Документ v0148617-09, поточна редакція — Прийняття від 27.03.2009

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.03.2009  № 148

Про затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламенту створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки

З метою методичного забезпечення створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламент створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, що додаються.

2. Державній екологічній інспекції (Костров М.М.)

- протягом 10 календарних днів після затвердження наказу забезпечити розсилку електронних версій Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламенту створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки до Рескомприроди Криму, територіальних органів та спеціальних підрозділів Мінприроди.

3. Голові Рескомприроди Криму, начальникам територіальних органів та спеціальних підрозділів Мінприроди здійснювати інформування суб'єктів господарської діяльності, які створили та експлуатують або бажають створити автоматизовані системи екологічного контролю і моніторингу на власних об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку, про затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки та Регламенту створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Тригубенка С.М.

Міністр

Г. Філіпчук



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
навколишнього природного
середовища України
27.03.2009 № 148

ПРАВИЛА
створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки

1. Терміни, визначення та скорочення

1.1 Терміни та їх визначення вжито у цих Правилах створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (далі - Правила), у такому значенні:

Автоматизована система екологічного контролю і моніторингу (АСЕКМ) - сукупність приладів та елементів, призначених для виконання заданої функції (контроль за параметрами повітряного і/або водного середовища, оповіщення персоналу, передача сигналів на пульт централізованого спостереження тощо).

Екологічна небезпека - наявність дій та процесів, що можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, яке внаслідок надмірного забруднення обмежує або виключає можливість життєдіяльності людини та впровадження господарської діяльності в цих умовах.

Локальна система екологічного моніторингу - комплекс спеціальних інженерно-технічних та організаційних засобів, якими обладнуються приміщення, території, споруди, джерела антропогенного впливу на довкілля, які відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Оператор АСЕКМ - штатний співробітник АСЕКМ, який розміщується на пункті контролю та моніторингу АСЕКМ і виконує функції нагляду за її роботою, підтримки її у працездатному стані, контролю прийому даних від сигналізаторів (аналізаторів) та видання необхідної інформації респондентам.

Пункт контролю та моніторингу - комплекс комунікаційних та програмно-технічних засобів, що розташовані у спеціальному приміщенні і призначені для приймання, накопичення даних, оброблення інформації і подання у заданому вигляді повідомлень про стан параметрів, які контролюються, реєстрації цих повідомлень та передачі їх визначеним респондентам.

Реальний масштаб часу - масштаб часу, у якому ведеться обслуговування процесу управління впливом на об'єкт контролю (моніторингу) з метою попередження (зниження) забруднення навколишнього природного середовища.

Регіональна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Вона реалізує завдання моніторингу в межах адміністративно-територіального регіону.

1.2 У цих Правилах наведені скорочення мають такі значення:

АСЕКМ - автоматизована система екологічного контролю і моніторингу

ГДК - граничнодопустимі концентрації.

ГДС - граничнодопустимий скид.

ДСМД - Державна система моніторингу довкілля.

ЄАС ДЕІ - Єдина автоматизована система Державної екологічної інспекції.

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки.

ПКМ - пункт контролю та моніторингу.

НЕС - небезпечна екологічна ситуація.

НПС - навколишнє природне середовище.

ОПЕН - об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку.

РСМД - регіональна система моніторингу довкілля.

У Правилах застосовуються також терміни і визначення, які передбачені національним стандартом ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення.

2. Нормативні посилання

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

Закон України "Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання";

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

Водний кодекс України;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів";

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку";

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 815 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод";

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля";

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.99 № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами";

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки";

ГОСТ 34.601-90 "Автоматизированные системы. Стадии создания";

ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення;

ГОСТ 27384-2002 "Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств";

РД 211.0.8.107-05 "Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня", затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.12.2005 № 467;

Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 485 від 24.12.2001;

Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 912/12786);

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746);

"Строительные нормы и правила. Системы автоматизации" СНиП 05.07-85;

ПУЭ "Правила устройства электроустановок";

Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ДНАОП 0.00-1.32-01);

Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004).

3. Загальні положення

3.1 Галузь застосування.

3.1.1 Правила створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, можуть бути застосовані під час створення АСЕКМ ОПЕН та при їх модернізації, а також систем оперативного інформування та оповіщення про випадки перевищень нормованих значень показників, що визначають вплив ОПЕН на навколишнє природне середовище.

3.1.3 Дія цих Правил не розповсюджуються на створення, експлуатацію та технічне обслуговування:

систем, призначених для об'єктів, які обладнуються та охороняються за іншими нормами і вимогами, що затверджені у встановленому порядку;

систем радіологічної безпеки;

систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій, що не супроводжуються екологічним забрудненням.

3.1.4 Правила можуть бути застосовані підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду їх діяльності та форми власності, об'єкти яких можуть бути оснащені автоматизованими системами екологічного контролю і моніторингу, а також підприємствами, що здійснюють проектування, введення в дію, експлуатацію та технічне обслуговування вищевказаних систем.

3.1.5 ОПЕН регіону, що можуть бути рекомендовані для оснащення автоматизованою системою екологічного контролю і моніторингу, визначаються спеціальними підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України.

3.2 Мета створення та основні завдання АСЕКМ ОПЕН

3.2.1 Мета створення АСЕКМ ОПЕН полягає у забезпеченні можливості організації безперервного автоматизованого контролю, аналізу і оцінки інформації про екологічний стан ОПЕН та їх вплив на навколишнє природне середовище в режимі поточного часу; організації надання оперативної та достовірної інформації щодо джерел та чинників екологічної небезпеки для керівництва підприємств, органів державного контролю за станом НПС, органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості.

3.2.2 Основні завдання АСЕКМ ОПЕН полягають у:

розвитку та удосконаленні технічних засобів екологічного контролю через реєстрацію параметрів, що контролюються, та своєчасне інформування і оповіщення про випадки перевищень встановлених підприємству нормованих значень вмісту забруднюючих речовин у викидах та скидах ОПЕН, показників складу та властивостей поверхневих вод та атмосферного повітря;

здійсненні локального моніторингу впливу ОПЕН на стан атмосферного повітря та поверхневих вод;

забезпеченні потреб керівництва підприємств, органів державного контролю за станом НПС (якщо АСЕКМ будуть включені до складу ЄАС ДЕІ або РСМД), місцевого самоврядування та громадськості в оперативній і достовірній інформації, необхідній для прийняття обґрунтованих рішень щодо зниження впливу ОПЕН на стан навколишнього середовища та його покращення в окремому регіоні;

сприянні виконанню Україною міжнародних та міждержавних угод та зобов'язань з охорони навколишнього природного середовища.

3.2.3 Організація спостережень за викидами і скидами забруднюючих речовин від ОПЕН та їх впливом на атмосферне повітря і водні об'єкти здійснюється відповідно Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"; Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655.

Порядок організації проведення автоматизованого контролю і моніторингу за участю АСЕКМ наведено у розділі 8 цих Правил.

4. Умови застосування та основні функції АСЕКМ ОПЕН

4.1 Умови застосування АСЕКМ ОПЕН

4.1.1 На кожну АСЕКМ ОПЕН розробляється технічне завдання, згідно з яким здійснюється її проектування, введення в дію та експлуатація і яке має бути погоджено з територіальними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

4.1.2 Для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення ОПЕН рекомендації щодо створення АСЕКМ можуть бути враховані у розділі "Оцінка впливів на навколишнє середовище" проекту. У цьому разі в проектно-кошторисній документації може бути передбачений окремий розділ, що стосується створення АСЕКМ.

4.1.3 Детальні умови застосування АСЕКМ для кожного з ОПЕН визначаються у технічному завданні на її створення.

4.2 Основні функції АСЕКМ ОПЕН

4.2.1 Основні функцій АСЕКМ ОПЕН спрямовані на:

розвиток та удосконалення технічних засобів контролю впливу ОПЕН на стан НПС через автоматизацію окремих завдань;

здійснення локального моніторингу впливу ОПЕН на стан атмосферного повітря;

здійснення локального моніторингу впливу ОПЕН на стан поверхневих вод.

4.2.2 Основними функціями АСЕКМ ОПЕН є:

виконання автоматичних вимірювань вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні можливого впливу ОПЕН на атмосферне повітря, у джерел викидів в атмосферне повітря, у скидах зворотних вод до водних об'єктів, у водних об'єктах в зоні можливого впливу скидів зворотних вод від ОПЕН відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465;

реєстрація результатів та часу проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин;

здійснення порівняльного аналізу результатів вимірювань вмісту забруднюючих речовин із встановленими нормативами;

здійснення розрахункової функції вибору максимальних результатів і опосереднення результатів вимірювання за встановлений проміжок часу;

оперативне інформування і оповіщення чергового оператора АСЕКМ щодо виявлених випадків перевищення результатів вимірювань встановлених нормативів за заданими критеріями;

автоматизований функціональний контроль робочих параметрів складових АСЕКМ та забезпечення збереження даних.

4.2.3 Реалізація функцій АСЕКМ ОПЕН відбувається шляхом:

проведення безперервного автоматичного вимірювання вмісту забруднюючих речовин у атмосферне повітрі і/або воді засобами вимірювальної техніки, що дозволяють здійснювати контроль у заданому режимі;

здійснення систематичної передачі в автоматичному режимі первинної інформації за результатами вимірювань у бази даних локальних систем екологічного моніторингу ОПЕН;

інформування та оповіщення про випадки перевищень заданих значень ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі;

інформування та оповіщення про випадки перевищень встановлених підприємству нормованих значень вмісту забруднюючих речовин у промислових викидах в атмосферне повітря;

інформування та оповіщення про випадки перевищень встановлених підприємству нормованих значень показників складу та властивостей зворотних вод;

інформування та оповіщення про випадки перевищень заданих значень ГДК забруднюючих речовин у водних об'єктах.

5. Умови включення АСЕКМ ОПЕН до систем державного екологічного контролю та до складу регіональних систем державного моніторингу довкілля

5.1 Включення АСЕКМ ОПЕН до систем державного екологічного контролю.

5.1.1 АСЕКМ ОПЕН може бути підключена до ЄАС ДЕІ з метою надання інформації по запиту ДЕІ.

5.1.2 Умовою експлуатації АСЕКМ ОПЕН, якщо вона буде включена до складу ЄАС ДЕІ, є регламентоване і оперативне надання інформації при виявленні перевищень заданих значень максимально разового вмісту одного або декількох нормованих речовин (показників складу і властивостей) у атмосферному повітрі, водному об'єкті, викидах, скидах.

5.1.3 Оперативна інформація має бути надана до визначених респондентів у вигляді спеціального протоколу, який повинен містити:

назву ОПЕН та його технологічного підрозділу, що має відношення до події;

місце розташування, координати та кодове позначення точки спостереження;

визначення часу події;

зазначення об'єкта спостереження (атмосферне повітря, водний об'єкт, викид, скид);

назву нормованої речовини (показника складу і властивостей), щодо якої виявлене порушення нормативів;

визначене АСЕКМ та задане контрольне значення максимально разового вмісту нормованої речовини (показника складу і властивостей).

5.1.4 За умов роботи АСЕКМ у штатному режимі з АСЕКМ ОПЕН щомісяця респондентам надається звітна інформацію за формою, яка має бути розроблена і погоджена у складі проектної документації на систему.

Штатний режим роботи АСЕКМ - це робота АСЕКМ в умовах, коли параметри НПС, що спостерігаються, знаходяться у заданих границях.

5.1.5 Респонденти АСЕКМ ОПЕН, яким має надаватися оперативна інформація і періодичні звіти, визначаються і погоджуються у проектному завданні.

Такими можуть бути:

респонденти оперативної інформації (в разі виникнення небезпечних екологічних ситуацій у реальному масштабі часу) - відповідні територіальні органи та спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України та представники органів місцевого самоврядування, що є відповідальними за оперативне реагування на виникнення небезпечних екологічних ситуацій, для прийняття управлінських рішень з метою ліквідації виниклих ситуацій;

респонденти періодичного звіту (результати контролю та моніторингу за термінами згідно з угодами про інформаційну взаємодію) - відповідні територіальні органи та спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України.

5.2 Включення АСЕКМ ОПЕН до складу регіональних систем моніторингу довкілля.

5.2.1 АСЕКМ ОПЕН є локальними системами моніторингу довкілля і можуть бути включені до державної системи моніторингу довкілля як локальний рівень РСМД.

5.2.2 Включення АСЕКМ ОПЕН, як систем локального рівня до РСМД, має відбуватись на підставі та відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" (далі - Положення), а також згідно угоди між територіальними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та ОПЕН про спільну діяльність.

5.2.3 Метрологічне забезпечення ведення моніторингу АСЕКМ при включенні до складу РСМД має відповідати Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" та пункту 14 Положення.

5.2.4 Методологічне забезпечення ведення моніторингу ОПЕН при включенні АСЕКМ до складу РСМД має відповідати пункту 13 Положення.

5.2.5 При включенні АСЕКМ ОПЕН до складу регіональних систем моніторингу довкілля, надання інформації до РСМД має відбуватись згідно умов, визначених в угоді про спільну діяльність.

6. Структура АСЕКМ ОПЕН та загальні технічні вимоги до систем в цілому

6.1 Структура АСЕКМ ОПЕН.

6.1.1 Типова Структура АСЕКМ включає:

комплекс аналізаторів і сигналізаторів;

контрольні та комунікаційні програмно-технічні засоби;

пункти контролю та моніторингу.

6.1.2 Комплекс аналізаторів і сигналізаторів складається з технологічних датчиків, які контролюють визначені параметри навколишнього природного середовища, та пристроїв передачі даних вимірів на ПКМ.

Аналізатори і сигналізатори системи встановлюються і використовуються відокремлено від аналогічних датчиків будь-яких систем контролю і моніторингу, що функціонують на даній території.

6.1.3 Контрольні та комунікаційні програмно-технічні засоби складаються з універсальних комунікаційних модулів та пристроїв узгодження їх інтерфейсів з інтерфейсами аналізаторів і сигналізаторів.

Універсальні комунікаційні модулі виконують функції приймання та проведення попереднього аналізу інформації від аналізаторів і сигналізаторів та її передавання на ПКМ.

6.1.4 Пункт контролю та моніторингу є комплексом комунікаційних та програмно-технічних засобів, що розташовані у спеціальному приміщенні і призначені для приймання, накопичення даних, оброблення інформації і подання у заданому вигляді повідомлень про стан параметрів, які контролюються, реєстрації цих повідомлень та передачі їх у автоматичному режимі визначеним у проектному завданні респондентам.

6.2 Загальні технічні вимоги до АСЕКМ у цілому.

6.2.1 Склад, структура побудови й функції АСЕКМ для конкретного ОПЕН технічно і економічно обґрунтовуються при розробленні технічного завдання і повинні відповідати принципам раціональності, цілісності, комплексності, перспективності й динамічності.

6.2.2 Допускається поділ АСЕКМ в цілому на функціонально самостійні складові частини. При цьому побудова системи в цілому має забезпечувати можливість її модифікації (розширення функціональних можливостей) і надійність у експлуатації. Відмова будь-якої функціонально автономної складової не повинна приводити до відмови системи в цілому.

6.2.3 На підставі технічного завдання і вихідних даних, що визначаються на стадії передпроектного обстеження, розробляється проектна документація. Проектування виконується проектною організацією, яка повинна мати відповідну ліцензію. Під час проектування необхідно застосовувати нормативні документи: положення, правила, норми, вказівки, технологічні карти тощо, що не суперечать вимогам цих Правил і затверджені у встановленому законодавством порядку.

6.2.4 У АСЕКМ мають бути передбачені спеціальні або звичайні засоби (прилади, алгоритми, сигнали тощо) виявлення й реєстрації як явних, так і прихованих несправностей. Система повинна мати захист від помилок оператора при отриманні інформації у ручному режимі від аналізаторів і сигналізаторів. Перевірка функціонування окремих складових частин системи не повинна порушувати нормальну працездатність усієї системи в цілому.

6.2.5 Вплив зовнішніх факторів

Перелік зовнішніх факторів, до яких АСЕКМ повинна бути стійкою, та діапазон зміни цих факторів (температура, тиск, рівень перешкод тощо) повинен вказуватися у технічному завданні на її створення.

При впливі зовнішніх факторів запроектована система повинна:

бути стійкою до можливих негативних впливів зовнішніх факторів при експлуатації, у тому числі: механічних ушкоджень, кліматичних умов, впливу агресивних середовищ тощо;

враховувати при функціонуванні можливий вплив перешкод виробничо-технологічних процесів, радіоелектронних, електронагрівальних і вентиляційних приладів, транспорту тощо.

6.3 Узгодження систем екологічної безпеки з іншими системами безпеки об'єктів.

6.3.1 АСЕКМ та інші діючі системи безпеки на ОПЕН (системи протипожежної, виробничої автоматики, раннього виявлення аварійних ситуацій) мають доповнювати одна одну, не заважаючи функціонуванню їх складових частин.

Пріоритетними для виконання є вимоги, що забезпечують безпеку для життя і здоров'я людей та навколишнього природного середовища.

6.3.2 Сигнали оповіщення, які видаються АСЕКМ, повинні відрізнятися типами та інтенсивністю від сигналів аварії та тривоги, які видаються іншими системами підприємства. При цьому звукові аварійні, тривожні сигнали не повинні перешкоджати трансляції мовних оповіщень та телефонному зв'язку.

6.3.3 Формати протоколів надання інформації від АСЕКМ, якщо вони будуть включені до складу РСМД, мають бути узгодженими з програмним забезпеченням РСМД.

6.4 Метрологічне забезпечення.

6.4.1 Апаратура й обладнання, що входять до складу систем і комплексів, повинні відповідати чинним нормативним документам, технічним умовам, проектній документації, документації заводів-виробників, а також за потреби мати сертифікат відповідності, виданий у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО, якщо відповідна продукція є у Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746.

ЗВТ, які використовуються в АСЕКМ, повинні бути занесені до покажчика державного реєстру України засобів вимірювальної техніки.

Нестандартні ЗВТ, що виготовляються індивідуально на підставі технічних завдань, повинні пройти державну метрологічну атестацію у державних науково-технічних центрах стандартизації, метрології та сертифікації.

6.4.2 Методики з проведення дистанційних автоматизованих вимірів з використанням автоматизованих ЗВТ повинні бути атестованими або допущеними до застосування відповідною метрологічною службою в складі документації на ЗВТ або окремо.

6.4.3 Результати вимірювань концентрації забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел порівнюються зі значеннями, встановленими пунктом 1.3 Нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309;

6.4.4 Для забезпечення єдності і заданої точності вимірювань, можливості програмного забезпечення мають бути сумісними з метрологічними характеристиками ЗВТ.

7. Технічні вимоги до окремих складових частин АСЕКМ

7.1 Загальні вимоги до вибору аналізаторів і сигналізаторів системи

7.1.1 Для контролю заданих параметрів у АСЕКМ допускається застосовувати автоматичні аналізатори і сигналізатори різного принципу дії.

7.1.2 Вибір конкретних аналізаторів і сигналізаторів та типів датчиків до них здійснюється на етапах розроблення технічного завдання на проектування та при проектуванні АСЕКМ на підставі паспортів, технологічних регламентів роботи обладнання, характеристик викидів (скидів) на ОПЕН тощо.

7.1.3 Автоматичні аналізатори і сигналізатори повинні мати необхідну чутливість, експлуатаційну надійність, захищеність від перешкод та можливість виконання калібрування.

7.1.4 При встановленні аналізаторів і сигналізаторів має забезпечуватись їх захист від шкідливого зовнішнього впливу та несанкціонованого доступу сторонніх осіб.

7.2 Приймально-контрольна апаратура

7.2.1 Контрольні та комунікаційні програмно-технічні засоби створюються на базі універсальних комунікаційних модулів та виконують функції приймання сигналів від датчиків, ідентифікації датчика, від якого надійшла інформація, попереднього оброблення даних, їх передавання та збереження.

7.2.2 Універсальні комунікаційні модулі повинні здійснювати контроль працездатності аналізаторів, сигналізаторів і каналів зв'язку, у тому числі за рахунок проведення дистанційного тестування.

7.3 Вимоги до пункту контролю та моніторингу

7.3.1 ПКМ складається з таких частин:

програмно-технічний комплекс, який призначений для прийому та перевірки даних щодо стану параметрів, які контролюються, накопичення даних, оброблення інформації, формування у заданому вигляді повідомлень про перевищення нормативних значень параметрів, що контролюються, передачу накопичених даних на ЄАС ДЕІ і до центру РСМД та реєстрації цих повідомлень;

комунікаційне обладнання, яке являє собою універсальні модемні пристрої, що використовуються для передачі і приймання даних від датчиків на ПКМ, передачі інформації у автоматичному режимі з ПКМ визначеним у проектному завданні респондентам;

канали зв'язку між ПКМ та універсальними комунікаційними модулями ЄАС ДЕІ та центру РСМД.

7.3.2 У якості інформаційного каналу між комунікаційними модулями об'єктів та ПКМ можуть бути використані наявні чи особливі види зв'язку.

7.3.3 Приміщення ПКМ повинно бути обмеженим для доступу сторонніх осіб та мати:

природне, штучне та аварійне освітлення, що вмикається автоматично;

природну вентиляцію, а у разі необхідності - кондиціонери;

телефонний зв'язок та інші засоби зв'язку, що обумовлені місцевими умовами;

систему резервного живлення електрообладнання;

первинні засоби пожежогасіння;

протипожежну сигналізацію;

охоронну сигналізацію (при необхідності).

7.3.4 Передача інформації в автоматичних режимах від ПКМ до визначених у проектному завданні респондентам має бути забезпечена не менше ніж двома незалежними каналами зв'язку.

7.3.5 Програмне забезпечення ПКМ повинно передбачати виконання наступних функцій:

приймання, оброблення, реєстрацію, зберігання й передавання первинної оперативної інформації, що надходить від автоматичних аналізаторів і сигналізаторів, та даних періодичного тестування щодо визначення їх робочого стану;

періодичне дистанційне тестування функціонування каналів зв'язку та обладнання, що встановлене на об'єктах контролю ОПЕН;

надання інформації про об'єкти контролю ОПЕН та їх місцезнаходження;

виключення можливості коригування черговим персоналом або іншими особами інформації, що надійшла на ПКМ.

7.3.6 Програмне забезпечення ПКМ у разі необхідності повинно передбачати можливість позачергового отримання інформації з аналізаторів і сигналізаторів за запитом чергового оператора АСЕКМ.

7.3.7 Програмне забезпечення ПКМ має бути захищене від можливих помилкових дій персоналу.

7.4 Енергопостачання

7.4.1 Енергопостачання АСЕКМ ОПЕН, електричні пристрої складових АСЕКМ повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 р. № 272, та НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки", затвердженим наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126.

7.4.2 Електричні пристрої складових АСЕКМ повинні відповідати класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони їх розміщення згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272, та Правилам пожежної безпеки (НАПБ А.01.001-2004), затвердженим наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126.

7.4.3 У якості резервного джерела живлення можуть застосовуватись джерела безперервного живлення. Ємність акумуляторних батарей джерел безперервного живлення повинна забезпечувати роботу системи у термін, який визначається у технічному завданні на АСЕКМ.

8. Порядок проведення автоматизованого контролю і моніторингу

8.1 Порядок проведення автоматизованого контролю і моніторингу АСЕКМ повинен забезпечувати виконання системою функцій, що визначені у пункті 3.2.2 цих Правил.

8.2 При проведенні автоматизованого контролю і моніторингу АСЕКМ здійснюються наступні операції:

безперервний вимір датчиками ЗВТ параметрів, що контролюються, і за якими ведуться постійні спостереження;

періодичний збір, оброблення та накопичення в універсальних комунікаційних модулях даних щодо параметрів, що контролюються, і за якими ведуться постійні спостереження;

визначення перевищень заданих порогових значень параметрів, що контролюються, і за якими ведуться постійні спостереження, формування при цьому сигналу перевищення;

періодична передача накопиченої інформації під час проведення регламентованих чергових сеансів зв'язку з визначеними у проектному завданні респондентами здійснюється за визначеним протоколом;

організація позачергових (екстрених) сеансів зв'язку для передачі сигналів та даних про небезпечну екологічну ситуацію (дата, час, параметр, значення якого перевищило ГДК, причину формування сигналу перевищення та інше);

контроль функціонування роботи АСЕКМ та формування аварійних сигналів при аварійності всієї системи або її складових частин.

8.3 Черговий оператор АСЕКМ повинен:

повідомляти відповідні служби ОПЕН щодо фактів виникнення сигналу перевищення затверджених нормативів забруднюючих речовин, які контролюються;

направляти до визначених у проектному завданні респондентів повідомлення, які підтверджують сигнали перевищення граничних значень параметрів, які контролюються;

увести в дію резервні пристрої у випадку несправності основного пристрою для забезпечення безперервного контролю роботи АСЕКМ.

9. Впровадження АСЕКМ

9.1 Монтаж АСЕКМ виконується на підставі затвердженої проектної документації та чинних будівельних норм і правил СНіП 3.05.07.

9.2 Впровадження АСЕКМ здійснюється у відповідності до вимог ГОСТ 34.601-90 Автоматизовані системи. Стадії створення.

9.3 Внесення змін до АСЕКМ не допускається здійснювати без коригування проектної документації.

9.4 Перед початком монтажу системи організація, що здійснює відповідні роботи, зобов'язана письмово повідомити про це територіальні органи виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

9.5 Приймання до експлуатації АСЕКМ здійснюється комісією, до складу якої мають входити:

керівник об'єкта або уповноважена ним особа;

представник територіальних органів виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

представник проектної організації;

представник монтажної організації;

представник організації, що розробляла програмне забезпечення;

представник організації, що виконувала пусконалагоджувальні роботи.

9.6 Експлуатація та технічне обслуговування виконуються згідно з Регламентом створення та функціонування АСЕКМ ОПЕН.

Начальник Держекоінспекції

М. Костров



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
навколишнього природного
середовища України
27.03.2009 № 148

РЕГЛАМЕНТ
створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки

1. Терміни, визначення та скорочення

1.1 Терміни та їх визначення вжито у цьому Регламенті створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (далі - Регламент), у такому значенні:

Автоматизована система екологічного контролю і моніторингу (АСЕКМ) - сукупність приладів та елементів, призначених для виконання заданої функції (контроль за параметрами повітряного і/або водного середовища, оповіщення персоналу, передача сигналів на пульт централізованого спостереження тощо).

Локальна система екологічного моніторингу - комплекс спеціальних інженерно-технічних та організаційних засобів, якими обладнуються приміщення, території, споруди, джерела антропогенного впливу на довкілля, які відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Оператор АСЕКМ - штатний співробітник АСЕКМ, який розміщується на пункті контролю та моніторингу АСЕКМ і виконує функції нагляду за її роботою, підтримки її у працездатному стані, контролю прийому даних від сигналізаторів (аналізаторів) та видання необхідної інформації респондентам.

Пункт контролю та моніторингу - комплекс комунікаційних та програмно-технічних засобів, що розташовані у спеціальному приміщенні і призначені для приймання, накопичення даних, оброблення інформації і подання у заданому вигляді повідомлень про стан параметрів, які контролюються, реєстрації цих повідомлень та передачі їх визначеним респондентам.

Реальний масштаб часу - масштаб часу, що забезпечує обслуговування процесу управління впливом на об'єкт контролю (моніторингу) з метою попередження (зниження) забруднення навколишнього природного середовища.

Регіональна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Вона реалізує завдання моніторингу в межах адміністративно-територіального регіону.

1.2 У цьому Регламенті наведені скорочення мають такі значення:

АСЕКМ - автоматизована система екологічного контролю і моніторингу.

ГДК - граничнодопустимі концентрації.

ГДС - граничнодопустимий скид.

ДКР - дослідно-конструкторська робота.

ДСМД - Державна система моніторингу довкілля.

ДЕІ - Державна екологічна інспекція.

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки.

ЗР - забруднюючи речовини.

НДР - науково-дослідна робота.

НЕС - небезпечна екологічна ситуація.

НПС - навколишнє природне середовище.

ПК - персональний комп'ютер.

ПКМ - пункт контролю та моніторингу.

ОПЕН - об'єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку.

РСМД - регіональна система моніторингу довкілля.

СПЗ - спеціалізоване програмне забезпечення.

ТЗ - технічне завдання.

У Регламенті застосовуються також терміни і визначення, які передбачені національним стандартом ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення.

2. Нормативні посилання

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

Закон України "Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання";

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

Водний кодекс України;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів";

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку";

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 815 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод";

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля";

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.99 № 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами";

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря";

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки";

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів";

ГОСТ 34.601-90. "Автоматизированные системы. Стадии создания";

ДСТУ 2156-93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення;

ДСТУ Б А.2.4-10-95 (ГОСТ 21.110-95) СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів;

ГОСТ 27384-2002 "Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств";

РД 211.0.8.107-05 "Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня", затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.12.2005 № 467;

Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 485 від 24.12.2001;

Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 912/12786); Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746);

"Строительные нормы и правила. Системы автоматизации" СНиП 3.05.07-85;

ПУЭ "Правила устройства електроустановок".

А.2.4 "Система проектної документації необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт" (СПДС).

ДНАОП 1.1.10-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок".

ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок".

Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004).

3. Загальні положення

3.1 Регламент створення та функціонування автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, створений на підставі Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Регламент призначений для забезпечення єдиного підходу до: розроблення технічного завдання та проектної документації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; організації її експлуатації; методології збирання, накопичення і аналізування даних вимірювання параметрів, які контролюються.

3.2 Регламент розповсюджується на АСЕКМ ОПЕН суб'єктів господарювання, які мають бажання оснастити підприємства такими системами, під час їх створення, розширення, реконструкції та технічного переоснащення, а також на системи, що знаходяться в експлуатації.

4. Попереднє обстеження ОПЕН та обґрунтування необхідності створення АСЕКМ

4.1 На кожному ОПЕН до прийняття рішення щодо створення АСЕКМ необхідно провести попереднє обстеження та обґрунтувати необхідність її створення. Попереднє обстеження має бути здійснено на підставі сумісного рішення керівництва підприємства, керівництва ДЕІ і відповідних територіальних органів та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України.

При попередньому обстеженні ОПЕН представниками ОПЕН, керівництва ДЕІ і відповідних територіальних органів та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища України слід визначати та оцінити:

вплив ОПЕН на навколишнє природне середовище;

перелік об'єктів контролю і моніторингу, що знаходяться на ОПЕН;

параметри (обсяги викидів, ЗР тощо) стаціонарних джерел викидів та скидів;

типові умови функціонування ОПЕН.

4.2 Вплив ОПЕН на навколишнє природне середовище визначається на підставі даних, отриманих на теперішній час та накопичених за попередній період протягом 3 - 5 років.

4.3 Об'єктами контролю і моніторингу на ОПЕН можуть бути: стаціонарні джерела організованих викидів; скиди зворотних вод; атмосферне повітря та поверхневі води у зоні можливого впливу ОПЕН.

4.4 Параметрами стаціонарних джерел викидів та скидів, які досліджуються при попередньому обстеженні, є вміст забруднюючих речовин та їх обсяги.

4.5 Типові умови функціонування ОПЕН визначаються щодо:

розподілення по площині ОПЕН джерел організованих викидів в атмосферне повітря та скидів зворотних вод (ОПЕН із зосередженими або з розсіяними по значній площині джерелами викидів, скидів);

режиму викидів, скидів;

розташування ОПЕН по відношенню до населених міст різного типу (великих, середніх та малих населених пунктів);

особливості кліматичних умов та рельєфу місцевості в районі розташування ОПЕН.

4.6 АСЕКМ ОПЕН застосовуються за наявності або можливості настання одного або декількох наступних умов:

постійних або разових перевищень на підприємстві нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, що встановлені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.06.2006 № 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел";

перевищень граничнодопустимих концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечних рівнів діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (списки ГДК № 1, 2, 3; списки ОБРД № 1, 3, 4, які затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я) в зоні можливого впливу ОПЕН по тих забруднюючих речовинах, що присутні у викидах підприємства;

постійних або разових перевищень значень показників вмісту забруднюючих речовин у скидах зворотних вод підприємства у водні об'єкти, що затверджені нормативами граничнодопустимих скидів;

наявності у встановлених контрольних пунктах водних об'єктів, до яких здійснюється скид зворотних вод підприємства, значень максимально разового вмісту одної або декількох забруднюючих речовин у концентраціях, що визначені у додатку 2 до НД "Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод", як "рівні високого забруднення" та "рівні екстремально високого забруднення";

попадання у природне середовище забруднюючих речовин, що становлять небезпеку для довкілля і визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" як високотоксичні та токсичні речовини.

4.7 На підставі аналізу зібраних даних та умов функціонування ОПЕН при попередньому обстеженні визначається доцільність та черговість створення АСЕКМ, проводиться попереднє визначення типу та складу системи, які надалі уточнюються на стадії розроблення технічного завдання на створення АСЕКМ ОПЕН.

5. Формування вимог до АСЕКМ у цілому

5.1 Визначення умов створення та функціонування АСЕКМ

Визначення умов створення та функціонування АСЕКМ ОПЕН виконується при передпроектному обстеженні ОПЕН. При цьому слід проводити дослідження:

кліматичних факторів, у яких будуть експлуатуватись технічні засоби АСЕКМ ОПЕН;

наявності та надійності джерел енергопостачання;

наявності та параметрів контурів заземлення;

наявності необхідних приміщень;

наявності каналів зв'язку від об'єктів контролю і моніторингу;

кількість і технічний стан існуючих контрольно-вимірювальних пристроїв або систем, які можуть бути використані у складі АСЕКМ ОПЕН;

наявність обслуговуючого технічного персоналу необхідної кваліфікації, який може бути залученим до експлуатації АСЕКМ.

Підготовка, аналізування та оформлення вихідних даних для формування технічних вимог до АСЕКМ виконується при передпроектному обстеженні з урахуванням результатів попереднього обстеження ОПЕН.

5.2 Підготовка вихідних даних для формування технічних вимог

5.2.1 Визначення переліку об'єктів контролю і моніторингу на ОПЕН

Перелік об'єктів для включення до АСЕКМ визначається шляхом аналізу інформації щодо стану та параметрів основних стаціонарних джерел екологічної небезпеки на підприємствах, яка існує у звітах підприємств, а також при огляді їх конструктивних та технологічних особливостей.

При передпроектному обстеженні об'єктів для включення до АСЕКМ проводиться аналіз обсягів та складу викидів (скидів), концентрації забруднюючих речовин та їх потенційна небезпека для атмосферного повітря і поверхневих вод.

Перелік об'єктів, що визначені при передпроектному обстеженні для включення до АСЕКМ, має стати складовою частиною ТЗ на створення АСЕКМ.

5.2.2 Параметри стаціонарних джерел викидів та скидів на ОПЕН.

Параметрами об'єктів контролю і моніторингу є:

склад забруднюючих речовин у середовищі, що контролюється;

максимальний рівень показників, що встановлюються для конкретних об'єктів контролю і моніторингу, з урахуванням забезпечення дотримання у даному районі нормативів екологічної безпеки;

середньодобове статистичне значення концентрацій забруднюючих речовин, які контролюються;

обсяги забруднюючих речовин, які контролюються, для джерел викидів в атмосферне повітря або скидів зворотних вод;

фізичні параметри середовища, у якому будуть встановлюватись датчики контролю;

технічні параметри джерел викидів в атмосферне повітря або скидів зворотних вод.

5.2.3 Склад, обсяг, періодичність та форма представлення інформації контролю і моніторингу до визначених респондентів.

Респонденти АСЕКМ ОПЕН для надання оперативної інформації і періодичної звітності визначаються у проектному завданні.

Оперативна інформація за результатами контролю і моніторингу з АСЕКМ ОПЕН має надаватися автоматизовано визначеним у проектному завданні респондентам у реальному масштабі часу.

У реальному масштабі часу до визначених у проектному завданні респондентів надаються сигнали та дані про небезпечну екологічну ситуацію згідно протоколу обміну інформацією (дата, час, параметр, значення якого перевищило встановлений норматив, можливу причину формування сигналу перевищення та інше).

У реальному масштабі часу до визначених у проектному завданні респондентів також надаються сигнали щодо відмови всієї системи або її складових частин.

Періодично (раз на місяць, квартал, рік) накопичена інформація екологічного контролю і моніторингу, якщо АСЕКМ буде включена до складу РСМД, за узгодженою формою протоколу надається до РСМД.

Ця інформація повинна містити:

максимально разову концентрацію забруднюючих речовин, які контролюються;

середньодобове нормоване значення вмісту забруднюючих речовин, які контролюються;

обсяг вмісту нормованих забруднюючих речовин (г/с, г/год. або т/рік), що викидаються (скидаються) в атмосферне повітря (водні об'єкти).

Періодично до визначених у проектному завданні респондентів може надаватись інформація щодо результатів контролю технічного стану та функціонування АСЕКМ ОПЕН.

Формати протоколів надання інформації від АСЕКМ, якщо вони включені до складу РСМД, мають бути узгодженими з програмним забезпеченням центру моніторингу РСМД.

5.3 Визначення необхідності та порядку проведення НДР та/або ДКР.

5.3.1 Необхідність та порядок проведення НДР та/або ДКР визначаються при передпроектному обстеженні.

Факторами, що визначають необхідність для проведення НДР та/або ДКР, є:

відсутність ЗВТ та контрольно-вимірювальних приладів, необхідних для визначення певних параметрів об'єктів екологічного контролю АСЕКМ ОПЕН;

відсутність методик для використання на ОПЕН ЗВТ та контрольно-вимірювальних приладів;

відсутність методик визначення параметрів джерел забруднення, які вимірюються непрямим методом;

відсутність методик прогнозування можливого екологічного забруднення;

доцільність створення моделюючих комплексів.

Проведення НДР та/або ДКР повинно здійснюватись спеціалізованими науково-дослідними та проектними організаціями.

5.3.2 Перелік необхідних НДР та/або ДКР визначається у ТЗ на створення АСЕКМ ОПЕН.

На кожну НДР або ДКР розроблюється окреме ТЗ, у якому визначається:

мета проведення робіт;

кількісні та якісні показники, які мають бути досягнуті при впровадженні НДР або ДКР;

терміни виконання робіт;

інші необхідні відомості.

ТЗ на виконання НДР або ДКР затверджується замовником.

На виконані НДР складається звіт відповідно до ГОСТ 7.32-91 (ISO 5966-82).

5.3.3 Зміст ДКР зумовлюється характером об'єкта розробки, його призначенням, способом виготовлення, тощо.

Етапи ДКР регламентуються Єдиною системою конструкторської документації та містять:

технічне завдання;

технічну пропозицію;

ескізний проект;

технічний проект;

розроблення робочої документації;

виготовлення дослідного зразка;

коригування документації та випуск першої партії або першого зразка;

внесення змін, затвердження і тиражування документації, передача її у відділ головного технолога підприємства виробника.

Для прискорення конструкторської розробки використовують такі методи:

уніфікація;

стандартизація;

перевірка виробу на технологічність;

використання програмно-технічних засобів автоматизованого проектування;

планування і управління у мережі.

Результатом ДКР має бути виготовлення дослідного зразка.

5.4 Розроблення технічного завдання на створення АСЕКМ ОПЕН

5.4.1 Технічне завдання на створення АСЕКМ розробляється спеціалізованою проектною організацією, яка повинна мати відповідну ліцензію на наступні види робіт:

2.04.00 Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;

2.04.06 Автоматизації і КВП;

2.04.07 Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем.

Якщо до початку виконання робіт такий вид діяльності, як проектування АСЕКМ ОПЕН, буде включений у перелік робіт, виконання яких потребує наявності відповідної ліцензії, то проектування має здійснюватися на підставі такої ліцензії, що буде видаватися територіальним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

5.4.2 ТЗ на створення АСЕКМ ОПЕН повинне складатися з наступних розділів:

загальна частина, у якій зазначаються найменування проектної документації, шифр проекту та підстави для виконання ТЗ;

мета створення АСЕКМ ОПЕН;

опис об'єктів автоматизації;

складові частини та вимоги до АСЕКМ ОПЕН, у яких зазначаються склад, загальні вимоги, технічні вимоги до складових частин, вимоги до надійності, вимоги щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу, вимоги до збереження інформації при виникненні аварій на ОПЕН, вимоги до захисту від зовнішніх впливів та вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання компонентів;

вимоги до чисельності й кваліфікації обслуговуючого персоналу та режиму його роботи;

вимоги до безпеки;

впровадження АСЕКМ ОПЕН, у якій зазначаються етапи впровадження, стадії проектування та ліцензійні вимоги до проектної організації, підстави для виконання монтажних робіт та ліцензійні вимоги до монтажної організації, проведення авторського нагляду, проведення пусконалагоджувальних робіт та ліцензійні вимоги до пусконалагоджувальної організації, порядок приймання у експлуатацію та склад приймальної комісії;

вимоги щодо забезпечення захисту інформації, яка відноситься до комерційної таємниці ОПЕН та/або належить державі;

порядок коригування ТЗ.

При необхідності до ТЗ включають: плани, схеми, додатки.

ТЗ розробляється на підставі результатів передпроектного обстеження ОПЕН та вихідних даних и матеріалів, які надаються замовником.

Замовник несе відповідальність за повноту і достовірність вихідних даних.

5.5 Затвердження та узгодження ТЗ

Проект ТЗ на створення АСЕКМ, розроблений проектною організацією, передається на узгодження і затвердження замовнику в 3-х примірниках (при необхідності також у електронному вигляді).

Замовник повинен протягом 10-ти робочих днів розглянути ТЗ і, при відсутності зауважень, заповнити аркуш погоджень із зазначенням прізвищ, посад фахівців, що розглядали документацію. ТЗ затверджується підписом керівника, який скріплюється печаткою.

Один примірник ТЗ залишається у замовника, два примірника передаються проектній організації.

У випадку наявності зауважень, замовник письмово передає їх перелік проектній організації, яка протягом 10-ти робочих днів вносить запропоновані замовником зміни та уточнення до ТЗ і направляє його на повторний розгляд.

Якщо зауваження або пропозиції замовника є суперечливими (з точки зору проектної організації), частково або повністю не відповідають чинним нормам і правилам, на базі яких створюється АСЕКМ ОПЕН, рішення щодо їх урахування або виконання приймаються на основі консультативних рекомендацій відповідного територіального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Після затвердження ТЗ один екземпляр документації направляється замовником на узгодження до територіального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, який у встановлений термін повинен розглянути представлені матеріали, погодити ТЗ або надати письмові зауваження.

У випадку наявності зауважень проектна організація коригує ТЗ, яке затверджується замовником і повторно направляється на узгодження в уповноважений територіальний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

6. Регламент функціонування АСЕКМ ОПЕН

6.1 Виконання вимірювань в автоматичному та автоматизованому режимах.

Вимірювання повинні виконуватись безперервно за допомогою спеціалізованих ЗВТ та вимірювальних пристроїв, як правило, в автоматичному режимі, але в деяких умовах, коли безперервні вимірювання неможливі або не є доцільними (обмежений ресурс окремих датчиків, робота від автономних джерел електроживлення тощо), допускається проведення вимірювань в автоматизованому режимі - виконання одноразових вимірювань по команді оператора ПКМ. Режими вимірювання на об'єктах визначаються у технічному проекті.

По можливості необхідно використовувати вимірювальні пристрої, що мають наступні стандартні інтерфейси:

дискретний - "сухий" (релейний) контакт;

аналоговий - струмова петля 4 - 20 мА;

цифровий - RS-485 зі стандартними протоколами ModBus RTU, ModBus TCP.

При виборі ЗВТ перевагу слід віддавати приладам, що мають стандартний цифровий інтерфейс, так як під час прийому даних від вимірювальних пристроїв, що мають аналоговий інтерфейс, виконувати перевірку результатів на їх припустимість, що обов'язково при використанні аналогових пристроїв, достатньо складно.

Усі цифрові прилади повинні мати засоби автоматичної самодіагностики з видачею відповідного сигналу про несправність.

6.2 Збирання, збереження та передача даних спостережень.

6.2.1 Збирання, збереження та передача даних вимірювань повинно виконуватись безперервно у автоматичному режимі за допомогою спеціальних універсальних комунікаційних модулів та відповідних пристроїв узгодження інтерфейсів.

Збирання даних повинно відбуватись із встановленим періодом. Період збирання даних має автоматично змінюватись у залежності від значення рівня вимірюваного параметра (див. пункт 6.3.1 цього Регламенту).

6.2.2 Під час прийому даних від вимірювальних пристроїв, що мають аналоговий інтерфейс, повинна виконуватись перевірка результатів на їх припустимість. У випадку виходу значення параметра за межі припустимих значень універсальним комунікаційним модулем повинен формуватись сигнал про відмову в роботі вимірювального приладу.

Під час прийому даних від вимірювальних пристроїв, що мають цифровий інтерфейс, повинна виконуватись перевірка цілісності даних шляхом розрахунків та порівнянь контрольних сум та перевірки на парність.

Прилади, що застосовуються для збирання даних, повинні мати можливість прийому від вимірювальних пристроїв сигналів про відмову.

6.2.3 Збереження отриманих даних в пам'яті універсальних комунікаційних модулів повинно відбуватись згідно з встановленим періодом. Період збереження даних повинен автоматично змінюватись у залежності від значення рівня вимірюваного параметра (див. пункт 6.3.1 цього Регламенту). Значення параметрів про стан НПС повинні зберігатися з моменту отримання результату вимірювань від сигналізаторів до передачі їх на ПКМ.

Збереження параметрів, які контролюються та спостерігаються, у пам'яті повинно відбуватися не менш як у двох ідентичних копіях, захищених контрольною сумою. У випадку невідповідності даних та контрольної суми дані повинні бути автоматично відновлені із резервної копії. У тому разі, коли відновлення неможливе, - повинна фіксуватися відмова обладнання з подальшою передачею інформації про цю подію на ПКМ.

6.2.4 Універсальні комунікаційні модулі виконують функції приймання, проведення попереднього аналізу інформації, яка отримана від аналізаторів і сигналізаторів, та функцію передачі даних про стан контрольованих параметрів до ПКМ у автоматичному та автоматизованому режимах.

У автоматичному режимі прилади повинні мати можливість виконувати безперервну та періодичну (з організацією чергового та позачергового сеансів зв'язку) передачу даних.

Періодична передача даних може здійснюватись з використанням каналів зв'язку, що комутуються.

Для безперервної передачі даних необхідна організація виділеного каналу зв'язку.

Універсальні комунікаційні модулі повинні мати можливість оперативної зміни періоду автоматичного встановлення зв'язку з ПКМ.

У автоматизованому режимі встановлення зв'язку передача даних повинна відбуватись за ініціативи чергового оператора АСЕКМ.

Універсальні комунікаційні модулі повинні виконувати дистанційне тестування складових АСЕКМ по команді з ПКМ.

6.2.5 Тестування складових АСЕКМ повинно відбуватись шляхом заздалегідь визначеного штучного тимчасового порушення функціонування складових, що контролюються (порушення каналів зв'язку датчиків з аналізаторами, відключення або відхилення від нормованих значень параметрів електроживлення тощо).

6.3 Аналіз та порівняння даних за результатами спостережень з нормативами вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та поверхневих водах.

6.3.1 Попередній аналіз результатів вимірювань повинен проводитись універсальними комунікаційними модулями у автоматичному режимі шляхом співставлення відповідності чисельних значень параметрів, які визначені сигналізаторами та аналізаторами, одному з трьох нижченаведених критичних рівнів.

6.3.1.1 Рівень реєстрації відповідає такому значенню вимірюваного параметра, при якому існує доцільність його реєстрації: чисельне значення параметра перевищує рівень власних шумів джерела первинної інформації. При досягненні рівня реєстрації повинно бути забезпечено занесення чисельного значення контрольованого параметра у енергонезалежну пам'ять з періодом, що встановлюється відповідно рівню реєстрації.

Рівень реєстрації повинен відповідати такому значенню параметра, при якому його чисельне значення перевищує рівень максимальної припустимої похибки ЗВТ.

При досягненні рівня реєстрації повинно бути забезпечене занесення чисельного значення параметра до енергонезалежної пам'яті з періодом (періодами), який визначається у ТЗ відповідно рівню реєстрації. При кожному рівні параметра необхідно передбачити два періоди збереження даних, які повинні змінюватись, як автоматично, так і вручну.

6.3.1.2 Рівень розгляду відповідає значенню параметра, що вимірюється, який потребує оперативного визначення причин його появи та можливості певною мірою суттєвого екологічного забруднення навколишнього природного середовища. При досягненні контрольованим параметром рівня розгляду період вимірів та період збереження їх результатів повинен бути автоматично змінений (скорочений) відповідно до періоду рівня розгляду. Одночасно з цим повинен бути ініційованим екстрений зв'язок з ПКМ АСЕКМ з подальшою передачею інформації про подію.

Рівень розгляду має відповідати такому значенню параметра, що контролюється, при якому існує необхідність оперативного визначення факторів, що можуть вплинути на забруднення навколишнього природного середовища

6.3.1.3 Рівень втручання відповідає таким значенням вимірюваних параметрів, які свідчать про факт небезпечного забруднення навколишнього природного середовища. При досягненні параметрами рівня втручання необхідно ініціювати екстрений зв'язок з ПКМ АСЕКМ з подальшою передачею інформації про подію, разом з даними про поточні значення контрольованих параметрів.

Рівень втручання відповідає таким значенням вимірюваних параметрів, які однозначно свідчать про факт небезпечного забруднення навколишнього природного середовища.

При досягненні параметрами, що контролюються, рівня втручання обладнання потрібно автоматично змінювати період виміру та збереження контрольованих параметрів відповідно до рівня втручання та оповістити про цю подію визначених у проектному завданні респондентів.

Відповідно до кожного з трьох рівнів в універсальних комунікаційних модулях повинна бути передбачена можливість дистанційної зміни значень рівнів.

6.3.2 Комплексний аналіз результатів вимірів повинен проводитись за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення на ПКМ.

Спеціалізоване програмне забезпечення на базі отриманих даних має виконувати:

розрахункову функцію вибору максимальних результатів і опосереднення результатів вимірювань за встановлений проміжок часу;

аналітичну функцію порівняння результатів вимірювань вмісту забруднюючих речовин зі встановленими нормативами;

оперативне оповіщення чергового оператора АСЕКМ ОПЕН щодо виявлених випадків перевищення результатами вимірювань встановлених нормативів за заданими критеріями.

6.4 Інформування та оповіщення про перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі та поверхневих водах.

6.4.1 Інформування та оповіщення про перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин повинно мати дворівневу структуру.

При перевищенні рівня розгляду за допомогою універсального комунікаційного модуля повинно виконуватись інформування та оповіщення оператора АСЕКМ.

При перевищенні рівня втручання повинно виконуватись інформування та оповіщення оператора АСЕКМ, інших відповідальних посадових осіб ОПЕН та визначених у проектному завданні респондентів.

Інформування оператора АСЕКМ повинно відбуватися шляхом відображення на екрані монітору ПКМ спеціальних графічних зображень із одночасним відтворенням звукових мовних повідомлень.

7. Проектування АСЕКМ ОПЕН

7.1 Стадії проектування

Проектування АСЕКМ ОПЕН виконується згідно ГОСТ 34.601-90 у дві стадії - технічний проект (ТП) і робоча документація (РД), або в одну стадію - техноробочий проект (ТРП), яка поєднує в собі ТП і РД.

Стадійність проектування зазначається у ТЗ в розділі "Впровадження АСЕКМ ОПЕН".

7.2 Розроблення технічного проекту

7.2.1 Проект розробляється для визначення технічних, технологічних, інженерних рішень АСЕКМ ОПЕН, техніко-економічних показників і кошторисної вартості її створення.

Проект розробляється спеціалізованою проектною організацією, яка повинна мати відповідну ліцензію на наступні види робіт:

2.04.00 Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;

2.04.06 Автоматизації і КВП;

2.04.07 Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем.

Якщо до початку виконання робіт даний вид діяльності (проектування АСЕКМ ОПЕН) буде включений у перелік робіт, виконання яких потребує наявності відповідної ліцензії, то проектування повинне здійснюватися на підставі такої ліцензії, що буде видаватися відповідним територіальним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

7.2.2 Проект розробляється на підставі технічного завдання на проектування і вихідних даних, що визначаються на стадії передпроектного обстеження та/або надаються замовником.

7.2.3 Розділи проекту надаються у чіткій і лаконічній формі без зайвої деталізації в складі та обсязі, що є достатніми для аргументованого обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, переліку необхідного устаткування, а також визначення кошторисної вартості створення АСЕКМ ОПЕН.

Матеріали проекту у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником у чотирьох примірниках, субпідрядним проектувальником - генеральному проектувальникові в п'яти примірниках.

До складу проектної документації, яка передається замовнику, не входять інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів. Ці матеріали зберігаються у проектувальника відповідно до вимог нормативних документів і можуть бути надані замовнику на його вимогу у вигляді копій за умови оплати послуг з розмноження або експертному органу в тимчасове користування на його вимогу.

7.2.4 При необхідності виконання науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва в проектній документації наводять їхній перелік з короткою характеристикою та обґрунтуваннями необхідності їхнього виконання.

Проект після узгодження і затвердження є підставою для розроблення наступної стадії проектування - робочої документації.

7.2.5 При застосуванні устаткування індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і не стандартизоване, у відповідних розділах проекту необхідно визначити вихідні вимоги на розробку цього устаткування. Вимоги оформлюються у вигляді технічного завдання, яке затверджується замовником.

7.2.6 Технічний проект узгоджуються з територіальним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Проектувальник відповідає за якість проектних рішень і дотримання вимог нормативних документів відповідно до законодавства.

За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, несе відповідальність замовник відповідно до законодавства.

Проектна документація на усіх стадіях не підлягає узгодженню з організаціями, які виконують будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, якщо це не передбачено завданням на проектування.

Проектна документація на створення АСЕКМ ОПЕН не вимагає обов'язкової комплексної державної експертизи. Необхідність проведення експертизи визначається замовником.

У разі визначення необхідності проведення державної експертизи проектну документацію на експертизу подає замовник. При необхідності проектувальник бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на узгодження та експертизу може взяти на себе проектувальник по його згоді.

Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, що пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

7.3 Розроблення робочої документації

7.3.1 Робоча документація розробляється на АСЕКМ та її частини для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі документації, затвердженої на попередній стадії.

До складу Робочої документації повинні входити:

робочі креслення, що розроблюються відповідно до вимог нормативних документів комплексу А.2.4 "Система проектної документації необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт. Після затвердження проекту за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятися підрядником або іншим проектувальником, які одержали у встановленому порядку право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів для будівництва";

кошторисна документація;

специфікації устаткування, виробів і матеріалів по ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110).

7.3.2 По окремих, особливо складних об'єктах, проектувальник при виконанні робочої документації може виконувати додаткові розробки (не передбачені нормативними документами) та створювати уточнюючі матеріали проекту.

Необхідність зазначених розробок визначається замовником.

Робочі креслення, кошторисна документація, специфікації устаткування, виробів і матеріалів передаються замовнику у чотирьох екземплярах.

Субпідрядний проектувальник повинен передавати генеральному проектувальнику робочу документацію у п'яти екземплярах.

7.3.3 Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів і вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються.

8. Розроблення та адаптація спеціалізованого програмного забезпечення

8.1 СПЗ виконується для забезпечення функціонування ПКМ АСЕКМ ОПЕН та спеціалізованих засобів обчислювальної техніки, що входять до складу АСЕКМ, відповідно вимогам, викладеними у ТЗ. Роботи починаються після затвердження ТЗ.

8.2 СПЗ має бути розподілене на об'єктове СПЗ (ОСПЗ) та на СПЗ ПКМ АСЕКМ.

8.3 ОСПЗ установлюється та виконується за допомогою технічних засобів, що розташовуються безпосередньо на об'єктах екологічного моніторингу.

ОСПЗ повинно забезпечувати:

прийом даних вимірювань від датчиків первинної інформації;

попереднє оброблення та зберігання отриманих даних в енергонезалежній пам'яті;

передачу накопичених даних до ПКМ АСЕКМ;

контроль та тестування працездатності об'єктових складових АСЕКМ.

8.4 ОСПЗ повинно підтримувати усі необхідні протоколи обміну з джерелами первинної інформації, що використовуються у АСЕКМ. Дані про результати вимірювань параметрів джерел екологічного забруднення навколишнього природного середовища повинні оброблятись об'єктовими програмно-технічними засобами АСЕКМ безперервно в реальному вимірі часу.

ОСПЗ повинно виконувати аналіз кожного виміряного параметра на відповідність одному з трьох рівнів: рівню реєстрації, рівню розгляду та рівню втручання.

Відповідно до кожного з трьох рівнів в універсальних комунікаційних модулях ОСПЗ повинно забезпечити можливість дистанційної зміни значень рівнів.

Окрім цього для рівня втручання має бути передбачене настроювання переліку респондентів оповіщення та інформації, що їм подається.

8.5 ОСПЗ повинно підтримувати усі необхідні протоколи обміну з ПКМ АСЕКМ.

8.6 ОСПЗ повинно мати у своєму складі модулі самодіагностики та зовнішнього тестування технічних засобів. Модуль автоматичної самодіагностики призначений для безперервного контролю технічних засобів, на яких встановлено СПЗ. У випадку виявлення часткової відмови будь-якого елемента системи, подія має бути зафіксована в енергонезалежній пам'яті та при можливості передана на ПКМ АСЕКМ.

Модуль зовнішнього тестування призначений для перевірки працездатності елементів об'єктової системи та виконує дистанційне тестування по команді з ПКМ.

8.7 Задачі спеціалізованого програмного забезпечення ПКМ АСЕКМ.

СПЗ ПКМ забезпечує функціонування програмно-технічних засобів, що встановлені на ПКМ, і має вирішувати наступні задачі:

періодичного встановлення зв'язку з програмно-технічними засобами, розташованими на контрольованих об'єктах;

прийому та перевірку цілісності даних про стан контрольованих параметрів від об'єктових технічних засобів;

збереження отриманих даних у базі даних;

проведення аналізу даних та відображення його результатів на екрані монітору у вигляді таблиць, гістограм та графіків;

формування звітів в установленому порядку;

періодичного запуску процедури дистанційного тестування АСЕКМ ОПЕН.

8.8 СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати обмеження доступу до системи за допомогою паролів. З метою запобігання виводу системи з ладу під час некваліфікованого користування система повинна мати можливість розподілення прав доступу у залежності від рівня доступу користувача.

Усіх користувачів інформації з ПКМ АСЕКМ можливо поділити на дві групи:

користувачі з рівнем доступу типу "оператор";

користувачі з рівнем доступу типу "адміністратор".

Для користувачів з рівнем доступу "оператор" повинно існувати обмеження для внесення будь-яких змін до установок СПЗ.

Користувачі з рівнем доступу "адміністратор" повинні мати права внесення змін до установок СПЗ, у тому числі і додавання/видалення користувачів - респондентів АСЕКМ.

СПЗ повинно унеможливлювати будь-яким користувачам зміну інформації у базі даних щодо параметрів, які контролюються.

СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати автоматичне з'єднання з програмно-технічними засобами об'єктів контролю для отримання накопичених ними даних. Періодичність з'єднання повинна встановлюватись адміністратором системи окремо для кожного об'єкта контролю.

СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати встановлення позачергового зв'язку об'єктових програмно-технічних засобів з ПКМ при перевищенні параметрами, що контролюються, "граничного рівня розгляду" або "граничного рівня втручання".

СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати автоматичне з'єднання з об'єктовими програмно-технічними засобами з метою їх дистанційного тестування. Період тестування повинен встановлюватись адміністратором системи окремо для кожного об'єкта моніторингу.

8.9 Для забезпечення єдності і заданої точності вимірювань можливості програмного забезпечення мають бути сумісними з метрологічними характеристиками ЗВТ.

8.10 При отриманні інформації про досягнення контрольованими параметрами заданих рівнів на екрані монітору ПКМ має бути відображена уся необхідна інформація про об'єкт (склад та об'єм інформації визначаються на стадії розроблення технічного завдання). Додатково за допомогою звукових сигналів привертається увага чергового оператора АСЕКМ.

СПЗ повинне забезпечити відображення накопичених даних у вигляді таблиць, гістограм та графіків, які мають бути погоджені із замовником на стадії розроблення ТЗ.

8.11 СПЗ повинно забезпечувати обмін даними ПКМ за визначеними у проектному завданні респондентами згідно погоджених при розробці проекту протоколів.

8.12 СПЗ повинно мати відкриту модульну архітектуру. Кожна окрема функція або набір функцій мають бути реалізовані у вигляді окремих модулів. Інтерфейс між модулями має бути описаний у експлуатаційній документації.

9. Підготовлення об'єкта до введення в дію

Підготовлення об'єкта до введення в дію забезпечується замовником і роботи по створенню АСЕКМ виконуються організаціями, які мають дозвіл та ліцензії на виконання відповідних робіт, які включають в себе:

забезпечення будівельної готовності;

забезпечення організаційної готовності;

постачання устаткування, програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів;

проведення будівельно-монтажних робіт;

проведення пусконалагоджувальних робіт;

підготовлення персоналу АСЕКМ;

проведення попередніх випробувань;

проведення дослідної експлуатації;

проведення приймальних випробувань, здавання у експлуатацію.

9.1 Забезпечення будівельної готовності.

Забезпечення будівельної готовності передбачає комплекс заходів для підготовлення об'єкта до монтажу АСЕКМ ОПЕН і включає:

виділення площ для розміщення устаткування АСЕКМ ОПЕН (якщо проектом не передбачене їх будівництво);

виконання будівельно-монтажних робіт, прийнятих на себе замовником (перелік даних робіт наводиться в проекті/частині, що затверджується робочим проектом).

9.2 Забезпечення організаційної готовності.

Забезпечення організаційної готовності містить у собі:

укомплектування штатів відповідних підрозділів, які беруть участь у забезпеченні функціонування АСЕКМ ОПЕН;

розроблення організаційно-розпорядницької документації і забезпечення нею підрозділів, які беруть участь у забезпеченні функціонування АСЕКМ ОПЕН;

перевірку, налагодження і, при необхідності, метрологічну атестацію існуючих на ОПЕН контрольно-вимірювальних приладів або систем, які можуть використовуватися у якості джерел первинної інформації;

визначення параметрів існуючих каналів зв'язку, які можуть використовуватись для передачі інформації/обміну даними в АСЕКМ ОПЕН.

9.3 Поставка устаткування, програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів.

Поставка устаткування (за виключенням засобів вимірювальної техніки), програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів, що входять до складу АСЕКМ ОПЕН, повинна здійснюватись комплексно на підставі договору з Постачальником.

Експлуатаційна документація на комплекс повинна містити:

формуляр;

паспорти на складові частини;

інструкцію з експлуатації;

керівництво адміністратора;

керівництво оператора;

відомість експлуатаційних документів;

технічну документацію на складові частини згідно з відомістю експлуатаційних документів.

Склад та характеристики засобів вимірювальної техніки, що постачаються, повинні відповідати проектній документації. Комплектність їх експлуатаційної документації повинна визначатись виготовлювачем.

Якість усіх без виключення складових частин комплексу повинна відповідати стандартам, технічним умовам і посвідчуватися відповідними документами.

Копії інформаційних продуктів, що встановлюються на ПК оператора АСЕКМ ОПЕН, повинні передаватись замовнику на електронних носіях.

9.4 Проведення будівельно-монтажних робіт

Будівельно-монтажні роботи повинні здійснюватися тільки на підставі проектної документації, яка погоджена та затверджена у відповідному порядку.

Монтажна організація повинна мати відповідну ліцензію на наступні види робіт:

3.03.00 Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання;

3.03.06 Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем;

3.03.07 Автоматизації та КВП.

При виконанні будівельно-монтажних робіт повинні дотримуватися вимоги проекту, а також вимоги наступних нормативних документів:

ПУЭ "Правила устройства электроустановок";

ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок";

ДНАОП 1.1.10-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок";

ДНАОП 0.00.1-21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.

Прилади і засоби автоматизації передаються в монтаж тільки за актом їх перевірки. Прилади і засоби автоматизації, які розукомплектовані, без технічної документації (паспорта, свідчення і т. п.), зі змінами, не відображеними в технічних умовах, для проведення перевірки не приймаються.

Персонал будівельно-монтажної організації, який призначений для виконання робіт, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки і правил роботи на діючому підприємстві.

9.5 Проведення пусконалагоджувальних робіт.

Пусконалагоджувальні роботи повинні виконуватися відповідно до СНіП 3.05.07-85.

Пусконалагоджувальні роботи можуть виконуватися організацією, яка виконувала монтажні роботи.

При виконанні пусконалагоджувальних робіт повинні дотримуватися вимог проекту, а також вимог нормативних документів, які наведені у пункті 9.4 цього Регламенту.

Включення АСЕКМ ОПЕН у роботу повинне виконуватися за відсутності порушень вимог до техніки безпеки та умов експлуатації приладів і засобів автоматизації, каналів зв'язку (по температурі, вологості та агресивності навколишнього середовища і т. п.).

Персонал організації, що виконує пусконалагоджувальні роботи, виділений для виконання робіт, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки і правил роботи на діючому підприємстві. Інструктаж проводиться в обсязі, установленому галузевими міністерствами; про його проведенні повинен бути зроблений запис у журналі з техніки безпеки.

При визначенні вимог до показників роботи АСЕКМ ОПЕН у першу чергу повинні задаватися вимоги до показників якості і надійності системи.

При відсутності конкретних вимог до певних другорядних показників роботи АСЕКМ ОПЕН у робочій документації, визначення таких вимог здійснюється замовником за узгодженням з організацією, що виконує пусконалагоджувальні роботи.

Пусконалагоджувальні роботи АСЕКМ ОПЕН необхідно проводити відповідно до вимог, наведених у робочій документації, інструкціях підприємств - виготовлювачів приладів і засобів автоматизації або в галузевих правилах.

Обсяг і умови пусконалагоджувальних робіт визначаються у програмі, що розроблена організацією, яка їх проводить, і затвердженій замовником.

Результати проведення пусконалагоджувальних робіт оформлюються протоколом, у який заносяться оцінка роботи системи, висновки та рекомендації. Реалізація рекомендацій з поліпшення роботи систем автоматизації реалізуються замовником.

9.6 Підготовлення персоналу АСЕКМ

Підготовлення і навчання персоналу, що забезпечує функціонування АСЕКМ ОПЕН, здійснює організація, що виконує пусконалагоджувальні роботи. Перевірка знань та допуск до роботи проводиться комісією.

До складу комісії включаються представники замовника та організації, що виконувала пусконалагоджувальні роботи.

9.7 Проведення попередніх випробувань

Попередні випробування АСЕКМ ОПЕН можуть бути:

автономні;

комплексні.

9.7.1 Автономні випробування

Автономні випробування АСЕКМ ОПЕН необхідно проводити відповідно до програми і методики автономних випробувань, що розроблюється для кожної частини АСЕКМ ОПЕН.

У програмі автономних випробувань вказують:

перелік функцій, що підлягають випробуванням;

опис взаємозв'язків об'єкта випробувань із іншими частинами АСЕКМ ОПЕН;

умови, порядок і методи проведення випробувань та оброблення результатів;

критерії приймання складових частин АСЕКМ ОПЕН за результатами випробувань.

До програми автономних випробувань необхідно додавати графік проведення автономних випробувань.

Підготовлені і погоджені тести (контрольні приклади) на етапі автономних випробувань повинні забезпечити:

повну перевірку функцій і процедур по переліку, погодженому із замовником;

необхідну точність вимірів та обчислень, що визначені у ТЗ;

перевірку основних часових характеристик функціонування програмно-технічних засобів (у тих випадках, коли це є істотним);

перевірку надійності і стійкості функціонування програмно-технічних засобів.

Як вихідну інформацію для тесту рекомендується використовувати фрагмент реальної інформації про стан об'єктів екологічного контролю в обсязі, достатньому для забезпечення необхідної повноти і достовірності випробувань.

Результати автономних випробувань складових частин АСЕКМ ОПЕН необхідно фіксувати у окремих протоколах випробувань. Протокол повинен містити висновок про можливість (неможливість) допуску складових частин АСЕКМ ОПЕН до комплексних випробувань.

У випадку, якщо проведені автономні випробування будуть визнані недостатніми, або буде виявлене порушення вимог регламентуючих документів щодо складу або змісту проектної документації, зазначена частина АСЕКМ ОПЕН підлягає доробленню та призначається новий строк випробувань.

9.7.2 Комплексні випробування

Комплексні випробування АСЕКМ ОПЕН проводять згідно програми шляхом виконання комплексних тестів. Результати випробувань фіксують у протоколі. Роботу завершують оформленням акта приймання у дослідну експлуатацію.

У програмі комплексних випробувань АСЕКМ ОПЕН або частин АСЕКМ ОПЕН вказують:

перелік об'єктів, що випробуються;

склад документації на складові АСЕКМ ОПЕН, що випробуються;

опис процедур обміну даними між об'єктами випробувань, що перевіряються;

черговість випробувань складових частин АСЕКМ ОПЕН;

порядок і методи випробувань, у тому числі склад програмних засобів і устаткування, необхідних для проведення випробувань, включаючи спеціальні стенди і полігони.

Для проведення комплексних випробувань повинні бути представлені:

програма комплексних випробувань;

висновок щодо автономних випробувань відповідних складових частин АСЕКМ ОПЕН та усунення недоліків і врахування зауважень, виявлених при автономних випробуваннях;

комплексні тести випробувань;

програмні і технічні засоби та відповідна їм експлуатаційна документація.

При комплексних випробуваннях допускається використовувати у якості вихідної інформацію, що отримана на автономних випробуваннях складових частин АСЕКМ ОПЕН.

Комплексний тест повинен:

бути логічно ув'язаним;

забезпечувати перевірку виконання функцій складових частин АСЕКМ ОПЕН в усіх режимах функціонування, які визначені у ТЗ на проектування АСЕКМ ОПЕН, у тому числі усіх процедур обміну даними;

забезпечувати перевірку реакції АСЕКМ ОПЕН на некоректну інформацію та на імітацію аварійних ситуацій.

Протокол комплексних випробувань повинен містити висновок про можливість (неможливість) приймання АСЕКМ ОПЕН у дослідну експлуатацію, а також перелік необхідних доробок та термін їх виконання.

Після усунення недоліків проводять повторні комплексні випробування у необхідному обсязі.

9.8 Проведення дослідної експлуатації

Дослідну експлуатацію проводять відповідно до програми, у якій вказують:

умови і порядок функціонування АСЕКМ ОПЕН у цілому та її автономних складових частин окремо;

тривалість дослідної експлуатації, що є достатньою для перевірки правильності функціонування АСЕКМ ОПЕН при виконанні кожної функції і готовності персоналу до роботи;

порядок усунення недоліків, виявлених у процесі дослідної експлуатації.

Під час дослідної експлуатації АСЕКМ ОПЕН ведуть робочий журнал, у який заносять відомості про тривалість функціонування АСЕКМ ОПЕН, відмови, аварійні ситуації, зміни параметрів ОПЕН, проведених коригуваннях програмних засобів, переналагодження технічних засобів. Відомості фіксують у журналі із зазначенням дати і відповідальної особи. У журнал можуть бути занесені зауваження обслуговуючого персоналу щодо зручності експлуатації АСЕКМ ОПЕН.

За результатами дослідної експлуатації ухвалюють рішення щодо можливості (або неможливості) пред'явлення АСЕКМ ОПЕН в цілому та її автономних складових частин окремо на приймальні випробування.

Робота завершується оформленням акта про завершення дослідної експлуатації і допущення системи до приймальних випробувань.

9.9 Проведення приймальних випробувань, здавання у експлуатацію

Приймальні випробування проводять відповідно до програми, у якій вказують:

перелік об'єктів екологічного контролю, виділених у системі для випробувань, і перелік вимог, яким вони повинні відповідати (відповідно до ТЗ);

критерії приймання АСЕКМ ОПЕН та її окремих складових частин;

умови і термін проведення випробувань;

засоби для проведення випробувань;

прізвища осіб, відповідальних за проведення випробувань;

методику випробувань і оброблення їх результатів;

перелік документації, що оформлюється.

Для проведення приймальних випробувань повинна бути пред'явлена наступна документація:

технічне завдання на проектування АСЕКМ ОПЕН;

акт приймання у дослідну експлуатацію;

робочі журнали дослідної експлуатації;

акт завершення дослідної експлуатації і допущення АСЕКМ ОПЕН до приймальних випробувань;

програма і методика випробувань.

Приймальні випробування необхідно проводити на функціонуючому об'єкті.

Приймальні випробування у першу чергу повинні включати перевірку:

повноти і якості реалізації функцій при штатних, граничних, критичних значеннях параметрів об'єктів екологічного контролю та в інших умовах функціонування АСЕКМ ОПЕН, зазначених у ТЗ;

виконання кожної вимоги, що ставиться до інтерфейсу системи;

роботи обслуговуючого персоналу в діалоговому режимі;

засобів і методів відновлення працездатності АСЕКМ ОПЕН після відмов;

комплектності та якості експлуатаційної документації.

Перевірку повноти та якості виконання функцій АСЕКМ ОПЕН рекомендується проводити у два етапи. На першому етапі проводять випробування окремих функцій (завдань, комплексів завдань). При цьому перевіряють виконання вимог ТЗ до функцій (завданням, комплексам завдань). На другому етапі проводять перевірку взаємодії завдань у системі і виконання вимог ТЗ до системи в цілому.

За узгодженням із замовником перевірка завдань залежно від їх специфіки може проводитися автономно або у складі комплексу. Об'єднання завдань при перевірці у комплексах доцільно проводити з урахуванням спільності використовуваної інформації і внутрішніх зв'язків.

Перевірку роботи персоналу у діалоговому режимі проводять із урахуванням повноти і якості виконання функцій системи в цілому.

Перевірці підлягає:

повнота повідомлень, директив, запитів, доступних операторові, і їх достатність для експлуатації системи;

складність процедур діалогу, можливість роботи персоналу без спеціальної підготовки;

реакція системи і її частин на помилки оператора, засоби сервісу.

Перевірка засобів відновлення можливостей функціонування АСЕКМ ОПЕН після відмов ЕОМ повинна включати:

перевірку наявності в експлуатаційній документації рекомендацій з відновлення можливості функціонування і повноту їхнього опису;

перевірку практичного виконання рекомендованих процедур;

перевірку можливості функціонування засобів автоматичного відновлення функцій автоматизованих ПКМ (при їхній наявності).

Перевірку комплектності і якості експлуатаційної документації необхідно проводити шляхом аналізу документації на відповідність вимогам нормативно-технічних документів і ТЗ.

Результати випробувань об'єктів, передбачених програмою, фіксують у протоколах, що містять наступні розділи:

призначення випробувань і номер розділу вимог ТЗ на АСЕКМ ОПЕН, по якому проводять випробування;

склад технічних і програмних засобів, що використовуються при випробуваннях;

перелік методик, відповідно до яких проводилися випробування, оброблення та оцінка результатів;

умови проведення випробувань і характеристики вихідних даних;

засоби зберігання та умови доступу до програми, що тестує;

узагальнені результати випробувань;

висновки про результати випробувань і відповідність створеної АСЕКМ ОПЕН або її частин певному розділу вимог ТЗ.

Окремі протоколи випробувань по всій програмі узагальнюють у єдиному протоколі, на підставі якого роблять висновок про відповідність АСЕКМ ОПЕН вимогам ТЗ і можливості оформлення акта приймання АСЕКМ ОПЕН у промислову експлуатацію.

Приймання у експлуатацію змонтованої АСЕКМ ОПЕН або її складових здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"

Порядок роботи приймальної комісії визначається СНіП 3.05.07.

Роботу по проведенню приймальних випробувань завершують оформленням акта приймання АСЕКМ ОПЕН у постійну експлуатацію.

10. Технічний супровід АСЕКМ ОПЕН

10.1 Виконання робіт згідно гарантійних зобов'язань

На етапі "Виконання робіт відповідно до гарантійних зобов'язань" здійснюються роботи з усунення недоліків, виявлених при експлуатації АСЕКМ ОПЕН, протягом встановлених гарантійних строків.

10.2 Проведення післягарантійного технічного обслуговування

10.2.1 На етапі "Післягарантійне обслуговування" здійснюють роботи з:

аналізу функціонування системи;

виявлення відхилень фактичних експлуатаційних характеристик АСЕКМ ОПЕН від проектних значень;

встановлення причин цих відхилень;

усунення виявлених недоліків і забезпечення стабільності експлуатаційних характеристик АСЕКМ ОПЕН;

внесення необхідних змін у документацію на АСЕКМ ОПЕН.

10.2.2 Експлуатація системи здійснюється згідно з правилами та посадовими інструкціями, затвердженими керівником об'єкта і погодженими у встановленому порядку.

На кожному підприємстві для забезпечення надійної експлуатації АСЕКМ наказом або розпорядженням адміністрації мають бути призначені:

особа, відповідальна за експлуатацію системи;

обслуговуючий персонал, який повинен мати відповідну професійну підготовку.

Особа, що відповідає за експлуатацію системи, повинна враховувати рекомендації цього регламенту та утримувати систему у працездатному стані шляхом контролю за своєчасним проведенням технічного обслуговування та попереджувального ремонту, необхідність якого визначається за результатами автоматичного тестування.

10.2.3 Для здійснення експлуатації на АСЕКМ необхідна наявність наступної документації:

паспорт системи;

технічний опис системи;

журнал обліку робіт з технічного обслуговування;

план-графік технічного обслуговування;

журнал обліку несправностей.

Крім того, на ПКМ повинні бути засоби реєстрації службової інформації (журнали, які ведуться оператором, та програмні засоби автоматичного документування, формат запису службової інформації яких розробляється власником АСЕКМ).

10.2.4 Технічне обслуговування комплексу АСЕКМ виконується спеціалізованою організацією або штатним підрозділом ОПЕН, що отримали відповідний дозвіл.

Технічне обслуговування виконується відповідно до експлуатаційної документації, що поставляється разом з програмно-технічними засобами та засобами вимірювальної техніки.

Технічне обслуговування має бути планове (регламентне) або позапланове.

Для контролю проведення технічного обслуговування на ОПЕН має бути розроблений план-графік технічного обслуговування та існувати журнал обліку робіт з технічного обслуговування та виявлених несправностей.

Організація технічної діагностики, обслуговування і ремонту АСЕКМ повинна відповідати вимогам технічної документації на складові частини системи.

10.2.5 Для забезпечення безперервної роботи АСЕКМ має бути забезпечена необхідним резервом технічних засобів, що передбачений проектною документацією.

10.2.6 Для забезпечення єдності, заданої точності вимірювань необхідно проводити повний контроль параметрів засобів вимірювальної техніки у відповідності до їх регламенту.

Начальник Держекоінспекції

М. Костров

{Текст взято з сайту Мінприроди http://www.eco-poltava.gov.ua/}



вгору