Кримінальний кодекс України
Кодекс України; Закон, Кодекс від 28.12.1960
Документ 2001-05, втратив чинність, поточна редакція — Тлумачення від 26.01.2011, підстава - v001p710-11


     Призначена засудженому міра покарання,  що перевищує  санкцію 
нововиданого закону, знижується до максимальної межі покарання,
встановленого цим законом. ( Стаття 54 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2547-12 від
07.07.92 )
Стаття 55. Погашення судимості
Такими, що не мають судимості, визнаються: 1) особи, звільнені від покарання в силу статей 49 і 50 цього
Кодексу; 1-1) особи, які звільнені від відбування покарання або
відбули покарання за діяння, караність яких законом усунена; 2) особи, які відбули покарання в дисциплінарному батальйоні
або достроково звільнені з нього, а також військовослужбовці, що
відбули покарання у вигляді тримання на гауптвахті взамін
виправних робіт; 2-1) ( Пункт 2-1 частини першої статті 55 виключено на
підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 ) 3) особи, умовно засуджені, якщо протягом іспитового строку
вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку
умовне засудження щодо цих осіб не буде скасовано з інших підстав,
передбачених законом; 3-1) особи, умовно засуджені до позбавлення волі з
обов'язковим залученням до праці, якщо вони протягом строку
обов'язкового залучення до праці не вчинять нового злочину або не
будуть направлені в місця позбавлення волі для відбування
покарання за підставами, передбаченими законом; 3-2) особи, засуджені до позбавлення волі з застосуванням
статті 46-1 цього Кодексу, якщо вони протягом строку відстрочки
виконання вироку не вчинять нового злочину і відносно них у
встановленому порядку вирок не буде виконано; 4) особи, засуджені до громадської догани, штрафу,
позбавлення права займати певні посади чи займатися певною
діяльністю або виправних робіт, якщо протягом одного року з дня
відбуття покарання вони не вчинять нового злочину; 5) особи, засуджені до позбавлення волі на строк не більше
трьох років, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття
покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину; 6) особи, засуджені до позбавлення волі на строк понад три
роки, але не більше шести років, якщо вони протягом п'яти років з
дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового
злочину; 7) особи, засуджені до позбавлення волі на строк понад шість
років, але не більше десяти років, якщо вони протягом восьми років
з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять
нового злочину; 8) особи, засуджені до позбавлення волі на строк більше
десяти років, і особливо небезпечні рецидивісти, якщо вони
протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного і
додаткового) не вчинять нового злочину і якщо при цьому судом буде
встановлено, що засуджений виправився і немає потреби вважати його
таким, що має судимість. При обчисленні строків погашення судимості не враховується
додаткова міра покарання у вигляді позбавлення батьківських прав. Якщо особа у встановленому законом порядку була достроково
звільнена від покарання, то строк погашення судимості
обчислюється, виходячи з фактично відбутого покарання з моменту
звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). В
разі, якщо невідбуту частину позбавлення волі замінено більш
м'яким покаранням, строки погашення судимості обчислюються,
виходячи з відбутого строку позбавлення волі, з моменту відбуття
більш м'якого покарання (основного і додаткового). Якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку
погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку, що
погашає судимість, переривається. Строк погашення судимості по
першому злочину обчислюється заново після фактичного відбуття
покарання (основного і додаткового) за останній злочин. У цих
випадках особа вважається судимою за обидва злочини до закінчення
строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них. Якщо засуджений до позбавлення волі після відбуття ним
покарання зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів
своє виправлення, то за клопотанням громадських організацій або
трудового колективу суд може зняти з нього судимість до скінчення
зазначених у цій статті строків. ( Стаття 55 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2368-07
від 12.12.69; N 1848-09 від 23.03.77; N 4290-10 від 16.11.82; N
4571-10 від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2547-12
від 07.07.92 )

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Глава I
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВИ
( Глава I в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
1. Особливо небезпечні злочини проти держави
Стаття 56. Державна зрада
Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином
України на шкоду суверенітету, територіальній недоторканності,
обороноздатності або державній безпеці України: перехід на бік
ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, подання
іноземній державі, іноземній організації або їх представникам
допомоги у проведенні підривної діяльності проти України - карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин
України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної
держави, іноземної організації або їх представників не вчинив
ніяких дій і добровільно заявив органам влади України про свій
зв'язок з ними. ( Стаття 56 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); N 6591-10 від 29.02.84, Законом N 2468-12
від 17.06.92 )
Стаття 56-1. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи
повалення конституційного ладу або на
захоплення державної влади
Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення
конституційного ладу або захоплення державної влади, а так само
змова про вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення
конституційного ладу або до захоплення державної влади, а так само
розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк до п'яти років або
штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати. Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, вчинені особою, яка
є представником влади, або повторно, або за попереднім зговором
групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років. ( Кодекс доповнено статтею 56-1 згідно з Законом N 2468-12 від
17.06.92; із змінами, внесеними згідно з Законом N 3805-12 від
24.12.93 )
Стаття 57. Шпигунство
Передача або збирання з метою передачі іноземній державі,
іноземній організації або їх представникам відомостей, що
становлять державну чи військову таємницю, вчинені іноземним
громадянином або особою без громадянства на шкоду інтересам
України, — караються позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Передача або збирання за завданням іноземної розвідки
відомостей,що не становлять державної чи військової таємниці, для
використання їх на шкоду інтересам України, вчинені іноземним
громадянином або особою без громадянства, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років
з конфіскацією майна. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка
вчинила дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,
але добровільно припинила злочинну діяльність і повідомила органам
влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було
відвернено нанесення шкоди інтересам України. ( Стаття 57 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); N 4571-10 від 12.01.83; Законом N 2468-12
від 17.06.92 )
Стаття 58. Посягання на життя державного діяча
( Положення статті 58 Особливої частини, які передбачають смертну
кару як вид покарання, втратили чинність як такі, що є
неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
Посягання на життя Президента України, Голови, заступника
Голови Верховної Ради України, народного депутата України,
Прем'єр-міністра України, члена Уряду України, Голови чи судді
Конституційного Суду України або Верховного Суду України,
Генерального прокурора України, вчинене у зв'язку з їх державною
діяльністю, — карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна чи без такої або довічним
позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої. ( Стаття 58 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-III
( 1483-14 ) від 22.02.2000 )
Стаття 59. Посягання на життя представника іноземної держави
( Положення статті 59 Особливої частини, які передбачають смертну
кару як вид покарання, втратили чинність як такі, що є
неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
Посягання на життя представника іноземної держави, вчинене з
метою спричинити міжнародні ускладнення, — карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна чи без такої або довічним
позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої. ( Стаття 59 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-III
( 1483-14 ) від 22.02.2000 )
Стаття 60. Диверсія
( Положення статті 60 Особливої частини, які передбачають смертну
кару як вид покарання, втратили чинність як такі, що є
неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів чи
інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння
тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю, на зруйнування або
пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи
оборонне значення, а так само вчинення з тією ж метою масових
отруєнь, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій — карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або довічним позбавленням
волі з конфіскацією майна. ( Стаття 60 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); N 6591-10 від 29.02.84; Законом N 2468-12
від 17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000 )
Стаття 61. ( Стаття 61 виключена на підставі Закону
N 2468-12 від 17.06.92 ) Шкідництво
Дія або бездіяльність, спрямована до підриву промисловості,
транспорту, сільського господарства, грошової системи, торгівлі
або інших галузей народного господарства, а так само діяльності
державних органів чи громадських організацій з метою ослаблення
Радянської держави, якщо це діяння вчинено шляхом використання
державних чи громадських підприємств, установ, організацій або
шляхом протидіяння їх нормальній роботі, - карається позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на строк до
п'яти років чи без такого. ( Стаття 61 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 )
Стаття 62. Посягання на територіальну цілісність України
Умисні дії, вчинені з метою зміни території або державного
кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією
України ( 888-09), а так само публічні заклики чи розповсюдження
матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк до п'яти років. Ті ж дії, якщо вони вчинені представником влади, або за
попереднім зговором групою осіб, або поєднані з розпалюванням
національної чи релігійної ворожнечі, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років. Дії, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, які призвели до
загибелі людей або інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років. ( Стаття 62 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); N 6591-10 від 29.02.84; N 7373-11 від
14.04.89, в редакції Закону N 8314-11 від 28.10.89, із змінами,
внесеними згідно із Законами N 1649-12 від 11.10.91, N 2468-12 від
17.06.92; N 3805-12 від 24.12.93 )
Стаття 62-1. ( Стаття 62-1 виключена на підставі Закону
N 2468-12 від 17.06.92 )
Заклики до вчинення злочинів проти держави
Публічні заклики до зради Батьківщини, вчинення
терористичного акту або диверсії - караються позбавленням волі на строк до трьох років або
штрафом у розмірі до двох тисяч карбованців. ( Кодекс доповнено статтею 62-1 згідно з Указом ПВР N 7373-11 від
14.04.89 )
Стаття 63. Пропаганда війни
Публічні заклики до агресивної війни або розв'язування
воєнного конфлікту — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років або виправними роботами на строк до двох років. ( Стаття 63 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 63-1. Найманство
Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання
найманців з метою використання у збройних конфліктах інших держав
або у насильницьких діях, спрямованих на повалення державної
влади, або порушення територіальної цілісності, а так само
використання найманців - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років. Участь без дозволу відповідних органів державної влади у
збройних конфліктах інших держав з метою отримання матеріальної
винагороди або іншої особистої вигоди - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти
років. ( Кодекс доповнено статтею 63-1 згідно із Законом N 3582-12 від
11.11.93 )
Стаття 64. ( Стаття 64 виключена на підставі Закону
N 2468-12 від 17.06.92 )
Організаційна діяльність, спрямована до вчинення
особливо небезпечних державних злочинів, а так
само участь в антирадянській організації
Організаційна діяльність, спрямована до підготовки або до
вчинення особливо небезпечних державних злочинів, до створення
організації, що має на меті вчинити такі злочини, а так само
участь в антирадянській організації - караються відповідно за статтями 56 - 63 цього Кодексу.
Стаття 65. ( Стаття 65 виключена на підставі Закону
N 2468-12 від 17.06.92 )
Особливо небезпечні державні злочини,
вчинені проти іншої держави трудящих
В силу міжнародної солідарності трудящих особливо небезпечні
державні злочини, вчинені проти іншої держави трудящих, - караються відповідно за статтями 56 - 64 цього Кодексу.

2. Інші злочини проти держави
Стаття 66. Порушення рівноправності громадян залежно
від їх расової, національної приналежності
чи ставлення до релігії
Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової
чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної
честі і гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їх
релігійними переконаннями, а так само пряме чи непряме обмеження
прав або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно
від їх расової, національної приналежності або ставлення до
релігії — караються позбавленням волі на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до одного року, або штрафом до п'яти
з половиною офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної
плати. Ті ж дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а так
само вчинені посадовою особою, — караються позбавленням волі на строк до п'яти років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до
одинадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної
плати. Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, які були
вчинені групою осіб або спричинили загибель людей чи інші тяжкі
наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років. ( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7373-11
від 14.04.89; Законами N 1546-12 від 12.09.91; N 2468-12 від
17.06.92 )
Стаття 66-1. ( Стаття 66-1 виключена на підставі Указу ПВР
N 7617-11 від 16.06.89 )
Образа або дискредитація державних органів
і громадських організацій
Публічні образи або дискредитація найвищих органів державної
влади та управління СРСР і Української РСР, інших державних
органів, які утворюються чи обираються З'їздом народних депутатів
СРСР, Верховною Радою СРСР або З'їздом народних депутатів
Української РСР, Верховною Радою Української РСР, або службових
осіб, які призначаються, обираються чи затверджуються З'їздом
народних депутатів СРСР, Верховною Радою СРСР або з'їздом народних
депутатів Української РСР, Верховною Радою Української РСР, а так
само громадських організацій та їхніх загальносоюзних і
республіканських органів, які створені у встановленому законом
порядку і діють відповідно до Конституції СРСР, - караються позбавленням волі на строк до трьох років або
штрафом у розмірі до двох тисяч карбованців. ( Кодекс доповнено статтею 66-1 згідно з Указом ПВР N 7373-11 від
14.04.89 )
Стаття 67. Розголошення державної таємниці
Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю,
особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі
чи роботі, при відсутності ознак державної зради або шпигунства, — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми
років. ( Стаття 67 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 68. Втрата документів, що містять державну таємницю
Втрата документів, що містять державну таємницю, а так само
предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою,
якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення
встановлених правил поводження із зазначеними документами або
предметами, — карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох
років. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років. ( Стаття 68 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 68-1. Передача іноземним організаціям відомостей,
що становлять службову таємницю
Передача або збирання з метою передачі іноземним організаціям
або їх представникам економічних, науково-технічних чи інших
відомостей, що становлять службову таємницю, особою, якій ці
відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі, — карається позбавленням волі на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до п'яти з
половиною офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної
плати. Ті ж дії, якщо вони завдали великої майнової шкоди
підприємствам, установам, організаціям або спричинили інші тяжкі
наслідки, — караються позбавленням волі на строк до восьми років. ( Кодекс доповнено статтею 68-1 згідно з Указом ПВР N 6591-10 від
29.02.84; із змінами, внесеними згідно з Законом N 2468-12 від
17.06.92 )
Стаття 69. Бандитизм
Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства,
установи, організації чи на окремих осіб, а так само участь у
такій банді або у вчинюваному нею нападі — караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна. ( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12
від 17.06.92 )
Стаття 69-1. Дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових
установ
Тероризування у місцях позбавлення волі засуджених, що стали
на шлях виправлення, або напад на адміністрацію, а також
організація з цією метою злочинного угруповання або активна участь
у такому угрупованні, вчинені особами, які відбувають покарання у
вигляді позбавлення волі, — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років. Ті ж дії, вчинені особливо небезпечним рецидивістом або
особою, засудженою за тяжкий злочин, — караються позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років. ( Кодекс доповнено статтею 69-1 згідно з Указом ПВР від 27.06.61
( 342а-05 ); із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6591-10
від 29.02.84, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 70. Контрабанда
Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України
поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю
товарів, валюти, цінностей та інших предметів у великих розмірах,
а так само таке ж незаконне переміщення культурних цінностей,
отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та
бойових припасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та
бойових припасів до неї), -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років
з конфіскацією предметів контрабанди та майна.
Ті самі дії, вчинені повторно, або за попереднім зговором
групою осіб, або особою, раніше судимою за контрабанду, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти
років з конфіскацією предметів контрабанди та майна.
Примітка. Під великим розміром слід розуміти контрабанду,
загальна вартість предметів якої становить п'ятсот і більше
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 70 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06,61; N 6591-10 від 29.02.84, Законами N 2468-12 від
17.06.92, N 64/95-ВР від 15.02.95, в редакції Закону N 2415-III
( 2415-14 ) від 17.05.2001 )
Стаття 70-1. Контрабанда наркотичних засобів,
психотропних речовин або прекурсорів
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або
прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза
митним контролем або з приховуванням від митного контролю, - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років з конфіскацією майна або без такої.
Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою
осіб, а так само, якщо предметом цих дій були особливо небезпечні
наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби чи
психотропні речовини у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти
років з конфіскацією майна.
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або
прекурсорів, вчинена особливо небезпечним рецидивістом чи
організованою групою, а так само, якщо предметом контрабанди були
наркотичні засоби або психотропні речовини в особливо великих
розмірах, - карається позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. ___________________________
Примітка. Особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні
речовини, а також великий та особливо великий розмір
цих засобів і речовин визначаються спеціально
уповноваженим органом виконавчої влади в галузі
охорони здоров'я. ( Кодекс доповнено статтею 70-1 згідно з Законом N 64/95-ВР від
15.02.95; із змінами, внесеними згідно із Законом N 60/95-ВР від
15.02.95 - в редакції Закону N 863-XIV ( 863-14 ) від 08.07.99 )

Стаття 71. Масові безпорядки
Організація масових безпорядків, що супроводжувалися
насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна,
опором представникам влади із застосуванням зброї або інших
предметів, що використовувались як зброя, а так само активна
участь у масових безпорядках - караються позбавленням волі на строк від двох до дванадцяти
років. Ті ж дії, якщо вони призвели до загибелі людей або інших
тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років. ( Стаття 71 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2468-12 від
17.06.92; N 3805-12 від 24.12.93 )
Стаття 72. Ухилення від призову на строкову військову службу
Ухилення від призову на строкову військову службу — карається позбавленням волі на строк до трьох років. ( Стаття 72 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 73. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією в ряди Збройних Сил
України — карається позбавленням волі на строк до п'яти років. ( Стаття 73 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 74. ( Стаття 74 виключена на підставі Закону N
2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 75. Незаконне перетинання державного кордону
України
Перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску
через державний кордон України або в пунктах пропуску через
державний кордон України без встановлених документів чи дозволу
відповідних державних органів, вчинене протягом року після
накладення адміністративного стягнення за таке діяння, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від
двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті ж дії, вчинені особою, раніше судимою за злочин,
передбачений цією статтею, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років
з конфіскацією майна або без такої.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в
Україну громадян України, які незаконно перетнули державний кордон
України, а так само прибуття в Україну іноземців чи осіб без
громадянства для використання ними права на притулок або набуття
статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін
звернулися до відповідних органів державної влади. ( Стаття 75 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6591-10
від 29.02.84, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 496/96-ВР від
14.11.96; в редакції Закону N 2247-III ( 2247-14 ) від
18.01.2001 )

Стаття 75-1. Незаконне переправлення осіб через державний
кордон України
Організація незаконного переправлення осіб через державний
кордон України або керівництво такими діями -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років
або штрафом від трьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення
злочину.
Ті ж дії, вчинені повторно, або посадовою особою з
використанням нею влади чи посадового становища, або за попереднім
зговором групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років
з конфіскацією майна і засобів вчинення злочину.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,
вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти
років з конфіскацією майна і засобів вчинення злочину. ( Кодекс доповнено статтею 75-1 згідно із Законом N 2247-III
( 2247-14 ) від 18.01.2001 )
Стаття 76. Порушення правил міжнародних польотів
Вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу,
а так само недотримання зазначених у дозволі маршрутів, місць
посадки, повітряних воріт чи висоти польотів — караються позбавленням волі на строк від одного року до
десяти років або штрафом від п'ятдесяти п'яти до ста одинадцяти
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з
конфіскацією повітряного судна або без такої. ( Стаття 76 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 77. Порушення правил безпеки руху та експлуатації
транспорту
Порушення працівником залізничного, водного або повітряного
транспорту правил безпеки руху та експлуатації транспорту, що
спричинило нещасні випадки з людьми, катастрофу, аварію або інші
тяжкі наслідки, а так само недоброякісний ремонт транспортних
засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, що спричинив ті ж
наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти
років. Ті самі діяння, якщо вони не спричинили, але завідомо
створювали загрозу настання тих же наслідків, — караються позбавленням волі на строк від одного року до трьох
років або виправними роботами на строк до двох років. ( Стаття 77 із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВР N
4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 77-1. Порушення порядку використання повітряного
простору України
Порушення порядку використання повітряного простору України
під час польотів повітряних суден, пілотованих особами, які не є
працівниками повітряного транспорту, пуску ракет, проведення всіх
видів стрільби, підривних робіт або під час проведення іншої
діяльності, пов'язаної з підняттям, пересуванням та спусканням у
повітряному просторі України матеріальних об'єктів, що призвело до
нещасних випадків з людьми чи інших тяжких наслідків, — карається позбавленням волі на строк від двох до десяти
років. Ті ж дії, якщо вони не спричинили, але завідомо створювали
загрозу настання наслідків, передбачених частиною 1 цієї статті,— караються позбавленням волі на строк до двох років, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом до двадцяти двох
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. ( Кодекс доповнено статтею 77-1 згідно з Законом N 2468-12 від
17.06.92 )
Стаття 78. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних
засобів
Умисне зруйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд
на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи
сигналізації, яке спричинило або могло спричинити аварію поїзда,
судна або порушення нормальної роботи транспорту і зв'язку, — карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти
років. ( Стаття 78 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ), Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 78-1. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-,
газо- та нафтопродуктопроводів
Умисне пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо-
та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно
пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку,
сигналізації, що призвело або могло призвести до порушення
нормальної роботи зазначених трубопроводів, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти
років з конфіскацією майна, або виправними роботами на строк до
двох років з конфіскацією майна чи без конфіскації, або штрафом
до ста мінімальних розмірів заробітної плати. Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою
осіб, а так само загальнонебезпечним способом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років з конфіскацією майна. Дії, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, якщо вони
спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми або
призвели до аварії, пожежі, значного забруднення навколишнього
природного середовища чи інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від восьми до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. ( Кодекс доповнено статтею 78-1 згідно із Законом N 246/94-ВР від
15.11.94 )
Стаття 79. Виготовлення або збут підроблених грошей
цінних паперів чи білетів державних лотерей
Виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених
державних казначейських білетів, білетів Національного банку
України, металевої монети, державних цінних паперів, білетів
державних лотерей або іноземної валюти — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років з конфіскацією майна. Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або
особою, раніше судимою за виготовлення або збут підроблених грошей
цінних паперів чи білетів державних лотерей, — караються позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. ( Стаття 79 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ), Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1969-III
( 1969-14 ) від 21.09.2000 )
( Статтю 80 виключено на підставі Закону N 1945-III
( 1945-14 ) від 14.09.2000 )

Стаття 80-1. Приховування валютної виручки
Відкриття або використання за межами України валютних
рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу
Національного банку України посадовими особами підприємств,
установ та організацій, що діють на території України, чи за їх
дорученням іншими особами або особами, які займаються
підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так
само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і
постійно проживає на її території, або приховування валютної
виручки — караються позбавленням волі на строк до двох років, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом до п'ятисот
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з
конфіскацією вкладу і валютної виручки. ( Кодекс доповнено статтею 80-1 згідно з Указом ПВР від 10.09.62
( 461а-06 ); із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83; Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 2947-12 від
28.01.93, N 154/94-ВР від 29.07.94 )
Стаття 80-2. ( Кодекс доповнено статтею 80-2 згідно з Указом
ПВР від 10.09.62 ( 461а-06 )
( Стаття 80-2 виключена на підставі Закону
N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 80-3. Порушення законодавства про бюджетну систему
України
Використання посадовою особою бюджетних коштів не відповідно
до їх цільового призначення або в обсягах, що перевищують
затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо
пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного
фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено
чинним бюджетним законодавством, якщо предметом діянь були
бюджетні кошти у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від одного до трьох
років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Такі самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в
особливо великих розмірах, або вчинені повторно, або за попереднім
зговором групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років з позбавленням права займати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до п'яти років з конфіскацією майна або
без такої.
Примітка. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються
у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.
Відповідно до статей 80-3, 80-4 великим розміром бюджетних
коштів вважається сума, що в сто і більше разів, а особливо
великим розміром - сума, що в тисячу і більше разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 80-3 згідно із Законом N 552/97-ВР від
07.10.97 )
Стаття 80-4. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і
видатки бюджету всупереч встановленому законом
порядку
Видання посадовою особою нормативних актів, які змінюють
доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку,
якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або
штрафом до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо
великих розмірах, або вчинені повторно, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти
років з позбавленням права займати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 80-4 згідно із Законом N 552/97-ВР від
07.10.97 )
Глава II
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЇ І КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ
( Назва глави II із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 81. Розкрадання державного або колективного
майна шляхом крадіжки
Таємне викрадення державного або колективного майна
(крадіжка) — карається позбавленням волі на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста
до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Крадіжка вчинена повторно або за попереднім зговором групою
осіб, — карається позбавленням волі на строк до шести років з
конфіскацією майна або без конфіскації, або виправними роботами на
строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без
такої. Крадіжка з проникненням у приміщення чи інше сховище — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років з конфіскацією майна або без конфіскації. Крадіжка, вчинена у великих розмірах або особливо небезпечним
рецидивістом, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна ——————————————————— Примітка. Повторним у статтях 81 - 84 і 86-2 визнається злочин,
вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із
злочинів, передбачених цими статтями або статтями 69,
86, 86-1, 140 - 144, 215-3, 223, 228-3, 229-2, 229-17
(розкрадання обладнання, призначеного для виготовлення
наркотичних засобів або психотропних речовин), 229-19
цього Кодексу.
У статтях 81 - 84, 86 цього Кодексу розкрадання
визнається вчиненим у великих розмірах і вважається
таким, що завдало великої шкоди державному чи
колективному майну, якщо воно вчинено однією
особою чи групою осіб на суму, яка в сто і більше
разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати,
встановлений законодавством України.
У статті 86-1 цього Кодексу розкрадання
державного або колективного майна визнається
вчиненим в особливо великих розмірах, якщо воно
вчинено однією особою чи групою осіб на суму, що в
двісті п'ятдесят і більше разів перевищує мінімальний
розмір заробітної плати, встановлений законодавством
України.
( Стаття 81 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
27.06.61 ( 342а-05 ); N 2718-08 від 17.06.74; N 4571-10 від
12.01.83; N 4452-11 від 21.08.87; N 5723-11 від 14.04.88; N
7226-11 від 06.03.89; Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 2468-12
від 17.06.92; N 2547-12 від 07.07.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N
64/95-ВР від 15.02.95, N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000 )
( Офіційне тлумачення положень статті 81 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 6-рп/2000 ( v006p710-00 ) від 19.04.2000 )
Стаття 82. Розкрадання державного або колективного
майна шляхом грабежу
Відкрите викрадення державного або колективного майна
(грабіж) — карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років. Грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для
життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого
насильства, або вчинений за попереднім зговором групою осіб чи
повторно, — карається позбавленням волі на строк до семи років з
конфіскацією майна або без конфіскації. Грабіж з проникненням у приміщення чи інше сховище — карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації. Грабіж, вчинений у великих розмірах або особливо небезпечним
рецидивістом, — карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна. ( Стаття 82 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від
17.06.92)
Стаття 83. Розкрадання державного або колективного
майна шляхом шахрайства
Заволодіння державним або колективним майном шляхом обману чи
зловживання довір'ям (шахрайство) — карається позбавленням волі на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста
до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Шахрайство, вчинене повторно або за попереднім зговором
групою осіб, — карається позбавленням волі на строк до шести років з
конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами на
строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без
такої. Шахрайство, що завдало великої шкоди державі чи громадській
організації або вчинене особливо небезпечним рецидивістом, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна. ( Стаття 83 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від
17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 84. Розкрадання державного або колективного майна
шляхом привласнення, розтрати або зловживання
посадовим становищем
Привласнення чи розтрата державного або колективного майна,
яке було ввірено винному чи перебувало в його віданні, - карається позбавленням волі на строк від двох до чотирьох
років, або штрафом у розмірі від десяти до п'ятнадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права
займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років або без такого.



вгору