Платити чи ні?
Редакції видань; Консультації від 24.02.2017
Документ n0003697-17, поточна редакція — Прийняття від 24.02.2017

Платити чи ні?

Останні рахунки за світло, газ, воду й особливо опалення, які у декого разом сягають понад половину зарплати, змусили задуматися про те, а що буде, як не оплатити рахунки, і чи варто саме сьогодні платити за такими високими комунальними тарифами. Адже борг нині, з урахуванням інфляції, - зовсім інший, ніж, скажімо, через рік. Особливо це стосується людей, які не встигли оформити субсидію чи не мали права на неї.

Влада на місцях з розумінням поставилася до проблеми, що виникла, і пропонує споживачам укладати договори на реструктуризацію вже накопиченого боргу за житлово-комунальні послуги. У Києві, наприклад, боржники, які ще не здійснили такої реструктуризації, можуть з 1 лютого до 31 березня укласти угоди відтермінування своєї заборгованості до п'яти років без сплати першого внеску. Укладання такої угоди дає змогу уникнути нарахування санкцій та інших негативних наслідків для споживача, про які ми поговоримо далі. Для підписання договору про реструктуризацію боргу потрібно звернутися із заявою до ЖЕКівської бухгалтерії, взявши із собою копію паспорта власника квартири, копію його довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та копії правовстановлюючих документів на квартиру.

Незайвим буде нагадати і те, що 26 жовтня минулого року Кабмін змінив Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, надавши споживачам, які не мають субсидії, можливість відтермінування оплати послуг з централізованого опалення (сплачується 50% вартості послуги з оплатою решти після завершення опалювального сезону).

А тепер про те, що буде, якщо не оплатити рахунки за комунальні послуги.

Сьогодні це нарахування санкцій у вигляді пені, інфляційних відсотків та річних, а якщо справа дійде до суду - ще й сплата судових зборів, виконавчого збору, можливі обмеження виїзду за кордон, арешт майна, його примусова реалізація і навіть кримінальна відповідальність у разі невиконання рішення суду, який зобов'язує споживача оплатити рахунки за комунальні послуги.

Дехто скаже, що жодних санкцій не буде, адже для цього потрібно мати укладений у письмовій формі договір з особою, яка надає комунальні послуги. А якщо його немає, то і відповідальності не буде.

Майже так, але... За загальним правилом відповідальність настає саме у разі укладання договору. Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття цієї пропозиції другою стороною. Отже, у договорі має бути засвідчено волю сторін, яка може виявлятися в діях (певній поведінці чи навіть мовчанні). Тобто, якщо споживачу було повідомлено про всі істотні умови надання житлово-комунальних послуг і він їх отримує без підписання відповідного договору, частково чи повністю оплачував надані послуги, то договір вважатиметься укладеним. Крім цього, не варто забувати і те, що відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем зі споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання. Тобто договором, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах чи інших стандартних формах. При цьому друга сторона (в цьому разі - споживач) не може запропонувати свої умови договору. Такі договори мають розміщуватися на веб-сайтах енергопостачальних компаній чи компаній, які здійснюють послуги з водопостачання та водовідведення, і окремо підписувати їх споживачу не треба.

Зазвичай у таких договорах про приєднання (які вдалося подивитися на сайтах регіональних енергопостачальних компаній) закріплюється положення про те, що пеня встановлюється в мінімальному розмірі, який визначено законодавством. Проте сьогодні законодавство не визначає мінімального розміру пені для угод з фізичними особами, які не є суб'єктами господарювання.

Отже, якщо в договорі про приєднання не визначено розмір пені за несвоєчасну оплату послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення, то і платити її не доведеться. Незайвим буде нагадати про те, що у Верховній Раді України вже ухвалено в першому читанні законопроект № 1581-д "Про житлово-комунальні послуги", ст. 24 якого передбачає, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день протермінування від суми боргу. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Отже, якщо законопроект ухвалять, а в договорах приєднання буде формулювання про те, що пеня сплачується в максимально встановленому в законодавстві розмірі, то споживачу доведеться платити 0,1% пені суми заборгованості.

Фактична відсутність сьогодні пені за оплату зазначених послуг не означає відсутності інших негативних наслідків для споживача-боржника. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник на вимогу постачальника комунальних послуг зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час протермінування, а також щонайменше три відсотки річних від протермінованої суми.

Отже, визначитися у питанні, винесеному в заголовок статті, а також обрати порядок оплати комунальних послуг (відтермінування) має сам споживач.

Сергій ДЕМСЬКИЙ.



вгору