Документ z1411-07, чинний, поточна редакція — Редакція від 12.06.2011, підстава z0560-11

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
11.12.2007 N 811
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2007 р.
за N 1411/14678

Про затвердження Державних
санітарних норм і правил для підприємств,
що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
охорони здоров'я
N 223 ( z0560-11 ) від 19.04.2011 }

Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Державні санітарні норми і правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої
(додаються).
2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного
нагляду (Пономаренко А.М.):
2.1. Забезпечити державну реєстрацію цього наказу в
Міністерстві юстиції України.
2.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, установ і закладів
державної санітарно-епідеміологічної служби.
3. Уважати такими, що не застосовуються на території України,
"Санитарные правила для предприятий пивоваренной и безалкогольной
промышленности", затверджені заступником головного державного
санітарного лікаря СРСР 09.04.85 N 3244-85 ( v3244400-85 ).
4. Контроль за виконанням наказу покласти на директора
Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду
Пономаренка А.М.
Перший заступник Міністра,
головний державний санітарний
лікар України С.П.Бережнов
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра аграрної
політики України Я.М.Гадзало
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
11.12.2007 N 811
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2007 р.
за N 1411/14678

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА
для підприємств, що виробляють солод, пиво
та безалкогольні напої
ДСанПіН 4.4.4.-152-2008

1. Загальні положення
1.1. Ці Державні санітарні норми і правила для підприємств,
що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої (далі - Санітарні
правила), - обов'язковий для виконання нормативно-правовий акт
центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я,
який встановлює санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні
вимоги до устаткування й утримання всіх діючих підприємств, що
виробляють солод, пиво та безалкогольні напої.
1.2. Санітарні правила поширюються на всі діючі підприємства,
що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, незалежно від
форм власності.
1.3. Експертиза проектів будівництва об'єктів здійснюється
відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання
містобудівної діяльності" ( 3038-17 ). { Пункт 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства охорони
здоров'я N 223 ( z0560-11 ) від 19.04.2011 }
{ Пункт 1.4 глави 1 виключено на підставі Наказу Міністерства
охорони здоров'я N 223 ( z0560-11 ) від 19.04.2011 }
1.4. Експлуатація побудованих, реконструйованих і капітально
відремонтованих підприємств і цехів дозволяється за наявності
експлуатаційного дозволу, отриманого у порядку, встановленому
постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 N 712
( 712-2007-п ) "Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного
дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або
реалізації харчових продуктів". { Пункт 1.4 глави 1 в редакції Наказу Міністерства охорони
здоров'я N 223 ( z0560-11 ) від 19.04.2011 }
1.5. Санітарні правила визначають санітарні вимоги до
території, приміщень та обладнання, приймання, зберігання та
обробки сировини, до виробництва солоду, пива та безалкогольних
напоїв, а також до умов праці і особистої гігієни персоналу.
1.6. Підприємства, що виробляють солод, пиво та безалкогольні
напої, повинні забезпечувати випуск харчових продуктів відповідно
до вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових
продуктів" ( 771/97-ВР ).
1.7. Асортимент продукції, що випускається, розробляється
виробником відповідно до проектної потужності підприємства,
споживчого попиту, набору необхідних приміщень, рівня їхнього
оснащення, технологічного обладнання. Технологія виробництва
солоду, пива та безалкогольних напоїв погоджується з МОЗ.
1.8. Усі дезінфекційні засоби, що використовуються на
підприємствах, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої,
повинні бути зареєстровані відповідно до вимог постанови Кабінету
Міністрів України від 3 липня 2006 року N 908 ( 908-2006-п ) "Про
затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації)
дезінфекційних засобів". Дезінфекційні засоби повинні
використовуватись за призначенням і відповідно до режиму
використання.
1.9. Вимоги Санітарних правил повинні виконуватись постійно
і в повному обсязі на всій території України.
1.10. Контроль за виконанням вимог Санітарних правил здійснює
державна санітарно-епідеміологічна служба.
2. Санітарні вимоги до території
2.1. Територія підприємств, що виробляють солод, пиво та
безалкогольні напої, повинна бути впорядкована, мати огорожу,
транспортні, пішохідні шляхи та виробничі майданчики з твердим
водонепроникним покриттям, зливову каналізацію та відповідати
санітарним вимогам.
2.2. Територія підприємства повинна плануватись з урахуванням
відводу атмосферних і талих вод, водостоки повинні регулярно
очищатися і своєчасно ремонтуватися.
2.3. Під'їзні шляхи, тротуари, господарські майданчики,
навантажувальні рампи повинні бути покриті твердим покриттям або
асфальтовані.
2.4. Територія підприємства повинна триматися в належній
чистоті. Прибирання її проводиться щоденно. У теплу пору року, у
міру потреби, прибирання повинно включати полив території. У
зимовий період під'їзди і проходи на території слід очищати від
снігу та льоду, а під час ожеледі посипати піском.
2.5. Для зберігання зворотної тари, склобою, будівельних
матеріалів повинні виділятись спеціальні майданчики (асфальтовані
або бетоновані). Майданчики для зберігання зворотної тари повинні
бути обладнані навісом.
2.6. Для збирання відходів і сміття повинні бути встановлені
сміттєзбірники (металеві контейнери, металеві бачки, які щільно
закриваються та мають водонепроникне дно) на спеціально
асфальтованому або бетонованому майданчику, огородженому з трьох
боків.
2.7. Розміри майданчика повинні перевищувати основу
сміттєзбірника на 1 м в усі боки. Сміттєзбірники повинні бути
віддалені від виробничих та складських приміщень на відстань не
меншу, як 25 метрів.
2.8. Сміття вивозять у міру заповнення сміттєзбірників, у
теплий період не рідше ніж один раз в три доби з наступною їх
дезінфекцією 10%-ним розчином хлорного вапна або іншими
дезінфекційними засобами. Систематично проводиться прибирання і
дезінфекція майданчика.
2.9. Для вивезення сміття повинен використовуватись
спеціалізований транспорт, який забороняється використовувати для
перевезення сировини і готової продукції.
2.10. При централізованому зборі сміття сміттєзбірники і
контейнери повинні поставлятись на підприємство чистими і
продезінфікованими.
2.11. Для збору і зберігання дробини повинні бути обладнані
збірники або ящики з водонепроникних матеріалів. Збірники для
дробини дозволяється розміщати тільки на асфальтованих або
бетонованих майданчиках. Майданчик повинен мати ухили, спрямовані до трапів виробничої
каналізації. Транспортування дробини повинно проводитися автомашинами з
металевими водонепроникними кузовами або в спеціальних цистернах,
баках, спеціально обладнаних самоскидах, які забороняється
використовувати для перевезення сировини та готової продукції.
2.12. Туалети (санвузли) для водіїв автотранспорту та осіб,
що супроводжують вантажі, повинні бути окремо розташовані, мати
вихід на територію, розміщуватись на відстані не менше ніж за 25 м
від виробничих і складських приміщень і мають бути підключені до
каналізації. Дозволяється заміна туалетів на біотуалети. Санвузли повинні постійно триматися в чистоті і щодня
дезінфікуватися.
2.13. Територія підприємства повинна бути освітлена
відповідно до діючих норм.
3. Водопостачання і каналізування
3.1. Якість води, що використовується для технологічних,
господарчо-побутових і питних потреб підприємства, повинна
відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические
требования и контроль за качеством" (далі - ГОСТ 2874-82),
Державним санітарним правилам і нормам "Вода питна. Гігієнічні
вимоги до якості води централізованого господарсько-питного
водопостачання", затвердженим наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940, та Закону
України "Про питну воду та питне водопостачання" ( 2918-14 )
відповідно до етапів його впровадження.
3.2. Водопостачання підприємств здійснюють шляхом приєднання
до міської мережі водопроводу або за допомогою облаштування
артезіанських свердловин з обов'язковим обладнанням внутрішнього
водопроводу згідно з вимогами чинних СНиП 2.04.01-85 "Внутренний
водопровод и канализация зданий" (далі - СНиП 2.04.01-85).
3.3. Вибір джерела водопостачання, місця водозабору, а також
заходи щодо благоустрою зони санітарної охорони джерел
водопостачання повинні бути узгоджені з державною
санітарно-епідеміологічною службою згідно з ГОСТ 2761-84
"Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.
Гигиенические, технические требования и правила выбора".
3.4. Система водопостачання підприємства повинна передбачати
резервуари питної води для забезпечення гарантованого подання води
в разі перебою та аварій. Повний обмін води в резервуарах повинен
забезпечуватись за проміжок часу не більший за 48 год. Резервуари для запасної води треба тримати в чистоті,
замикати на замок і пломбувати. Для огляду і очистки резервуарів передбачаються люки і сходи.
Очистку і дезінфекцію резервуарів проводити залежно від
мікробіологічних показників якості води, але не рідше 1 разу на
квартал. На кожному резервуарі повинен бути трафарет: Водобак N ________________________ Об'єм ______________________ куб.м Очищений _________________ 200__ р. Продезінфікований ________ 200__ р.
3.5. Вода в місцях водозабору повинна підлягати
санітарно-хімічному і санітарно-бактеріологічному контролю з
періодичністю, яка встановлена державною
санітарно-епідеміологічною службою, але не рідше 1 разу на місяць,
згідно з ГОСТ 2874-82 та ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические
требования и правила выбора".
3.6. Кожна свердловина повинна мати паспорт радіаційної
якості води та паспорт на свердловину, яким визначена зона
суворого режиму скважини. Результати лабораторного контролю якості
води у скважині мають бути зареєстровані в паспорті на скважину. Після кожного ремонту внутрішніх мереж холодного і гарячого
водопостачання, а також за приписом територіальних органів
санітарно-епідеміологічної служби внутрішній водопровід підлягає
обов'язковому промиванню і дезінфекції відповідно до діючих
інструкцій з подальшим лабораторним контролем якості води.
Контрольні проби води відбирають безпосередньо після дезінфекції
на вводі, з резервуара і в трьох точках водозабору. Облік і
реєстрацію причин аварій і ремонтів внутрішнього водопроводу і
каналізації ведуть у спеціальному журналі, у якому реєструють дату
і причини ремонту, спосіб остаточної дезінфекції, прізвище, ім'я,
по батькові працівника, що проводив її.
3.7. Системи холодного і гарячого водопостачання не повинні
мати між собою з'єднань. Трубопроводи необхідно фарбувати згідно з
ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий.
Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные
щитки" (далі - ГОСТ 14202-69). Трубопроводи з нержавіючої сталі,
полімерних та інших матеріалів не фарбують, а маркують написами.
Точка водозабору повинна мати написи "Вода питна", "Вода
технічна".
3.8. У кожному виробничому цеху і відділенні повинні бути
встановлені вмивальники для миття рук з підведенням гарячої та
холодної води через змішувачі, забезпечені милом, дезрозчином,
рушниками разового користування чи електрорушником для рук.
Умивальники повинні бути розташовані в кожному виробничому цеху
або відділенні в місцях, зручних для користування ними.
3.9. Працівники підприємства повинні бути забезпечені питною
водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82.
3.10. Підприємства і цехи повинні бути обладнані
каналізацією, яка забезпечує відведення виробничих, побутових і
атмосферних вод відповідно до СНиП 2.04.03-85 "Канализация.
Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85, СН 496-77 "Временная
инструкция по проектированию сооружений для очистки поверхностных
сточных вод".
3.11. Для виведення побутових і виробничих стічних вод
підприємства повинні бути приєднані до загальноміської
каналізації. Мийні ванни приєднують до каналізаційної мережі з
повітряним розривом не меншим, ніж за 20 мм від верху приймальної
воронки. При обладнанні всієї внутрішньої каналізації повинно бути
передбачено гідравлічні затвори для запобігання проникненню запаху
з каналізаційної мережі.
3.12. Каналізаційні стояки з виробничими стоками дозволяється
прокладати в оштукатурених коробах і без ревізій, за винятком
виробничих та складських приміщень. Забороняється розташовувати
санітарні вузли над виробничими та складськими приміщеннями.
3.13. Каналізаційні трапи повинні бути розташовані осторонь
від робочих місць і переходів. Каналізаційні трапи і діаметр
каналізаційних труб повинні забезпечувати повне видалення стоків і
промивних вод на будь-якій ділянці підлоги. Ухил до трапів повинен
бути не менше ніж 0,03%. Трапи повинні мати ґрати і гідравлічні
затвори для запобігання проникненню запаху з каналізаційної мережі
до приміщення.
3.14. Не допускати з'єднання каналізаційних комунікацій
стоків технологічних цехів до нейтралізації з побутовою
каналізацією на території підприємства.
3.15. Порядок скиду побутових і виробничих стічних і зливових
вод узгоджується з державною санітарно-епідеміологічною службою і
здійснюється відповідно до вимог СанПиН 4630-88 ( v4630400-88 )
"Правила охраны поверхностных вод от загрязнений".
3.16. Контроль за санітарно-технічним станом очисних
споруджень необхідно покладати на технічно підготовлених осіб.
4. Санітарні вимоги до освітлення
4.1. Природне і штучне освітлення у виробничих і допоміжних
приміщеннях повинно відповідати вимогам діючих СНиП II-4-79
"Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования".
4.2. У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути
вжиті заходи щодо максимального використання природного
освітлення. Світові отвори не повинні загромаджуватись виробничим
обладнанням, тарою, готовими виробами як усередині, так і зовні, а
також забороняється заміна скла фанерою, картоном. Примітка: а) у південних районах країни для захисту від яскравого
сонячного світла в літню пору року допускається застосування
захисних пристроїв (дашки, щити), а також дозволяється заклеювати
вікна сонцезахисною плівкою або тонувати скло; б) склади, а також умивальники, душові, санвузли і гардеробні
за наявності припливно-витяжної вентиляції можуть розміщатися в
приміщеннях без природного світла.
4.3. Електроосвітлювальна арматура в міру забруднення повинна
очищуватись від пилу і кіптяви, але не рідше одного разу на рік.
Внутрішнє віконне скло та рами повинні промиватись і протиратись
не рідше одного разу на квартал, а зовні - не рідше двох разів на
рік, а в теплу пору року - додатково в міру забруднення.
Дозволяється в цехах розливу пива заклеювати вікна сонцезахисною
плівкою або тонувати скло.
4.4. Розбите скло у вікнах необхідно терміново замінювати.
Забороняється встановлювати у вікна складене з шматків скло та
замінювати скло фанерою, картоном.
4.5. Для загального освітлення виробничих приміщень слід
використовувати світильники, які мають захисну арматуру.
4.6. Забороняється розміщувати світильники безпосередньо над
відкритим виробничим обладнанням. Для огляду внутрішніх поверхонь
апаратів і ємкостей допускається використання переносних ламп
напругою не вище за 12 Вт. Електричні лампи повинні мати захисні
сітки.
4.7. У разі зміни призначення виробничого приміщення, а також
при переносі чи заміні одного обладнання іншим освітлювальні
установки повинно бути відповідним чином переобладнано і
пристосовано до нових умов без відхилення від норм освітлення.
4.8. З метою підвищення освітленості робочих місць фарбування
стін, перетинок, конструкцій і обладнання повинно проводитись в
світлі тони.
4.9. Рівень освітлення робочих місць, особливо призначених
для перевірки якості сировини та готової продукції, оформлення
готових виробів, повинен контролюватись не рідше 1 разу на
квартал.
4.10. Контроль за станом і експлуатацією освітлювальних
приладів та рівнем освітлюваності повинен покладатись на технічно
підготовлених працівників підприємства.
5. Санітарні вимоги до опалення і вентиляції.
Боротьба з шумом та вібрацією
5.1. Системи вентиляції й опалення підприємств повинні
відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и
кондиционирование", специфіці галузі і забезпечувати наявність
допустимого рівня шкідливих речовин у повітрі робочої зони
виробничих приміщень відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
5.2. На підприємствах повинні підтримуватись оптимальні або
допустимі параметри мікроклімату - температури, відносної
вологості, швидкості руху повітря з урахуванням кліматичної зони,
періоду року і важкості робіт.
5.3. Уміст шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень
не повинен перевищувати затверджених гранично допустимих
концентрацій.
5.4. Для попередження виникнення і попадання в повітря
виробничих приміщень шкідливих речовин необхідно суворо
дотримуватись параметрів технологічного процесу.
5.5. Усі виробничі й допоміжні приміщення підприємств, за
винятком холодних складських приміщень, зерносховищ, котельних,
трансформаторної підстанції, повинні опалюватись. Усі опалювальні
прилади повинні бути доступні для очистки від пилу.
5.6. Обладнання, паропроводи, трубопроводи гарячої води та
інші джерела конвекційного і променевого тепла повинні мати
теплоізоляцію, на поверхні якої температура не повинна
перевищувати 45 град.С.
5.7. Обладнання, у процесі використання якого виділяються
волога, пил, повинно бути герметизоване чи обладнане місцевими
вентиляційними пристроями.
5.8. Контроль за експлуатацією вентиляційних пристроїв
покладається на технічно підготовлених осіб.
5.9. Еквівалентні рівні шуму на робочих місцях не повинні
перевищувати 80 дБА.
5.10. При проектуванні, реконструкції й експлуатації
виробничих приміщень, у яких розміщується обладнання, що генерує
шум та вібрацію, повинно бути передбачено заходи щодо захисту
робітників від їх шкідливої дії, а саме: оснащення приміщень звукоізоляційними матеріалами; використання амортизувальних пристосувань при монтажі
обладнання; обладнання повинно бути оснащене приладами, які гасять
вібрацію; індивідуальні засоби захисту.
5.11. Повітря, що видаляється місцевими вентиляційними
установками, яке містить пил, повинно бути очищено перед випуском
його в атмосферу.
5.12. Віконні плетіння з рамами, що відкриваються, повинно
бути обладнано пристосуваннями для їхнього відкривання.
6. Санітарні вимоги до виробничих
і підсобних приміщень
6.1. Підприємства, що виробляють солод, пиво та безалкогольні
напої, повинні мати адміністративні, виробничі, побутові, підсобні
та складські приміщення. Виробничі та підсобні приміщення повинні відповідати
гігієнічним та технологічним вимогам. Виробничі приміщення повинні
мати між собою технологічний зв'язок і розташовуватися за ходом
технологічного процесу, не допускаючи перехрещення потоків
сировини та готових виробів, чистого та використаного посуду,
повинні бути створені необхідні умови для дотримання працюючим
персоналом виробничої та особистої гігієни.
6.2. При реконструкції підприємств не дозволяється
розташовувати основні виробничі цехи в підвалах і напівпідвальних
приміщеннях, крім бродильно-лагерних відділень.
6.3. Стелі і стіни приміщень повинні бути оштукатурені і
побілені або пофарбовані водостійкою фарбою. Стіни можуть бути
облицьовані кахельною плиткою. Стіни виробничих приміщень повинні бути покриті матеріалами,
що дають змогу здійснювати вологе прибирання. Стіни в приміщеннях
варильного цеху, цехів бродіння, доброджування і розливу повинні
бути облицьовані кахельною плиткою або пофарбовані світлою олійною
фарбою на висоту не менше ніж 1,75 м, а стіни дріжджового
відділення і відділення чистої культури мікроорганізмів - до
стелі. Стелі двох останніх приміщень повинні бути пофарбовані
водостійкою фарбою. Для облицювання та обробки можуть бути
використані полімерні матеріали, дозволені МОЗ України для
застосування в харчовій промисловості.
6.4. При вході у виробничі цехи необхідно використовувати
килимки, насичені дезрозчином, що обробляються щодня.
6.5. Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути з рівними, без
щілин і вибоїн, зручними для очищення та миття поверхнями та бути
обладнані дренажною та очисною системами, які повинні
забезпечувати повне вилучення стоків та промивних вод на будь-якій
ділянці підлоги.
6.6. Злив у каналізацію стічних вод з устаткування слід
виконувати закритим способом. Скидання промивних вод на підлогу
виробничого приміщення допускати в місцях, що мають ухил до трапу.
6.7. Усі зовнішні отвори, що відкриваються (вікна і
кватирки), повинні бути в теплу пору року захищені від проникнення
комах.
6.8. Трубопроводи фарбувати олійною фарбою відповідно до
ГОСТ 14202-69, а маркування трубопроводів з нержавіючої сталі,
полімерних та інших матеріалів проводити за допомогою табличок.
6.9. Машини, апаратуру та інше устаткування розташовувати
таким чином, щоб до них був забезпечений вільний доступ.
6.10. Допоміжні засоби та матеріали для виробництва солоду,
пива та безалкогольних напоїв підлягають державній
санітарно-епідеміологічній експертизі. Поверхня устаткування та
інвентарю повинна легко митися і оброблятися.
6.11. Усі виробничі й допоміжні приміщення, а також
устаткування та інвентар повинні передаватись від зміни до зміни в
чистоті й порядку.
6.12. Прибирання виробничих, підсобних і побутових приміщень
у всіх змінах здійснюється обслуговувальним персоналом, а
прибирання робочих місць, устаткування - самими робітниками.
Використання обслуговувального персоналу на виробничих роботах
забороняється.
6.13. Обслуговувальний персонал, що прибирає виробничі
приміщення, повинен бути забезпечений інвентарем, мийними і
дезінфекційними засобами, водовідштовхувальним спецодягом, взуттям
і гумовими рукавицями.
6.14. Після закінчення прибирання весь інвентар для
прибирання промивати водою і дезінфікувати. Інвентар для
прибирання виробничих приміщень маркувати та зберігати в
спеціально відведених місцях. Забороняється використовувати
інвентар не за призначенням.
6.15. Інструктаж обслуговувального персоналу, який щойно
приступив до роботи, повинен бути покладений на бригадира, майстра
або змінного інженера.
6.16. Для прибирання використовувати перерви між змінами,
обідні перерви, вихідні дні. По закінченні роботи в зерносховищах та елеваторі проводити
сухе прибирання пилу з устаткування та інвентарю. В інших приміщеннях проводити вологе прибирання. Протирати
вологою ганчіркою двері, панелі, карнизи, підвіконня, опалювальні
прилади, трубопроводи та інше, потім приступати до прибирання
підлог. У вологих приміщеннях прибирання проводити до повного
видалення скупчень вологи.
6.17. Шибки, внутрішні рами і простори між рамами промивати
та протирати в міру забруднення.
6.18. Побілку та фарбування всіх приміщень проводити за
потреби, у разі наявності на стелях, стінах, кутах брудних плям,
патьоків, вогкості, цвілі, кіптяви тощо. З появою цвілі на стіні,
стелі кути перед побілкою обробляти протигрибковим антисептиком,
наприклад 2-4%-ним розчином мідного купоросу. Місця з відбитою штукатуркою підлягають негайному ремонту з
наступною побілкою або фарбуванням.
6.19. Поручні сходових кліток протирати вологою ганчіркою,
простір за радіаторами очищати від пилу і сміття в міру
забруднення.
6.20. Кабіни підйомників щодня в присутності ліфтера очищати
і протирати при дотриманні правил охорони праці.
6.21. Ґратчасті та інші захисні огородження трансмісій,
вентиляційні камери і канали очищати періодично в міру забруднення
при повному вимиканні моторів і рубильників працівниками
відповідних служб (електромонтери, слюсарі).
6.22. Обслуговувальний персонал виробничих та складських
приміщень повинен бути тільки в санітарному одязі. Вхід сторонніх осіб у виробничі і складські приміщення
допускати тільки з дозволу адміністрації і тільки в санітарному
одязі.
6.23. Перед входами у виробничі, підсобні, адміністративні,
складські приміщення повинні бути пристосування для очищення
взуття - шкребки, ґрати, килимки.
6.24. Забороняється зберігання запасних частин, дрібних
деталей, цвяхів тощо на робочому місці в технологічних цехах. Інвентар слюсарів та інших ремонтників повинен міститися в
переносних та стаціонарних інструментальних ящиках.
6.25. Невеликі ремонтні роботи дозволяється виконувати без
зупинки виробництва за умови надійного захисту від потрапляння
сторонніх предметів у продукцію і при дотриманні правил охорони
здоров'я.
6.26. Уведення в експлуатацію апаратури та устаткування після
ремонту дозволяється тільки після огляду їх майстром відділення,
змінним інженером (начальником зміни) і інженером з охорони праці.
7. Санітарні вимоги до виробничих лабораторій
7.1. Виробнича лабораторія (далі - лабораторія) складається з
приміщень для фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень, які
забезпечують необхідні умови для їх проведення.
7.2. Для проведення фізико-хімічних досліджень у лабораторії
повинні бути: приміщення для приладів і проведення аналізів,
вагова, зернова та підсобні приміщення.
7.3. Приміщення лабораторії повинні бути обладнані
водопроводом, каналізацією, припливно-витяжною вентиляцією,
опаленням, мати природне та штучне освітлення.
7.4. Поверхня стін у лабораторних приміщеннях повинна бути
водостійкою, легко митися; на висоту 1,5 м стіни облицьовують
глазурованою плиткою або фарбують водостійкою фарбою світлих
тонів; в автоклавних, боксах поверхня стін на всю висоту повинна
бути облицьована світлою глазурованою плиткою.
7.5. Підлога у лабораторних приміщеннях має бути гладкою,
легко митися, стійкою до дії деззасобів, при цьому покриття не
повинно мати дефектів, бути слизьким.
7.6. Лабораторія повинна мати обладнання та засоби
вимірювальної техніки, що необхідні для проведення досліджень. На
кожну одиницю обладнання, що використовується, має бути паспорт
підприємства-виробника та розроблена й затверджена керівником
установи інструкція.
7.7. Персонал лабораторії забезпечується спецодягом
(халатами, шапочками та іншими засобами індивідуального захисту)
залежно від характеру робіт.
7.8. Лабораторія має бути акредитована згідно з чинним
законодавством.
7.9. Мікробіологічні відділи виробничих лабораторій, що
працюють із біологічними патогенними агентами (далі - БПА)
IV групи небезпеки, можуть розташовуватись в ізольованому блоці
виробничого корпуса.
7.10. У мікробіологічних відділах виробничих лабораторій
дозволяється один вхід.
7.11. Мікробіологічні відділи виробничих лабораторій повинні
мати такий основний набір приміщень: робочу кімнату для проведення досліджень; бокс для посівів; кімнату для знезараження та стерилізації; кімнату для підготовчих робіт (миття посуду, підготовка до
стерилізації, приготування поживних середовищ).
7.12. Бокс має складатись з двох відділень: бокс і
передбоксник, відділені перегородкою. Передбоксник призначається
для зберігання і одягання стерильного одягу та зберігання
стерильного матеріалу.
7.13. Бокси обладнують ультрафіолетовими випромінювачами.
7.14. У процесі роботи і після її закінчення використані
предметні скельця, піпетки, шпателі занурюють в ємності з
дезінфекційним розчином, потім миють і кип'ятять; ватні пробки
дезінфікують сухоповітряним або іншим методом, дозволеним для
даної мети.
7.15. Поточне вологе прибирання приміщень лабораторії
проводиться щодня після закінчення робочого дня.
7.16. Інвентар для прибирання повинен бути промаркований.
7.17. У боксах проводиться щотижневе генеральне прибирання із
застосуванням дезінфекційних засобів шляхом протирання меблів,
обладнання, стін, столів. Після вологого прибирання включають
ультрафіолетові випромінювачі. Скляні поверхні випромінювачів
протирають ганчіркою, змоченою спиртом, не рідше ніж 1 раз на
тиждень.
7.18. Для роботи в боксі, крім основного спецодягу, потрібно
мати стерильний комплект, який зберігається у передбокснику.
7.19. Готові поживні середовища зберігають на відстані від
приладів опалення, а також захищеними від дії прямих сонячних
променів. Термін і умови їх зберігання здійснюються згідно з
чинними нормативними документами.
7.20. Працівники, які обслуговують автоклави, повинні пройти
відповідну підготовку та мати посвідчення про допуск їх до роботи.
7.21. Відповідальним за стан і безпечну експлуатацію
автоклавів є інженерно-технічний працівник, якому підпорядкований
персонал, що обслуговує автоклави.
7.22. Якщо виробнича лабораторія не обладнана для проведення
робіт із БПА IV групи небезпеки, необхідні показники, передбачені
діючими нормативними документами, досліджуються за договорами,
укладеними з акредитованими лабораторіями.
8. Санітарні вимоги до зберігання сировини
та готової продукції
Уся сировина, допоміжні, таропакувальні матеріали і
продукція, що випускається підприємством, повинні відповідати
санітарним заходам безпечності харчових продуктів.
8.1. Складські приміщення 8.1.1. Складські приміщення повинні мати неушкоджені дахи,
стелі, стіни та підлоги. 8.1.2. Побілку стін і стель проводити за потреби, у міру
забруднення, але не рідше одного разу на рік. Заміну пошкодженої
облицьованої плитки проводити за необхідності. 8.1.3. Для обслуговувального персоналу при складі слід
виділити приміщення, що обігрівається, обладнане шафами для
зберігання одягу, умивальником, милом і одноразовими рушниками. 8.1.4. Уся сировина, що надходить на склад, повинна мати
сертифікат якості або декларацію виробника і зберігатися партіями,
які повинні бути марковані (номер і дата надходження). Зразки
сировини досліджуються в лабораторії. Відпуск сировини у
виробництво допускати тільки після одержання результатів аналізів
лабораторії, що підтверджує її безпечність та якість. 8.1.5. Ящики та упаковку з готовою продукцією зберігати у
складах на відстані 0,8 м від стін, штабелями із проходами між
ними не менше 0,5 м. 8.1.6. Сировину в мішках зберігати на піддонах на відстані
від підлоги 0,25-0,3 м, не менше 0,8 м від стін, з розривом між
штабелями не менше 0,5 м і завширшки головного проходу не менше
1,5 метра. 8.1.7. У складах, призначених для зберігання сировини,
категорично забороняється зберігання нехарчових матеріалів,
відходів зерна. 8.1.8. Вентиляційні отвори складських приміщень повинні бути
закриті для попередження проникнення птахів і гризунів металевою
сіткою з розміром вічок 5х5 мм. Вікна повинні бути засклені. 8.1.9. Прибирання складського приміщення (стелі, стін,
підлог) проводити не рідше 1 разу на тиждень, а миття підлог - у
міру потреби. 8.1.10. Зворотні ящики та контейнери, що надходять на завод,
перевіряти на міцність і справність та проводити їх механічне
очищення та миття. 8.1.11. У зимовий час пляшки, які надходять на підприємство,
витримувати в приміщенні складу не менше 5 годин, щоб уникнути бою
посуду внаслідок температурних перепадів. 8.1.12. Приміщення для зберігання зерна необхідно тримати
відповідно дочинних нормативних документів. 8.1.13. Приміщення складу для хмелю та хмелепродуктів повинне
бути сухим, темним, добре вентильованим, обладнаним стелажами або
піддонами для зберігання хмелю, які встановлюються на висоті не
менше ніж 0,25-0,3 м від підлоги. 8.1.14. На складі хмелю і хмелепродуктів необхідно мати
термометр. До стін, стелі і підлоги повинен бути легкий доступ для
чищення і дезінфекції. Хміль і хмелепродукти зберігати на складі
при температурі відповідно до рекомендацій виробника. 8.1.15. Перед прийманням кожної нової партії хмелю та
хмелепродуктів склад необхідно ремонтувати, очищати від пилу,
білити вапном у міру потреби. Не допускати зберігання хмелю та
хмелепродуктів з будь-якими іншими матеріалами. 8.1.16. Усі приміщення для зберігання сировини та готової
продукції повинно бути оснащено приладами для вимірювання
температури та вологості.
9. Санітарні вимоги до умов проведення технологічного
процесу та випуску пива
9.1. Елеватор і солодовня 9.1.1. Приміщення для очищення та зберігання зерна повинно
бути обладнано вентиляцією і пиловловлювачами. 9.1.2. Збирання пилу з устаткування й інвентарю проводити
кожну зміну, дотримуючись при цьому правил охорони праці. 9.1.3. Ячмінь, що надходить на замочування, ретельно
промивати і дезінфікувати. Для цього в другу замочувальну воду
додавати один з таких дезінфекційних засобів: хлорне вапно (0,3 кг
на 1 т зерна); формалін (300 мл 40%-го розчину на 1 куб.м води);
негашене вапно (1,5-3,0 кг на 1 т зерна); перманганат калію
(10-15 г на 1 куб.м води). 9.1.4. Відстань від кінця лотка або труби, що подає ячмінь у
замочувальний чан, до поверхні води повинна бути мінімальною для
зменшення запиленості приміщення. 9.1.5. Замочувальні чани, солодоростильні ящики, пересувні
грядки, барабани або інше обладнання та підситові простори після
кожного циклу робіт чистити, мити й дезінфікувати протягом не
менше 30 хвилин розчином хлорного вапна з умістом активного хлору
500 мг/куб.дм або іншим дезінфекційним засобом. 9.1.6. Одночасно ретельно чистити, мити й дезінфікувати сита
ящиків, перегородки в ящиках і перемішувачі для зерна розчином
хлорного вапна з умістом активного хлору 500 мг/куб.дм або іншими
дезінфекційними засобами, у концентраціях, що рекомендовано для
використання. 9.1.7. При використанні "пересувної грядки" уважно стежити за
тим, щоб зерно попередньої партії не залишалось у ковшах
солодоперемішувача і в системі ланцюгових передач. 9.1.8. При використанні способу солодорощення в одному
апараті по закінченні кожного циклу ретельно видаляти залишки
паростків з ящика, дезінфікувати не рідше одного разу на тиждень
хлорним вапном або формаліном, або іншими дезінфекційними
засобами. 9.1.9. Шнеки, транспортери, норії, бункери для
свіжопророслого солоду очищати щодня. 9.1.10. Чищення, миття і дезінфекцію ящиків з "пересувною
грядкою" проводити по секціях (днях рощення), а обробку камери
кондиціювання повітря і очищення форсунок проводити не рідше
одного разу на 30 днів. 9.1.11. Після звільнення солодового току від зерна і перед
завантаженням підлогу і панелі на висоту 20 см добре промити і
продезінфікувати хлорно-вапняним молоком або 2%-ним розчином
марганцевокислого калію або іншими дезінфекційними засобами,
дозволеними до використання в установленому законодавством
порядку, після чого промити водою. 9.1.12. При роботі, пов'язаній з ходінням по зерну,
робітників забезпечити санітарним взуттям (гумові чоботи). 9.1.13. Гумові чоботи перед початком роботи обов'язково
знезаражувати дезрозчином. Взуття зберігати в спеціальній шафі.
Вхід на тік обладнати дезінфекційними килимками. 9.1.14. У процесі сушки на сушарках горизонтальної дії після
кожного спуску солоду ґрати очищати від паростків і пилу; сита
вертикальних солодосушарок чистити не рідше одного разу на місяць. 9.1.15. Приміщення сушарні та інші приміщення, що розташовані
біля неї, обмітати не рідше одного разу на тиждень, білити не
рідше одного разу на квартал. Вікна, двері і стіни протирати
вологою ганчіркою в міру забруднення. 9.1.16. Парасоль і витяжну трубу періодично (при ремонті)
очищати. 9.1.17. Калориферне відділення очищати від паростків не рідше
одного разу на тиждень.
Варильний цех 9.2. Відділення подрібнення зернопродуктів 9.2.1. Стелю та стіни відділення подрібнення зернопродуктів
очищати не рідше одного разу на тиждень та білити не рідше одного
разу на квартал. 9.2.2. Вальцьові дробарки, солододробарки і бункери для
подрібненого солоду та несолоджених матеріалів очищати від
борошняного пилу і забруднення у міру накопичення.
9.3. Варильне відділення 9.3.1. Зберігання сировини (солоду, хмелю, цукру тощо) у
варильному приміщенні забороняється. 9.3.2. Зовнішнє очищення варильних котлів слід проводити при
дезінфекції цеху. 9.3.3. Внутрішню поверхню заторних чанів, варильних котлів,
фільтрувальних чанів і хмелевідбірного чану промивати після
закінчення кожної варки. 9.3.4. При звільненні збірники промивних вод очищати,
обполіскувати водою і дезінфікувати. 9.3.5. Після закінчення фільтрування затору на фільтрпресі
рами і плити обполіскувати від залишків дробини і мити гарячою
водою (не менше 60 град.С) м'якими щітками. Серветки на бавовняній
або синтетичній тканині ретельно промивати гарячою водою. 9.3.6. Усі суслопроводи і шланги, що замінюють їх, один раз
на добу промивати холодною і гарячою (80-85 град.С) водою, за
необхідності пропарювати 15-20 хвилин. Не рідше 1 разу на тиждень
проводити очищення та дезінфекцію. 9.3.7. При застосуванні термостійких трубопроводів
комунікації та арматура повинні бути щільно припасовані і не
допускати пропуску пари при їхньому пропарюванні. 9.3.8. Солодову і хмельову дробину після промивання негайно
видаляти з цеху в спеціально відведені збірники. Шнеки і ящики для
дробини після звільнення ретельно промивати, один раз на 2 тижні
промивати гарячою (80-85 град.С) водою і дезінфікувати. 9.3.9. За наявності у варильному відділенні обладнання
безрозбірної мийки CIP (далі - CIP) миття обладнання проводити
згідно із затвердженою керівництвом підприємства програмою і
рекомендаціями виробника обладнання.
9.4. Гідроциклонні апарати (вірпули), декантери та відстійні
чани 9.4.1. Внутрішня поверхня днища гідроциклонних апаратів
(вірпулів) та відстійних чанів повинна бути рівною з ухилом до
спускного трапа. 9.4.2. Після звільнення гідроциклонних апаратів (вірпулів),
декантерів та відстійних чанів від сусла проводити їхню обробку.
Звільнити їх від залишків сусла і білка та промити холодною водою
протягом 5-10 хвилин. Не рідше 1 разу на тиждень проводити
дезінфекцію внутрішньої поверхні гідроциклонних апаратів,
декантерів та відстійних чанів дезінфекційними засобами і
обполіскувати гарячою (70-90 град.С) водою протягом 20-25 хвилин.
Забороняється після миття у гідроциклонних апаратах, декантерах та
відстійних чанах залишати воду. 9.4.3. За наявності у відділенні гідроциклонних апаратів,
декантерів та відстійних чанів обладнання CIP миття обладнання
проводити згідно із затвердженою керівництвом підприємства
програмою й інструкцією по CIP. 9.4.4. Шланги, по яких подається вода для миття
гідроциклонних апаратів, декантерів та відстійних чанів, зберігати
підвішеними на спеціальних гаках. Категорично забороняється
залишати кінці шлангів на підлозі. 9.4.5. Мити гідроциклонні апарати, декантори, відстійні чани
і проміжні збірники сусла робітник повинен у санітарному одязі. Санітарний одяг зберігати в спеціальних шафах.
Використовувати санітарний одяг робітників-мийників з іншою метою
забороняється. Щітки і взуття робітників-мийників до і після
роботи дезінфікувати розчином хлорного вапна з умістом активного
хлору 500 мг/куб.дм або іншими дезінфекційними засобами. 9.4.6. При використанні сепараторів для освітлення сусла
сепаратор в кінці кожної зміни підключати на циркуляційне миття,
промивати 15-20 хвилин 2%-ним розчином лугу, нагрітим до
80-85 град.С, потім теплою і холодною водою. 9.4.7. Суслопроводи між гідроциклонними апаратами,
декантерами, відстойними чанами та холодильними апаратами після
кожного спуску білкового відстою промивати, очищати або
пропарювати, не менше одного разу на тиждень дезінфікувати. 9.4.8. Збірники відстою очищати і промивати водою після
їхнього звільнення та дезінфікувати. 9.4.9. Вікна та інші пристрої для доступу повітря обладнати
сітками від мух і інших комах.
9.5. Холодильні апарати 9.5.1. Закриті холодильні апарати (трубчасті і пластинчасті)
щодня промивати водою й обробляти гарячим (80-85 град.С)
1,5-2%-ним розчином лугу протягом 15 хвилин з наступним
промиванням теплою і холодною водою. 9.5.2. Гарячий розчин лугу після рециркуляції можна
використати для дезінфекції суслопроводу від теплообмінника до
бродильних ємностей, проводячи цю операцію не рідше 2 разів за
тиждень. 9.5.3. Очищення і дезінфекцію закритих холодильних апаратів з
повним їх розбиранням проводити за потреби. 9.5.4. Обробку теплообмінників, виконаних з нержавіючої
сталі, і таких, що мають кислотостійкі ущільнювачі, проводити
щотижня 1-1,5% концентрацією азотної кислоти. 9.5.5. Відкриті зрошувальні холодильники щодоби покривати на
25-30 хвилин дезінфекційним розчином, очищати щітками і промивати
водою. Розподільну трубку розбирати, чистити йоршами, пропарювати
і промивати водою. 9.5.6. Приміщення відкритих зрошувальних холодильних апаратів
під час відсутності обслуговувального персоналу закривати на
замок. 9.5.7. Апарати для білкового відстою після кожного циклу
фільтрування промивати, пропарювати та/або дезінфікувати згідно з
інструкцією з експлуатації.
9.6. Відділення насіннєвих дріжджів 9.6.1. Приміщення відділення насіннєвих дріжджів суворо
ізолювати від сусідніх приміщень; двері повинні щільно закриватися
та із зовнішнього боку мати дезкилимок, просочений дезрозчином;
дезкилимок обробляти щодня. У разі використання ізольованих дріжджових збірників для
зберігання дріжджів, обладнаних пристроями для автоматичної
підтримки заданої температури, і маючи систему CIP, можливе
розташування дріжджових збірників в загальному приміщенні. Миття і
дезінфекція обладнання проводиться згідно з програмою,
затвердженою підприємством. Дріжджі зберігаються з дотриманням усіх сучасних вимог згідно
з програмою, затвердженою підприємством при умові постійного
контролю мікробіологами підприємства. 9.6.2. При зберіганні дріжджів у збірниках без термоізоляції
температура дріжджового відділення повинна бути в межах
2-4 град.С; при роботі з ізольованими ємностями для зберігання
дріжджів температура повинна бути в межах 6-12 град.С. 9.6.3. Дріжджове відділення повинне мати підведення
охолодженої води з температурою не вище ніж 2 град.С. 9.6.4. Стіни приміщення дріжджового відділення повинно бути
облицьовано плиткою, а стеля покрита водостійкою фарбою. Ремонт
приміщення проводити за потреби. Не допускати скупчення
конденсаційної вологи на стелі. 9.6.5. Пристрої для подачі охолодженого повітря повинні бути
обладнані повітряними фільтрами. 9.6.6. Дріжджові ванночки та інші ємності для залишкових
дріжджів перед заповненням знезаражувати розчином хлорного вапна з
умістом активного хлору 500 мг/куб.дм, антиформіном або іншими
дезінфекційними засобами, після чого ретельно обполіскувати чистою
водою до повного видалення дезінфектанту.
9.7. Відділення чистої культури дріжджів 9.7.1. Входити у відділення чистої культури дозволяється
особам, безпосередньо зайнятим роботою і ознайомленим з
дотриманням умов стерильності. 9.7.2. Уся апаратура відділення чистої культури повинна
забезпечувати роботу в асептичних умовах. 9.7.3. Повітря, що надходить у стерилізатор і
дріжджоростильні апарати, повинне проходити через повітряні
фільтри, що забезпечують його повну стерильність.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору