/II або EX/III, можуть буксируватися автотранспортними засобами, що не відповідають цим вимогам. Вибір типу транспортного засобу залежить від кількості вантажу, що перевозиться, яка обмежується з розрахунку на одну транспортну одиницю відповідно до положень пункту 4.3.6 цих Правил.

{Підпункт 4.3.4 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

4.3.5. При перевезенні сипких та порошкоподібних речовин, піротехнічних засобів 1-го класу небезпеки, які мають класифікаційні коди 1.1A, 1.1C, 1.1D, 1.1G, 1.3C та 1.3G, а також піротехнічних засобів у контейнері його підлога повинна мати неметалеву поверхню або покриття.

{Підпункт 4.3.5 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 904 від 19.09.2013}

4.3.6. Загальна маса нетто вибухової речовини (для вибухових виробів загальна маса нетто вибухової речовини, що міститься у всіх виробах), що перевозиться на одній транспортній одиниці, не повинна перевищувати зазначених у таблиці 1 цих Правил показників.

Таблиця 1

Максимально допустима маса нетто (кг) вибухової речовини на одну транспортну одиницю

Транспортна одиниця

Підклас

1.1

1.2

1.3

1.4

1.5 і 1.6

Порожня неочищена тара

Група сумісності

1.1A

Окрім 1.1A

  

  

Окрім 1.4S

1.4S

  

EX/II

6,25

1000

3000

5000

15000

Не обмежується

5000

Не обмежується

EX/III

18,75

16000

16000

16000

16000

Не обмежуються

16000

Не обмежується

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5  6
наступна сторінка »