Документ 3449-VI, чинний, поточна редакція — Прийняття від 01.06.2011
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 10.07.2011. Подивитися в історії? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про ратифікацію Другого додаткового протоколу
до Європейської конвенції про взаємну допомогу
у кримінальних справах
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 50, ст.545 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Ратифікувати Другий додатковий протокол до Європейської
конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах ( 994_518 )
(додається), підписаний від імені України 8 листопада 2001 року у
м. Страсбурзі і який набирає чинності в перший день місяця, що
настає після закінчення тримісячного періоду від дати здачі
Україною на зберігання її ратифікаційної грамоти, з такими заявами
та застереженнями:
1) до статті 3:
органами, на які покладаються повноваження згідно з пунктом 2
статті 11 Конвенції ( 995_036 ) у редакції статті 3 Другого
додаткового протоколу ( 994_518 ), є Міністерство юстиції України
(у справах на стадії судового слідства) і Генеральна прокуратура
України (у справах на стадії досудового слідства);
2) до статті 4:
у випадках, визначених пунктами 1, 2 та 5 статті 15 Конвенції
( 995_036 ) у редакції статті 4 Другого додаткового протоколу
( 994_518 ), якщо не використовуються безпосередні канали зв'язку,
прохання у справах на стадії судового слідства надсилаються
Міністерству юстиції України, а прохання на стадії досудового
слідства - Генеральній прокуратурі України.
Безпосереднє надіслання прохань про надання взаємної правової
допомоги згідно з пунктами 1, 3 (крім прохань адміністративних
органів) та 5 статті 15 Конвенції ( 995_036 ) у редакції статті 4
Другого додаткового протоколу ( 994_518 ) здійснюється через
головні управління юстиції (у справах на стадії судового слідства)
та через прокуратури обласного рівня (у справах на стадії
досудового слідства).
Компетентними органами для безпосереднього отримання прохань
на підставі пункту 6 статті 15 Конвенції ( 995_036 ) у редакції
статті 4 Другого додаткового протоколу ( 994_518 ) в Україні є
суди, які постановили вироки у конкретній справі.
Відповідно до підпункту "d" пункту 8 статті 15 Конвенції
( 995_036 ) у редакції статті 4 Другого додаткового протоколу
( 994_518 ) Україна залишає за собою право виконувати прохання
адміністративних органів Сторін, згадані у пункті 3 статті 1 та
пункті 3 статті 15 Конвенції у редакції цього Протоколу
( 994_518 ), коли вони направлені до Генеральної прокуратури
України.
Відповідно до пункту 9 статті 15 Конвенції ( 995_036 ) у
редакції статті 4 Другого додаткового протоколу ( 994_518 )
Україна погоджується приймати та виконувати прохання, одержані за
допомогою електронних або інших засобів зв'язку, за умови, що
запитуюча Сторона гарантує невідкладне надання письмового
оригіналу цього прохання. Матеріали, отримані внаслідок виконання
такого прохання, надаватимуться запитуючій Стороні лише після
надходження оригіналу прохання;
3) до статті 6:
для цілей статті 24 Конвенції ( 995_036 ) у редакції статті 6
Другого додаткового протоколу ( 994_518 ) "судовими органами"
Україна вважає суди загальної юрисдикції, прокурорів усіх рівнів
та органи досудового слідства;
4) до пункту 4 статті 11:
Україна залишає за собою право не бути зв'язаною умовами,
встановленими Стороною, що надає інформацію, відповідно до
пункту 2 статті 11 Другого додаткового протоколу ( 994_518 ), якщо
вона попередньо не отримає повідомлення про характер інформації,
що надається, та не надасть згоду на передачу такої інформації;
5) до пункту 7 статті 13:
Україна заявляє, що згода особи, про яку йдеться у пункті 3
статті 13 Другого додаткового протоколу ( 994_518 ), повинна бути
отримана до досягнення домовленості між компетентними органами
відповідно до пункту 1 цієї статті;
6) до статті 16:
відповідно до пункту 2 статті 33 Другого додаткового
протоколу ( 994_518 ) Україна заявляє, що вона користується правом
не приймати статтю 16;
7) до статті 17:
відповідно до пункту 2 статті 33 Другого додаткового
протоколу ( 994_518 ) Україна заявляє, що вона користується правом
не приймати статтю 17;
8) до пункту 4 статті 18:
для цілей статті 18 Другого додаткового протоколу ( 994_518 )
в Україні компетентними органами є підрозділи Міністерства
внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної
прикордонної служби України;
9) до статті 19:
відповідно до пункту 2 статті 33 Другого додаткового
протоколу ( 994_518 ) Україна заявляє, що вона користується правом
не приймати статтю 19;
10) до статті 20:
в Україні органом, який приймає рішення про створення
спільної слідчої групи відповідно до статті 20 Другого додаткового
протоколу ( 994_518 ), є Генеральна прокуратура України;
11) до пункту 5 статті 26:
Україна заявляє, що передані іншій Стороні персональні дані
не можуть використовуватися останньою без попередньої згоди
України для цілей, зазначених у пункті 1 статті 26 Другого
додаткового протоколу ( 994_518 ), в рамках проваджень, щодо яких
Україна може відмовити або встановити обмеження у передачі або
використанні персональних даних згідно з Конвенцією ( 995_036 )
або Протоколами ( 995_037, 994_518 ) до неї.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 1 червня 2011 року
N 3449-VI



вгору