Про рекламу
Закон України від 03.07.1996270/96-ВР
Документ 270/96-ВР, попередня редакція — Редакція від 14.02.2012, підстава - 4316-VI
( Остання подія — Редакція, відбудеться 16.01.2020, підстава - 2704-VIII. Подивитися в історії? )
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )


     Дозволяється      спонсорування      теле-,     радіопередач, 
театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням
знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні
напої.
5. Реклама тютюнових виробів повинна супроводжуватись
інформацією про кількісний вміст у димі однієї сигарети смоли та
нікотину.
6. Забороняються такі види діяльності з рекламування
алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і
послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими
випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби:
спонсорування заходів, призначених переважно для осіб віком
до 18 років, з використанням знаків для товарів та послуг, інших
об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються
тютюнові вироби та алкогольні напої;
розповсюдження та продаж будь-яких товарів з використанням
знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної
власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні
напої, особам віком до 18 років.
7. Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також
знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної
власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна
супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння
може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю
шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути
відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами.
Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону
попередження - білим.
Текст попередження в зовнішній рекламі та рекламі в
друкованих засобах масової інформації має розміщуватися
горизонтально, внизу рекламного зображення. { Частина сьома статті 22 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 )
від 18.03.2008 }
8. Рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів
зобов'язані у порядку, передбаченому законами України,
спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами
щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5
відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами
тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України.
Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх
використання.
9. Реклама алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива
та/або напоїв, що виготовляються на його основі, знаків для
товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності,
під якими випускаються алкогольні напої, тютюнові вироби, пиво
та/або напої, що виготовляються на його основі, не повинна містити
зображення популярних осіб або пряме чи опосередковане схвалення
популярними особами паління або вживання алкоголю, пива та напоїв,
що виготовляються на його основі. { Статтю 22 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 23. Реклама зброї
1. Реклама зброї може здійснюватися тільки у відповідних
спеціалізованих виданнях щодо зброї, або безпосередньо у
приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують
зброю, або на відповідних виставках (заходах).
2. Порядок рекламування бойової зброї, озброєнь і військової
техніки, а також зброї, яка відповідно до законодавства може
перебувати у власності осіб, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 24. Реклама послуг, пов'язаних із залученням коштів
населення
1. Реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних
тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх
надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу,
ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду
діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії,
дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл,
ліцензію.
Це положення не застосовується у випадках, коли дається
тільки реклама знака для товарів і послуг, назви особи (без
реклами послуг).
2. У рекламі таких послуг або осіб, які їх здійснюють,
забороняється повідомляти розміри очікуваних дивідендів, а також
інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за
підсумками не менш як одного року.
Стаття 25. Реклама цінних паперів
1. Рекламою цінних паперів визнається реклама про:
цінні папери, які емітуються та/або перебувають в обігу;
учасника ринку цінних паперів та його діяльність;
угоди з цінними паперами та/або умови цих угод.
Інформація, яка відповідно до законодавства про цінні папери
та нормативно-правових актів Національнної комісії з цінних
паперів та фондового ринку підлягає обов'язковому оприлюдненню, не
вважається рекламою цінних паперів. { Абзац п'ятий частини першої
статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008, N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
2. Рекламодавцями реклами цінних паперів можуть бути лише
учасники ринку цінних паперів, передбачені Законом України
"Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ).
3. Реклама рекламодавців - учасників ринку цінних паперів має
містити відомості про наявність спеціального дозволу, ліцензії, що
підтверджує право на здійснення відповідного виду діяльності на
ринку цінних паперів, із зазначенням номера дозволу, ліцензії,
дати їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл,
ліцензію.
Це положення не застосовується у випадках, коли здійснюється
реклама знаків для товарів та послуг учасника ринку цінних паперів
без реклами послуг щодо цінних паперів.
4. Рекламодавцям реклами цінних паперів при замовленні її
виробництва та розповсюдження забороняється:
вказувати розмір доходу, який передбачається одержати за
цінними паперами, крім випадків, коли це необхідно вказувати
відповідно до вимог законодавства про цінні папери, та надавати
прогнози щодо зростання курсової вартості цінних паперів;
рекламувати цінні папери до публікації інформації про випуск
цінних паперів та їх реєстрацію відповідно до законодавства про
цінні папери та нормативно-правових актів Національної комісії з
цінних паперів та фондового ринку; { Абзац третій частини
четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
використовувати відомості, які відсутні в інформації про
емісію цінних паперів, що зареєстрована у Національній комісії з
цінних паперів та фондового ринку; { Абзац четвертий частини
четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
використовувати інформацію про доход за цінними паперами або
величину отриманого емітентом у минулому прибутку без вказівки на
те, що цей прибуток не є гарантією отримання доходів у
майбутньому. { Частину четверту статті 25 доповнено абзацом згідно
із Законом N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006 }
5. У разі, коли випуск цінних паперів визнано таким, що не
відбувся, емітент таких цінних паперів зобов'язаний припинити
розповсюдження реклами цих паперів у 3-денний термін з моменту
реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового
ринку звіту про наслідки підписки на цінні папери. { Частина п'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Стаття 25-1. Реклама об'єктів будівництва
1. Реклама об'єктів будівництва з метою продажу житлових або
нежитлових приміщень, в тому числі пов'язаних із залученням коштів
населення, дозволяється лише за наявності ліцензії (дозволу) на
здійснення будівельної діяльності та дозволу на виконання
будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується. Така
реклама має містити номер ліцензії (дозволу), дату її видачі та
найменування органу, який видав цю ліцензію (дозвіл). { Закон доповнено статтею 25-1 згідно із Законом N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Розділ IV
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу
здійснюють у межах своїх повноважень:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у
сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів
реклами; { Абзац другий частини першої статті 26 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Антимонопольний комітет України - щодо дотримання
законодавства про захист економічної конкуренції;
Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;
Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних
паперів; { Частину першу статті 26 доповнено абзацом згідно із
Законом N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006 }
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку -
щодо реклами на фондовому ринку; { Частину першу статті 26
доповнено абзацом згідно із Законом N 3480-IV ( 3480-15 ) від
23.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI
( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового
будинку. { Частину першу статті 26 доповнено абзацом сьомим згідно
із Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 }
2. На вимогу органів державної влади, на які покладено
контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці,
виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати
документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а
також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень
щодо контролю. { Абзац перший частини другої статті 26 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців,
виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про
порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні
до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за
один день.
3. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час
розгляду питання про порушення цього Закону мають право:
бути присутніми на засіданні органу державної влади під час
розгляду питання про порушення ними цього Закону;
подавати необхідні документи, давати пояснення;
отримувати копію протоколу засідання та рішення органу
державної влади, прийнятого щодо них;
оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної
влади та його посадових осіб до суду. { Абзац п'ятий частини
третьої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 145-VI
( 145-17 ) від 18.03.2008 }
4. З метою координації діяльності суб'єктів рекламного ринку
Кабінет Міністрів України створює Раду з питань реклами, до складу
якої входять представники органів державної влади, об'єднань
громадян, об'єднань підприємств у галузі реклами. Члени цієї Ради
працюють у ній на громадських засадах.
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства
про рекламу
1. Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть
дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну
відповідальність відповідно до закону.
2. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої
заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами,
необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту
реклами;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама
розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при
виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого
законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
3. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів
реклами і учасників рекламного ринку органи державної влади,
зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з
позовами про заборону відповідної реклами та її публічне
спростування.
4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи
в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у
статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених
цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції
Антимонопольного комітету України та які регулюються
законодавством з питань авторського права та суміжних прав,
накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, на:
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини
другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості
розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2
частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості
виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених
пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної
вартості розповсюдження реклами. { Абзац четвертий частини
четвертої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за
собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці
порушення розмірі.
5. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з
договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених
(нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які
встановлені Податковим кодексом України ( 2755-17 ). { Частина п'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }
6. За неподання або подання завідомо недостовірної інформації
щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами
та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому
центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів та його територіальним органам, необхідної для
здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на
рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами
накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
7. У разі неможливості встановлення вартості реклами,
розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців
та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
8. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства
про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів.
9. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи
можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що
уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду
щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та
розповсюджувачів реклами.
10. Антимонопольний комітет України накладає стягнення на
рекламодавців за порушення законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції.
11. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу
можуть бути оскаржені до суду.
12. Положення цієї статті не обмежують прав споживачів
реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною
порівняльною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до
законодавства України.
Стаття 28. Публічне спростування недобросовісної
та неправомірної порівняльної реклами
1. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної
порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням
суду.
2. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної
порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи.
3. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної
порівняльної реклами здійснюється в такому ж порядку, в якому вона
була розміщена.
Стаття 29. Права об'єднань громадян, об'єднань підприємств
у галузі реклами
Об'єднання громадян та об'єднання підприємств у галузі
реклами мають право:
здійснювати незалежну експертизу реклами та
нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності
вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації
рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами;
звертатися до органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу;
звертатися з позовом до суду в інтересах рекламодавців,
виробників та розповсюджувачів реклами у разі порушення їх прав,
передбачених законодавством;
представляти своїх членів в органах державної влади та
органах місцевого самоврядування.
Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Частина дев'ята статті 13 набирає чинності з 1 січня
2005 року.
2. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України
від 21 січня 1993 року N 7-93 ( 7-93 ) "Про державне мито"
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26,
ст. 281, N 49, ст. 459; 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257,
N 33, ст. 300; 1995 р., N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 52,
ст. 306; 1997 р., N 9, ст. 70, N 18, ст. 131; 2000 р., N 19,
ст. 143, N 29, ст. 232, N 46, ст. 398, N 50, ст. 436; 2001 р.,
N 24, ст. 124; 2002 р., N 6, ст. 43, N 32, ст. 223; 2003 р.,
N 10-11, ст. 87, N 14, ст. 100) доповнити пунктом 46 такого
змісту:
"46) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні
органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах,
пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу".
3. Кабінету Міністрів України:
до 1 жовтня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради
України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які
випливають із цього Закону;
до 1 січня 2004 року привести свої нормативно-правові акти у
відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом;
розробити нормативно-правові акти, необхідність прийняття
яких передбачається цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 липня 1996 року
N 270/96-ВР



вгору