Документ z1503-17, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.11.2017
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 06.02.2018. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

21.11.2017  № 608


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 грудня 2017 р.
за № 1503/31371

Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України

Відповідно до статей 47, 84 - 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (із змінами), з метою приведення актів Міністерства оборони України у відповідність до вимог законодавства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 “Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за № 385/8984 (із змінами).

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України


С.Т. Полторак


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
21.11.2017 № 608


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 грудня 2017 р.
за № 1503/31371

ПОРЯДОК
проведення службового розслідування у Збройних Силах України

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов’язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов’язки або допустили правопорушення, під час проходження ними зборів

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають такі значення:

виконавська дисципліна - належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов’язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин);

службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з’ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни;

службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

3. Службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.

4. Службове розслідування за фактами втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, проводиться відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

5. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.

6. Розслідування авіаційних подій проводиться відповідно до Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

7. Службове розслідування за фактами заподіяння державі матеріальної шкоди проводиться з дотриманням вимог Постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”.

ІІ. Підстави та предмет службового розслідування

1. Службове розслідування призначається у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов’язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені;

якщо за характером вчиненого правопорушення на військовослужбовця буде накладено дисциплінарне стягнення, застосування якого призведе до позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, накладення дисциплінарного стягнення, внаслідок чого військовослужбовець буде понижений у посаді, понижений у військовому званні, позбавлений військового звання, звільнений з військової служби.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

2. Службове розслідування не призначається:

у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;

якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

3. Службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв’язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби;

вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

ІІІ. Порядок проведення службового розслідування

1. Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

2. Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення чи призначення підпорядкованим посадовим (службовим) особам.

3. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

4. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов’язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов’язану з виконанням адміністративно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов’язків відповідний начальник (командир) покладає тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.

Тривалість усунення від виконання службових обов’язків не повинна перевищувати строку проведення службового розслідування та часу, необхідних для прийняття відповідного рішення командиром (начальником) про накладення стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Військовослужбовець, якого на період проведення службового розслідування усунуто від виконання службових обов’язків і стосовно якого за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ним військової служби на займаній посаді, приступає до виконання службових обов'язків за посадою на підставі відповідного наказу.

Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов'язків долучаються до матеріалів службового розслідування.

5. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу.

6. Голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов’язковими для виконання.

У випадку відсутності голови комісії з будь-яких підтверджених поважних причин його обов’язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії за необхідності за відповідним клопотанням голови комісії здійснюється його заміна іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).

7. Залучення за потреби фахівців до проведення службового розслідування здійснюється на підставі звернення (запиту) до відповідного командира (начальника).

8. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об’єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

9. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов’язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, відповідні документи чи матеріали за попередньою згодою керівника відповідно до своїх службових обов’язків.

10. Втручання будь-яких осіб у перебіг службового розслідування з метою перешкоджання об’єктивному та повному проведенню службового розслідування або впливу на кінцевий результат забороняється. Про виявлення таких фактів особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова комісії повідомляють командира (начальника), який призначив службове розслідування.

11. До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

12. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

13. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом.

ІV. Повноваження осіб під час службового розслідування

1. Особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об’єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з’ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

2. Особи, які проводять службове розслідування, мають право:

запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);

отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);

з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;

за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;

ознайомлюватися з необхідними документами, у разі потреби - знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

отримувати інформацію, пов’язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;

проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов’язковим зазначенням:

предмета огляду та його стислого опису;

часу, дати, місяця, року, місця (населеного пункту) огляду;

посади, військового звання, прізвища, імені та ініціалів особи, яка складає документ;

військового звання, прізвища, ініціалів посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності);

прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб;

фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо;

місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення);

у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі;

підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші;

підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.

3. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави проведення службового розслідування;

бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;

відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;

ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

V. Оформлення результатів службового розслідування

1. За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

2. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

3. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;

неправомірні дії військовослужбовця;

зв’язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби (якщо такий є);

вина військовослужбовця;

причинний зв’язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;

вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;

причини та умови, що сприяли правопорушенню;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

4. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:

висновки службового розслідування;

пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;

інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

5. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

6. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

7. У разі якщо службове розслідування проводилося органом Військової служби правопорядку, акт та матеріали службового розслідування передаються на розгляд відповідному командиру (начальнику) військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, для прийняття рішення.

VІ. Прийняття рішення за результатами службового розслідування

1. Командир (начальник), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає акт та матеріали службового розслідування.

2. За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

3. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

4. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

5. Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами долучається до матеріалів номенклатурної справи.

Строк зберігання матеріалів службового розслідування встановлюється відповідно до законодавства.

Примірники висновку акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.

У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, що набрав (ла) законної сили, інші документи, що стосуються правопорушення.

6. Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, а у випадку, передбаченому пунктом 7 розділу V цього Порядку, також начальник органу управління Військової служби правопорядку.

VІІ. Службові перевірки

1. З метою перевірки інформації про факт правопорушення, з’ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

2. Під час службової перевірки встановлюються:

особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов’язки.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

3. Службова перевірка проводиться за рішенням відповідного командира (начальника).

Інші службові особи можуть звертатись за підпорядкованістю з клопотанням щодо призначення службової перевірки.

4. У разі вчинення військовослужбовцем правопорушення та невжиття заходів відповідним командиром (начальником) з будь-яких причин (крім військової частини А0515 та підпорядкованих їй військових частин) військовослужбовці Військової служби правопорядку за письмовим розпорядженням начальника органу управління Військової служби правопорядку згідно із завданнями та функціями, визначеними статутами Збройних Сил, Законом України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” та іншими нормативно-правовими актами, проводять службову перевірку.

5. Про призначення службової перевірки видається розпорядження, у якому зазначається інформація про службових осіб, яким доручається проведення перевірки, мету перевірки та дату її завершення.

6. Службові перевірки за анонімними заявами, повідомленнями і скаргами не проводяться.

7. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі невстановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.

Початок службової перевірки визначається днем підписання доручення чи розпорядження про її призначення.

Завершення службової перевірки визначається днем подання результатів перевірки на розгляд для прийняття рішення.

8. Службова перевірка може проводитись як одноособово, так і комісією. Склад комісії визначається з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службової перевірки.

9. Проведення службової перевірки здійснюється відповідно до цього розділу.

10. Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім’я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.

11. У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.

12. Одночасне проведення службової перевірки та службового розслідування не допускається.

Начальник
Військової служби
правопорядку
у Збройних Силах України -
начальник Головного
управління Військової служби
правопорядку
Збройних Сил України
генерал-майор









І.Л. Криштун



вгору