Спільне україно-японське комюніке
МЗС України, Японія; Комюніке, Міжнародний документ від 01.09.2003
Документ 392_022, чинний, поточна редакція — Прийняття від 01.09.2003

                Спільне україно-японське комюніке 

Дата підписання: 01.09.2003 Дата набрання чинності: 01.09.2003
1. Міністр закордонних справ Японії Йоріко Кавагучі здійснила
свій перший офіційний візит до України 31 серпня - 2 вересня 2003
р. Під час візиту Міністр закордонних справ Йоріко Кавагучі
здійснила візит ввічливості до Президента Леоніда Кучми. На
зустрічі підкреслювалась важливість розвитку політичного діалогу і
переходу до практичної реалізації існуючого потенціалу відносин
між двома країнами. Міністр закордонних справ Йоріко Кавагучі зустрілась з
Прем'єр-міністром України Віктором Януковичем; під час зустрічі
обговорювалися питання торгівлі, економічного співробітництва та
інвестицій.
2. Під час зустрічі між Міністром закордонних справ Анатолієм
Зленком та Міністром закордонних справ Японії Йоріко Кавагучі
обидві сторони високо оцінили досягнення двосторонньої співпраці у
різних галузях, що мали місце з часу встановлення дипломатичних
відносин між двома країнами у 1992 році ( 392_018 ). Вони погодилися у спільному визнанні важливості подальшого
підсилення двосторонніх відносин між двома країнами. Обидві сторони висловили намір активізувати політичний діалог
на основі Спільної україно-японської заяви від 25 березня 1995 р.
У цьому зв'язку Японська сторона знову підкреслила своє визнання
України як однієї з держав - правонаступниць колишнього СРСР.
3. Обидві сторони провели плідний обмін думками щодо
наступних міжнародних та регіональних питань, які вимагають
термінових дій міжнародного співтовариства, та підтвердили своє
спільне визнання та позицію щодо цих питань. a) Повністю усвідомлюючи зростаючу загрозу, що становить
розповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ), обидві сторони знов
наголошують на своїй твердій відданості міжнародному ядерному
роззброєнню та режиму нерозповсюдження на основі Договору про
нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) ( 995_098 ). Як конкретні
кроки для запровадження режиму ДНЯЗ, обидві сторони чітко та
рішуче підтримують якомога раніше набуття чинності Договором про
повну заборону ядерних випробувань (ДПЗЯВ) ( 995_372 ) і укладення
Додаткових протоколів до Угод про гарантії МАГАТЕ ( 995_028 ). У зв'язку з цим, японська сторона високо цінує політичне і
стратегічне рішення Уряду України щодо вивозу ядерної зброї,
успадкованої Україною від колишнього Радянського Союзу, з її
території, та виводу з експлуатації відповідного обладнання. Таким
чином, Україна, яка на час проголошення незалежності мала третій
за розмірами у світі ядерний арсенал, стала без'ядерною державою і
приєдналася до ДНЯЗ ( 995_098 ) як без'ядерна держава. Японська
сторона також високо цінує ратифікацію Україною ДПЗЯВ ( 995_372 ).
Обидві сторони визнають одна одну як важливого партнера у
зусиллях, спрямованих на повне знищення ядерної зброї. Японська сторона підтверджує, що вона підтримуватиме проекти
Науково-технічного центру в Україні (НТЦУ) в рамках внесків, вже
переданих до НТЦУ. b) Розповсюдження ЗМЗ та засобів її доставки також є
критичним для міжнародного співтовариства. Ризик розповсюдження
ЗМЗ та засобів її доставки існує доти, доки існують країни або
терористичні групи, які намагаються набути таку зброю, та жодна
окрема країна не може сама впоратися з цими ризиками. Таким чином,
існує необхідність сприяння міжнародному співробітництву у сфері
нерозповсюдження. Важливо докладати багатогранних та
багаторівневих дипломатичних зусиль, а також застосовувати
двосторонні та регіональні дипломатичні підходи та створювати
багатосторонні рамки для досягнення цієї мети. c) Обидві сторони поділяють глибоку стурбованість збільшенням
терористичної діяльності у різних регіонах та рішуче засудили
міжнародний тероризм в усіх формах та проявах. Обидві сторони
зазначили, що тероризм серйозно загрожує стабільності та добробуту
у світі, та підкреслили необхідність консолідації зусиль
міжнародного співтовариства для запобігання та знищення цієї
загрози. d) Стосовно ситуації в Афганістані та Іраку, широка
координація та співробітництво членів міжнародного співтовариства,
включаючи сусідні країни, необхідна для протидії глобальному
тероризму і розповсюдженню ЗМЗ та задля відновлення і відбудови
цих країн. Обидві сторони підтвердили свою готовність надати
якомога більше допомоги у співробітництві з міжнародним
співтовариством і міжнародними організаціями. У зв'язку з цим, японська сторона висловила високу оцінку
рішення України направити свої війська для надання допомоги
стабілізаційним силам в Іраку. Українська сторона високо оцінила
лідерство Японії у зусиллях, спрямованих на надання гуманітарної
допомоги і відбудову Афганістану і Іраку, і прийняла до відома
набуття чинності Законом про спеціальні заходи щодо гуманітарної
допомоги і відбудови Іраку, нещодавно прийнятим Парламентом
Японії. Обидві сторони підтвердили свою підтримку Резолюцій РБ ООН N
1483 ( 995_b43 ) і N 1500 ( 995_b77 ), які передбачають ключові
принципи відбудови Іраку. Обидві сторони засудили терористичну атаку на штаб-квартиру
ООН у Багдаді та поділяють скорботу щодо загибелі п. Серджіо
Вієйра де Мелло та інших жертв. e) Стосовно ситуації на Корейському півострові, обидві
сторони підтвердили, що з володінням ядерною зброєю Північною
Кореєю не можна змиритися, і наголосили, що північнокорейські
відносини з ними та з міжнародною спільнотою в цілому залежать від
її негайних дій, які можна перевірити, спрямованих на повне
припинення її ядерної програми у незворотний спосіб, який можна
перевірити. Вони підтвердили свою впевненість у тому, що
дипломатія покладе край північнокорейській програмі ядерного
озброєння, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню безпеки на
Корейському півострові та у регіоні. Українська сторона висловила
підтримку зусиль Японії, спрямованих на врегулювання ядерних і
ракетних питань та інших важливих питань, включаючи питання
викрадення, у всеосяжний спосіб, на основі Пхеньянської Декларації
Японії і КНДР від 17 вересня 2002 року. Обидві сторони привітали
шестисторонні переговори, проведені у Пекіні, і висловили
сподівання, що ці переговори продовжуватимуться як необхідні кроки
у всеосяжному рішенні питань щодо Північної Кореї. f) Обидві сторони відмітили численні виклики, які стоять
перед міжнародною спільнотою у інших регіонах, включаючи Близький
Схід. Вони поділяють визнання важливості об'єднання міжнародної
спільноти для відповіді на ці виклики. g) Обидві сторони підтвердили свої наміри активно
співпрацювати у рамках ООН та інших міжнародних організацій. Вони
визнали важливу роль ООН у сприянні міжнародному миру,
стабільності і добробуту у XXI столітті та підкреслили
необхідність співпраці для швидкої реалізації реформ ООН, зокрема
реформ Ради Безпеки, включаючи розширення постійного і
непостійного членства.
4. Обидві сторони послалися на необхідність глобального
партнерства для сталого розвитку і обговорили два питання у цьому
відношенні. По-перше, визнаючи Кіотський протокол ( 995_801 ) надзвичайно
важливим першим кроком у підсиленні міжнародних зусиль,
спрямованих проти кліматичних змін, японська сторона висловила
очікування, що Україна ратифікує Кіотський протокол якомога
скоріше. Обидві сторони також висловили свій намір співпрацювати з
метою встановлення спільних правил, яких дотримуватимуться всі
країни для того, щоб забезпечити ефективність дій, спрямованих
проти глобального потепління. По-друге, обидві сторони поділяють думку щодо того, що
природні живі ресурси необхідно зберігати і використовувати у
сталий спосіб на науковій спосіб.
5. Стосовно японського запиту щодо спорудження та догляду за
невеликим меморіалом японцям, затриманим після Другої світової
війни, українська сторона готова розглянути питання необхідної
співпраці відповідних установ.
6. Українська сторона високо оцінила обсяги і ефективність
Офіційної допомоги для розвитку (ODA), наданої Урядом Японії з
часу проголошення незалежності України. Японська сторона високо
оцінила зусилля Уряду України, спрямовані на демократизацію, та
висловила свій намір надати допомогу на підтримку таких зусиль.
Обидві сторони підтвердили свій намір тісно співпрацювати у пошуку
та впровадженні перспективних проектів у рамках програми ODA.
7. Українська сторона високо оцінила японський внесок у
проекти, пов'язані з Чорнобильскою АЕС, здійснені у різноманітних
рамках. Зокрема українська сторона високо оцінила японський внесок у
План дій щодо об'єкту "Укриття" Чорнобильської АЕС, а також
допомогу жертвам чорнобильської аварії. Українська сторона
висловила глибоку вдячність тим, хто надає допомогу жертвам. Японська сторона проголосила про свої наміри розглянути
можливість підтримки жертв Чорнобиля за допомогою Трастового фонду
людської безпеки. Обидві сторони взяли до уваги зусилля відповідних сторін, які
здійснюються з метою імплементації положень Оттавського
меморандуму "Великої сімки" 1995 року ( 998_008 ), та висловили
побажання щодо продовження цих зусиль.
8. Обидві сторони висловили свій намір докладати зусиль для
прискорення укладання Угоди про технічне співробітництво і
грантову допомогу між Урядом Японії і Урядом України, яка
представлятиме собою великий крок вперед для безперешкодного
здійснення економічної співпраці між двома країнами. У цьому
зв'язку вони висловили свої очікування щодо майбутньої ролі
Японського центру, який ефективно здійснював різні види діяльності
в Україні, відносно розширення його діяльності як нового центру та
функціонування в якості центру навчання і обмінів між двома
країнами відповідно до зазначеної Угоди.
9. Обидві сторони поділяють думку щодо майбутніх спільних
зусиль, спрямованих на розширення торгівельно-економічних відносин
між двома країнами, включаючи наступні пункти. a) Українська сторона вітає розширення діяльності японських
приватних підприємств в Україні; вона висловила готовність надати
повну підтримку їхній діяльності. Обидві сторони обговорили
можливості розширення співробітництва у сфері інвестицій та
вирішили вжити додаткових заходів для сприяння двостороннім
інвестиціям. b) Японська сторона високо оцінила зусилля та рішучість Уряду
України щодо вступу до ВТО і підтвердила свою підтримку скорішого
вступу України до ВТО на задовільних умовах.
10. Поділяючи розуміння важливості подальшого покращання
двосторонніх культурних відносин, обидві сторони підтвердили, що
вони, у рамках своєї компетенції, заохочуватимуть контакти між
установами, урядовими органами і компаніями у сферах особистого,
культурного і освітнього обмінів, зокрема взаємно надаючи
відповідну інформацію. На додаток до цього, обидві сторони спільно
визнали, що вони намагатимуться використовувати можливості
співпраці у сферах особистого, культурного і освітнього обмінів як
засіб покращання відносин взаємної довіри між двома країнами,
визнаючи важливість взаєморозуміння на основі поваги до різних
культур, які походять від різних історій. 11. Під час візиту була підписана Угода між Урядом України та
Урядом Японії стосовно надання японського культурного гранту для
постачання освітлювального обладнання Львівському Державному
академічному театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької.
1 вересня 2003 р., Київ
Міністр закордонних справ Міністр закордонних справ
України Японії
Анатолій Зленко Йоріко Кавагучі



вгору