Документ z1074-03, поточна редакція — Редакція від 21.08.2009, підстава z0724-09

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
Н А К А З
24.11.2003 N 142/5/2092
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 листопада 2003 р.
за N 1074/8395

Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки
колісних транспортних засобів
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції
N 137/5/2732 ( z1566-04 ) від 08.12.2004
N 1335/5/1159 ( z0724-09 ) від 24.07.2009 }

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судову експертизу"
( 4038-12 ) та ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових
прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 )
Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Методику товарознавчої експертизи та оцінки
колісних транспортних засобів, що додається. { Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 1335/5/1159 ( z0724-09 ) від 24.07.2009 }
2. Начальнику управління експертного забезпечення правосуддя
Міністерства юстиції України (Головченко Л.М.) подати цей наказ на
державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від
03.10.92 N 493 ( 493/92 ) "Про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади" (із змінами і доповненнями).
3. Контроль за виконанням наказу покласти: у Міністерстві
юстиції України - на заступника Міністра юстиції України
О.М.Пасенюка, у Фонді державного майна України - на заступника
Голови Фонду державного майна України Д.М.Парфененка.
Міністр юстиції України О.В.Лавринович
Голова Фонду державного
майна України М.В.Чечетов

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України,
Фонду державного майна
України
24.11.2003 N 142/5/2092
(у редакції наказу
Міністерства юстиції
України,
Фонду державного майна
України
від 24.07.2009
N 1335/5/1159)
( z0724-09 )

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 листопада 2003 р.
за N 1074/8395

МЕТОДИКА
товарознавчої експертизи та оцінки
колісних транспортних засобів

I. Загальні положення
1.1. Ця Методика розроблена згідно із Законами України "Про
судову експертизу" ( 4038-12 ), "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ),
Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і
майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 10.09.2003 N 1440 ( 1440-2003-п ), та іншими
нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки
майна.
1.2. Методика встановлює механізм оцінки (визначення
вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також
вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури
визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією
Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі,
самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і
меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо
вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих
видів транспорту.
1.3. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення
автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими
експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз
Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних
експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ
України, експертами інших державних установ, суб'єктами
господарювання, до компетенції яких входить проведення судових
автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також
всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у
випадках, передбачених законодавством України або договорами між
суб'єктами цивільно-правових відносин.
1.4. Методика застосовується з метою: а) визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі
відчуження; б) визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні
чи за конкурсом; в) визначення вартості КТЗ як об'єкта застави; г) визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для
його декларування; ґ) визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та
юридичними особами; д) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі
пошкодження КТЗ; е) визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; є) визначення вартості КТЗ для розв'язання майнових
суперечок; ж) визначення вартості арештованих, конфіскованих або
визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх
продажу; з) визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на
митну територію України; и) визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних
засобів юридичних осіб; і) в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого
КТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
1.5. Методика застосовується також у разі: а) визначення року виготовлення КТЗ і його складників; б) визначення комплектності та укомплектованості КТЗ
відповідно до нормативно-технічної документації його виробника; в) визначення типу, моделі, версії КТЗ; г) установлення типу, потужності та робочого об'єму двигуна,
типу кузова, інших технічних показників КТЗ; ґ) класифікації КТЗ (його складників) за Українською
класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14,
2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (далі - УКТЗЕД).
1.6. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у
такому значенні: аварійне пошкодження - пошкодження у вигляді порушення форми
(геометричних розмірів, цілісності конструкції матеріалу
виготовлення) КТЗ або його складника, що мало місце внаслідок
зовнішнього механічного контакту з іншим КТЗ чи іншою перешкодою,
визначеною згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306
( 1306-2001-п ) (із змінами); автобус - КТЗ, який за своєю конструкцією та обладнанням
призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для
сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно; автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в
рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для
руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення
людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів,
виконання спеціальних робіт; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією
і внутрішнім обладнанням призначений головним чином для
перевезення людей та їхнього багажу і в якому розміщено не більше
дев'яти місць для сидіння включно з місцем водія; автомобільний транспортний засіб - КТЗ (автобус, вантажний та
легковий автомобілі, причіп, напівпричіп), який використовується
для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних
робочих функцій; базова комплектність КТЗ - комплектність КТЗ серійного
виготовлення без додаткового обладнання і конструкційних складових
частин спеціального (додаткового) призначення; вартість нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт
регіональна - вартість, що отримана шляхом спостережень вартісних
значень нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт КТЗ певної
моделі на спеціалізованих підприємствах автомобільного сервісу в
регіоні; величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна
величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за
нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою
вартістю подібного непошкодженого КТЗ; версія (модифікація) КТЗ - сукупність дорожніх транспортних
засобів одного типу, які належать до однієї моделі і не мають
відмінностей у таких характеристиках, як: колісна база; маса без
водія й експлуатаційних рідин; маса у спорядженому стані; повна
маса; навантаження на кожну вісь за повної маси; робочий об'єм
двигуна; максимальна потужність; тип коробки передач, кількість
передач та їхні передатні числа; передатне число головної
передачі; верхня та нижня межі радіусів котіння шини для кожної
осі; кількість місць для сидіння; виробник КТЗ - фізична або юридична особа, що відповідає за
перетворення складових частин в єдине працездатне ціле, тобто за
складання КТЗ і однозначність його ідентифікаційного номера; відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо
відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його
складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється
методами відновлення чи заміни складових частин; дефект - невідповідність вимогам виробника та (або)
законодавства заданої або очікуваної вимоги, яка стосується КТЗ
(зокрема відремонтованого), його складника, включаючи
невідповідність вимогам безпеки; дефектування - технологічний процес оцінювання технічного
стану об'єкта дослідження після часткового чи повного розбирання
КТЗ (складової) з контролем параметрів (характеристик) та
сортуванням складників на групи відповідно до ступеня їх
придатності; діагностування - технологічний процес оцінювання технічного
стану об'єкта дослідження без його повного розбирання за
сукупністю виявлених діагностичних чинників із заданою точністю; економічна доцільність ремонту КТЗ (складової частини) -
принцип оцінки, який передбачає, що відновлювальний ремонт КТЗ
(складника) є доцільним лише за умови, що вартість
відновлювального ремонту КТЗ (складника) підвищує його ринкову
вартість, проте не перевищує її; експлуатаційний знос - утрата елементами конструкції КТЗ
своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей
або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу
навколишнього природного середовища; ідентифікація КТЗ - установлення відповідності характеристик,
ознак певного КТЗ (тип, модель, версія, рік виготовлення, робочий
об'єм двигуна, комплектність, повна маса тощо) даним виробника; ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) -
структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються
виробником КТЗ з метою його ідентифікації; колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений
для руху безрейковими дорогами, який використовується для
перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу
під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи
механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до
участі в дорожньому русі. Термін "колісний транспортний засіб"
поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним
електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси); колісний транспортний засіб аналогічний - КТЗ, істотні ознаки
якого (тип, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий
об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової
передачі, габаритні розміри, період випуску, комплектність тощо)
схожі до відповідних ознак оцінюваного КТЗ; колісний транспортний засіб ідентичний - КТЗ, основні ознаки
і параметри якого (виробник, країна походження, тип, модель,
конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна,
тип коробки передач та інших складників силової передачі,
габаритні розміри, рік виготовлення, технічні характеристики)
відповідають ознакам конкретного КТЗ. Розбіжності можуть
стосуватися комплектності та укомплектованості КТЗ, пробігу та
технічного стану; колісний транспортний засіб новий - КТЗ, який жодного разу не
був зареєстрований з метою одержання дозволу на його експлуатацію
в уповноважених державних органах (у тому числі у країні -
експортері КТЗ); колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення -
транспортний засіб, який призначений для перевезення певних
категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей,
інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна,
сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль
інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне
обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими
і звуковими сигнальними пристроями тощо); колісний транспортний засіб спеціального призначення -
транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих
функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний,
автобетонозмішувач, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі,
для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога,
автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна
майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових
станцій тощо); колісний транспортний засіб, що був у користуванні, - КТЗ, на
який уповноваженими державними органами (у тому числі у країні -
експортері КТЗ) були видані або є реєстраційні документи, які
дають право на його експлуатацію; комплектність КТЗ (складової частини) - перелік складників та
опцій, що відповідають специфікаціям виробника КТЗ (складової
частини); модель (варіант) КТЗ - сукупність КТЗ одного типу, які не
мають відмінностей за типом кузова (згідно з ДСТУ 2885-94
"Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Типи кузовів. Терміни
та визначення"), виробником, кількістю і розташуванням ведучих та
керованих осей, робочим циклом, кількістю і розташуванням
циліндрів двигуна. Робочі об'єми двигунів КТЗ однієї моделі не
повинні відрізнятися більше ніж на 20%, а їх потужність - на 30%; мототехніка (мототранспортні засоби) - КТЗ, що мають менше
ніж чотири колеса (мопеди, моторолери, мотоцикли, мототрицикли)
або чотири колеса (мотоквадроцикли, мотоколяски) і мають ознаки
конструкції, що відповідають критеріям КТЗ категорії L за
класифікацією, наведеною у Зведеній резолюції про конструкцію
транспортних засобів (СР.3) - (TRANS/WP.29/79 від 11 серпня
1997 року - документ Європейської економічної комісії ООН); напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду
центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного
завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує
передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший
транспортний засіб, який виконує функції тягача; нормативний пробіг - середньостатистичний, річний для даної
моделі КТЗ пробіг, щодо якого визначається середня ринкова
вартість КТЗ; обстеження КТЗ - процедура інструментального або
органолептичного дослідження КТЗ з метою визначення його
технічного стану; оновлення - заміна складника, що був у користуванні, на
новий; опція - додаткове оснащення КТЗ не передбаченими базовою
комплектністю складниками з варіантами їх виконання, що підвищують
його споживчі і технічні якості; причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії,
пристосований для буксирування автомобілем; регіон - територія, що окреслюється межами області, де
проводиться оцінка КТЗ або вартості відновлювального ремонту
(матеріального збитку); ремонт капітальний - комплекс операцій з відновлення
справності і не менше 80% ресурсу КТЗ (його складника) згідно з
вимогами нормативно-технічних або нормативно-правових актів із
заміною та/або відновленням будь-яких його складників, зокрема
базових; ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку
можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ
(його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між
покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за
умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і
без примусу. Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці,
за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової
вартості; робочий об'єм двигуна - сума робочих об'ємів циліндрів
двигуна з кривошипно-шатунним механізмом, які витісняються
поршнями під час їхнього руху від крайнього верхнього до крайнього
нижнього положень. Робочі об'єми двигунів інших конструкцій
визначаються спеціальними розрахунками чи експериментальними
методами; складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи
комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської
документації; спеціалізоване підприємство автомобільного сервісу
(спеціалізоване підприємство) - підприємство, що належить до
сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного
ремонту КТЗ, створеної виробником КТЗ або уповноваженими ним
суб'єктами господарювання відповідно до законодавства; страхова вартість - вартість КТЗ, визначена відповідно до
умов договору страхування; строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до
дати його оцінки; технічний стан - відповідність КТЗ складу його конструкції на
дату реєстрації та сукупність фактичних експлуатаційних
характеристик КТЗ на дату перевірки; тип КТЗ - класифікаційна одиниця, що визначає призначення КТЗ
і особливості конструкції; укомплектованість - наявність усіх складників КТЗ, які
передбачені виробником; фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ
(його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою
первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників)
порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
II. Бази оцінки КТЗ
2.1. Загальні визначення баз оцінки, порядку їх застосування
і відповідних їм видів вартості наведені в Національному стандарті
N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440
( 1440-2003-п ).
2.2. Утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума,
яку передбачається одержати від продажу не придатного для
експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для
альтернативного використання його справних і придатних до
експлуатації складників.
2.3. Вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як
грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого,
розукомплектованого КТЗ.
2.4. Вартість матеріального збитку (реальні збитки)
визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у
разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням
фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для
відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати
товарної вартості).
III. Методичні підходи і методи
оцінки КТЗ
3.1. Основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є
порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу
(пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на
первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням,
що враховує відмінності між об'єктом порівняння та об'єктом
оцінки. Під первинним слід розуміти ринок нових КТЗ, під вторинним -
ринок КТЗ, які були в користуванні. Для визначення вартості за порівняльним підходом
використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були
відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття
"ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і
зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості,
об'єктивності, об'ємності інформації.
3.2. Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до
оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ. За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни
продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком
експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом,
комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта
порівняння та об'єкта оцінки.
3.3. У разі неможливості визначення вартості КТЗ з
урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу,
заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів. За цим методом вартість КТЗ визначається відповідно до
цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або
скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості
здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом,
комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта
порівняння та об'єкта оцінки.
3.4. Коригування, які застосовуються в порівняльному підході,
приймаються у вигляді коефіцієнта (відсотка) до середньої ціни КТЗ
або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї
ціни, а також комбінування зазначених засобів. Коригування вартості КТЗ з причин різниці в пробігу
здійснюється коефіцієнтом коригування ринкової вартості КТЗ за
величиною пробігу; з причин різниці технічного стану - процентом
додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно
від умов догляду, зберігання, використання та ін.; з причин
функціонального зносу КТЗ - коефіцієнтом функціонального зносу; з
причин особливостей економічного стану в різних регіонах України і
різних країнах світу - коефіцієнтом ринку регіону та коефіцієнтом
коригування вартості КТЗ у країні придбання до його вартості в
провідних країнах-експортерах. Вартість КТЗ коригується відповідною грошовою сумою, яка
враховує його комплектність, укомплектованість, наявність
пошкоджень, які потребують відновлювального ремонту, відновлення і
(чи) оновлення складників.
3.5. Для визначення вартості обладнання (з урахуванням
ремонтних робіт з його монтажу) спеціальних, спеціалізованих та
переобладнаних КТЗ допускається використання методу
мультиплікаторів. За цим методом вартість визначається на базі розрахунку
співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних
транспортних засобів з величиною визначального технічного
параметра, який обумовлює вартість спеціального або
спеціалізованого КТЗ (вантажність, потужність тощо).
3.6. Для визначення вартості складників КТЗ у разі
відсутності цінової інформації дилера виробника КТЗ допускається
використання відповідних даних, одержаних шляхом обстеження ринку
регіону.
3.7. Для оцінки спеціальних, спеціалізованих КТЗ у разі
неможливості застосування порівняльного підходу застосовується
комбінований витратно-порівняльний підхід, заснований на
використанні інформації про вартість базового КТЗ з додаванням
вартості спеціального або спеціалізованого обладнання та з
урахуванням вартості робіт з його монтажу. Комбінований витратно-порівняльний підхід застосовується для
визначення вартості КТЗ, що мають пошкодження чи
розукомплектовані. У разі оцінки КТЗ, вироблених штучно, їх вартість
визначається на базі калькуляції витрат на виготовлення КТЗ з
подальшим коригуванням із застосуванням порівняльного підходу. Окремо витратний підхід застосовується для визначення
вартості відновлювального ремонту КТЗ та вартості матеріального
збитку, заподіяного власникові КТЗ.
3.8. Основні методи витратного підходу, які використовуються
для оцінки КТЗ: калькуляція витрат на переобладнання КТЗ; калькуляція витрат на відновлення пошкоджених чи
розукомплектованих КТЗ і їх складників; калькуляція витрат на штучне виготовлення КТЗ; калькуляція витрат на демонтаж працездатних складників у разі
визначення утилізаційної вартості КТЗ.
3.9. Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану
КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний
знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі
його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта
фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який
відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ
з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування
погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених
пошкоджень залежно від вартості їх усунення.
3.10. Фізичний знос несправного КТЗ (його складників) чи
такого, який був у користуванні, підлягає усуненню за умов
технологічної можливості та економічної доцільності їх
відновлення, що враховується під час оцінки. Заміна складових частин КТЗ призначається у разі, якщо їх
фізичний знос не може бути усунений.
3.11. Функціональний знос КТЗ визначається за допомогою
коефіцієнта функціонального зносу, який характеризує ступінь
зниження рівня функціональних, споживчих характеристик оцінюваного
КТЗ відносно аналогічного, що випускається на дату виконання
оцінки.
3.12. Коефіцієнтом ринку регіону враховується рівень цін
продажу та поточних цін пропозиції продажу в даному регіоні
відносно цін з довідкової літератури. Коефіцієнт зведення вартості КТЗ в країні придбання до його
вартості у провідних країнах-експортерах ураховує рівень цін
продажу (пропозиції) у країні придбання до його середньої ціни у
провідних країнах-експортерах.
3.13. Дохідний підхід під час оцінки відокремлених КТЗ не
використовується.
IV. Вимоги до оцінки КТЗ
та викладення її результатів
4.1. Оцінка КТЗ передбачає урахування технічних,
технологічних характеристик та особливостей об'єкта оцінки, умов
його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану
на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової
документації та обстежень.
4.2. Виходячи з мети оцінки здійснюються всі процедури в
межах методів оцінки, визначених цією Методикою. У разі визначення
неринкової бази оцінки звіт (акт) чи висновок має містити перелік
можливих обмежень щодо застосування результатів оцінки. Особливості виконання оцінки КТЗ під час здійснення судової
експертизи та оформлення її результатів визначаються процесуальним
законодавством та нормативно-правовими актами про судову
експертизу.
4.3. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку
КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної
діяльності - органом державної влади або органом місцевого
самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі
проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами
здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок
експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до частини
шостої статті 13 Закону України "Про судову експертизу"
( 4038-12 ) оцінки на договірних засадах з питань, що становлять
інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок
експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення
згідно із законодавством.
4.4. У звіті (акті) або висновку експерта (експертного
дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його
місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката
суб'єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання
звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по
батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем
(експертом) (мета оцінки); ґ) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові
фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника
майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ:
посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності
(загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки),
стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання
(за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та
посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з
посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових
матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації,
літератури із зазначенням основних бібліографічних даних
(найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем
(експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта
оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або
договором про виконання оцінки; ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про
реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій
цих документів; й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника
мотогодин (за наявності); к) результати візуального огляду щодо відповідності
(невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин
записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу
(технічному паспорті) або в інших документах; л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні
ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які
мають значення для розв'язання поставлених питань; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти,
пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу
відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування
дефектів; о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та
припущення, у межах яких проводилася оцінка; п) викладення змісту використаних методичних підходів,
методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків; р) висновок про вартість майна або висновок про результати
автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження); с) додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта),
висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять
дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх
фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та
розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови
пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру
пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер
і обсяг його пошкодження. 4.4.1. Висновок експерта (експертного дослідження)
складається з урахуванням особливостей його оформлення згідно із
законодавством.
4.5. Зразок висновку експертного дослідження з оцінки КТЗ для
визначення обов'язкових зборів до Пенсійного фонду України
наведено у додатку 1. Зразок звіту (акта) з оцінки КТЗ для
визначення обов'язкових зборів до Пенсійного фонду України
наведено у додатку 2.
4.6. Найменування складових частин КТЗ, що наводяться в звіті
(акті) про оцінку або у висновку експерта (експертного
дослідження), повинні відповідати термінології, яка застосовується
в нормативно-технічній документації. Формули в розрахунках наводяться у загальному вигляді, а
також з числовим значенням параметрів, розкривається зміст кожного
символу та вказується його числове значення, одиниця виміру. Усі дані, наведені у звіті (акті) про оцінку або у висновку
експерта (експертного дослідження), зазначаються з посиланням на
джерело їх отримання. Джерела інформації повинні бути актуальними, тобто
відповідати даті оцінки.
4.7. Якщо для виконання оцінки КТЗ необхідні додаткові
відомості, оцінювач, експерт повинен надати замовникові оцінки
клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для
надання висновку, якщо інше не передбачено в договорі про
проведення оцінки КТЗ. Клопотання повинно бути направлено
замовнику оцінки протягом п'яти днів з дати надходження документів
або з дати укладання договору про виконання оцінки КТЗ. У разі ненадання необхідних даних протягом місяця замовнику
повідомляється про неможливість проведення оцінки.
4.8. Строки виконання оцінки КТЗ визначаються договором про
проведення оцінки майна або ухвалою суду про призначення
експертизи оцінки КТЗ.
V. Технічний огляд КТЗ
5.1. Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою
початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними
методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність;
укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень;
пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду,
необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його
огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи
звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи),
який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними
даних, необхідних для оцінки.
5.2. У разі потреби виклик заінтересованих осіб для
технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення
огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження)
здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного
виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з
повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб,
що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що
зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду
(освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін
тощо).
5.3. До початку технічного огляду оцінювач (експерт)
ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщо
вони необхідні для складання висновку): а) прізвище, ім'я та по батькові власника КТЗ (довіреної
особи) або найменування власника - юридичної особи; б) місце проживання (місцезнаходження) власника КТЗ; в) дані з свідоцтва про реєстрацію КТЗ (технічного паспорта):
серія, номер, ким і коли видане, з яких підстав; г) ідентифікаційні дані КТЗ згідно з наданими документами:
тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для
КТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію
України), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів,
платформи - для причепів, рами, паливного бака та оперення - для
мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі
(рами), ідентифікаційний номер КТЗ, реєстраційний номер КТЗ,
відмітки про дату заміни номерних складників.
5.4. Для виконання оцінки власник КТЗ (довірена особа) на
вимогу оцінювача (експерта) повинен надати такі документи: а) посвідчення водія і (за потреби) довіреність на право
керування КТЗ, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, для
юридичних осіб - довіреність на право представляти інтереси
власника досліджуваного КТЗ; б) свідоцтво про реєстрацію КТЗ (технічний паспорт) або
відомості з облікової бази даних органів Державтоінспекції МВС; в) комплект супровідних документів (митну декларацію, інвойс,
купчу, довідку-рахунок тощо); г) документ про оцінку КТЗ (якщо проводилось попереднє
дослідження) або його копію; ґ) довідку про сплату обов'язкових зборів, інших обов'язкових
платежів; д) замовлення-наряд на виконання ремонтно-відновлювальних
робіт на спеціалізованій станції технічного обслуговування; чек на
придбання складників КТЗ; е) іншу документацію на КТЗ в оригіналі або копії (сервісну
книжку; талони гарантійного обслуговування; страховий поліс; чек
на повернення податків відповідно до системи Europe Tax - Free
Shoping Checkes тощо).
5.5. Під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт)
повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ
записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити
комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного
відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду
та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з
обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
5.6. Після закінчення зовнішнього технічного огляду
провадиться перевірка роботи двигуна та інших складників, а для
спеціалізованих (спеціальних) КТЗ - працездатність спеціального
обладнання. У разі можливості проведення ходових випробувань (під час
руху КТЗ) перевіряється робота складників КТЗ з метою встановлення
їх технічного стану.
5.7. Після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у
разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до
технічного огляду КТЗ, з його результатами.
VI. Ідентифікація КТЗ
6.1. Визначення типу, моделі, версії КТЗ, року його
виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси,
робочого об'єму двигуна тощо проводиться на основі даних виробника
КТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN. Ідентифікаційний номер являє собою літерно-цифрове
позначення, що складається із 17 знаків, умовно поділених на 3
частини. Структура і зміст VIN-коду визначаються ДСТУ 3525-97 "Засоби
транспортні дорожні. Маркування", які складаються з міжнародного
коду виробника КТЗ (перші три символи), описової частини (подальші
шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім
символів). У разі визначення VIN-коду за цими стандартами передбачається
використання арабських цифр і великих літер латинського алфавіту
(за винятком літер: "I", "O", "Q"). VIN-код розміщується на нероз'ємних складових частинах кузова
або шасі і на спеціально виготовлених номерних табличках
(шильдиках). У країнах, де застосування міжнародного стандарту
ISO 3779-1983 є необов'язковим або частково обмеженим, кодування
номерів кузова може бути з відхиленням від рекомендацій цього
стандарту. У разі механічних і корозійних пошкоджень, знищення VIN-коду,
номерних табличок, номера двигуна КТЗ установлення типу, моделі,
версії, року виготовлення, робочого об'єму двигуна за VIN-кодом, а
також визначення вартості КТЗ та його складників проводяться після
відповідного експертного дослідження (експертизи) зазначених
номерів на предмет їх автентичності.
6.2. Тип, модель КТЗ визначаються за міжнародним кодом
виробника КТЗ, за описовою частиною VIN-коду (позиції з першої до
дев'ятої) та за реєстраційними документами країни-виробника. Перші три символи VIN-коду, як правило, визначають
географічну зону, коди країни і виробника КТЗ. Літерно-цифрові позначення в описовій частині VIN-коду
(позиції з четвертої до дев'ятої) містять кодовані дані про тип
автомобіля, його конструкцію, тип кузова, тип двигуна, конструкцію
привода, робочий об'єм двигуна тощо. Сукупність знаків з першої до дев'ятої позиції VIN-коду
визначає марку і модель КТЗ. Позначення, які виконуються на панелях кузовів КТЗ на
прикріплених до них елементах, означають їхні моделі і модифікації
та мають вид символів "XL", "GL", "SL" "SRDT" тощо і можуть
сприяти ідентифікації КТЗ, але не є визначальними з огляду на
можливість їхньої заміни.
6.3. Визначення року виготовлення КТЗ здійснюється на
підставі даних його виробника, які зазначаються у VIN-коді. 6.3.1. При визначенні року виготовлення КТЗ необхідно
враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983
виробники КТЗ зазначають у VIN-коді календарний або модельний рік
виготовлення КТЗ, тобто наступний модельний рік починається після
1 липня поточного календарного року. Згідно з міжнародним стандартом ISO 3779-1983 для кодування
модельного року виготовлення КТЗ в описовій частині VIN-коду
рекомендовано використання символів, наведених у таблиці 3.1
додатка 3. 6.3.2. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також
визначатися за розпізнавальною частиною VIN-коду (останні 8 знаків
VIN-коду за даними виробника дозволяють встановити дату
виготовлення КТЗ). 6.3.3. За рік виготовлення КТЗ приймається календарна дата
його виготовлення з обов'язковим зазначенням при цьому дня та
місяця цього року. Якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо, то за
основу береться модельний рік виготовлення, визначений за його
VIN-кодом, з урахуванням календарної дати першого документального
підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ, що зазначена у
супровідних документах (дати придбання, дати оформлення митних
документів, дати першої реєстрації КТЗ тощо). Датою першої реєстрації КТЗ, який був у користуванні (зокрема
який ввозиться на митну територію України), є дата, що зазначена в
спеціальній графі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта)
КТЗ, або дата видачі свідоцтва про реєстрацію (технічного
паспорта). У разі відсутності даних про календарну дату першого
документального підтвердження будь-якої дії з даним КТЗ або
виникнення сумнівів щодо її достовірності, коли встановлений
модельний рік виготовлення КТЗ збігається з роком виготовлення,
зазначеним у свідоцтві про реєстрацію, під час оцінки за дату
виготовлення береться 1 січня встановленого за VIN-кодом
модельного року. Якщо встановлений за VIN-кодом модельний рік виготовлення не
збігається з роком виготовлення КТЗ, який зазначено в свідоцтві
про реєстрацію (технічному паспорті), і перевищує його, під час
оцінки за дату виготовлення приймається 1 липня зазначеного в
реєстраційних документах року. Якщо зазначене перевищення
становитиме понад 1 рік, то за дату виготовлення беруть 1 січня
модельного року. 6.3.4. Визначення року виготовлення КТЗ за датою виготовлення
його окремих складових частин не допускається у зв'язку з
можливістю їхньої заміни під час експлуатації або можливого
значного проміжку в часі з моменту їх виготовлення до моменту
складання з них КТЗ. Такі дати можуть мати інформативний характер
тільки в усій своїй сукупності.
6.4. Робочий об'єм двигунів КТЗ визначається такими
способами: 6.4.1. Робочий об'єм двигунів КТЗ визначається за даними про
моделі двигунів, які містяться в їхніх кодах. 6.4.2. Робочий об'єм двигунів автомобілів американського
виробництва, деяких моделей КТЗ європейського й азіатського
виробництва може бути визначений з VIN-коду КТЗ. 6.4.3. Робочий об'єм поршневого двигуна з кривошипно-шатунним
механізмом (без причепленого шатуна) розраховується за формулою
2
(пі) · d · S
V = ------------- · i , (1) 4 · 1000
де: V - робочий об'єм двигуна, куб.см; d - діаметр циліндра, мм; S - хід поршня - величина переміщення поршня від крайнього
нижнього положення до крайнього верхнього положення, мм; (пі) = 3,14; 4; 1000 - постійні коефіцієнти; i - кількість циліндрів. 6.4.4. Робочий об'єм двигуна також визначається шляхом
безпосереднього вимірювання об'єму оливи чи повітря, що
витискаються з одного циліндра внаслідок повного переміщення
поршня.
6.5. Комплектність та укомплектованість КТЗ і його складових
частин визначаються за результатами його огляду виходячи з
фактично встановлених на ньому складових частин. 6.5.1. Джерелом інформації про базову комплектність КТЗ є
дані його виробника. Комплектність КТЗ може бути зазначена в документах на
придбання нового КТЗ. 6.5.2. Комплектність та укомплектованість переобладнаного КТЗ
враховуються за умови внесення змін до свідоцтва про реєстрацію
(технічного паспорта) на підставі документів, що свідчать про
переобладнання КТЗ. Переобладнання КТЗ повинно відповідати вимогам
статті 32 Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ).
6.6. Визначення типу КТЗ, типу його кузова здійснюється
відповідно до Закону України "Про приєднання України до Угоди про
прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних
засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути
встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і
про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на
основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року"
( 1448-14 ), а також Директив Європейського Союзу, еквівалентних
Правилам Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних
Націй.
VII. Визначення вартості КТЗ
7.1. Оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази
оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність,
укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації,
величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався),
особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції
значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною,
яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору